FT: США та Ізраїль ведуть переговори з Києвом про надання Україні до 8 систем Patriot
США, Ізраїль та Україна ведуть переговори про постачання Києву до восьми систем протиповітряної оборони Patriot, що значно покращить здатність протистояти російським ударам. Про це повідомляє видання Financial Times з посиланням на п’ятьох осіб, поінформованих про переговори.
Хоча ця угода ще не є остаточною, вона, ймовірно, передбачатиме, що системи Patriot спочатку будуть відправлені з Ізраїлю до США, а потім – до України.
Як пише FT, рамки угоди, яка ознаменує зміну у відносинах Ізраїлю з Москвою, обговорювалися між міністрами і високопоставленими чиновниками трьох країн.
У квітні Ізраїль заявив, що почне виводити з експлуатації вісім батарей Patriot, яким вже понад 30 років, і замінювати їх на більш сучасні системи.
Але батареї, які використовувалися в поточній війні Ізраїлю з «Хамасом»(угруповання, яке визнане терористичним у США та ЄС), ще не були виведені з експлуатації через побоювання, що напруженість у відносинах з підтримуваним Іраном бойовим угрупуванням Хезболла може перерости в повномасштабну війну.
Якщо така передача відбудеться, це означатиме суттєві зміни в обороноздатності України, зауважує видання Financial Time.
Президент України Володимир Зеленський на Конференції з відновлення України у Берліні 11 червня заявив, що Україна потребує щонайменше сім систем Patriot для закриття основних міських агломерацій від ударів Росії.
У Миколаєві повідомили про звуки вибуху. Кім каже про «приліт» за межами міста
У Миколаєві повідомили про звуки вибуху. Голова обласної військової адміністрації Віталій Кім каже про «приліт» за межами міста.
«Приліт за межами міста. Лісополоса. Можливо по розмінувальникам. Ні розуму ні фантазії у русні», – написав він у телеграмі.
О 21:38 у Миколаївській області оголосили повітряну тривогу. Після цього у соцмережах писали про вибухи в обласному центрі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Щонайменше 45 тисяч за 2023 рік – демографи про вбитих на війні росіян
У 2023 році на війні, яку Росія веде проти України, загинули щонайменше 45 тисяч росіян. Це приблизно вдвічі більше, ніж роком раніше, пише 27 червня з посиланням на останні дані Росстату (Федеральної служби державної статистики) видання «Важные истории».
Загалом за перші два роки повномасштабного вторгнення загинуло понад 70 тисяч російських чоловіків. «Важные истории» зазначають, що оцінили втрати на основі методу надмірної смертності.
Демографи у розмові з редакцією за умов анонімності припустили, що ці підрахунки – лише мінімально можливе число загиблих на війні. Це пов’язано з тим, що смерть можуть зафіксувати як у регіоні проживання людини, так і в тому місці, де вона загинула, наприклад, на окупованих територіях України. При цьому Росстат не оприлюднює дані про смертність в окупованих українських регіонах. Зниклі безвісти теж не потрапляють до офіційної статистики, йдеться у публікації.
Власний підрахунок загиблих з початку вторгнення ведуть російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона». У їхньому останньому зведенні в середині червня повідомлялося, що журналісти підтвердили загибель 56 452 російських військових з початку повномасштабної війни проти України. Кореспонденти видань разом із командою волонтерів складають поіменний список підтверджених втрат. Інформація збирається за відкритими даними: із повідомлень регіональної влади, некрологів у соцмережах, публікацій у ЗМІ – і потім перевіряється ще раз.
Cили РФ вдарили «Ураганами» по Кураховому, є жертви – Філашкін
Російські війська вдарили по Кураховому реактивною системою залпового вогню «Ураган» – двоє людей загинули, ще двоє поранені, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни ввечері ударили по середмістю з «Ураганів» – вбили сорокарічних чоловіка і жінку. Двоє поранених доставлені до лікарень. Обсяги руйнувань встановлюємо», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Підходимо до піку»: чого далі чекати від Росії – аналізує військовий експерт Гетьман
Наприкінці червня український Генштаб щодня звітує про 9-10 напрямків активних бойових дій та понад 120 атак армії РФ за добу. Це свідчить про те, що «літній наступ» армії Росії, анонсований президентом Володимиром Зеленським та західними розвідками, очевидно, розпочався.
Став вимальовуватися і напрямок основного удару агресора – наразі це Донбас, але все може змінитися, розповів військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Ми розпитали його про те, скільки триватиме цей тиск агресора на фронті, які задачі перед своєю армією ставить Генштаб РФ і чого російські війська навчилися на третій рік повномасштабної війни.
NYT: у травні Росія щодня втрачала в середньому понад 1000 солдатів убитими та пораненими в Україні
У травні російська армія втрачала в Україні в середньому понад 1000 убитими й пораненими щодня. Про це пише видання The New York Times із посиланням на дані американських, британських та інших західних розвідувальних служб.
Ці дані про втрати РФ фактично підтверджують дані Генштабу ЗСУ.
Однак, як зазначає видання, щомісяця Росія набирає 25-30 тисяч солдатів – приблизно стільки ж, скільки залишають поле бою.
«Це дозволило її армії продовжувати посилати хвилю за хвилею війська на українську оборону, сподіваючись розгромити її і прорватися через лінію окопів. Це стиль ведення війни, який російські солдати порівнюють з тим, що їх кидають у м’ясорубку. Іноді такий підхід виявлявся ефективним, приносячи російській армії перемоги в Авдіївці та Бахмуті на сході України», – пише NYT.
Але українські та західні офіційні особи кажуть, що цієї весни ця тактика була менш успішною, коли Росія намагалася захопити територію поблизу Харкова.
Американські офіційні особи заявили, що Росія досягла критично важливої мети президента Володимира Путіна, створивши буферну зону вздовж кордону, щоб ускладнити українцям завдання ударів вглиб країни. Але, за словами західних посадовців, ця операція не загрожувала Харкову і зрештою була зупинена українською обороною.
Як зауважують журналісти NYT, використання Росією піхоти у хвильових атаках відображає одну з її переваг у війні: її населення набагато більше, ніж населення України, що дає їй більший резерв. Але втрати змушують Росію відносно швидко відправляти новобранців в Україну, а це означає, що солдати, яких відправляють на фронт, погано підготовлені.
Відсутність структурованої підготовки і необхідність залучати новобранців до бойових дій обмежує здатність Росії формувати більш боєздатні підрозділи. Це також збільшує втрати.
NYT також звертає увагу на те, що зміна характеру сучасної війни також призвела до збільшення кількості жертв в останні місяці. Всюдисущі безпілотники полегшили обом сторонам виявлення ворожих сил і завдання по них ударів. А міни і касетні боєприпаси роблять пересування відкритою місцевістю майже самогубством.
За даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 539 320 своїх військових.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча.
Столтенберґ і Зеленський обговорили підготовку до саміту НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґа і президент України Володимир Зеленський обговорили остаточну підготовку до саміту альянсу, який відбудеться у Вашингтоні у липні.
Як повідомляє пресслужба альянсу, на саміті посилення підтримки України стане пріоритетом для лідерів країн НАТО.
«Я думаю, що ми дійсно на шляху до дуже хорошого саміту НАТО для України і для НАТО», – заявив Столтенберґ на початку зустрічі з Зеленським.
Генеральний секретар очікує, що члени альянсу погодяться на те, що НАТО візьме на себе провідну роль у координації і наданні безпекової допомоги і тренувань для України.
Як повідомляє Офіс президента за підсумками цієї зустрічі Столтенберґа і Зеленського, Україна очікує рішення щодо посилення ролі НАТО в координації безпекової допомоги, тренувань українських військових та довгострокових фінансових зобов’язань союзників для забезпечення стабільної підтримки.
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
У рамках саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на найвищому рівні. За даними міжнародної преси, західні партнери просять Київ не завищувати очікування щодо перспектив членства України в Альянсі.
