Операція ЗСУ у Курській області: чому Україна не поводиться як Росія?
Понад тиждень триває операція Збройних Сил України у Курській області Росії. За цей час російським військам не те що не вдалося вибити українські сили з власної території, а, як стверджує українське командування, ЗСУ навпаки – розширюють свій контроль у регіоні. 15 серпня головнокомандувач Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює 1150 кілометрів квадратних території цієї області та 82 населених пункти. Для України ця ситуація унікальна. Адже це вперше її війська зайшли на територію іншої держави без дозволу. Ба більше, там вже створили фактично перший орган влади – військову комендатуру, яку очолив генерал-майор Едуард Москальов.
То як цю операцію ЗСУ можна кваліфікувати? Як мають поводити себе українські військовослужбовці з цивільним населенням? І чому важливо надавати допомогу людям там? Про це говорили в ефірі програми Свобода. Ранок.
Ототожнювати російську окупацію українських земель і встановлення контролю України над населеними пунктами у Росії не варто, кажуть експерти. Адже на відміну від Росії, Україна не планує приєднувати російські землі – незважаючи на те, як довго Збройні сили України будуть присутні у Курській області.
Начальників двох ТЦК на Київщині підозрюють у сприянні ухиленню від мобілізації
Служба безпеки України затримала двох очільників територіальних центрів комплектування на Київщині та ще одного підозрюваного в схемі ухилення від мобілізації – про це повідомили СБУ та Офіс генерального прокурора 16 серпня.
Йдеться про очільників Бучанського та Бориспільського ТЦК та іноземця, який, за даними СБУ, є «громадянином країни Південного Кавказу».
Під обшуків у житлових приміщеннях та автомобілях фігурантів виявили 1,2 мільйона доларів, заявляє СБУ.
«Як встановило розслідування, фігуранти пропонували військовозобов’язаним своє сприяння в уникненні призову на підставі підроблених документів про непридатність до служби за станом здоров’я. За матеріалами справи, вартість таких «послуг» становила 37 тис. доларів США з одного ухилянта», – йдеться в повідомленні служби.
За цю суму співробітники ТЦК надавали фіктивні медичні довідки та забезпечували зняття потенційних призовників з військового обліку.
«Військова контррозвідка СБУ затримала посередника у столичному ресторані, коли він одержував 50 тис. американських доларів від нових клієнтів. Після цього в службових кабінетах затримали обох посадовців ТЦК. Додатково під час обшуків в оселі іноземця виявлено велику кількість зброї, зокрема пістолет з глушником, походження якої зараз встановлюється», – додає СБУ.
Фігурантам повідомили про підозру в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, а також в наданні посадовцям неправомірної вигоди. В разі визнання винними їм загрожує до восьми років тюрми.
Офіс генпрокурора додає, що наразі задокументовано більше ніж 20 людей, які в такий спосіб намагалися ухилитися від мобілізації.
Наразі вирішується питання обрання підозрюваним запобіжних заходів.
У жовтні 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило про розслідування 260 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою терцентрів комплектування і військово-лікарських комісій.
Міноборони Росії заявляє, що Україна нібито атакувала Керченський міст ракетами ATACMS
У Міністерстві оборони Росії стверджують, що Україна вночі проти 16 серпня нібито атакувала Керченський міст 12 ракетами ATACMS.
У відомстві заявили, що протиповітряна оборона РФ їх знищила, проте доказів цього не навели.
Раніше в російському Міноборони заявляли про атаку п’яти українських БпЛА та двох морських дронів. Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
На Керченському мосту перекривали рух автотранспорту 16 серпня з 3:15 до 7:13 через атаку безпілотників. Вночі 16 серпня в Керчі було чути вибухи. Як пише телеграм-канал «Кримський вітер», у місті на вулиці Радянській через падіння уламків пошкоджений тротуар, частково розбита дорога, ймовірно, пошкоджені комунікації.
Керченський міст забезпечує основний трафік до окупованого Криму з російської території, а також використовується для військових поставок на територію Кримського півострова.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
ОВА: двоє людей постраждали через удар по селу на Херсонщині
Російські війська завдали удару по селу Томина Балка в Білозірській громаді Херсонщини вранці 16 серпня, повідомила обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, внаслідок російських ударів пошкоджені кілька житлових будинків. Літній чоловік був поранений у власному будинку, він у лікарні.
Згодом обласна влада повідомила про ще одну постраждалу в селі:
«До лікарні звернулася 80-річна місцева жителька, котра дістала вибухову травму та струс головного мозку. Потерпілу госпіталізували для надання меддопомоги».
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Командувач НАТО в Європі назвав «повільною та розсіяною» реакцію Росії на події в Курській області
Росія досі намагається сформувати реакцію на операцію України у Курську, поки що ця реакція була повільною і розсіяною – про це сказав головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі під час події Ради з міжнародних відносин (CFR) 15 серпня, цитує «Голос Америки».
Така реакція Росії пов’язана з кількома факторами, на думку Каволі. По-перше, це відсутність розуміння, хто мусить бути відповідальним за бойові дії всередині Росії, по-друге – брак вільних військ, які Росія може залучити проти української операції в Курській області.
«Росія досі збирає докупи реакцію на вторгнення України. Поки що це була тільки доволі повільна і розсіяна реакція. Частково це тому, що Росія не встановлює, хто має повноваження. Міністерство оборони відповідальне за воєнні дії всередині України, але ж не всередині Росії, правильно? Тобто це мало б бути Міністерство внутрішніх справ», – аналізує генерал.
Говорячи про відсутніх вільних сил, які можна було б перекинути до Курської області, Каволі зазначив, що рівень залученості російських наземних сил, які перебувають в Україні, «дуже суттєвий».
Командувач НАТО наголошує, що підрозділи, які залишилися в Росії та можуть протистояти подібній проблемі – військові строкової служби, яким в теорії та юридично заборонено воювати в Україні. Відповідно, йдеться не про ті бойові одиниці, від яких можна очікувати найшвидшої реакції.
Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі підкреслює, що російська влада перекинула в Курський регіон багато повітряних сил, але невідомо, скільки наземних сил буде залучено, і який ефект це матиме.
«Деякі підрозділи прибули зі сходу України, щоб вести бій. Очевидно, їм віддадуть перевагу порівняно із підрозділами з інших місць. Думаю, що Росії доведеться ухвалювати рішення зі свого боку щодо часу та щодо наявності військ», – каже Каволі.
Раніше телеканал CNN із посиланням на двох високопоставлених чиновників США повідомив, що Росія перекинула з окупованих територій України до російської Курської області кілька бригад чисельністю не менше від однієї тисячі осіб кожна, щоб протистояти наступу ЗСУ, але серйозних сил із ділянок фронту в Україні досі не знімала.
Міноборони Росії заявляє, що Україна нібито атакувала Керченський міст ракетами ATACMS
У Міністерстві оборони Росії стверджують, що Україна вночі проти 16 серпня нібито атакувала Керченський міст 12 ракетами ATACMS.
У відомстві заявили, що протиповітряна оборона РФ їх знищила, проте доказів цього не навели.
Раніше в російському Міноборони заявляли про атаку п’яти українських БпЛА та двох морських дронів. Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
На Керченському мосту перекривали рух автотранспорту 16 серпня з 3:15 до 7:13 через атаку безпілотників. Вночі 16 серпня в Керчі було чути вибухи. Як пише телеграм-канал «Кримський вітер», у місті на вулиці Радянській через падіння уламків пошкоджений тротуар, частково розбита дорога, ймовірно, пошкоджені комунікації.
ОВА: двоє людей постраждали через удар по селу на Херсонщині
Російські війська завдали удару по селу Томина Балка в Білозірській громаді Херсонщини вранці 16 серпня, повідомила обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, внаслідок російських ударів пошкоджені кілька житлових будинків. Літній чоловік був поранений у власному будинку, він у лікарні.
Читайте також: Російська армія в 6 кілометрах від Мирнограда, у місті ще 20 тисяч людей – голова МВА
Згодом обласна влада повідомила про ще одну постраждалу в селі:
«До лікарні звернулася 80-річна місцева жителька, котра дістала вибухову травму та струс головного мозку. Потерпілу госпіталізували для надання меддопомоги».
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Обміняти Суджу на Бердянськ». Росія виводить війська з півдня України?
Росія виводить частину своїх військ із території України, намагаючись відповісти на наступ українських сил у Курській області, написало 14 серпня видання The Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських офіційних осіб. Американські аналітики поки не визначили, скільки військ перекидається до Росії і як це може вплинути на перебіг бойових дій. Але, за їхніми словами, це – перше свідчення про те, що військова операція української армії на території Росії змушує Москву виводити з України свої підрозділи.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» проаналізував із експертами, що відбувається на захопленій частині півдня після початку ЗСУ Курської операції? Як жителі окупованих територій ставляться до просування ЗСУ по території РФ? Чим може обернутися Курська військова операція для України і для Росії?
- Про те, що Росія вивела частину військ з України на свою власну територію, виданню Politico розповів також речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, Росія передислокувала деякі свої підрозділи як із Запорізької, так і з Херсонської областей на півдні України. 15 серпня в ефірі телемарафону речник зазначив, що переміщення російських військ не є суттєвими. Про зміни чи послаблення в характері бойових дій у південному регіоні поки не йдеться, сказав Лиховій.
- В американському Інституті вивчення війни цього тижня зазначили, що перекидання Росією частини військ до Курщини навряд чи негайно вплине на темп російських наступальних операцій в Україні. Втім, минулого тижня аналітики відзначили зменшення кількості російських військових на Оріхівському напрямку у Запорізькій області.
- Російська сторона не коментує інформацію щодо перекидання своїх військових з окупованого півдня України.
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів «Новинам Приазов'я», що частина жителів регіону вперше за понад два роки окупації відчули надію на звільнення.
Командувач НАТО в Європі назвав «повільною та розсіяною» реакцію Росії на події в Курській області
Росія досі намагається сформувати реакцію на операцію України у Курську, поки що ця реакція була повільною і розсіяною – про це сказав головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі під час події Ради з міжнародних відносин (CFR) 15 серпня, цитує «Голос Америки».
Така реакція Росії пов’язана з кількома факторами, на думку Каволі. По-перше, це відсутність розуміння, хто мусить бути відповідальним за бойові дії всередині Росії, по-друге – брак вільних військ, які Росія може залучити проти української операції в Курській області.
«Росія досі збирає докупи реакцію на вторгнення України. Поки що це була тільки доволі повільна і розсіяна реакція. Частково це тому, що Росія не встановлює, хто має повноваження. Міністерство оборони відповідальне за воєнні дії всередині України, але ж не всередині Росії, правильно? Тобто це мало б бути Міністерство внутрішніх справ», – аналізує генерал.
Читайте також: Лубінець не вірить у швидкий обмін «всіх на всіх», попри операцію ЗСУ в Курській області РФ
Говорячи про відсутніх вільних сил, які можна було б перекинути до Курської області, Каволі зазначив, що рівень залученості російських наземних сил, які перебувають в Україні, «дуже суттєвий».
Командувач НАТО наголошує, що підрозділи, які залишилися в Росії та можуть протистояти подібній проблемі – військові строкової служби, яким в теорії та юридично заборонено воювати в Україні. Відповідно, йдеться не про ті бойові одиниці, від яких можна очікувати найшвидшої реакції.
Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі підкреслює, що російська влада перекинула в Курський регіон багато повітряних сил, але невідомо, скільки наземних сил буде залучено, і який ефект це матиме.
Читайте також: ISW: командування РФ залишає пріоритетом наступ на сході України, попри події на Курщині
«Деякі підрозділи прибули зі сходу України, щоб вести бій. Очевидно, їм віддадуть перевагу порівняно із підрозділами з інших місць. Думаю, що Росії доведеться ухвалювати рішення зі свого боку щодо часу та щодо наявності військ», – каже Каволі.
Раніше телеканал CNN із посиланням на двох високопоставлених чиновників США повідомив, що Росія перекинула з окупованих територій України до російської Курської області кілька бригад чисельністю не менше від однієї тисячі осіб кожна, щоб протистояти наступу ЗСУ, але серйозних сил із ділянок фронту в Україні досі не знімала.
Україна не буде створювати спеціальні табори для цивільних із Курської області РФ – Лубінець
Україна не буде створювати спеціальних таборів для цивільного населення Курської області Росії, які захочуть евакуюватися. Також українська влада не очікує, що буде велика кількість бажаючих евакуюватися з Курської області саме на територію України. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заявив Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.
Також він каже, що не бачить загроз безпеці цивільного населення з Курської області на території України:
«Ми не очікуємо, що буде велика кількість бажаючих до нас приїхати, якщо взагалі вони будуть. Але я точно не переживаю за те, що буде небезпечно для цивільного населення з території Курської області… Ми запропонували кожному і кожній з мешканців Курської області в разі бажання евакуюватись з цієї території. Україна відкриє гуманітарні коридори. Чи то на територію, яку контролює Російська Федерація, чи то на територію незалежної України. Це має бути власний вибір будь-якого громадянина, який зараз там перебуває з числа цивільних. Ми точно не збираємося порушувати їхні права».
Російська армія в 6 кілометрах від Мирнограда, у місті ще 20 тисяч людей – голова МВА
У Мирнограді Донецької області, до якого наближається російська армія, залишаються ще приблизно 20 тисяч людей, з яких орієнтовно тисяча – це діти. Про це Радіо Свобода (проєкт Свобода Ранок) повідомив виконувач обов’язків Мирноградської міської військової адміністрації Юрій Третяк. За його словами, чимало жителів самі евакуюються, але є ті, хто відмовляється виїжджати.
«Ситуація напружено-стабільна. Але ворог потроху просувається. Зараз лінія бойового зіткнення – приблизно за шість кілометрів від міста Мирнограда. Люди виїжджають, але не так швидко, жваво, як хотілось би, як того потребує ситуація. В першу чергу ми намагаємося організувати евакуацію дітей і людей похилого віку, яким важко самим себе обслуговувати, в яких є проблеми з пересуванням. Багато людей виїжджають самі все ж таки. Тому що постійно чути вибухи, постійно артилерійські обстріли, чути навіть на околицях громади», – каже Третяк.
Окупаційна влада РФ ув’язнила жительку Херсона на 10,5 років – її викрали під час окупації міста
Російський суд на окупованій частині Херсонської області засудив громадянку України Ірину Горобцову до 10,5 колонії загального режиму за звинуваченням у шпигунстві – про це повідомила Генеральна прокуратура Росії 15 серпня.
За твердженням слідства, мешканка Херсона збирала «стратегічно важливі дані про підрозділи Збройних сил Росії на території Херсонської області та передавала їх співробітнику Головного управління розвідки України». Ці відомості нібито «могли бути використані для завдання вогневих ударів по місцях дислокації ЗС РФ».
Читайте також: Кримський юрист Олексій Ладін повідомив, що його позбавили адвокатської ліцензії
Ірина Горобцова працювала в одній із українських IT-компаній. Під час окупації Херсона російськими військами вона розвозила продукти та ліки місцевим жителям та писала в соцмережах пости на підтримку українських військових. Як писало видання «Ґрати», Горобцову викрали 13 травня 2022 року, в день її народження, з будинку в Херсоні, де вона жила з батьками.
ЗСУ звільнили Херсон у листопаді 2022 року. На той час Горобцову вже шість місяців тримали у СІЗО Сімферополя в анексованому Криму. Зв’язку з родичами, які шукали її, вона не мала.
Адвоката Еміля Курбедінова не пускали до Горобцової. 2023 року він казав, що проти Ірини не порушували жодних кримінальних справ, тобто тримали у слідчому ізоляторі без жодних підстав.
Читайте також: «Криму приготуватися». На тлі подій у Курській області Джелял закликав кримчан бути напоготові
Про те, що на Горобцову завели справу про шпигунство, стало відомо лише у березні 2024 року. Побачити свою підзахисну адвокат зміг лише в суді – за два роки після викрадення та затримання.
«Офіційно, згідно з матеріалами, її було заарештовано в березні цього року. Я, звичайно, сказав, що це неправда. Але тепер її заарештували офіційно, і вона офіційно перебуває в СІЗО №1 Сімферополя», – говорив Курбедінов.
Херсон окупували російські війська в перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, 11 листопада 2022 року Збройні сили України звільнили місто.
Росія перекинула з України кілька тисяч солдатів у Курську область – посадовці США
Росія перекинула з окупованих територій України до російської Курської області кілька бригад чисельністю не менше від однієї тисячі осіб кожна, щоб протистояти наступу ЗСУ, але серйозних сил із ділянок фронту в Україні досі не знімала, повідомив телеканал CNN із посиланням на двох високопоставлених чиновників США.
За їхніми словами, в Росії – сотні тисяч солдатів на фронті в Україні, тому переведення кількох тисяч, можливо, не матиме серйозних наслідків у короткостроковій перспективі.
«Ми поки не бачили суттєвого перекидання, і не можемо сказати, чому: тому що вони тільки починають рухати війська, чи тому що у них просто немає чого рухати», – цитує CNN одне зі своїх анонімних джерел, знайоме з даними американської розвідки.
Влада прифронтових областей повідомляє про поранених і вбитих через обстріли РФ за добу
Протягом доби 15 серпня внаслідок російських обстрілів загинули троє жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової області Вадим Філашкін вранці в п’ятницю:
«За 15 серпня росіяни вбили 3 жителів Донеччини: 2 у Верхньокам’янському і 1 у Миколаївці. Ще 5 людей в області за добу дістали поранення».
За даними обласної влади, двоє людей загинули у Верхньокам’янському, одна людина – в селі Миколаївка. Поранені жителі Новогродівки та Костянтинівки.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні сягнули майже 597 тисяч військових
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 596 950 своїх військових, зокрема 1330 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 16 серпня наводить український Генеральний штаб.
За повідомленням, РФ також зазнала таких втрат у техніці:
- танки ‒ 8496 (+12 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 16461 (+35)
- артилерійські системи – 16927 (+59)
- РСЗВ – 1159 (+5)
- засоби ППО ‒ 922
- літаки – 367
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 13659 (+61)
- крилаті ракети ‒ 2429 (+1)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 22848 (+73)
- спеціальна техніка ‒ 2829 (+16).
Війська РФ вночі атакували Україну дронами і ракетами, БпЛА збили – Повітряні сили
Російські війська в ніч на 16 серпня завдали удару трьома балістичними ракетами «Іскандер-М», трьома ударними безпілотниками типу Shahed і двома дронами невстановленого типу із Курської області РФ, повідомив командувач Повітряних сил, генерал-лейтенант Микола Олещук.
«У результаті протиповітряного бою мобільними вогневими групами Сил оборони і засобами РЕБ Повітряних сил усі ворожі БпЛА збито у Полтавській, Житомирській, Кіровоградській, Одеській і Миколаївській областях», – написав він у фейсбуці вранці 16 серпня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Військові зафіксували на фронті 144 зіткнення, найбільш активні наступи сил РФ – на трьох напрямках
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 144 бойових зіткнення, «найгарячіша ситуація» була на Покровському напрямку, також російські сили активно наступали на Торецькому і Курахівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 16 серпня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Торецькому напрямку росіяни атакували 20 разів неподалік Залізного, Торецька, Північного і Нью-Йорка. На Покровському напрямку наші захисники відбивали 41 ворожу штурмову дію в районах населених пунктів Пантелеймонівка, Воздвиженка, Суха Балка, Калинове, Зелене Поле, Новоторецьке, Миколаївка, Новогродівка, Новожеланне, Скучне і Птиче. На Курахівському напрямку Сили оборони зупинили 19 атак противника біля Парасковіївки, Георгіївки, Красногорівки і Костянтинівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
СБУ відмовила понад 500 держслужбовцям у допуску до державної таємниці з лютого 2022-го
Органи Служби безпеки України відмовили понад 500 держслужбовцям у допуску до державної таємниці з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Таку інформацію в СБУ надали Радіо Свобода у відповідь на інформаційний запит з приводу захисту державної таємниці, перевірок тих, хто просить про допуск до такої інформації та ризики витоку інформації країні-агресору.
«З початку повномасштабного російського вторгнення органи Служби безпеки України відмовили у наданні допуску до державної таємниці понад 500 працівникам органів державної влади і державних підприємств», – йдеться у відповіді на запит про інформацію, яку Радіо Свобода отримало від працівників Служби безпеки України.
«Російський слід» у комітеті ВРУ з нацбезпеки: які ризики витоку інформації?
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони з 24 лютого 2022 року серед усіх парламентських комітетів став одним із ключових. Це комітет, який отримує інформацію про стан речей на фронті та міжнародну допомогу, аналізує державні закупівлі, а також має суттєвий вплив на ухвалення рішень у парламенті, котрі стосуються безпеки та оборони.
То хто знає державні таємниці у комітеті та у Верховній Раді загалом? Як це регулюється і чи посилили заходи безпеки з початком великої війни – далі у матеріалі Радіо Свобода.
Російські спецслужби, звісно, не залишають без уваги таку чутливу інформацію і намагаються різними способами забезпечити собі доступ до неї.
От, до прикладу, у липні 2022 року СБУ затримала помічника одного з членів комітету, який з 2017 року співпрацював з ФСБ. А вже цього року стало відомо, що співробітниця секретаріату Верховної Ради, що працювала з головою комітету, має російський паспорт і неодноразово відвідувала Крим після російської окупації.
Служба безпеки загалом із початку повномасштабного вторгнення понад 500-м працівникам різних держустанов відмовила у допуску до державної таємниці з тих чи інших причин.
Хто у ВРУ має доступ до державної таємниці?
Види державної таємниці:
- «для службового користування»
- «таємно»
- «цілком таємно»
- «особливої важливості»
Народні депутати за замовчуванням мають доступ до документів «для службового користування» та під грифом «таємно» і «цілком таємно».
Нардепів після обрання у Раду перевіряють у Службі безпеки і автоматично надають цей доступ. І лише допуск до документів під грифом «особливої важливості» вони отримують за окремим запитом. Хоча депутати зазвичай навіть так не мають карт-бланшу до будь-якої інформації, яку вони схочуть отримати.
«Отримати доступ до державної таємниці можна, звісно, в певному обсязі. Це не вся-вся інформація, яка є в країні, тобто повинні розуміти, що депутати не можуть ознайомитися з нашою агентурою, яка працює, наприклад, десь в Пакистані. Звісно, друзі, до побачення, ви цього не побачите. Або якісь таємні розробки, супутниковий зв'язок, теж вони цього не побачать», – розповів колишній співробітник СБУ Іван Ступак.