«Це суперечить Статуту ООН і здоровому глузду» – Держдеп США про пропозицію Путіна щодо миру
Державний департамент США назвав пропозицію російського президента Володимира Путіна назвали «черговою максималістською заявою, в якій закликав Україну віддати ще більше своєї суверенної території, ніж та, що зараз окупована Росією».
«Президент Путін вимагав від України погодитися на роззброєння, щоб зробити її вразливою до майбутньої агресії з боку Росії. Жодна відповідальна країна не може сказати, що це є розумною основою для миру. Це суперечить Статуту ООН. Це суперечить елементарній моралі. Це суперечить елементарному здоровому глузду», – сказав речник Держдепу Метью Міллер.
У Державному департаменті США вважають, що Росія не готова до будь-яких серйозних, добросовісних дискусій.
«Дії Росії роблять це особливо очевидним, оскільки вона продовжує свої бомбардування критично важливої інфраструктури України, погрожує кораблям у Чорному морі і примусово переселяє десятки тисяч українських дітей», – додав він.
14 червня, за день до початку в Швейцарії українського саміту миру, російський президент Володимир Путін заявив, що Москва припинить вогонь і буде готова розпочати мирні переговори, коли Україна повністю виведе війська з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і заявить про відмову вступити до НАТО. Також, за його словами, Захід має скасувати санкції проти Москви.
У МЗС України заявили, що «всі озвучені Путіним ультиматуми вже багато разів лунали з Москви і спрямовані на те, щоби ввести в оману міжнародну спільноту».
На Саміті миру заяву Путіна, схоже, не сприйняли серйозно. Зокрема президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія може приєднатися до до мирного процесу лише тоді, коли продемонструє готовність до миру на основі Статуту ООН. Вона також зауважила, що
жодна країна не прийняла б «таких жахливих умов, тому життєво необхідно, щоб Україна могла протистояти цій агресії».
Столтенберґ уточнив свою заяву щодо ядерної зброї: йдеться про модернізацію
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ уточнив свою попередню заяву щодо ядерної зброї, зазначивши, що йдеться лише про модернізацію, а не про збільшення її кількості.
«Немає планів щодо збільшення кількості озброєння. Те, що ми робимо, полягає в тому, що ми замінюємо застарілі літаки новими сучасними літаками п’ятого покоління, і США модернізують озброєння. Це модернізація засобів ядерного стримування, яке є вже багато років. Нічого нового немає, це те, про що ми вже давно говорили», – сказав Столтенберґ у понеділок у Вашингтоні після зустрічі з президентом США Джо Байденом.
Напередодні Єнс Столтенберґ заявив, що в альянсі обговорюють можливість вилучення частини ядерних ракет зі сховищ і перевести їх у режим готовності через зростання загроз з боку Росії та Китаю. На його думку, альянс має надіслати «прямий сигнал» своїм супротивникам за допомогою ядерного арсеналу.
У Кремлі цю заяву назвали «черговим нагнітанням напруженості».
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі та коментуючи війну в Україні, нагадав, що в російській ядерній доктрині йдеться, що застосування ядерної зброї можливе в разі загрози суверенітету та територіальній цілісності країни. На його думку, такий момент ще «не настав». При цьому він допустив внесення змін до цієї доктрини. За кілька днів заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Росія може змінити базові документи у сфері ядерного стримування через «неприйнятні та ескалаційні» дії Заходу.
Повітряні сили: вночі вдалося збити всі 10 дронів, запущених із Росії
У ніч на 18 червня російські військові атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed-131/136 із району Приморсько-Ахтарська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«У результаті бойової роботи розрахунками мобільних вогневих груп Сил оборони України та зенітними ракетними підрозділами Повітряних сил усі «шахеди» збито у Запорізькій та Дніпропетровській областях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1230 військових і 32 артсистеми
Російська армія втратила близько 528 620 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 18 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1230 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих, чи також і поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 7 974 танків (+16 за минулу добу)
- 15 307 бойових броньованих машин (+20)
- 13 959 артилерійських систем (+32)
- 1 104 реактивні системи залпового вогню
- 853 засобів протиповітряної оборони
- 359 літаків
- 326 гелікоптерів
- 11 187 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+20)
- 2 297 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 19 031 автомобілі і автоцистерни (+40)
- 2 344 одиниці спеціальної техніки (+7)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
На Полтавщині повернули електропостачання, яке зникало через обстріл РФ – влада
На Полтавщині відновили електропостачання всім споживачам, яке зникало після російського удару вдень 17 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
Раніше він зазначав, що через російський удар у Полтавському районі виникло пошкодження електроліній і були знеструмлені 53 тисячі побутових і 2,4 тисячі юридичних споживачів.
