«Найголовніше тепер – рішучість його реалізувати»: Зеленський розповів про готовність плану перемоги
Вже повністю підготовлений український план перемоги. Опрацьовані усі його пункти і усі ключові акценти, розповів президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 18 вересня.
«Немає й не може бути жодної альтернативи миру, жодного заморожування війни чи будь-яких інших маніпуляцій, які просто перенесуть російську агресію на інший етап. Нам потрібна надійна й тривала безпека для України, а отже – усієї Європи», – сказав президент.
Зеленський додав, що найголовніше тепер – рішучість його реалізувати.
У Львові посилили контроль у школах через повідомлення про можливі теракти
Правоохоронці перевіряють усі школи Львова через повідомлення в телеграм-каналах про можливі теракти у навчальних закладах міста 19 вересня, інформує мер міста Андрій Садовий.
«Наразі ніхто не може сказати точно – це ІПСО (інформаційно-психологічна спецоперація спецслужб – ред.) чи реальні погрози. Давати визначення всім подіям, які цього тижня відбуваються у Львові, мають правоохоронні органи», – написав міський голова.
За офіційною інформацією, 16 вересня зловмисники розтрощили одне з центральних кафе міста. У ніч з 17 на 18 вересня невідомі підпалили одразу вісім об’єктів у місті, серед них будівлю кінотеатру. Після цього телеграм-канали стали поширювати інформацію про ймовірні теракти.
Таким чином «намагаються залякати», але «розум має залишатися холодним», закликає мер Львова, і просить не піддаватись на провокації.
«Зранку біля входу до кожної школи поліцейський і представник школи перевірятимуть всіх, хто заходить. У навчальний заклад можуть увійти лише поліція, працівники школи та учні», – написав міський голова.
Повідомлення про замінування в різних громадських місцях, у тому числі і в школах, регулярно надходили в Києві та інших українських містах перед початком російського повномасштабного вторгнення. Тоді це були телефонні дзвінки, тепер як засіб поширення подібної інформації використовують телеграм-канали.
Удар по російських складах у Торопці: «Схеми» оприлюднили супутникові знімки
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» отримав знімки Planet Labs, зроблені 18 вересня об 11:30 за київським часом. На них – масштабне задимлення на території військової частини №11777, яка відповідає за склад Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ.
Підвищення податків: хто платитиме більше і чому?
Верховна Рада у першому читанні проголосувала за підвищення податків. Зокрема військовий збір, який сплачують усі офіційно працевлаштовані громадяни, може зрости з 1.5% до 5%.
Також зростуть податки для 1-ї і 2-ї груп ФОП.
І хоча парламент ще в цілому не проголосував за ці зміни в оподаткуванні, дохідна частина у проєкті держбюджету на 2025 рік уже розрахована з огладу на додаткові надходження, які прогнозують, якщо закон ухвалять.
Чому підвищення податків не уникнути? Чи піднімуть ПДВ?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Які саме податки збільшать?
За словами народного депутата від парламентської фракції «Голос», заступника голови Комітету з питань податкової політики Ярослава Железняка, ця законодавча ініціатива передбачає наступне:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- збільшення податків для 1-2 груп ФОП;
- авансові внески на АЗС;
- 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку на фінустанови;
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
- 50% податок на прибуток банків в 2024 році.
Железняк додав що, у разі ухвалення, такі податкові зміни принесуть 58 мільярдів гривень у 2024 році, та 137 мільярдів гривень в наступному.
На Донеччині і Харківщині тривають лісові пожежі
На півночі Донецької області четверту добу триває масштабна лісова пожежа, повідомила 18 вересня Державна служба України із надзвичайних ситуацій.
«Через сильні пориви вітру та тривалу посуху вогонь швидко розповсюдився на значну територію. Надзвичайники продовжують працювати над повною ліквідацією пожежі та запобіганням її повторного загоряння. Станом на 12:00 вогнем пройдена площа – близько 550 га. Загрози безпосереднього розповсюдження вогню на населені пункти немає», – йдеться у повідомленні.
Одна головна причина. Чому Росія посунула на Вугледар і чим це загрожує?
Від початку вересня війська РФ активізували свої зусилля, щоб захопити невеличке шахтарське містечко Вугледар поблизу Курахового на Донеччині. Це вже далеко не перша спроба, однак після літнього наступу України 2023 року фронт навколо Вугледара був стабільним. Зараз тут ідуть механізовані штурми за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації, і агресор домігся кількох просувань. Він намагається обійти Вугледар з флангів. 3 вересня стало відомо про окупацію села Пречистівка на західному фланзі); 9 вересня агресор окупував Водяне на східному фланзі, повідомили у проєкті DeepState.
Чому окупантам важливо захопити Вугледар, а Силам оборони – його утримати? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Спершу погляньмо, де відбуваються ці події.
«Укренерго»: у четвер графіки відключення світла застосовуватись не будуть
Графіки відключення світла у четвер, 19 вересня, застосовувати не планують, йдеться в повідомленні пресслужби «Укренерго».
Однак енергетики попросили українців ощадливо споживати електроенергію з 16:00 до 22:00.
Графіки вимкнень електроенергії перестали застосовувати від 7 вересня. До цього обмеження застосовувалися з дня чергового масштабного обстрілу об’єктів енергетики України російськими військами 26 серпня. В «Укренерго» цю атаку Росії на українську енергосистему назвали наймасштабнішою від лютого 2022 року. За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, внаслідок атаки постраждали загалом 15 областей України.
Влітку в Україні періодично діяли графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних і дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
Від Мінська до Стамбула. Чи вивчила Україна урок Мінського протоколу щодо переговорів із Росією
Єдина мета російських заяв про переговори – окупувати усе нові й нові території. Мінський протокол не зупинив Росію 10 років тому. З 2014-го до 2022-го Кремль вдавав із себе посередника у «конфлікті на Донбасі» і вимагав від України виконання так званої політичної частини Мінських домовленостей, не виконуючи зі свого боку безпекової: тобто нічого з того, що могло б привести до припинення бойових дій.
Тепер Путін нагадує про домовленості у Стамбулі, бо досі впевнений, що залякування і шантаж працюють, на Україну можна тиснути і чужими руками, а спецоперації Кремля – ефективні.
10 років тому було підписано Мінський протокол – документ-компроміс, покликаний припинити вогонь і створити рамку для врегулювання «збройного конфлікту на Донбасі»; документ, покликаний дати час для кроків на власну користь.
Перше – думка європейських посередників. Друге – інтенція сторін конфлікту: Російської Федерації, що розпочала агресію проти України у 2014 році з анексії Криму, і України, яка розуміла, що Росія не зупиниться.
Після трагедії Іловайська остаточно стало очевидним: слова «анексія», «окупація», «полон» – це не слова з підручника історії. І жодні узгоджені раніше правила і норми – не працюють.
У Росії хочуть ухвалити закон, який звільняє від суду за участь у війні проти України
Державна дума Росії ухвалила в першому читанні законопроєкт який передбачає, що підсудних росіян можуть звільнити від кримінального переслідування, якщо вони підпишуть контракт для війни проти Україну.
Також схвалено законопроєкт, згідно з яким підсудні можуть укладати контракти з російською армією в період мобілізації або воєнного стану, пише російська служба Радіо Свобода.
У разі ухвалення закону буде внесено зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів – запобіжний захід, обраний щодо того, хто уклав контракт, буде скасовуватися. При цьому, якщо у справі проходять кілька осіб, то щодо тих, хто не став укладати контракт, судове провадження буде продовжено.
Наразі можливістю звільнитися від відповідальності, підписавши контракт, володіють ті, хто перебуває під слідством, але їхні справи ще не передані до суду, або ті, хто вже засуджений.
Раніше президент Росії Володимир Путін підписав 16 вересня указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових – це на 180 000 осіб більше, ніж в останньому указі про збільшення штатної чисельності Збройних сил Росії, який Путін підписав у грудні 2023 року.
Через російський обстріл Херсона постраждали двоє людей – влада
Через російський обстріл Херсона постраждали двоє людей, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Одразу двоє людей з Дніпровського району звернулися до лікарні. 58-річний чоловік внаслідок ворожого обстрілу близько 15.00 отримав мінно-вибухову травму та уламкове поранення. Стан легкий. Жінка 45 років близько 13.00 дістала контузію та мінно-вибухову травму. Її стан також оцінюється як легкий», – написав він у телеграмі.
За його словами, після надання необхідної медичної допомоги поранені лікуватимуться амбулаторно.
Нардеп Одарченко не зʼявився на судовому засіданні. У НАБУ кажуть – він перетнув кордон
Спеціалізована антикорупційна прокуратура(САП) просить ВАКС задовольнити клопотання про оголошення в міжнародний розшук народного депутата Андрія Одарченка, який не зʼявився 18 вересня на судовому засіданні, повідомила пресслужба САП.
У повідомленні не вказано імені депутата, але з матеріалів справи зрозуміло, що мова йде про народного депутата України IX скликання Андрія Одарченка, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
«Про причини неявки нардеп суд та прокурора не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли повідомити суду про місце перебування їхнього підзахисного та наголошують на відсутності зв’язку з ним. Зважаючи на це, прокурор у суді ініціював питання щодо стягнення в дохід держави застави, визначеної у якості запобіжного заходу нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також щодо оголошення його в розшук», – йдеться у повідомленні.
За попередніми оперативними даними детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Одарченко незаконно перетнув державний кордон.
Наразі прокурором заявлено клопотання про стягнення внесеної обвинуваченим застави у сумі 15 млн грн в дохід держави та оголошення його в розшук.
У Національному антикорупційному бюро України у листопаді 2023 року заявили про викриття народного депутата на спробі підкупу топпосадовця біткойнами. Йшлося про представника «Слуги народу» Андрія Одарченка.
Під час судового засідання Одарченко заперечив, що давав хабар голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. Він визнав контакти з Найємом, але заявив, що той нібито просив навчити його користуватися криптовалютою. Крім того, депутат заявив, що справа проти нього може бути свідченням «політичних чи якихось інших переслідувань».
Суд обрав народному депутату Андрію Одарченку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном два місяці з можливістю внесення застави у 15 мільйонів гривень. Він вніс заставу.
Обстріли РФ Дніпропетровщини: у Нікополі загинув чоловік, у Марганці поранена дитина – ОВА
Чоловік, поранений під час атаки 18 вересня на Нікополь у Дніпропетровській області помер у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На жаль, його травми виявилися несумісними з життям», – йдеться у дописі.
Вдень російські війська завдали удару дроном-камікадзе по Нікополю. Раніше було відомо про двох постраждалих – 42-річного чоловіка і 36-річну жінку.
Також війська РФ обстріляли Марганець з артилерії, розповів Лисак. Постраждав 9-річний хлопчик. Дитину госпіталізували в стані середньої тяжкості.
У Росії після удару ЗСУ масштабні вибухи: що відомо про склад боєприпасів у Торопці
У ніч проти 18 вересня російські ЗМІ повідомили про масову атаку безпілотників у місті Торопець Тверської області Росії – місцева влада навіть вирішила евакуювати населення з території, де працювала ППО і спалахнула пожежа.
Пізніше в Мережі з'явилися відео сильних вибухів та масштабних пожеж від місцевих жителів, які повідомили, що був атакований склад із боєприпасами. Місцева влада повідомила, що пожежа виникла «внаслідок падіння уламків БПЛА».
Пізніше джерело Радіо Свобода в СБУ повідомило, що склад головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ у Торопці атакували дрони СБУ, ГУР та ССО.
За даними джерела, на складі зберігалися ракети для комплексів «Іскандер», тактичних ракетних комплексів «Точка-У», КАБи та артилерійські боєприпаси.
Зеленський: за рік через український морський коридор транспортували 70 млн тонн вантажів
За понад рік роботи українського експортного морського коридору було транспортовано вже 70 млн тонн вантажів, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«З українських портів вийшли більш ніж 2500 суден. Порти Азії, Африки, Європи та Америки приймають наші, українські вантажі. Країни від Єгипту до Індонезії, від Тунісу і Лівії до Індії, від Алжиру до Китаю отримали наше, українське зерно», – написав він у телеграмі.
За його словами, завдяки гуманітарній ініціативі «Зерно з України» в Ефіопії, Сомалі, Ємені та Судані мільйони людей отримали необхідне продовольство.
Схвалення Верховною Радою збільшення видатків на оборону у 2024 році дасть змогу не лише краще підтримувати військових, але й посилити оборонні можливості країни, заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
«З цих коштів 274,4 мільярда гривень підуть на виплати нашим захисникам та їхнім сімʼям. Ще 76,2 мільярда буде витрачено на озброєння та техніку, що допоможе модернізувати армію і підвищити її боєздатність. Важливо, що пріоритет у закупівлях надаватиметься саме українським виробникам озброєння», – написав він у фейсбуці.
На Донеччині четверту добу триває лісова пожежа, спричинена російськими обстрілами – ОВА
Четверту добу рятувальники гасять лісову пожежу на Лиманщині, спричинену російськими обстрілами, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, площу займання вже вдалося зменшити вп’ятеро – з 500 до 100 гектарів.
«Публічні страти та життя в блокаді»: що відбувається на південному фронті
Бої на Курщині, де ЗСУ взяли під контроль десятки населених пунктів, посилюються: Росія тисне, підтягуючи резерви. Разом з цим найгарячішими залишаються Покровський та Курахівський напрямки на сході України – російські військові атакують та намагаються «вклинитися в оборону» українських сил, повідомляють у Генштабі ЗСУ.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, як події на вище зазначених напрямках впливають на ситуацію у зоні бойових дій на півдні України? Як живуть окуповані прифронтові громади і як себе там поводять російські військові? Як розвиватимуться події на фронті на південному напрямку найближчим часом і чи залежить це від бойових дій на Донеччині?
- У російської армії бракує ресурсів і резервів для того, щоб вести штурмові дії на кількох напрямках одразу. Внаслідок цього у Запорізькій області інтенсивність бойових дій останнім часом знизилася, повідомив днями на той час ще речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій. За його словами, на Гуляйпільському напрямку вже майже місяць не спостерігалися російські штурмові дії. Кілька тижнів тому окупанти частково забрали із Запорізької області свої підрозділи рівня батальйонів, полків і бригад. Водночас російські військові намагаються активізувати бойові дії на Придніпровському напрямку, сказав Лиховій.
- Тим часом президент Росії Володимир Путін 16 вересня підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових. Це на 180 тисяч осіб більше, ніж в останньому указі, який Путін підписав у грудні 2023 року.
- В американському Інституті вивчення війни вважають, що у такий спосіб Росія продовжує нарощувати свій довгостроковий військовий потенціал. Аналітики зазначили, що цей указ не є показником нової хвилі мобілізації, а радше свідчить про широту можливостей набору до російської армії. Збільшення чисельності збройних сил є частиною більш довгострокової мети Росії, яка виходить за рамки війни в Україні і спрямована на посилення загального військового потенціалу за допомогою реформ, вважають в Інституті вивчення війни.
«Син снився мені після поховання, просив: «Мамо, знайдіть мою руку». Історії дітей, яких убила Росія
Російські обстріли відбирають життя українських дітей. За останніми офіційними даними, 575 дітей загинули внаслідок війни. Імена цих дітей не мають залишатися забутими. Спільно з родинами загиблих неповнолітніх платформа пам’яті Меморіал та Радіо Свобода уже третій рік розповідає їхні історії. У цьому тексті розкажемо про чотирьох дітей – з Миколаївщини та Харківщини. Павлика вбило, коли пішов до вбиральні, сестричок Віру та Аріну – на подвір’ї, Едуард підірвався на міні…
Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для Радіо Свобода. Щоби повідомити дані про втрати – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних загиблих.