ОВА: сили РФ били по кількох районах Дніпропетровщини, двоє постраждалих
Унаслідок обстрілів РФ у Нікополі постраждали двоє цивільних. Російські військові атакували декілька районів Дніпропетровщини з різного озброєння, розповів голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«По Нікопольському били безпілотниками, важкою артилерією та РСЗВ «Град». У райцентрі є постраждалі. Це 62-річна жінка та 65-річний чоловік. Понівечені 11 осель місцевих, гараж, 2 авто та човен. Зачепило лінії електропередач і газопроводи», – зазначив він.
При цьому Лисак додав, що «наслідки ворожих обстрілів також з’ясовують у Марганецькій та Червоногригорівській громадах».
«На Криворіжжя ворог спрямував дрон-камікадзе. Через це в одному з населених пунктів пошкоджений приватний будинок. На щастя, минулося без жертв», – повідомив він.
Також, за словами Лисака, «гучно було і у Павлоградському та Синельниківському районах. Там виникло декілька займань. В останньому знищено господарську споруду та потрощено до десяти приватних будинків».
У ніч проти 6 вересня російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками, повідомляло командування Повітряних сил на початку доби 6 вересня. Спершу йшлося про загрозу «Шахедів» у Вінницькій області, звідки вони рухалися на Хмельниччину.
Водночас нова група безпілотників зайшла на Сумщину з Бєлгородської області Росії. Крім того, військові застерігали про загрозу російських БПЛА у Дніпропетровській (зокрема, рух дронів у напрямку Дніпра), Івано-Франківській та Запорізькій областях.
Внаслідок падіння уламків у Львівській області спалахнула пожежа на промисловому підприємстві, згоріло чотири вантажівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Львівщині після падіння уламків «Шахеда» сталась пожежа у промзоні, загорілись вантажівки – влада
У Львівському районі внаслідок російської повітряної атаки у ніч проти 6 вересня, сталася пожежа на складах поблизу села Малехів, повідомив міський голова Андрій Лозовий.
Львівський мер зазначив, що дані щодо можливих постраждалих наразі не надходили.
«Після падіння уламків «Шахеда» поблизу Львівської громади здійнялась пожежа. Поблизу Малехова горять складські приміщення», – написав він.
Зазначається, що на місці події працюють представники ДСНС та екстрені служби.
«На території нашої громади цього разу все спокійно. Вкотре дякуємо силам ППО», – розповів мер Львова.
Згодом голова керівник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький уточнив, що близько 03:15 у Львівському районі впали уламки «Шахеда» у промисловій зоні.
«Загорілися 4 вантажівки. На місце оперативно прибули вогнеборці. За 1,5 години пожежу вдалося загасити», – передав очільник ОВА та додав, що машини тепер ремонту не підлягають.
Він уточнив, що над ліквідацією займання працювали 32 пожежники, а також було залучено 6 одиниць спецтехніки.
«Загалом під час двох повітряних тривог, які оголошували на Львівщині цієї ночі, ворог атакував нашу область трьома ударними безпілотниками. Усіх їх наша ППО знешкодила», – йдеться в повідомленні керівника ОВА.
Чиновник додав, що жертв чи постраждалих немає, й усі системи життєзабезпечення області «працюють у штатному режимі».
У ніч проти 6 вересня російська армія атакувала Україну ударними безпілотниками, повідомляло командування Повітряних сил на початку доби 6 вересня. Спершу йшлося про загрозу «Шахедів» у Вінницькій області, звідки вони рухалися на Хмельниччину.
Водночас нова група безпілотників зайшла на Сумщину з Бєлгородської області Росії. Крім того, військові застерігали про загрозу російських БПЛА у Дніпропетровській (зокрема, рух дронів у напрямку Дніпра), Івано-Франківській та Запорізькій областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
За добу Росія втратила ще 1170 військових і 7 танків – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 170 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 вересня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати російської армії сягнули 622 720 людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- танків – 8631 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 16 878 (+9)
- артилерійських систем – 17 745 (+20)
- РСЗВ – 1178 (+1)
- засобів ППО – 941 (+1)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 14 732 (+74)
- крилатих ракет – 2587
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 24 116 (+72)
- спеціальної техніки – 3037 (+13)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
ISW: російські військові планують захопити Курахове і Вугледар, аби «розтягнути» сили ЗСУ
Військове командування РФ «активізує спроби захопити Курахове і Вугледар у Донецькій області, щоб не допустити передислокації українських військ для посилення оборони Покровська», йдеться в новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
У звіті зазначається, що «останнім часом російські війська активізували наступальні зусилля, спрямовані на ліквідацію широкого виступу на захід та південний захід від Донецька, а також просування до траси Н-15 (Донецьк - Запоріжжя) й уздовж неї».
