Доступність посилання

Наслідки російської атаки в Черкаському на Донеччині, де загинули 4 людини (зокрема дитина), є також поранені, кажуть в обласній прокуратурі. 22 січня 2026 року
Наслідки російської атаки в Черкаському на Донеччині, де загинули 4 людини (зокрема дитина), є також поранені, кажуть в обласній прокуратурі. 22 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ЗСУ вночі збили ракету та дев’ять «Шахедів» – Повітряні сили

Українські військові збили керовану авіаційну ракету Х-59/Х-69 та дев’ять безпілотників типу Shahed-131/136, якими вночі РФ атакувала Україну, повідомив у телеграмі командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук.

За його словами, ці повітряні цілі знищені у Дніпропетровській, Херсонській та Кіровоградській областях.

Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, у ніч на 29 липня сили РФ атакували керованою авіаційною ракетою Х-59/Х-69 із повітряного простору окупованої Донеччини та 10-ма ударними БПЛА типу Shahed із мису Чауда (окупований Крим).

Президент України Володимир Зеленський 28 липня повідомив, що лише за тиждень РФ застосувала проти України близько 700 керованих авіабомб і понад 100 «Шахедів».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Друга річниця трагедії в Оленівці. Що нині відомо про події в колонії, де загинули українські полонені?

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на окупованій території Донеччини, у колишній 120-й Волноваській виправній колонії, що в Оленівці, був зруйнований один із бараків. Тоді загинули щонайменше 50 українських військовополонених з «Азовсталі», ще понад сотню – отримали поранення.

Що відомо наразі про трагедію в Оленівці Радіо Свобода розпитало Романа Мартиновського, провідного експерта та співзасновника Регіонального центру прав людини (РЦПЛ).

Спільно з іншими неурядовими організаціями РЦПЛ проводить розслідування та надає юридичну оцінку подіям, які трапилися в Оленівці.

У розмові з правозахисником запитуємо:

  • Які факти вказують на підготовку теракту?
  • Що відбувалося в колонії Оленівки перед вибухами?
  • Як змінювалася інтенсивність бойових дій поблизу в'язниці, де утримували майже 2500 українських військовополонених?
  • Які шанси, що за розслідування справи візьметься Міжнародний кримінальний суд?

«Я і донька сиділи й дивилися на обгорілі тіла»: 2 роки після вбивства полонених в Оленівці

29 липня 2022 року один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка, де утримували українських військовополонених, був зруйнований вибухом. Тоді загинули щонайменше 50 військових – усі вони в травні вийшли в полон з оточеної «Азовсталі». Кремль заявив, що своїх співгромадян вбила сама Україна, при чому – західною точною ракетою HIMARS. Проте, навіть обережні в оцінках міжнародні організації, як от управління ООН з прав людини, однозначно встановили, що траєкторія удару не вела з підконтрольної ЗСУ території – снаряд прилетів зі сходу. Минуло 2 роки: за воєнний злочин ніхто не покараний.

Як живуть весь цей час родичі загиблих та тих, хто тоді вижив, але досі перебуває в неволі? Чи можливо взагалі довести, що за Оленівку має відповідати Росія та її високопосадовці? У другу річницю трагедії розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Росія використала день ВМФ для демонстрації можливої антизахідної коаліції – ISW

Росія використала святкування дня ВМФ, щоб продемонструвати відносини з низкою незахідних держав у рамках зусиль зі створення нібито очолюваної Москвою групи держав для об’єднання проти Заходу. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики нагадують, що кораблі ВМС Китаю, Алжиру та Індії взяли участь у головному військово-морському параді в Санкт-Петербурзі, а представники 31 держави, зокрема Азербайджану, Венесуели, В’єтнаму, Куби, Лівії, М’янми, Сирії, Катару, ОАЕ та Південної Африки взяли участь у заходах у Санкт-Петербурзі.

В ISW також звертають увагу, що заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін зустрівся з командувачем ВМС Китаю Ху Чжунміном, командувачем ВМС М’янми Він Хтейном, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в Куала-Лампурі 28 липня зустрівся з міністром закордонних справ Малайзії Мохамадом Хасаном.

Останнім часом Росія активізувала співпрацю з низкою цих держав, зокрема з Венесуелою, Кубою, Індією та В’єтнамом, констатують в Інституті вивчення війни.

Загалом у головному параді на честь дня Військово-морського флоту Росії, що відбувся у Санкт-Петербурзі брали участь 25 плавучих засобів – тоді як у 2021 році на параді до дня ВМФ Росії їх було удвічі більше. За даними ЗМІ, під час трансляції головного морського параду російським глядачам 28 липня показали лише два кораблі Чорноморського флоту Росії.

Зеленський про Покровський напрямок: там «найбільш жорсткі ворожі атаки»

Президент Володимир Зеленський заявив, що на фронті ситуація є «вкрай складною» на донецьких напрямках.

«І саме на Покровському протягом цих тижнів найбільша кількість російських штурмів – найбільш жорсткі ворожі атаки. Саме там. Кожен, хто зупиняє ці російські удари і знищує цей російський ударний потенціал, виконує одну з найважливіших місій у цій війні», – сказав він у вечірньому зверненні 28 липня.

Зеленський також відзначив військових, «які забезпечують українську далекобійність».

«А саме – 9-й департамент ГУР: влучність на дистанції майже 1800 кілометрів від нашого кордону. Дійсно дуже вагомо! Дякую вам за це. Також дякую воїнам СБУ», – сказав президент. Напередодні ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР повідомлял, що дрони Головного управління розвідки Міноборони України уразили стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 на аеродромі «Оленья» в Росії.

Крім того, Зеленський зазначив, що говорив із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським щодо дій України зараз і на найближчу перспективу.

«Україна має силу, щоб досягати своїх цілей», – зауважив Зеленський без подробиць.

Раніше сьогодні Генштаб ЗСУ, інформуючи про ситуацію на фронті, повідомив, що російські війська є найбільш активними на Покровському напрямку.

Упродовж останніх місяців ситуація на лінії фронту радикально не змінюється, але на частині напрямків російські військові продовжують повільне просування. Влітку основну частину зусиль вони сконцентрували на Покровському напрямку, де намагаються перерізати стратегічно важливу для постачання українських військ на Донбасі дорогу Покровськ – Костянтинівка.

Проєкт DeepState днями повідомив, що армія Росії просунулась на так званому Очеретинському виступі на захід від Авдіївки – біля сіл Прогрес, Лисичне, Веселе і Желанне.

«РПЦ – це інструмент Кремля». У Конгресі США розповіли про УПЦ (МП) і «брехню» Путіна

Російська окупаційна влада розгромила та пограбувала те, що українські християнські громади вибудовували протягом 30 років. Про це у стінах Конгресу США днями заявили український пастор і капелан з Мелітополя, американські політики, науковці та громадські діячі. Читайте за лінком

У Росії на параді до дня ВМФ не було кораблів, про удари по яких заявляла Україна – ЗМІ

На головному параді на честь дня Військово-морського флоту Росії, що відбувся у Санкт-Петербурзі, не було жодного з кораблів, про ліквідацію чи пошкодження яких заявляло командування армії України. Першою на це звернула увагу російська служба Бі-Бі-Сі.

Загалом, згідно з підрахунками журналістів, від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну українські військові атакували понад 20 кораблів і суден забезпечення РФ.

За повідомленням, під час трансляції головного морського параду російським глядачам 28 липня показали лише два кораблі Чорноморського флоту Росії. Загалом у параді брали участь 25 плавучих засобів – тоді як у 2021 році на параді до дня ВМФ Росії їх було удвічі більше.

Від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну українським військовим вдалося серйозно пошкодити або знищити цілу низку кораблів Чорноморського флоту Росії, який базувався в окупованому Криму. Серед них – флагман флоту крейсер «Москва», найновіший корвет «Сергій Котов», великі десантні кораблі «Саратов», «Новочеркаськ», «Цезар Куніков», кілька десантних і сторожових катерів. Решта флоту через загрози подальших ударів була передислокована з Севастополя в окупованому Криму до Новоросійська (РФ).

Міноборони Росії більшість заяв українського командування про знищення російських кораблів не коментувало.

15 липня речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук розповів, що Росія виводить останній сторожовий корабель Чорноморського флоту з окупованого Криму. Він не уточнив назви корабля. Російське командування про це не повідомляло.

У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.

