Доступність посилання

Початок Нового 2026 року. Софійська площа. Київ, Україна
Початок Нового 2026 року. Софійська площа. Київ, Україна

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Генштаб ЗСУ: російські війська були активні на чотирьох напрямках протягом доби

Протягом доби на фронті відбулося 159 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 30 вересня. «Найгарячішою» військові називають ситуацію на Покровському напрямку, також армія РФ активна на Куп’янському, Лиманському та Курахівському напрямках.

Російські війська 16 разів атакували на Харківщині, чотири зіткнення тривають.

На Куп’янському протягом дня російські загарбники 23 рази намагалися просунутися до українських позицій біля Синьківки, Новоосинового, Глушківки, Стельмахівки, Андріївки, Кругляківки та Вишневого, на кінець доби тривають сім боєзіткнень.

«На Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 24 рази в районах Греківки, Макіївки, Невського, Новосадового, Діброви, Серебрянки, Григорівки та у Серебрянському лісництві. Досі точиться чотири боєзіткнення, решту – наші воїни зупинили. На Сіверському напрямку ворог тричі протягом дня намагався прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Верхньокам’янське та Білогорівка», – йдеться в зведенні.

Читайте також: «Чотири ракети по нас випустили, і не влучили»: аеророзвідники ЗСУ про бойову роботу під Вугледаром

Командування повідомляє, що всі російські атаки біля Часового Яру захлинулися, на Торецькому напрямку тривують п’ять боїв із 17, «ситуація контрольована».

«Ворог 34 рази намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку. Від початку доби окупанти в районах населених пунктів Новоторецьке, Новогродівка, Лисівка, Миролюбівка, Воздвиженка, Суха Балка, Миколаївка, Селідове та Михайлівка 31 раз отримали жорстку відсіч від наших захисників. Три атаки тривають в районах населених пунктів Новоторецьке та Миколаївка», – повідомляє штаб.

Також російська армія 24 рази атакувала позиції ЗСУ на Курахівському напрямку – поблизу Георгіївки, Костянтинівки, Курахового, Цукуриного та Катеринівки. На кінець доби українські воїни відбили 17 атак, сім боєзіткнень тривають.

Також Сили оборони відбили шість із восьми атак на Времівському напрямку, поблизу Вугледара, Богоявленки та Золотої Ниви. На Оріхівському напрямку було відбито російську спробу штурмувати українські позиції.

Також штаб повідомляє про продовження ведення операції в Курській області.

НАТО анонсує додаткове спостереження над Румунією для відстеження військової активності Росії

Північноатлантичний альянс 29 вересня розпочав додаткові польоти літаків спостереження з бортовими системами попередження та контролю (AWACS) над Румунією – про це пресслужба НАТО заявила 30 вересня.

За повідомленням, рішення ухвалили в координації з румунським командуванням. Додаткове спостереження має «підтримувати посилену присутність Альянсу в регіоні та відстежувати російську військову діяльність».

«Це також посилить здатність Румунії реагувати на посилення повітряної активності поблизу її кордону. Ця діяльність із посилення пильності є законною, захисною, пропорційною та повністю прозорою», – йдеться в заяві.

НАТО зазначає, що польоти будуть здійснюватися лише над територією Альянсу з авіабази Превеза в Греції та головної бази AWACS альянсу в німецькому Гайленкірхені.

У Румунії вже неодноразово повідомляли про падіння уламків російських безпілотників після ударів РФ по Україні.

Армія РФ 97 разів обстріляла Сумщину за день, двоє людей поранені

Російські війська обстріляли прикордоння Сумської області 97 разів протягом доби, в регіоні зафіксували 183 вибухи, повідомила обласна військова адміністрація.

«Обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Білопільська, Річківська, Краснопільська, Охтирська, Великописарівська, Новослобідська, Глухівська, Шалигинська, Есманьська, Хутір-Михайлівська, Свеська, Середино-Будська громади», – йдеться в повідомленні.