Тим часом, у Полтаві через обстріл Росії 17 червня постраждали 22 людини, зокрема троє дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: зі 119 зіткнень на фронті 42 було на Покровському напрямку
Станом на 22:00 17 червня на фронті відбулося 119 бойових зіткнень, з них – 42 – на Покровському напрямку, повідомив Генштаб Збройних сил України.
«Найгарячіша обстановка залишається на Покровському напрямку. Ворог не полишає спроб відшукати слабкі місця в нашій обороні, безперервними штурмовими діями намагається вклинитися в бойові порядки українських підрозділів. Сьогодні здійснив 42 атаки, 32 з яких відбито. Тривають бої в районах Новоолександрівки, Євгенівки, Новоселівки Першої, Яснобродівки і Сокола», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також тривають у чотирьох локаціях на Харківському напрямку, біля Піщаного, Берестового і Степової Новоселівки на Куп’янському напрямку, біля Греківки, Тернів і в Серебрянському лісі на Лиманському напрямку, у районах Григорівки і Часового Яру на Краматорському напрямку, а також чотири атаки продовжуються на Курахівському напрямку.
«Протягом доби російські загарбники завдали по території України два ракетних із застосуванням двох ракет і 32 авіаційних удари із застосуванням 39 КАБів, задіяли 475 дронів-камікадзе. Також ворог здійснив майже 2600 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах із ствольної і реактивної артилерії, мінометів, стрілецької зброї й озброєння бойових машин», – йдеться в повідомленні.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
У Слідкомі Росії визнали, що українські військові збили російський літак-розвідник у лютому
У Росії визнали, що Збройні сили України 23 лютого цього року збили російський літак далекого радіолокаційного стеження й управління А-50У. Це випливає із повідомлень Слідчого комітету РФ і московських судів загальної юрисдикції про заочний арешт українського полковника, командира 138-ї зенітної ракетної бригади ЗСУ у справі про «теракт».
За версією російського слідства, полковник віддав наказ про збиття російського літака.
23 лютого цього року в Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50У. В Міноборони РФ тоді цю інформацію не коментували.
Це була третя втрата російського А-50. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 і Іл-22.
А-50 – російський літак далекого радіолокаційного виявлення й управління, завдяки якому сили РФ керують атаками своєї ударної авіації і виявляють у небі українські літаки. Його вартість, за даними ЗМІ, перевищує 300 мільйонів доларів.
Міноборони: понад 210 тисяч жінок оновили дані через «Резерв+»
Понад 1,5 мільйона громадян України оновили свої дані через мобільний застосунок «Резерв+», згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня, повідомила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
«Водночас через ЦНАП – понад 233 000 унікальних оновлень, а через ТЦК та СП – 208 000», – цитує Черногоренко пресслужба Міноборони.
Також, за даними відомства, вже понад 210 тисяч військовозобов’язаних жінок оновили дані через «Резерв+».
Черногоренко у фейсбуці зазначила, що понад 22 тисячі громадян оновили свої дані за кордоном. «Окрім України, найчастіше оновлюють дані у Польщі, Німеччині, Чехії, Канаді і Сполучених Штатах Америки», – додала вона.
У травні в Міноборони заявили, що поки не планують розсилати повістки через мобільний застосунок «Резерв+».
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Число постраждалих через удар РФ у Полтаві зросло до 22 – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок російського удару в Полтаві зросла до 22, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Наразі відомо, що за медичною допомогою звернулися 22 людини. Із них — троє дітей, одну дитину госпіталізували. Також на стаціонарному лікуванні перебувають вісім дорослих», – написав він у телеграмі.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли про 16 постраждалих.
За даними прокуратури, попередньо, російські війська вдарили по цивільній інфраструктурі міста крилатою ракетою Х-59, пошкоджено кілька багатоповерхових будинків, приміщення дитячого садка, електролінії і гаражі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Число постраждалих через удар РФ у Полтаві зросло до 22 – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок російського удару в Полтаві зросла до 22, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Наразі відомо, що за медичною допомогою звернулися 22 людини. Із них — троє дітей, одну дитину госпіталізували. Також на стаціонарному лікуванні перебувають вісім дорослих», – написав він у телеграмі.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли про 16 постраждалих.
За даними прокуратури, попередньо, російські війська вдарили по цивільній інфраструктурі міста крилатою ракетою Х-59, пошкоджено кілька багатоповерхових будинків, приміщення дитячого садка, електролінії і гаражі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Столтенберґ: для Китаю мають бути наслідки за підтримку Росії
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 17 червня заявив, що Китай надає Росії технології, які продовжують її повномасштабне вторгнення в Україну, і наголосив, що для Пекіна мають бути наслідки через це.
«Пекін не може мати і те, й інше. У якийсь момент – якщо Китай не змінить курс – союзники мають змусити його заплатити. Мають бути наслідки», – сказав Столтенберґ у Центрі Вільсона у Вашингтоні.
Столтенберґ сказав, що за останні два роки 90 відсотків російської мікроелектроніки походить з Китаю, і що Китай працює над покращенням можливостей російських супутників.
«Загрози – не регіональні, – сказав Столтенберг. – Китай розпалює найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, і в той же час він хоче підтримувати добрі відносини із Заходом».
70% респондентів КМІС вважають, що Зеленський має залишатися президентом на час воєнного стану
Більшість українців вважають, що президентський термін Володимира Зеленського має тривати до кінця воєнного стану – про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюднених 17 червня.
Одним із тверджень, запропонованих респондентам, було: «Зеленський має бути Президентом до кінця воєнного стану».
«70% респондентів погодилися з тим, що В. Зеленський має лишатися Президентом до кінця воєнного стану (не згодні з цим – 22%). Залежно від регіону проживання з цим згодні 65-74% респондентів, тобто переважна більшість українців не піддають сумніву легітимність Президента», – йдеться в пресрелізі.
Згідно з дослідженням, із цим твердженням погодилися 73% жителів заходу України, 74% жителів півдня, 70% респондентів із центральної частини та 65% – жителів сходу.
Читайте також: Спікер ВР назвав «безглуздими» заяви Путіна щодо «нелегітимності» Зеленського
Також соціологи відзначають зниження схвалення діяльності Зеленського на посаді президента, але воно все ще на високому рівні: 56% учасників опитування схвалюють скоріше або повністю, 37% – ставляться до його роботи повністю або переважно негативно.
«Крім цього, респондентів просили відповісти, яке з восьми слів / словосполучень краще описує ставлення до Президента. Хоча дійсно є тенденція до зниження частки тих, хто ставиться до Президента із захопленням (з 33% у липні 2022 року до 8% зараз), але загалом більшість українців (69%) мають нейтрально-позитивне ставлення (із більш вираженою нейтральністю, стриманістю)», – пишуть автори дослідження.
Також опитування стосувалося ставлення українців до закону про мобілізацію. КМІС не відзначає вираженого ставлення до закону, що, «вочевидь, є наслідком розуміння, що країна потребує вдосконалення процедур рекрутингу, власних страхів та стурбованостей, а також того, що сам Закон охоплює різні сфери».
Так, респондентів просили висловити згоду чи незгоду з твердженням «Я підтримую новий закон про мобілізацію».
Читайте також: КМІС: 50% респондентів вважають, що Зеленський не виконав всі або більшість передвиборчих обіцянок
Зокрема, 34% респондентів скоріше або повністю погодилися з тезою про підтримку закону, водночас 20% скоріше не погодилися, а 32% зовсім не погодилися. Ще 14% не відповіли на запитання.
«Варто підкреслити, що незгода з твердженням не є тотожною тому, що люди виступають проти (і тим більше не є свідченням ставлення до потреби самої мобілізації чи потреби давати відсіч ворогу). Безумовно, частина з тих, хто не згоден, є саме противниками. Водночас ще частина може не погоджуватися лише з окремими складовими Закону або мати стримане, нейтральне ставлення», – уточнює Інститут.
