Доступність посилання

Наслідки російського удару по пору Одеси
Наслідки російського удару по пору Одеси

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

В Україні відкрили новий табір для військовополонених – проєкт «Хочу жить»

В Україні відкрили новий табір для російських військовополонених – «Центр-5», повідомив державний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу жить».

Там пояснили, що відкриття нового табору пов’язане з тим, що кількість росіян, які щомісяця здаються в полон ЗСУ, значно перевищує кількість тих, кого Росія повертає в рамках обмінів, і місця утримання військовополонених в Україні «дуже швидко заповнюються».

«Умови «Центр-5» традиційно відповідають усім вимогам міжнародного гуманітарного права: окремі спальні місця, триразове гаряче харчування, душові з гарячою водою, доступ до медичної допомоги», – зазначили в проєкті.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Середня позиція». Що розповіли кадировці в українському полоні

Особливістю нового табору називають те, що там створені умови для утримання військовополонених із пораненнями.

«Таких військовополонених росіян в Україні дуже багато, і російська сторона спеціально відмовляється повертати саме інвалідів і хворих. Ось уже 2,5 роки Росія відмовляється виконувати вимоги Женевських конвенцій та блокує створення змішаних медичних комісій для проведення репатріації поранених та хворих», – йдеться в заяві.

У проєкті також заявили, що Україна дотримується взятих на себе зобов’язань у рамках Женевських конвенцій, і різні міжнародні спостерігачі й ЗМІ можуть відвідувати місця утримання російських полонених.

«Ми постійно вимагаємо від російської сторони дзеркального поводження з українськими полоненими та виконання взятих на себе обов’язків відповідно до Женевських конвенцій», – йдеться в повідомленні.

Відколи українська армія розпочала наступ у Курській області Росії 6 серпня, українська влада і військові заявили про сотні російських військових, які потрапили у полон. Зокрема, президент Володимир Зеленський зазначив, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд для звільнення українців із полону.

У звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому 1 жовтня, вказано, що російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням і жорстокому поводженню на всіх етапах полону.

Як зазначають в організації, українські військовополонені розповідали про жорстокі побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство, удушення, тривале перебування у напружених положеннях, примусові надмірні фізичні навантаження, позбавлення сну, імітацію страти, погрози насильством і приниження.

За даними Міністерства оборони України, щонайменше 177 українців загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Росії.

У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи вказано, що станом на 18 вересня 2024 року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних осіб вважаються зниклими безвісти або полоненими.

Генпрокурор України Андрій Костін заявив, що до 90% українських військових зазнали в полоні тортур, сексуального насильства чи інших форм нелюдського поводження.

На порталі «Дія» запустили ректрутинг до підрозділів БПЛА без мобілізації через ТЦК– Федоров

На порталі цифрових послуг «Дія» зʼявилася можливість долучитися до підрозділів БПЛА без відвідування Територіального центру комплектування, повідомив віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Після подання заяви потрапите тільки в той підрозділ, який обрали. Жодного «розподілу» та мобілізації через ТЦК, все вирішуєте ви і на базову військову підготовку йдете з вже підписаним контрактом. Придатність до служби також підтверджуєте самостійно ще на етапі подання заяви, тому проходити ВЛК не потрібно», – йдеться у повідомленні.

Зазначено, що рекрутинг у «Дії» нагадує пошук роботи на сайті з вакансіями.

«Самостійно обираєте напрям, пов’язаний з БПЛА, – від оператора будь-якого дрона до інженера. Далі рекрутер запрошує вас на співбесіду і підрозділ підписує з вами контракт. Це все», – написав міністр.

Федоров зазначив, що в межах проєкту Армія дронів міністерство сформувало та укомплектувало сотні ударних рот і навчило десятки тисяч операторів.

Раніше у Міноборони анонсували, що у жовтні у астосунку «Резерв+» почне працювати сервіс рекрутингу – в доступі будуть актуальні вакансії у військових частинах. Як зауважили в Міноборони, будуть доступні як бойові, так і небойові позиції.

18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+». Понад три мільйони українців змогли оновити дані і згенерувати військовий електронний документ.