За даними ОВА, російські війська застосовували, зокрема, FPV-дрони, дрони для скидання вибухівки, керовані авіаційні бомби, артилерію й міномети.

«Есманьська громада: ворог бив з мінометів (5 вибухів), КАБ (7 вибухів), FPV дронами (3 вибухи). Внаслідок обстрілу КАБ поранення отримав місцевий мешканець… Глухівська громада: зафіксовано пуски КАБ (9 вибухів), удар FPV дроном (1 вибух). Внаслідок обстрілу FPV дроном отримала поранення одна цивільна особа», – додає адміністрація.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Прокуратура: на Харківщині 4 людей постраждали через удар російського дрона

Російська армія атакувала село Івашки Богодухівського району Харківщини близько 18:05 30 вересня, повідомила обласна прокуратура.

За даними відомства, четверо людей зазнали поранень.

«Двоє волонтерів – чоловіки 24 та 62 років отримали поранення. 55-річна жінка та 17-річний хлопець зазнали гострої реакції на стрес. Внаслідок удару пошкоджено автомобіль», – йдеться в повідомленні.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження про ймовірне порушення законів та звичаїв війни.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

G7 «ніколи не прийме» спробу Росії анексувати області України – заява

Країни «Групи семи» продовжать підтримувати Україну та її територіальну цілісність – про це йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ країн-членів G7, а також високого представника Євросоюзу із закордонних справ.

Таким чином дипломати прокоментували другу річницю нелегальної анексії Росією частин Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.

«Ми ніколи не визнаємо це та інші порушення міжнародного права, вчинені Росією проти України та її народу, і продовжуватимемо найрішучішим чином засуджувати незаконну агресію Росії, порушення нею прав людини та зловживання на тимчасово окупованих територіях України, а також тривалі жорстокі атаки з руйнуванням цивільної, критичної та міської інфраструктури», – йдеться в тексті.

Країни G7 закликали міжнародну спільноту також засудити дії Росії. Вони також заявили про «непохитну» підтримку України та відданість зобов’язанню збільшити вартість агресії для Росії:

«Разом ці заходи допоможуть створити належні умови для всеосяжного, справедливого та тривалого миру, що ґрунтується на принципах Статуту ООН. Ми продовжимо залучати ширше міжнародне співтовариство до цієї мети, прагнучи відновити повну повагу до заснованого на правилах міжнародного порядку».

Автори заяви вказали на те, що війна «може закінчитися зараз», якщо Росія виведе свої війська з усієї території України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.

У вересні 2022 року президент РФ Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до Російської Федерації частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та окупованої Луганської областей України.

Україна, країни Заходу і багато інших країн світу заявили, що не визнають цю спробу анексії і, як і раніше, вважатимуть Херсонську та Запорізьку області, як і Донецьку та Луганську, суверенною територією України.

Зеленський провів Ставку: йшлося про комплектування бригад, тиск на Росію і досягнення миру

Президент України Володимир Зеленський 30 вересня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача. На ній розглядалось комплектування бригад, повідомив глава держави у новому відеозверненні.

За словами Зеленського, під час Ставки було розглянуто два питання:

  • перше – комплектування бригад;
  • друге – зброя й техніка для військовослужбовців, закупівля та постачання.

«Ще сьогодні окремо обговорили з міністром оборони України Умєровим (Рустемом Умєровим – ред.) виконання контрактів і те, як працюють інституції в системі Міністерства оборони. Усі реальні реформаторські кроки мають бути повністю реалізовані», – розповів Зеленський.

Також президент зазначив, що «детально й дуже тривало» говорив із головкомом ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генштабу Анатолієм Баргилевичем – «розмова тривала понад дві з половиною години».

«Доповіді щодо кожного з наших фронтових напрямків, наші можливості подальші та конкретні завдання. Дуже непроста ситуація. Найголовніше – тиснути на Росію всіма засобами, всіма інструментами, щоб якнайшвидше досягти нашої мети – реального й справедливого миру для України, для всіх наших людей», – підкреслив Зеленський.

Попереднє засідання Ставки Зеленський проводив 20 вересня: йшлося про енергетику, виробництво ракет, дронів і РЕБ.

Із окупованих Росією територій повернули ще трьох дітей – Єрмак

На підконтрольну Україні територію в межах ініціативи президента України Володимира Зеленського Bring Kids Back UA з окупованої Росією частини Донецької області повернули ще трьох дітей та їхню маму, розповів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у соцмережі Х.

За його словами, «понад рік родина проживала в окупації, де діти змушені були навчатися в російській школі. Мати отримувала постійні погрози від окупаційної влади, їй погрожували примусово відправити дітей до інтернату. Це змусило сім’ю наважитися на виїзд з тимчасово окупованої Донеччини».

«Щиро вдячний команді Офісу президента та Офісу омбудсмена за злагоджену роботу, а також партнерам за допомогу. Завдання президента буде виконане – кожна дитина повернеться додому», – додав Єрмак.

За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.

Ядерні заяви Путіна не мають зупинити НАТО у підтримці України – Столтенберґ

Члени НАТО не повинні зупинятись в наданні більшої військової допомоги Україні через «безрозсудну російську ядерну риторику» президента РФ Володимира Путіна, зазначив в інтерв’ю агентству Reuters заявив Єнс Столтенберґ, який залишає посаду голови НАТО.

Столтенберґ відреагував на зміну у ядерній доктрині РФ минулого тижня, зокрема на заяву про те, що «Москва вважатиме будь-яку атаку на неї за підтримки ядерної держави спільною атакою».

«Те, що ми бачимо – це патерн безрозсудної російської ядерної риторики і заяв, і (ця заява президента РФ Володимира Путіна – ред.) вписується в цей шаблон. Щоразу, коли ми посилювали нашу підтримку новими типами озброєнь, росіяни намагалися нам перешкодити. Вони не досягли успіху, і цей останній випадок не повинен завадити союзникам по НАТО підтримувати Україну», – сказав генсекретар НАТО.

Він додав, що НАТО не виявило «жодних змін» у ядерній політиці Росії, «які б вимагали якихось змін з нашого боку».

Столтенберґ також підкреслив, що «найбільшим ризиком для НАТО» може бути перемога Путіна в Україні.

Генсекретар НАТО заявив, що «будь-яке закінчення війни шляхом переговорів повинно включати гарантії безпеки для України з боку західних держав, насамперед США». В іншому випадку, за його словами, «Росія не поважатиме жодних ліній, накреслених на карті, за які вона не повинна виходити».

«Коли узгоджується якась лінія – чи то міжнародно визнаний кордон, чи інша лінія припинення вогню, ми повинні бути абсолютно впевнені, що війна там закінчується. Поки що ми бачимо, що Росія атакує, вичікує, а потім знову атакує», – сказав він, маючи на увазі попередні домовленості, спрямовані на припинення війни між Росією та Україною.

«Я не думаю, що ми можемо змінити думку президента Путіна (щодо України – ред.), але ми можемо змінити його розрахунки, продемонструвавши, що ціна продовження війни настільки висока, що для нього краще сісти і прийняти Україну як суверенну незалежну державу», – сказав Столтенберґ.

Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь на тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ.

За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.

В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».

7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.

Зеленського змушують змінити курс війни: до чого схиляють Україну?

Видання The Economist вийшло із публікацією «Війна йде погано. Україна та її союзники повинні змінити курс», в якій автори пишуть про виникнення дедалі більшого розриву між прагненням багатьох українців до повної перемоги і виходу на кордони 1991 року та їхньою готовністю чи можливістю боротися за цю перемогу. Автори констатують, що війна на виснаження у довгостроковій перспективі – це неприпустимо.

Чи готові українці на поступки задля миру, та чи готовий до цього сам президент України Володимир Зеленський?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» за лінком

Генштаб ЗСУ: від початку доби відбулось 80 боєзіткнень, найбільше російських атак – на трьох напрямках

На фронті від початку доби 30 вересня сталося 80 бойових зіткнень, найбільше російських атак зафіксовано на Лиманському, Покровському і Торецькому напрямках, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ.

«На Харківському напрямку російські окупанти сім разів безуспішно атакували оборонні рубежі українських підрозділів поблизу Бургуватки, Стариці та Вовчанська, два боєзіткнення тривають дотепер. На Куп’янському напрямку українські воїни відбили п’ять ворожих атак неподалік Синьківки, Новоосинового, Глушківки та Вишневого, ще два боєзіткнення тривають поблизу Кругляківки», – кажуть українські військові.

Також відомо, що «на Лиманському напрямку за день загарбницька армія здійснила 14 атак біля Греківки, Макіївки, Невського, Новосадового, Діброви, Серебрянки, Григорівки та у Серебрянському лісництві. Десять боєзіткнень на цей час завершилися, ще чотири тривають. Противник застосовував авіацію по району Серебрянського лісництва, скинувши понад 60 некерованих авіаційних ракет».

«На Краматорському напрямку загарбники, за підтримки авіації, здійснили два штурми позицій нашого війська поблизу Часового Яру. Один бій завершено, ще один триває. На Торецькому напрямку відбулося десять ворожих атак в районах Торецька, Залізного, Неліпівки, Щербинівки. Агресор завдав авіаційного удару по Костянтинівці, вже застосувавши три авіабомби», – зазначили у Генштабі.

Українські військові уточнили, що «на Покровському напрямку від початку доби окупанти здійснили 13 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Новоторецьке, Суха Балка, Миколаївка, Селидове та Михайлівка. Сили оборони стримують натиск та відбили сім атак противника, шість боєзіткнень ще триває. Втрати ворога уточнюються».

Витрати РФ на війну перевершать прогнози Bloomberg – дані уряду

У 2025 році бюджетні витрати Росії за статтею «Національна оборона» очікуються у розмірі 13,5 трильйона рублів, пише видання The Bell із посиланням на пояснювальну записку до законопроєкту про федеральний бюджет (в Україні це посилання не відкривається). Таким чином, військові витрати становитимуть 6,31% валового внутрішнього продукту Росії.

Проєкт федерального бюджету на 2025 рік та на плановий період 2026 та 2027 років був внесений до Держдуми 30 вересня.

За тиждень до цього агентство Bloomberg ознайомилося з проєктом трирічного російського бюджету, який передбачав військові витрати 13,2 трильйона рублів (142 мільярди доларів або 6,2% ВВП), тобто менші, ніж у нинішній версії.

У бюджеті 2024 року на військові витрати було закладено 10,4 трильйона рублів, що на той час було рекордом. Ще рік тому передбачалося, що у 2025 і 2026 роках військові витрати скорочуватимуться до 8,5 і 7,4 трильйона рублів відповідно.

Сили РФ вдарили по бригаді енергетиків на Дніпропетровщині, влучили у службове авто – ДТЕК

Російські військові 30 вересня атакували дронами енергетиків у Дніпропетровській області, йдеться в повідомленні компанії ДТЕК.

Як зазначили енергетики, «ремонтна бригада працювала біля лінії фронту, де відновлювала пошкоджені повітряні лінії. У цей момент росіяни атакували її дронами».

«На щастя, енергетики встигли сховатися і залишилися неушкодженими. Дрон російських окупантів влучив у службовий автомобіль і повністю його зруйнував», – уточнили в ДТЕК.

Згодом, за даними компанії, бригаду евакуювали з місця обстрілу.

У Міненерго раніше наголосили, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.

За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Раніше в місії ООН заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.

«Чотири ракети по нас випустили, і не влучили»: аеророзвідники ЗСУ про бойову роботу під Вугледаром

Вугледар став одним з основних напрямків ударів військ РФ на Донбасі на початку вересня. Тоді за два тижні безперервних штурмів армія країни-агресора змогла окупувати Пречистівку і Водяне та оточити місто з флангів. Наразі російська армія знищує Вугледар КАБами, перетворюючи його на суцільні руїни.

Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували у українських аеророзвідників на цій ділянці фронту, щоб зрозуміти, наскільки критичною є ситуація навколо Вугледару.

Швидкість не менше 100 кілометрів на годину, мобільний РЕБ на даху авто. Це значно підвищує наші шанси доїхати до українських позицій цілими – російські FPV-дрони тут усюди. Плюс артилерія армії РФ, яка щодня рівняє із землею все, до чого може дотягнутись. Тому контрбатарейна боротьба на цьому відтінку фронту – один із пріоритетів.

Поблизу Часового Яру поранений журналіст РФ Денис Кулага

Кореспондент російської газети «Известия» Денис Кулага поранений унаслідок атаки дрона біля міста Часів Яр у Донецькій області. Він госпіталізований з переломами ніг та осколковими пораненнями, йдеться у матеріалі видання.

Кулага незаконно перебуває на території України. Він повертався зі зйомок на квадроциклі з російськими військовими, повідомляє газета. На опублікованому відео Кулага одягнений у камуфляжну форму, аналогічну формі російських військових і не відрізняється від них.

Російські війська сформували кліщі для Селидового: як діятимуть далі?

Бюджет РФ передбачає «значні кошти» на війну проти України – російський уряд

Російський уряд вніс на розгляд парламенту проєкт федерального бюджету на 2025 рік та на плановий період 2026 та 2027 років. Пресслужба уряду, повідомляючи про це, наголосила, що під час його підготовки кабінет міністрів «виходив із необхідності виконання соціальних зобов’язань перед громадянами та вирішення пріоритетних завдань, позначених президентом».

Як звертає увагу видання The Bell, російське міністерство фінансів у своєму пресрелізі (не відкривається для користувачів в Україні) вперше згадало військові витрати на 2025 рік, але без цифр (хоча для решти статей обсяги фінансування зазначені).

«У проєкті бюджету передбачаються значні кошти на зміцнення обороноздатності країни задля забезпечення завдань СВО («спеціальна воєнна операція», російська офіційна назва війни проти України – ред.). Ресурси будуть передбачені (і вже передбачені) на оснащення Збройних сил необхідним озброєнням та військовою технікою, виплату грошового забезпечення, підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу», – вказано в урядовому пресрелізі.

КМДА: у трьох районах Києва фіксують високий рівень забрудненості повітря

У Дарницькому, Дніпровському та Голосіївському районах столиці фіксується високий рівень забрудненості повітря через підвищення концентрації зважених часток (пилу), повідомляє Київська міська військова адміністрація (КМДА).

За даними відомства, на київських стаціонарних пунктах моніторингу атмосферного повітря спостерігаються наступні показники забрудненості повітря:

  • на проспекті Європейського Союзу, 64-Г – загальний індекс якості повітря – 59 (середній рівень забрудненості);
  • на вулиці Щусєва, 20 загальний індекс якості повітря – 69 (середній рівень);
  • на вулиці Турівській, 28 – індекс якості 62 (середній рівень);
  • на проспекті Берестейському, 97 – індекс якості 44 (низький рівень);
  • на вулиці Китаївській, 22 – індекс якості 81 (високий рівень забрудненості);
  • на Харківському шосе, 7/1 – індекс якості 81 (високий рівень);
  • на вулиці Архітектора Вербицького, 26 – індекс якості повітря 76 (високий рівень).

Пєсков просить не повʼязувати зміни у ядерній доктрині РФ з війною проти України

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков закликав надмірно не апелювати до змін у ядерній доктрині в контексті СВО («спеціальна військова операція» – офіційне російське позначення війни проти України).

«Не потрібно перебільшувати цей документ. Він надзвичайно важливий, таким чином, і відповідним чином будуть формуватися важливі рішення. Але спеціальна військова операція йде за планом, і не все потрібно привʼязувати до цього», – сказав речник журналістам.

Пєсков заявив про це, відповідаючи на запитання щодо ймовірності ядерної відповіді через атаку безпілотників на Росію.

29 вересня російська протиповітряна оборона знищила 125 українських безпілотників у семи регіонах РФ, а також над Азовським морем. Одне з нових положень доктрини передбачає, що достовірна інформація про масштабну повітряну атаку на Росію може виправдати ядерну відповідь Москви.

Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь на тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ.

За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.

В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».

7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.

У Міндовкілля назвали причини задимлення у Києві та погіршення якості повітря

У Києві спостерігається задимлення, причиною якого є пожежі в екосистемах області, йдеться в повідомленні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

За даними моніторингових постів місцевої влади та громадських організацій, наразі спостерігається «середній» рівень забрудненості повітря.

«Станом на 7 ранку локалізовано сім випадків пожеж на загальній площі 1,25 га у Вищедубечанській філії ДП «Ліси України» на Київщині. О 10 ранку локалізовано нове загоряння на площі 1,1 га. Наразі ситуація знаходиться під контролем лісівників», – кажуть у відомстві.

У Міндовкілля кажуть, що у зв’язку з цим необхідно дотримуватися рекомендацій та слідкувати за показниками якості повітря на офіційному ресурсі Міндовкілля «ЕкоЗагроза», станціях державного (місцевого) та громадського моніторингу.

«Уже не до бюрократії»: як війна Росії проти України, Китай, Північна Корея та Іран примушують США та НАТО «змінюватися»

Світ різко змінився, а добре відлагоджена і заформалізована система оборони Заходу раптом опинилися перед небаченими викликами. Змінюйся, або... вимагає реальність.

Розв'язана Росією повномасштабна війна проти України, спровокований нападом бойовиків «Хамасу» на Ізраїль конфлікт на Близькому Сході, а також постійна небезпека в Індо-Тихоокеанському регіоні створили загрози, які змушують американську оборонну сферу і НАТО в цілому швидко змінюватися. Що саме треба змінити? І чому це так важливо? Російська служба Голосу Америки зібрала думки аналітиків.

Світові автократії – Китай, Росія, Іран і Північна Корея –прямо беруть участь у війнах, що палають в Європі і на Близькому Сході, або ж безпосередньо впливають на них. При цьому вони демонструють здатність модернізувати свій оборонний потенціал, кидаючи виклик США та Заходу в галузі військових інновацій.

Відтак, вважають аналітики, США і Захід в цілому постали перед необхідністю змінити:

  • стратегію і тактику оборони,
  • принцип формування та розподілу оборонних бюджетів,
  • військово-технічну політику,
  • методи та підходи до ведення сучасної війни,
  • систму відновлення та виробництва озброєнь.

Вашингтонський аналітичний центр – Гудзонівський інститут (Hudson Institute) зібрав експертів для обговорення можливостей США в оновленні потенціалу та методів ведення бойових дій в умовах «нової Холодної війни».

Сенатор Том Коттон (Tom Cotton, United States Senator, Sen. Arkansas), який працює в Комітеті Сенату США з розвідки та Судового комітету, наголосив, що, незважаючи на те, що армії США і НАТО, як і раніше, потрібні бомбардувальники, винищувачі, авіаносці та підводні човни, багато що з того, що застосовується на полі бою на Близькому Сході та в Україні – потребує значне менше грошей, але прямо впливає на хід війни.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG