За добу Росія втратила ще 1740 військових, 5 танків і понад 20 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 740 400 своїх військових, зокрема 1740 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 30 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танків – 9463 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 19 355 (+12)
- артилерійських систем – 20 909 (+23)
- РСЗВ – 1253 (+2)
- засобів ППО – 1019
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 792 (+42)
- крилатих ракет – 2851
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 30 431 (+72)
- спеціальної техніки – 3617 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
ОП: Україна та Норвегія працюватимуть спільно для виробництва зброї
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре обговорив виробництво зброї в Україні, повідомила 29 листопада пресслужба українського президента.
Зазначається, що лідери також підняли тему пріоритетних потреб України. На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі це генератори, інше енергетичне обладнання та додаткові засоби ППО.
«Глава держави подякував за вчорашнє рішення парламенту Норвегії збільшити допомогу Україні на наступний рік з 1,4 мільярда доларів до 3,2 мільярда доларів та особливо відзначив його одностайну підтримку всіма парламентськими силами», – йдеться у повідомленні.
Зеленський наголосив на тому, що частина цих коштів піде на власне українське виробництво дронів та іншого озброєння.
Напередодні Норвегія ухвалила рішення наступного року виділити понад два мільярди доларів на підтримку України.
У 2025 році на програму підтримки буде виділено щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон. З них 22,5 мільярда (приблизно 1,5 млрд доларів) буде виділено на військову підтримку, а 12,5 мільярда – на гуманітарну та цивільну підтримку.
У лютому 2023 року парламент Норвегії схвалив багаторічну програму підтримки України на суму 75 мільярдів норвезьких крон (7,3 мільярда доларів) – 15 мільярдів норвезьких крон щорічно.
20 вересня стало відомо, що Норвегія продовжить свій пакет допомоги Україні до 2030 року, збільшивши загальну суму до 135 мільярдів крон, заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Київ постійно закликає своїх західних союзників постачати більш сучасну зброю і системи протиповітряної оборони, які допомогли б йому, з одного боку, захистити небо, а з іншого – дозволили б завдати ударів по військових цілях глибше в Росії, щоб запобігти атакам Москви.
ЗМІ: суд продовжив запобіжний захід Сергію Гнезділову, який публічно пішов у СЗЧ
Печерський районний суд Києва продовжив 29 листопада тримання під вартою до 15 січня без права внесення застави для військовослужбовця 56-ї ОМПБр Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину, повідомляє «Суспільне».
Зазначено, що тримання під вартою вимагала сторона обвинувачення, водночас сторона захисту просила суд обрати запобіжний не повʼязаний з увʼязненням.
Сам Гнезділов повторив тезу, що готовий буде повернутися на службу, як тільки будуть встановлені чіткі терміни служби.
11 жовтня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Сергію Гнезділову. До цього Гнезділова затримали правоохоронці, його дії кваліфікували як дезертирство.
21 вересня Сергій Гнєзділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину й оголосив про це публічно, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби.
У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».
Думки у суспільстві з приводу СЗЧ Гнезділова розділилися: хтось критикував самовільне звільнення з частини, а хтось навпаки підтримував.
Також у своєму фейсбуці Гнезділов написав про мінімум 80 тисяч випадках СЗЧ. Радіо Свобода направило запит до міністерства оборони щодо цієї інформації, але наразі не отримало відповіді.
Гнезділов вказував, що «СЗЧ – кримінальний злочин», утім, він закликав вирішувати проблеми, а не мовчати про них.
24 вересня прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо Гнезділова.
Президент змінив склад Ставки верховного головнокомандувача
Президент України Володимир Зеленський увів до Ставки верховного головнокомандувача голову Державної служби спецзвʼязку Олександра Потія, йдеться в указі глави української держави.
15 листопада Кабмін призначив Олександра Потія новим головою Державної служби спецзвʼязку. Він замінив на посаді Юрія Мироненка.
Ставка Верховного головнокомандувача Збройних сил України – надзвичайний орган найвищого військового керівництва України, який у період війни здійснює стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.
Сибіга обговорив шляхи посилення оборони України з Блінкеном і низкою дипломатів Європи
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів низку переговорів із колегами зі Сполучених Штатів та трьох країн Європи – про це він повідомив 29 листопада.
Зокрема, голова МЗС прозвітував про розмову з державним секретарем Ентоні Блінкеном, якому розповів про наслідки посилених атак Росії на енергосистему та атомні об’єкти України.
«Ми обговорили шляхи посилення оборонних спроможностей України повітряний щит та енергетичну стійкість», – повідомив Сибіга.
Згодом міністр також звітував про розмову з болгарським колегою Іваном Кондовим щодо подальшого посилення двосторонньої співпраці.
Крім того, він провів розмови з головою МЗС Норвегії Еспеном Бартом Ейде та головним дипломатом Греції Ґеорґосом Ґерапетрітісом, з якими обговорив наслідки російських атак та підтримку України.
За словами Сибіги, у розмовах із Кондовим, Ейде та Ґерапетрітісом сторони обмінялися поглядами «напередодні важливих подій».
Ейде, своєю чергою, подякував голові МЗС України за «хорошу розмову», додавши, що Норвегія буде тісно співпрацювати з Києвом у міжнародній політиці у «переломний момент».
Напередодні прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре повідомив, що Норвегія наступного року виділить понад 2 мільярди доларів на підтримку України.
Зеленський: «гаряча фаза» війни може завершитися, якщо Україну візьмуть до НАТО
Щоб покласти край «гарячій фазі» війни, потрібно запросити до НАТО неокуповану частину України із визнанням міжнародно визнаних кордонів, розповів президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Sky News.
«Якщо ми хочемо зупинити гарячу фазу війни, нам потрібно взяти під парасольку НАТО підконтрольну нам територію України», – сказав президент.
Зеленський наголошує, що в самому запрошенні до НАТО мають бути включені всі міжнародно визнані кордони України. Він вважає, що це дозволить йому домовитися про повернення решти пізніше «дипломатичним шляхом».
Лідер України додав, що ніхто офіційно не запропонував такого варіанту.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
В адміністрації президента США Джо Байдена раніше заявили, що серед членів НАТО поки що немає консенсусу щодо запрошення України в альянс, яке президент Володимир Зеленський визначив першим пунктом свого «плану перемоги».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна в майбутньому приєднається до альянсу і стане 33-м чи 34-м його членом. Відповідаючи на запитання про заклик Зеленського надати Києву запрошення на вступ до НАТО, Рютте назвав шлях України до альянсу незворотнім.
При цьому він не дав відповіді на конкретне питання, коли це станеться, і зазначив, що зараз союзники працюють над тим, щоб побудувати «міст» до вступу України до НАТО.
«Добре розуміє, що в бригадах»: Зеленський призначив полковника Палісу заступником голови ОП
Полковник Павло Паліса став заступником керівника Офісу президента – відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський 29 листопада.
Про це він також згадав у вечірньому зверненні в п’ятницю. Зеленський вказав на те, що Паліса – бойовий командир, який очолює 93-ю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр».
«Він добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав в щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту», – сказав президент.
Павло Паліса – полковник ЗСУ, випускник Львівського інституту сухопутних військ (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) та Командно-штабного коледжу армії США.
У 2023 році став кавалером ордена Богдана Хмельницького третього ступеня.
Сьогодні ж президент повідомив, що новим командувачем Сухопутних військ став генерал-майор Михайло Драпатий. Також командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Олег Апостол став заступником Головнокомандувача Збройних Сил.
«Продовжимо нашу військову підтримку України»: Шольц після розмови із Зеленським
Німеччина продовжить військову підтримку України в тісній координації з європейськими та міжнародними партнерами, написав у мережі Х канцлер Олаф Шольц за підсумками телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 29 листопада.
«Ми продовжимо нашу військову підтримку України в тісній координації з нашими європейськими та міжнародними партнерами. Я домовився з Володимиром Зеленським, що ми залишатимемося в контакті – також з перспективою можливих шляхів до справедливого миру», – вказано у дописі.
Раніше Володимир Зеленський розповів, що провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом та подякував за лідерство в допомозі Україні системами ППО. Крім того, відомо, що Шольц розповів Зеленському деталі своєї розмови з президентом РФ Володимиром Путіним.
«Очевидно, що тільки сила зброї та сила дипломатії разом можуть примусити винуватця війни до миру, і що мир можливий лише завдяки силі», – зазначив президент України.
Олаф Шольц відмовляється надіслати в Україну німецьку ракетну систему великої дальності Taurus, побоюючись ескалації протистояння НАТО з Росією.
У Німеччині відмова Шольца надати Києву ракети Taurus викликає суперечки навіть у його власній трипартійній коаліції із «Зеленими» та ліберальними «Вільними демократами» (FDP).
Новий голова Євроради: мир в Україні «не може бути миром кладовища»
Попередній голова Європейської ради Шарль Мішель 29 листопада офіційно передав свої повноваження наступнику, колишньому прем’єр-міністру Португалії Антоніу Кошті.
У своїй промові він закликав до єдності Європи та захисту європейських цінностей: людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права, прав людини, в тому числі прав меншин:
«Ці цінності та принципи є самою сутністю Європи та нашим способом життя. І їх треба захищати. Це головний урок темного минулого Європи, сповненого диктатури та війн».
Кошта згадав про війну в Україні, зазначивши, що повномасштабне вторгнення Росії триває тисячу й десять днів.
«Ми всі прагнемо миру. Особливо бойовий і героїчний український народ. Але мир не може означати спокій на кладовищі. Мир не може означати капітуляції. Мир не повинен винагороджувати агресора. Мир в Україні має бути справедливим; він мусить бути сталим і ґрунтуватися на міжнародному праві», – заявив політик.
Він наголосив, що, хоча війна триває на території Європи, вона ставить на карту загальні принципи, закріплені в Статуті ООН: право народів на самовизначення та вибір власного майбутнього, а також повагу до територіальної цілісності та кордонів.
«Тому ми повинні написати нову главу Європейського Союзу як мирний проект. Ставши сильнішими, ефективнішими, стійкішими, і так – більш автономними у сфері безпеки та оборони», – додав Кошта.
Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель, який завершує свою роботу на цій посаді, нещодавно розкритикував недостатню, на його думку, підтримку України блоком. Він також закликав ЄС до подальшого відновлення власних оборонних спроможностей.
У Мінекономіки розповіли про нові правила бронювання працівників від мобілізації
Після оновлення критичності за новими обов’язковими критеріями, підприємства зможуть бронювати працівників до 12 місяців. До оновлення підприємства зможуть забронювати працівників до 28 лютого 2025 року. Відповідні зміни ухвалив Кабінет міністрів 29 листопада, повідомляє Міністерство економіки.
З 1 грудня 2024 року процедура бронювання знову стане доступною через портал «Дія». Для того, щоб бронювати своїх працівників, підприємство повинно отримати або оновити свою критичну важливість за новими обов’язковими критеріями. У бізнесу є на це понад три місяці – до кінця лютого 2025 року, кажуть у міністерстві.
Крім того, уряд спростив механізм перевірки зарплат у працівників критичних підприємств, яких бронюють.
«Якщо підприємство з 1 грудня хоче забронювати нового чи вже працюючого фахівця – керівник під час подання списку на бронювання на порталі Дія має декларативно підтвердити, що нарахована зарплата працівника (до сплати усіх податків) буде не менше 20 тисяч гривень. Таким чином, якщо підприємство хоче забронювати нового працівника чи продовжити діюче бронювання працівника йому буде достатньо встановити рівень зарплати вищу за 20 тисяч гривень з дати бронювання без обов’язку мати вищу зарплату у попередній період», – йдеться у повідомленні.
Також ухвала Кабміну пропонує наступні зміни:
- До списку посад, які можуть бути заброньовані без обмежень за обсягами, додано фахівців у сфері протезно-ортопедичного виробництва.
- Бізнес, що реалізує гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, повинен відповідати новим критеріям, затвердженим Міністерством реінтеграції.
У Мінекономіки кажуть, що для оновлення критичності підприємство має відповідати трьом критеріям з восьми.
Два критерії обов’язкові:
- Середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (це приблизно 20 тисяч гривеь). І також зарплата працівника, якого бронює підприємство має бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (20 тисяч гривень).
- Компанія не повинна мати заборгованості зі сплати податків.
- Третій критерій підприємство обирає самостійно із тих, які зазначені у постанові №76 або в регіональних чи галузевих критеріях.
Раніше Кабмін оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Франція прискорила процес передачі Україні винищувачів Mirage – Зеленський
Франція погодилася прискорити процес постачання в Україну винищувачів Mirage. Також Париж допоможе посилити українську протиповітряну оборону, повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками перемовин зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном.
«Подякував за готовність Франції допомогти з невідкладним посиленням протиповітряної оборони України, а також за комплексну оборонну підтримку та прискорення процесу передачі літаків Mirage», – написав Зеленський.
Як наголосив український президент, «він цінує, що Франція розуміє виклики, з якими стикається Україна». Також за словами Зеленського, у ході переговорів «було детально обговорено питання, як посилити українську ППО».
«Я наголосив на важливості запрошення України до НАТО, розширення далекобійних можливостей – не лише як необхідного заходу щодо протидії російській агресії, а й для наближення миру», – уточнив Зеленський.
Він додав, що «також обговорювалося продовження підготовки та оснащення українських бригад як на території країн НАТО, так і через розвиток ідеї щодо тренувальних місій на території України».
Раніше міністр оборони Себастьян Лекорню анонсував, що Париж надасть Україні свої винищувачі Mirage 2000 на початку 2025 року. Він також заявив, що літаки будуть оснащені новою технікою: ракетами для повітряно-земляного бою та захистом від радіоелектронної боротьби.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Військову підготовку мають пройти всі чоловіки від 18 до 25 років – Тимочко
З 1 січня 2025 року військову підготовку в Україні мають пройти всі чоловіки від 18 до 25 років, розповів в ефірі телемарафону голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
«Громадянам віком від 18 до 25 років треба обов'язково давати базову і фахову підготовку», – сказав він.
Тимочко уточнив, що йдеться не про мобілізацію, а базову підготовку для всіх.
«Це підготовка людей, які матимуть базові і фахові навички у володінні зброєю, виборі спеціальності. Тобто вони будуть знати, чим живе та дихає армія, щоб багато страхів зняти, і паралельно, щоб мати підготовлене населення. Ось це правильний підхід», – зазначив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.
Минулого місяця радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко заявив, що американські політики з обох партій тиснуть на президента Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років.
Водночас, за його словами, президент «продовжує переконувати політиків з обох партій давати зброю без зміни призовного віку». Зеленський тоді заявляв, що в Україні поки не передбачається проведення мобілізації з 18 років.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Голова Мі-6: Росія веде «безрозсудну кампанію» в Європі, щоб саботувати підтримку України
Росія провадить «приголомшливо безрозсудну кампанію» саботажу в Європі, а також посилює шантаж ядерною зброєю, щоб підірвати підтримку України західними країнами – про це 29 листопада заявив голова Секретної розвідувальної служби Великої Британії (МІ-6) Річард Мур, виступаючи в Парижі.
«Нещодавно ми виявили приголомшливо безрозсудну кампанію російського саботажу в Європі. Путін і його поплічники навіть вдаються до брязкання ядерною зброєю, щоб посіяти страх щодо наслідків допомоги Україні», – сказав голова служби, яка опікується зовнішньою розвідкою.
Мур висловив думку, що Європа та її трансатлантичні партнери мусять залишатися стійкими перед агресією, яка, за його словами, лише наростає, цитує «Голос Америки»:
«Якщо Путіну вдасться перетворити Україну на васальну державу, він не зупиниться на досягнутому. Наша безпека — британська, французька, європейська та трансатлантична – буде під загрозою».
Голова МІ-6 також застеріг: якщо Росія досягне своїх цілей щодо війни з Україною, «Китай зважить наслідки, Північна Корея підбадьориться, а Іран стане ще небезпечнішим».
Слова Мура прозвучали на тлі численних повідомлень про акти диверсій, шпіонажу та інші ворожі дії у різних країнах Європи та у Північної Америки, за якими, як стверджують правоохоронні органи, може стояти Росія.
Взимку цього року був обірваний підводний електричний кабель, що з’єднує Фінляндію з Естонією. У жовтні 2023 року були пошкоджені телекомунікаційні кабелі, що з’єднують Естонію з Фінляндією та Швецією. Водночас пошкоджень зазнав газопровід Balticconnector. Пізніше Китай заявив, що причиною пошкодження Balticconnector стало судно під прапором Гонконгу, яке під час шторму зачепило газопровід якорем.
«Укренерго»: в суботу протягом дня діятимуть 1-2 черги відключень світла для споживачів
Черги відключень світла для споживачів діятимуть з 8-ї ранку до 22 години 30 листопада, повідомляє оператор Об’єднаної енергосистеми «Укренерго» увечері в п’ятницю.
За повідомленням, час застосування і обсяг обмежень для споживачів діятимуть так:
- 08:00 – 14:00 – одна черга відключень
- 14:00 – 20:00 – дві черги
- 20:00 – 22:00 – одна черга
Графіки обмежень потужностей для промисловості та бізнесу діятимуть з 8:00 до 23:00.
«Укренерго» нагадує, що обмеження застосовують через пошкодження енергообʼєктів внаслідок повітряної атаки Росії 28 листопада.
28 листопада російські військові здійснили масовану ракетну атаку, в багатьох містах чули звуки вибухів, працювала ППО. Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що РФ атакує енергетичну інфраструктуру, компанія «Укренерго» заявила про екстрені відключення електрики. Згодом їх скасували.
Місцева влада повідомляла, що російські війська вранці 28 листопада вдарили крилатими ракетами по об’єкту критичної інфраструктури Рівненщини. Також відомо, що об’єкти критичної інфраструктури Прикарпаття знову стали ціллю російської ракетної атаки.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький без подробиць повідомив, що російські військові атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в регіоні. За його даними, станом на 12:00 без електропостачання залишилися 467 тисяч абонентів.
Кабмін спрямував 150 млн грн на закупівлю зброї і техніки для ГУР – Мінекономіки
Кабінет міністрів схвалив рішення спрямувати 150 млн грн від зборів у сфері інтелектуальної власності на закупівлю зброї та техніки для Головного управління розвідки Міноборони, йдеться у повідомленні Міністерства економіки.
«Кабінет Міністрів ухвалив рішення спрямувати 150 млн грн, отриманих держпідприємством «Український інститут інтелектуальної власності» за дії, повʼязані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, на закупівлю зброї та техніки для Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО)», – кажуть у пресслужбі відомства.
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 29 листопада 2024 року.
Зазначається, що ці кошти надійшли на рахунки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» у попередні роки у межах виконання ним функцій Національного органу інтелектуальної власності. У вересні 2024 року Верховна Рада дозволила перерахувати невикористані ним кошти, враховуючи потреби Сил оборони.
У пресслужбі Мінекономіки уточнили, що 150 млн грн мають бути перераховані до 1 грудня 2024 року.
Раніше Світовий банк оприлюднив прогноз, за яким економічне зростання України сповільниться до 2% у 2025 році.
Синєгубов: через удар Росії по Куп’янському району загинув цивільний
Російська армія завдала авіаудару по селищу Ківшарівка Куп’янського району, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 29 листопада.
За його даними, удар керованою авіаційною бомбою стався о 16 годині.
«Внаслідок удару армії РФ від смертельного поранення загинув цивільний 74-річний чоловік», – заявив голова області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: російські війська здійснили понад половину атак за день на трьох основних напрямках
Армія Росії не припиняє спроб просуватися в глибину території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 16 годину 29 листопада.
Від початку доби командування зафіксувало 123 російські атаки.
«Основні зусилля окупанти прикладають на Курахівському, Времівському та Покровському напрямках, де провели понад половину від усіх атак на території України. Окрім того, окупанти активно діють на Лиманському напрямку», – йдеться в зведенні.
Курахівський напрямок залишається найбільш активним: штаб зафіксував 33 російських спроб просунутися біля населених пунктів Сонцівка, Берестки, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дачне, Дальнє, Єлизаветівка, Ганнівка та Успенівка. Десять боїв тривають.
Читайте також: Сирський відвідав Донеччину: поспілкувався з командирами, схвалив рішення щодо посилення ЗСУ
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили вже 21 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Чумацьке, Новий Труд та Жовте. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, вже загалом відбили дев’ятнадцять атак противника на напрямку. Ворог зазнає значних втрат у живій силі», – повідомляє штаб.
На Лиманському напрямку російські підрозділи атакували біля Греківки, Новоєгорівки, Тернів, Ямполівки, Діброви, Торського, Зарічного, Григорівки та в Серебрянському лісі, ЗСУ відбили 16 атак від початку доби.
Також на Времівському напрямку командування зафіксувало 22 російських атаки, 11 боєзіткнень тривають.
На Харківщині російські війська атакували двічі біля Вовчанська та Тихого, один бій досі триває. Ще шість боєзіткнень відбулися на Куп’янському напрямку.
Також Гештаб повідомляє про російські атаки на Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Придніпровському напрямка. На Курщині в Росії українські війська відбили 11 російських атак, бої тривають.
26 листопада аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські війська досягають тактичних успіхів на заході Донецької області, наближаючись до оточення Великої Новосілки та створюючи загрози українським лініям постачання, що ведуть до Дніпропетровської та Запорізької областей, але наразі це не означає «автоматичного краху українського фронту».
Навіть якщо російські сили зможуть досягти оперативних цілей, російським військам потрібно буде захопити понад 8000 квадратних кілометрів території, щоб досягти мети захоплення всієї Донецької області, кажуть в ISW.
Новим командувачем Сухопутних військ призначений Михайло Драпатий – Зеленський
Новим командувачем Сухопутних військ призначений Михайло Драпатий, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки головнокомандувача.
«Разом з Головкомом ухвалили кілька кадрових рішень для нашої армії. Новим командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України призначений Михайло Драпатий. Заступником Головнокомандувача Збройних Сил призначений Олег Апостол», – розповів Зеленський.
«Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил. Полковник Олег Апостол – досвідчений командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обидва довели свою ефективність у боях», –наголосив Зеленський.
Президент зауважив, що «наразі головним завданням є підвищення боєздатності нашої армії. Також необхідно забезпечити якість підготовки військовослужбовців та впроваджувати інноваційні підходи до управління людьми в Збройних Силах України».
У 2014 році Драпатий був командиром 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. А вже з квітня того ж року 72 ОМБр у повному складі була на сході України. Під його командуванням 2-гий батальйон 72-ї ОМБр у травні 2014 увійшов у Маріуполь.
У 2016 році він був призначений командиром 58 окремої мотопіхотної бригади (зі штабом у Конотопі, Сумської області). З літа 2017 року Драпатий перебував у зоні проведення АТО, де керував діями 58 ОМПБр в районі Бахмутської траси.
У 2019 році він розпочав дворічне навчання слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. А до 2024 року очолював оперативне угруповання «Херсон».
Він відомий як один із командирів, що керували звільненням правобережжя Херсонської області. У лютому 2024-го його призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ. А травні – було призначено командувачем ОТУВ «Харків» на початку квітня 2024 року.
Раніше Кабмін призначив голові Міністерства оборони України Рустему Умєрову двох заступників. За даними відомства, Сергія Боєва призначено на посаду заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції. Крім того, Сергія Мельника призначили на посаду заступника міністра оборони.
«Транзит» між обстрілами і невідомістю. Як працює центр для евакуйованих у Дніпрі
Безкоштовне проживання впродовж трьох днів, дворазове харчування, з тваринами – можна. Так працює транзитний центр для переселенців громадської організації «Плурітон» у Дніпрі. Розташований неподалік залізничного вокзалу. Тут приймають, кажуть координатори, у середньому по 10 людей на добу – в основному з Донеччини, з «гарячого» Покровського напрямку. У випадку загострення ситуації на фронті, говорять, готові дати дах над головою і на триваліший період, одночасно у центрі може розміститися 50 і більше внутрішньо переміщених осіб.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» завітав у транзитний центр і вислухав історії його мешканців. У цій публікації ми розповімо, як у Дніпрі допомагають людям, які шукають прихисток від обстрілів.
Міноборони: ЗСУ отримають екскаватори-навантажувачі JCB HMEE
Міноборони України дозволило ЗСУ використовувати швидкісний броньований екскаватор-навантажувач JCB HMEE. Ці екскаватори-навантажувачі вважаються «найкращими» для військових потреб, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
Як зазначили у Міноборони, «JCB HMEE – є одним з найпопулярніших екскаваторів багатьох армій світу. Це броньована спеціальна машина, яка призначена для виконання широкого спектра завдань».
«Екскаватори JCB HMEE добре себе зарекомендували під час виконання спеціальних робіт у складних умовах і стоять на озброєнні багатьох передових армій світу», – розповів зазначив заступник міністра оборони України Дмитро Кліменков.
JCB HMEE має вагу близько 16 тонн. Він розвиває швидкість до 100 км/год та забезпечує повний захист екіпажу. Ескалатор сумісний зі стандартами STANAG щодо захисту від уражень.
Високу продуктивність екскаватора забезпечують його системи повного приводу, управління усіма чотирма колесами, блокування диференціалів забезпечують. Він має спеціально посилені для військових потреб підвіску і гальма, які забезпечують контрольовану та безпечну роботу.\
У вересні Міноборони повідомило, що Збройні сили України отримали 18 самохідних гаубиць «Богдана» українського виробництва, які були профінансовані Данією.