У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».

ПТСР становить 29% невралгічних захворювань, пов’язаних зі стресом, серед військових – Міноборони

Кількість українських військових із діагнозом «невралгічні захворювання, пов’язані зі стресом», поступово зростає, зараз 29% цих захворювань становить посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і ця цифра, за прогнозами, буде зростати, повідомила очільниця Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України Оксана Сухорукова.

За її словами, Міноборони «активно працює» над створенням системи психологічної підтримки і допомоги для військовослужбовців.

«Міністерство оборони може випустити будь-який документ, створити будь-яку політику. Але реалізувати цю політику ми можемо тільки разом. Я сподіваюся, що кожен із вас долучиться до створення цієї системи, до її підсилення і до турботи про психічне здоров’я наших військовослужбовців», – цитує Сухорукову пресслужба МОУ.

Вона наголосила на важливості надання психологічної підтримки і допомоги військовослужбовцям на всіх етапах служби й окреслила чотири основні етапи психологічної допомоги: самодопомога або допомога за принципом «рівний-рівному», кризові інтервенції, психологічні пункти розвитку на безпечній відстані від лінії фронту, довготривала психологічна допомога.

У червні в інтерв’ю Радіо Свобода міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що від початку 2024 року рівень домашнього насильства в Україні зріс на 14% і продовжує зростати далі.

За його словами, існує пряма кореляція між зростанням домашнього насильcтва і посттравматичним стресовим розладом у військових ветеранів, що повернулися з війни.

«Дуже великий відсоток, десь 60% – це військові (причетні до домашнього насильства – ред.). І це стосується військових не тільки Збройних сил України, а всіх військових, хто був на фронті», – повідомив Клименко.

Міністр вважає, що психологічна реабілітація ветеранів в Україні «перебуває у зародковому стані, якщо ми не підберемо фахівців і не навчимо їх, то будемо мати великі проблеми після закінчення війни».

У Запоріжжі нагадали про українських полонених і вшанували загиблих в Оленівці

28 липня у Запоріжжі відбулося дві акції до річниці подій в Оленівці. Учасники нагадали про те, що значна частина оборонців Маріуполя досі перебуває в російському полоні, зокрема ті, хто постраждав внаслідок подій у Оленівці у 2022 році, та вшанували пам’ять загиблих там.

Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, у рамках акцій у Запоріжжі 28 липня зранку відбувся автопробіг. Колона машин із прапорами підрозділів і тематичними плакатами проїхалися набережною магістраллю і центральним проспектом міста. В автопробізі взяли участь рідні та друзі українських військовополонених-оборонців Маріуполя.

А ввечері на одному з центральних майданів Запоріжжя запалили свічки за кількістю загиблих у Оленівці й зачитали їхні позивні.

Також на площі представили невелику фотовиставку з фотографіями щодо того, який стан мають українські військові на момент повернення з російського полону.

До вшанування пам’яті загиблих «азовців» долучилися рідні та друзі українських військовополонених з різних підрозділів, які також принесли військові прапори і тематичні плакати. Більше інформації тут

Генштаб: від початку доби на фронті було 73 зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку

На фронті від початку доби 28 липня відбулося 73 бойових зіткнення, найбільш активними російські війська були на Покровському напрямку, повідомили в українському Генштабі.

«На Покровському напрямку росіяни здійснили штурмові дії у районах населених пунктів Тимофіївка, Воздвиженка, Новоолександрівка, Зелене Поле, Калинове, Іванівка, Прогрес, Желанне, Сергіївка, Новоселівка Перша і Яснобродівка. Сили оборони стримують натиск противника і відбили 16 атак, 12 боєзіткнень – тривають. Також ворог завдав шість авіаударів по районах Желанного, Іванівки і Новоекономічного», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, бойові зіткнення також відбувалися і досі тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському і Гуляйпільському напрямках.

Упродовж останніх місяців ситуація на лінії фронту радикально не змінюється, але на частині напрямків російські військові продовжують повільне просування. Влітку основну частину зусиль вони сконцентрували на Покровському напрямку, де намагаються перерізати стратегічно важливу для постачання українських військ на Донбасі дорогу Покровськ – Костянтинівка.

Проєкт DeepState днями повідомив, що армія Росії просунулась на так званому Очеретинському виступі на захід від Авдіївки – біля сіл Прогрес, Лисичне, Веселе і Желанне.

Вчені у відкритому листі закликали НАТО запросити Україну приєднатися до Альянсу

Запрошення приєднатися до НАТО для України означатиме «рішучий крок від політики умиротворення і повернення до верховенства міжнародного права й захисту прав людини», заявили десятки вчених у відкритому листі, опублікованому The Guardian 27 липня.

«Зосередження уваги на начебто «занепокоєності Росії щодо розширення НАТО» і спроби її заспокоїти ігнорують геноцидну пропаганду РФ і систематичні воєнні злочини на окупованій території України, включаючи масові вбивства, масові зґвалтування і тортури», – йдеться в листі.

На нещодавньому саміті у Вашингтоні 32 члени НАТО заявили, що Альянс продовжуватиме підтримувати Україну на її «незворотному шляху» до членства, але часові рамки не були встановлені.

Україна чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.

«Ще один метод промивання мізків»: про що розповідають в музеях «СВО» в російській окупації?

Як Росія використовує музейні заклади на окупованих територіях для поширення своїх наративів? Навіщо у школах в окупації створюють музеї так званої «СВО»? Чим це може бути небезпечно для дітей, і до яких наслідків призвести?

Про це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» за лінком

ОГП: в Україні зросла кількість дітей, загиблих і поранених через агресію Росії

В Україні станом на 28 липня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, внаслідок російської агресії загинули 564 дитини, щонайменше 1487 – зазнали поранень різного ступеня тяжкості, повідомив Офіс генпрокурора.

«27 липня внаслідок ворожого обстрілу Глухова Шосткинського району Сумської області загинув 14-річний хлопець. Ще шестеро хлопців віком від 12 до 16 років зазнали поранення. 27 липня під час обстрілу Миргорода Донецької області поранення зазнала 13-річна дівчинка. Зранку 28 липня внаслідок обстрілу військами РФ смт Комашани Херсонської області отримали поранення троє дітей: дівчинка 10 років і два хлопці – 15 і 17 років», – йдеться в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

МВА: двоє людей у Херсоні поранені через російську атаку

Російська армія скинула вибухівку на Херсон, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 28 липня.

«Вибухову травму та уламкові поранення внаслідок скиду росіянами вибухівки з дрона у Дніпровському районі Херсона отримали 42-річна жінка та чоловік 26 років», – заявив він.

Поранених госпіталізували. Як додав голова МВА, їм надають необхідну медичну допомогу.

Сьогодні ж внаслідок російського обстрілу постраждав житель селища Кілійка на Херсонщині.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Розвідка Британії прокоментувала арешт директора будівельної компанії Міноборони РФ

Кремль загалом толерує корупцію в оборонній сфері, але карає тих, хто не захещний політично – про це заявила розвідка Великої Британії у зведенні від 28 липня.

Таким чином відомство прокоментувало повідомлення про нещодавній арешт голови Військово-будівельної компанії Міноборони Росії Андрія Бєлкова.

«Військово-будівельну компанію створили 2019 року спеціально для підвищення ефективності, тодішній міністр оборони Сергій Шойгу хвалив «спеціальний режим внутрішнього та зовнішнього аудиту», який компанія мала запровадити в сфері оборони. Насправді виглядає, що компанію використовували корумповані посадовці для отримання прибутків», – повідомляє розвідка в зведенні, оприлюдненому британським Міністерством оборони.

Розвідка також вказує на те, що 23 липня в російському Ростові-на-Дону за розкрадання та завищені ціни засудили директора заводу з виробництва тактичних ракет «Звезда-Стрела».

При цьому, як зазначає британське відомство, корупція є «ендемічною» для російської оборонної індустрії. Так, у 2007 році аудит, ініційований тодішнім головою Міноборони РФ Сергієм Івановим, показав нецільове використання 70% бюджетних коштів у розпорядженні цього відомства.

«Частину цієї корупції Кремль толерує, але від початку війни в Україні зростають переслідування тих (причетних до корупції – ред.), хто не має достатнього політичного захисту», – йдеться в зведенні.

Суд у Москві 25 липня заарештував голову Військово-будівельної компанії Росії Андрія Бєлкова за звинуваченням у зловживанні повноваженнями при виконанні державного замовлення «із тяжкими наслідками».

Також днями у справі про ймовірний корупційний злочин заарештували колишнього заступника міністра оборони Росії генерала армії Дмитра Булгакова.

Путін: Росія розгорне ракети середньої та малої дальності, якщо США розмістять свої ракети в Німеччині

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія розгорне свої ракети середньої та меншої дальності у разі, якщо в Німеччині будуть розміщені американські ракетні комплекси, здатні вражати територію Росії. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Виступаючи на військово-морському параді на честь Дня ВМФ у Санкт-Петербурзі, Путін знову згадав про «підлітний час» ракет. Раніше він називав невеликий підлітний час у разі гіпотетичного розміщення американських ракет на території України серед приводів для вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

У неділю Путін заявив, що привертають увагу заяви Вашингтону та Берліну про плани «розміщення з 2026 року на території ФРН американських комплексів високоточної ракетної зброї великої дальності».

За словами російського президента, у зоні досяжності такої зброї опиняться важливі російські об’єкти державного та військового управління, а підлітний час таких ракет до цілей на російській території «становитиме близько 10 хвилин». Він заявив, що, якщо ці плати будуть реалізовані, Росія вважатиме себе вільною від мораторію на розгортання ударних засобів середньої та меншої дальності, у тому числі у берегових військах ВМФ.

Путін стверджує, що розробка ударних систем середньої та меншої дальності в Росії вже на завершальній стадії.

Хоча Путін і говорить про мораторій, вже кілька тижнів тому він фактично заявив про готовність Росії розміщувати ракети середньої та меншої дальності, причому не лише на своїй території, а й в інших регіонах світу. Він заявив, що у Росії все готове для початку виробництва таких ракет.

«Судячи з усього, нам потрібно почати виробництво цих ударних систем і потім, виходячи з ситуації, що реально складається, ухвалювати рішення про те, де – якщо це потрібно для забезпечення нашої безпеки – їх розміщувати», – сказав Путін на нараді Ради безпеки 28 червня.

Тоді він послався на ймовірне розміщення американських ракетних систем на Філіппінах. Про те, що США почнуть розміщувати далекобійні ударні системи, включаючи гіперзвукову зброю, в Німеччині в 2026 році, було оголошено пізніше – 10 липня під час саміту НАТО у Вашингтоні. Про це йшлося у спільній заяві країн на сайті Білого дому. У відповідь на заяви США та Німеччини Росія погрожувала розміщенням аналогічної зброї, можливо, в ядерному оснащенні.

Ракети середньої та меншої дальності (РСМД) – це балістичні й крилаті ракети наземного базування, здатні долати відстань від 500 до 5500 кілометрів і, як правило, нести ядерний заряд.

У 1987 році у Вашингтоні між Сполученими Штатами і Радянським Союзом було підписано договір про ліквідацію РСМД, який діяв до 2019 року. Тоді адміністрація США заявила, що Росія порушила договір, розмістивши ракетну систему 9M729, і повідомила про припинення дії договору. У серпні 2019 року МЗС Росії офіційно заявило про те, що договір припинив діяти.

Путін тоді ж заявляв, що у разі розміщення американських ракет середньої дальності в Європі Росія буде змушена розгорнути їх також, але наголошував, що Росія не збирається першою розміщувати в Європі такі ракети. У США і НАТО заявляють, що Росія де-факто не дотримується заявленого нею мораторію, посилаючись на розміщення тих же ракет 9M729. На Заході наполягають, що їхня дальність вища за 500 кілометрів, що в Москві заперечують.

Російські війська вдарили по Нікополю, серед постраждалих – двоє дітей

Армія Росії обстріляли Нікополь із артилерії, повідомив голова Дніпропетровської області Сергій Лисак 28 липня.

За його словами, внаслідок удару є постраждалі:

«Серед них двоє дітей – дівчата 1 та 10 років. В обох акубаротравма. Такий діагноз й серед дорослих. Втім, є місцеві також з осколковими пораненнями».

Лисак додав, що двом людям надали допомогу на місці, ще шестеро звернулися до лікарень.

Крім того, обстріл пошкодив багатоповерхівки та інфраструктуру в місті, а також кіоск, авто, газопроводи та лінії електропередач.

Державна служба з надзвичайних ситуацій додає, що місцеві рятувальники надали допомогу п’ятьом людям, у тому числі двом дітям. Зокрема, жінку та двох дітей рятувальники вивели із квартири пошкодженого будинку та передали медикам. Загалом постраждало вісім людей.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Дніпропетровщину.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Українське командування підтверджує удар по нафтобазі в Курській області РФ

Українські війська уразили стратегічний об’єкт російської армії в Курської області, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 28 липня.

За повідомленням, йдеться про розташовану там нафтобазу «Польова».

«За інформацією розвідки, в районі розташування об’єкта працювали засоби протиповітряної оборони ворога. В подальшому зафіксовані потужні вибухи та пожежа, ймовірно зайнялися ємності з нафтопродуктами. Нафтобаза «Польова» складається з 11 резервуарів загальним об’ємом 7000 кубічних метрів та використовується, зокрема й для забезпечення потреб збройних сил РФ», – заявляє штаб.

Командування уточнює, що завдання виконали сили Служби безпеки України спільно з іншими складовими сил оборони. Також штаб наводить дані про «потужні вибухи» в районі електропідстанції в Курській області. Детальна інформація щодо наслідків ураження об’єктів уточнюється.

Раніше влада Курської області Росії повідомила про атаку безпілотників на місцеву нафтобазу, внаслідок якої спалахнули три резервуари з паливом.

Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.

Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.

Російський удар по Херсонщині: обласна влада повідомляє про пораненого

Російська армія завдала удару по селищу Кіндійка в Херсонській області вранці 28 липня, заявила обласна військова адміністрація.

За повідомлень, внаслідок обстрілу постраждав місцевий житель, який перебував на вулиці.

«У 76-річного чоловіка діагностували вибухову травму, поранення голови, передпліччя та ноги. Потерпілого шпиталізували», – йдеться в повідомленні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. За даними голови ОВА, за добу 24 липня на Херсонщині через російську агресію загинула одна людина, ще шестеро – були поранені.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Малі: повстанці заявили про знищення десятків найманців групи «Вагнер»

Повстанський рух під назвою «Постійні стратегічні рамки для миру, безпеки та розвитку», що діє на півночі Малі, заявив про знищення десятків урядових солдатів та найманців російської групи «Вагнер» поблизу кордону з Алжиром – про це повідомляють міжнародні медіа з посиланням на збройний рух.

Збройна коаліція, опозиційна офіційній владі, заявила, що внаслідок боїв, що тривали з четверга, неподалік від населеного пункту Тінзуатен, вона захопила автомобілі та бронетехніку, які належали урядовим військам та їх російським союзникам. Її представники стверджують, що частина малійських військових і російських найманців, які залишилися в живих, втекли, решта здалися в полон.

Міністерство оборони Малі підтвердило сутичку на півночі країни, заявивши про двох вбитих військовослужбовців і 10 поранених. Також відомство заявило, що вбито не менше від 20 нападників з боку повстанців.

Російські канали, пов’язані із ПВК «Вагнер», публікують фотографії з Малі. На них зображені тіла вбитих та згоріла техніка. Також опубліковано відео, на яких, ймовірно, є полонені.

Агентство AFP цитує колишнього співробітника місії ООН у місті Кідаль на півночі Малі, що не менше 15 російських найманців загинули або потрапили в полон після триденного бою. Російські провоєнні телеграм-канали наводять різні цифри втрат найманців ПВК «Вагнер» – від 20 до 50 осіб.

З 2012 року ситуація в Малі нестабільна через активність радикальних сепаратистських угруповань. 2022 року внаслідок військового перевороту до влади в країні прийшла хунта на чолі з полковником Ассімі Гоїтою. Хунта підтримує дружні стосунки із Росією. Її влада підтримується у тому числі завдяки участі озброєних структур, пов’язаних із російською ПВК «Вагнер».

Найманці «Вагнер», які після заколоту червня 2023 року та подальшої загибелі засновника компанії Євгена Пригожина не уклали контракт з російською армією, здебільшого вирушили до Африки, де ПВК брала участь у бойових діях ще до початку російського масштабного вторгнення в Україну. Офіційні російські медіа діяльність «Вагнера» в Африці практично не висвітлюють.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG