Зеленський: по Сумщині від початку літа з районів Курської області РФ завдали майже 2 тисячі ударів
Президент України Володимир Зеленський заявив про намір «максимально посилювати» українську протиповітряну оборону і домагатися в західних партнерів зняття обмежень на далекобійні удари по цілях у Росії.
«Минулої ночі наші воїни збили більш ніж 50 «Шахедів». Було й чотири балістичні ракети – росіяни запустили їх із Воронезької області. Ми фіксуємо всі місця, із яких російська армія завдає ударів – також Бєлгородська область, Курська, інші райони. Тільки від початку цього літа й тільки з районів Курської області по нашій Сумщині було завдано майже дві тисячі ударів: артилерія, міномети, дрони. Ми фіксуємо й кожен ракетний удар», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 11 серпня.
За словами президента, кожен із таких ударів заслуговує «на справедливу відповідь».
«Відповідними далекобійними ударами по місцях запуску ракет із Росії, відповідним знищенням російської військової логістики. Терор повинен програвати завжди – це базовий принцип захисту життя. І про це так само ми будемо й надалі говорити з партнерами – як ППО захищає життя, так і зняття обмежень на далекобійні удари збереже тисячі людських життів», – додав голова держави.
Пізно ввечері 10 серпня Зеленський опосередковано підтвердив повідомлення російських військових блогерів і західних інформаційних агентств про просування українських військ у Курській області Росії, заявивши про «витискання війни на територію агресора».
Тим часом, українські сили шостий день продовжують просування в Курській області РФ, взявши під контроль кілька невеликих населених пунктів, поки незрозуміло, чи спробують ЗСУ взяти місто Курськ, регіональну столицю з населенням 415 000 осіб.
Також залишається незрозумілим, скільки українських військових бере участь в операції, за оцінками, їхня кількість коливається від 1100 до «кількох тисяч».
Російські офіційні особи визнали порушення кордону і наказали евакуювати десятки тисяч цивільних у цьому районі, але назвали війська Києва в регіоні «українськими диверсійно-розвідувальними групами».
Події в Курській області РФ, що почалися 6 серпня, називають найбільшим нападом на російську територію відтоді, як Москва почала неспровоковане повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
10 серпня Росія оголосила, що запровадила антитерористичні заходи в Курській, Брянській і Бєлгородській областях.
Зі зростанням напруженості 11 серпня союзниця Росії Білорусь заявила, що почала перекидати танки до прикордонної з Україною території.
Війська РФ вдарили по об’єктах інфраструктури Сумщини – влада
Російські війська 11 серпня завдали ракетно-авіаційного удару по об’єктах інфраструктури Сумського району, повідомила обласна військова адміністрація.
«На місці працюють всі необхідні служби. Проводяться аварійно-відновлювальні роботи. Наслідки ворожої атаки уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили ЗСУ ввечері 11 серпня заявляли про загрозу застосування Росією балістичного озброєння, у низці областей України оголошували повітряну тривогу.
У Генштабі ЗСУ раніше заявляли, що Сумська і Чернігівська області продовжують потерпати від артилерійських обстрілів з території Росії.
Сумщина межує з Курською областю РФ, де кілька днів тому російська влада заявила про спробу прориву кордону ЗСУ. Нині, як повідомляється, бої тривають. У Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Число постраждалих від ранкового удару Росії по Краматорську зросло до восьми – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок ранкового російського удару по Краматорську Донецької області зросла до восьми, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Постраждалі – місцеві жителі від 42 до 77 років. Один із поранених направлений на лікування до Дніпра, двоє отримують фахову допомогу на Донеччині, решта – не потребує госпіталізації», – написав Філашкін у телеграмі.
Він нагадав, що приблизно о пів на сьому ранку 11 серпня російські військові обстріляли Краматорськ зі «Смерчів».
«Пошкоджені 42 приватні будинки, 19 багатоповерхівок, п’ять комунальних підприємств, сім приватних підприємств і об’єкт інфраструктури», – зазначив голова ОВА.
Напередодні сили РФ також обстріляли Краматорськ Донецької області. Російські військові тоді влучили ракетою по об’єкту критичної інфраструктури в місті. Один працівник загинув, ще декілька зазнали поранення, зазначив Філашкін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Моніторингова група «Білоруський гаюн» заявила, що, за її інформацією, 9 серпня 2024 року ніяких безпілотників під час польотів білоруської авіації виявлено не було.
«Жодних пусків ракет із винищувача Су-30 і вертольота Мі-24 не було. З чого випливає, що чергові гучні заяви самопроголошеного Лукашенка – це звичайна нісенітниця», – пише «Білоруський гаюн» у своєму телеграм-каналі.
10 серпня спочатку Олександр Лукашенко, а за ним і голова білоруського Міноборони Віктор Хренін заявили про порушення повітряного простору Білорусі і знищення кількох безпілотників, які нібито летіли з України.
Міністерство закордонних справ Білорусі 10 серпня викликало тимчасову повірену в справах України Ольгу Тимуш, їй висловили протест у звʼязку з «порушенням кордону безпілотниками, запущеними з території України».
У МЗС Білорусі також заявили, що можуть порушити питання про доцільність присутності в Мінську дипломатичного представництва України.
У МЗС України ситуацію не коментували.
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін також заявив 10 серпня, що «посилить» області, які межують з Україною. 11 серпня білоруське Міноборони заявило, що відправляє «додаткову військову техніку» до прикордонних з Україною районів.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону заявив, що ситуація на кордоні з Білоруссю залишається «контрольованою», а стягування додаткових білоруських військ поки що не фіксують.
Генштаб про ситуацію на фронті: «найгарячіше зараз – на Покровському і Лиманському напрямках»
Станом на 16:00 11 серпня на фронті від початку доби було 65 бойових зіткнень, повідомив у своєму зведенні український Генштаб.
«Російський агресор намагається використати перевагу в живій силі й підтримку з повітря… Найгарячіше зараз – на Покровському і Лиманському напрямках», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Лиманському напрямку було вже 13 боєзіткнень від початку доби, досі триває бій біля Макіївки.
«На Покровському напрямку – найбільша кількість боєзіткнень. Від початку доби окупанти здійснили вже 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Калинового, Новогродівки, Гродівки, Желанного, Орлівки і Миколаївки. Сили оборони стримують натиск і відбили половину атак противника, 13 боїв ще тривають. Найактивніший ворог – біля Желанного і Калинового», – повідомили у командуванні.
Бойові зіткнення також досі тривають на Харківському, Сіверському, Краматорському, Торецькому напрямках.
9 серпня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російське військове командування «не поспішає» перекидати війська з інших оперативних напрямків під Курськ для протидії ЗСУ, щоб не допустити зрив наступу на сході України.
Раніше в розвідці Великої Британії заявили, що Росія продовжує покладатися на піхотні атаки для поступового просування вглиб української території.
«Основна увага російських операцій майже напевно залишається в центральній частині Донецької області. Нещодавні російські наступальні дії наблизили місто Покровськ приблизно на 16 км до нинішньої лінії фронту. Покровськ є важливим логістичним центром, який підтримує українські операції в Донецькій області», – йдеться у повідомленні,
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 серпня заявив, що війська РФ продовжують зосереджувати зусилля на Покровському напрямку, де кидають у бій свої найдосвідченіші штурмові підрозділи. За його словами, сили РФ намагаються прорвати оборону ЗСУ на напрямку Желанне, Новогродівка, Покровськ.
Унаслідок обстрілу Херсона загинула 93-річна жінка – ОВА
У Херсоні внаслідок російського обстрілу загинула 93-річна жінка, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, знов маємо трагічну звістку. Через обстріл у Херсоні загинула 93-річна жінка. Вона отримала травми, несумісні з життям», – розповів місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ЗСУ: на півдні армія РФ активно застосовує боєприпаси з отруйними речовинами
У зоні оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» російські війська щодня використовують боєприпаси із отруйними речовинами, розповів в ефірі телемарафону речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій.
За його словами, на ділянці фронту, за яку відповідає ОСУВ «Таврія», «використання безпілотників уже зрівнялося з артилерією за кількістю застосувань». Різницею є те, що за один удар артилерія вистрілює кілька боєприпасів, а дрон скидає лише один, зазначив Лиховій.
«І щодня противник застосовує боєприпаси із отруйними речовинами. Із 536 боєприпасів, які вчора (10 серпня – ред.) були скинуті з коптерів, 11 були з отруйними речовинами», – сказав речник ОСУВ «Таврія».
Він пояснив, що «інформація про застосування хімічної зброї спочатку передається силам підтримки, які досліджують кожен такий випадок. Потім ця інформація передається міжнародним організаціям».
24 червня українські військові заявили, що в травні зафіксували 715 випадків застосування російськими військовими боєприпасів, що містять «небезпечні хімічні сполуки». Як зазначили у командуванні Сил підтримки Збройних сил України, ця цифра означає збільшення на 271 випадок порівняно з попереднім місяцем.
Державний департамент США 1 травня звинуватив Росію у використанні хімічної речовини хлорпікрін проти українських військових на порушення Конвенції про заборону хімічної зброї. Це сталося, коли Держдепартамент оголосив про санкції щодо Росії, у тому числі проти військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту Збройних сил РФ. Посол Росії у США заперечив звинувачення, назвавши їх «голослівними».
Станом на січень 2024 року, за даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку широкомасштабного вторгнення застосувала хімічну зброю в Україні щонайменше 626 разів.
Наприкінці грудня минулого року один із випадків підтвердили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики звернули увагу на 810-ту бригаду морської піхоти ЧФ РФ, що «навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія».
У Костянтинівці ідентифікували тіла всіх загиблих внаслідок удару РФ – прокуратура
Правоохоронці ідентифікували тіла усіх загиблих внаслідок російського обстрілу торгового центру у Костянтинівці Донецької області 9 серпня, йдеться у повідомленні Донецької обласної прокуратури.
За остаточними даними, в результаті атаки РФ загинули 14 осіб, в тому числі троє дітей – дівчинки 9, 11 та 16 років.
«Тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали 44 людини», – кажуть у прокуратурі.
10 серпня рятувальники завершили розбирати завали торговельного центру в Костянтинівці на Донеччині.
9 серпня сили РФ завдали удару по Костянтинівці на Донеччині.
Раніше голова Донецької обласної військової адміністрації повідомив про 14 загиблих і 43 постраждалих внаслідок російського удару по Костянтинівці.
Він зазначив, що серед загиблих, «імовірно, є троє дітей, однак тіла сильно пошкоджені, і точно це встановить тільки експертиза».
Серед поранених, за словами Філашкіна, одна людина перебуває у тяжкому стані – її доставили на лікування у Дніпро, решта – отримує медичну допомогу на території області.
За словами голови ОВА, рятувально-пошукову операцію тимчасово зупинили через «безпекову складову».
Британська розвідка показала супутникові знімки масштабів руйнувань у Бахмуті
Місто Бахмут Донецької області було зруйноване через вторгнення російських військових, йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії, яке показало масштаби руйнувань.
У зведенні зазначається, що «внаслідок вторгнення російських окупантів були пошкоджені та зруйновані цивільні об’єкти, зокрема школи».
«Під час російського наступу з метою захоплення Бахмута інтенсивні бої та невибірковий обстріл будівель призвели до значних руйнувань по всьому місту. Школи, вокзали та житлові будинки, а також інша цивільна інфраструктура були пошкоджені, а в деяких випадках зруйновані», – йдеться у заяві.
Британська розвідка показала супутникові зображення, на яких зафіксовані серйозні руйнування, у тому числі стадіон, школа та залізничний вокзал у Бахмуті.
Місто Бахмут з серпня 2022 року було епіцентром боїв. Навесні 2023 року перейшло під контроль російських військ. Місто на 80% зруйноване внаслідок важких боїв.
У ДПСУ розповіли про ситуацію на кордоні з Білоруссю
Ситуація на кордоні з Білоруссю залишається «контрольованою», стягування додаткових білоруських військ наразі не фіксується, розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону.
«Безпосередньо по кордону ситуація незмінна. Вона повністю контрольована», – запевнив він.
Речник назвав заяву Міноборони Білорусі щодо «посилення» кордону з Україною «нагнітанням, щоб продовжувати підігрувати Росії». Демченко зазначив, що «Білорусь неодноразово висувала на адресу України звинувачення у недружніх діях».
«Але зараз ми не фіксуємо поряд із нашим кордоном переміщення чи то техніки, чи то особового складу. Скоріш за все, в рамках інформаційного впливу Білорусь буде вимушена робити фото- і відеоматеріали, може, якісь частини і перебуватимуть на кордоні», – наголосив речник ДПСУ.
Він зауважив, що «розвідка активно стежить за розвитком подій на території Білорусі».
Міністерство оборони Білорусі заявило 11 серпня, що начебто «відправляє додаткову військову техніку до прикордонних з Україною районів».
Раніше Олександр Лукашенко заявив, що 9 серпня війська ППО нібито «знищили кілька повітряних цілей над територією Білорусі, які летіли з території України». За його словами, сили ВПС і військ ППО Білорусі були приведені в стан підвищеної готовності у зв’язку з порушенням повітряного простору Білорусі.
Пізніше міністр оборони країни Віктор Хренін заявив, що Білорусь «посилить» області, які межують з Україною. Він додав, що Олександр Лукашенко нібито дав наказ посилити угруповання військ у Гомельській та Мозирській областях. Вони межують з північними областями України.
У МЗС України наразі не коментували ситуацію.
У ніч з 30 на 31 липня відбулося наймасовіше за весь період моніторингу входження в повітряний простір Білорусі дронів-камікадзе типу «Шахед», якими Росія атакує Україну: на територію країни залетіло не менше ніж п’ять дронів, заявила моніторингова група «Білоруський гаюн».
Тоді у Білорусі ніяк не реагували на входження російських дронів на територію країни.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.
Росія атакувала Україну 57 дронами, збито 53 – Повітряні сили
У ніч на 11 серпня Росія атакувала Україну чотирма балістичними ракетами KN-23 і 57 «Шахедами». Силам ППО вдалося знищити 53 безпілотники, розповів командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.
За його даними, «російські окупанти запускали ракети з Воронезької області, а дрони з районів Приморсько-Ахтарська, Єйська та Курська. Також вони вдарили по Покровську на Донеччині, імовірно, з реактивної артилерії».
У ЗСУ кажуть, що в повітряному бою брали участь мобільні вогневі групи Сил оборони України, авіація, зенітні ракетні підрозділи та засоби радіоелектронної боротьби Повітряних сил.
Відомо, що протиповітряна оборона працювала в Миколаївській, Одеській, Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській, Херсонській, Київській, Запорізькій, Сумській, Рівненській та Черкаській областях.
«Щодо російських ударів північнокорейськими ракетами скажу наступне: балістичні KN-23, хоч і рідко досягають бажаних цілей, становлять серйозну загрозу населенню», – наголосив Олещук.
KN-23 – ракета виробництва Північної Кореї. Її офіційна назва – Hwasong-11Ga. Ззовні схожа на російську балістичну ракету «Іскандер-М» і південнокорейську Hyunmoo-2B. Подібно до «Іскандер-М» має квазібалістичну траєкторію: досягнувши висоти у приблизно 50 кілометрів, рухається в атмосфері, де може корегувати траєкторію польоту аеродинамічними рулями. Максимальна зафіксована дальність пуску цієї ракети – до 690 кілометрів, а бойова частина важить 500 кілограмів.
У ніч на 11 серпня Росія атакувала Україну балістичними ракетами і групами ударних дронів. Вибухи лунали у Києві, у Полтавській громаді, у Хмельницькій області та у Білій Церкві Київської області, де працювала ППО.
На Київщині, станом на 09:00 11 серпня, через падіння уламків збитих російських дронів та ракет два будинки знищені, 6 – пошкоджені. Загинули двоє жителів Київщини, зокрема, чотирирічна дитина. Троє зазнали поранень: у них забої та садна тулуба, голови, кінцівок, переломи.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У Міноборони Білорусі кажуть, що перекидають «додаткову» військову техніку до кордону з Україною
Білорусь відправляє «додаткову військову техніку» до прикордонних з Україною районів, йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни.
У білоруському відомстві зазначили, що підрозділи одного з механізованих з’єднань «приведені у готовність до виконання завдань із призначення».
«Військовослужбовці здійснюють навантаження військової техніки на залізничний транспорт і приступають до здійснення маршу комбінованим способом у призначені райони», – йдеться у повідомленні Міноборони Білорусі.
Раніше Олександр Лукашенко заявив, що 9 серпня війська ППО нібито «знищили кілька повітряних цілей над територією Білорусі, які летіли з території України». За його словами, сили ВПС і військ ППО Білорусі були приведені в стан підвищеної готовності у зв’язку з порушенням повітряного простору Білорусі.
Пізніше міністр оборони країни Віктор Хренін заявив, що Білорусь «посилить» області, які межують з Україною. Він додав, що Олександр Лукашенко нібито дав наказ посилити угруповання військ у Гомельській та Мозирській областях. Вони межують з північними областями України.
У МЗС України наразі не коментували ситуацію.
У ніч з 30 на 31 липня відбулося наймасовіше за весь період моніторингу входження в повітряний простір Білорусі дронів-камікадзе типу «Шахед», якими Росія атакує Україну: на територію країни залетіло не менше ніж п’ять дронів, заявила моніторингова група «Білоруський гаюн».
Тоді у Білорусі ніяк не реагували на входження російських дронів на територію країни.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.
В Україні через бойові дії знеструмлені 497 населених пунктів – Міненерго
За добу 10 серпня енергетики відновили електропостачання 18,4 тис. споживачів, які знеструмлювалися через бойові дії та технологічні порушення, повідомляє Міністерство енергетики України.
«Минулої доби (10 серпня – ред.) енергетики відновили живлення для 18 384 споживачів, знеструмлених внаслідок бойових дій та технологічних порушень. Загалом через бойові дії та техпорушення на ранок залишається без електропостачання 497 населених пунктів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що через обстріл Чернігівщини знеструмлювалися 1,5 тис. споживачів.
«В одній із східних областей під час огляду повітряної лінії службовий автомобіль підірвався на вибуховому пристрої. Майстер з експлуатації електричних мереж отримав важкі поранення та був доставлений у лікарню», – кажуть у Міненерго.
За даними пресслужби відомства, станом на ранок 11 серпня через бойові дії залишаються без електрики 81,9 тис. споживачів на Донеччині, 3,7 тис. – у Запорізькій області, 6,8 тис. – на Сумщині, 38,4 тис. – на Харківщині, 2,9 тис. споживачів – на Чернігівщині та 404 споживачі – на Дніпропетровщині.
«У Херсоні без світла понад 12 тис. споживачів, у Херсонській області – понад 25 тис. Через технологічні причини знеструмлені 1,1 тис. споживачів на Київщині, 1,6 тис. – на Одещині, 367 споживачів – на Миколаївщині», – підсумували у відомстві.
Раніше енергетики повідомили, що після тривалої перерви 8 серпня з 17:00 до 22:00 буде задіяна одна черга обмеження споживання електроенергії для промисловості та бізнесу.
Сили РФ намагались прорвати оборону біля Стельмахівки і в районі Серебрянського лісу – Лисогор
Російські військові «намагались прорвати оборону» біля Стельмахівки на Луганщині, а також у районах Невського, Макіївки, у Серебрянському лісі, розповів голова обласної військової адміністрації Артем Лисогор.
«П’ять разів намагалися росіяни протиснути нашу оборону поблизу Стельмахівки, 13 – у районах Невського, Макіївки, у Серебрянському лісі. Ворог також був активним у Білогорівці», – зазначив Лисогор.
За інформацією голови ОВА, «окупанти поцілили зі ствольної артилерії та застосовували БпЛА по Невському, де ще залишаються люди».
«По Макіївці завдали ударів зі ствольної та реактивної артилерії та безпілотників. Безпосередньо з реактивної системи залпового вогню село обстріляне чотири рази», – розповів Лисогор.
Щодо ситуації на окупованих Росією територіях Луганщини, то, як нагадав Лисогор, «у Кремлі уже підписано ухвалений закон про позбавлення нещодавно набутого громадянства РФ за відмову стати на військовий облік».
«Це стосується передусім жителів окупованих Росією територій. Письмової відмови не потребують – достатньо виявити при перевірці відсутність свіжої позначки військкомату про взяття на облік. Водночас у регіонах РФ таке порушення карається звичайним штрафом», – зазначив начальник ОВА.
Він підкреслив, що «жителі окупованих територій продовжують мешкати у складних умовах. Зокрема, жителі Лисичанська в окупації вже понад два роки чують обіцянки місцевих колаборантів про відновлення об’єктів інфраструктури, подачу у недалекому майбутньому води, світла, опалення».
«Не покращилося в них життя і з приходом так званих «шефів» із Татарстану. Лисичани, що живуть в районі склозаводу, досі не мають централізованої подачі води та електроенергії. Упродовж двох осінньо-зимових періодів радіатори теж залишалися холодними. Виживання за присутності росіян», – розповів Лисогор.
Українські Збройні сили ситуацію на Луганщині не коментували.
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел через окупацію частини Луганщини Росією.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
Кремль, ймовірно, вирішив оголосити «режим контртерористичної операції» (КТО), щоб «применшити масштаб українського вторгнення до Курської області», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що «оголошення КТО, а не стану війни чи воєнного стану, має і іншу мету – запобігти внутрішній паніці або реакції у відповідь».
Крім того, експерти посилаються на деякі дані. Зокрема, джерело російського опозиційного видання Verstka, близьке до оборонного комітету Ради Федерації РФ, заявило, що начебто «адміністрація президента Росії рекомендувала російським депутатам і сенаторам не коментувати події в Курській області «до подальшого повідомлення».
Своєю чергою, кажуть в ISW, російські воєнкори пропонували Кремлю офіційно оголосити війну в Україні та критикували керівництво за те, що воно не оголосило воєнний стан замість режиму контртерористичної операції.
У звіті йдеться, що «оголошення воєнного стану дозволило б російській владі вжити більш радикальних заходів, таких як заборона мітингів і демонстрацій, введення комендантської години та організацію виробництва оборонних виробів для армії».
Проте, кажуть в ISW, президент Росії Володимир Путін утримався від офіційного оголошення стану війни.
«Він (президент РФ Володимир Путін – ред.) неодноразово демонстрував своє небажання повністю перевести російське суспільство на військові рейки. Крім того, він утримався від оголошення загальної мобілізації в рамках ширших зусиль щодо запобігання внутрішньому невдоволенню, яке могло б поставити під загрозу стабільність режиму Путіна», – кажуть в ISW.
У Курській, Брянській і Бєлгородській областях Росії, що межують з Україною, в ніч на 10 серпня оголосили режим контртерористичної операції.
Як повідомили російські держагентства з посиланням на Національний антитерористичний комітет Росії, причиною цього є «підвищення рівня диверсійно-терористичних загроз з боку України».
За повідомленням комітету, у зв’язку з режимом контртерористичної операції у трьох регіонах Росії вживають «додаткові заходи для забезпечення безпеки, підтримки правопорядку і посилення захисту об’єктів».
У Курській області Росії з 6 серпня продовжуються бойові дії після повідомлення про те, що до регіону зайшла українська армія. На тлі наступу в області 9 серпня оголосили надзвичайну ситуацію федерального масштабу.
Офіційно інформацію про бойові дії в Курській області Росії Київ не коментує. Президент України Володимир Зеленський на четвертий день рейду вперше згадав цю ділянку фронту, але не назвав її прямо. За словами Зеленського, на засіданні Ставки він заслухав доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, у тому числі «про українські оборонні дії на напрямках, звідки Росія била по українській території». Зеленський не уточнив, про які саме напрямки йдеться.
ОВА: на Київщині через падіння уламків пошкоджені шість будинків, два – знищені
На Київщині, станом на 09:00 11 серпня, через падіння уламків збитих російських дронів та ракет два будинки знищені, 6 – пошкоджені, розповів голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
Він зазначив, що «у ніч на неділю росіяни атакували область ракетами і дронами. Прямих влучань в об’єкти житлової та критичної інфраструктури не зафіксовано».
«Станом на 9:00 внаслідок падіння уламків ворожих цілей в 2 районах області 2 приватні будинки знищено, ще 6 пошкоджено. Також пошкоджено 4 автомобілі», – написав Кравченко.
За словами голови ОВА, внаслідок атаки РФ загинули двоє жителів Київщини, зокрема, чотирирічна дитина. Троє отримали поранення: забої та садна тулуба, голови, кінцівок, переломи.
«Всі оперативні групи працюють на місцях, ліквідовуючи наслідки ворожої атаки. Всім постраждалим людям разом із місцевою владою надамо необхідну допомогу», – зазначив начальник ОВА.
У ніч на 11 серпня Росія атакувала Україну балістичними ракетами і групами ударних дронів. Вибухи лунали у Києві, у Полтавській громаді, у Хмельницькій області та у Білій Церкві Київської області, де працювала ППО.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
«Польща чекає від України символічного жесту» – колишній польський прем'єр Ян Белецький
Чому погіршилися польсько-українські відносини? Якого символічного жесту Польща чекає від України? Як зміни у світовій політиці вплинуть на Україну?
На ці та інші теми Радіо Свобода поговорило з другим прем'єр-міністром у некомуністичній Польщі, депутатом Сейму та ексміністром європейської інтеграції Яном Кшиштофом Белецьким. Це саме за його прем'єрства Польща першою у світі визнала незалежність України у 1991 році.
Текст інтерв’ю за лінком
25 років влади Путіна і його війна з Україною. Що чекає на Росію?
25 років тому, 9 серпня 1993 року, президент Росії Борис Єльцин призначив Володимира Путіна виконувачем обов’язків глави уряду, а головне – заявив, що це його наступник, якого він підтримує на наступних президентських виборах.
«Я вирішив назвати людину, яка, на мою думку, здатна консолідувати суспільство. Це секретар Ради безпеки, директор ФСБ Росії Володимир Володимирович Путін... Я у ньому впевнений», – сказав тоді Борис Єльцин у телезверненні.
Таким чином, Володимир Путін при владі, на посадах глави уряду та президента Росії, перебуває вже 25 років.
Як він очолив Росію і що з нею зробив? Які подальші перспективи Росії? Адже його правління – це історія ще з відкритим фіналом. Про все це «Історична Свобода» говорила з Володимиром Огризком, дипломатом (міністр закордонних справ України в 2007–2009 роках) та істориком, очільником «Центру дослідження Росії». Читайте, слухайте і дивіться за лінком
Генштаб: на фронті відбулось понад 100 боєзіткнень, «найважче» на Покровському напрямку
На фронті за минулу добу, 10 серпня, відбулось 114 бойових зіткнень, «найважчим» напрямком залишається Покровський, йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«На Харківському напрямку ворог продовжував штурмові дії. Тут відбулося шість бойових зіткнень, всі – в районі Вовчанська», – кажуть у Генштабі.
Водночас на Куп’янському напрямку «за добу відбулося 10 атак противника. Сили оборони відбили усі штурмові дії біля Синьківки, Берестового, Глушківки та Стельмахівки».
«На Лиманському напрямку українські війська відбили 17 атак окупантів в районах населених пунктів Невське, Макіївка, Терни, а також у Серебрянському лісі. На Сіверському напрямку Силами оборони зупинено сім штурмових дій поблизу Білогорівки, Спірного і Виїмки», – розповіли у ЗСУ.
У Генштабі ЗСУ кажуть, що «на Краматорському напрямку наші воїни зупинили 11 спроб противника прорвати оборону в районах Білої Гори, Іванівського та Часового Яру. Біля останнього відбулося понад 80 відсотків усіх боєзіткнень».
«На Покровському напрямку захисники відбили 38 ворожих штурмових дій. Найбільше їх було в районах населених пунктів Желанне, Гродівка і Воздвиженка – десять, вісім та п’ять відповідно», – кажуть у Генштабі.
У відомстві також повідомили, що «на Курахівському напрямку Сили оборони відбили ворожі атаки у районах Красногорівки, Георгіївки, Парасковіївки, Карлівки та Костянтинівки, де окупанти дев’ять разів намагалися прорвати оборону наших військ».
«На Времівському напрямку агресор тричі атакував українські позиції, в районі Водяного та з боку Старомихайлівки і Керменчика. На Оріхівському напрямку відбулось одне бойове зіткнення неподалік Новоданилівки», – йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.
За добу Росія втратила ще 1220 військових, вертоліт і 6 танків – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 590 920 солдатів, близько 1 220 – за останню добу, повідомив вранці 11 серпня Генеральний штаб ЗСУ.
Також штаб наводить дані про втрати російської техніки:
- танків – 8447 (+6 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 16363 (+13)
- артилерійських систем – 16663 (+58)
- РСЗВ – 1143
- засобів ППО – 918
- літаків – 366
- вертольотів – 328 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 13399 (+27)
- крилатих ракет – 2425 од.;
- кораблів/катерів – 28 од.;
- підводних човнів – 1 од.;
- автомобільної техніки та автоцистерн – 22524 (+71)
- спеціальної техніки – 2800 (+11)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускають, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції на широкому фронті від Харкова на півночі до Роботиного на півдні України.