В ISW переконані, що «скоординовані російські наступальні операції з південного флангу на Покровському напрямку на західний фланг оборони ЗСУ навколо Вугледара, ймовірно, мають на меті посилити тиск на українські сили, що обороняються на заході Донецької області, і створити умови для подальших успіхів у пріоритетних наступальних зусиллях РФ на Покровському напрямку».
Аналітики кажуть, що «станом на 1 вересня росіяни суттєво активізували свої наступальні операції біля Вугледара на південний захід від Донецька і на сьогодні досягли незначних тактичних успіхів у цьому районіі».
«Геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися в центр Пречистівки на захід від Вугледара під час механізованого штурму силами близько роти. Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 5 вересня, показують, що військовослужбовці 40-ї морської піхотної бригади підіймають російський прапор у північно-західній частині Пречистівки. Це свідчить про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей населений пункт», – наголошують у звіті.
Аналітики також кажуть, що «російські війська проводять відносно інтенсивні наступальні операції в інших місцях на південний захід та захід від Донецька. Активізація російських наступальних операцій під Вугледаром, скоріш за все, не означає, що темпи російських наступальних операцій в інших місцях на заході Донецької області, в найближчій перспективі знизяться».
Зазначається, що «росіяни збільшили як регулярність, так і масштаби механізованих атак на захід і південний захід від Донецька наприкінці липня 2024 року і відтоді регулярно проводять відносно великі механізовані атаки в цьому районі, хоча вони призводять лише до незначних тактичних переваг».
Водночас, повідомляють у звіті, «посилені зусилля Росії, спрямовані на використання досягнень на Покровському напрямку, а також передислокація російських військ у відповідь на вторгнення України в Курську область, все ще не змогли порушити темп російського наступу на захід і південний захід від Донецька».
«Продовження масштабних і дорогих російських механізованих атак свідчить про те, що російське військове командування поставило перед частинами Східного і Південного угруповання військ у цьому районі ширшу оперативну мету», – йдеться у звіті ISW.
Експерти зазначають, що «інтенсифікація дій Росії під Вугледаром, ймовірно, має на меті потіснити західний фланг української оборони в районі на захід і південний захід від Донецька, в той час, як російські війська наближаються до Курахового на східному фланзі».
Аналітики інституту припускають, що «російські наступальні операції вздовж траси О-0532 між Костянтинівкою і Вугледаром відкривають російським військам шляхи для просування, які можуть підтримати як зусилля із захоплення Курахового на півночі, так і російські зусилля з оточення і захоплення Вугледара на заході».
В ISW нагадали, що взимку 2022-2023 років російські війська провели невдалу наступальну операцію на заході Донецької області, яка характеризувалася «масовими фронтальними механізованими атаками на сам Вугледар».
«Однак зараз російські війська, схоже, здійснюють поступове просування вздовж кількох взаємодоповнюючих ліній наступу. Це російський план кампанії, який став більш поширеним, адже російські військові відмовилися від спроб оперативно значущих проривів за допомогою механізованого маневру», – йдеться у звіті аналітиків.
У звіті ISW також зазначається, що «російське військове командування продовжує надавати пріоритет наступальним діям на Покровськ. Воно має намір за допомогою вищезазначених другорядних зусиль, незалежно від їхнього успіху, закріпити українські сили в західній частині Донецької області та не допустити передислокації українських військ для посилення оборони Покровська».
В ISW переконані, що «російське командування проводить кампанію в масштабах усього театру військових дій, спрямовану на розтягнення українських сил шляхом послідовного наступального тиску, і намагається повторити ці зусилля в масштабах усього театру військових дій у більш інтенсивний спосіб уздовж лінії фронту в Донецькій області».
«Російські війська не зможуть утримувати ініціативу на всій території Східної України нескінченно довго. Багаторазове посилення наступальних зусиль у Донецькій області, на додаток до постійного оперативного тиску, спричиненого вторгненням України в Курську область, скоріш за все, призведе до того, що російські наступальні операції досягнуть кульмінації раніше, ніж планує російське військове командування», – йдеться у звіті ISW.
Сполучені Штати не дають дозвіл на застосування західної далекобійної зброї для ударів вглиб Росії з кількох причин, в тому числі через невелику кількість далекобійних ракет ATACMS – про це заявила під час брифінгу для журналістів у четвер 5 вересня заступниця речника оборонного відомства США Сабріна Сінгх.
Також вона згадала про побоювання щодо ескалації конфлікту,
«Існує обмежена кількість ATACMS. Немає надлишку цих засобів великого радіусу дії. І, звісно, одна річ, яку ми завжди оцінюємо – це ескалація, і це те, про що ми дуже чітко говорили з самого початку», – заявила вона.
Водночас представниця Пентагону додала, що Сили оборони успішно використовують ATACMS для бойових дій на сході та півдні України. І саме туди Штати допомагають їм спрямувати бойову потужність.
Сінгх також підтвердила учорашню заяву радника з питань комунікацій у сфері безпеки Білого Дому Джона Кірбі про те, що досяжності ATACMS не вистачить для ударів по російських аеродромах, звідки злітають літаки для ударів по Україні.
«За оцінками нашої розвідки, 90% російських літаків, які запускають керовані авіаційні бомби та ракети проти України, перебувають на аеродромах, які розташовані за 300 кілометрів від території, контрольованої Україною», – додала речниця.
Вона анонсувала, що посилення протиповітряної оборони України буде на порядку денному зустрічі Контактної групи з оборони України у німецькому Рамштайні у п’ятницю 6 вересня.
Напередодні речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі заявив, що США не будуть змінювати свою політику щодо ударів американськими ракетами по військових цілях на території Росії, бо російські літаки поза зоною досяжності ATACMS.
Після чергової масованої атаки український президент Володимир Зеленський вкотре закликав партнерів України зняти обмеження щодо далекобійності західною зброєю.
Однак Вашингтон заявив, що політика щодо використання американської зброї для ударів усередині Росії не змінилася і він не дозволяє Україні використовувати її.
За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), в Росії є щонайменше 250 військових об’єктів у зоні дії наданих США ракет ATACMS.
Зеленський обговорив із Макроном «новий пакет військової допомоги від Франції»
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном – про це він повідомив наприкінці доби 5 вересня.
За словами Зеленського, він привітав президента Франції з призначенням нового прем’єр-міністра Мішеля Барньє та прийняв від нього співчуття у зв’язку з ударами Росії по Львову, Полтаві та інших населених пунктах.
«Напередодні засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» обговорили продовження оборонної співпраці, підготовку нового пакета військової допомоги від Франції, а також можливість спільного виробництва деяких видів озброєння. Вкотре наголосив: нам украй потрібен дозвіл партнерів бити по аеродромах, із яких злітають носії КАБів і ракет, тож ми розраховуємо на єдність союзників у цьому питанні», – прокоментував президент.
Також він поінформував Макрона про основні потреби України, в тому числі в засобах протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, бронетехніці та артилерії.
«Домовилися про наступні контакти, зокрема щодо реалізації як нашої двосторонньої безпекової угоди, так і спільного механізму Ukraine Security Compact», – додав він.
Макрон наразі публічно не коментував розмову.
Раніше 5 вересня президент Франції призначив прем’єр-міністром країни 73-річного консервативного політика Мішеля Барньє. Він став найстаршим керівником французького кабінету міністрів у сучасній історії, змінивши наймолодшого, 35-річного, Ґабріеля Атталя.
Генштаб: за добу армія РФ 42 рази штурмувала на Покровському напрямку, 5 боїв тривають
Протягом доби на фронті відбулося 151 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зверненні 5 вересня.
За оцінкою командування, «найгарячіша ситуація» залишається на Покровському напрямку, російські війська також активні на Курахівському напрямку.
Генштаб повідомляє про ситуацію на основних напрямках:
- сім боєзіткнень на Харківщині, Сили оборони відбивали російський наступ росіян біля Стариці та Вовчанська, одна атака досі продовжується
- Куп’янський напрямок: відбувалися наступальні дії, зокрема, біля Синьківки, Глушківки, Лозової та Андріївки, два з 13 боїв тривають
- на Лиманському напрямку російські загарбники штурмували українські позиції військ поблизу Дружелюбівки, Макіївки, Невського, Чернещини та Новосадового; 14 боєзіткнень завершені, три тривають
- Сіверський напрямок – ЗСУ відбили чотири штурми поблизу Верхньокам’янського та Спірного
- на Краматорському напрямку точилося 13 боїв біля Часового Яру, Предтечиного, Іванівського, Білої Гори, Іванопілля та Кліщіївки, один бій продовжується
- 15 зіткнень відбулося на Торецькому напрямку, російські війська штурмували позиції Сил оборони біля Торецька та Неліпівки, сім боїв тривають
- на Покровському напрямку від початку доби точилися 42 бої поблизу Сухої Балки, Пантелеймонівки, Зеленого Поля, Воздвиженки, Новотроїцького, Гродівки, Миролюбівки, Новогродівки та Михайлівки, п’ять боїв продовжуються
- російська армія 28 разів проводила наступальні дії на Курахівському напрямку, поблизу Лисівки, Українська, Галицинівки, Красногорівки, Георгіївки та Костянтинівки, чотири бої тривають
- на Времівському напрямку війська РФ шість разів намагалися витіснити українські підрозділи із займаних рубежів оборони біля Водяного, Костянтинівки та Вугледара, два боєзіткнення тривають
- на Оріхівському напрямку «зупинено атаку російських загарбників неподалік Роботиного»
- На Придніпровському напрямку російські військові «зазнали поразки», тричі штурмуючи позиції українських військ
Президент Володимир Зеленський напередодні заявив, що реалізовуються «всі завдання» Курської операції українських сил.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія протягом останніх шести днів «ні на метр» не просунулася на Покровському напрямку. Він також заявив, що операція України в Курській області завадила наступу Росії в цьому напрямку.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 4 вересня констатував просування армії РФ трасою Велика Новосілка–Павлівка на захід від Вугледару. Крім цього, противник тисне біля Парасковіївки на північному сході від Вугледару.
Сирський: операція ЗСУ в Курській області завадила наступу Росії з цього напрямку
Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні – про це головнокомандувач Олександр Сирський заявив у інтерв’ю Крістан Аманпур для CNN.
Сирський розповів, що вважає операцію на Курщині успішною:
«Це зменшило загрозу наступу противника. Ми завадили їм діяти. Ми перенесли бойові дії на територію ворога, щоб він міг відчути те, що відчуваємо ми щодня».
За словами головнокомандувача, Москва перекинула до Курської області десятки тисяч військових, в тому числі деякі зі своїх найкращих десантно-штурмових підрозділів.
Читайте також: Як зупинити Росію поблизу Покровська? Погляд офіцера бригади «Кара-Даг», яка тримає напрямок
Як цитує CNN, хоча Сирський визнає, що Україна зазнає значного тиску в районі Покровська, він каже, що Силам оборони наразі вдалося зупинити просування Росії на цьому напрямку.
«За останні шість днів на Покровському напрямку ворог не просунувся ні на метр. Іншими словами, наша стратегія працює», – сказав він.
Сирський пояснює, що ЗСУ обмежили здатність російських військ маневрувати та розгортати сили підкріплення з інших напрямків, і «це ослаблення, безсумнівно, відчувається в інших областях».
Упродовж останніх тижнів лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.
Читайте також: Евакуаційні поїзди з Покровська скасували через безпекову ситуацію – влада
За час наступу ЗСУ в Курській області Росії Київ заявив, що отримав контроль над понад 1200 кілометрами російської території.
Раніше повідомлялося, що операція мала на меті покращити позицію Києва у разі мирних переговорів. Аналітики також припускають, що операція спрямована на те, щоб донести до росіян серйозність неспровокованого вторгнення в Україну.
Це стало першим іноземним вторгненням на територію Росії з часів Другої світової війни.
Сумщина: ОВА оголосила обов’язкову евакуацію ще з 5 населених пунктів
Обласна влада Сумської області розширила обов’язкову евакуацію з Шосткинського та Конотопського районів – про це обласна військова адміністрація повідомила 5 вересня.
Як заявили в ОВА, її очільник Володимир Артюх під час засідання координаційного штабу Шосткинського району у Глухові обговорив першочергові евакуаційні заходи в районі.
Зокрема, на нараді відзначили підвищення інтенсивності ворожих обстрілів Глухова, Есмані та Свеси, які зараз «потерпають найбільше» від російських обстрілів.
Читайте також: Влада: сили РФ завдали авіаудару по будівлі університету в Сумах
З огляду на руйнування інфраструктури та житла обласна влада ухвалила рішення розширити перелік населених пунктів для евакуації.
«А саме, ще 5 населених пунктів Шосткинського і Конотопського районів підлягають обов’язковій евакуації: Глухів, Есмань, Свеса Шосткинського району, Манухівка та Іванівка, Конотопського району», – заявила ОВА.
У серпні обласна влада повідомила, що на Сумщині проводиться обов’язкова евакуація з 23 населених пунктів 5 громад Сумського району.
Сумщина: ОВА оголосила обов’язкову евакуацію ще з 5 населених пунктів
Обласна влада Сумської області розширила обов’язкову евакуацію з Шосткинського та Конотопського районів – про це обласна військова адміністрація повідомила 5 вересня.
Як заявили в ОВА, її очільник Володимир Артюх під час засідання координаційного штабу Шосткинського району у Глухові обговорив першочергові евакуаційні заходи в районі.
Зокрема, на нараді відзначили підвищення інтенсивності ворожих обстрілів Глухова, Есмані та Свеси, які зараз «потерпають найбільше» від російських обстрілів.
Читайте також: Влада: сили РФ завдали авіаудару по будівлі університету в Сумах
З огляду на руйнування інфраструктури та житла обласна влада ухвалила рішення розширити перелік населених пунктів для евакуації.
«А саме, ще 5 населених пунктів Шосткинського і Конотопського районів підлягають обов’язковій евакуації: Глухів, Есмань, Свеса Шосткинського району, Манухівка та Іванівка, Конотопського району», – заявила ОВА.
У серпні обласна влада повідомила, що на Сумщині проводиться обов’язкова евакуація з 23 населених пунктів 5 громад Сумського району.
Лубінець звернувся до прокуратури через дані про смерть чоловіка після побиття в ТЦК на Закарпатті
Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини фіксує зростання кількості звернень на Закарпатті через неправомірні дії співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – про це заявив омбудсмен Дмитро Лубінець 5 вересня.
«Так, до мого Представника в Закарпатській області звернулася громадянка України, яка в своєму зверненні повідомила про незаконне, на її думку, затримання працівниками ТЦК та СП її батька та побиття, що призвело до його смерті», – повідомив він.
Лубінець висловив думку, що цей випадок потребує «потребує негайного, всебічного і неупередженого розслідування».
У МЗС застерегли МВФ від співпраці з Росією: «було б абсурдом легітимізувати російський режим»
Міністерство закордонних справ України висловило занепокоєння повідомленнями про те, що Міжнародний валютний фонд планує відновити співпрацю з Росією і направити місію до Москви.
«Для головної фінансової установи ООН було б абсурдом легітимізувати російський режим, який фактично зруйнував самі основи Статуту ООН, розпочавши найбільшу загарбницьку війну в Європі з часів Другої світової і вчиняючи жахливі звірства проти українського народу», – йдеться в заяві МЗС, оприлюдненій 5 вересня.
У відомстві закликали МВФ не відновлювати співпрацю з Росією й «залишатися відданими цілям і принципам Статуту ООН».
«Звертаємося до всіх ключових стейкхолдерів, країн-членів і менеджменту МВФ із закликом ще більше ізолювати державу-агресора і не відновлювати діалог, допоки РФ вбиває цивільних, дітей, руйнує не лише Україну, а й міжнародні правила і принципи загалом», – наголосили в МЗС.
4 вересня на сайті МВФ було оприлюднене повідомлення про те, що місія фонду відвідає Росію для обговорення «економічного розвитку і політики країни». Як заявила постійна представниця МВФ в Росії Аннетт Кіобе, команда фонду проводитиме віртуальні дискусії з 16 вересня, а потім вирушить до країни для особистих зустрічей.
Це буде перша місія МФВ до Росії від початку її повномасштабного вторгнення в Україну.
Після схвалення статуту МКС Україна має внести до законодавства воєнні злочини – Матвійчук
Після ухвалення статуту Міжнародного кримінального суду Україні потрібно гармонізувати своє кримінальне законодавство з європейським, адже вже протягом 10 років війни Україна не має належного інструментарію для покарання злочинців. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії сказала голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Вона нагадала, що закон про воєнні злочини, ухвалений у 2021 році, так і не був ані підписаний, ані повернутий президентом із вето. Матвійчук нагадує, що навіть за умови ратифікації статуту МКС, 98% злочинів все одно розслідуватимуть національні суди.
Правозахисниця вказала на те, що в Кримінальному кодексі України немає злочинів проти людяності та виписаного каталогу воєнних злочинів:
«Це підважує цю невідворотність відповідальності, яку і так в наших умовах складно реалізувати. Коли ми подивилися на імплементаційний закон щодо внесення змін до Кримінального кодексу, який був поданий разом з ратифікацією, то він не виконує всіх цих завдань – він дуже скромний. Все залежить від політичної волі. Наша організація ще в 2015 році розробила комплексний законопроект, який був ухвалений в цілому і відправлений на підпис президенту – тобто це не робота з чистого аркуша. Це питання політичної волі».
Читайте також: ЄС шкодує, що Монголія не заарештувала Путіна за ордером МКС
На запитання про те, чи містить ризики відтермінування дії статуту МКС для громадян України на сім років, голова ЦГС зазначила, що це рішення наразі унеможливлює розслідування в Міжнародному кримінальному суді деяких злочинів на окупованих територіях – у випадках, коли вчиняли у складі окупаційних військ громадяни України.
«Багато хто чув про існування страшного концтабору «Ізоляція» в Донецьку. Комендантом цього концтабору був громадянин України Денис Куликовський («Палич»). Він роками ґвалтував, убивав і катував людей. Якщо б ця справа потрапила в розслідування МКС, МКС мав би розкрутити ланцюг наказів від цього «Палича» і «МГБ» до офісу президента РФ Путіна, звідки надзводили накази, яким чином урядувати на окупованій території. Як це зробити із забороною здійснювати будь-які дії стосовно громадянина України Куликовського? Мені складно уявити», – сказала вона.
21 серпня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Водночас його юрисдикцію щодо громадян України відклали на сім років.
МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема Володимира Путіна, армійської верхівки: Сергія Шойгу, Валерія Герасимова й інших російських генералів.
Читайте також: Мілітаризація, «нова історія» та «русский мир»: що Росія робить із освітою на окупованих територіях
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
Наприкінці травня 2022 року заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.
«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив тоді заступник голови ОП.
Пізніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода також наголосив, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.
Міжнародні правозахисні організації натомість наголошують на важливості ратифікації Римського статуту.
Після розслідування «Схем» Нацбанк анулював ліцензії у мережі мікрокредитів з російськими власниками
Національний банк України анулював ліцензії на діяльність мікрокредитних компаній «Просто Позика» і «Тайм Кредит», власники яких, як встановили журналісти-розслідувачі «Схем» (Радіо Свобода), є громадянами Росії. Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті Нацбанку. Раніше НБУ визнав небездоганною ділову репутацію цих фінансових компаній та їхніх власників – подружжя Андрія й Наталії Манучарових, які надали регулятору недостовірну інформацію про те, що не мають громадянства й податкового резидентства Російської Федерації.
Рішення про анулювання ліцензій на діяльність «Просто Позика» і «Тайм Кредит» Комітет із питань нагляду й регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 5 вересня, зазначивши, що Нацбанк продовжує реагувати на «виявлення зв’язків власників небанківських фінансових установ з Російською Федерацією і виведення таких установ із ринку».
Перед цим, 22 серпня, Нацбанк визнав ділову репутацію «Просто Позика» і «Тайм Кредит» і їхніх власників небездоганною. Голова Нацбанку Андрій Пишний у коментарі «Схемам» тоді анонсував, що це рішення було «проміжним етапом». Він також повідомив, що наразі в Нацбанку триває перевірка всіх небанківських фінансових компаній щодо наявності будь-яких зв’язків з країною-агресором.
Посол України в Чехії: примусово чоловіків з-за кордону не повертатимуть
Чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, примусово не повертатимуть в Україну, заявив у коментарі Радіо Свобода посол України в Чехії Василь Зварич.
«Я скажу і заспокою усіх, що тут не йдеться про якісь примусові заходи із повернення українців в Україну – тих, особливо, які мобілізаційного віку. Звісно, мотивація – це свідомість кожного громадянина України. Ми вважаємо, що всі громадяни України незалежно від місця проживання мають один обов’язок перед державою – це захист Вітчизни… Звичайно, це вибір кожного громадянина, який із тих чи інших причин опинився за межами своєї країни. Наше завдання як держави – це створити умови громадянам, які хочуть захищати свою державу в Україні, створити всі умови для такого повернення», – сказав Зварич.
За інформацією МВС Чехії, в країні постійно чи тимчасово проживають 253 тисячі чоловіків з України. Серед них тих, хто перебуває у Чехії за візою тимчасового захисту і є віком від 18 до 65 років – понад 95 тисяч.
МВС: аварійно-рятувальні роботи на місці ракетного удару в Полтаві завершили
Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару по навчальному закладу в Полтаві завершили, повідомило Міністерство внутрішніх справ України 5 вересня.
«Загинули 55 людей, постраждали – 328. Наразі фахівці проводять ідентифікацію вилучених тіл», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі МВС.
Напередодні голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін повідомив, що 65 постраждалих внаслідок російського ракетного удару по Полтаві перебувають у тяжкому стані.
3 вересня вранці Росія завдала балістичного удару по Полтаві. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що по території навчального закладу і сусідньої лікарні влучили дві балістичні ракети – одна з будівель Інституту зв’язку була частково зруйнована.
Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону повідомив, що російські війська здійснили удар по навчальному закладу, попередньо, «Іскандерами».
Часовий проміжок між тривогою і прильотом ракет був настільки коротким, що застав людей в момент евакуації до бомбосховища, розповіли в Міністерстві оборони.
У Полтавській області оголосили триденну жалобу.
«Нова енергія», чи перестановка: чому кадрові ротації у владі відбуваються зараз і що це змінить?
Від початку повномасштабної війни в Україні відбулося наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснює це тим, що владні посади потребують «нової енергії». Та серед наступників чимоло чинних працівників Офісу президента. То чи така вже «нова» буде енергія? І хто саме обійме посади міністрів після кадрових перестановок? Розповідаємо.
Хто пішов, а хто пересів в інше крісло?
- Міністерство закордонних справ – колишній очільник Дмитро Кулеба написав заяву про відставку. Президент Зеленський не відповів на питання, чи він буде працювати у команді президента на іншій посаді
- Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій більше не буде – колишня очільниця Ірина Верещук тепер буде в Офісі президента займатися соціальною політикою. Це міністерство ліквідують, а його питаннями буде опікуватись Мінрегіон.
- Міністерство юстиції – колишній очільник Денис Малюська подав у відставку після 5 років роботи на цій посаді
- Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина буде призначена віцепрем'єр-міністркою із питань євроінтеграції – міністром юстиції, взявши на себе два зовсім не суміжні напрямки.
- Міністерство стратегічних галузей та промисловостей – колишній очільник Олександр Камишін перейде на посаду радника президента зі стратегічних галузей
- Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів – колишній керівник Руслан Стрілець подав у відставку.
-
Нові очільники міністерств:
- Міністром закордонних справ замість Дмитра Кулеби став його колишній перший заступник Андрій Сибіга, раніше працював над питаннями дипломатії у ОП в команді Андрія Єрмака
- Міністерство стратегічний галузей та промисловості зайняв Герман Сметанін, колишній керівник «Укроборонпрому»
- Міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів стала колишня заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук
- Міністром молоді та спорту став Матвій Бідний
- Міністром аграрної політики став Віталій Коваль, який до цього очолював Фонд держмайна
- Міністром культури та інформаційної політики став Микола Точицький, дипломат з команди Андрія Єрмака
- Міністром у справах ветеранів призначили Наталію Калмикову, колишню заступницю міністра оборони.
- Міністром розвитку громад, територій та інфраструктури призначили Олексія Кулебу, донедавна заступника Андрія Єрмака.