Україна повернула з окупованих РФ територій ще трьох дітей – Єрмак
Цього тижня Україна повернула ще трьох українських дітей завдяки ініціативі Bring Kids Back UA, повідомив 23 дистопада голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Молода сім’я з Маріуполя опинилася в епіцентрі війни на самому початку повномасштабного вторгнення. Їхньому старшому сину тоді було лише чотири роки. Виїхати з міста вони не змогли і змушені були залишатися в окупації. У вересні 2022 року народилася донька. Батько сім’ї – військовослужбовець ЗСУ, тому вся родина була під загрозою. Щодня вони ховалися, щоб уникнути переслідування», – йдеться у дописі.
Також з окупації вдалося евакуювати родину з півдня України, чий батько вступив до лав ЗСУ, але потрапив у російський полон.
«Коли батька вдалося повернути з полону, сім’я знову зіткнулася з труднощами: росіяни не випускали мати з сином із ТОТ, возили їх на допити. Після численних спроб родині вдалося возз’єднатися», – написав Єрмак.
За офіційними даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що всього Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Станом на 12 листопада, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1002 дитини, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Литва надасть 10 мільйонів євро на виробництво українських далекобійних дронів
Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів. Відповідний меморандум підписав сьогодні міністр оборони України Рустем Умєров з міністром оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом у Вільнюсі, повідомив очільник українського оборонного відомства у фейсбуці.
«Меморандум про взаєморозуміння щодо створення механізму підтримки сил безпеки і оборони України через внески в українську оборонну промисловість відкриває нові можливості для литовських інвестицій в наш ОПК і сприяє розширенню стратегічного партнерства між нашими країнами», – йдеться у дописі.
Умєров зазначив, що це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту «Паляниця».
Планується шукати можливості фінансування не лише «Паляниці», а й іншого озброєння українського виробництва, локалізації українського виробництва в Литві, сказав Кащюнас на пресконференції.
Президент Володимир Зеленський 25 серпня вперше показав новітню українську далекобійну ракету «Паляниця», про випробування якої повідомив напередодні.
19 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях. Також, за його словами, поставлено завдання зробити не менше ніж 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
Вночі у Бердянську пролунав вибух. Російська влада каже про атаку порту керованою ракетою
В окупованому Бердянську Запорізької області у ніч на 23 листопада пролунав вибух. Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що ймовірно є влучання в районі порту.
Згодом призначений Росією голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький написав, що по порту було здійснено атаку керованою ракетою.
«Постраждалих немає. Вогнища займання, що утворилися внаслідок прильоту, погашено. Ракетна атака не вплинула на працездатність порту», – заявив Балицький.
31 жовтня українські безпілотники атакували морський порт окупованого Бердянська, повідомляв Володимир Рогов, якого Москва призначила членом Громадської палати РФ.
Бердянськ був окупований на початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, відтоді російські військові використовують морський порт на Азовському морі для перевезення зброї та військової техніки.
Президентка Європарламенту закликає Німеччину надати Україні ракети Taurus
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола підтримує використання Україною ракет дальнього радіусу дії для захисту від повномасштабного вторгнення Росії і заявила, що Німеччина мала б надати свою систему дальнього радіусу дії Taurus. Про це йдеться в інтервʼю, опублікованому 23 листопада німецькою газетою Funke Mediengruppe.
Зазначається, що Мецола відповів «так» на запитання, чи повинні країни, які надають Україні ракети дальнього радіусу дії, дозволити їй використовувати їх проти цілей у Росії – і чи повинна Німеччина надати Україні свою систему озброєнь Taurus.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц не підтримує дозвіл Києву використовувати німецьку зброю для ураження цілей у Росії. Він кілька разів заявляв, що прагне уникнути ескалації конфлікту.
Під час дебатів у нижній палаті німецького парламенту 13 березня він повторив тезу, що не підтримує постачання Україні далекобійних ракет Taurus. Він заявив, що для нього це межа, яку він не хоче перетинати. Наступного дня німецький Бундестаг знову не підтримав поставку Україні далекобійних ракет Taurus.
За даними німецького уряду, загалом Берлін надав чи зобов’язався надати на наступні роки військової допомоги Україні на суму приблизно 28 мільярдів євро.
У найближчі дні Росія може провести повторні випробувальні запуски балістичних ракет – ISW
Росія може додатково провести випробувальні запуски балістичних ракет найближчими днями, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 22 листопада.
«Російські джерела стверджували, що Росія закриє частину свого повітряного простору 23-24 листопада для випробування ракети, але не уточнили, який саме тип ракети випробовують російські сили. Заступник начальника ГУР генерал-майор Вадим Скібіцький 22 листопада попередив, що Росія, ймовірно, має до 10 ракет «Орешник» і що Росія, ймовірно, проведе випробувальні пуски всіх цих ракет у майбутньому», – вказано у звіті.
У ISW наголошують, що президент Росії Володимир Путін і російське військове керівництво продовжують вихваляти балістичну ракету, яку російські війська запустили по Україні 21 листопада, ймовірно, намагаючись штучно завищити очікування щодо російських можливостей і заохотити Захід і Україну до самостримування.
Аналітики нагадали, що 22 листопада Путін провів нараду, привітавши російських військових з проведенням «успішного» випробування балістичної ракети «Орешник» у відповідь «тим, хто намагаються шантажувати» Росію. Він підкреслив, що ракета не є модернізацією старої радянської ракети і заявив, що російські конструктори створили її «на основі сучасних, передових розробок».
«Однак у звітах США та України про удар балістичною ракетою 21 листопада наголошувалося, що ракета «Орешник» за своєю суттю не є новою російською здатністю [3]. Офіційні особи Білого дому та Пентагону підтвердили, що Росія запустила балістичну ракету середньої дальності (БРСМ) по Україні, а речниця Пентагону Сабріна Сінгх заявила, що Росія створила БРМ на базі існуючої російської моделі міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) РС-26 «Рубеж» Сінгх також повторив, що Україна вже стикалася з атаками Росії ракетами, які мають «значно більші» боєголовки, ніж «Орешник», – кажуть в Інституті вивчення війни.
За оцінкою ISW, удар російської балістичної ракети 21 листопада не є принципово новим російським потенціалом.
«Росія виграє від риторичних фанфар навколо удару 21 листопада і, ймовірно, сподівається, що розпалювання стурбованості з приводу запуску ракети «Орешник» спонукає Захід відмовитися від підтримки України», – резюмували аналітики.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орешник». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орешника».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Найбільший банк Великої Британії HSBC припинив обробку платежів з Росії та Білорусі
Найбільший банк Великої Британії HSBC припинив обробку всіх платежів з Росії та Білорусі.
Своїм клієнтам, які планують здійснювати або отримувати відповідні платежі, банк рекомендує використовувати «альтернативні варіанти», пише російська служба Радіо Свобода.
«Будь-які платежі, оброблені через HSBC за участю Росії або Білорусі, можуть бути затримані для подальшого розгляду і, на наш одноосібний і абсолютний розсуд, відхилені, а кошти повернуті», – йдеться в повідомленні банку.
У травні 2024 року HSBC продав свій російський підрозділ «Експобанку».
У жовтні 2023 року одна з найбільших фінансових груп у світі HSBC (Hongkong and Shanghai Banking Corporation) припинила обслуговувати транзакції своїх корпоративних клієнтів до Росії та Білорусі, а у жовтні 2022 року HSBC зупинив надання роздрібних інвестиційних послуг російським клієнтам. Банк пояснив це рішення санкціями Європейського союзу.
21 листопада Міністерство фінансів США запровадило новий пакет санкцій проти понад 50 російських банків, повʼязаних з міжнародною фінансовою системою, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів та 15 російських фінансових чиновників. До санкційного списку потрапив «Газпромбанк»разом з його шістьма іноземними дочірніми компаніями.
Загалом під санкції Мінфіну США потрапили понад 300 фізичних осіб та організацій у Росії та інших країнах світу. Держдепартамент США ввів санкції проти понад 100 юридичних та фізичних осіб, які беруть участь у розвитку експортного потенціалу Росії.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 190 бойових зіткнень на фронті за добу
Ситуація на фронті залишається складною. Протягом минулої доби зафіксовано 194 бойових зіткнення, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 23 листопада.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 44 штурмові дії агресора у бік Миролюбівки, Променя, Лисівки, Сухого Яру, Пустинки, Григорівки, Даченського, Петрівки та Пушкіного», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Курахівському напрямку Сили оборони відбили 36 російських атак в районах Берестків, Сонцівки, Дальнього, Новодмитрівки, Курахового, Катеринівки, Романівки та Антонівки.
«На Времівському напрямку противник здійснив 30 штурмів наших позицій в районах Трудового, Костянтинопольського, Розливу, Роздольного, Сухих Ялів та Новодарівки», – кажуть у ЗСУ.
Також російські війська не припиняють атак на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
Reuters: спецпосланцем США щодо війни в Україні може стати ексначальник розвідки Гренелл
Переможець президентських виборів у США Дональд Трамп може призначити колишнього начальника розвідки Річарда Гренелла спецпосланцем щодо війни в Україні, пише агентство Reuters із посиланням на чотири неназваних джерела.
У перший термін президентства Трампа Гренелл також був послом США в Німеччині та спеціальним представником президента на мирних переговорах Сербії та Косова. У 2017-2021 роках він виконував обовʼязки директора національної розвідки.
Влітку 2024 року, зазначає Reuters, Гренелл виступав за створення «автономних зон» в Україні заради припинення війни. Також він заявляв, що не підтримує вступ України до НАТО в найближчому майбутньому.
Сам Гренелл, якого раніше вважали головним претендентом на посаду держсекретаря США, не відповів на запит журналістів щодо ймовірного призначення.
Наразі у США немає посади спеціального посланника, який би займався виключно вирішенням російсько-українського конфлікту.
13 листопада телеканал Fox News із посиланням на джерела повідомляв, що в адміністрації Дональда Трампа після його вступу на посаду з’явиться посада спеціального посланця з питань України, який із боку США опікуватиметься переговорами, спрямованими на припинення війни.
Під час першого терміну Трампа з 2017 до 2019 року в його адміністрації вже був спецпосланець із мирних переговорів в Україні (тоді це стосувалося виконання Мінських угод). Першою і єдиною людиною, яка обіймала цю посаду, був Курт Волкер. Він формально вважався радником на добровільних засадах і не отримував зарплату як держслужбовець.
Під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що в разі обрання закінчить війну у найближчий термін, знайшовши спосіб змусити Москву та Київ розпочати переговори.
Армія Росії втратила понад 1400 військових і 20 танків за добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 729 720 своїх військових, зокрема 1420 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 23 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 9419 (+20 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 19 192 (+36)
- артилерійські системи – 20 760 (+24)
- РСЗВ – 1254
- засоби ППО ‒ 1004
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 365 (+105)
- крилаті ракети – 2764
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 29 850 (+73)
- спеціальна техніка – 3678 (+3).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17-го вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
ОВА: через авіаудар РФ по Запорізькій області загинув чоловік, у Запоріжжі поранено дитину
55-річний чоловік загинув внаслідок російського авіаудару по Запорізькому району, 11-річний хлопчик зазнав поранення через атаку РФ на Запоріжжя, повідомив вранці 23 листопада очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, впродовж доби війська РФ 433 рази обстріляли 16 населених пунктів Запорізької області.
Напередодні ввечері обласна адміністрація повідомила, що російські війська атакували Запорізьку область. Пошкоджень зазнало фермерське господарство. Також був удар по Запоріжжю – частково зруйновані складські приміщення приватних підприємств. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені розташовані поруч будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Медіа: Швейцарія заборонила продаж боєприпасів польській компанії – вони потрапляли до України
Уряд Швейцарії 22 листопада заявив, що зупиняє експорт боєприпасів компанії в Польщі, повідомляють міжнародні медіа.
Зокрема, AP пише, що рішення ухвалили, коли стало відомо, що близько 645 малокаліберних боєприпасів швейцарського виробництва були надіслані Україні в порушення законодавства Швейцарії.
Як заявив Державний секретаріат з економічних питань (SECO), ризик того, що цей експорт буде перенаправлений до Україні, є «надто високим».
Секретаріат розпочав розслідування після того, як у листопаді минулого року американське інформаційне видання Defense One опублікувало повідомлення про те, що українська компанія отримала 645 тисяч бронебійних патронів для гвинтівок. Їх виготовила компанія SwissP Defense і доставив польський імпортер UMO.
«Розслідування показало, що швейцарський виробник і польська компанія підписали дилерську угоду, в якій зазначено, що польська компанія має право перепродувати боєприпаси лише в Польщі», – йдеться у відповіді SECO агентству AP.
Розслідування дійшло висновку, що польська компанія «не виконала договірні зобов’язання, взяті перед швейцарським виробником, і боєприпаси опинилися в Україні».
SwissP Defense повідомила в електронному листі, що «завжди дотримується правил» у Швейцарії, і відмовилася розголошувати інформацію про відносини з клієнтами.
UMO не відповіла на електронний лист журналістів із проханням прокоментувати на момент публікації.
Швейцарія історично дотримується нейтралітету. Після початку війни в Україні вона неодноразово відмовляла іншим європейським країнам, коли вони просили дозволити передачу Києву зброї та боєприпасів швейцарського виробництва. Але в червні 2023 року парламент країни вирішив, що реекспорт швейцарської зброї країнами, які «поділяють цінності Швейцарії», за певних умов не суперечить концепції нейтралітету країни.
Генштаб: російські війська 28 разів намагалися атакувати позиції ЗСУ в Курській області
Від початку доби на фронті відбулося 187 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 22 листопада.
Зокрема, російська армія тричі штурмувала українські позиції поблизу Вовчанська на Харківщині, ще шість атак відбулися на Куп’янському напрямку, тривають два боєзіткнення.
На інших напрямках командування зафіксувало:
- 18 відбитих російських атак поблизу Торського, Греківки, Тернів, Новоєгорівки та Макіївки на Лиманському напрямку, один бій триває
- російські авіаудари поблизу Закітного та Сіверська на Сіверському напрямку, без наступальних дій
- чотири невдалі спроби армії РФ на Краматорському напрямку просунутися вперед поблизу Ступочок та в районі Часового Яра, один бій триває
- спроби армії РФ просунутися на Торецькому напрямку, сім із восьми атак ЗСУ відбили
- інтенсивні атаки на Покровському напрямку: російська армія здійснила загалом 40 штурмових і наступальних дій від початку доби, чотири з них ще тривають
- «гаряче на Курахівському напрямку», 35 бойових зіткнень за добу; армія Росії намагалася просунутися в районах Берестків, Сонцівки, Дальнього, Новодмитрівки, Курахового, Катеринівки, Романівки та Антонівки, 13 боїв тривають
- 15 відбитих російських штурмів на Времівському напрямку із активним застосуванням авіації, п’ять боїв ще тривають
- одну відбиту Силами оборони атаку Росії на Оріхівському напрямку
- чотири невдалих російських штурми на Придніпровському напрямку
«На Курщині українські бійці тримають оборону, відбиваючи вісім атак ворогів; загалом за сьогодні противник здійснив 28 спроб атакувати наші підрозділи», – йдеться в зведенні.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
Обласна влада: армія Росії завдала ударів по Запорізькій області, є руйнування
Російські війська атакували Запорізьку область, повідомила обласна влада увечері 22 листопада.
За даними військової адміністрації, один удар був завданий по одному із населених пунктів регіону. Пошкоджень зазнало фермерське господарство.
«Другий удар прийшовся по Запоріжжю. Частково зруйновані складські приміщення приватних підприємств. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені розташовані поруч будинки», – йдеться в повідомленні.
За попередніми даними, внаслідок ударів ніхто не постраждав. На місцях уражень працюють екстрені служби.
Раніше голова області Іван Федоров повідомляв про вибухи в Запорізькій області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Курс рубля впав до найнижчого рівня з березня 2022 року
Російський рубль 22 листопада впав до найнижчого рівня з березня 2022 року. Згідно з деякими джерелами, наразі курс до долара становить близько 104,34 рубля за долар.
Центральний банк Росії встановив офіційний курс щодо долара на п’ятницю 100,68 рубля, на 23 листопада – 102,58.
Зокрема, агентство AFP зазначає, що це сталося після заяв Володимира Путіна про застосування нової гіперзвукової балістичної ракети для удару по Україні.
Ще одним ударом для курсу рубля стали санкції проти російського «Газпромбанку», які напередодні оголосили Сполучені Штати. Цей банк використовується для проведення міжнародних платежів Москви за енергоносії, пише AFP.
Німецький економіст Яніс Клюге наводить статистику російського центробанку і звертає увагу, що курс рубля до юаня та євро залишився стабільним.
Офіційний обмінний курс рубля, встановлений центральним банком, цього тижня перевищив позначку 100 по відношенню до долара вперше з жовтня 2023 року на тлі побоювань щодо подальшої ескалації протистояння Росії із Заходом.
Рубль падає з початку вторгнення України в Курську область Росії 6 серпня і відтоді втратив приблизно 20% у ціні до долара, свідчать дані LSEG.
Центральний банк встановлює свій офіційний курс долара, використовуючи дані позабіржової торгівлі банків. Це робить обмінний курс більш непрозорим і нестабільним, пише «Голос Америки».
Через західні санкції, введені 12 червня, Московська біржа та її кліринговий агент Національний розрахунковий центр призупинили будь-які операції з доларами і євро.
Інститут дослідження війни 15 листопада припустив, виходячи з останніх рішень Кремля, що Путін «стурбований економічною стабільністю Росії в довгостроковій перспективі».
В ОТУ «Харків» спростували повідомлення про появу військ КНДР на Харківщині
Інформація про присутність військовослужбовців КНДР у Харківській області не відповідає дійсності, повідомляє оперативно-тактичне угруповання «Харків».
«Особа, яка є першоджерелом цієї інформації, не є офіційним спікером ОТУ «Харків» і коментувала оперативну обстановку поза межами своєї компетенції», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в соцмережах.
В ОТУ «Харків» зауважують, що оперативна обстановка на Харківському напрямку суттєвих змін не зазнала.
22 листопада командир зведеного підрозділу 153-ї окремої механізованої бригади Назарій Кішак також заявив, що військові із КНДР вже є у Харківській області. Речник ОТУ «Харків» Євгеній Романов також підтверджував це Суспільному.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. Але нагадав про договір щодо стратегічного партнерства з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Стармер відреагував на заяву посла РФ про те, що Лондон «безпосередньо залучений» до війни
Британський прем’єр-міністр Кейр Стармер заявив, що Великобританія не перебуває у стані війни з Росією чи будь-якою іншою країною, реагуючи на заяву російського посла про те, що Лондон «безпосередньо залучений» до конфлікту в Україні.
«Ні, ми не воюємо з Росією. Ні, ми не перебуваємо у стані війни, але Україна, безумовно, перебуває у стані війни, тому що в Україну вторглася Росія, і ця війна триває вже трохи більше 1,000 днів. Це 1000 днів агресії з боку Росії і 1000 днів жертв за Україну», – сказав він в ефірі Бі-Бі-Сі.
Саме тому, за його словами, Лондон стоїмо на боці України і не може дозволити Путіну виграти цю війну.
Напередодні посол Росії у Великій Британії Андрій Келін заявив, що Лондон тепер «безпосередньо залучений» у війну в Україні після того, як її ракети Storm Shadow були використані для ударів по цілях на території Росії.
Про те, що Збройні сили України вперше застосували британські крилаті ракети по військових об’єктах на території Росії, 20 листопада повідомив Bloomberg із посиланням на західного чиновника, знайомого з цим питанням.
За словами співрозмовника видання, Велика Британія схвалила використання ракет Storm Shadow у відповідь на розгортання Росією північнокорейських військ у війні проти України. При цьому в уряді Британії офіційно про такий крок не повідомляли.
«Точка зору» Анатолія Курносова – аналітика Центру політичних студій «Доктрина», виконавчого директора ГО «Коло європейського діалогу», експерта Українсько-Польської Медіа Платформи:
«На тлі песимістичних оцінок від прибічників політичного реалізму у прогнозах щодо подальшого ходу російсько-української війни, яких зараз не бракує у світовому інформаційному полі, бачення Яна Париса (польський політик, соціолог та публіцист, колишній міністр оборони) видається чи не зразком політичного ідеалізму. Адже він апелює до таких непопулярних у нинішній час понять як моралі та справедливість, принципів суверенної рівності держав та права, дотримання міжнародного права та порядку.
Проте, насправді, нічого нереалістичного у його словах, на відміну від голосів із пропозиціями досягнення миру в Європі та світі шляхом поступок агресору ціною України (а хто тоді наступний у черзі?) немає...
Умєров: уряд схвалив план втілення Стратегії морської безпеки, розроблений Міноборони
Кабінет міністрів схвалив розроблений Міністерством оборони план реалізації Стратегії морської безпеки, повідомив міністр оборони Рустем Умєров 22 листопада.
За словами Умєрова, документ має на меті забезпечити виконання завдань та цілей, визначених у Стратегії.
Він навів основні завдання плану:
- посилення спроможності сектору безпеки і оборони України, ВМС ЗСУ та Морської охорони ДПСУ для «протидії агресії та реагування на інші загрози морській безпеці»
- деокупація тимчасово окупованих територій узбережжя, внутрішніх вод і континентального шельфу України
- отримання компенсацій за втрати, завдані Росією, і відновлення морської та річкової інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни
«Разом ми наближаємо момент, коли Чорне і Азовське моря знову будуть повністю вільними й безпечними для України», – додав міністр оборони.
Стратегію морської безпеки схвалила Рада національної безпеки і оборони в липні 2024 року. Згодом рішення увів у дію своїм указом президент Володимир Зеленський.
Україна отримала від Канади систему NASAMS – це частина військової допомоги, оголошеної у 2022 році
В Україну прибув зенітно-ракетний комплекс NASAMS від Канади, заявив міністр оборони країни Білл Блер.
Як повідомляє 22 листопада пресслужба Міноборони Канади, ця військова допомога допоможе Україні посилити свою систему протиповітряної оборони від руйнівних повітряних атак на військові об'єкти, об'єкти цивільної критичної інфраструктури та населені пункти.
Від лютого 2022 року Канада також передала Україні понад 300 зенітних ракет зі своїх складів.
«Підтримка Канадою України є непохитною, і ми продовжуватимемо нарощувати наш внесок у боротьбу України проти російського вторгнення», – заявив міністр.
NASAMS – це наземна система протиповітряної оборони малої та середньої дальності, яка захищає від атак безпілотників, ракет та літаків з високим коефіцієнтом успішності.
Зазначається, що вона була придбана Канадою у Сполучених Штатів і є новою розробкою компанії Raytheon у партнерстві з Kongsberg.
За повідомленням міністерства, ця система, вартістю близько 406 мільйонів доларів, є частиною військової допомоги Україні у розмірі 500 мільйонів доларів, про яку канадський прем’єр-міністр Трюдо оголосив 14 листопада 2022 року.
Загалом з лютого 2022 року Канада виділила 4,5 млрд доларів на військову допомогу Україні. Прем’єр-міністр оголосив про виділення додаткових 500 млн доларів на саміті НАТО в липні 2024 року.
На початку листопада Джастін Трюдо повідомив про відправку першої замовленої Канадою для України системи протиповітряної оборони NASAMS. Про це за підсумками телефонної розмови з канадським лідером повідомляв український президент Володимир Зеленський. За його словами, Україна розраховувала отримати цю систему до кінця поточного року.
Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що західна допомога досі надходить до України із запізненням.
«Розпочалася Третя світова війна». Світ реагує на заяву Залужного
Російська війна проти України набуває глобального характеру, в деяких країнах вже почалась підготовка до відкритого конфлікту Росії з країнами НАТО, кажуть оглядачі. І якщо з погляду України Третя світова війна вже триває, то з погляду НАТО світ перебуває у передвоєнному періоді.