Лубінець звернувся до ООН і МКЧХ через ймовірне вбивство українського полоненого
Омбудсмен Дмитро Лубінець терміново звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста і ООН, а також до українських правоохоронних органів через «появу в мережі фото, ймовірно, зі скаліченим і вбитим окупантами українським полоненим».
«У мережі з’явилося фото, ймовірно, із тілом українського полоненого, якому росіяни відрізали голову та кінцівки. Це не просто порушення Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, це поведінка нелюдів! Зазначу, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню, насиллю чи вбивству», – зазначив український омбудсмен.
Лубінець терміново звернувся до МКЧХ та ООН, «аби вони зафіксували чергове порушення прав людини зі сторони країни-терориста, а також до українських правоохоронних органів, щоб вони перевірили особу вбитого полоненого та факт цього злочину».
Омбудсмен нагадав, «що військовополонені перебувають у руках ворожої держави, і саме вона відповідає за поводження з ними, тобто відповідальність за вбивство та каліцтво лежить не тільки на російських солдатах, але на самій РФ».
Він також висловив думку, що, «розповсюджуючи подібні фото та відео соціальними мережами й вчиняючи такі дії, Росія хоче залякати українців: як цивільних, так і військових».
17 липня відбувся черговий обмін полоненими – з російського ув’язнення вдалося повернути ще 95 українців.
Від початку повномасштабного вторгнення це вже 54-й обмін полоненими. Загалом з російського полону Координаційному штабу вдалося повернути 3 405 людей.
ОВА: російські військові скинули вибухівку з дрона на жителя села на Херсонщині
Російські військові скинули вибухівку з дрона на жителя села Зимівник у Херсонській області, йдеться в повідомленні обласної державної адміністрації.
«Близько п’ятої вечора окупанти скинули вибухівку з дрона на жителя села Зимівник. 68-річний чоловік в цей час знаходився на вулиці», – кажуть у відомстві.
Як поінформували в ОДА, «у потерпілого мінно-вибухова та черепно-мозкова травми, уламкове поранення передпліччя та стегна, а також контузія».
Чоловіка госпіталізували, зазначили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Сили РФ обстріляли Покровськ: є загиблий і поранені – прокуратура
Унаслідок російського обстрілу Покровська на Донеччині у суботу, 3 серпня, загинув чоловік, ще двоє мешканців зазнали поранень, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«За даними слідства, 3 серпня 2024 року, о 14:10, російська армія обстріляла м. Покровськ. Під приціл військ держави-агресора потрапив приватний сектор населеного пункту. Перебуваючи на вулиці, від отриманих травм, несумісних з життям, загинув 45-річний чоловік», – кажуть у відомстві.
Також, за даними прокуратури Донеччини, «мінно-вибухові й осколкові поранення дістали двоє жителів – жінка 39 років і 40-річний чоловік. Потерпілим надано кваліфіковану медичну допомогу. На момент атаки вони перебували на подвір’ї за місцем мешкання».
«Крім того, у місті пошкоджено житлові будинки. Тип озброєння встановлюється», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У Севастополі Сили оборони уразили підводний човен РФ «Ростов-на-Дону» і ЗРК С-400 – Генштаб
Сили оборони уразили в порту Севастополя підводний човен Чорноморського флоту РФ «Ростов-на-Дону», йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«У порту Севастополя успішно уражено підводний човен чорноморського флоту РФ «Ростов-на-Дону». В результаті влучання човен затонув на місці», – кажуть у Генштабі.
Як зазначається, «Сили оборони завдали ударів по підводному човну та зенітному ракетному комплексу С-400 ворога в окупованому Криму».
«За підтвердженою інформацією, вчора (2 серпня – ред.) підрозділами ракетних військ, у взаємодії з підрозділами Військово-морських сил Збройних Сил України суттєво пошкоджено 4 пускові установки ЗРК «Тріумф», – кажуть у Генштабі ЗСУ.
Підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону» (за класифікацією НАТО – клас Kilo) є одним з чотирьох підводних човнів класу Kilo, здатних застосовувати ракети «Калібр». «Ростов-на-Дону» був введений в експлуатацію 26 грудня 2014 року.
Раніше, у тимчасово окупованому Криму у Севастополі повідомляли про звуки вибухів, глава окупаційної адміністрації міста Михайло Развожаєв заявляє про падіння частини ракети.
Окупаційна влада не повідомляла про влучання в будь-які об’єкти. Також про це, як і про саму атаку на Крим, не повідомляє Міноборони РФ.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Румунія планує спільно з Україною розробляти протикорабельні ракети «Нептун» – медіа
Румунія планує розвивати озброєння у співпраці з Україною, зокрема, зосередившись на протикорабельних ракетах R-360 «Нептун», пише оборонне видання Army Recognition.
Плани румунсько-українського військово-промислового партнерства передбачаються на післявоєнний період, зазначає видання і додає, що Румунія прагне мати Україну як союзника для контролю над водами Чорного моря зі своєї території.
У квітні 2023 року стало відомо, що українська оборонна промисловість працює над модернізацією Р-360. Зараз Україна працює над збільшенням радіусу дії ракети до 1000 кілометрів і збільшенням виробництва, йдеться у матеріалі.
Вперше ракета «Нептун» була представлена на міжнародній виставці «Озброєння та безпека» у Києві у 2015 році та надійшла на озброєння ВМС України у 2021 році.
Ракета вагою 870 кілограмів та довжиною 5,05 метра призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 9000 тонн. Має радіус дії понад 200 кілометрів і може вражати морські та наземні цілі.
13 квітня 2022 року Українські військові підбили російський крейсер «Москва» ракетами «Нептун».
У Харкові затримали двох чоловіків, підозрюваних у підпалі військового авто – поліція
Вночі до поліції надійшло повідомлення про підпал військового автомобіля у Харкові. Під час пошуку причетних до події, патрульні затримали двох чоловіків, яких підозрюють у підпалі транспорту, повідомляє пресслужба Національної поліції України 3 серпня.
«Одного із чоловіків наздогнали та під час перевірки виявили в його рюкзаку легкозаймисті речовини. Також у телефоні громадянина інспектори виявили відео, яке вказувало на його причетність до підпалу автомобіля. Неподалік затримали також іншого громадянина, ймовірно, причетного до підпалу», – йдеться у повідомленні.
За інформацією Харківської обласної прокуратури, чоловіки, бажаючи підзаробити, через телеграм отримали завдання підпалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ від співробітника російської спецслужби.
Затриманим повідомлено про підозру за умисне знищення або пошкодження майна і перешкоджання законній діяльності Збройних сил України. Підозрюваним загрожує до 10 років позбавлення волі.
Раніше начальник карного розшуку Національної поліції Вадим Дзюбинський розповів в ефірі телемарафону, що українські правоохоронні органи розкрили 59 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і викрили 68 осіб, підозрюваних у скоєнні цих злочинів. За його словами, найбільше підпалів авто зафіксовано у Києві, Одесі, Дніпрі і Харкові.
Напередодні голова ОВА Олег Синєгубов розповів, що у Харкові та області зафіксовано близько 40 випадків підпалів авто військових. За його словами, поліція встановила особи всіх паліїв – це переважно молодь віком від 12 до 18 років.
У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.
ОВА: з окупованих територій Херсонщини вдалося вивезти ще вісім дітей
Із тимчасово окупованої території Херсонщини вдалось вивезти ще вісім дітей віком від 6 до 17 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Дітей зустріли на рідній землі й усі жахіття для них вже позаду. Нині вони разом зі своїми батьками знаходяться у безпеці. Отримують необхідну медичну та психологічну допомогу», – написав Прокудін.
За даними ОВА, з початку цього року на підконтрольну Україні територію повернуто вже 162 дитини з Херсонської області.
За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
«Бити по російських аеродромах – справедливо»: Зеленський відреагував на удари по РФ
Російську бойову авіацію треба знищувати там, де вона є, усіма можливими засобами. Про це написав у телеграмі президент Володимир Зеленський 3 серпня після ударів по військовому аеродрому та нафтобазах у Росії.
«Бити по російських аеродромах – це також цілком справедливо. І нам потрібне це спільне рішення з нашими партнерами – безпекове рішення», – каже Зеленський.
Він зазначив, що тільки так реально забезпечити захист для українців і додав, що лише цього тижня більш ніж 600 керованих авіаційних бомб Росія застосувала проти України.
Раніше у ЗСУ підтвердили ураження військового аеродрому «Морозовськ» та нафтобаз в Бєлгородській, Курській та Ростовській областях Росії. На аеродромі зафіксовано влучання в склади з боєприпасами, де зберігалися, зокрема, і керовані авіаційні бомби.
У Росії не підтверджують ураження аеродрому та нафтобаз. У російському оборонному відомстві заявили, що протягом минулої ночі засобами ППО перехоплено і знищено 36 БПЛА над Ростовською, вісім над Курською, девʼять над Бєлгородською, 17 над Орловською, два над Рязанською областями, по одному БПЛА над Воронезькою областю, Азовським морем і Краснодарським краєм.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Розвідка Британії проаналізувала втрати російських військ у війні проти України
Середньодобові втрати російських військ (вбитими і пораненими) в Україні за останні два місяці знизилися з максимуму конфлікту з понад 1262 на день у травні – до 1140 у липні.
Незважаючи на це зниження, останні три місяці були найвитратнішими для російських військ з лютого 2022 року, йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії з посиланням на дані розвідки 3 серпня.
«Зменшення середньодобового показника, ймовірно, свідчить про те, що російські війська консолідують позиції на Харківському напрямку . Хоча цей новий підхід збільшив тиск на фронті, ефективна українська оборона і брак російської підготовки зменшує здатність Росії використовувати будь-які тактичні успіхи для отримання більш широких оперативних переваг», – йдеться у повідомлення.
У розвідці Британії припускають, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції на широкому фронті від Харкова на півночі до Роботиного на півдні України.
За даними Генштабу ЗСУ Росія за останню добу втратила 1170, а загалом внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну РФ втратила близько 581 760 своїх військових.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Під час нічної атаки РФ на Вінниччині уражено об’єкт критичної інфраструктури – ДСНС
В ніч проти 3 серпня війська РФ атакували Вінниччину безпілотниками.В результаті влучання, виникла масштабна пожежа на об’єкті критичної інфраструктури, повідомляє Державна служба із надзвичайних ситуацій.
«Ніхто з працівників підприємства та цивільне населення не постраждали. До ліквідації пожежі від ДСНС залучалося 64 чоловіки особового складу та 23 одиниці техніки», – розповіли рятувальники.
Для ліквідації пожежі також задіяли два пожежних потяги від «Укрзалізниці».
Раніше у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що війська РФ завдали удару по Україні ракетами різних типів, а також ударними безпілотниками. В результаті протиповітряного бою збито 24 з 29 БПЛА типу Shahed-131/136 в межах Херсонської, Одеської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Київської, Вінницької та Житомирської областей.
Також російська армія ударила двома зенітними керованими ракетами С-300 і двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
На Херсонщині поранено трьох людей унаслідок удару безпілотника РФ – влада
В Антонівці на Херсонщині двоє людей були поранені через атаку російського безпілотника вранці 3 серпня, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Військові РФ скинули вибухівку з дрона на жінок, котрі перебували на подвір’ї. У 50-річної потерпілої - вибухова та черепно-мозкова травми й контузія. 74-річна жінка дістала поранення стегна», – йдеться у дописі.
Згодом стало відомо про ще одного постраждалого жителя Антонівки, який потрапив під удар російського безпілотника – 40-річний чоловік дістав мінно-вибухову травму.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У ЗСУ підтвердили ураження військового аеродрому «Морозовськ» та двох нафтобаз в Росії
У ніч проти 3 серпня Сили оборони завдали удару по аеродрому «Морозовськ» у Ростовській області, РФ. Зафіксовано влучання в склади з боєприпасами, де зберігалися, зокрема, і керовані авіаційні бомби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
«Інформація щодо ураження засобів ППО та авіаційної техніки ворога уточнюється. Завдання було виконано силами і засобами Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України у взаємодії зі Збройними cилами України», – йдеться у дописі.
«Морозовськ» – це діючий військовий аеродром. На ньому дислокуються фронтові бомбардувальники Су-24, Су-24М та Су-34.
Також Сили оборони повідомили, що атакували низку нафтобаз та об’єктів зберігання паливно-мастильних матеріалів в Бєлгородській, Курській та Ростовській областях.
«Наявна інформація щодо влучання та подальшого загорання щонайменше двох резервуарів з нафтопродуктами», – кажуть у ЗСУ.
Джерела Радіо Свобода у правоохоронних органах розповіли, що по аеродрому «Морозовськ» поцілили безпілотники СБУ.
«Місцева російська влада намагається приховати приліт по військовому обʼєкту і повідомляє, що горять лише якісь складські приміщення», – розповіли Радіо Свобода.
За даними джерел, безпілотники також уразили нафтобазу «Губкінська» в Бєлгородській області.
Раніше губернатор Бєлгородської області РФ Вʼячеслав Гладков повідомив про атаку на нафтобазу. Також російські телеграм-канали писали про вибухи поблизу аеродрому у Морозовську та нафтобази у Ростовській області.
У Росії не підтверджують ураження аеродрому та нафтобаз. У російському оборонному відомстві заявили, що протягом минулої ночі засобами ППО перехоплено і знищено 36 БПЛА над Ростовською, вісім над Курською, девʼять над Бєлгородською, 17 над Орловською, два над Рязанською областями, по одному БПЛА над Воронезькою областю, Азовським морем і Краснодарським краєм.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Через атаки РФ в трьох областях загинули пʼятеро людей, ще понад 20 поранені – ОВА
Протягом доби 2 серпня внаслідок російських обстрілів у Донецькій, Харківській та Херсонській областях загинули пʼятеро людей, ще 22 – поранені, повідомила місцева влада.
На Донеччині за минулу загинули троє цивільних людей, ще восьмеро зазнали поранень, інформує начальник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Він зазначив, що люди загинули у Катеринівці і Новогродівці.
За даними голови Харківської ОВА вчора унаслідок влучання ракети у місті Куп’янськ загинула 55-річна жінка, ще двоє людей постраждали. Також, за його словами, двоє людей постраждали у селі Вишнівка Купʼянського району, одна людина у Камʼянці, ще сім чоловіків постраждали у Дергачівській громаді – там горів трактор та пошкоджено автобус.
На Херсонщині минулої доби російські військові поцілили в обʼєкт критичної інфраструктури, адмінбудівлю та магазини; житлові квартали населених пунктів області, зокрема 9 приватних будинків.Також пошкоджено господарські споруди та приватні автомобілі.
Через російську агресію одна людина загинула, ще двоє – зазнали поранення, заявив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу зафіксовано 123 бойові зіткнення
Протягом минулої доби зафіксовано 123 бойові зіткнення. Найбільше атак військ РФ залишається на Покровському напрямку, де Збройні сили відбили 36 штурмів, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 3 серпня.
На цьому напрямку атаки відбито у районах населених пунктів Новоолександрівка, Желанне, Воздвиженка, Іванівка, Новоселівка Перша та Калинове, розповіли військові.
«Ворог 24 рази намагався вклинитися в нашу оборону на Торецькому напрямку в районах населених пунктів Північне, Торецьк, Нью-Йорк та Залізне. На Краматорському напрямку українські воїни зупинили 12 спроб противника прорвати оборону наших захисників в районі Часового Яру, Іванівського та Кліщіївки Донецької області», – кажуть у штабі.
Повідомляється, що на Лиманському напрямку ЗСУ відбили 15 атак противника в районах Макіївки Луганської області, Тернів та Торського Донецької області.
На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати армію РФ в районах населених пунктів Красногорівка та Костянтинівка. Також на Сіверському напрямку Силами оборони відбито 11 атак в районах населених пунктів Івано-Дар’ївка, Спірне, Верхньокам’янське, Переїзне та Виїмка.
«На Харківському напрямку ворог продовжував наступальні (штурмові) дії, загалом відбулося шість бойових зіткнень. Бої точилися в районах населених пунктів Глибоке, Тихе та Вовчанськ Харківської області», – повідомляють військові.
Крім того, за даними ЗСУ, війська РФ наступали на Куп’янському, Времівському і Оріхівському напрямках.
Раніше президент Володимир Зеленський розповів, що війська РФ після невдалого наступу на Харків зосередили найбільшу кількість техніки і особового складу на Покровському напрямку.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 серпня заявив, що війська РФ продовжують зосереджувати зусилля на Покровському напрямку, де кидають у бій свої найдосвідченіші штурмові підрозділи. За його словами, сили РФ намагаються прорвати оборону ЗСУ на напрямку Желанне, Новогродівка, Покровськ.
У Росії кажуть про пожежу на двох нафтобазах. Міноборони РФ звітує про збиття 75 дронів
У ніч проти 3 серпня на території Бєлгородської області РФ безпілотники атакували нафтобазу. Губернатор регіону Вʼячеслав Гладков звинувачує в атаці Збройні сили України.
«Внаслідок вибуху сталося займання одного з резервуарів. Пожежні розрахунки оперативно ліквідували спалах. Постраждалих немає», – написав Гладков у телеграмі.
Також в Ростовській області РФ лунали вибухи поблизу аеродрому Морозовськ та нафтобази. Про атаку безпілотників повідомив місцевий губернатор Василь Голубєв. За його словами, уночі над Ростовською областю збили 55 безпілотників. Жертв немає, а на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.
Місцеві телеграм-канали пишуть, що під удар міг потрапити комбінат «Атлас», що належить росрезерву.
Крім того, повідомляється, що безпілотники атакували військовий аеродром армії РФ у Морозовську Ростовської області. «Морозовськ» – це діючий військовий аеродром. На ньому дислокуються фронтові бомбардувальники Су-24, Су-24М та Су-34.
За словами губернатора Орловської області Андрія Кличкова, є влучання в житловий будинок у мікрорайоні Болховський. Із його слів, загоряння будинку локалізовано, а постраждалих немає.
У Російському оборонному відомстві заявили, що протягом минулої ночі засобами ППО перехоплено і знищено 36 БПЛА над Ростовською, вісім над Курською, девʼять над Бєлгородською, 17 над Орловською, два над Рязанською областями, по одному БПЛА над Воронезькою областю, Азовським морем і Краснодарським краєм.
В українському Генштабі не коментували ці атаки на території РФ.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Щомісяця по машині на фронт: як польський стоматолог допомагає ЗСУ?
Олег Андрусяк останніх 25 років живе у Польщі. Сюди він приїхав з Івано-Франківська, коли після закінчення школи не зміг вступити до медзакладу. Освіту стоматолога чоловік здобував вже в Люблінському медуніверситеті, згодом почав працювати.
З початком повномасштабного вторгнення Андрусяк взявся допомагати військовим з амуніцією, а потім переключився на автомобілі для військових медиків. Щоб мати змогу купувати, ремонтувати і відправляти на фронт машини, чоловік мобілізував лікарську спільноту Польщі. Чи втомилися колеги Олега Андрусяка від війни в Україні? Чи стало складніше діставати автомобілі для фронту? Про це польський стоматолог розповів Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
Росія за добу війни втратила понад 1100 солдатів і 56 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 581 760 своїх військових, зокрема 1170 – за останню добу. Про це 3 серпня повідомляє український Генштаб.
Штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 8 406 танк (+4 за попередню добу)
- 16 238 бойових броньованих машин (+27)
- 16 217 артилерійських систем (+56)
- 1 135 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 908 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 363 літаки
- 326 гелікоптерів
- 13 057 безпілотника оперативно-тактичного рівня (+52)
- 2 410 крилатих ракет (+3)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 21 926 автомобілів і автоцистерн (+54)
- 2 696 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».
Також 31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
РФ атакувала вночі дронами і ракетами. ЗСУ збили 24 з 29 «Шахедів» – Повітряні сили
У ніч на 3 серпня війська РФ завдали удару по Україні ракетами різних типів, а також ударними безпілотниками. В результаті протиповітряного бою збито 24 БПЛА типу Shahed-131/136, повідомляє командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук.
«Шахеди» були збиті в межах Херсонської, Одеської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Київської, Вінницької та Житомирської областей.
Загалом російська армія атакувала вночі двома зенітними керованими ракетами С-300 із окупованої території Донеччини, двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря, а також 29-ма ударними БПЛА типу Shahed із напрямків: мис Чауда – Крим, Приморсько-Ахтарськ, Курськ – РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
На фронті відбулося понад 100 бойових зіткнень з початку доби – Генштаб ЗСУ
У слідчому ізоляторі в столиці Єврейської автономної області РФ Біробіджані помер 39-річний антивоєнний активіст Павло Кушнір. Як повідомило видання «Вот так», Кушнір помер 27 липня внаслідок сухого голодування проти війни в Україні.
Павло Кушнір працював у філармонії, видав свою антивоєнну книжку та вів ютуб-канал із антифашистськими маніфестами.
Про смерть Кушніра розповіли очільниця правозахисної організації «Русь сидящая» Ольга Романова та давня подруга музиканта піаністка Ольга Шкригунова.
Про затримання Кушніра першою повідомила спільнота «Нетиповий Біробіджан» у російській соцмережі «Вконтакте». Його затримали за критику російської військової агресії проти України.
Учасники спільноти розповіли, що наприкінці травня Кушнір був затриманий співробітниками ФСБ, які виявили у нього саморобне «посвідчення агента ФБР». Проти Кушніра порушили кримінальну справу за статтею про публічні заклики до терористичної діяльності.
Павло Кушнір вів ютуб-канал «Іноагент Малдер». З листопада 2022 року він опублікував чотири ролики, в яких у поетичній формі критикував політику російської влади та війну в Україні.
«Він завжди був неординарною людиною, яка дуже гостро відчувала несправедливість. На фортепіано умів так виконувати деякі твори, як складно виконують навіть видатні піаністи. Коли нам було років по п’ятнадцять, ми посперечалися, що він не прогнеться під систему. І він не прогнувся. Отже, він виграв», – розповіла Ольга Шкригунова.
Піаніст Павло Кушнір виріс у Тамбові, закінчив Московську консерваторію імені Чайковського. Упродовж семи років працював солістом Курської обласної філармонії, потім три роки – в Курганській філармонії. 2023 року він став солістом Біробіджанської обласної філармонії.
У МЗС Китаю кажуть, що у війні між Росією і Україною потрібне «охолодження»
Спеціальний представник уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуей 2 серпня відвідав Бразилію, йдеться в повідомленні сайту Міністерства закордонних справ країни.
За даними відомства, під час зустрічі з головним спеціальним радником президента Бразилії Селсу Аморімом, сторони також обговорили питання війни в Україні.
Серед іншого, під час візиту до Бразилії Лі Хуей заявив, що «у війні між Росією та Україною потрібне «охолодження».
Він також згадав про «Консенсус із шести пунктів», який раніше спільно опублікували Китай і Бразилія. Даний документ за словами країн, «має сприяти політичному вирішенню війни в Україні».
Лі Хуей зазначив, що «станом на зараз, даний документ, нібито, отримав позитивні відгуки з понад 110 країн».
Раніше Китай пропонував план з 12 пунктів, зокрема, з нового зникло положення про повагу до територіальної цілісності «всіх країн».
Реагуючи на пропозиції Китаю, в українському МЗС наголосили, що саме Україна, на території якої точиться війна, як сторона що повною мірою зазнає страждань від руйнівних наслідків російської агресії, має визначати, яким повинен бути мир.
Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба їздив до Китаю, де, зокрема, провів переговори зі своїм китайським колегою Ван Ї. За його словами, переговори стосувалися шляхів до справедливого миру в Україні.
Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні Росії проти України, але його критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.