Війська РФ підійшли до Мирнограда: одночасно вдарили у лівий фланг ЗСУ на Курщині
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора та його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
«Частина з них підготовлена недостатньо якісно, частина розташована абсолютно безглуздо, тому основний успіх стримування лежить прямо на плечах наших відважних бійців», – повідомили аналітики.
Генштаб ЗСУ повідомив вранці 11 жовтня про 24 атаки РФ на напрямку – Мирноград поки у зведенні не фігурує.
Також DeepState повідомив, що армія РФ вдарила у лівий фланг українського угруповання в Курській області – і досягла успіху.
«Сформувалася вкрай ненадійна тактична обстановка для суміжних підрозділів на північ», – написали аналітики, натякаючи, що Росія може розрізати плацдарм навпіл.
Кабмін призначив двох заступників міністра оборони
Кабмін призначив голові Міністерства оборони України Рустему Умєрову двох заступників, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
За даними відомства, Сергія Боєва призначено на посаду заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції.
Відомо, що перед призначенням на нову посаду 41-річний Боєв обіймав посаду заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. З 2016 по 2022 рік працював на керівних позиціях у державних компаніях, зокрема у НАК «Нафтогаз України» та АТ «Укргазвидобування».
Боєв також має досвід роботи в провідних міжнародних банках і консалтинговій компанії The Boston Consulting Group, що дало йому міцний досвід у фінансовій сфері та управлінні.
Крім того, Сергія Мельника призначили на посаду заступника міністра оборони.
Він народився 12 липня 1977 року у Вінницькій області. Здобував вищу освіту у Харківському військовому університеті, після чого кар'єру на керівних посадах у Військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Здобув другу вищу освіту у 2009-му.
Раніше, 1 жовтня, Кабінет міністрів погодив звільнення Станіслава Гайдера з посади заступника міністра оборони України, а також Людмили Дараган з посади державного секретаря МОУ.
На початку вересня Верховна Рада призначила низку нових очільників міністерств: МЗС, Мінстратегпрому, Міндовкілля, Міністерства молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінветеранів та Мінінфраструктури.
Від початку повномасштабної війни в Україні це наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснює це тим, що владні посади потребують «нової енергії».
Німеччина продовжить підтримку України – Шольц на брифінгу із Зеленським
Німеччина продовжує підтримку України і планує робити це в 2025 році, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським виходу до преси.
«Нещодавно ми додатково виділили 170 мільйонів євро, щоб швидко усунути найгірші пошкодження (української енергетики внаслідок обстрілів РФ – ред.) і відновити теплоенергопостачання. Також і наша військова допомога продовжується. Головною для нас залишається допомога з протиповітряною обороною. Ми поставили Україні новий пакет військової допомоги на суму 600 мільйонів євро. Він включає п’яту систему IRIS-T, танки, гаубиці, боєприпаси і дрони. До кінця року, крім того, за підтримки наших партнерів – Бельгії, Данії, Норвегії – поставимо в Україну ще один пакет на суму 1,4 мільярда євро. Він також включатиме ППО IRIS-T, Skynex, «Гепарди», керовані гаубиці, самохідні артилерійські установки, броньовані автомобілі, ударні дрони, радари та боєприпаси», – наголосив канцлер Німеччини.
Шольц пообіцяв продовжити військову підтримку України і в 2025 році. За його словами, 4 мільярди євро на це вже передбачені в бюджеті Німеччини, це пряма допомога.
Зеленський подякував канцлеру Німеччини за цю допомогу і пообіцяв представити план, як завершити війну «не пізніше, ніж у наступному, 2025 році».
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня прибув до Берліна для переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, ці переговори завершують турне Зеленського провідними європейськими країнами.
Зеленський шукає нової військової та фінансової допомоги від своїх європейських союзників перед важкою зимою. Він прагне, щоб Німеччина, найбільший постачальник військової допомоги після Сполучених Штатів, надала більше зброї, включно з далекобійними ракетами.
Зеленський обговорив із папою Римським звільнення полонених українців
Питання полонених і депортованих громадян України залишаються болісними, заявив президент Володимир Зеленський 11 жовтня.
