Мінфін: меморандум з МВФ не вимагає підвищення тарифів на енергоносії
Оновлений меморандум України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) не включає зобовʼязань для України щодо підвищення тарифів на енергоносії, повідомила пресслужба Міністерства фінансів 21 жовтня.
У міністерстві зазначили, що усі оновлення меморандуму з МВФ розглядали потенційну можливість підвищення тарифів на енергоносії, однак лише за умови виділення достатніх ресурсів для захисту вразливих домогосподарств.
«Меморандум від 18 жовтня 2024 року повторює потенційні заходи, які були в минулих оновленнях, не пропонує нові та не створює для України зобовʼязань щодо збільшення тарифів на енергоносії під час війни», – йдеться у повідомленні.
18 жовтня рада МВФ завершила п’ятий перегляд розширеної угоди в рамках Програми розширеного фінансування (EFF) для України, дозволивши виділити Україні близько 1,1 мільярда доларів США. Таким чином, загальний обсяг виплат за програмою, що підтримується МВФ, становитиме 8,7 мільярда доларів США.
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
За даними Міністерства енергетики України, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Зеленський анонсував 800 млн доларів від США на виробництво дронів
Сполучені Штати планують окремий пакет допомоги на виробництво дронів в Україні, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 21 жовтня.
Про це він повідомив, коментуючи останнє рішення Вашингтона надати Україні оборонний пакет на 400 мільйонів доларів.
«Готується і ще окремий пакет – фінансування на виробництво українських дронів, 800 мільйонів доларів. Україна вдячна за цю підтримку», – заявив він.
Зеленський вказав на важливість змоги України захищати власний суверенітет «попри будь-які загрози політичного характеру у світі».
За його словами, під час зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном сторони обговорили втілення плану перемоги.
«Ми потребуємо рішучості партнерів, і особливо на тлі інформації про нову роль Північної Кореї у підтримці Росії. Очевидно, що Путін боїться миру й саме тому шукає, як посилити агресію та залучити на фронт тепер і Північну Корею», – додав президент.
Раніше 21 жовтня голова Пентагону Ллойд Остін під час зустрічі із президентом Зеленським повідомив про новий пакет військової допомоги від США на 400 мільйонів доларів.
До нього увійшли, зокрема, боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS, протитанкові ракети, бронетранспортери, гранати та обладнання.
Як зазначили в Міністерстві оборони США, від квітня 2022 року Остін майже щомісяця скликав Контактну групу з питань оборони України (формат «Рамштайн») – коаліцію з близько 50 країн з усього світу, які допомагають Україні боротися з російською агресією.
Ґутерріш приїде до Путіна в останній день саміту БРІКС у Казані
Президент Росії Володимир Путін прийме генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша на полях саміту БРІКС у Казані, повідомив 21 жовтня помічник президента РФ Юрій Ушаков.
Запланований на 22–24 жовтня саміт, який об’єднає лідерів Бразилії, Росії, Індії, Китаю, Південної Африки та кількох інших країн, розглядається Москвою як можливість продемонструвати, що зусилля Заходу ізолювати Росію через її війну проти України зазнали невдачі.
Попри заплановану на 24 жовтня зустріч Путіна і Ґутерріша, немає жодних ознак того, що Київ чи Москва готові до мирних переговорів для припинення конфлікту.
Ґутерріш критикував дії Росії, заявляючи, що військова операція Москви в Україні створює «небезпечний прецедент» для світу. Очільник ООН неодноразово закликав до «справедливого миру», який поважатиме міжнародне право та «територіальну цілісність» України.
Під час зустрічі з Путіним у квітні 2022 року, лише через два місяці після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Ґутерріш повторив позицію ООН і обговорив пропозиції щодо гуманітарної допомоги та евакуації цивільного населення із зон бойових дій.
Путін наполягає, що Україна має поступитися більшою територією на своєму півдні та сході для того, щоб розпочалися переговори про припинення вогню. Ці вимоги президент України Володимир Зеленський категорично відхилив.
Зеленський, виступаючи у вересні в ООН, стверджував, що Москву можна змусити до миру лише через міжнародний тиск.
У РФ антивоєнного блогера Камікадзе Ді засудили до 8 років за ґратами через «фейки» про армію
Суд у Москві 21 жовтня засудив блогера Дмитра Іванова (Камікадзе Ді) до восьми років заочно за звинуваченням у поширенні так званих «фейків» про російську армію, повідомляє «Медіазона».
Приводом для порушення справи стали ролики на Youtube-каналі блогера під назвами «Путін святкує загибель дітей в Україні» та «Мене зрадили. Припадок Путіна через слова Байдена і війну в Україні». У першому ролику йшлося про атаку російської армії на драмтеатр у Маріуполі, у другому – про загиблих унаслідок обстрілів мирних жителів України.
Доказами у справі співробітники Слідчого комітету визнали позицію міністерства оборони Росії та висновок психолого-лінгвістичної експертизи, яка була зроблена на основі матеріалів на каналі блогера.
Наразі саме ці ролики недоступні – в лютому 2023 року YouTube заблокував канал Іванова. Тоді в телеграм-каналах повідомляли, що це було зроблено за скаргою провладного блогера Станіслава Васильєва. На канал Іванова були підписані 1,7 мільйона осіб. Нині він продовжує випускати ролики, але число підписників його нового каналу становить близько 64 тисяч.
Федоров: у лікарнях залишаються 10 поранених через удар по Запоріжжю, двоє – у важкому стані
Внаслідок атаки Росії на Запоріжжя відомо про трьох загиблих та 16 поранених, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 21 жовтня.
«У медзакладах залишаються десять людей, з них п’ятеро у стані середньої важкості, двоє – важких», – заявив він.
Федоров уточнив, що двоє загиблих – чоловіки 44 та 42 років. Ще одна загибла – жінка 44 років – померла у лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Візит глави Пентагону до Києва: США передадуть боєприпаси, засоби ППО та інше
Очільник Пентагону Ллойд Остін під час візиту до Києва зустрівся із президентом Володимиром Зеленським, із вищим військовим командуванням та виступив із промовою у Дипломатичній академії України.
Під час зустрічі із президентом Зеленським він повідомив про новий пакет військової допомоги від США на 400 мільйонів доларів.
Одна з американських журналісток, що прибула разом із главою Пентагону, опублікувала, що саме включає пакет військової допомоги:
- боєприпаси для РСЗВ HIMARS,
- 155-мм та 105-мм артилерійські боєприпаси,
- 60-мм, 81-мм та 122-мм мінометні системи та снаряди до них,
- протитанкові ракети TOW, протитанкові комплекси Javelin та AT-4,
- бронетранспортери М113,
- супутникові засоби зв’язку,
- стрілецька зброя та боєприпаси;
- гранати та тренувальне обладнання, обладнання та боєприпаси для підривних робіт;
- обладнання для захисту критичної інфраструктури,
- запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання та транспортування.
«Я хотів би подякувати вам за новий пакет допомоги. Там і броньована техніка, і дуже важливі боєприпаси, і засоби ППО, це дуже важливо перед початком зимового періоду, оскільки Росія не полишає своїх намагань знищити енергетику України», – сказав міністр оборони України Рустем Умєров.
У своїй промові за підсумком зустрічей Ллойд Остін наголосив на беззаперечній підтримці України Сполученими Штатами та пообіцяв, що на шляху боротьби Україна не залишиться сама. Високопосадовець також висловив свою підтримку зустрічам у форматі «Рамштайн» і нагадав про обсяги допомоги США.
«Моя країна виділила понад 58 мільярдів доларів безпекової допомоги Україні з лютого 2022 року. Ми надали дві батареї Patriot і десятки інших систем ППО. Ми надали 24 системи Himars, тисячі броньованих машин і дронів, мільйони артилерійських снарядів та інші засоби ураження. І це серйозне фінансове зобов’язання для нас. Але для всіх, хто думає, що американська допомога дуже дорога, нехай подумають про те, що станеться, якщо Америка відступить. Перед обличчям цієї агресії ціна принципів завжди набагато менша, ніж ціна капітуляції», – сказав Ллойд Остін.
Міністр оборони США Ллойд Остін прибув до Києва 21 жовтня. Це його четвертий візит у статусі міністра в Україну.
Як зазначили в Міністерстві оборони США, від квітня 2022 року Остін майже щомісяця скликав Контактну групу з питань оборони України (формат «Рамштайн») – коаліцію з близько 50 країн з усього світу, які допомагають Україні боротися з російською агресією.
Країни ЄС обговорять нові санкції проти РФ, коли Польща перебере головування в Угорщини – Politico
Країни Євросоюзу планують розпочати обговорення нових санкцій проти Росії в січні 2025 року після того, як закінчиться головування Угорщини в Раді ЄС, повідомляє Politico із посиланням на джерела. За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан використав головування своєї країни, щоб фактично зупинити переговори про санкції.
З 1 січня Польща стане країною-головою Ради ЄС. Як зазначає Politico, Варшава вже дала зрозуміти, що посилюватиме контроль за постачанням російського палива, яке залишається найважливішим джерелом доходів Кремля.
ЄС уже запровадив обмеження на постачання російської нафти та значно скоротив закупівлі трубопровідного газу. Однак, як зазначає Politico, Москва використовує безліч лазівок, а також «тіньовий флот». Польща прагне використати своє головування, щоб досягти більшої прозорості щодо того, скільки саме російського палива надходить до ЄС.
Раніше цього тижня 10 європейських країн, включно з Францією, Чехією та Швецією, виступили зі спільною заявою, в якій ішлося, що «останнім часом спостерігається збільшення імпорту російського скрапленого природного газу» до Євросоюзу, проте постачальники газу «не ідентифіковані належним чином».
У документі міститься заклик до суворіших перевірок походження газу, що надходить до ЄС. Ця пропозиція, напевне, надійде на розгляд у січні після початку головування Польщі.
Міненерго: МАГАТЕ продовжило моніторинг на підстанціях, які забезпечують роботу АЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії продовжило моніторингову місію на підстанціях, ключових для роботи атомних енергостанцій, повідомило Міністерство енергетики 21 жовтня.
«Інспектори Міжнародного агентства з атомної енергії 21 жовтня продовжили моніторингову місію на одній із підстанцій оператора системи передачі, яка є критично важливою для роботи українських АЕС», – йдеться в повідомленні.
При цьому, за узгодженим графіком візитів, місія буде продовжуватися почергово на всіх ключових для атомної енергетики підстанціях, додає відомство.
Міністр енергетики Герман Галущенко назвав це рішення результатом домовленостей під час зустрічі директора МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі з президентом Володимиром Зеленським.
«Ми сподіваємося, що присутність інспекторів МАГАТЕ на ключових для роботи АЕС підстанціях магістральної електромережі допоможе підтримати ядерну безпеку та радіаційну безпеку. Адже удари Росії по цивільних енергетичних обʼєктах, зокрема ключових підстанціях, напряму загрожують ядерній та радіаційній безпеці всієї Європи», – йдеться в коментарі Галущенка.
У вересні Зеленський на зустрічі з Ґроссі заявив, що «важливо проводити постійний моніторинг не лише стану АЕС, а й критично важливих для їхньої роботи підстанцій».
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Зеленський готує гучні звільнення через скандал із МСЕК й прокурорами?
Президент України Володимир Зеленський анонсував проведення засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). На початку жовтня стало відомо, що ДБР підозрює керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина в незаконному збагаченні.
Під час обшуків у них знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Було розпочато кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби.
Хто з очільників правоохоронних органів може поплатитися посадою за цей корупційний скандал?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Лубінець прокоментував розстріл українських військовополонених біля Селидового
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до міжнародних організацій через черговий випадок розстрілу російськими військовими полонених військовослужбовців ЗСУ. Про це він повідомив 21 жовтня.
Коментуючи ситуацію, Лубінець зазначив, що страти полонених «стали системою».
«Країна-агресор знову порушила Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими! Вкотре повідомив ООН та МКЧХ про воєнний злочин РФ, аби організації це зафіксували. Відомо уже про понад 100 українських військових, яких при потраплянні в полон стратили росіяни!» – заявив омбудсман.
Він закликав міжнародні організації «нарешті прокинутися» та вжити заходів для покарання винних у воєнних злочинах в Україні.
Раніше Офіс генерального прокурора повідомив, що російські війська 18 жовтня стратили ще двох українських військових, яких захопили в полон у районі Селидового на Донеччині.
Генеральний прокурор Андрій Костін 15 жовтня назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Філашкін: троє людей загинули внаслідок російських обстрілів Донеччини
Російські війська обстрілювали населені пункти Покровського району, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 21 жовтня.
За його даними, загалом троє людей загинули і ще двоє, поранені.
«У Мирнограді 2 загиблих і 1 поранений, пошкоджено 15 багатоповерхівок, 14 господарчих споруд, 2 гаражі, крамницю і торговий павільйон», – повідомив він.
Також одна людина загинула в Кураховому, ще одна зазнала поранення. У місті пошкоджені п’ятиповерхівка і адміністративна будівля.
Голова Донецької ОВА закликав жителів регіону евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».
До трьох зросло число загиблих унаслідок ранкового обстрілу Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«44-річна жінка померла в лікарні. Медики кілька годин боролися за її життя», – написав чиновник у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначили, що російські війська зранку 21 жовтня завдали чергового ракетного удару по житловому сектору Запоріжжя.
«Частково зруйнована двоповерхова будівля дитячого садочка. Вибуховою хвилею й уламками пошкоджені легкові автомобілі, що були поруч. Вогнеборці приборкали пожежу у двох металевих гаражах», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: російські війська шукають «слабкі місця» в обороні ЗСУ на Сіверському напрямку
Кількість бойових зіткнень на лінії фронту зросла до 67 від початку доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 21 жовтня.
Зокрема, російські війська двічі штурмували позиції ЗСУ підрозділів у районах Вовчанська та Липців на Харківщині, ще двічі – на Куп’янському напрямку, одне боєзіткнення ще триває.
Сім російських атак зафіксовані на Лиманському напрямку, одна з них триває.
«Війська окупантів продовжують шукати слабкі місця в нашій обороні поблизу Верхньокам’янського та Переїзного на Сіверському напрямку. З початку доби тут відбулось два марні штурми противника. На Краматорському напрямку від початку доби авіація окупантів завдала ударів КАБами та НАРами по Пазено, Майському та Часовому Яру», – йдеться в зведенні.
Також штаб повідомляє, що армія РФ намагалася вклинитися в українську оборону біля Торецька. На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 27 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій біля Сухої Балки, Воздвиженки, Миролюбівки, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Селидового та Михайлівки.
Генштаб також повідомив про російські атаки на Курахівському, Времівському та Оріхівському напрямках. На решті напрямків особливих змін не фіксували.
Курахівський напрямок став найгарячішим упродовж минулого тижня, війська РФ наблизилися до адміністративних меж самого міста, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Особливістю театру бойових дій тут стала «клешня» – вклинення агресора в оборону ЗСУ на східному фланзі оборони Курахового. Вона почала рости з окупацією селища міського типу Гостре 21 вересня убік села Острівське.
У дитсадках РФ стали проводити патріотичне заняття «Розмови про важливе»
У російських дитсадках стали проводити патріотичний урок «Розмови про важливе». Впродовж останнього тижня дитячі садки в різних регіонах Росії опублікували понад 100 звітів про його проведення, підрахувало видання «7х7».
Щопонеділка вихованці дитсадків співають гімн, після чого їх ведуть на «Розмови про важливе». На уроці їм розповідають про «традиційні цінності» та війну проти України. За даними журналістів, більшість уроків не були пов’язані з політикою та війною, заняття були присвячені переважно Дню батька та Дню хліба.
У місті Богданович Свердловської області на урок запросили учасника війни, а в Курську перед дітьми виступив ветеран Афганістану з віршами про «спеціальну військову операцію» (так російська влада називає повномасштабне вторгнення в Україну).
Проводити такі уроки в дитячих садках для дітей віком від п’яти років на початку жовтня Володимиру Путіну запропонувала одна з фіналісток конкурсу «Вчитель року». Російський лідер підтримав цю ініціативу.
Патріотичний урок «Розмови про важливе» проводиться у російських школах з 2022/23 навчального року. У постанові міністерства освіти сказано, що уроки проводяться, щоб «сформувати у школярів любов до Батьківщини, гордість за свою країну, патріотизм». Уроки були запроваджені за кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Правозахисники назвали посадовців РФ, причетних до переслідувань у Криму
Центр прав людини ZMINA ідентифікував 35 російських чиновників, які причетні до переслідування цивільного населення Криму, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії. Серед них – працівники ФСБ, прокурори, судді, керівники місць позбавлення волі та голови медичних служб пенітенціарної системи.
Як зазначається, в результаті розслідування ідентифікували понад 260 посадових осіб РФ, причетних до переслідувань на півострові. Однак через обмеженість доступу до їх персональних даних із загального списку автори виділили 35 людей, проти яких слід запровадити санкції.
«За 10 років окупації РФ засудила понад 300 мешканців Криму з політичних мотивів, внаслідок чого у в’язницях Криму та Росії на сьогоднішній день перебуває щонайменше 218 політичних ув’язнених. За ці злочини досі ніхто не покараний», – наголосила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Поміж іншого, до переліку посадових осіб РФ потрапили:
- начальник московського СІЗО №2 Андрій Шубін
- суддя підконтрольного РФ Верховного суду Криму Юлія Цораєва
- начальник виправної колонії №4 у Саратовській області РФ Зайнула Рушанов
- начальник медико-санітарної частини № 91 у Сімферополі Павло Павленко
- начальник кримського Управління ФСБ РФ Леонід Михайлюк
- начальник СІЗО-1 у Сімферополі Павло Лазаренко
- суддя підконтрольного РФ Київського районного суду Сімферополя Оксана Карчевська (Білосорочка)
- суддя Третього апеляційного суду загальної юрисдикції у Сочі Віталій Власов
Останній фігурант склав протокол на фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка, де було вказано про нібито знайдені в машині журналіста компоненти до вибухівки. Оксана Карчевська ухвалювала рішення у справі журналістки та активістки Ірини Данилович.
Павло Лазаренко відповідальний за неналежні умови утримання та ненадання медичної допомоги кримськотатарському активісту Джемілю Гафарову, який через це помер у в’язниці. Андрій Шубін відповідальний за смерть Костянтина Ширінга, який також помер через ненадання медичної допомоги, зазначає ZMINA.
Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева раніше заявила, що «одним із пріоритетних завдань України після деокупації Криму стане виявлення і притягнення до відповідальності тих, хто сприяв російській анексії півострова». За її словами, ті, хто вчиняв злочини проти людяності і воєнні злочини, порушував права людини і вчиняв злочини, визначені як геноцид, мають бути притягнуті до відповідальності.
Прокуратура: російські військові розстріляли двох полонених бійців ЗСУ біля Селидового
Українські правоохоронці зафіксували ще один випадок розстрілу російськими військами полонених бійців Сил оборони, повідомляє Офіс генерального прокурора 21 жовтня.
За оперативними даними відомства, російські військові захопили двох українських військовослужбовців у полон у Покровському районі Донеччини вдень 18 жовтня.
«Окупанти, які штурмували лісопосадку поблизу міста Селидове, поклали беззбройних військовополонених обличчям донизу. Вони утримували їх в такому положенні, притискаючи ногами до землі, а через деякий час розстріляли впритул з автоматичної зброї», – йдеться в повідомленні.
Прокуратура нагадує, що вбивство полонених є порушенням Женевських конвенції й кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
Генеральний прокурор Андрій Костін 15 жовтня назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Росія: завод у Брянську повідомив про пошкодження після «атаки» дронів
Атака безпілотників порушила виробничі ланцюги на заводі «Кремний ЭЛ» у Брянську, який виробляє мікроелектроніку – про це заявила пресслужба підприємства 21 жовтня.
У компанії заявили, що внаслідок «нічної терористичної атаки» на корпуси заводу порушене енергопостачання, зазнали збитків об’єкти забезпечення спеценергетикою, «перервані технологічні виробничі ланцюги».
Директор заводу Микола Данцев назвав основною задачею «якомога швидше поновлення виробництва виробів електронної техніки з метою безумовного виконання планів».
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз на початку доби 21 жовтня заявляв про спроби українських військ атакувати регіон безпілотниками.
Українське командування не коментувало ситуацію.
Днями також стало відомо, що вночі проти 19 жовтня дрони атакували російське місто Брянськ, і начебто, поцілили у завод «Кремний ЭЛ».
Після початку повномасштабної війни проти України прикордонні російські регіони регулярно зазнають атак безпілотників та ракет. Бєлгородська область, з території якої сили РФ обстрілюють Харківську область України, страждає більше за інші регіони, оскільки її обстрілюють ще й зі ствольної артилерії. Журналісти видання «7х7» підрахували, що з початку війни загинули щонайменше 243 жителі Бєлгородської області, а по всій Росії – не менш як 346.
Під час навчань НАТО випробували українську бойову систему DELTA – Міноборони
Бійці Військово-морських сил України на навчаннях НАТО REPMUS 24 за допомогою бойової системи DELTA скоординували роботу понад 50 безпілотних апаратів різних типів, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
За даними відомства, навчання проходили поблизу півострова Троя у Португалії з 9 до 27 вересня. Військові відпрацьовували використання дронів для низки задач, зокрема боротьбу з підводними човнами, нейтралізацію морських мін та захист критичної підводної інфраструктури.
Серед цілей навчання REPMUS 24 – інтеграція безпілотних платформ, систем управління та міждоменна взаємодія, а також досягнення оперативної сумісності з системами управління країн-партнерів НАТО.
ВМС України вперше взяли участь у найбільших навчаннях НАТО з використання безпілотних систем у морських операціях, кажуть у оборонному відомстві.
«Під час навчань DELTA змогла під’єднатися та отримувати дані про місцеперебування німецької роботизованої собаки Robotics-L від Rheinmetall. Цей чотирилапий робот завдяки своїй мобільності здатний супроводжувати солдатів у складній місцевості, виконувати різноманітні завдання і сприяти їхньому захисту від мінних перешкод», – розповіли у Міноборони.
Також, за даними відомства, система DELTA інтегрувалась з іншими бойовими системами, що дозволило обмінюватися даними та розмежувати «свої» та «ворожі» сили. Це значно покращило управління операціями і підвищило рівень координації дій учасників маневрів.
За словами заступниці міністра оборони Катерини Черногоренко, «низка заходів НАТО за участі України цього року доводить, наскільки цінними є інноваційні розробки наших військових для західних партнерів».
Вона підкреслила, що «спільні маневри з НАТО, зокрема REPMUS 24, не лише сприяють обміну досвідом, але й підвищують рівень взаємодії між Україною і партнерами».
«Участь ВМС України в цих масштабних навчаннях та їх внесок є важливим кроком для подальшого розвитку та технологічного вдосконалення Сил оборони», – наголосила Черногоренко.
Навчання REPMUS 24 організовані Групою об’єднаних сил і засобів НАТО для морських безпілотних систем, Центром морських досліджень і експериментів НАТО, інженерним факультетом Університету Порту і Європейським оборонним агентством.
Армія РФ штурмує переправу через Оскіл: чим це загрожує ЗСУ
Армія Росії дійшла до східного берега річки Оскіл в районі Кругляківки на південь від Куп'янська, про це у ніч проти 20 жовтня повідомив DeepState.
Зважаючи на оновлення карти проєкту, агресор штурмує переправу через річку – цією переправою йде траса від Куп'янська до Борової.
Пізніше в Мережі з'явилися кадри цих штурмів – відео бойової роботи розмістила Національна гвардія України у своєму телеграмі. У НГУ повідомили, що під час одного з них знищили 8 БМП та 3 танки армії РФ, 21 російського солдата було ліквідовано, а 26 поранено.
Водночас агресор просунувся і на північний схід від Куп'янська – у районі Петропавлівки. Тепер і тут, судячи з карти DeepState, угруповання ЗСУ на східному березі річки Оскіл притиснуте фронтом зі сходу та річкою із заходу.
Військові оглядачі говорять про ризик відходу ЗСУ з цієї ділянки – що дозволить російським військам окупувати Куп'янськ-Вузловий та захопити частину Куп'янська.
Напруження на всій лінії фронту тримається: український Генштаб повідомив вранці 21 жовтня про майже 200 атак армії РФ, з них 12 – навколо Куп'янська.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У Москві відбувається «масштабна чистка» генералів-корупціонерів – розвідка Британії
У Москві тривають репресії проти генералів за звинуваченням у корупції. Окрім міністерства оборони, вона торкнулася й інших силових відомств, йдеться у повідомленні Міністерства оборони Великої Британії.
Як зазначається у зведенні, 7 жовтня 2024 року російські ЗМІ повідомили, що «прокуратура висунула додаткові звинувачення проти ексзаступника міністра оборони Тимура Іванова, якому раніше було звинувачено у квітні 2024 року».
«Перша з цих справ стосується розкрадання 200 млн рублів (близько 2 млн доларів) під час закупівлі двох суден для поромної переправи через Керченську протоку, які згодом були пошкоджені під час війни. Друге – розкрадання 3 млрд рублів (близько 200 млн доларів) із банку «Інтеркоммерц» при купівлі іноземної валюти», – кажуть у розвідці.
За даними британської розвідки, «звинувачення продовжують накопичуватись проти колишніх високопоставлених російських військових чиновників. Це відбувається в рамках найбільшого переслідування високопосадовців нижче за рівень виконавчої влади або уряду».
Російські ЗМІ також повідомляють, «що вісім чиновників, які мають генеральські звання, були звільнені з таких відомств, як Слідчий комітет, Міністерство з надзвичайних ситуацій та Федеральна служба виконання покарань». Незалежні російські ЗМІ припускають, що «це пов’язано з обвинуваченнями в корупції».
«Якщо це правда, це може бути потенційним індикатором того, що репресії проти корупції виходять за межі їхньої колишньої вузької спрямованості на оборонний сектор», – зазначають у Міноборони Британії.
Володимир Путін після вступу на п’ятий президентський термін провів зміни в уряді. Він звільнив міністра оборони Сергія Шойгу, призначивши його секретарем РНБО. Микола Патрушев, який очолював Раду безпеки з 2008 року, став помічником Путіна. Міністром оборони призначили Андрія Білоусова.