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
Зеленський просить ЄС про «значне збільшення імпорту електроенергії»
Президент України Володимир Зеленський просить Євросоюз про значне збільшення імпорту електроенергії, а також підтримку обладнанням та іншими ресурсами для захисту й відновлення української енергосистеми. Про це глава держави сказав 27 червня у виступі на засіданні Європейської ради у Брюсселі.
«Путін веде повномасштабну війну проти нашого енергетичного сектору. Наш обов’язок – не дати Росії створити прецедент зі знищення енергетики цілої нації. Якщо Росії це вдасться, це стане частиною військових доктрин по всьому світу. Енергетика – одна з основ нормального життя людини. Ми робимо все можливе, щоб відновити виробництво електроенергії та захистити його», – твердить Зеленський.
Він також назвав ще чотири способи посилити тиск на Росію, оскільки нинішнього, за його словами, недостатньо.
Першим із них є військова підтримка, коли «дотримання кожної обіцянки важливе не лише з огляду на захист життів, але й для руйнування російської ілюзії, що вони чогось досягнуть шляхом війни».
Другий ключовий аспект, сказав президент України, – це посилення протиповітряної оборони та далекобійності української армії, яка поки що не може завдавати ударів на великих відстанях.
Третім пунктом Зеленський назвав посилення санкцій проти російських олігархів. За його словами, всі російські активи мають бути спрямовані на захист України. «І зараз ми бачимо, як почали знімати санкції з російських олігархів. Ми маємо зупинити це і посилити санкції, бо на цих коштах тримається путінський режим», – сказав Зеленський.
Окремо Зеленський згадав про дипломатію, закликавши західних лідерів узяти участь у підготовці другого Саміту миру.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Німеччина, Польща та Чехія просять ЄС про допомогу для прийому українських біженців – Bloomberg
Лідери Німеччини, Польщі та Чехії звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням про фінансову підтримку для прийому українських біженців, пише агенція Bloomberg, журналісти якої ознайомилися з листом.
«Понад 50% українських біженців, які в’їхали до Євросоюзу, проживають у Німеччині, Польщі та Чехії. Нерівні умови для держав-членів ЄС також очевидні через чисельність населення», – йдеться у листі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії кордон Польщі перетнули понад 18 мільйонів українців. Близько мільйона з них залишилися в Польщі, багато хто знайшов роботу, пише Bloomberg.
Німеччина після початку повномасштабного вторгнення Росії прийняла понад мільйон біженців з України. На їхнє розміщення та інтеграцію німецький уряд витратив понад 20 мільярдів євро.
Чехія, за даними міністерства праці країни, офіційно прийняла 340 тисяч українських біженців, які в першому кварталі року заплатили майже вдвічі більше податків, ніж отримали соціальної допомоги. 72% тих, хто перебуває в працездатному віці, працюють, хоча багато хто має менш кваліфіковану роботу, ніж в Україні, зазначає Bloomberg.
Стан оборонної промисловості Росії після двох років війни та санкцій виявився не таким хитким, як очікували експерти, які спостерігали за розвитком російського ВПК.
У вашингтонському аналітичному Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) експерти відділу Європи, Росії та Євразії нещодавно презентували два звіти, в яких вони з одного боку проаналізували стійкість оборонно-промислової системи Росії, а з іншого – висловили рекомендації щодо розвитку ВПК України та країнам, що підтримують її, серед яких ключову роль відіграють США.
Перший звіт називався «Відсутня в наявності». Другий – «Є в наявності. Стан оборонної промисловості Росії після двох років війни» (Back in Stock? The State of Russia's Defense Industry after Two Years of the War) У ньому підбито підсумок тим зусиллям, які зробив Кремль, намагаючись наростити своє оборонно-промислове виробництво з початку повномасштабного вторгнення і до теперішнього часу.
Автори доповіді поділилися спостереженнями, сформованими у ході роботи над цими документами. Аналіз цих спостережень зробила російська редакція Голосу Америки.
Марія Снігова, старший науковий співробітник відділу Європи, Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень, зізналася, що «вони протверезіли від висновку, що у загальних рисах адаптація Росії до цієї війни проходить успішніше, ніж очікувалося».
«Важко описати пекло» – начальник МВА Часового Яру про стан міста
У Часовоярській громаді станом на 27 червня залишається 643 людини, дітей серед них немає, розповів начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
За його словами, серед тих, хто відмовляється евакуюватися, «аргумент фактично залишається один: «це мій будинок, я залишаюся на своїй землі». «Більшість людей, які залишилися в громаді – це люди похилого віку... Тому довести важко їм, що треба евакуюватися і що саме це рятує життя», – розповів Чаус.
На прохання описати те, що відбувається в Часовому Ярі, начальник адміністрації відповів, що «це важко зробити, тому що важко описати пекло».
«Місто щодня під обстрілом. Мікрорайон «Новий», «Жовтневий», безпосередньо мікрорайон «Східний» – як ми його називаємо, «Канал». На «Каналі» взагалі, слава Богу, немає людей – цивільних, я маю на увазі. Там зараз ситуація найскладніша. А так кожен мікрорайон, кожна вулиця щодня потерпає від обстрілів. Росія використовує весь арсенал, який тільки в неї є. Сюди летить усе. «Гради», артилерія, міномети, танкові обстріли, робота дронів – усе постійно. І плюс додамо, звичайно, ще авіацію», – розповів Сергій Чаус.
Він додав, що в місті зруйновані всі багатоповерхівки, їх «тільки зносити і будувати щось нове». У приватному секторі руйнування менші, але «немає жодного вцілілого будинку: як мінімум немає вікон, побитий дах».
Часів Яр – місто в Донецькій області з населенням понад 10 тисяч людей до початку повномасштабного вторгнення РФ. Лінією фронту воно стало після того, як російські військові захопили розташоване за 10 кілометрів від Часового Яру місто Бахмут.
Російські сили продовжують наступати: де найнебезпечніша ділянка фронту
Російські сили намагаються просунутися на усіх напрямках протистояння із Силами оборони України. Тривають запеклі бої за Часів Яр, Торецьк, Покровськ, Вовчанськ...
Разом із тим, Україна продовжує завдавати ударів по військових об’єктах в окупованому Криму з метою, як кажуть військові аналітики, послабити тили російської армії, зменшивши тим самим її наступальний потенціал.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» зібрав інформацію про ситуацію на Півдні. Які ділянки в Запорізькій області є найбільш небезпечними?
- Російська армія збільшила кількість атак на заході Запорізької області. Зокрема, поблизу села Кам’янське у Василівському районі зросла інтенсивність російських наземних штурмів та авіаударів. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни від 22 червня.
- Сили РФ продовжують наземні атаки поблизу Роботиного, Вербового, Малої Токмачки, Новопокровки та Нестерянки. За даними української сторони, ці позиції не втрачені. Експерти зазначають, що зростання інтенсивності атак таких типів може свідчити про наміри російської армії відновити наступальні операції в цьому районі.
- Водночас упродовж кількох днів сталася серія вибухів у Криму. Генштаб ЗСУ 21 червня повідомив, що протягом двох ночей українські сили «успішно уражали» низку об’єктів у Росії та на окупованому півострові, зокрема, нафтопереробні заводи, радіолокаційні станції, а також місця зберігання дронів «Шахед».
- 23 червня військові РФ заявили, що українські сили начебто випустили по Севастополю ракету американського виробництва ATACMS із касетним боєзарядом. Як зазначило Міноборони Росії, внаслідок роботи ППО ракета збилася з курсу, а її уламки впали, зокрема, на міському пляжі «Учкуївка». За інформацією окупаційної влади, через це загинули чотири людини, у тому числі двоє дітей, ще 153 особи зазнали поранень.
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що окупований Росією Крим є «великим військовим табором» з безліччю цілей, які російська влада намагається «прикривати» цивільним населенням.
- Увечері 23 червня стало відомо про вибухи поблизу Євпаторії та населених пунктів Молочне й Вітине. За даними супутникових знімків, які є у розпорядженні проєкту Радіо Свобода «Схеми», у цьому районі Криму був уражений російський військовий об’єкт. Офіційно ні в Україні, ні в Росії подію не коментували.
Відключення за графіком упродовж доби – прогноз енергетиків на 28 червня
У п’ятницю, 28 червня, графіки погодинних відключень електроенергії застосовуватимуться впродовж усієї доби з 00:00 до 24:00, повідомляє пресслужба ДТЕК.
«28 червня: за вказівкою «Укренерго» графіки відключень завтра будуть застосовуватися впродовж усієї доби», – йдеться у повідомленні.
У разі змін енергетики обіцяють оперативно проінформувати про це.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Майже чверть бойових зіткнень за добу відбулася поблизу Торецька – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 червня на фронті відбулося 87 бойових зіткнень, майже чверть із них зафіксована на Торецькому напрямку, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у зведенні станом на 16:00.
«На Торецькому напрямку кількість атак окупантів досягла 21. Наразі тривають чотири боєзіткнення неподалік Північного та Нью-Йорка. На Покровському напрямку ворог атакує в районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Євгенівки та Новоселівки Першої. Всього 16 штурмових дій за сьогодні, з них п’ять – ще тривають», – ідеться в повідомленні.
Також активні бойові дії, за даними Генштабу, відбувалися або тривають на Куп’янському, Лиманському та Придніпровському напрямках.
На решті напрямків ситуація суттєвих змін не зазнала, додали українські військові.
ДПСУ: на кордоні з Молдовою затримали 24 чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон
Прикордонники Чернівецького загону запобігли незаконному перетину кордону 24 чоловіків, повідомляє 27 червня Державна прикордонна служба.
«Організатори кілька днів збирали в одному з населених пунктів своїх «клієнтів», сподіваючись одночасно переправити їх через кордон. У визначений час група завантажилася в транспортні засоби та вирушила до точки висадки на ділянці відділу прикордонної служби «Кельменці» Чернівецького загону. Далі мандрівники планували пішки потрапити в Молдову поза пунктами пропуску», – розповіли прикордонники.
Чоловіків затримали на підході до лінії державного рубежу, кажуть у ДПСУ. До групи входило 24 чоловіки з Київської, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської, Чернігівської, Вінницької, Запорізької, Хмельницької, Дніпропетровської, Чернівецької та Львівської областей.
Зазначено, що кожен з них заплатив організаторам маршруту по 12 тисяч євро.
Відносно затриманих складені протоколи про адміністративне правопорушення. На даний час встановлюється місце знаходження головних організаторів схеми.
Напередодні на Одещині прикордонники зупинили чотири мікроавтобуси з чоловіками разом із супроводжуючим транспортом у селі Обжиле Подільського району. За даними ДПСУ, організатори намагались доставити до державного кордону 47 чоловіків призовного віку
12 червня речник ДПСУ повідомляв, що за час воєнного стану, було викрито понад 480 злочинних груп, які займалися організацією незаконного перетину державного кордону. Він зауважив, що прикордонних щодня затримують людей, які намагаються перетнути західний кордон у незаконний спосіб.
Міністр МВС Ігор Клименко в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що він має інформацією про загальну кількість затриманих на кордоні чоловіків призовного віку у період від початку повномасштабної війни, однак озвучити таку статистику на загал міністр відмовився. За його словами, це закрита інформація.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
Унаслідок обстрілу в Харкові пошкоджена житлова забудова і виш, двоє постраждалих – влада
Приватна житлова забудова і будівлі одного з вищих навчальних закладів постраждали внаслідок російського удару, завданого по Харкову вдень 27 червня, повідомили представники місцевої влади.
За даними голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, вибух стався у Київському районі обласного центру, «внаслідок вибухової хвилі пошкоджене скління вікон двох корпусів вищого навчального закладу».
«За інформацією медиків екстреної допомоги, на зараз двоє постраждалих. Чоловік отримав вибухове поранення з пошкодженням нижніх кінцівок, у жінки – гостра реакція на стрес», – додав згодом Синєгубов.
Міський голова Харкова Ігор Терехов відзначив, що сталося влучання в приватні житлові будинки. «Деякі з них зруйновані. Попередньо постраждав і гуртожиток одного з наших вишів», – вказав мер Харкова.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російська ДРГ прорвалася до Сотницького Козачка на кордоні: що відомо
Увечері 26 червня український Генштаб повідомив про бої в новому місці на Харківському напрямку – в районі села Сотницький Козачок Богодухівського району. Це село лежить за 30 кілометрів на північний захід від плацдарму навколо сіл Глибоке та Лук'янці, де Росія вже півтора місяці намагається просунутися до села Липці.
27 червня в ефірі телемарафону речник Держприкордонслужби Андрій Демченко зазначив, що не йдеться про лінійні підрозділи армії агресора.
«Це фактично діяла диверсійно-розвідувальна група, яка зайшла на територію України, розпочався стрілецький бій. Цьому також передували обстріли. Ворог застосовував інші засоби ураження, щоб наносити вогонь по наших захисниках, але ця атака прикордонниками відбита. На місце вирушав протидиверсійний резерв для того, щоб зачистити місцевість», – заявив він.
На карті DeepState вранці 27 червня близько двох квадратних кілометрів довкола села Сотницький Козачок стали «сірою зоною» – ситуація на цій ділянці аналітикам наразі невідома.
Головні питання випуску:
- Навіщо Росія відкрила де-факто новий фронт на півночі Харківської області – на додачу до Вовчанська?
- Чому при цьому агресор застосував ДРГ, а не лінійні підрозділи, яких багато на прикордонні РФ з Україною?
- І які плани РФ на Харківський напрямок під час літнього наступу?
Унаслідок обстрілів РФ Донеччини поранено трьох місцевих жителів – ОВА
На Донеччині російські військові поранили трьох мирних жителів у населених пунктах Гірник та Нью-Йорк, повідомив 27 червня начальник Обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Надійшла інформація про пораненого чоловіка у Гірнику Курахівської громади та двох поранених жінок у Нью-Йорку Торецької громади», – розповів керівник ОВА.
Раніше Вадим Філашкін інформував, що на Донеччині минулої доби через російські обстріли загинула одна людина – в Торецьку. Ще 14 людей були поранені – у Мемрику, Селидовому, Комарі, Нью-Йорку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський підписав безпекові угоди з Європейським союзом, Естонією і Литвою
Президент України Володимир Зеленський підписав безпекові угоди з Європейським союзом Естонією та Литвою в рамках дводенного саміту лідерів ЄС у Брюсселі 27 червня. Про це стало відомо з трансляції на сайті Європейської комісії.
Цією подією відкрилося засідання Європейської Ради, на яке зібралися лідери країн Європейського союзу.
25 червня Європейська рада схвалила угоду про гарантії безпеки з Україною.
«Зобов’язання Європейського союзу в галузі безпеки включають передбачувану, довгострокову і сталу підтримку безпеки й оборони України, зокрема через місії Спільної політики безпеки й оборони, а також більш широкі зобов’язання у сфері безпеки», – йдеться у чернетці угоди, доступ до якої отримало Радіо Свобода.
Читайте також: Зеленський: безпекова угода зі США підтверджує їхню підтримку майбутнього членства України в НАТО
Після підписання безпекових угоди з Японією, Італією та США президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує підписання таких угод ще з 10 країнами.
За даними Офісу президента, станом на кінець травня Україна підписала безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки.
Загалом Київ уже підписав 17 безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Війська РФ атакували дроном цивільне авто на Херсонщині, двоє постраждалих – влада
Російські війська атакували FPV-дроном цивільну автівку у Нововоронцовці на Херсонщині, повідомляє 27 червня обласна військова адміністрація.
«Внаслідок ворожого удару постраждали двоє людей: 62-річний чоловік та жінка. Їх доставили до лікарні з вибуховими травмами та уламковими пораненнями рук», – зазначено у дописі.