Крим: російський голова Севастополя заявив про «націоналізацію» «Севастопольгазу»

Російська влада окупованого Севастополя ухвалила рішення про «націоналізацію» підприємства «Севастопольгаз» – про це в своєму телеграм-каналі повідомив призначений РФ глава міста Михайло Развожаєв, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні вранці на засіданні уряду, яке пройшло у закритому режимі, ухвалили рішення про перехід власності українських олігархів – ПАТ «Севастопольгаз» у державну власність», – заявив він.

За словами Развожаєва, на підприємстві зараз призначили тимчасову адміністрацію з числа співробітників «Севастопольгазу», сформовану російським урядом міста.

Російський посадовець «особисто подякував» за сприяння директору ФСБ Росії Олександру Бортнікову та генеральному прокурору Росії Ігорю Краснову, а також російським силовим відомствам Севастополя та Криму.

Кримські телеграм-канали повідомляють, що вранці будівлю «Севастопольгазу» оточили силовики РФ, там тривали обшуки.

У грудні 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про «націоналізацію» 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.

До цього російський голова Криму Сергій Аксьонов заявляв, що грошима від продажу «майна українських бізнесменів» мають намір профінансувати війну проти України.

Рютте припускає, що Україна стане 33-м або 34-м членом НАТО

Україна в майбутньому приєднається до НАТО і стане 33-м чи 34-м членом Альянсу – про це на зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі 17 жовтня заявив генеральний секретар союзу Марк Рютте.

Відповідаючи на питання про заклик Зеленського надати Києву запрошення на вступ до НАТО, Рютте назвав шлях України до альянсу незворотнім.

«Так, у майбутньому НАТО матиме Україну як 33-го, чи 34-го члена. Наразі виглядає, що Україна буде 33-ю», – сказав він.

Читайте також: Науседа про пропозиції Зеленського: цей план про бажання і здатність партнерів підтримувати Україну

Водночас голова альянсу припустив, що теоретично Україну може випередити ще якась країна. Офіційно кандидатом у члени НАТО є Боснія та Герцеговина, членство в союзі в майбутньому без конкретних дат обіцяно також Україні та Грузії.

«Якщо є конкретне питання «Коли?», я не можу дати на нього відповіді зараз, на цей момент», – додав Рютте, зазначивши, що зараз союзники працюють над тим, щоб побудувати «міст» до вступу України до НАТО.

Очікується, що сьогодні в Брюсселі Рютте зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським. Це буде їхня третя зустріч з початку місяця. Сьогодні ж Зеленський презентував план перемоги на саміті лідерів Євросоюзу.

У зверненні 17 жовтня у дорозі до Брюсселя Зеленський зазначив, що в Брюсселі він також візьме участь у зустрічі Україна – НАТО на рівні міністрів оборони країн НАТО.

Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.

Міненерго: через обстріли і бойові дії за добу були знеструмлення у 5 областях

Протягом минулої доби через обстріли і бойові дії були знеструмлення у Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській і Харківській областях, повідомило Міністерство енергетики 17 жовтня.

«У Донецькій області внаслідок бойових дій пошкоджено повітряну лінію. Споживачі не знеструмлювалися. У Кіровоградській області внаслідок атаки БпЛА по території підстанції виникло загорання, що призвело до знеструмлення побутових споживачів. Пожежу загасили, живлення відновлене. На Херсонщині через обстріл енергетичного об’єкта знеструмлювалися побутові споживачі. Живлення відновлене за резервною схемою», – йдеться в повідомленні.

У Міненерго додали, що минулої доби енергетики відновили живлення для понад 300 тисяч споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій і технологічних порушень. На ранок залишаються частково або повністю знеструмленими через бойові дії і техпорушення 486 населених пунктів.

Раніше сьогодні голова обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що російські військові в ніч на 17 жовтня атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївської області, внаслідок чого є знеструмлення.

Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.

Тим часом, у нещодавньому звіті ООН ймовірну тривалість відключень світла взимку оцінили від чотирьох до 18 годин на добу.

У Міненерго раніше повідомляли, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.

Нині в Україні не діють графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадують, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.

За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

За добу від російських обстрілів постраждали 6 жителів Херсонщини – ОВА

Російські війська протягом доби 16 жовтня обстрілювали 20 населених пунктів Херсонської області, в тому числі обласний центр, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці в четвер.

За його даними, військові РФ поцілили в житлові квартали населених пунктів області, зокрема, пошкодили п’ять багатоповерхівок та 10 приватних будинків.