Зокрема, він згадав про повідомлення про загибель української журналістки Вікторії Рощиної в російському ув’язненні. Зеленський назвав її смерть «справжнім ударом» і нагадав, що в російському полоні залишаються ще багато інших журналістів, громадських діячів і звичайних цивільних, захоплених на окупованих територіях.
«Питання повернення наших людей додому з полону було головним під час зустрічі з Папою Римським Франциском. Розраховуємо на сприяння Святого Престолу поверненню додому захоплених у російський полон українців», – заявив він.
Читайте також: Зеленський після обговорення «плану перемоги» в Європі: слід посилити позиції України, щоб «створити умови для чесної дипломатії»
Агентство Vatican News повідомило, що папа Римський під час зустрічі подарував Зеленському бронзове лиття, добірку документів понтифікату, у тому числі текст цьогорічного послання на день миру, та книгу «Переслідувані за правду. Українські греко-католики за залізною завісою», видану у Ватиканському книжковому видавництві.
Президент України подарував понтифіку картину «Бучанська різанина: історія Марічки» ірпінських художників Володимира Козюка та Владислава Задворського, присвячену російським воєнним злочинам у Бучі.
Президент Володимир Зеленський відвідав Ватикан 11 жовтня під час візиту до Італії, де зустрівся з папою Римським Франциском. Сторони провели 35-хвилинну приватну зустріч в Апостольському палаці.
ОВА: житель Харківщини загинув через російську атаку
Російська армія обстріляла селище Козача Лопань, повідомляє Харківська обласна військова адміністрація 11 жовтня.
За даними обласної влади, російські загарбники атакували цивільний автомобіль:
«Внаслідок удару FPV-дроном загинув 38-річний чоловік, його 56-річна сестра зазнала гострої реакцій на стрес».
Російські війська регулярно атакують цивільних у прифронтових регіонах за допомогою FPV-дронів.
Читайте також: ОВА: серед постраждалих через російський удар по Харківщині – троє дітей
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
У Силах ТРО прокоментували скарги бійців батальйону 114-ї бригади на умови служби
У Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ» прокоментували ситуацію у 208-му батальйоні 114-ї окремої бригади і визнали, що у зоні їхньої відповідальності вона є складною. В той же час запевняють, що нещодавно батальйон отримав підкріплення, що частково стабілізувало ситуацію.
Про це йдеться у відповіді за підписом начальника відділення комунікацій Регіонального управління Сил територіальної оборони «Північ» ЗСУ, полковника Григорія Мазура, яку редакція Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) отримала після оприлюднення заяв окремих військовослужбовців 208 батальйону, які скаржаться на проблеми з неукомплектованістю батальйону, а також тривалу відсутність ротацій, погане матеріально-технічне забезпечення, погані умови несення служби.
Ось як це прокоментували у Регіональному управлінні Сил тероборони «Північ»:
«Ситуація в зоні виконання бойових завдань 208-го окремого батальйону 114-ї окремої бригади Сил територіальної оборони є складною, що сьогодні характерно для багатьох ділянок фронту. Основні труднощі пов’язані з нестачею особового складу, зокрема, стрільців. Але водночас 208-й батальйон нещодавно отримав підкріплення військовослужбовцями з інших підрозділів та управління бригади, що дозволило частково стабілізувати ситуацію у цьому питанні. Проблема з доукомплектуванням залишається на порядку денному в Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ». З цією метою керівний склад управління та 114-ї бригади вживають всіх необхідних заходів для її вирішення».
Крім того, у Регіональному управлінні Сил ТРО «Північ» прокоментували повідомлення бійців щодо забезпечення. Окремі представники 208-го батальйону 114-ї бригади ТрО скаржилися Радіо Свобода, що бійці батальйону довго перебувають на бойових позиціях, їм не можуть довезти їжу, а воду скидають у пляшках з дронів.
В управлінні Сил ТрО «Північ» на це кажуть, що логістичні шляхи ускладнені через вогневий вплив російських військ. Це ускладнює доставку боєприпасів, води та продовольства.
«У відповідь на ці загрози військовими фахівцями батальйону та бригади розроблено нові маршрути доставки. Також активно використовуються безпілотні літальні апарати для транспортування необхідних ресурсів у бойових умовах… Проблеми, пов’язані із застосуванням противником дронів-камікадзе, також є характерними для цього напрямку. Засобів радіоелектронної боротьби не вистачає. Але з цього питання організовуємо взаємодію з іншими військовими частинами у зоні відповідальності для оптимального використання всіх наявних засобів захисту», – йдеться у відповіді.
Читайте також: Командування 123 бригади ТрО повідомило про загибель комбата Ігоря Гриба: триває службове розслідування
У листі до Радіо Свобода регіональне управління Сил територіальної оборони заперечує повідомлення бійців батальйону про зникнення заступника командира батальйону та заступника начальника штабу. Військовослужбовці 208-го батальйону, зокрема, були стурбовані тим, що заступник командира може бути в полоні, оскільки представників штабу нібито відправляли на бойові завдання.
«Ці командири не зникли безвісти і не потрапили до полону. Вони продовжують виконувати свої обов’язки. Складні бойові умови та перебої зі зв’язком іноді впливають на здійснення своєчасної координацією дій», – заявляє командування.
Скарги бійців 208-го батальйону 114-ї бригади ТрО в регіональному управлінні Сил ТрО «Північ» пояснили тривалим перебуванням на бойових позиціях без ротацій та моральним станом особового складу. Там запевняють, що працюють і над цією проблемою:
«Щодо критики, яка оприлюднена в матеріалі від окремих бійців, то вона може бути результатом перевантаження в умовах бойових дій, наслідком психологічного стресу. Варто наголосити, що більшість військовослужбовців 208-го батальйону продовжують виконувати свої обов’язки з гідністю та професіоналізмом. Поодинокі звернення до медіа цих військовослужбовців та їхні коментарі не завжди відображають реальний стан справ у підрозділах».
Раніше до Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) звернулися кілька військовослужбовців 208 батальйону 114 бригади Тероборони. Вони заявили про велику недоукомплектованість батальйону, як наслідок – тривалу відсутність ротацій, погане матеріально-технічне забезпечення.
Що зміниться для громадян України, внаслідок «історичного» підвищення податків? Пояснюємо
«Історичним» називають ухвалене парламентом підвищення податків через його вплив на населення та бізнес. Головна зміна, яка викликала чи не найбільший резонанс, стосується підвищення військового збору. Особливо для тих, хто і так його вже сплачував.
Радіо Свобода пояснює що саме і для кого змінилося в оподаткуванні.
Верховна Рада України 10 жовтня ухвалила закон про підвищення податків. Рішення підтримало 247 народних депутатів.
Основні зміни
- Підвищення військового збору для фізичних осіб
Військовий збір, який раніше становив 1,5% від доходу, тепер зростає до 5%. Це стосується всіх працюючих громадян, які отримують заробітну плату. Таким чином, кожен українець, який офіційно працевлаштований, буде віддавати більший відсоток своїх доходів для підтримки оборонних зусиль України для відбиття агресії Росії.
- ФОПи на спрощеній системі оподаткування
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) також з'явилися нові зобов’язання щодо сплати воєнного збору. Підприємці 1, 2 і 4 груп будуть сплачувати 10% від мінімальної заробітної плати, що наразі складає 800 грн на місяць. ФОПи третьої групи сплачуватимуть 1% від свого доходу.
- Зміни для банків та фінансових установ
Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. Для інших фінансових установ податок на доходи складатиме 25% і буде запроваджений із наступного року.
Критика та занепокоєння
Законопроєкт викликав чимало дискусій у парламенті та суспільстві.
Тут виникне дуже багато практичних питань по реалізації закону
народний депутат Ярослав Железняк
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії «Голос», Ярослав Железняк, критикує текст закону, наголошуючи на його недопрацюваннях.
Про це він написав у своєму Телеграмі. За його словами, в законі є низка технічних помилок, які можуть спричинити юридичні колізії, зокрема питання, як саме вираховувати військовий збір з середини місяця.
Окрім підвищення податків, уряд прогнозує інфляцію у розмірі 10%, що також негативно вплине на реальні доходи населення.
Економіст Олег Пендзин в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) пояснив, що зростання цін без підвищення мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму призведе до зниження купівельної спроможності населення.
«Якщо ви доходи не міняєте, але ціни виростуть на 10%, що буде з вашою купувальною спроможністю? Мінус 10%. Це означає, що у нас на 3 роки заморожується соціальний стандарт і буде падіння реального доходу», – зазначає економіст.
ОГП: смерть журналістки Рощиної розслідують як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством
Кримінальне провадження, відкрите за фактом зникнення української журналістки Вікторії Рощиної в РФ, докваліфіковано як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством, повідомили 11 жовтня в офісі Генерального прокурора.
Досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора здійснюватиме Головне слідче управління Служби безпеки України, йдеться у повідомленні.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Медійна ініціатива за права людини повідомила, що Росія утримувала українську журналістку Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ та у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську Запорізької області, де до полонених застосовують тортури.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
СБУ заявляє про затримання російського коригувальника в Сумській області
Служба безпеки України заявила 11 жовтня про затримання «агента ФСБ під час контррозвідувальних (безпекових) заходів у Сумах». Як ідеться в повідомленні спецслужби, ним виявився 22-річний уродженець Херсонщини, який «готував російські удари по Силах оборони, що знаходяться поблизу району проведення Курської операції».
«Для виконання ворожого завдання фігурант обходив місцевість, де за допомогою мобільного телефона приховано фільмував локації військових об’єктів. Отримані відеофайли з прив’язкою до місцевості агент пересилав своєму куратору, особу якого вже встановлено Службою безпеки. Співробітники СБУ завчасно викрили фігуранта, задокументували його злочинні дії і затримали, запобігши передачі ворогу розвідданих», – ідеться в повідомленні.
У США наразі немає суспільного консенсусу щодо допомоги Україні і є суттєва партійна різниця у ставленні до України та Росії. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Інститутом Пірсона/AP-NORC.
Однак, великою новиною стало те, що ставлення до того, чи мають США підтримувати Україну в її намаганні відбити агресію Росії – суттєво змінилися. Як саме? Розповідає Голос Америки.
Погляди на те, скільки США витрачає на війну (РФ проти України – ред.), суттєво змінилися протягом року. Значно менше людей вважають, що Сполучені Штати витрачають забагато на підтримку України у повірянні із жовтнем минулого року (34% проти 52%), – йдеться у висновках соцопитування, проведеного Інститутом Пірсона/AP-NORC у вересні 2024 року.
За даними дослідження, у жовтні 2023 року 52% респондентів відзначили, що, на їхню думку, США витрачають забагато на допомогу Україні, 31% – що США витрачають стільки, скільки потрібно, а 15% – що США витрачають замало.
У вересні цього року лише 34% опитаних відзначили, що США витрачає забагато на підтримку України, 39% сказали, що американці витрачають стільки, скільки потрібно, а 21% – що США витрачають замало.
Загиблу в РФ журналістку Рощину утримували в місцях, де застосовують тортури – правозахисники
Росія утримувала українську журналістку Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ та у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську Запорізької області, де до полонених застосовують тортури, повідомила 11 жовтня Медійна ініціатива за права людини.
«Обидва місця з перших місяців повномасштабного вторгнення росіяни використовують для утримання як українських військових, так і цивільних, зокрема, жінок. Таганрог (Бердянськ насправді також – там катували електричним струмом) відомий як одне з найбільш для українців жорстоких місць утримання на території РФ. Його називають пеклом на землі. Зокрема, у Таганрозі тримають азовців із «Азовсталі». Звільнені розповідають про страшні тортури. Там усі, з кого хочуть зробити злочинців, зізнаються у злочинах – оговорюють себе. Потім їх переводять у Ростов та судять», – написала виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Суд обирає запобіжний захід Гнезділову, який публічно заявив про СЗЧ. Він повідомив, що голодуватиме
Печерський суд розпочав засідання що обрання запобіжного заходу Сергію Гнезділову – військовослужбовцю 56-ї ОМПБр, який у вересні публічно заявляв про самовільне залишення служби (СЗЧ).
Перед засіданням Гнезділов заявив, що голодуватиме, якщо законодавство про демобілізацію так і не буде розроблене та ухвалене і додав, готовий повернутися на службу, якщо такий документ ухвалять, передає кореспондентка Радіо Свобода.
РФ атакувала Україну двома ракетами і 66 дронами, більшість об’єктів знешкоджена – Повітряні сили
У ніч на 11 жовтня сили РФ атакували Україну балістичною ракетою Іскандер-М із окупованого Криму, керованою авіаційною ракетою Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря, а також 66 ударним БпЛА, запущеними з району Курська, повідомили зранку 11 жовтня Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 11:00 у результаті протиповітряного бою збито 29 ворожих БпЛА у Київській, Черкаській, Вінницькій, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській та Житомирській областях. 31 ворожий безпілотник локаційно втрачено у різних регіонах України, імовірно внаслідок активної протидії РЕБ. Два ударні БпЛА повернули у напрямку Росії», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили додають, що чотири БпЛА ще перебувають у повітряному просторі України.
КОВА: на Київщині 8 годин тривала повітряна тривога, сили ППО збили усі «Шахеди»
Усі ударні БПЛА, якими війська РФ атакували Київщину знищено. Повітряна тривога тривала майже 8 годин, повідомив 11 жовтня начальник Київської ОВА Руслан Кравченко.
«Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено. Постраждалих серед населення немає», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, падіння уламків збитих дронів фіксуються поза межами населених пунктів на відкритих ділянках місцевості.
Раніше повідомлялося про збиття усіх дронів, що атакували Київ, а також про бойову роботу проти решти запущених БПЛА у Київській області.
Вранці у Києві працювали сили протиповітряної оборони, повідомляв міський голова Віталій Кличко.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Під контролем ЗСУ залишається 40-50% міста Торецьк на Донеччині – МВА
За минулу добу російським військам не вдалося просунутися у Торецьку на Донеччині. Однак, під контролем Збройних сил залишається лише половина міста, повідомив 11 жовтня у ефірі телемарафону начальник міської військової адміністрації Василь Чинчик.
«Орієнтовно 40-50 відсотків міста знаходиться під контролем Збройних сил України, інша територія захоплена ворогом і ворог намагається і докладає всіх зусиль щоб у найкоротші терміни захопити місто», – сказав він.
За даними МВА, у Торецьку залишається близько 1150 жителів. Українська влада і далі продовжує евакуацію. За вчорашній день з території Торецької громади вдалося евакуювати сімох людей.
«Безпекова складова дозволяє лише у певні проміжки часу, коли настає затишшя або є сприятливі кліматичні умови, в’їхати в місто і евакуйовувати населення», – зазначив Чинчик.
8 жовтня речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова повідомила, що ситуація в Торецьку на Донеччині постійно змінюється, сили РФ зайшли на східну околицю.
А речник Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Артем Джепко в ефірі Радіо Свобода 8 жовтня заявив, що російські сили зайшли у Торецьк вулицею Центральна і дійшли до шахти «Центральна», проте ситуація в місті залишається динамічною.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Число жертв попередньої ракетної атаки в Одесі зросло до дев’яти – влада
До дев’яти зросло число загиблих унаслідок здійсненої 9 жовтня російської ракетної атаки, метою якої була припортова інфраструктура Одеси, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Сьогодні вранці у лікарні помер 48-річний чоловік. За два дні російські терористи вбили 13 цивільних людей на Одещині, більшість із яких – молодь», – написав чиновник у телеграм-каналі, рахуючи жертв обох повітряних атак.
Друга така балістикою сталася в ніч на 11 жовтня, забравши життя чотирьох людей, серед них неповнолітня дівчина.
Національне бюро розслідувань (НБР) Фінляндії 11 жовтня повідомило про завершення кримінального провадження за підозрою у вчиненні воєнних злочинів в Україні у 2014 році.
«Одну особу підозрюють у кількох воєнних злочинах, у тому числі в тяжких воєнних злочинах… Матеріали кримінального провадження будуть передані до прокуратури. За матеріалами заступник генпрокурора вирішить питання про притягнення до відповідальності у справі. Будь-які звинувачення мають бути висунуті до 31 жовтня 2024 року», – ідеться в повідомленні.
НБР повідомило, що його співробітники і прокурори у справі «співпрацювали з Фінськими силами оборони та Фінською службою безпеки та розвідки. Крім того, вони обмінялися інформацією з Генеральною прокуратурою України та Службою безпеки України, Європолом, Євроюстом та Міжнародним кримінальним судом (МКС)».
У повідомленні слідчого органу не вказане ім’я і прізвище фігуранта справи, але обставини вказують на те, що йдеться про чоловіка, який має документи на ім’я Воїслава Тордена (на Донбасі у 2014 році він був відомий як Ян Петровський).
В Одеському районі четверо людей загинули внаслідок російського балістичного удару – Кіпер
Російські військові атакували Одеську область балістичними ракетами, загинули четверо людей, серед яких підліток, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер зранку 11 жовня.
«Унаслідок атаки в Одеському районі сталося руйнування двоповерхової будівлі, де жили та працювали цивільні. Під завалами опинилися люди. Рятувальники ДСНС урятували четверо людей, ще троє людей, на жаль, під уламками будівлі загинули. Серед загиблих 43-річна жінка, 22-річний хлопець та 16-річна дівчина. Ще одна жінка від отриманих травм померла в лікарні», – написав чиновник у телеграмі.
Генштаб ЗСУ повідомив про майже 170 боєзіткнень за добу, найбільше на Лиманському напрямку
Протягом минулої доби зафіксовано 169 бойових зіткнень. Найбільше штурмових дій з боку військ РФ зафіксовано на Лиманському Покровському та Курахівському напрямку, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 11 жовтня.
«На Лиманському напрямку наші війська відбивали 30 штурмових дій окупантів в районах Дружелюбівки, Греківки, Площанки, Невського, Макіївки, Новосадового, Торського та в Серебрянському лісі», – кажуть військові.
За даними штабу, на Покровському напрямку ЗСУ відбивали 24 атаки у районах міст Селидове, Крутий Яр, Промінь, Лисівка, Миролюбівка та Калинове. Також 24 атаки відбито на Покровському напрямку у районах Селидове, Крутий Яр, Промінь, Лисівка, Миролюбівка та Калинове.
«На Куп’янському напрямку кількість боєзіткнень склала 14 ворожих атак. Сили оборони відбивали штурмові дії противника біля Синьківки, Лозової, Колісниківки та Степової Новоселівки», – додали у Генштабі.
Читайте також: Сирський: Росія перекинула до Курської області з інших напрямків 50 тисяч військових
Крім того, війська РФ здійснювали атаки на Времівському, Харківському, Куп’янському, Сіверському напрямку Силами оборони відбито чотири атаки поблизу Верхньокам’янського, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Триває операція Сил оборони України в Курській області.
За даними аналітиків DeepState, росіяни окупували три населені пункти в районі міста Мирноград на Донеччині – Миколаївку, Красний Яр, Крутий Яр. Аналітики, зазначили, що Миколаївка є останнім населеним пунктом перед Мирноградом. У Генштабі ЗСУ цю інформацію не коментували.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
У ніч проти 11 жовтня російська армія атакувала Київ безпілотними літальним апаратами. Усі БПЛА було знешкоджено, повідомила Київська міська військова адміністрація (КМВА).
За даними місцевої влади, дрони заходили з різних напрямків. Повітряна тривога у столиці тривала понад три години. Інформація щодо руйнувань чи постраждалих не надходила.
«На цю хвилину в Київській області ведеться бойова робота проти решти запущених БПЛА ворога. Тож не виключено оголошення повітряної тривоги у Києві. Тому наполегливо прошу дослухатися до сигналів оповіщення і у разі небезпеки користуватися укриттями», – йдеться у повідомленні.
Вранці у Києві працювали сили протиповітряної оборони, повідомляв міський голова Віталій Кличко.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.