Подружжя пенсіонерів, Олександр та Анна Ємець, уже понад рік живуть в одному з львівських гуртожитків. Кілька разів на тиждень вони їздять на Марсове поле провідати свого сина Євгена. Він загинув 5 грудня 2022 року на Луганщині під час евакуації побратимів. Останній раз батьки бачили сина ще до початку повномасштабної війни. І більше їм не судилося побачити – ні живим, ні бодай попрощатися з ним після смерті. Після звістки про загибель Євгена подружжя наважилось виїхати з-під російської окупації. Утім, вони так і не змогли провести його в останню путь.
Про життя в окупації і пам’ять про сина – у репортажі проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
Війська РФ у серпні майже 50 разів атакувати залізницю – «Укрзалізниця»
У серпні російські війська 46 разів завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, повідомляє у телеграмі пресслужба «Укрзалізниці».
За даними компанії, під час виконання посадових обов’язків один залізничник загинув, ще трьох поранено.
Попереднього місяця сили РФ поцілили як по енергетичній залізничній інфраструктурі, так і по станціях та рухомому складу, додають в «Укрзалізниці».
Найбільше обстрілів зазнають об’єкти у прифронтовій зоні на Донеччині, Харківщині та на півдні країни.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військовий комітет НАТО збирався у Празі на свою щорічну конференцію на вихідних (13-14 вересня), підводячи підсумки двох речей: подальшої військової підтримки Заходом України та готовності Альянсу у разі військової загрози.
Комітет об’єднує керівників оборонних відомств (зазвичай вищого військового офіцера країни) з 32 членів альянсу і є найвищим військовим органом НАТО, якому доручено давати поради стратегічним командувачам НАТО та цивільній структурі організації на чолі з генеральним секретарем.
Після празької зустрічі я розмовляв із головою Військового комітету, адміралом ВМС Нідерландів Робом Бауером, який обіймає цю посаду з 2021 року в період, коли Росія веде повномасштабну війну проти України.
Наша розмова була зосереджена на Україні, особливо на тлі ознак того, що ключові союзники готові дозволити Україні завдавати ударів по цілях у глибині Росії зброєю західного виробництва.
Адмірал Бауер хотів підкреслити, що дискусія про те, щоб дозволити Україні завдати глибокого удару по Росії, не відбулася під час зустрічі в Празі, і що він не брав участі в цих переговорах, зрештою, тому що це політична дискусія, яка відбувається в різних країнах, в національних столицях, зокрема Вашингтоні.
Cили РФ завдають ракетних ударів по Сумах – Артюх
Російські війська завдають ракетних ударів по Сумах – знову атакують об’єкти енергосистеми, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх
«Відбувається черговий ракетний наліт на Суми, вже було чотири ракети. Б’ють знову по об’єктах енергосистеми», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, наслідки з’ясовуються.
Щодо нічної атаки РФ, за словами Артюха, десятки ударних дронів атакували область – насамперед постраждали Конотопський та Сумський райони.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація. За даними місцевої влади, над Сумщиною сили ППО збили 16 «Шахедів».
Згодом в ОВА повідомили, що російські безпілотники вночі атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині. Через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського та Сумського районів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОГП: за фактом ймовірної страти українського військового силами РФ почали розслідування
Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування за фактом ймовірної страти українського військовослужбовця представниками російських збройних сил.
Кримінальне провадження відкрите за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
«17 вересня 2024 року в одному з Telegram-каналів опубліковано допис щодо ймовірної страти українського захисника представниками ЗС РФ у місті Новогродівка. На оприлюднених фото видно, що окупанти встромили меч у тіло військовослужбовця Сил оборони України. На зображенні у вбитого військовослужбовця відсутнє екіпірування і липка стрічка на одній із рук», – йдеться в повідомленні.
В ОГП повідомили, що досудове розслідування ведуть слідчі управлінь СБУ в Донецькій і Луганській областях.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше сьогодні заявив про звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста й ООН через чергову страту силами РФ українського військовополоненого.
Омбудсмен наголосив, що такі показові страти направлені на деморалізацію українського суспільства.
Про випадки страти силами РФ українських військовополонених повідомляли раніше, зокрема у звітах міжнародних організацій.
В Офісі генпрокурора заявляли, що станом на квітень 27 кримінальних проваджень розслідується за фактами страти 61 українського військовополоненого.
В звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня вказано, що Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених.
У Сумах вночі пролунали понад 10 вибухів – кореспондентка про масовану атаку РФ
У Сумах вночі пролунали понад 10 вибухів, через російську атаку у місті виникли проблеми з елекро- та водопостачанням, розповіла місцева кореспондентка Альона Яцина в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) про наслідки російських обстрілів Сумщини.
За її словами, в місті горять дві великі електричні підстанції.
«Я проїхалася містом, працюють кілька світлофорів. Електроенергії немає, зв’язку теж немає. Вода подається десь до 5 поверху більш-менш нормально, але зі зниженим тиском. Тролейбуси не ходять. Наскільки відомо, люди не постраждали. Є кілька дачних будинків, які пошкоджені, і, власне, об’єкти критичної інфраструктури у Сумах», – розповіла вона.
Щодо міста Конотоп, яке також атакували сили РФ на півгодини раніше ніж Суми, є влучання по м’ясокомбінату, де була пожежа, каже кореспондентка.
За її словами, Конотоп також без світла і зв’язку.
«Влада при цьому заявляє, що обстрілів стало менше і цивільних при цьому страждає менше. Втім у серпні, з початком Курської операції, ми побили сумні «рекорди» щодо кількості обстрілів. Лише за серпень 100 місцевих людей поранені внаслідок цих атак. Місто Глухів та Ямпіль (Шосткинський район), які раніше були умовно мирними містами, їх не зачіпали, зараз їх просто стирають з лиця землі. КАБами (крилаті авіаційні ракети – ред.) прямо вулицями стирають», – розповіла кореспондентка.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація. За даними місцевої влади, над Сумщиною сили ППО збили 16 «Шахедів».
Згодом в ОВА повідомили, що російські безпілотники вночі атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині. За даними місцевої влади, через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського та Сумського районів.
Компанія Сумиобленерго повідомила, що через російський авіаудар були знеструмлені споживачі в Сумах, мережі Сумського, Конотопського, Охтирського районів електромереж, а також Білопільської, Буринської, Лебединської, Путивльської, Тростянецької, Краснопільської, В.Писарівської дільниць. Станом на 7:00 17 вересня 281 072 споживачі електроенергії в Сумській області залишалися без електроенергії.
Виконувач обов’язки міського голови Артем Кобзар інформував, що через російські удари по Сумах вода подається в місто з пониженим тиском, є проблеми з електропостачанням. За його словами, поранених та загиблих через атаку немає.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія обстрілює Сумщину через успіхи ЗСУ в Курській області – речник ОТУВ «Сіверськ»
Російські військові обстрілюють Сумську область, бо бачать успіхи українських військ у Курській області Росії, проте обстріли тривали б у будь-якому разі, заявив Радіо Свобода (проєкту Свобода. Ранок) речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Сіверськ» Вадим Мисник.
«Це просто справа часу, коли вони все це будуть скидати на нас. Або тут, або в іншому місті. Але вони будуть бити по Україні, все, що у них є, весь арсенал застосовуючи. Тож я вбачаю собі, як військова людина, те, що вони бачать наші успіхи в Курській операції, і вже і поруч з ними, тож, напевно, є певний острах, що ми якось будемо діяти в інших містах прикордоння», – сказав речник ОТУВ «Сіверськ».
Натомість, каже Вадим Мисник, російські військові зменшили кількість мінометних обстрілів прикордоння Сумщини, а також припинили обстрілювати КАБами Харківщину.
«Ми вже не помічаємо: або значно зменшилось, або взагалі відсутні в деяких регіонах у нас обстріли з мінометів. Такого як і ближнього бою, так буквально кілька кілометрів – ми не даємо ворогу такої можливості… Коли ворог спробував вести наступальні дії на Харківському напрямку, обстріли КАБами з Сумщини зовсім припинилися. Буквально, вони припинилися. Не було ні з гелікоптерів НАРами, ні КАБами з літаків, жодного не було. Тобто вони сконцентрувалися саме на Харківському напрямку, що говорить, що в них теж ресурс не безмежний. Вони десь мають щось робити, але ж в іншому місці це зовсім припиняється. З початком Курської операції нашої ситуація помінялася до навпаки. Тобто на Харківщині кажуть, що там припинилися обстріли КАБами, де вони Вовчанськ рівняли з землею і інші населені пункти, а посилилися саме на Сумському», – сказав Мисник.
Обласна влада Сумщини 5 вересня з огляду на російські обстріли ухвалила рішення розширити перелік населених пунктів для евакуації.
«Це укриття подвійного призначення». Коли запрацюють підземні школи півдня?
Скільки підземних шкіл будують на Херсонщині і в Запорізькій області? Яка кількість дітей зможе там навчатися і як це вплине на якість освітнього процесу? Наскільки досвід України у сфері освіти під час війни відрізняється від Ізраїлю, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Херсоні починають будувати чотири підземні школи, повідомив у кінці вересня голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, уряд вже виділив на будівництво державні кошти. Посадовець зазначив, що в області намагаються створити умови, за яких діти зможуть у безпеці навчатися офлайн.
- За даними Прокудіна, у дистанційному форматі на Херсонщині навчаються майже 58 тисяч школярів, близько 500 – відвідують школи офлайн. Три школи працюють у змішаній формі навчання, ще дві – планують відкрити незабаром, відразу після завершення ремонтних робіт. Робота, що дозволить збільшити кількість дітей за шкільними партами наступного навчального року, триває, каже очільник ОВА. Цьогоріч будують чотири укриття, ще одне – ремонтують, а також ще вісім нових укриттів перебувають на стадії проєктування.
Лубінець звернувся до МКЧХ та ООН через страту силами РФ українського військовополоненого
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН через чергову страту силами РФ українського військовополоненого.
«Черговий воєнний злочин – росіяни стратили мечем беззбройного українського військовополоненого з перевʼязаними скотчем руками. Рівень варварства й кровожерливості неможливо осягнути. Такі дії є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими! Скільки ще світ дивитиметься, як Росія відкрито демонструє зневагу до будь-яких норм і законів?» – написав він у телеграмі.
Омбудсмен повідомив, що направив листи до міжнародних організацій, МКЧХ та ООН, щоб вони зафіксували чергове порушення прав людини зі сторони Росії.
Окремо Лубінець наголосив, що такі показові страти направлені на деморалізацію українського суспільства.
Про випадки страти силами РФ українських військовополонених повідомлялось раніше, зокрема у звітах міжнародних організацій.
В Офісі генпрокурора повідомляли, що станом на квітень 27 кримінальних проваджень розслідується за фактами страти 61 українського військовополоненого.
В звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня вказано, що Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 157 боїв, половина – на Покровському та Курахівському напрямках
Протягом минулої доби на фронті було 157 бойових зіткнень, понад половина – на Покровському та Курахівському напрямках, повідомляє вранці 17 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські захисники зупинили 40 російських атак. Найактивніше противник діяв поблизу Воздвиженки, Гродівки, Новогродівки, Маринівки та Красного Яру – найбільша концентрація атак була біля Гродівки та Новогродівки.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 42 атаки біля Українська, Цукуріно, Желанного Першого, Георгіївки, Костянтинівки та Катеринівки.
Загалом російські війська минулої доби атакували на 11 напрямках – окрім Покровського та Курахівського, на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському.
Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 5 вересня заявив, що на Покровському напрямку вдалося зупинити просування сил РФ.
На Сумщині російські БПЛА вночі атакували енергооб’єкти – ОВА
Російські безпілотники вночі атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського та Сумського районів.
Об’єкти критичної інфраструктури – водоканали, лікарні та інші – підключені до систем резервного живлення, аварійні бригади поводять відновлювальні роботи, додають в ОВА.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 34 з 51 БПЛА, яким вночі Росія атакувала Україну. За даними місцевої влади, над Сумщиною сили ППО збили 16 «Шахедів».
Компанія Сумиобленерго повідомила, що через російський авіаудар були знеструмлені споживачі в Сумах, мережі Сумського, Конотопського, Охтирського районів електромереж, а також Білопільської, Буринської, Лебединської, Путивльської, Тростянецької, Краснопільської, В.Писарівської дільниць. Станом на 7:00 17 вересня 281 072 споживачі електроенергії в Сумській області залишалися без електроенергії.
Виконувач обов’язки міського голови Артем Кобзар інформував, що через російські удари по Сумах вода подається в місто з пониженим тиском, є проблеми з електропостачанням. За його словами, поранених та загиблих через атаку немає.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У ЗСУ повідомили про збиття 34 БпЛА, якими РФ вночі атакувала Україну
Українські військові збили 34 ударні безпілотники, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Протиповітряна оборона працювала у Миколаївській, Херсонській, Сумській, Полтавській та Харківській областях.
Також у ЗСУ додають, що внаслідок активної протидії засобів РЕБ 12 БпЛА локаційно втрачені у кількох регіонах України, ще два безпілотники повернулись у Росію.
За даними Повітряних сил, у ніч на 17 вересня українські військові виявили 51 ударний БплА із напрямків: Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, мис Чауда – окупований Крим.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Швейцарії проведуть конференцію щодо розмінування України
У швейцарській Лозанні 17-18 жовтня проведуть конференцію з питань протимінної діяльності в Україні (UMAC2024), оголосила Федеральна рада Швейцарії.
Як повідомляє швейцарська сторона, метою конференції, яка організовується спільно з Україною, є висвітлення критичної важливості гуманітарного розмінування як частини соціального та економічного відновлення країни.
Очікується, що у конференції візьмуть участь представники урядів, міжнародних організацій, гуманітарного розмінування та громадянського суспільства. Швейцарію представлятимуть президентка Швейцарії Віола Амгерд, яка відкриє конференцію, і глава міністерства закордонних справ Ігнаціо Кассіс.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу.
За даними міністерства внутрішніх справ України, станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими. За розрахунками українського уряду та експертів, Україні потрібно близько 10 тисяч саперів, щоб за п’ять років розмінувати забруднені російськими мінами землі.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 635 880 своїх військових, зокрема 1020 – за останню добу, повідомляє український Генштаб.
Українське командування також навело свої дані про втрати РФ у техніці:
- танки ‒ 8685 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17077 (+6)
- артилерійські системи – 18129 (+6)
- РСЗВ – 1188 (+1)
- засоби ППО ‒ 947
- літаки – 369
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 15329 (+66)
- крилаті ракети ‒ 2592
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 24739 (+27)
- спеціальна техніка ‒ 3091 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
Урбіцид на Донбасі: навіщо Росія стирає на порох міста сходу?
Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка, Рубіжне, Попасна, Сєвєродонецьк. З висоти пташиного польоту ці міста нині як близнюки – міста-цвинтарі в їх натуральному розмірі. Таких населених пунктів, як залишає позаду себе армія Росії, на сході України вже десятки.
2022-го року Росія відклала політичний скальпель і взялася за кувалду. На відміну від періоду гібридної війни 2014-2022-х років, тепер рівень руйнувань населених пунктів під час російських штурмів фахівці оцінюють на рівні від 60 до 90%. Це називається урбіцидом – цілеспрямованим знищенням міст.
Понад те, після окупації агресор продовжує агонію українських міст і містечок – замість відновлення консервує і перетворює на військові бази та логістичні вузли.
Чому Росія нещадно зносить міста Донбасу і розганяє його жителів, яких нібито прийшла звільняти? А у разі окупації – «заморожує» руїни і перетворює їх на імпровізовані військові бази? І чи очікувати «донбаського ренесансу» під папором РФ?
У цьому розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), поспілкувавшись із військовими аналітиками та вихідцями із регіону.
«Наслідки уточнюються» – влада повідомила про удари РФ по Сумах і Конотопу
Пізно ввечері 16 вересня російські військові здійснили повітряні удари по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Сьогодні ввечері, 16 вересня, ворог здійснив авіаційний удар по місту Конотоп, застосувавши БпЛА типу «Шахед». На місці працюють усі необхідні служби. Наслідки ворожої атаки уточнюються», – ішлося в повідомленні о 22:48.
Після півночі 17 вересня аналогічне повідомлення влада оприлюднила і щодо Сум.
«Сьогодні вночі ворог, використовуючи БПЛА «Шахед», завдав масованого авіаційного удару по місту Суми. Наслідки атаки уточнюються, всі служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Сили ППО активно ведуть протиповітряну боротьбу і протидіють ворожим ударам», – повідомила ОВА в 0:25.
Станом на 1:10 17 вересня повітряна тривога на Сумщині, а також у Чернігівській, Київській, Полтавській областях та в Києві триває.
У ніч на 12 вересня війська РФ здійснили удар «Шахедами» по обʼєктах енергетики та цивільної інфраструктури Конотопської громади. Мер міста Артем Семеніхін повідомив, що ситуація з електропостачанням у місті критична – енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень.
Місцева влада повідомляла, що унаслідок атаки постраждало 14 людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Велика Британія «сама не діятиме» в питанні надання Україні дозволу завдавати ударів далекобійною зброєю по цілях у Росії, пише The Times з посиланням на джерело.
У британському уряді вважають, що американські системи наведення мають вирішальне значення для ураження цілей далекобійними ракетами. Лондон вважає, що США, швидше за все, дадуть дозвіл на удари на сесії Генеральній асамблеї ООН, яка відкрилася 10 вересня, хоча в адміністрації президента Джо Байдена є розбіжності щодо цього.
Речник Держдепартаменту США Меттью Міллер 16 вересня у відповідь на запитання журналістів, чи ухвалене рішення про удари далекобійною американською зброєю по цілях у Росії, відповів, що у нього «немає ніяких оголошень» про зміни в політиці Білого дому з цього питання.
11 вересня, після спільного візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена та його британського колеги Девіда Леммі до Києва, газета The Guardian з посиланням на джерела написала, що Велика Британія дозволила Україні використовувати крилаті ракети Storm Shadow для ударів по цілях на території Росії. Однак ніяких публічних оголошень ані під час візиту, ані після нього зроблено не було.
14 вересня The Times написала, що п’ять колишніх міністрів оборони Великої Британії та колишній прем’єр-міністр країни Борис Джонсон звернулися до чинного очільника уряду Кіра Стармера із закликом дозволити Україні застосовувати ракети Storm Shadow по цілях у Росії навіть без підтримки США. Цього ж дня відбулася зустріч Кіра Стармера та Джо Байдена, за підсумками якої заяв із цього питання не було.
На фронті з початку доби відбулося понад півтори сотні бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 16 вересня на фронті відбулося 153 бойових зіткнення, з них більш як половина – на Курахівському та Покровському напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали по території України 63 авіаудари, скинувши 83 КАБи. Крім цього, росіяни задіяли для ураження 448 дронів-камікадзе та здійснили понад 2900 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться в повідомленні.
За цими даними, на Покровському напрямку сили РФ 40 разів намагалися прорвати українську оборону неподалік населених пунктів Воздвиженка, Гродівка, Новогродівка, Маринівка та Красний Яр, два боєзіткнення досі тривають.
«На Курахівському напрямку ворог також активний – 42 рази атакував наші позиції поблизу Українська, Цукуриного, Желанного Першого, Георгіївки, Костянтинівки та Катеринівки. За уточненою інформацією, чотири бої тривають», – додають у Генштабі.
Також гаряче було на Лиманському (21 атака військ РФ, чотири ще тривають) та Торецькому (16 боїв) напрямках.
Бойові дії також тривають на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Столтенберг щодо далекобійних ударів по РФ: «найбільший ризик для Європи – це перемога Путіна»
Рішення щодо дозволу Україні завдавати далекобійних ударів по території Росії «залежатиме від окремих союзників», розповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю LBC.
Генсек Альянсу, який незабаром має залишити цю посаду, «привітав публічні дискусії останніх днів щодо можливого дозволу Україні завдавати ударів по російській території далекобійною зброєю».
«Ці рішення мають ухвалювати окремі союзники, але важливо, щоб ми тісно консультувалися щодо цих питань», – додав він.
Коментуючи занепокоєння деяких союзників стосовно ризику ескалації війни в Україні, Столтенберг нагадав, що йдеться про «повномасштабну війну в Європі, розпочату Москвою».
«На війні немає варіантів без ризику. Але я продовжую вважати, що найбільшим ризиком для нас буде перемога президента Путіна в Україні», – підкреслив генсек.
Раніше країни Заходу не дозволяли Україні завдавати ударів по міжнародно визнаній території Росії високоточними далекобійними системами, які вони постачають Києву. Проте за підсумками візиту міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі та державного секретаря США Ентоні Блінкена Лондон міг зняти таке обмеження – офіційно про це не повідомлялося, однак із посиланням на джерела про це написала газета The Guardian. Блінкен під час візиту також натякнув, що США можуть зняти заборону аналогічного застосування ATACMS.
«Лікарі без кордонів» припинили діяльність у Росії
Міжнародна неурядова організація «Лікарі без кордонів» припинила свою діяльність у Росії. У заяві сказано, що це вимушений крок. У серпні «Лікарі без кордонів» отримали лист від міністерства юстиції РФ із повідомленням, що їхня російська філія виключена з реєстру філій та представництв іноземних неурядових організацій, і з вимогою ліквідувати російський офіс.
Формальною причиною стало те, що діяльність філії, на думку російської влади, не відповідала статуту.
Відповідальний за роботу в РФ представник «Лікарів без кордонів» Норман Сіталі сказав, що організація закриває російську філію «з важким серцем» і буде рада відновити її роботу, коли і якщо це стане можливим.
«Лікарі без кордонів» працювали в Росії 32 роки. Спільно з МОЗ Росії вони здійснювали свої програми в Москві, Санкт-Петербурзі, Архангельській, Івановській та Кемеровській областях, Чечні, Інгушетії та Дагестані. До сфери їхньої уваги входили лікування та профілактика туберкульозу, ВІЛ, інших інфекційних хвороб, робота з групами ризику, у тому числі з мігрантами.
Після початку війни в Україні «Лікарі без кордонів» надавали медичну та гуманітарну допомогу біженцям з України та росіянам, які переміщуються до безпечних регіонів Росії з прикордонних областей.