«Також окупанти понівечили станцію техобслуговування та приватні автомобілі. Через російську агресію 6 людей дістали поранення», – заявив Прокудін.

Також про поранених внаслідок обстрілів повідомив голова Донецької області Вадим Філашкін. За його даними, напередодні російські війська 10 разів обстріляли населені пункти регіону.

«За 16 жовтня росіяни поранили 3 жителів Донеччини: у Часовому Яру, Покровську і селі Миколаївка», – заявив він.

Очільники інших прифронтових областей також повідомляли про російські обстріли протягом попередньої доби, без постраждалих.

Російські війська регулярно атакують дронами цивільних у прифронтових та прикордонних областях. Про такі випадки неодноразово повідомляла місцева влада Херсонщини, Харківщини, Сумщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

США переорієнтують підготовку українських пілотів до польотів на F-16 – WSJ

США переорієнтовують підготовку українських пілотів для польотів на F-16 із досвідчених льотчиків на молодих курсантів, пише The Wall Street Journal.

Як розповіли виданню американські офіційні особи, це пов’язано з нестачею досвідчених українських пілотів із необхідними знаннями англійської мови, яких можна було б звільнити від бойових дій. Крім того, на думку деяких співрозмовників видання, курсанти більш підготовлені до навчання за західними стандартами.

Однак це рішення може на багато місяців продовжити терміни, в які Україна отримає повноцінну ескадрилью винищувачів західного виробництва, готову до бойових дій, пише The Wall Street Journal.

Повна ескадрилья F-16 (20 літаків і 40 пілотів) навряд чи з’явиться в Україні раніше за весну чи літо наступного року, вважають два джерела видання, знайомі з програмою навчання. У той час, як досвідчені пілоти можуть пропустити базову льотну підготовку, новачки мають провести рік, навчаючись польотам на базах у Великій Британії і Франції, перш ніж перейти на курс F-16 в Аризоні (США) й Румунії, пише газета.

Високопоставлений представник Пентагону сказав журналістам на умовах анонімності, що США все ще приймають досвідчених пілотів, але є й ті, «у кого немає такої підготовки і досвіду пілотування».

Повітряні сили ЗСУ не відповіли на запит видання про коментар.

На початку серпня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що перші літаки F-16 вже в Україні. Незадовго до цього західні ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що шість винищувачів надійшли в Україну з Нідерландів, ще кілька літаків, як передбачалося, прибудуть із Данії.

Група українських льотчиків розпочала навчання в США минулої осені. Навчання пілотуванню зазвичай займає рік. Українські військові навчалися шість місяців через бойові дії.

Наприкінці серпня ЗСУ повідомили про втрату одного F-16.

За даними видання Times, упродовж наступного року Україна має отримати близько 20 винищувачів F-16, у тому числі від Бельгії і Норвегії.

Російські війська вночі атакували енергетичні об’єкти Миколаївщини – ОВА

Російські військові в ніч на 17 жовтня атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївської області, внаслідок чого є знеструмлення, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.

«Ворог атакував енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого є знеструмлення абонентів. Енергетики вже заживили більшу частину споживачів, роботи продовжуються. Постраждалих немає», – написав він у телеграмі, пообіцявши надати деталі згодом.

За даними Повітряних сил ЗСУ, вночі російські війська атакували Україну 56 ударними дронами, 22 із них збили, 27 – «локаційно втрачені» через протидію РЕБ.

Крім того, військові зафіксували п’ять влучань ударних безпілотників по об’єктах інфраструктури у прифронтових областях.

Київська міська військова адміністрація повідомляла про пошкодження багатоповерхового будинку в столиці внаслідок російської атаки. За даними місцевої влади, ніхто не постраждав.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Сили оборони відбили понад 50 російських атак на Курахівському напрямку – штаб

Протягом попередньої доби на фронті сталося 163 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ вранці 17 жовтня.

Командування зафіксувало чотири зіткнення на Харківському напрямку і 18 – на Куп’янському.

«На Лиманському напрямку ворог здійснив 17 штурмів неподалік Невського, Макіївки, Торського та Діброви. На Краматорському напрямку окупанти атакували три рази в районах Ступочок і Часового Яру», – йдеться в зведенні.

Ще одну атаку російські війська здійснили неподалік Торецька.

Читайте також: ISW: Росія може наштовхнутися на «обмеження» своєї стратегії війни на виснаження в Україні

Сили оборони зупинили 15 атак поблизу Променя, Крутого Яру та Селидового на Покровському напрямку, найактивніше російські військові діяли поблизу Селидового.

«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 52 атаки біля Цукуриного, Новоселидівки, Гірника, Георгіївки та поблизу Водяного. На Времівському напрямку противник здійснив чотири атаки в бік Богоявленки, Новоукраїнки та поблизу Золотої Ниви», – повідомляє штаб.

Крім того, командування фіксувало один російський штурм на Оріхівському напрямку в районі Малої Токмачки. На Придніпровському напрямку оперативна обстановка суттєво не змінювалася.

У ніч на 16 жовтня DeepState повідомив про чергові просування російської армії. Зокрема, агресор захопив Острівське – село, яке було на березі Курахівського водосховища та фактично примикає до Курахового зі сходу.

Також РФ просунулась у Цукуриному – таким чином, глибина «кишені», в якій перебуває українське угруповання в Селидовому, збільшилася. Є чергові успіхи агресора і в Торецьку – під час міських боїв він пробився практично до центру міста.

Чи уникне Україна цієї зими енергетичного апокаліпсису: NYT про вплив міжусобиць політиків

Від початку повномасштабного вторгнення РФ країни G7+ мобілізували на забезпечення енергетичних потреб України понад 4 мільярди доларів. Про те, як забезпечити країну енергопостачанням цієї зими, обговорювали нещодавно і в рамках Генасамблеї ООН. Йшлося про терміновість ремонту або заміни знищених російськими обстрілами українських енергетичних об'єктів. При цьому міністри закордонних справ найбільших економік світу наголосили на необхідності України реформувати енергетику, поліпшити умови для бізнесу, «які створять рівні умови для інвестицій в енергетичний сектор».

Що може цьому завадити в час, коли з початком опалювального сезону Україна готується і до масованих російських ударів, з'ясовував в експертів Голос Америки.

Політична боротьба й зокрема відставки ключових посадовців в енергетиці й галузях відбудови «коштували Україні дорогоцінного часу на підготовку до зими». Про це у розлогому матеріалі пише New York Times.

Газета поговорила зі звільненим у вересні колишнім головою «Укренерго» Володимиром Кудрицьким, який твердить, що він «виступав за будівництво десятків невеликих приватних електростанцій по всій країні, що зробить систему менш вразливою до російських атак — підхід, який підтримує більшість експертів з енергетики та міжнародних партнерів».

Зеленський 17 жовтня в Брюсселі представить «план перемоги»

Президент України Володимир Зеленський 17 жовтня представить свій «план перемоги» у Брюсселі після того, як офіційно оголосив його пункти напередодні у Верховній Раді.

Сьогодні Зеленський презентує план, який, за його словами, може покласти край війні «не пізніше ніж наступного року», на саміті лідерів Європейського союзу.

«Всі лідери Європи почують, як треба посилити наші позиції. Нам треба завершити цю війну справедливо», – сказав президент у зверненні 17 жовтня у дорозі до Брюсселя.

За словами Зеленського, в Брюсселі він також візьме участь у зустрічі Україна – НАТО на рівні міністрів оборони країн НАТО.

«Будуть також зустрічі у Європарламенті – і з президенткою Робертою Мецолою, і з головами політичних груп у Європарламенті. Буде зустріч із Марком Рютте, генсеком НАТО», – сказав Зеленський.

Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.

Зеленський назвав метою України «змінити обставини так, щоб Росія була примушена до миру». На думку президента, якщо почати роботу за запропонованим планом, може «вдатися завершити війну не пізніше ніж наступного року».

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коментуючи «план перемоги», представлений Зеленським, сказав 16 жовтня, що не може наразі висловити повну підтримку, але план детально вивчатимуть, хоча назвав його «сильним сигналом».

Генсек НАТО припускає, що на певні аспекти плану будуть різні погляди. «Але це не означає, що ми не стоїмо твердо за Україну, щоб не дати можливість Путіну досягти мети», – додав Рютте.

Голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель, коментуючи пропозиції Володимира Зеленського, зазначив, що треба «надати Україні кращі й сильніші гарантії безпеки». «І, як я казав раніше, це не тому, що ми хороші друзі України, а тому, що безпека України є нашою безпекою», – зазначив Боррель.

У Кремлі, реагуючи на план, назвали його «ефемерним».

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що припинення війни можливе нібито лише за умови «усвідомлення київським режимом безперспективності його політики». При цьому представник Кремля сказав, що поки що не чув і не бачив виступ Зеленського в українському парламенті.

Повітряні сили: Росія застосувала 56 БПЛА для атаки на Україну

Російські війська випустили по Україні керовану авіаційну ракету Х-59 з повітряного простору Курської області, а також 56 безпілотників із районів Курса, Орла та Приморсько-Ахтарська. Такі дані щодо атаки, яка тривала з вечора 16 жовтня до ранку 17 жовтня, оприлюднило командування Повітряних сил.

За повідомленням, армія РФ застосувала ударні дрони, а також безпілотники невстановленого типу. Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони.

«В результаті протиповітряного бою збито 22 ворожі БпЛА в Сумській, Київській, Полтавській, Чернігівській, Житомирській, Миколаївській, Черкаській, Одеській та Тернопільській областях. Два безпілотники вийшли з повітряного простору в напрямку Білорусі, 27 ударних БПЛА та безпілотників невстановленого типу локаційно втрачено внаслідок активної протидії РЕБ Сил оборони», – йдеться в зведенні.

Крім того, військові зафіксували п’ять влучань ударних безпілотників по об’єктах інфраструктури у прифронтових областях.

Повітряні сили закликають не чинити самостійних дій у разі виявлення «підозрілих предметів, схожих на безпілотники», натомість звертатися до поліції, рятувальників чи місцевої військової адміністрації.

Раніше Київська міська військова адміністрація повідомляла про пошкодження багатоповерхового будинку в столиці внаслідок російської атаки. За даними місцевої влади, ніхто не постраждав.

Генштаб ЗСУ: російська армія втратила понад 1400 військових за добу

Втрати Росії за час повномасштабної війни в Україні сягнули близько 674 270 людей особового складу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 17 жовтня.

За оцінкою командування, за попередню добу армія РФ втратила приблизно 1 420 військових.

Крім того, за даними штабу, російські війська втратили в техніці:

  • 9 014 танків (+17 за добу)
  • 18 002 бойових броньованих машин (+33)
  • 19 510 артилерійських систем (+51)
  • 1 232 реактивні системи залпового вогню (+1)
  • 978 засобів протиповітряної оборони
  • 369 літаків
  • 329 гелікоптерів
  • 17 104 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+54)
  • 2 620 крилатих ракет
  • 28 кораблів і катерів
  • 1 підводний човен
  • 26 815 автомобілів і автоцистерн (+83)
  • 3 446 одиниць спеціальної техніки (+5)

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.

Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.

Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».

КМВА про нічну атаку Росії: у Києві повітряна тривога лунала 4 рази, пошкоджений будинок

Російська армія атакувала Києва ударними дронами, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко вранці 17 жовтня.

За даними адміністрації, безпілотники заходили в повітряний простір столиці хвилями і з різних напрямків.

«З вчорашнього вечора і протягом ночі повітряну тривогу у місті оголошували чотири рази, сумарно небезпека тривала три з половиною години. Крім загрози БпЛА одна з тривог була пов’язана із загрозою застосування ворогом балістичної зброї», – йдеться в повідомленні.

Попередньо, заявив Попко, внаслідок атаки російських безпілотників у Деснянському районі Києва пошкоджений багатоквартирний житловий будинок:

«За інформацією на цю хвилину, на трьох поверхах будинку було пошкоджене скління вікон та внутрішнє оздоблення кімнат. Даних щодо потерпілих не надходило».

Протягом ночі на 17 жовтня Повітряні сили попереджали про рух російських безпілотників у кількох регіонах України.

ISW: Росія може наштовхнутися на «обмеження» своєї стратегії війни на виснаження в Україні

Поточна теорія перемоги президента Росії Володимира Путіна полягає у затягуванні війни в Україні та виснаженні західної підтримки та українського опору, йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 16 жовтня.

Водночас ISW припускає, що Росія, ймовірно, зіткнеться з середньостроковими та довгостроковими обмеженнями, які можуть підважити це стратегічне зусилля.