Опитування, додані до регулярного Омнібусу КМІС, провели з 26 травня до 1 червня із залученням 2 011 жителів вільних територій України.
Формально президентський термін Зеленського минув цього року. Його інавгурація відбулася 20 травня 2019 року, а за Конституцією України термін повноважень президента чітко обмежений пʼятьма роками. Водночас 108 стаття Конституції вказує, що президент має виконувати свої обовʼязки до обрання нового глави держави. До початку повномасштабної війни планувалося, що наступні вибори відбудуться 31 березня 2024 року, але зараз вони відкладені через воєнний стан (він діятиме щонайменше до 11 серпня).
Переговори про вступ до ЄС: як Україна подолала перешкоду Угорщини
Вже наприкінці червня відбудуться переговори щодо вступу України та Молдови до ЄС. Що цьому передувало та як Україні вдалося уникнути блокування з боку Будапешта, читайте у матеріалі Радіо Свобода.
До офіційного відкриття переговорів України та Молдови про вступ до ЄС, що відбудуться 25 червня у Люксембурзі, вже все готово. Євросоюз прагне провести так звану міжурядову конференцію, щоб відзначити цю подію.
7 червня у Брюсселі Європейська комісія представила усний звіт представникам 27 держав-членів Євросоюзу щодо обидвох країн та необхідних реформ, які вони мали виконати на довгому шляху до цієї цілі.
Кишинів мав три незавершені реформи, а Київ – чотири – здебільшого з питань верховенства права.
Претензії Угорщини
Згідно з усним повідомленням, яке пізніше надіслали у письмовій формі до столиць Євросоюзу і яке отримало Радіо Свобода, обидві країни завершили всі кроки.
Щодо Молдови, всі країни-члени ЄС погодилися з оцінкою. А стосовно України, 26 країн підтримали думку Комісії. Угорщина висловила невдоволення, нарікаючи на те, що Україна ще не зробила достатньо для захисту прав угорської меншини в країні. Права людей, які належать до національних меншин, є однією з чотирьох умов, які мала виконати Україна.
У певний момент здавалося, що ніякої міжурядової конференції для жодної з країн наприкінці місяця не відбудеться, оскільки поки що Україна та Молдова у цьому процесі йдуть у парі.
Для того, щоб міжурядова конференція відбулася у червні, по суті, необхідно, щоб держави-члени ЄС одноголосно погодилися з рамковими угодами про переговори України та Молдови. Вони, власне, окреслюють основні принципи довгих перемовин щодо розширення попереду двох країн.
12 червня посли ЄС сподівалися ухвалити ці рамки, але Угорщина наполягала на тому, що ще не готова дати свою згоду. Однак питання повернулося на обговорення пізно ввечері 14 червня з компромісом, який був прийнятним для Будапешта, всіх інших держав-членів ЄС і навіть для України.
В Офісі президента розповіли, за яких умов Росія може взяти участь у наступному Саміті миру
Росія може взяти участь у наступному Саміті миру за умови, що вона готова «конструктивно» обговорювати і виконувати план дій, погоджений на першому Саміті. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
«Якщо Росія готова конструктивно обговорювати цей план і підтримувати його, представники Російської Федерації можуть з’явитися на другому Саміті миру», – зазначив він у програмі «Свобода LIVE».
Водночас, наголосив Жовква, участь Росії у першому Саміті миру була «абсолютно» неможливою, бо та наразі не збирається «припиняти агресію».
На запитання, як змусити Росію виконувати підсумковий документ Глобального саміту, заступник керівника Офісу президента відповів: «безумно, за допомогою колективного тиску».
«На Саміті були присутні країни з усіх континентів, у тому числі ті країни, які мають діалог з Російською Федерацією. А далі буде тривати робота після Саміту, будуть відбуватися відповідні дії не лише по тих трьох пунктах, про які ми говорили, а й по решті пунктах «формули миру». Буде складений спільна «дорожня карта» як привести мир в Україну. І ці спільні напрацювання будуть доведені до Росії відповідними партнерами, які з Росією на сьогодні мають свої канали спілкування. І тоді будемо бачити реакцію Росії. Будемо такі застосовувати інструменти для того, щоб вона послухала не лише себе, як Росія любить це робити, а послухала більшість цивілізованого світу», – розповів Жовква.
Генштаб: на фронті за день було 89 зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом 17 червня кількість бойових зіткнень зросла до 89, найбільше боїв на цей час доби відбулося на Покровському напрямку, повідомив у зведенні станом на 19:00 Генштаб Збройних сил України.
«Наразі на Харківському напрямку триває три боєзіткнення у районі Вовчанська. Загалом сьогодні тут і біля Липців зафіксовано дев’ять ворожих атак… Напруженою залишається ситуація на Покровському напрямку. З початку доби тут нараховується уже 37 бойових зіткнень. Сили оборони України успішно відбили 22 штурмових дії російських загарбників. Ще 15 боїв тривають. Ситуація контрольована», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що п’ять разів цієї доби російські загарбники намагалися атакувати українські позиції на Времівському напрямку, тривають бойові дії поблизу Старомайорського, Водяного і Урожайного.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква в етері Радіо Свобода прокоментував новини, які з’явилися в медіа після завершення Саміту миру про те, що нібито Ірак та Йорданія відкликали свої підписи під фінальним комюніке.
За його словами, ці країни не відкликали свої підписи під документом, бо і не підписували його, вони з’явилися в списку країн-підписантів через технічний збій.
Жовква вказав на те, що на Саміті миру працювала система «згода за замовчуванням» або «процедура мовчазної згоди».
Читайте також: Значення Глобального саміту миру: чи розпочав він дорогу до справедливого завершення війни?
«Умовно кажучи, країнами або учасниками, які вважалися такими, що приєдналися, вважалися ті, які не висловили свого заперечення до певного моменту часу. І залишився просто технічний збій. Ті дві держави, (Ірак та Йорданія, – ред) просто здали свою незгоду за короткий період часу до того, як це повідомлення з’явилося вже в широкому загалі. Тому некоректно говорити про відкликання підписів або відкликання згоди цими державами», – пояснив в етері проєкту Свобода.Live Ігор Жовква.
Також він додав, що з цими державами «ведеться робота», і, можливо, вони просто потребуватимуть більше часу. Тож жодного відкликання підпису під спільним комюніке немає.
Читайте також: «Міліметр за міліметром» до миру. Що далі після Саміту миру у Швейцарії?
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було. За останніми даними, 78 країн підписали комюніке за підсумками Саміту миру. Однак президент України очікує, що до спільного комюніке про основи миру приєднаються ще більше країн.
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією, заявив, що не поїде на конференцію, оскільки вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
Прокуратура: внаслідок ракетного удару по Полтаві поранено 16 людей
У Полтаві внаслідок ракетного удару РФ поранено 16 людей, серед яких двоє дітей, йдеться в повідомленні місцевої прокуратури
«За процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – кажуть у відомстві.
За даними слідства, 17 червня військовослужбовці Збройних сил РФ завдали ракетного удару по місту Полтава.
Зеленський після засідання Ставки: напрям дронів «активно розвивається»
Президент Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача після повернення до України – про це він повідомив 17 червня.
Він зазначив, що заслухав доповіді доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, головнокомандувача Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича про ситуацію на всіх напрямках, виконання контрактів і надходження допомоги від партнерів.
Крім того, Зеленський повідомив про доповідь командувача Сил безпілотних систем Вадима Сухаревського.
Читайте також: Сухаревський розповів, що буде з підрозділами БПЛА, які вже створені і перебувають на фронті
«Відзвітував щодо всіх типів дронів – повітряних, наземних і морських – та щодо всіх типів завдань: від тактичних FPV та евакуаційних платформ до так званих дронів Deep Strike. Напрям активно розвивається – зростає кількість не лише вироблених, а й успішно застосованих безпілотників. Україна очолює технологічний прогрес у цій галузі», – заявив він.
Президент додав, що українська сторона «відчула великий інтерес» до досвіду в галузі дронів на переговорах із партнерами минулого тижня:
Армія РФ атакувала Нікополь: постраждало двоє жінок, пошкоджені будинки – влада
У понеділок, 17 червня, Росія здійснила артилерійський обстріл міста Нікополь на Дніпропетровщині, розповів голова ОВА Сергій Лисак.
Спочатку голова ОВА повідомив про 2 постраждалих внаслідок атаки жінок.
За його словами, жінок 44-х та 86-ти років доправили в лікарню у стані середньої тяжкості.