Росія втратила близько 547 470 військових у війні проти України – Генштаб ЗСУ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 547 470 своїх військових, зокрема 1200 – за останню добу – такі дані станом на ранок 4 липня навів український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 8132 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 15600 (+17)
- артилерійські системи – 14 777 (+65)
- РСЗВ – 1115
- засоби ППО ‒ 878 (+2)
- літаки – 360
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11694 (+26)
- крилаті ракети ‒ 2342 (+6)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 19923 (+73)
- спеціальна техніка ‒ 2468 (+4).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Міжнародна правозахисна компанія Global Rights Compliance провела розслідування й дійшла висновку, що Росія планувала захопити Маріуполь без жалю до його цивільного населення. Позбавивши жителів питної води та їжі, а також електро- та газопостачання, політичне й військове керівництво РФ створило у місті штучний голод – стверджують юристи. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» зібрав свідчення маріупольців про те, як вони потрапляли під обстріли біля криниць з прісною водою, їли голубів та чули стогін людей, які помирали «від голоду та поранень» під завалами розбомблених будинків.
- Як стверджують юристи міжнародної правозахисної компанії Global Rights Compliance, Росія навмисно створила умови голоду в Маріуполі під час блокади міста навесні 2022 року. Юристи компанії провели розслідування й зібрали відповідні факти. Матеріал про це у червні оприлюднило британське видання The Guardian.
- Global Rights Compliance готує подання до Міжнародного кримінального суду (МКС). В основі звіту лежить висновок, що Росія навмисно застосувала тактику голоду, оскільки мала намір завдати шкоди значній кількості мирних жителів.
- Правозахисники зазначили, що російські атаки відбувалися в чотири фази, починаючи з руйнування цивільної інфраструктури, яке призвело до зникнення електроенергії, опалення та води. Далі місцевим відмовили в гуманітарній евакуації й нападали на них під час їхніх спроб залишити Маріуполь. Крім того, російські військові не пропускали гуманітарну допомогу в місто з боку підконтрольних Україні територій. Отже, як пише The Guardian, за кілька днів від початку облоги цивільне населення залишилося без води, газу та електрики за температури повітря нижче мінус десяти градусів за Цельсієм.
- Журналісти вказують: поетапні обстріли Маріуполя продемонстрували, що Росія планувала захопити прифронтове місто без жалю до його цивільного населення.
- З урахуванням важливості Маріуполя та централізації прийняття рішень у Росії, відповідальність за загибель тисяч мирних жителів покладена на верхівку влади, тобто президента Володимира Путіна та військове керівництво країни – заявляють у Global Rights Compliance.
У КМВА повідомили деталі атаки РФ по Києву
Удосвіта 4 липня російські війська здійснили чергову атаку по Києву, застосувавши ударні безпілотники, повідомив очільник міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Противник запустив свої дрони з території Курської області РФ, а до Києва безпілотники наближалися хвилями і з різних напрямків. Але завдяки результативній роботі протиповітряної оборони жоден дрон до самого Києва не долетів. Силами і засобами ППО БпЛА ворога були знищені на підступах до столиці», – написав Попко у телеграмі.
Він додав, що, за попередніми даними, обійшлося без жертв і руйнувань, життєдіяльність міста не порушена.
Повітряна тривога в Києві була оголошена близько 4-ї ранку, в місті було чути вибухи, відбій був через годину.
Протягом ночі Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух російських дронів у низці областей, зокрема на Чернігівщині, Полтавщині, Житомирщині, Рівненщині, Сумщині, Харківщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські військові атакували пожежну частину на Донеччині – ДСНС
Вдень, 3 липня, сили РФ атакували місто Дружківка Донецької області, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За даними рятувальників, у результаті удару, «вибуховою хвилею та уламками було пошкоджено санітарний автомобіль, в’їзні ворота пожежно-рятувальної частини, а також дверні та віконні блоки».
«На щастя, ніхто з пожежних не постраждав», – зазначили у ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: у лікарні померла жінка, яка отримала поранення під час обстрілів Херсона
У лікарні померла жінка, яка 3 липня, отримала тяжкі поранення внаслідок обстрілів Херсона, повідомив голова МВА Роман Мрочко.
«Стало відомо, що поранена 85-річна жінка, яка сьогодні отримала тяжкі поранення внаслідок ворожих обстрілів, на жаль померла у лікарні», – зазначив він.
