Суд взяв під варту колишнього заступника голови Вищого господарського суду Ємельянова
Суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 30 січня 2025 року, повідомляє пресслужба ДБР.
Про затримання колишнього посадовця стало відомо 3 грудня. Його підозрюють участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05.04.2001); одержанні хабаря ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції від 05.04.2001). За даними ДБР, він разом з іншими суддями побудував «бізнес» на судових рішеннях.
Імені затриманого правоохоронці не називають, але за даними джерел проєкту Радіо Свобода «Схеми», йдеться про Артура Ємельянова.
Як встановили ДБР та ОГП, колишній суддя, а нині адвокат, входив до складу злочинної організації, яка складалась здебільшого з суддів, адвокатів, арбітражних керуючих, різних працівників суду тощо.
«Вони за хабарі виносили «потрібні» рішення, переважно у господарських спорах. Організатор «бізнесу» – теж колишній високопосадовець Вищого господарського суду України – незаконно втручався у розподіл справ та віддавав їх на розгляд виключно «своїм» суддям, які виконували «побажання замовників», – йдеться у повідомленні ДБР.
За даними «Схем», йдеться про Віктора Татькова, колишнього голову Вищого госпсуду.
За даними бюро, протягом тривалого часу вони фактично унеможливили ухвалення рішень суду з більшості справ без хабарів.
Раніше організатора було оголошено у розшук, йому на низці інших учасників злочинної схеми було повідомлено про підозру в тому числі за створення та участь у злочинній організації.
Обидва судді – і Ємельянов, і Татьков – раніше заперечували свою провину.
Читайте також: Злочевський, Богуслаєв, Ємельянов, Грицак: «Схеми» знайшли майно родин колишніх посадовців в Дубаї на 30 млн доларів
Артур Ємельянов – колишній суддя та ексзаступник голови Вищого господарського суду України. Фігурант численних журналістських розслідувань про рейдерство та корупцію.
Протягом минулої доби на фронті відбулось 192 бойових зіткнення, з них 88 на Покровському і Курахівському напрямках, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 4 грудня.
«44 атаки, таку кількість за минулу добу відбили наші захисники на Покровському напрямку. Ворог намагався просунутись неподалік Миролюбівки, Лисівки, Променю, Даченського, Чумацького та Новопустинки», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Курахівському напрямку війська РФ також 44 рази намагалися прорвати оборону в районах Сонцівки, Зорі, Дальнього, Курахового, Єлизаветівки та Ганнівки окупанти.
На Времівському напрямку ЗСУ зупинили 25 атак РФ в районах Костянтинопольського, Сухих Ялів, Роздольного, Макарівки та Новодарівки.
Крім того, російські сили наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському і Придніпровському напрямку. Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку.
Аналітики проєкту DeepState 4 грудня повідомили про просування військ Росії біля Сухих Ялів, Костянтинопольського, Даченського, Пушкіного та в Кураховому на Донеччині.
У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 3 грудня йдеться, що Сили оборони України відновили раніше втрачені позиції під Купʼянськом і просунулися в Курській області. Проте фіксується просування російських військ поблизу Торецька, Покровська та Великої Новосілки.
Росія не планує надсилати значне підкріплення для підтримки режиму Асада у Сирії – ISW
Росія евакуює військово-морські сили зі своєї бази в сирійському Тартусі, що може свідчити про те, що Росія не має наміру надсилати значне підкріплення для підтримки режиму президента Сирії Башара Асада в найближчій перспективі, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Вказано, шо супутникові знімки від 3 грудня показали, що Росія вивела з бази три фрегати, підводний човен і два допоміжних судна, тобто всі кораблі, які Росія дислокувала в Тартусі. Втім, Росія не може передислокувати ці судна до своїх чорноморських портів, оскільки Туреччина виконує Конвенцію Монтре, яка забороняє російським військовим кораблям проходити через турецькі протоки.
В ISW припускають, що Росія, швидше за все, передислокує кораблі на свої бази на північному заході Росії та в Калінінградській області.
Аналітики зазначають, що не можуть незалежно підтвердити повідомлення про розгортання підрозділів «Африканського корпусу» в Сирії, про яке Головне управління військової розвідки (ГУР) України повідомило напередодні, але якщо ці повідомлення правдиві, вони означатимуть, що російське військове командування уникає передислокації регулярних російських військових сил зі свого пріоритетного театру в Україні до Сирії.
«Евакуація Росією Тартуса та повідомлення про розгортання сил «Африканського корпусу» в Сирії свідчать про те, що Росія стурбована тим, що сили сирійської опозиції можуть просунутися на південь до Хами (приблизно 80 кілометрів на північний схід від Тартуса) і загрожувати базі Тартус, але російське військове командування не буде розгорнути значні підкріплення до Сирії найближчим часом, щоб запобігти такому просуванню», – резюмували в ISW.
Армія Росії втратила 1670 військових за добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 747 370 своїх військових, зокрема 1670 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 4 грудня наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танків – 9 493 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 19 450 (+31)
- артилерійських систем – 21 002 (+26)
- РСЗВ – 1253
- засобів ППО – 1020 (+1)
- літаків – 369
- вертольотів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 946 (+29)
- крилатих ракет – 2855
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 30 746 (+80)
- спеціальної техніки – 3 628 (+1)
Білорусь причетна до переміщення та мілітаризації українських дітей, має відповідати – Freedom House
Білорусь прямо причетна до примусового переміщення та, ймовірно, депортації дітей з України, відтак білоруська влада так само, як і російська, має понести відповідальність за причетність до злочинів. На цьому наголошують дослідники українського відділу Міжнародної правозахисної організації Freedom House, які нещодавно для міжнародної аудиторії презентували звіт про роль Білорусі у переміщенні українських дітей.
Дослідники переконані, Білорусь причетна не лише до переміщення українських дітей, але й до їх перевиховання та мілітаризації.
«Деяких дітей фактично зарахували до місцевих шкіл, їх навчали за місцевою програмою, яка повністю російськомовна, яка також включає ревізіоністську історію, зокрема російську пропаганду та те, як вони викладають історію», – каже дослідниця Freedom House Онися Синюк.
Мета примусового переміщення, як вважають правозахисники, – переконати українських дітей у відсутності в них української ідентичності. Прищепити їм російську ідентичність та навчити, як має поводити себе «зразковий росіянин».
ISW: Росія проводить інформаційні операції щодо обміну полоненими, щоб дискредитувати Україну
Російські офіційні особи продовжують інформаційні операції щодо обміну військовополоненими, щоб зобразити Україну як таку, що не бажає вести переговори, і підірвати довіру українців до свого уряду, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«ISW продовжує оцінювати, що інформаційні операції Кремля, зосереджені навколо військовополонених, ймовірно, мають на меті відволікти увагу від власних зусиль Кремля, спрямованих на зрив процесу обміну полоненими, а також від постійних повідомлень про порушення прав людини в Росії, включаючи страти, вчинені проти українських військовополонених», – кажуть аналітики.
В Інституті вивчення війни нагадують, що речниця Міністерства закордонних справ (МЗС) Росії Марія Захарова заявила 27 листопада, що Росія має список з 630 українських військовополонених, яких вона «негайно» готова обміняти в рамках обміну «один на один».
2 грудня Уповноважений з прав людини в РФ Тетяна Москалькова опублікувала список нібито 630 українських військовополонених і заявила, що Україна відмовилася від обміну після того, як його запропонувала Росія. Секретар Українського координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими генерал-майор Дмитро Усов заявив 3 грудня, що російська влада не подавала запитів на обмін полоненими офіційними каналами, і що опублікований список включає цивільних осіб і військовополонених, яких Україна вже повернула додому.
Війська РФ завдали ракетного удару по інфраструктурі Шосткинської громади – ОВА
Російські війська 3 грудня завдали ракетного удару по інфраструктурі Шосткинської громади, повідомила Сумська обласна військова адміністрація. Про постраждалих чи руйнування даних поки що немає.
«На місці працюють всі необхідні служби. Наслідки атаки росіян уточнюються», – йдеться в повідомленні ОВА.
Міський голова Шостки Микола Нога зауважив, що окремі об’єкти інфраструктури зруйновані. Деталей він також не навів.
Раніше сьогодні голова ОВА Володимир Артюх повідомив, що в листопаді від обстрілів на Сумщині постраждало в 2,5 рази більше людей, ніж у жовтні.
В ефірі телемарафону Артюх зауважив, що хоча у листопаді було на 600 обстрілів менше, ніж у жовтні, проте кількість постраждалих людей збільшилася.
За його словами, в жовтні від російських ударів постраждали 60 людей, а в листопаді – 171 (у тому числі 16 дітей).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Із 2022 року ціни зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?
За час великої війни ціни на деякі продукти в Україні виросли ледь не вдвічі, свідчить статистика.
Яйця коштують в середньому 80 гривень за десяток, масло – 100-120 гривень та кисломолочний сир – 85 гривень за 350-грамову упаковку. Ціни на послуги, ліки, транспорт також зросли. Інфляція набирала обертів упродовж останніх трьох років, а за цей рік виросла одразу на 10%.
Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи будуть дорожчати продукти, та і загалом товари і послуги, далі та яка економічна ситуація чекає на Україну наступного року?
17-річні зможуть через «Резерв+» ставати на військовий облік – законопроєкт
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, відповідно до якого громадяни України після досягнення 17-річного віку зможуть автоматично ставати на військовий облік, повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
«Це означає, що юнакам більше не потрібно звертатися до ТЦК чи проходити медогляд. Достатньо буде пройти ідентифікацію у «Резерв+», після чого застосунок сам згенерує військово-обліковий документ. Це ще один крок у переведенні військового обліку в зручний цифровий формат», – цитує Умєрова пресслужба Міноборони.
Тим часом, у Верховній Раді зазначили, що ухвалений парламентом за основу законопроєкт щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік також передбачає, що жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби вони беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Поки що невідомо, коли Верховна Рада схвалить цей законопроєкт у цілому.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Україна очікує на системи ППО від «кількох партнерів» у грудні – Зеленський
Міністр оборони Рустем Умєров після повернення з відряджень доповів про втілення домовленостей щодо військової допомоги, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 3 груня.
«(Умєров – ред.) доповідав і щодо нових домовленостей, і щодо реалізації попередніх, особливо щодо протиповітряної оборони. Ми очікуємо зараз, у грудні, системи від кількох партнерів», – заявив він.
Президент також повідомив, що «певні речі» для повітряного щита України можуть бути втілені в січні.
«Важливо, щоб це було реалізовано без будь-якого зволікання. Зима – це величезна спокуса для російських терористів», – додав Зеленський.
Сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга в Брюсселі закликав партнерів України надати 20 систем ППО, щоб захистити енергетику протягом зими.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Наразі в Україні діють графіки відключень світла внаслідок пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки Росії 28 листопада.
Десятки тисяч СЗЧ у війську загрожують українській обороні?
Близько трьох тисяч військовослужбовців повернулися на службу з СЗЧ за останні 72 години. Такі дані озвучив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України Олександр Гринчук на брифінгу в Києві. Статистика ж показує, що 40-60% військових, хто вчинив СЗЧ, добровільно повертаються у частини, додав він.
Утім, західна преса констатує іншу картину. За повідомленнями AP, цілі підрозділи залишають свої пости, чим прискорюють обвал оборони і територіальні втрати. А Financial Times пише, що за 2024 рік – з січня по жовтень – в Україні порушили 60 тисяч справ про дезертирство. Це вдвічі більше, ніж за попередні два роки війни.
Що штовхає військових на самовільне залишення військових частин? Чим це може загрожувати українському війську? Та чи можливо побороти СЗЧ?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Конкретні запити й розчарування». Топдипломатка ЄС розповіла про візит до Києва
Голова європейської дипломатії Кая Каллас закликала Європейський союз працювати над втіленням своїх обіцянок Україні щодо постачання військової допомоги. Про це вона сказала, ділячись результатами поїздки до Києва з журналістами у штаб-квартирі НАТО, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«У них були дуже конкретні запити, як завжди, а також розчарування, що все, що було обіцяно, насправді не доходить до них. Тож нам дійсно потрібно працювати над усіма цими обіцянками, щоб справді їх виконати», – зазначила Каллас.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ зазначила, що Євросоюз працює над новим пакетом санкцій проти Росії, а також над розблокуванням коштів із Європейського фонду миру. З нього країнам-членам відшкодовують витрати на зброю, передану Україні, й понад шість із половиною мільярдів євро залишаються недоступними через угорське вето.
«Є надходження від заморожених активів, які будуть використані. Але нам також потрібно працювати далі щодо самих заморожених активів… Маю на увазі тиск на Росію, щоб вона припинила цю війну. Це, звичайно, нелегко, але нам потрібно це зробити», – зазначила посадовиця.
Топдипломатка також заявила, що конфлікт стає більш глобальним на тлі залучення солдатів із Північної Кореї й посилення російських гібридних атак на країни НАТО, й тільки залишаючись єдиними, союзники зможуть цьому, на думку Каллас, протистояти.
«Ми також маємо тісно співпрацювати, тому що це насправді питання глобальної безпеки… Війни не завжди виграються, але їх неможливо виграти, якщо не поставити перемогу за мету. Якщо поставити за мету перемогу – буде також дуже зрозуміло, що робити, яка стратегія, яка тактика, щоб допомогти Україні виграти війну. Вважаю, це те, що ми повинні зробити, щоб вони були якомога сильнішими», – резюмувала Каллас.
1 грудня, у перший день роботи нового складу Єврокомісії, з візитом в Україні перебували президент Європейської ради Антоніу Кошта, верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас і єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Білорусь і Росія створять три навчальних центри для спільної підготовки військових – БелТа
«Союзна держава» Білорусі та Росії планує створити три навчальні центри для спільної підготовки збройних сил обох країн, заявив голова постійної комісії з питань національної безпеки Палати представників Білорусі Геннадій Лепешко – про це пише державне агентство БелТА, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Про це він заявив під час відеомосту, присвяченого 25-річчю підписання договору про створення «союзної держави».
За словами Лепешка, в Білорусі такий навчальний центр створять у Гродненській області, у Росії – на території Нижньогородської та Калінінградської областей. Зараз для цього готують кадри у військових навчальних закладах Білорусі та Росії.
Член Палати представників нагадав, що в 2023 році почалася реалізація трьох союзних програм у сфері оборони, одна з яких присвячена посиленню безпеки кордону, дві інші – вдосконаленню інфраструктури Білорусі та Росії для забезпечення регіонального угруповання війська.
Також дві країни підписали «понад 160 угод про спільну діяльність у військовій сфері» у 2025 році.
Лепешко зазначив, що військово-повітряні сили Білорусі та Росії періодично проводять «спільне патрулювання повітряних кордонів союзної держави в повітряному просторі Білорусі», що, на його думку, «є надзвичайно важливим, оскільки американська стратегічна і тактична авіація вже давно літає в повітряному просторі Польщі та країн Балтії поблизу кордону Союзної держави».
Як стверджує парламентарій, усі спільні з Росією навчання мають «виключно оборонний характер».
23 жовтня на засіданні спільної колегії міністерств оборони Білорусі та Росії схвалили концепцію навчань «Захід-2025», які назвали головною подією спільної підготовки військового управління та військ наступного року.
У 2022 році після спільних навчань «Союзна рішучість», які проходили в Білорусі 10-20 лютого 2022 року, Росія почала військове вторгнення в Україну, в тому числі з білоруської території.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, дозволивши використовувати територію, військову інфраструктуру та повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії та обстрілів українських міст, внаслідок яких загинули десятки тисяч цивільних українців.
Протягом усієї військової агресії Росії проти України влада Білорусі періодично заявляє про провокації, які нібито плануються з території України, Польщі чи Литви.
МЗС: Сибіга та Блінкен підписали меморандум про енергетичну підтримку України
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зустрівся з державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкен в Брюсселі – про це повідомила пресслужба МЗС 3 грудня.
За повідомленням, сторони в штаб-квартирі НАТО підписали Меморандум про взаєморозуміння між урядами України та США щодо співпраці у забезпеченні стійкості енергетичної системи України.
«Меморандум передбачає можливість американської допомоги на загальну суму до 825 мільйонів доларів США», – йдеться в повідомленні.
МЗС додає, що документ створює нормативно-правову базу для покращення стійкості енергетичної системи України. Зокрема, йдеться про відновлення критичної інфраструктури, запровадження розподіленої генерації, реформування енергетичного сектору та сприяння переходу до «низьковуглецевої, конкурентоспроможної та інтегрованої до Європи економіки» після війни.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Наразі в Україні діють графіки відключень світла внаслідок пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки Росії 28 листопада.
Уряд призначив Шкрум заступницею міністра розвитку громад
Кабінет міністрів ухвалив низку кадрових рішень, повідомив 3 грудня представник уряду в парламенту Тарас Мельничук.
За його словами, уряд призначив:
- Альону Шкрум першою заступницею Міністра розвитку громад та територій
- Костянтина Ковальчука заступником Міністра розвитку громад та територій
- Григорія Іщенка головою Державного агентства України з управління зоною відчуження
- Віталія Чаплю заступником Державного секретаря Кабінету міністрів
- Ігоря Смілянського урядовим уповноваженим з питань реформування митних органів
Смілянський повідомив, що не планує йти з посади генерального директора Укрпошти.
Раніше сьогодні Верховна Рада проголосувала за припинення повноважень народної депутатки від «Батьківщини» Альони Шкрум.
«Укренерго» продовжило обмеження електроенергії для населення 3 грудня до кінця доби
«Укренерго» повідомляє, що продовжило заходи обмеження електроенергії для населення 3 грудня до кінця доби.
«Відключення будуть застосовуватись у такому обсязі: 08:00 – 23:00 – дві черги відключень; 23:00 – 24:00 – одна черга відключень», – йдеться в повідомленні.
Раніше у компанії прогнозували, що з 8:00 до 19:00 3 грудня діятимуть дві черги, з 19:00 до 21:00 – одна.
У компанії нагадали, що причина запровадження обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки 28 листопада.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
«Міністерство, яке займатиметься справами глобальної багатомільйонної української спільноти – не поміж справ, а цілеспрямовано», – такими словами президент України Володимир Зеленським анонсував створення нової державної інституції під час представлення в парламенті «Плану внутрішньої стійкості» 19 листопада.
А вже сьогодні, 3 грудня, Верховна Рада проголосувала за очільника міністерства, про якого ще навіть не існує згадки на офіційному сайті уряду. Ним став колишній урядовець і керівник «Нафтогазу України» Олексій Чернишов. Він обійняв посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності.
Міністра, як і анонсував президент, призначили до кінця 2024 року. Зі слів очільника держави, міністерство працюватиме зі спільнотами українців за кордоном «з усіх хвиль міграції». Крім того, у цьому контексті Володимир Зеленський укотре заявив і про перспективи множинного громадянства для українців.
За 72 години близько 3 тисяч військових повернулися до служби з СЗЧ – Військова служба правопорядку
За останній місяць до лав Збройних сил України повернулися близько шести тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили частину, повідомив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Олександр Гринчук на брифінгу в Києві 3 грудня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Це шість тисяч військовослужбовців, які вже зараховані у списки у військових частинах за останній місяць. Тобто вони вже перебувають в строю», – сказав Гринчук.
За його словами, за 72 години після набуття чинності законом про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував, до строю повернулися близько трьох тисяч військовослужбовців.
Крім цього, каже Гринчук, є військовослужбовці, які перебувають в органах управління ВСП, яких розшукали і направили для проходження ВЛК, а також ті, з якими проводять певні слідчі дії органи досудового розслідування – тому «ця цифра динамічна і у зв’язку з прийняттям відповідного законодавства має тенденцію на збільшення», зазначив він.
Гринчук відмовився назвати точну кількість військових у СЗЧ, назвавши такі дані «чутливими».
«Служба правопорядку обліковує випадки СЗЧ. Це 15-хвилинне інформування командиром, а потім протягом доби письмово органом управління ВСП, в зоні діяльності якого здійснив ЗСЧ той чи інший військовослужбовець. Відповідно, ми здійснюємо заходи розшуку. В цей час він військовий може повернутися, але він у нас вже облікований», – пояснив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку.
За його словами, загалом близько 40-60% військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, самостійно повертається на військову службу. За новим законом, повернення відбувається у батальйони резерву.
Верховна Рада 21 листопада ухвалила в цілому закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував.
Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується. Поновлюються також грошові виплати.
Закон набув чинності 29 листопада.
У Державному бюро розслідувань заявили, що військовослужбовців, які добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять з усіма соціальними гарантіями.
Армія Росії збільшила кількість підрозділів на Кінбурнській косі – дані ЗСУ
На захопленій Кінбурнській косі російські окупанти збільшили кількість своїх підрозділів, які її обороняють, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
За його даними, російська армія зосередила на косі, зокрема, артилерійські підрозділи та підрозділи протиповітряної оборони.
«Обороняють цей район для того, щоб взагалі перешкодити захопленню саме Дніпровської затоки. У ворога є велике занепокоєння і вони, крім того, що на самій Кінбурнській косі розмістили додаткові сили оборони, десь місяці два з половиною тому перекинули туди із Севастополя дивізіон річкових катерів – приєднали його до так званої Дніпровської флотилії. Це теж зроблено для того, щоб посилити свою присутність у Дніпровській затоці й на Кінбурнській косі зокрема», – пояснив Волошин.
Речник зауважив, що Кінбурнська коса закриває вхід з моря до Дніпра, тому, взявши її під контроль, можна «фактично закрити можливість російським підрозділам отримувати певну підтримку з моря».
«Це для них і для нас досить важливий плацдарм. Крім того, з Кінбурнської коси можна вести обстріли півдня Херсонської області, півдня Миколаївської області. Це, дійсно, важливий плацдарм з багатьох, багатьох аспектів», – додав він.
Кінбурнська коса розташована на окупованій частині Миколаївської області за кілька кілометрів від Очакова. Місцева влада неодноразово повідомляла, що Очаків зазнає російських атак саме з цієї території.
Уряд перейменував Мінреінтеграції на Міністерство національної єдності – Шмигаль
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Це інституційне посилення допоможе сформувати нову якість роботи і взаємодії з багатомільйонною українською спільнотою з усіх хвиль міграції. Створення Міністерства національної єдності також сприятиме формуванню стратегії щодо того, як повернути українців жити і працювати в Україну», – написав Шмигаль у телеграмі.
3 грудня Верховна Рада призначила на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності України Олексія Чернишова.
З листопада 2022 року Чернишов очолює компанію «Нафтогаз України». До цього він був міністром розвитку громад і територій, а ще раніше очолював Київську ОВА (з жовтня 2019 року).