Незаконне утримання Росією українських журналістів є зброєю проти свободи слова – про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час зустрічі з президентом Радіо Свобода Стівеном Капусом 11 вересня.
Лубінець повідомив, що учасники зустрічі обговорили питання звільнення незаконно утримуваних Кремлем українських журналістів та способи тиску на Росію через міжнародну спільноту.
За даними омбудсмана, від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла близько 600 злочинів проти журналістів і медіа в Україні. Серед них – незаконні затримання та викрадення медійних працівників.
Читайте також: Радіо Свобода – 70. Журналісти, політики, представники духовенства на заході до річниці. Репортаж
«Одним з незаконно засуджених є Владислав Єсипенко – український журналіст Радіо Свобода, якого затримали та засудили за сфабрикованою справою у Криму», – нагадав він.
Напередодні, на заході з нагоди 70-річчя української редакції Радіо Свобода, Стівен Капус закликав до звільнення журналіста проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, котрий перебуває в російському полоні з 2021 року:
«Деякі наші журналісти у в’язниці. Тож сьогодні я хочу сказати: журналістика це не злочин, Влад Єсипенко має повернутися додому».
Капус також додав, що усі ці роки видання боролося за свободу слова та демократію. І продовжує робити це і далі, під час війни Росії проти України.
Читайте також: «Репортери без кордонів» готують позов через атаку на журналістів у Краматорську
10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» перестав виходити на зв’язок із рідними. Невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів». Зрештою його засудили до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів.
У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму». Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
Польща ще на три місяці продовжила дію буферної зони на кордоні з Білоруссю
Польща на 90 днів продовжила тимчасову заборону на перебування в певній ділянці прикордонної смуги, що прилягає до державного кордону з Республікою Білорусь. Відповідне рішення 11 вересня підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Семоняк.
За словами міністра, буферна зона дала конкретні, добрі результати.
«Передусім вона націлена на контрабандистів, які переправляють людей через кордон», – написав у мережі X Семоняк.
Читайте також: Стубб зустрівся з Дудою: говорили про війну в Україні, оборону і відносини з Росією
Буферну зону на кордоні з Білоруссю Польща запровадила 13 червня 2024. Відтоді, за інформацією МВС, кількість спроб незаконного перетину польсько-білоруського кордону зменшилася на 64%.
У період дії буферної зони з 13 червня по 9 вересня цього року співробітники Підляського прикордонного відділу затримали загалом 71 кур’єра.
Напередодні Міністерство внутрішніх справ Польщі заявило, що Білорусь штучно нарощує міграційний тиск на польсько-білоруському кордоні в рамках гібридних дій, спрямованих на дестабілізацію Польщі та інших країн-членів Європейського Союзу.
Скільки жителів Херсонщини отримали російські житлові сертифікати? Як херсонці розпоряджаються житлом, яке купують за цією програмою? Навіщо Росія запровадила систему житлових сертифікатів, і якими можуть бути наслідки такої політики, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Понад 100 тисяч жителів окупованої частини Херсонщини отримали сертифікати на житло в Росії або на захоплених територіях, заявив у серпні повідомив так званий губернатор регіону Володимир Сальдо. За його словами, реалізували ці сертифікати, тобто придбали квартири чи будинки, начебто понад 93 тисячі осіб. Найчастіше житло купували у південних регіонах – в окупованому Криму та Краснодарському краї Росії. Також начебто у Ростовській та Московській областях. Загалом жителі Херсонської області розселилися в десятках регіонів Росії, - запевняє Сальдо. Втім, окупаційний чиновник зазначив, що були й відмови у наданні житлових сертифікатів. Зокрема, у випадках, коли люди не отримали російські паспорти.
- Керівник Управління Росреєстру на окупованій частині Херсонської області Василь Романов раніше розповідав, що реалізувати житлові сертифікати можна в будь-якому регіоні Росії. Але обов'язковою умовою є перереєстрація житла за російським законодавством.
- У Центрі національного спротиву наголошували, що видача житлових сертифікатів напряму пов'язана з примусовою паспортизацією населення окупованих територій. У такий спосіб місцевих жителів спонукають отримувати російські документи.
Заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський вважає, що кількість 100 тисяч сертифікатів, про яку звітує окупаційна влада, не відповідає дійсності.
«Насправді, по наших даних, значно менше людей використало цю можливість. А взагалі, Російська Федерація використовує цей інструмент для переселення наших людей. Тобто, немає зараз примусового вивозу людей, але вони таким чином захочуть мешканців Херсонщини, щоб вони переїжджали на територію Російської Федерації. Тобто, це є програма фактично переселення населення. Значна кількість людей, які все ж ці сертифікати отримали, вони просто використовують можливість для того, щоб трохи заробити на цій всій історії. Вони отримали сертифікати, вони їх намагаються на території або Криму, або РФ реалізувати, а потім намагаються продати швиденько це житло, та чекають деокупації Херсонщини», – розповів Соболевський.
Житлом, яке залишається на окупованій частині Херсонщини і з якого виїжджають господарі, окупаційна влада розпоряджається на власний розсуд, зазначив політик.
Суд ЄС відмовив кільком росіянам у скасуванні санкцій
Суд Євросоюзу виніс рішення, яким відмовив російським олігархам Геннадію Тимченку, Олені Тимченко, Михайлу Фрідману, Петру Авену і Герману Хану у скасуванні європейських санкцій проти них.
Не вдалося оскаржити європейські санкції і Національному розрахунковому депозитарію (НРД) Росії, який є основним зберігачем російських цінних паперів та відіграє істотну роль у функціонуванні російського фінансового ринку. Про рішення повідомили в Суді ЄС 11 вересня.
«НРД надає фінансові послуги, які мають значну цінність як для російського уряду, так і для російського Центрального банку, – йдеться у рішенні Суду ЄС, – Це підприємство надає уряду Росії кількісно та якісно значну матеріальну чи фінансову підтримку, надаючи йому свої фінансові ресурси з метою продовження діяльності з дестабілізації України».
Обмеження щодо Тимченків, Фрідмана, Авена та Хана вимагають від них декларувати свої кошти та співпрацювати з компетентними національними органами в ЄС. Позивачі намагалися довести у суді, що не мають звʼязку з російською війною в Україні. Наприклад, мільярдер Геннадій Тимченко у своєму позові стверджував, що його тісні зв'язки з президентом Володимиром Путіним не означають, що він є союзником у війні в Україні. Але юристи Ради ЄС наполягали, що Тимченко, якого в ЗМІ називають «головним скарбником Путіна», робить внесок у російську економіку завдяки своїм звʼязкам в банку «Россия».
Євросоюз запровадив санкції проти п’яти російських компаній за «інформаційні маніпуляції»
Раніше деяким росіянам вдавалось оскаржити європейські санкції у Суді ЄС, після чого Рада ЄС викреслювала їх із санкційних списків. Зокрема, 11 вересня посли ЄС виключили зі списків ще двох росіян. Це Нікіта Мазепін, син російського мільярдера Дмитра Мазепіна, та Віолета Пригожина, мати вже покійного засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина. Рада ЄС не змогда належним чином обґрунтувати у суді економічні звʼязки Мазепіна молодшого зі своїм батьком. А Віолета Пригожина через суди довела, що не була співвласницею бізнесів свого сина з 2017 року.
До цього, після успіху у Суді ЄС, санкції не були продовжені також щодо засновника «Яндекса» Аркадія Воложа, бізнесмена Сергія Мндоянца та голови російського націоналістичного байкерського клубу «Нічні вовки» в Європі Йозефа Хамбалека, який є громадянином Словаччини.
Рада ЄС переглядає та продовжує санкції щодо російських політиків, олігархів та військових, а також компаній, які допомагають функціонувати воєнній машині Кремля, кожні 6 місяців. Росіянам вдається оскаржити через суди зазвичай лише ті санкції, термін дії яких уже сплив.
Раніше суд ЄС ухвалював низку рішень щодо позовів російських бізнесменів у зв’язку з санкціями, у низці випадків задовольняючи їхні клопотання. Так, у квітні суд Євросоюзу скасував персональні санкції щодо мільярдерів Петра Авена та Михайла Фрідмана (вони залишаються у списку санкцій, оскільки рішення суду стосується лише одного з рішень Ради ЄС щодо санкційного режиму щодо них). Загалом Євросоюз ввів обмеження проти понад 2 тисяч російських громадян чи компаній, за рішенням суду чи самої Ради ЄС санкції зняли менш ніж з десяти.
Голова Дніпропетровщини повідомив про загиблого через російську атаку
Російські війська атакували Кам’янський район Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 11 вересня.
Спершу голова ОВА повідомив про вибух у Кам’янському районі.
«Через атаку росіян є загиблий. Не минулося і без постраждалих», – згодом заявив він.
Лисак додав, що в області триває тривога, і закликав її не ігнорувати.
Читайте також: ДСНС: на Дніпропетровщині підірвалися піротехніки, загинув сапер-водій
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Влада Мурманській області РФ заявила про атаку дронів
У Мурманській області Росії літають безпілотники, повідомив 11 вересня губернатор регіону Андрій Чібіс.
Він розповів про роботу ППО і попросив з розумінням ставитися до обмежень, які запровадили у регіоні.
Телеграм-канал Baza написав, що БПЛА були виявлені в районі Сєвєроморська. Після цього на всьому Кольському півострові було введено обмеження на польоти.
У Сєвєроморську розташована головна військово-морська база Північного флоту РФ. Також на території регіону є аеродром «Оленья».
В кінці липня під час вибуху на військовому аеродромі «Оленья» в Мурманській області Росії було пошкоджено одразу два стратегічних бомбардувальники Ту-22М3, заявив у коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Аеродром «Оленья» розташований за 1800 кілометрів від кордону України.
Від початку повномасштабного вторгнення військові аеродроми Росії піддавалися численним атакам. Зокрема 5 грудня 2022 року відбувся один із найбільш помітних ударів, здійснений безпілотниками на стратегічний військовий аеродром «Енгельс-2», де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-160. У результаті удару було пошкоджено кілька літаків. Влада Росії зазвичай удари не коментує.
Росія: губернатор Бєлгородської області повідомив про сходження поїзда з рейок
У Бєлгородській області Росії зійшов із рейок вантажний поїзд, заявив губернатор області В’ячеслав Гладков вранці 11 вересня.
«У Новооскольському міському окрузі внаслідок незаконного втручання в роботу залізничного транспорту відбулося сходження зі шляхів локомотива та кількох порожніх вагонів вантажного складу. Постраждалих немає», – заявив він.
Читайте також: Влада Росії повідомила про пожежу на майданчику для зберігання палива у Бєлгородській області
Гладков додав, що пасажирські поїзди відправили в об’їзд цієї ділянки. Інформація про наслідки події уточнюється.
Згодом очільник Бєлгородської області заявив про нібито «атаки безпілотників із боку ЗСУ» по трьох населених пунктах регіону, ніхто не постраждав.
Українське командування наразі не коментувало ці заяви.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ переважно офіційно це не коментує.
WP: Гарріс не проти провести ще одні дебати із Трампом у жовтні
Віцепрезидентка США і кандидатка в президенти від Демократичної партії Камала Гарріс хоче провести ще одні дебати з кандидатом від республіканців Дональдом Трампом. Рішення про проведення ще одних дебатів було прийнято ще до вчорашньої зустрічі, пише 11 вересня американське видання The Washington Post із посиланням на джерела.
Голова передвиборчої кампанії Джен ОʼМеллі Діллон після дебатів зазначила, що Гарріс готова до повторних.
Раніше Трамп закликав провести три тури дебатів, але поки його команда не підтвердила намір влаштувати ще одну публічну дискусію.
«Ми подивимося на це, але вони хочуть повторних дебатів, тому що вони програли», – сказав Трамп журналістам після дебатів 10 вересня.
Ввечері 10 вересня у Філадельфії відбулися дебати між віцепрезиденткою від Демократичної партії Камалою Гарріс і колишнім президентом-республіканцем Дональдом Трампом.
Зареєстровані виборці США вважають, що Гарріс перевершила свого опонента, свідчить опитування американського телеканалу CNN, яке провела дослідницька група SSRS. За словами 63% спостерігачів, Камала Гарріс виступила на сцені краще за Трампа. Результати опитування відображають позицію лише серед тих виборців, які взяли участь в опитуванні та спостерігали за дебатами, і не відображають погляди всіх громадян США.
Вибори президента США відбудуться 5 листопада.
Сибіга обговорив зі Столтенберґом оборонне виробництво в Україні та обмеження на удари вглиб Росії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів розмову з генеральним секретарем Єнсом Столтенберґом – про це він повідомив 11 вересня.
За його словами, розмова стосувалася збільшення військової допомоги Україні, нарощування оборонного виробництва та інвестицій в українське озброєння.
«Я також підтвердив, що Україна продовжує свій курс на членство в НАТО. Я ще раз наголосив на життєво важливій необхідності для України мати можливість без обмежень використовувати наявну зброю проти законних військових цілей в Росії», – заявив міністр.
Читайте також: НАТО, яке не обороняється: чи почнуть країни Альянсу збивати російські дрони і ракети
Сибіга додав, що подякував генеральному секретарю за «особисту підтримку» з цього та інших питань.
Столтенберґ наразі не коментував розмову зі свого боку.
Речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі заявив 5 вересня, що США не будуть змінювати свою політику щодо ударів американськими ракетами по військових цілях на території Росії, бо російські літаки поза зоною досяжності ATACMS.
За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), в Росії є щонайменше 250 військових об’єктів у зоні дії наданих США ракет ATACMS.
Глава Сенату Чехії прибув до Києва для участі у саміті «Кримської платформи»
Глава Сенату Чехії Мілош Вистрчіл прибув до Києва для участі у саміті «Кримської платформи», написав політик у мережі Х 11 вересня.
«У серпні 2021 року на інавгураційному саміті платформи я сказав, що анексія Криму не може бути подібною до нашого мюнхенського «про нас без нас». Тоді я представляв Чеську Республіку і наголосив, що ми повинні стати на захист України. Розвиток подій після анексії Криму показує нам, що якщо наша підтримка буде недостатньою, Росія не зупиниться», – йдеться у дописі.
Вистрчіл також наголосив, що мирні переговори «не можуть відбуватися без участі України і що результати переговорів повинні бути прийнятними для України».
Раніше стало відомо, що до Києва у середу прибув президент Литви Ґітанас Науседа для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Також на сьогодні запланований візит до України Державного секретаря США Ентоні Блінкена разом із міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі.
9 вересня, президент України Володимир Зеленський анонсував саміт Кримської платформи. Захід відбудеться у середу, 11 вересня, у Києві.
Наприкінці червня в Києві відбувся міжнародний форум експертної мережі «Кримської платформи». Перед цим у травні в Софії відбулася друга Чорноморська конференція безпеки Міжнародної «Кримської платформи».
Минулий саміт Кримської платформи пройшов у Чехії 23 жовтня 2023 року. У ньому взяли участь майже 70 парламентів і парламентських асамблей, які представляють п’ять континентів.
Віцепрем’єрка Канади засудила бюджетне фінансування фільму про російських військових
Віцепрем’єр-міністерка та міністерка фінансів Канади Христя Фріланд прокоментувала ситуацію навколо документального фільму російської режисерки Анастасії Трофімової Russians at war («Росіяни на війні»).
Зокрема, у коментарі журналістам вона підтримала критику з боку Києва та українсько-канадської спільноти на адресу стрічки:
«Українські дипломати та українсько-канадська спільнота висловили дуже серйозні побоюванння щодо цього фільму і я хочу сказати, що поділяю їх».
Читайте також: Українська кіноакадемія назвала стрічку, яка претендуватиме на «Оскар»
Фріланд вказала на те, що Росія в ході своєї агресії проти України порушує міжнародне право й чинить воєнні злочини.
«У цій війні дуже чітко є поділ на добро й зло. Українці б’ються за свій суверенітет і демократію по всьому світу, і ми, як країна, маємо дати зрозуміти: немає моральної рівності в нашому розумінні цієї війни. Неправильно, що канадські бюджетні кошти підтримують показ і виробництво подібного фільму», – заявила вона.
Згодом на своїй сторінці в X (раніше Twitter) Фріланд повторила, що канадські державні кошти не повинні використовуватися на підтримку «медіа, яке намагається відбілити російські воєнні злочини».
Президент Литви прибув до Києва для зустрічі із Зеленським
Президент Литви Ґітанас Науседа приїхав до столиці України – про це він повідомив 11 вересня.
Науседа оприлюднив фото з вокзалу, повідомивши, що «щойно прибув до Києва»:
«Радий повернутися і зустрітися з моїм дорогим другом Володимиром Зеленським на знак солідарності з Україною».
Президент Литви назвав військову та економічну підтримку України «критично важливою» для захисту її суверенітету та територіальної цілісності.
Читайте також: Литва підготує план масової евакуації на випадок війни – МВС
Пресслужба Науседи анонсувала, що він і Зеленський обговорять військову, економічну та дипломатичну допомогу Литви для України та переговори про вступ України до Євросоюзу.
Він також планує зустрітися зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком та відкрити Литовсько-український форум оборонних індустрій.
Згідно з анонсом, візиті бере участь дружина президента Діана Науседа, яка візьме участь у 4-му Саміті перших леді та джентльменів, а також відвідає лікарню «Охматдит» у Києві.
Днями радник президента зі стратегічних комунікацій Олександр Камишін повідомив, що Литва виділила 10 мільйонів євро на закупівлю на закупівлю української ракети-дрона «Паляниця».
Генштаб: Сили оборони відбили 32 штурми Росії на Покровському напрямку, 29 – на Курахівському
На фронті протягом доби відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у ранковому зверненні 11 вересня.
На Харківщині російські війська продовжили штурмові дії, чотири сутички відбулися в районі Вовчанська та Глибокого. 13 російських атак відбулося на Куп’янському напрямку: ЗСУ відбивали штурми біля Синьківки, Глушківки, Лозової та Петропавлівки.
Сили оборони також відбивали 20 атак на Лиманському напрямку, поблизу Дружелюбівки, Твердохлібового, Невського, Макіївки, Новосадового та Торського.
Бої тривали також на Сіверському, Торецькому напрямках. На Краматорському Сили оборони зупинили п’ять спроб російських загарбників прорвати оборону біля Часового Яру, Калинівки та Іванівського.
Читайте також: Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні проти України
«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 32 атаки. Свої зусилля ворог зосередив у районах Новоолександрівки, Воздвиженки, Свиридонівки, Гродівки, Іванівки, Новогродівки, Михайлівки та Маринівки. На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Георгіївки, Українська та Красногорівки. Загалом ворог 29 разів намагався прорвати оборону наших військ на цьому напрямку», – йдеться в зведенні.
Армія РФ також двічі атакувала українські позиції в напрямку Вугледара, один раз, безуспішно – поблизу Малих Щербаків на Оріхівському напрямку.
«На Придніпровському напрямку втрат позицій та територій не допущено. Українські воїни успішно відбили сім атак російських загарбників», – додає штаб.
На Волинському та Поліському напрямках командування не фіксує ознак формування наступальних угруповань Росії. Війська РФ зберігають військову присутність на кордоні з Чернігівською та Сумською областями.
Генштаб повідомив вранці 10 вересня, що вперше за кілька місяців лідером за кількістю атак за минулу добу став не Покровський напрямок: найбільше – 46 штурмів – відбулося на Курахівському напрямку, на Покровському – 41.
Гарріс під час дебатів розповіла про зустірч із Зеленським напередодні вторгнення РФ у 2022 році
Віцепрезидентка США і кандидатка в президенти від Демократичної партії Камала Гарріс під час дебатів із Дональдом Трампом у вівторок розповіла, що за кілька днів до початку російського вторгнення зустрічалася з президентом України Володимиром Зеленським та поділилася з ним даними американської розвідки.
«Завдяки нашій підтримці, завдяки протиповітряній обороні, боєприпасам, артилерії, Javelin, танкам Abrams, які ми надали, Україна стоїть як незалежна і вільна країна», – наголосила Гарріс.
Камала Гарріс сказала це у відповідь на слова Трампа, що він зупинить війну, коли просто поговорить із лідерами Росії та України.
У лютому 2022 року адміністрація президента Джо Байдена повідомила українській владі про дані розвідки, за якими Росія готується здійснити повномасштабне вторгнення в Україну найближчим часом.
23 лютого, виступаючи у Верховній Раді, секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що ситуація, пов’язана з діями Росії проти України є «непростою, але вона абсолютно контрольована».
У серпні 2022 року Зеленський в інтерв’ю WP заявив, що українську владу попереджали про російське вторгнення, проте конкретних даних партнери не надавали. Він також заявив, що якби людям розповідали про можливу війну раніше, то це призвело б до масштабної паніки, і захищатися було б важче.
Ввечері 10 вересня у Філадельфії відбулися дебати між віцепрезиденткою від Демократичної партії Камалою Гарріс і колишнім президентом-республіканцем Дональдом Трампом. Вони мають стати ключовим моментом президентських перегонів США. Вибори президента США відбудуться 5 листопада.
Росія атакувала Україну ракетами і дронами. Повітряні сили повідомили про збиття 20 «Шахедів»
У ніч на 11 вересня радіотехнічними військами Повітряних сил було виявлено та здійснено супровід 34 засобів повітряного нападу. Засобами ППО вдалося збити 20 ударних безпілотників, повідомили у Збройних силах України.
«Ворог ударив однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з Краснодарського краю – РФ, двома зенітними керованими ракетами С-300 із окупованої Донеччини, шістьома протирадіолокаційними ракетами Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря в напрямку острова Зміїний, 25-ма ударними БПЛА типу «Shahed», – йдеться у повідомленні.
В результаті протиповітряного бою збито 20 ударних БПЛА, ще пʼять безпілотників локаційно втрачені на території України (інформація про постраждалих та руйнування не надходила), кажуть у Повітряних силах.
Протиповітряна оборона працювала у Київській, Херсонській, Черкаській, Сумській, Дніпропетровській та Полтавській областях.
Дебати Трампа і Гарріс: головне. Про зупинення війни, мігрантів та економіку США
У США у прямому ефірі на телеканалу ABC News у студії Філадельфії (штат Пенсільванія) чинна віцепрезидентка Камала Харріс (кандидатка у президенти від Демократичної партії США) та 45-й американський президент (2017-2021р.р.) Дональд Трамп, якого висунула Республіканська партія, провели теледебати. Цей політичний двобій зібрав рекордну аудиторію.
Коли Камала Гарріс вийшла на сцену теледебатів, то вона підійшла до Дональда Трампа, назвала себе і простягла руку для знайомства. Трамп її потис. До цього моменту кандидати у президенти США ніколи не зусутрічалися особисто.
Розповідаємо коротко про основне зі сказаного Трампом і Гарріс на дебетах.
Читайте тут
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 628 930 своїх військових, зокрема 1140 – за останню добу, повідомляє вранці 11 вересня український Генштаб.
Штаб також наводить дані про російські втрати в техніці:
- танків – 8 642 (+2 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 16 938 (+13)
- артилерійських систем – 17 936 (+56)
- РСЗВ – 1 182 (+2)
- засобів ППО – 943 (+1)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 14 990 (+57)
- крилатих ракет – 2 591
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 24 388 (+58)
- спеціальної техніки – 3 059 (+6)
ISW: Росія використає іранські ракети для атак по критичній інфраструктурі України
Росія використовуватиме поставлені Іраном балістичні ракети для нанесення ударів по критично важливих обʼєктах української інфраструктури в найближчі місяці, таким чином зменшуючи навантаження на внутрішні ракетні виробничі потужності РФ, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив 10 вересня, що Іран відправив балістичні ракети малої дальності (БРМД) до Росії і попередив, що російські війська, ймовірно, застосують їх на полі бою «протягом декількох тижнів».
Іранські офіційні особи продовжують заперечувати, що Тегеран відправив зброю Москві.
Британське видання The Times, посилаючись на джерела української розвідки, повідомило, що 4 вересня Іран доставив до Росії через порт на Каспійському морі понад 200 БРПЛ «Фатех-360».
10 вересня Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції проти Ірану у відповідь на військову підтримку, яку Тегеран надає Росії, включно зі ймовірною нещодавньою поставкою балістичних ракет для використання у війні проти України.
Раніше схожі санкції оголосила Велика Британія.
Іран є одним із ключових військових спонсорів Росії й передав їй раніше безпілотники для використання у війні в Україні.
«Б'ють з трьох морів». Як південь Росії зробили майданчиком для ударів по Україні
Безпілотники та «Кинджали» для удару по Львову 4 вересня, коли загинуло 7 людей, як повідомили у Генштабі ЗСУ, запустили із Тульської області. Того ж дня дві ракети Х-22 РФ випустила з акваторії Чорного моря і ще шість ракет X-101 – з повітряного простору Волгоградської області. Останні чотири були збиті, а ті, що вціліли, вдарили по готелю в центрі Кривого Рогу на Дніпропетровщині, де шестеро людей отримали поранення, серед них 10-річна дівчинка. У місті було пошкоджено 57 багатоквартирних будинків, вісім навчальних закладів, будівлі Пенсійного фонду, Палацу молоді та комерційні об'єкти. Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул тоді написав: «Це не що інше, як підлий та цинічний терор мирного населення».
Сайт Кавказ.Реалії російської служби Радіо Свобода з'ясовував, з яких південних регіонів РФ завдають ударів по території України і по чому цілять.