Раніше, 3 липня, російські військові з окупованого лівого берега Херсонщини обстріляли обласний центр, повідомив начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Під атакою Дніпровський район. Пошкоджені житлові будинки, вибите скло у вікнах. Поранено дві людини, жінка у тяжкому стані. Соціальні працівники Херсонської міської військової адміністрації одразу виїхали на місця «прильотів», щоб надати допомогу постраждалим від російської агресії», – написав чиновник.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Синєгубов повідомив про 14 поранених через російський удар по Харкову
Зросла кількість поранених через російських удар по Харкову, заявив голова області Олег Синєгубов увечері 3 липня.
За його даними, постраждали 14 людей віком від одного місяця до 82 років.
«Травмовані шість чоловіків, сім жінок та хлопчик, який народився два тижні тому. Серед поранених також і дві дитини восьми років», – повідомив він.
Синєгубов додав, що половина дорослих постраждалих у стані середньої тяжкості, решта зазнала легких поранень. У немовляти – різана рвана рана голови, його загальний стан середній.
Голова ОВА уточнив, що російські війська атакували Київський район обласного центру керованими авіаційними бомбами по обіді. Удари частково зруйнували два приватних будинки, пошкодили ще 10, а також 12 багатоквартирних будинків, будівлі кафе, пошти, двоповерховий спортивний клуб та два корпуси університету.
Раніше місцева влада повідомляла про чотирьох постраждалих внаслідок російського обстрілу Харкова 3 липня, серед них – восьмирічна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кулеба обговорив із Блінкеном «зміцнення» української ППО
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 3 липня обговорив із державним секретарем США Ентоні Блінкеном «зміцнення української протиповітряної оборони».
«Я говорив з Ентоні Блінкеном про нашу поточну роботу зі зміцнення протиповітряної оборони України, а також про відновлення нашої енергетичної системи та України в цілому», – написав Кулеба за підсумками розмови.
Він додав, що під час розмови із Блінкеном «зупинились на очікуваних результатах саміту НАТО у Вашингтоні, який відбудеться на наступному тижні».
«За останні кілька років Америка посилила свою роль як союзницька держава, і саміт, безумовно, це продемонструє», – підкреслив очільник українського МЗС.
Раніше, 2 липня, українська делегація розпочала візит до Сполучених Штатів Америки із зустрічі з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, повідомила пресслужба Офісу президента.
Зеленський назвав далекобійні удари по авіабазах РФ одним із засобів протидії повітряним атакам
Російський ракетний удар по Дніпру пошкодив будинки, лікарню та підприємство, заявив президент Володимир Зеленський у зверненні 3 липня.
Він також вказав на те, що протягом дня російські війська також атакували інші регіони, зокрема, випускали керовані авіабомби по Харкову.
«Усе це можемо зупинити тільки одним: тільки більшою кількістю систем ППО, тільки більш далекобійними ударами по місцях базування російських терористів, по їхніх авіабазах. Про все це активно говоримо з партнерами – на всіх рівнях. Готуємось до саміту НАТО у Вашингтоні, і зокрема з точки зору «петріотів» для України», – заявив Зеленський.
Читайте також: США не змінили політику щодо ударів по військових об’єктах на території Росії – Пентагон
Він також доповів про наради з урядовцями та нові рішення щодо дефіцитів електроенергії та стабілізації мобільного звʼязку.
«Зараз потрібен максимум можливостей забезпечити генерацію – створення нової децентралізованої генерації, і під це буде фінансовий ресурс. Найближчим часом урядовці представлять всю конкретику», – сказав президент.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
У «Резерв+» вже оновили дані понад 2 мільйони українців – Міноборони
З 18 травня у застосунку «Резерв+» оновили персональні дані і оформили військово-облікові документи понад два мільйони українців, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
За словами заступниці міністра оборони Катерини Черногоренко, кількість людей, які оновлюють дані, «продовжує зростати щодня».
«Без втрати часу й очікування», – підкреслила Черногоренко.
За її підрахунками, «якби два мільйони пішли одночасно оновлювати дані в усі територіальні центри комплектування в Україні, то це б зайняло понад 235 днів».
Путін зустрівся із Сі і назвав співпрацю РФ і Китаю чинником міжнародної стабільності
У столиці Казахстану Астані під час саміту Шанхайської організації співробітництва 3 липня лідер Кремля Володимир Путін зустрівся з головою Китаю Сі Цзіньпіном, повідомило російське міністерство закордонних справ.
«Наша співпраця не спрямована проти будь-кого. Ми не створюємо жодних блоків і союзів. Ми просто діємо в інтересах наших народів», – сказав Путін китайському лідерові.
Путін відзначив, що між КНР і РФ зростає торгівля й нагадав про серію заходів до 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами. Він також сказав, що «російсько-китайська взаємодія у світових справах виступає одним із головних факторів стабільності на міжнародній арені».
Цьогоріч Росія головує в БРІКС. Путін висловив сподівання, що Сі Цзіньпін разом із китайською делегацією приїде на саміт БРІКС до Казані в жовтні.
Дніпро: кількість поранених через удар РФ зросла до 53 – Лисак
У Дніпрі зросла кількість поранених внаслідок російського удару, заявив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«У Дніпрі, за уточненою інформацією, вже 53 постраждалих. Четверо з них – у важкому стані», – написав він у своєму телеграмі.
Лисак також зазначив, що протягом дня російські війська продовжували атакувати Нікопольський район дронами-камікадзе та артилерією.
«Пошкоджено інфраструктуру. Руйнувань зазнали 4 приватні будинки, 5 господарських споруд, гуртожиток, вантажівка та газогін. Люди цілі», – додав голова області.
Читайте також: Влада Полтавщини повідомляє про загиблого внаслідок російської атаки
Внаслідок російського удару по Дніпру 3 липня загинули п’ятеро людей. За даними мера міста Бориса Філатова, у дитячій лікарні у відділення реанімації прилетів уламок, але обійшлося без постраждалих. Також є руйнування в одній з амбулаторій, в іншій лікарні сталося загоряння приміщення архіву.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що збили 11 ракет і дронів, запущених Росією по Україні вранці. За даними військових, основним напрямком удару була Дніпропетровщина, не вдалося збити дві ракети «Іскандер-К».
Останнім часом РФ посилила свої атаки на Дніпро. Ввечері 28 червня сили РФ завдали удару по Дніпру, поціливши по багатоповерхівці – зруйновані чотири поверхи. За даними місцевої влади, загинули дві людини, ще 12 поранені. Внаслідок атаки 1 липня у Дніпрі постраждали семеро людей.
The New York Times: Байден замислюється над тим, чи варто продовжувати передвиборчі перегони
Президент США Джо Байден повідомив одному зі своїх ключових соратників, що розуміє можливість провалу своєї кандидатури на виборах та оцінює перспективи продовження боротьби, пише The New York Times.
За словами цього неназваного соратника, президент розуміє, що його наступні кілька публічних виступів, зокрема заплановане на 5 липня інтервʼю на телеканалі ABC News, мають обовʼязково пройти добре, щоб шанси на продовження перегонів збереглися.
Ще один радник Байдена сказав виданню, що президент після провалу на дебатах «прекрасно усвідомлює політичні проблеми, що стоять перед ним».
У Білому домі після виходу публікації NYT назвали її «абсолютно хибною».
У штабі президента після дебатів наголошували, що він не виходитиме з передвиборчих перегонів. Сам Байден говорив, що «не молодий», «не каже так гладко, як раніше», але має намір перемогти на виборах.
Російські військові з окупованого лівого берега Херсонщини обстріляли обласний центр, повідомив увечері 3 липня начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Під атакою Дніпровський район. Пошкоджені житлові будинки, вибите скло у вікнах. Поранено дві людини, жінка у тяжкому стані. Соціальні працівники Херсонської міської військової адміністрації одразу виїхали на місця «прильотів», щоб надати допомогу постраждалим від російської агресії», – написав чиновник у телеграмі.
Сили РФ знову обстріляли Херсон, поранені двоє людей – влада
Російські військові з окупованого лівого берега Херсонщини обстріляли обласний центр, повідомив увечері 3 липня начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Під атакою Дніпровський район. Пошкоджені житлові будинки, вибите скло у вікнах. Поранено дві людини, жінка у тяжкому стані. Соціальні працівники Херсонської міської військової адміністрації одразу виїхали на місця «прильотів», щоб надати допомогу постраждалим від російської агресії», – написав чиновник у телеграмі.
Ердоган розповів Путіну, що може допомогти в справедливому завершенні війни
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив російському лідерові Володимиру Путіну 3 липня, що Анкара може допомогти створити основу для припинення українсько-російської війни і що справедливий мир, який влаштовує обидві сторони, можливий, заявили в турецькій адміністрації.
Обидва лідери також обговорили війну в Секторі Гази та шляхи припинення конфлікту в Сирії, йдеться в заяві президента Туреччини після зустрічі Ердогана та Путіна на полях саміту Шанхайської організації співпраці (ШОС) в Казахстані.
Провал Байдена у дебатах спричинив багато розмов та реакцій у світі. Оглядачі одностайні у тому, що Байден виглядав невпевнено, натомість Трамп, який всього на три роки молодший, показав себе більш перспективно. Експерти заговорила про початок переможного повернення Дональда Трампа до Білого дому. Чому Байден програв у дебатах, чи є ще в нього шанси вирватися вперед, чи можлива заміна кандидата у команді демократів та що чекає Україну якщо 47 президентом США стане Трамп – своїми міркуваннями про це з Радіо Свобода поділилися польські аналітики.
«То був шок для багатьох» – так поразку Байдена у дебатах коментує посол США у Польщі (1997-2000), координатор Держдепу США з санкційної политики (2013-2017) та помічний дерсекретаря з європейських та євразійських справ (2004-2009) Даніель Фрід. За словами американського дипломата Байден завжди займав добру позицію, був готовий до різних ситуацій, але цього разу дебати для нього були поразкою, майже від самого початку.
«Багато журналістів апелювали до нього щоб він поступився, але важливіше, що кажуть обрані демократи не публічно, а приватно. Можна читати твіт Клінтона і Обами, вони підтримують Байдена, але з певною дистанцією. Як людину вони його дуже люблять і шанують, бо він був хорошим президентом, на мій погляд, але вони не казали, що він був найкращим кандидатом в цій ситуації. Отже є шанс на те, що Байден відмовиться від участі, але, швидше за все, цього не станеться. Отже є питання чи він зможе якось подолати цю поразку. Я не впевнений, що він зможе», – каже дипломат.
«Ми запланували зустріч»: Зеленський поговорив із новим прем’єром Нідерландів
Президент Володимир Зеленський провів розмову з новим головою уряду Нідерландів Гендрікусом (Діком) Шуфом.
За його словами, він привітав Шуфа з призначенням на посаду та побажав успіху.
«Відносини між нашими країнами ще ніколи не були такими міцними. Ми запланували нашу зустріч, щоб продовжити їхній розвиток», – заявив Зеленський.
Він також зазначив, що Україна розраховує на продовження лідерства Нідерландів у пункті 7 Формули миру про «Відновлення справедливості», а також на розширення тренувальної місії українських пілотів.
Читайте також: Нідерланди офіційно дозволили експорт 24 літаків F-16 для України – Міноборони
Дік Шуф, своєю чергою, сказав, що в розмові запевнив Зеленського, що підтримка Нідерландами України є «твердою, як скеля».
«Ми продовжимо підтримувати Україну політично, віськово та фінансово проти російської агресії, чого б це не коштувало та так довго, як буде потрібно», – заявив прем’єр.
Він додав, що очікує на особисту зустріч із Зеленським на саміті НАТО у Вашингтоні наступного тижня.
Дік Шуф, колишній голова розвідувального агентства й антитерористичного офісу, став новим прем’єр-міністром Нідерландів 3 липня.
Раніше міністр оборони у новопризначеному уряді Нідерландів Рубен Брекельманс також запевнив, що підтримка України триватиме.
Він чи вона: прогнози щодо другого туру парламентських виборів у Франції
190 кандидатів лівої коаліції, яка в цілому по країні посіла друге місце в першому турі, уже знялися з другого туру виборів до парламенту Франції. Він відбудеться за кілька днів, 7 липня. Ці кандидати вдалися до такого кроку, щоб збільшити шанси центристів проти ультраправого «Національного об'єднання». «Жодного голосу, жодного місця більше для нього», – сказав засновник лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон.
Чому більшість тих французів, які взяли участь у першому турі виборів, віддали свої голоси ультраправим? До чого це може призвести для самої Франції? Як це вплине на підтримку України у її протистоянні французькій агресії? Думки аналітиків щодо цьго зібрав телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
У Франції за підсумками першого туру позачергових парламентських виборів лідирує лідерка ультраправого «Національне об'єднання» – Марін Ле Пен «Національне об'єднання». Правляча центристська партія президента Еммаюуеля Макрона посідає лише третє місце. Макрон був вимушений розпустити парламент і призначити вибори після того, як праві отримали велику підтримку на вибррах до Європарламенту.
Унаслідок російського авіаудару по Харкову постраждали четверо людей, серед них є 8-річний хлопчик, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину відомо про чотирьох потерпілих. Хлопчик 8 років, 74-річна жінка, 75-річний чоловік. Усі госпіталізовані. Ще одному 38-річному чоловіку надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомляла, що з-під руїн пошкодженого будинку врятували дитину, ще одну шукали. За даними ОВА, російські війська завдали щонайменше три удари керованими авіабомбами в Київському районі Харкова, зруйновані два приватних будинки.
Згодом мер міста Ігор Терехов уточнив, що інформація щодо ще однієї дитини під завалами не підтвердилася – врятованому хлопчику восьми років надається необхідна медична допомога.