Польські фермери поновлюють блокування кордону з Україною – Львівська митниця
Польські фермери поновлюють блокування кордону між своєю країною та Україною, повідомила 8 жовтня Львівська митниця. За цими даними, наразі таке блокування стосуватиметься лише одного пункту пропуску.
«З 8 жовтня до 31 грудня 2024 року планується чергова акція протесту польських фермерів у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика», – ідеться в повідомленні.
На Херсонщині двоє госпіталізованих через обстріл РФ з артилерії та удар FPV-дроном – ОВА
Війська РФ 8 жовтня обстріляли з артилерії магазин в Антонівці на Херсонщині, будівля зазнала серйозних руйнувань, повідомила обласна військова адміністрація.
«Швидка» доставила до лікарні 48-річного чоловіка, який зазнав вибухову травму й ампутацію гомілки. Попередньо, є ще кілька постраждалих. Інформація уточнюється», – вказано у дописі.
Війська РФ атакували Харків, 11 людей постраждало – влада
Вранці, 8 жовтня, російські війська атакували Харків. Зафіксоване влучання в Індустріальному районі міста, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередньою інформацію, пошкоджене цивільне виробництво.
Міський голова Ігор Терехов розповів про 16 постраждалих.
Раніше очільник ОВА писав, що постраждало 11 людей, серед них – дитина 16 років. Троє – у тяжкому стані.
ДБР передало до суду справу щодо воєнкома Борисова, який відпочивав на Сейшелах у грудні 2022 року
Працівники ДБР завершили розслідування кримінального провадження щодо колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо підробки документів. Обвинувальний акт направлено до суду, повідомила пресслужба ДБР 8 жовтня.
У повідомленні не зазначено ім’я фігуранта справи, але з матеріалів слідства зрозуміло, що мова йде про колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова.
ДБР підозрює чоловіка у тому, що він підробив медичний документ для виїзду за межі України.
«Користуючись своїми тісними робочими та позаробочими зв’язками, ввівши в оману лікуючого лікаря, колишній начальник Одеського обласного ТЦК та СП потрапив у список військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок російської агресії та мають право на лікування за кордоном, після чого, внаслідок службової недбалості посадової особи Держприкордонслужби, самовільно виїхав за межі України та відправився на відпочинок до дороговартісних курортів Сейшельських Островів та Іспанії», – йдеться у повідомленні.
Фігурант обвинувачується у використання завідомо підробленого документа, нез’явлення вчасно на службу без поважних причин і в ухиленні від несення обов’язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану. Йому загрожує до десяти років позбавлення волі.
Борисову також повідомлено про підозру в організації легалізації незаконних доходів на суму у понад 142 млн гривень і набуття активів, які перевищують законні доходи.
24 липня 2023 року ДБР затримало колишнього воєнкома, суд взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 150 мільйонів гривень.
Борисов публічно не коментував порушені проти нього провадження.
Сирський каже, що обговорив з Брауном реалізацію воєнної складової плану перемоги
У рамках розвитку діалогу на стратегічному рівні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів чергову телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США генералом Чарльзом Брауном, повідомив Сирський у соцмережах 8 жовтня.
«Ознайомив із актуальною безпековою обстановкою в Україні та критичними потребами Збройних сил в озброєнні, військовій техніці, боєприпасах. Обговорив шляхи реалізації воєнної складової плану перемоги президента України та наступні кроки щодо виконання спільних проєктів», – написав головнокомандувач ЗСУ.
За словами Сирського, під час розмови також скоординували погляди у рамках підготовки до 25-го засідання у форматі «Рамштайн», яке відбудеться на рівні глав держав-учасниць Контактної групи з питань оборони України.
Раніше український президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть план перемоги усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
Удари по Криму. Чи здатні російські ЗРГК «Панцир» і С-500 захистити Керченський міст?
8 жовтня 2022 року українські сили вперше атакували Керченський (Кримський) міст. Як розповів пізніше Голова Служби безпеки України Василь Малюк, тоді були використані саморобні вибухові пристрої та суміш гексогену у тротиловому еквіваленті – 21 тонна. Росія 8 місяців відновлювала міст після цієї атаки. Вдруге СБУ спільно з силами ВМС ЗСУ атакували міст 17 липня 2023 року за допомогою морських дронів. Тоді вдалося зруйнувати одну секцію мосту і ще одну пошкодити.
З того часу Росія значно посилила охорону Керченського мосту: і з повітря, і з моря. Чим і як Росія прикриває свій стратегічний об'єкт, який російський очільник Криму Аксьонов (за документами – Аксенов) називає «дорогою життя» ? І як Україна може зруйнувати цей симовол російської окупації півострова?
Це дослідив проєкт Радіо Свобода – Крим. Реалії.
У Феодосії триває пожежа на ураженій 7 жовтня нафтобазі, евакуйована понад тисяча жителів – влада
1 047 людей у районах Чорноморської набережної та Ближніх Комишів у Феодосії евакуйовані до пунктів тимчасового розміщення через пожежу на нафтобазі, повідомив 8 жовтня голова російської адміністрації окупованого міста Ігор Ткаченко.
«Роботи з ліквідації пожежі тривають, усі залучені служби перебувають на оперативному зв’язку зі штабом. Прошу жителів та гостей міста зберігати спокій та довіряти лише офіційній інформації», – написав Ткаченко в телеграмі.
В окупованому Криму на території нафтобази в Феодосії в порту з осені 2022 року стояла система протиповітряної оборони «Панцир-С1», але не допомогла відбити атаку українських дронів уночі 7 жовтня.
Трамп критикує надання допомоги Україні на тлі урагану у США
Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп розкритикував надання допомоги Україні, в той час як постраждалі від урагану в США отримали лише 750 доларів. Про це політик заявив в інтервʼю телеканалу Fox News.
«Отже, ми маємо майже 300 мільярдів доларів для України, а вони пропонують людям 750 доларів для негайної допомоги у звʼязку з найгіршим ураганом, який будь-хто бачив», – сказав Трамп.
Трамп також вважає недостатніми дії влади з ліквідації наслідків стихійного лиха в деяких штатах США.
Близько півтора тижня тому ураган «Хелен» ударив по узбережжю Флориди як шторм 4 категорії. Потім він послабшав, але спричинив сильні повені та руйнування. Понад 200 людей у шести штатах загинули.
Агентство Moodyʼs Analytics оцінює збитки від стихійного лиха приблизно в 34 мільярди доларів.
Названа Трампом кількість допомоги Україні може бути завищена. Оскільки станом на серпень 2023 року Сполучені Штати надали понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії, в тому числі понад 43 мільярди доларів військової допомоги. А у квітні цього року у Конгресі США ухвалили пакет допомоги Україні ще на понад 60 мільярдів доларів.
Покровський та Курахівський напрямок залишаються найгарячішими – Генштаб ЗСУ
На фронті впродовж доби 7 жовтня зафіксовано 172 бойових зіткнення, Покровський та Курахівський напрямки залишаються найгарячішими, ідеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ
«Вчора російський агресор завдав по позиціях наших військ та населених пунктах чотири ракетних удари (сім ракет), 72 авіаційних удари (зокрема задіяв 122 КАБ) та 1508 ударів дронами-камікадзе, здійснив 4420 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, 117 з них – із РСЗВ. Вчора авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони завдали ударів по трьох засобах ракетних військ і артилерії та шести районах зосередження особового складу і техніки ворога, базі пально-мастильних матеріалів та знищили ЗРК «Оса», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу, на Покровському напрямку українські військові відбили 26 штурмових та наступальних дій. «Противник концентрував зусилля в районах Лисівки та Селидового, де провів більш як половину атак. Окрім того, спроби окупантів просуватись вперед зупинено неподалік Новоторецька, Калинового, Крутого Яру, Новогродівки та Миколаївки Донецької області», – говориться у зведенні.
«На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Цукуриного, Желанного Другого, Гірника, Новоселидівки, Гострого, Георгіївки та Катеринівки, де ворог 37 разів намагався прорвати оборону наших військ», –додають у Генштабі.
Також активними бойові дії були на Куп’янському напрямку, де відбулося 25 атак із боку сил РФ, і на Лиманському напрямку, де таких атак було 20.
Бойові дії також тривали на Харківському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках, а також у Курській області РФ, де російські військові завдали 17 авіаційних ударів, застосувавши 24 КАБ.
Повітряні сили: вночі збито 18 із 19 «Шахедів», ще один повернувся в Росію
У ніч на 8 жовтня російські військові задали удару по Одещині двома балістичними ракетами Іскандер-М із окупованого Криму, а також атакували Україну 19-ма ударними БПЛА із Приморсько-Ахтарська РФ, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«В результаті протиповітряного бою усі ворожі безпілотники ліквідовано у Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Вінницькій та Тернопільській областях: 18 збито авіацією, зенітними ракетними підрозділами, мобільними вогневими групами та РЕБ Сил оборони України, ще один ударний БПЛА повернувся в Росію», – йдеться у повідомленні.
Раніше очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що Росія атакувала регіон ударними безпілотниками протягом чотирьох годин. Він зазначив, що унаслідок атаки виникли загорання у Чорноморську, а також в Одеському районі, ніхто не постраждав.
Також вчора російські війська атакували Одесу балістичними ракетами, загинула людина, ще п’ятеро іноземців постраждали.
Місцева влада розповіла про наслідки атаки ударних БПЛА на Одещину
Російські військові з опівночі і до світанку, протягом чотирьох годин, атакували Одещину ударними безпілотниками. Сили Протиповітряної знищили більшість «Шахедів», повідомив 8 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер
Він зазначив, що унаслідок атаки виникли загорання у Чорноморську, а також в Одеському районі, ніхто не постраждав.
«У Чорноморську, внаслідок атаки, сталося загорання квартир на 4-му, 5-му та 6-му поверхах. Пожежу площею 100 м2 оперативно ліквідували наші вогнеборці. Також в Одеському районі пошкоджено перекриття та стіни адміністративно-виробничої будівлі з подальшим загоранням, вогонь на площі 50 м2 було ліквідовано. Ще один безпілотник впав на відкритій території без детонації», – розповів очільник ОВА.
Кількість поранених через обстріл Запоріжжя зросла до шести – ОВА
Кількість постраждалих під час російської атаки по Заопріжжю у понеділок зросла до шести, повідомив 8 жовтня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Пʼятеро чоловіків і одна жінка зазнали поранення внаслідок російських атак по Запоріжжю», – йдеться у дописі.
Російські війська 7 жовтня завдали ударів по Запорізькій області, в тому числі по обласному центру. За даними місцевої влади ураження зазнали обʼєкти інфраструктури. Раніше було відомо про трьох постраждалих.
Читайте також: У Силах оборони півдня за кілька днів очікують активізацію штурмів РФ на Запорізькому напрямку
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: за добу армія РФ втратила ще 1340 військових, сім танків і майже 50 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 662 970 своїх військових, зокрема 1340 – за останню добу – такі дані станом на ранок 8 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8940 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин –17 740 (+30)
- артилерійських систем – 19 203 (+47)
- РСЗВ – 1223
- засобів ППО – 973 (+1)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16 686 (+43)
- крилатих ракет – 2618 (+3)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн –61 85 (+83)
- спеціальної техніки –3 373 (+9)
Польща досі оговтується від великої повені, яка накрила країну минулого місяця. Впродовж 12-16 вересня випали інтенсивні опади, які спричинили паводок і руйнування у південно-західних регіонах країни. Причиною катаклізму став потужний циклон «Борис» над Центральною Європою.
У підтоплених місцевостях уряд оголосив стан стихійного лиха. Воно охопило понад 700 населених пунктів і майже 2,5 мільйона людей. Реально постраждали від повені 57 тисяч осіб. Повінь забрала життя 9 людей. У найбільш постраждалому Нижньосілезькому воєводстві збитки становлять майже 4 мільярди злотих.
Українці, які живуть у Польщі пліч-о-пліч з поляками, у зоні ризику стихійного лиха насипали у мішки пісок і укріплювали береги. Інші проводили збірки грошей та речей для постраждалих від повені, а після того, як вода зійшла, українські волонтери їздили селами та містами і допомагали прибирати будинки, підвали та прилеглі території.
До допомоги постраждалим від повені долучилися навіть військовослужбовці ЗСУ, які зараз воюють на Донбасі.
Про людяність і справжнє польсько-українське братерство Радіо Свобода розповіли український військовий та польський волонтер.
Військовий 308-го окремого батальйону Дмитро про повінь на південному заході Польщі дізнався на своїй позиції, на Донеччині. І вирішив допомогти. Він зателефонував знайомому польському волонтеру Пйотру Кашуварі, який від початку повномасштабного вторгнення допомагає ЗСУ і цивільним українцям.
«Пйотр якраз допомагав своїм землякам, бо він виріс в тій місцевості. Він сказав, що ситуація складна і що зараз важко зі зборами. Коли я це почув, запропонував своїм хлопцям: «Давайте скинемося». Вони одразу погодилися і буквально за годину ми зібрали певну суму. Я запитав у Пьотра номер рахунку і перерахував гроші. Він був дуже здивований такою ініціативою», – розповідає військовий.
РФ намагається послабити економіку України – у МЗС відреагували на чергову атаку по судну в Одесі
Атакуючи цивільні судна, Росія намагається послабити економіку України та створити загрозу голоду для мільйонів людей по всьому, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Лише за два дні російські балістичні атаки пошкодили два цивільних вантажних судна в Одесі. Вчора – одне з кукурудзою, що прямувало до Італії. Сьогодні - ще одне, в результаті чого одна людина загинула і п'ятеро отримали поранення. Судна були пошкоджені і раніше у вересні. Це свідома тактика терористів», – йдеться у його заяві, оприлюдненій МЗС у телеграмі.
Число поранених через удар РФ по Слов’янську зросло до семи – прокуратура
У Слов’янську на Донеччині кількість поранених внаслідок російського удару 7 жовтня зросла до семи, повідомила обласна прокуратура. Серед поранених – двоє дітей. Одна людина загинула.
«7 жовтня 2024 року, о 17:10, під приціл російської армії потрапило місто Слов’янськ. Ворог атакував населений пункт, ймовірно, двома «УМПБ Д-30 СН». Засоби ураження поцілили у двір багатоквартирного будинку й на проїжджу частину. Внаслідок обстрілу зазнав травм чоловік 44 років, котрий перебував в автомобілі. Його доставили до лікарні, де він помер», – повідомили у прокуратурі.
Крім того, за повідомленням, поранень зазнали 25-річна жінка, її дочка 2 років, 13-річна дівчинка, а також три жінки віком від 21 до 72 років. Ще у однієї жінки діагностували гостру реакцію на стрес.
«Прокурори на місці вживають всі можливі й належні заходи для документування воєнних злочинів, вчинених представниками збройних сил РФ. За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни», – заявили у прокуратурі.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Сили РФ атакували Одесу балістичними ракетами: загинув українець, постраждали іноземці – ОВА
Російські війська атакували Одесу балістичними ракетами, загинула людина, ще п’ятеро іноземців постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Ціллю агресора стала портова інфраструктура. Балістичною ракетою ворог влучив у цивільне судно під прапором Палау. Загинув 60-річний українець, працівник приватної компанії, що обробляє вантажі. Ще пʼятеро іноземних громадян постраждали. Четверо з них у стані середнього ступеню важкості, один – легкого», – написав він у телеграмі.
За його словами, сили РФ вкотре намагаються зірвати роботу Українського зернового коридору – за останні декілька днів це вже друга атака цивільного судна у портах Одещини.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба вважає, що це цілеспрямована практика залякування та перешкоджання роботі Українського морського коридору.
«Таким чином агресор намагається знов зруйнувати судноплавство у Чорному морі та підірвати українські зусилля з гарантування продовольчої безпеки. Наслідком цього може бути тільки зростання нестабільності в чутливих регіонах світу, які залежать від імпорту продовольства, й неспокою в міжнародних відносинах», – написав він у телеграмі.
Вранці 2 жовтня російські війська ударними дронами атакували припортову і прикордонну інфраструктуру в Ізмаїльському районі Одещини. Тоді, за даними місцевої влади, постраждали двоє водіїв вантажівок, один із них – громадянин Туреччини.
Російські війська регулярно атакують Одещину, зокрема Ізмаїл. Внаслідок останнього російського удару дронами в Ізмаїлі, який стався в ніч на 27 вересня, за офіційними даними, загинули три людини, ще 14 – поранені, серед них – троє дітей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
КАБи тепер на безпілотниках? Що таке С-70 «Охотник», який Росія втратила під Костянтинівкою
«Розумним роботом» з використанням штучного інтелекту називає російська пропаганда ударний безпілотник С-70 «Мисливець». Досі про його застосування у війні нічого не було відомо, але імовірно, саме цей літальний апарат впав біля приватних житлових будинків у Костянтинівці 5 жовтня. Свідки відзняли відео, на яких видно, як невідомий літак збиває безпілотник ракетою повітря-повітря. Серед уламків цього величезного БПЛА (він навіть більший за літак-прототип Су-57) дослідники ідентифікували залишки авіаційного боєприпасу УМПБ Д- 30 СН, яким російські війська нерідко б'ють по мирних містах Донеччини. Що це за птах, невже він може нести авіабомби, та чому його могли збити? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Перше, що привернуло увагу на місці трощі російського літального апарату, – декількаметрова частина крила з характерною червоною п’ятикутною зіркою, обведеною по контуру білим, блакитним і червоним (кольори російського прапора).
Через дорогу від цієї деталі ще димів напівзруйнований уламками і пожежею приватний будинок.
Територія між будинком і частиною фюзеляжу всіяна уламками, помітно декілька ракет, валяється уламок шасі, двигун, трапецієподібні деталі, схожі на сопло чи повітрязабірники.
В момент падіння літального апарата над Костянтинівкою більшість спостерігачів поспішили зробити висновок про те, що це – літак: адже лише кілька хвилин тому він відстрілявся по Краматорську двома плануючими авіабомбами. Місцевих жителів, які виклали відео з декількох ракурсів, здивувало, що один, очевидно, російський літак збиває у небі... інший російський літак, ось цей момент:
Однак, аналіз силуету в процесі падіння, а згодом і уламків, привів до висновку: збитим є БПЛА С-70 «Охотник». Донбас Реалії і самі ретельно перевірили цю версію, порівнявши уламки з двома версіями, які озвучувалися: «Охотником» та Су-57.
Курська операція два місяці потому – стратегічна оборона для ЗСУ чи валіза без ручки?
Два місяці тому українські війська розпочали наступальну операцію в Курській області Росії. Незважаючи на те, що заявленої мети було досягнуто, курський плацдарм може перетворитися для ЗСУ на незручний багаж, який важко нести та шкода кинути. Російська редакція Радіо Свобода поговорила з експертами про те, чи досягли ЗСУ заявлених цілей операції, як можуть розвиватися події далі і чи сьогодні утримання захоплених територій має військовий сенс для української армії.
У перші дні ЗСУ просунулися більш ніж на 20 кілометрів углиб Росії, а загальна площа непідконтрольної російської армії території становила 350 квадратних кілометрів.
На сьогоднішній день у Курській області продовжуються позиційні бої, українська та російська армії то трохи просуваються, то втрачають незначні території на різних ділянках Курського фронту, але загальна площа непідконтрольних Росії територій все ще перевищує тисячу квадратних кілометрів.