«Путін і російське військове командування, ймовірно, розглядають збереження ініціативи на театрі воєнних дій як стратегічний пріоритет і показали, що терпимо ставляться до тривалих наступальних операцій, які призводять до поступового, повзучого просування, набагато меншого за намічені оперативні цілі», – йдеться в тексті.

На думку фахівців, наступальна операція російських військ в напрямку Покровська, яка посилилася влітку 2024 року, ймовірно, досягне кульмінації в найближчі місяці. Водночас вони очікують, що російське командування, ймовірно, продовжуватиме залучати сили до загальних стратегічних зусиль із утримання ініціативи по всьому театру бойових дій та виснаження українських сил і після оперативної кульмінації незалежно від стану боєздатності російських сил.

«Теорія перемоги Путіна покладається на те, що російські сили будуть здійснювати послідовні наступальні операції протягом невизначеного часу, але ці інтенсивні напади, ймовірно, достатньо зменшать наявну російську живу силу та техніку, щоб російським військам довелося зменшити темп наступу принаймні на окремих ділянках фронту, створюючи для українських сил можливості змагатися за і, можливо, перехопити ініціативу на полі бою в цих областях», – заявляє Інститут.

На думку установи, обмеження можливостей Росії до формування збройних сил та військового виробництва в середній та довгій перспективі можуть підірвати її спроможність підтримувати послідовний наступ.

Зокрема, ISW вказує на суттєве збільшення фінансових стимулів для укладення військового контракту з Міноборони Росії, роблячи висновок, що в РФ вичерпується резерв добровольців. Аналітики припускають, що Путін піде на нову хвилю часткової мобілізації «лише під величезним тиском або після серйозного провалу поточної кампанії прихованої мобілізації».

Інститут також вказує на втрати Росії в техніці та виснаження її запасів, що змушує Кремль звертатися по допомогу до Ірану та Північної Кореї.

«Здається, що Путін так само неохоче проводить повномасштабну економічну мобілізацію, як і чергову хвилю мобілізації, і залишається незрозумілим, чи критичні слабкі місця та ріст нестачі робочої сили дозволять Росії швидко та повністю мобілізувати свою економіку для військових зусиль, навіть якби Путін це дозволив», – пишуть автори звіту.

Упродовж останнього місяця лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.

Як молоді з окупації отримати паспорт України? Коротка інструкція

Станом на кінець червня 2024 року на усіх захоплених територіях України жили 6 млн громадян, 1, 5 мільйона з них – діти. Частина з цих дітей ніколи не мала українського паспорта, адже повноліття вони зустріли в окупації. Якщо до 2020 року пересування між тодішніми «ОРДЛО» і вільною територією країни було можливим і люди масово оформлювали собі та дітям різноманітні українські документи, то пізніше – окупанти закрили пункти пропуску, а з початком великої війни вся лінія розмежування і зовсім перетворилася на гарячий фронт, перетнути який неможливо.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) вже розповідали історії молодих українців – Максима, Тії та Поліни – які, попри повальну кремлівську пропаганду і небажання батьків зробити своїм дітям український паспорт, самі вивчили українську, зуміли перебратися на підконтрольну Києву територію і самотужки впоралися із бюрократією, відновлюючи українські документи.

Тож Донбас Реалії підготували інструкцію для тих, хто хоче повторити цей шлях.

Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 112 боєзіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку

З початку доби на фронті відбулося 112 бойових зіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«На Курахівському напрямку на цей час нараховується 46 атак окупантів. Загарбники зберігають найбільшу активність біля Цукуриного, Новоселидівки, Гірника, Георгіївки та поблизу Водяного. Двадцять шість ворожих штурмів відбито Силами оборони, на даний час бої не вщухають», – йдеться у зведенні.

Також, за даними штабу, противник був активним на Куп’янському напрямку, де було 18 атак в районах Кучерівки, Піщаного, Степової Новоселівки, Лозової та Вишневого, дев’ять з них тривають.

17 разів сили РФ атакували на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися в районах населених пунктів Греківки, Невського, Тернів та Торського. Українські захисники відбили 13 атак противника, бої тривають.

На Покровському напрямку, на якому донедавна було найбільше боєзіткнень, бої точилися в районах населених пунктів Промінь, Крутий Яр та Селидове – тут ЗСУ відбили дев’ять наступальних та штурмових дій противника, ще два боєзіткнення триває.

У штабі також повідомляють про російські атаки на Харківському, Краматорському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

Німеччина задіяла винищувачі через російський літак-розвідник над Балтійським морем

Винищувачі Eurofighter ВПС Німеччини були підняті в повітряний простір через російський літак-розвідник Іл-20, який залетів у міжнародні води Балтійського моря, повідомляють Військово-повітряні сили Німеччини.

За даними німецьких повітряних сил, російський літак летів без радіозв’язку і плану польоту.

Як пише DPA, два німецькі літаки Eurofighter злетіли з військового аеродрому Росток-Лааге на півночі Німеччини, щоб встановити візуальний контакт з літаком Ільюшин. Подібні операції, які називаються «альфа-перехоплення», проводяться з аеродрому Росток-Лааге кожні три-чотири тижні протягом останніх двох років.

Балтійське море є важливим маршрутом постачання для НАТО і має центральне економічне значення для країн НАТО, що мають балтійське узбережжя. НАТО спостерігає систематичне шпигунство за інфраструктурою з боку Росії, яка також має доступ до Балтійського моря.

НАТО стандартизує боєприпаси для скорочення витрат і спрощення застосування – Reuters

НАТО вдасться до нових зусиль із впровадження єдиних стандартів боєприпасів, щоб скоротити витрати та спростити їхнє застосування на полі бою, повідомляє агенція Reuters з посиланням на високопоставленого представника альянсу.

Міністри оборони країн НАТО зустрінуться у Брюсселі 17 і 18 жовтня. Очікується, що вони доручать генеральному секретарю НАТО Марку Рютте розробити план модернізації процесу стандартизації, повідомило джерело, яке побажало залишитися анонімним.

Основою стандартизації є угода STANAG (Standardization Agreement), яка забезпечує сумісність боєприпасів та артилерійських систем між країнами-членами НАТО. Однак із 1960-х років, коли були схвалені стандарти на артилерійські боєприпаси, 14 країн-членів НАТО зберегли право відхилятися від них. Це призвело до фрагментації ринку та ускладнення логістичних ланцюжків.

Наразі спостерігається розкид точності снарядів одного калібру від різних виробників на 40–60 метрів. Цю проблему можна вирішити за допомогою таблиць стрільби – документів, які допомагають налаштувати артилерійські системи під конкретні снаряди. Однак їх використання тривалий час ігнорувалося. Тепер НАТО має намір розв'язати цю проблему.

Західні союзники України з початку повномасштабного вторгнення Росії збільшують постачання боєприпасів. 2023 року Росія та її союзники, за наявними даними, відправили на фронт 4 мільйони артилерійських снарядів, натомість Україна та її партнери поставили близько 1,5 мільйона снарядів.

Зеленський завтра візьме участь у засіданні Ради Україна-НАТО – речниця Рютте

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вітатиме президента України Володимира Зеленського на засіданні Ради Україна-НАТО, що пройде 17 жовтня в Брюсселі.

«Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вітатиме президента України Зеленського у штаб-квартирі НАТО 17 жовтня під час наради міністрів оборони», – написала речниця генерального секретаря альянсу Фара Дахлалла у соцмережі Х.

Офіс президента наразі про це не повідомляв.

Раніше Марк Рютте повідомив, що міністри оборони країн НАТО зустрінуться зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим на засіданні Ради Україна - НАТО, щоб обговорити ситуацію на полі бою і найбільш нагальні потреби України.

Рютте також поінформував про виконання обіцянки надати Україні військову допомогу у розмірі 40 мільярдів євро. За його словами, «члени НАТО надали Україні 20,9 мільярда євро військової допомоги протягом першої половини 2024 року і члени Альянсу вчасно виконують свої зобов’язання до кінця року».

Крім того, президент Європейської ради Шарль Мішель сьогодні нагадав, що на засіданні президент України презентує план перемоги. За його словами, також представники країн ЄС працюватимуть над наступними кроками, щоб «розробити консенсус навколо мирної ініціативи, заснованої на принципах Хартії ООН та міжнародного права».

Минулого тижня президент України Володимир Зеленський відвідав Британію, Францію, Італію та Німеччину, де провів низку зустрічей із місцевими лідерами, представляючи український план завершення війни та ведучи переговори про подальшу підтримку.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG