Україна повернула 9 дітей з окупованих Росією територій – Лубінець
Україні за посередництва Катару вдалося повернути з окупованих Росією територій девʼять дітей віком від 13 до 17 років та 20-річного юнака, повідомив уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець 27 вересня.
«Повернуті українці – з Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Криму. Деякі з повернутих дітей на початок повномасштабного російського вторгнення в Україну перебували в Олешківському дитячому будинку-інтернаті. Згодом їх окупаційна влада вивозила до міста Скадовськ та Росії», – написав Лубінець.
За даними уповноваженого з прав людини, один із хлопців втратив тата, який захищав Україну під час російського вторгнення.
Підсумки розмови Трампа із Зеленським: що залишилося за лаштунками зустрічі
Президент України Володимир Зеленський затримався з візитом в США ще на один день, аби все ж зустрітися із кандидатом в президенти США Дональдом Трампом. Американський експрезидент у мережі Truth Social оприлюднив лист ймовірно від Зеленського із проханням зустрітися та поговорити. Трамп погодився на зустріч, яка пройшла у Trump Tower в Нью-Йорку.
О 10 ранку за Нью-Йорком Володимир Зеленський та Дональд Трамп з’являються разом перед об’єктивами журналістів.
Перша зустріч через 5 років
Відповідаючи на питання Зеленський каже, що з минулої зустрічі минуло 5 років і дякує Трампу за зустріч: «Я думаю, у нас є спільний погляд на те, що війна в Україні повинна бути зупинена, і Путін не може перемогти. Україна повинна перемогти. І я хочу обговорити з вами деталі «плану перемоги».
Зеленський додає, що лише американці вирішують, хто стане наступним президентом США, але вже зараз важливо обговорити спільні кроки після листопада, коли пройдуть вибори.
«Тому я вирішив зустрітися з обома кандидатами», – каже Зеленський журналістам.
Трамп дякує Зеленському за його «сталеву» позицію під чаc спроби оголосити експрезиденту США імпічмент за нібито тиск на Україну питанням військової допомоги невдовзі після того, як Зеленський став президентом.
Також Трамп додає, що у нього «дуже гарні стосунки» із Зеленським і президентом РФ Володимиром Путіним.
Зеленський зауважує: «сподіваюся, що зі мною такі кращі».
Після двох годин перемовин Трамп та Зеленський знову виходять до журналістів, де повторюють тези про «спільне бажання справедливо закінчити війну» та що «ця війна не мала би розпочатися».
«Я хочу завершення війни, пан президент Зеленський хоче завершення війни, Володимир Путін хоче завершення війни – це гарне поєднання», – сказав Дональд Трамп після зустрічі із Зеленським.
Зеленський також запрошує Трампа до України, на що той погоджується сказавши, що «це прекрасна країна, прекрасна погода, прекрасне все»....
Зеленський назвав «дуже змістовною» зустріч із Трампом
Президент України Володимир Зеленський назвав «дуже змістовною» зустріч із кандидатом на виборах у США від Республіканської партії Дональдом Трампом.
«Представив йому План перемоги. Детально обговорили ситуацію в Україні та наслідки війни для нашого народу. Обговорили багато деталей. Дякую за цю зустріч! Справедливий мир потрібен», – написав він у телеграмі.
За його словами, він має з Трампом спільний погляд на те, що війна в Україні має бути зупинена.
27 вересня Зеленський зустрівся з Трампом у п’ятницю, зустріч тривала близько 40 хвилин.
Після зустрічі експрезидент США сказав: «Ми обидва хочемо, щоб це закінчилося, і ми обидва хочемо, щоб була укладена справедлива угода. Вона має бути справедливою. І я думаю, що це станеться в потрібний час».
Ні Трамп, ні Зеленський публічно не пояснили деталей потенційної угоди.
Перед початком перемовин з українським президентом Трамп заявив, що працюватиме як з Україною, так і з Росією, щоб покласти край війні.
Зустріч Зеленського і Трампа: експрезидент США заявив про «справедливу угоду в потрібний час»
Президент України Володимир Зеленський зустрівся віч-на-віч із Дональдом Трампом у п’ятницю, зустріч тривала близько 40 хвилин.
Зеленський заявив, що потрібен тиск на президента Росії Володимира Путіна.
«Ми повинні зробити все, щоб натиснути на нього, щоб він припинив цю війну. Він на нашій території. Це найважливіше зрозуміти. Він на нашій території», – сказав він.
У розмові з Fox News після зустрічі Трамп сказав: «Ми обидва хочемо, щоб це закінчилося, і ми обидва хочемо, щоб була укладена справедлива угода. Вона має бути справедливою. І я думаю, що це станеться в потрібний час».
Ні Трамп, ні Зеленський публічно не пояснили деталей потенційної угоди.
Перед початком перемовин з українським президентом Трамп заявив, що працюватиме як з Україною, так і з Росією, щоб покласти край війні.
Зустріч Трампа і Зеленського попередньо очікувалася 26 вересня. Однак 24 вересня стало відомо, що зустріч президента Зеленського із кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом не відбудеться. А 25 вересня Трамп звинуватив Володимира Зеленського, в тому, що український лідер бере мільярди доларів у Сполучених Штатів, водночас відмовляючись «укласти угоду» щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії.
Цьому передував заклик спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона звільнити посла України в США Оксану Маркарову». Республіканців розлютила організація візиту Зеленського до США, а Дональд Трамп звинуватив українського президента у прихильності до конкурентів-демократів.
ОГП: прокурори зафіксували 316 фактів сексуального насильства, пов’язаного з війною
З початку повномасштабної військової агресії РФ українські прокурори зафіксували 316 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, зокрема серед потерпілих – 200 жінок, 114 чоловіків та 15 неповнолітніх (14 дівчат та 1 хлопець). Про це повідомив Офіс генпрокурора у відповідь на інформаційний запит правозахисної організації ZMINA.
Станом на початок вересня в Україні заочно засудили до позбавлення волі за зґвалтування чи сексуальне насильство п’ятьох російських військових: трьох засудили до 12 років, двох – до 10 років та 11 років відповідно, один вирок на початок вересня 2024 року ще не набрав законної сили. Засуджених російських військових оголосили у розшук.
В Офісі генпрокурора повідомили, що станом на початок вересня 2024 року спеціалізовані групи правоохоронців виявили факти сексуального насильства на окупованих територіях Донецької, Запорізької, Київської, Чернігівської, Херсонської, Харківської та Миколаївської областей. На основі зібраних свідчень, а також доказів 49 російським військовослужбовцям повідомили про підозру.
Читайте також – ОГП: військовослужбовцю армії РФ повідомили про підозру за зґвалтування жительки Херсонщини
Наразі прокурори скерували до суду 21 обвинувальний акт щодо 30 підозрюваних у сексуальному насильстві, зумовленому війною. Судовий розгляд в усіх кримінальних провадженнях, скерованих до суду з обвинувальними актами, здійснюється за відсутності обвинувачених – заочно.
Позиція прокурорів щодо заочного засудження військовослужбовців збройних сил РФ в національних судах така, що насамперед враховують думку постраждалих – якщо вони орієнтуються на національне правосуддя, то прокурор чи слідчий розпочинає досудове розслідування.
Це роблять також для того, щоб зафіксувати злочин і зібрати докази із можливістю подальшого їх використання в міжнародних інстанціях.
Читайте також: «Для них зґвалтування – це зброя». Три дослідниці розповідають, що дізналися про сексуальні злочини військ РФ в Україні
Станом на 2023 рік Офіс генпрокурора фіксував 235 фактів сексуального насильства. Вік постраждалих становить від 4 до 82 років. Найбільша кількість випадків сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом, зафіксована у Херсонській області – відомо про 72 випадки», зауважив омбудсмен.
Сили РФ знову атакували Харків керованими авіабомбами – влада
Російські війська знову атакували керованими авіабомбами Харків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За уточненими даними, КАБ влучив у відкриту територію Київського району. Є загорання трави», – написав він у телеграмі
Інформації про постраждалих немає.
За даними мера міста Ігоря Терехова, пошкоджені кілька приватних будинків і є загроза розповсюдження вогню на місці влучання ворожого КАБу.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Нью-Йорку розпочалася зустріч Зеленського і Трампа
У Нью-Йорку почалася зустріч президента України Володимира Зеленського і колишнього президента США, кандидата на виборах від Республіканської партії Дональда Трампа.
Трамп заявив, що працюватиме як з Україною, так і з Росією, щоб покласти край війні, коли стояв поруч з Зеленським перед їхньою зустріччю.
«У нас дуже хороші відносини (із Зеленським), і у мене також дуже хороші відносини, як ви знаєте, з президентом Путіним. І я думаю, якщо ми переможемо, я думаю, що ми вирішимо це питання дуже швидко», – сказав кандидата на виборах від Республіканської партії, якого цитує агенція Reuters.
Зустріч Трампа і Зеленського попередньо очікувалася 26 вересня.
24 вересня стало відомо, що зустріч президента Зеленського із кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом не відбудеться. А 25 вересня Трамп звинуватив Володимира Зеленського, в тому, що український лідер бере мільярди доларів у Сполучених Штатів, водночас відмовляючись «укласти угоду» щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії.
Цьому передував заклик спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона звільнити посла України в США Оксану Маркарову». Республіканців розлютила організація візиту Зеленського до США, а Дональд Трамп звинуватив українського президента у прихильності до конкурентів-демократів.
Путін погрожує. На світ чекає нова гонка ядерних озброєнь?
Керована Володимиром Путіним Росія розпочала велику війну на Європейському континенті, напавши на Україну. Це порушило хиткий баланс, який був досягнутий після Другої світової війни. Кремль погрожує застосуванням ядерної зброї усім, хто допомагає Україні оборонятися. Радіо Свобода аналізує рівень ядерної загрози.
«Уперше з часів Карибської кризи ми маємо пряму загрозу застосування ядерної зброї.... Ми не стикалися з перспективою «Армагеддону» з часів Кеннеді та Карибської кризи», – заявив президент США Джо Байден у 2022 році.
Це попередження американський президент зробив після того, як Володимир Путін, який зіткнувся із серйозними невдачами після початку повномасштабного вторгнення в Україну і був змушений мобілізувати сотні тисяч цивільних російських громадня для посилення армії, заявив, що його уряд «використає всі засоби, які є в нашому розпорядженні», якщо територіальна цілісність Росії опиниться під загрозою.
Тоді він вже не вперше згадував про можливість застосування ядерної зброї у зв'язку з війною в Україні.
«Це не блеф», – сказав він у промові 21 вересня 2022 року, оголошуючи про часткову військову мобілізацію.
Незважаючи на риторику Путіна, західні офіційні особи заявили, що не бачили жодних матеріальних приготувань до ядерного удару з боку Росії, а деякі експерти зазначили, що ця зброя «не є такою і корисною для досягнення військових цілей».
Хоча російський ядерний удар по Україні здається малоймовірним, ризик нової гонки ядерних озброєнь продовжує зростати.
За останні роки Росія і США вийшли з кількох ключових договорів про контроль над озброєннями, і лише один – новий Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (новий СНО) – залишається чинним. Його термін дії спливає у 2026 році. І хоча Росія заявила, що призупинила участь у договорі, який обмежує кількість ядерних боєголовок, пускових установок і бомбардувальників, які можуть бути розгорнуті двома підписантами, Москва пообіцяла поки що дотримуватися встановлених обмежень.
Якщо термін дії нового Договору СНО закінчиться і жодна нова угода не прийде на зміну, дві найбільші ядерні держави вперше з моменту набуття чинності Договору СНО-1 30 років тому, в 1994 році, не матимуть жодних обмежень на кількість ядерних боєголовок і пускових установок, які вони можуть розгортати.
В усіх регіонах України оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, це пов’язано зі зльотом двох винищувачів МіГ-31К з аеродрому Саваслейка (Нижньогородська область РФ).
У ЗСУ повідомили про пуски крилатих ракет «Кинджал». За даними Повітряних сил, дві ракети прямували у напрямку Старокостянтинова, швидкісна ціль на Кременчук.
Поблизу Старокостянтинова розташований військовий аеродром, тому сили РФ часто спрямовують свої ракети та дрони на це місто. Попередня атака була 26 вересня. У Повітряних силах зазначили, що інформація щодо місць прильотів чи уражень не є публічною, тому про наслідки не повідомляють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Кривому Розі зросла кількість загиблих внаслідок ранкового ракетного удару – влада
У Кривому Розі з-під завалів адмінбудівлі, в яку влучила російська ракета, дістали тіла чоловіка та жінки, розповів голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Число жертв вранішнього удару росіян по місту зросло до трьох», – написав він.
У «Резерв+» у жовтні почне працювати сервіс рекрутингу – Міноборони
У застосунку «Резерв+» у жовтні почне працювати сервіс рекрутингу, в доступі будуть актуальні вакансії у військових частинах, повідомляє Міністерство оборони України.
Новий сервіс анонсувала заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко під час виступу на конференції IT Arena у Львові.
За її словами, «це значно розширює лінійку сервісів, які надає Міноборони військовим та цивільним особам».
«Ми ставили перед собою амбітну мету, щоб застосунок «Резерв+», крім базової функції оновлення даних, став інструментом, де військовозобов’язаний, призовник чи резервіст міг розв'язати свої питання у кілька кліків. І відкриття можливості обрати собі місце служби – один із важливих кроків, які ми робимо для цього. Поступово ми будемо покращувати функціонал сервісу. Тож чекатимемо відгуків користувачів про свій досвід», – зазначила Черногоренко.
Відомо, що сервіс рекрутингу у «Резерв+» допоможе користувачам обрати посади, які найбільше відповідають їхньому досвіду, вмінням і вподобанням.
Як зауважили в Міноборони, будуть доступні як бойові, так і небойові позиції.
На початку пошуку вакансії користувачам слід заповнити невелику анкету. На основі цієї інформації та обраних навичок система запропонує найбільш відповідні варіанти. Застосунок міститиме детальний опис вакансій, зокрема інформацію про бригади, їх командування, досягнення й публікації у ЗМІ.
Застосунок «Резерв+» почав працювати 16 травня, у день, коли набув чинності новий закон про мобілізацію. За цей час завдяки йому понад три мільйони українців змогли оновити дані і згенерувати військовий електронний документ.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
27 вересня вдруге Галицький районний суд не зміг обрати запобіжний захід щодо активіста, антивакцинатора під час пандемії ковіду Остапа Стахіва. Він не з’явився на судове засідання.
25 вересня Стахіву повідомили про підозру за двома статями Кримінального кодексу України, а в помешканні активіста провели обшук.
Досудові слідчі дії далі тривають, а наступне судове засідання щодо обрання активісту запобіжного заходу призначене на 30 вересня.
27 вересня судове засідання щодо обрання запобіжного заходу Остапу Стахіву довелося перенести. бо прокуратура і Нацполіція запросили підозрюваного на слідчі дії у той же час, на який було заплановане засідання суду. Про що й подав клопотання підозрюваний.
Обрати запобіжний захід для Стахіва мали ще 25 вересня, але тоді він не прийшов на судове засідання у Галицький районний суд Львова. Тоді Стахів не подавав клопотання про свою відсутність, повістку він отримав, але відмовився її підписати. Що було зафіксовано правоохронцями.
Оперативники СБУ у Львові провели обшуки у помешканні 39-річного Остапа Стахіва і в центрі друку «Копірум» 25 вересня. А також у Києві – у кількох осіб, які співпрацювали з львів’янином, за даними слідства.
СБУ, Нацполіція та прокуратура стверджують, що зібрали доказову базу і на її основі оголосили Остапові Стахіву підозри:
- у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України, за частиною другою статті 114 (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану )
- Кримінального кодексу України;
- а також у вчиненні кримінальних правопорушень за статтею 190 (шахрайство).
Слідство повідомляє, що 39-річний Остап Стахів, як «керівник» газети, яка не мала відповідної законної акредитації, проводив онлайн-курси і видавав журналістські посвідчення цього часопису. Оплату у розмірі 7 тисяч гривень слухачі повинні були переказати на рахунок іншої правозахисної організації, засновником якої теж був підозрюваний...
Міжнародна федерація Червоного хреста (МФЧХ) відмовилася виключати зі свого складу російський Червоний хрест (РЧХ). Україна проінформує про це рішення донорів організації, зазначив уповноважений Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що «неодноразово розповідав керівництву та представникам МФЧХ про ймовірні злочини російського Червоного хреста та вимагав прозорого розслідування та виключення зі складу Федерації».
За словами омбудсмена, «для цього навесні МФЧХ створила Спостережну групу правління, яка мала досліджувати діяльність російського Червоного хреста. Усі підтвердження російських злочинів Лубінець передав президенту МФЧХ Кейт Форбс. Наразі Федерація оприлюднила звіт про діяльність російського Червоного хреста, де жодних злочинів «не помітили».
Зокрема, Федерація підтвердила окупацію Росією українських територій та підтвердила, що російський Червоний хрест відвідував тимчасово окуповані території, наголосив Лубінець.
«РЧХ має працювати тільки на своїй території. Це порушення статуту Федерації з боку РЧХ, а також порушення територіальної цілісності України. Такі дії Федерація виправдала «новаторськими підходами» та «гуманітарними» цілями», – звернув увагу омбудсмен.
В Україні з початку повномасштабного вторгнення зареєстрували близько 4 тисячі злочинів, які вчинили російські окупанти проти дітей. Про це у вересні повідомив генеральний прокурор Андрій Костін. За його словами, найбільша кількість таких злочинів зафіксована у Луганській, Донецькій та Херсонській областях. Вони стосуються фактів викрадення, примусової депортації та сексуального насильства щодо дітей, сказав Костін.
Крім того, генпрокурор нагадав, що на окупованих територіях намагаються «перевиховувати» українських дітей та залучають їх до мілітарних організацій. Дітям видають російські паспорти, замінюють дані, насаджують наративи російської пропаганди й змушують вступати до «Юнармії» та інших парамілітарних структур, зазначив Костін.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив докладніше дізнатися про те, з якими психологічними наслідками стикаються діти через війну та чи вдасться покарати російську владу за злочини проти українських дітей.
«... забрали цих дітей «на підвал» і били їх усю ніч. Причому вони відкрили повністю двері та вікна того підвалу. Батьків, які прибігли визволяти своїх дітей, не пускали озброєнні військові. Плач та крики про допомогу дітей чули батьки, але нічого не могли зробити. Цих дітей на ранок викинули з підвалу в абсолютно непритомному стані»
Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська розповіла «Новинам Приазовʼя», що у регіоні зареєстровано 283 кримінальні правопорушення проти дітей.
«172 випадки стосуються умисних вбивств або ж поранення дітей, 72 стосуються депортації або примусового переселення дітей, а 21 – незаконного позбавлення волі. Також зафіксовані 3 випадки злочинів проти статевої свободи дітей та 15 інших воєнних злочинів, таких як вербування або пошкодження майна неповнолітніх», – проінформувала вона.
Деякі діти, що залишаються на окупованих територіях, зазнають пропагандистського впливу для формування у них позитивного ставлення до Збройних сил РФ, додали у відомстві.
«Наразі обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях за такими фактами. На Херсонщини, дійсно, досить велика кількість злочинів оскільки обстріли території продовжуються, і саме через це найбільше проваджень – через вбивства дітей, а також їхні поранення», – зазначила вона.
До суду спрямовані обвинувальні акти у трьох кримінальних проваджень, потерпілими яких є діти, каже представниця прокуратури...
СБУ повідомила про ще одну підозру голові Центробанку Росії
Українські правоохоронці зібрали докази причетності Центробанку РФ до забезпечення війни проти України. Вже другу підозру отримала голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, йдеться в повідомленні Служби безпеки України.
У відомстві кажуть, що за матеріалами справи і висновками незалежних досліджень, «керівниця центробанку Росії Ельвіра Набіулліна була завчасно поінформована про плани російського диктатора Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну і ухвалювала рішення Центробанку, які забезпечили військову агресію».
«Набіулліна змінила стратегію роботи російського Центробанку для підтримки окупації, уникнення санкцій проти РФ за вторгнення в Україну, а також для полегшення фінансування окупаційних угруповань», – зазначили в СБУ.
У Румунії піднімали винищувачі через удар РФ по Україні – Міноборони
У Румунії 27 вересня піднімали в небо винищувачі через черговий удар Росії по Україні, повідомило румунське Міністерство оборони.
«Для моніторингу ситуації два літаки F-16 ВПС Румунії вилетіли з 86-ї авіабази Борча, починаючи з 1:52, і пізніше, починаючи з 3:22, – ще два літаки F-18 ВПС Іспанії. Усі чотири винищувачі приземлилися на авіабазі близько 4:00», – йдеться в повідомленні.
За даними Міноборони Румунії, у згаданий проміжок часу система радіолокаційного спостереження країни вказала на ймовірність того, що один із безпілотників, залучених до атаки на українські цілі, близько 3:00 перетнув румунський повітряний простір «на дуже короткий період, менше ніж три хвилини», у прикордонній зоні з Україною.
Внаслідок ракетного удару по Кривому Рогу постраждало вже п’ятеро людей, одна людина загинула, повідомив голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак.
«Двоє госпіталізованих. Троє потерпілих будуть оговтуватися вдома», – зазначив місцевий чиновник.
Крім того, за даними голови ОВА, під завалами адмінбудівлі в Кривому Розі виявили тіло жінки.
Також відомо, що внаслідок удару по Кривому Рогу окрім адмінбудівлі понівечені 23 приватні будинки і 3 дев’ятиповерхівки та навчальний заклад.
Міненерго: через обстріли понад 8 тисяч споживачів у трьох областях залишилися без світла
Понад вісім тисяч споживачів у трьох областях України залишилися без електропостачання через російські обстріли, повідомило Міністерство енергетики.
За повідомленням, за минулу добу через обстріли і бойові дії були знеструмлення у Донецькій, Харківській і Херсонській областях.
Зокрема, на Донеччині через російські обстріли минулої доби знеструмлено 6,6 тисячі абонентів у п’яти населених пунктах.
У Міненерго раніше наголосили, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше в місії ООН заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.