Захистити піхоту: чому в армії збільшилась кількість СЗЧ?
12 грудня Україна відзначає День Сухопутних військ ЗСУ.
«Я знаю, що бути воїном Сухопутних військ – це означає завжди бути там, де найважче – на передовій, готовим вступити в бій і віддати найдорожче – своє життя», – зазначив у привітанні нещодавно призначений на посаду командувача цього роду військ генерал-майор Михайло Драпатий.
На піхоті – кістяку Сухопутних військ – тримається весь фронт. Саме піхотинці сидять в окопах, зустрічають солдатів армії Росії, якщо їм удалося прорватися через вогонь FPV-дронів та артилерії. І у цьому ж роді військ у 2024 році виявилися найсерйозніші проблеми для української армії – серед яких однією з найбільш значущих стало самовільне залишення частини (СЗЧ).
- Чому кількість СЗЧ в армії збільшилася в рази 2024 року?
- Що робити, щоб найважливіший рід військ – Сухопутні війська – боролися лише з Росією, а й не з системою та своїми командирами?
Вступна кампанія-2024: які виші обрала молодь з окупації?
«Таких дітей стає все менше. І ми це відчуваємо на собі»
«Завозять студентів з інших регіонів Росії, так само і викладачів»
«З окупації вивезли приблизно 20 тисяч дітей до РФ на «Університетські зміни». Це курує особисто Путін».
Восени завершилася вступна кампанія до українських вишів. Цього року до університетів вступили понад 15 тисяч осіб з окупованих територій та зон бойових дій. Також студентами стали понад 8 тисяч вступників із числа внутрішньо переміщених осіб, повідомили в Офісі омбудсмана.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив докладніше дізнатися про те:
- скільки абітурієнтів з окупованих територій вступили цього року до українських вишів?
- Чому вступники обирають навчатися в Україні?
- Як проходила вступна кампанія на окупованих територіях, чи змогли там налагодити навчальний процес?
Зеленський на Запоріжжі відвідав першу в Україні підземну передову хірургічну групу
Президент Володимир Зеленський на Запоріжжі відвідав першу в Україні підземну передову хірургічну групу.
«Відвідав першу в Україні підземну передову хірургічну групу. Цей госпіталь урятував уже понад 1000 життів. Тут медики приймають поранених бійців безпосередньо з поля бою та надають їм медичну допомогу. Подякував особисто й відзначив наших медиків нагородами. Дякую за службу й за те, що рятуєте життя наших захисників і захисниць», – розповів Зеленський у телеграмі.
Крім того, глава держави подякував військовим за захист.
Раніше, 10 грудня, у Силах оборони повідомили, що російські війська готуються активізувати наступ на запорізьких напрямках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Не плануємо таких дій»: Туск про ймовірність відправки польських військ в Україну
Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що наразі немає планів щодо відправки іноземних військ в Україну після досягнення перемирʼя, і будь-яке таке рішення щодо польських військ буде прийматися у Варшаві. Про це він сказав під час спільної пресконференції у Варшаві з президентом Франції Емманюелем Макроном, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Я хочу припинити спекуляції щодо потенційної присутності військ тієї чи іншої країни в Україні після досягнення перемир’я, припинення вогню чи миру. Пан президент це розуміє, ми про це говорили. Рішення щодо дій Польщі будуть ухвалюватися у Варшаві і тільки у Варшаві. Поки що ми не плануємо таких дій. Ми будемо співпрацювати з Францією, а також не лише з Францією, над рішеннями, які насамперед забезпечать Європу, а також Україну від поновлення конфлікту, якщо вдасться досягти домовленості про перемир’я чи, можливо, миру», – заявив Туск.
Премʼєр Польщі підкреслив, що тягар війни в Україні, який ліг на Польщу у військовому і гуманітарному вимірі величезний. Також Польща взяла на себе тягар захисту кордонів НАТО і ЄС з Білоруссю і Росією.
Макрон у свою чергу заявив, що треба знайти рішення, які враховують інтереси України, а також мають бути гарантії безпеки.
«Ми повинні тісно співпрацювати зі США, звичайно, в наших тісних контактах з Україною, щоб знайти рішення, яке враховує інтереси України, суверенітет цієї країни, а також інтереси європейців і безпеку Європи. Це філософія, на якій ми збираємося зосередитися», – сказав Макрон.
Напередодні ЗМІ писали, що лідер Франції Макрон і президент Польщі Дуда сьогодні мають обговорити розміщення миротворчих сил на території України після закінчення війни. За даними медіа йшлося про потенційну 40-тисячну місію, яка складатиметься з військ різних країн.
Водночас один високопосадовець у розмові з Politico зазначив, що Варшава була здивована пропозицією Макрона. За словами співрозмовника, питання про створення миротворчих місій мають вирішуватися в рамках ООН та ОБСЄ, а не в дискусії президентів двох країн.
Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України поки що не виступав.
У передмісті Херсона сили РФ скинули вибухівку на цивільне авто, поранений чоловік – влада
У селищі Кіндійка Херсонської області російські війська атакували із безпілотника цивільне авто, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«Орієнтовно о 07:00 росіяни атакували з БПЛА цивільний автомобіль у Кіндійці. Через скидання вибухівки з дрона 54-річний чоловік дістав вибухову травму, уламкове поранення передпліччя та контузію», – кажуть в ОВА.
Відомо, що «постраждалий самостійно звернувся в лікарню. Нині йому надають медичну допомогу».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські удари руйнують українську енергетику. Який масштаб втрат і що робити?
Понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури завдала армія РФ, починаючи від жовтня 2022 року. Лише цього року через влучання російських «шахедів» і ракет Україна втратила 9 ГВт генеруючих потужностей – такі дані наводить Міненерго. Це третина споживання українців до повномасштабного вторгнення. І якщо у перший рік великої війни супротивник фокусувався переважно на обстрілах об’єктів, які розподіляють енергію, то цього року під удар потрапили і ТЕС, і ГЕС, і відновлювальні станції, які її безпосередньо виробляють. Крім цього, постраждали мережі централізованого теплопостачання і об’єкти газової інфраструктури.
Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування подій в Україні називає російські удари по енергетиці систематичними та непропорційними і наголошує: це становить воєнний злочин.
Радіо Свобода пояснює, що відомо про масштаби ураженої російськими обстрілами енергетичної інфраструктури, а також як можна долати виклики.
Влада: на Донеччині наразі залишається близько 316 тисяч цивільних
На Донеччині наразі залишається близько 316 тисяч цивільних, обов’язкова евакуація у регіоні триває, повідомив під час онлайн-брифінгу начальник відділу оперативно-чергової служби, зв'язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін.
«Триває евакуація з населених пунктів підконтрольної українській владі території Донецької області. У межах проведення евакуації вивезено понад 1 млн 180 тис. осіб. З них близько 188 тис. – діти і понад 46 тис. – особи з інвалідністю. Станом на зараз на підконтрольній українській владі території області залишаються близько 316 тис. осіб цивільного населення», – сказав Петлін.
Він нагадав, що на підконтрольній Україні території Донецької області обов’язкова евакуація цивільного населення триває з 2 серпня 2022 року, згідно з розпорядженням Кабінету міністрів № 679.
За словами начальника Курахівської міської військової адміністрації Романа Падуна, в цій громаді залишається близько пів тисячі жителів. В громаді немає води, електрики та опалення, магазини не працюють. А люди змушені жити фактично у підвалах, передає слова посадовця Суспільне Донбас.
ЗМІ: від лютого 2022 року РФ хотіла збудувати 108 літаків, але змогла лише сім
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія планувала збудувати 108 пасажирських літаків, але збудувала лише сім, повідомляє російська служба «Бі-бі-сі».
У червні 2022 року російська влада схвалила програму, згідно з якою до 2030 року розраховували провести 1032 пасажирські літаки. Наразі готові сім бортів SuperJet 100, «добудовані з довоєнного доробку». Також побудували два дослідні зразки – Іл-96-400М та Іл-114, які використовуються для випробувань.
Співрозмовник «Бі-бі-сі» з російської авіаційної сфери назвав колишню амбітну програму «заглушкою для заспокоєння урядових нервів». Терміни та обсяг випуску літаків вже неодноразово змінювалися в умовах санкцій, введених проти Росії у відповідь на її вторгнення в Україну.
Крім складності (а в деяких випадках – неможливості) дістати деталі для літаків, багато ресурсів із цивільної авіації відтягує виробництво та ремонт бойових літаків, сказав «Бі-бі-сі» російський галузевий експерт.
Раніше видання Moscow Times без посилань на джерела повідомляло, що в 2024 році російський авіапром зміг випустити два Ту-214 і один Іл-96-300 – замість запланованих на рік 35 бортів. Після цього, за даними видання, влада вирішила «радикально скоротити програму» – і може переглянути її ще, попереджав перший віцепрем’єр Денис Мантуров.
Кількість загиблих внаслідок удару по Запоріжжю зросла до 11 людей – ОВА
У Запоріжжі кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару по центру міста зросла до 11 людей, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«Щойно рятувальники дістали тіло жінки із під завалів будинку, зруйнованого ворожим ударом 10 грудня. Мали надію до останнього, але на жаль…», – розповіли в ОВА.
10 грудня близько 15:00 російські війська завдали ракетного удару по середмістю Запоріжжя. За даними Офісу генпрокурора, внаслідок влучання зруйнована будівля приватної клініки і розташоване поруч кафе, вибуховою хвилею й уламками пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, автомобілі місцевих жителів. Раніше було відомо про 10 загиблих.
11 грудня в Запорізькій області оголошено день жалоби за загиблими.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У ВМС розповіли, скільки носіїв «Калібрів» тримає Росія у Чорному морі
Серед тих кораблів, які Росія наразі має у Чорному морі, «основним активом» є носії крилатих ракет – 3 підводні човни проєкту 636 «Варшавянка», 3 малі ракетні кораблі тощо, розповів в телеефірі речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук,
«Вони (сили РФ у Чорному морі – ред.) залишаються, бо вийти – це фактично капітулювати. Тому серед тих кораблів, які є станом на зараз, основним активом є носії крилатих ракет – 3 підводні човни 636-го проєкту, 3 малі ракетні кораблі і 2 фрегати, серед яких і «Макаров». Кораблі мають на борту до 8-ми пускових (установок – ред.), а підводні човни – до 4-х. У принципі це – основний актив, який може представляти для нас небезпеку», - сказав Плетенчук.
За його словами, «особливістю цих одиниць, які перебувають саме у Азово-Чорноморському регіоні, є те, що вони не мають універсальних пускових шахт».
«Тобто, окрім «Калібрів», вони, у принципі, нічого запускати більше не можуть – на відміну від, наприклад, нового фрегату, який нещодавно росіяни добудували для Індії. Там, наприклад, пускові вже універсальні, новіші, які можуть теоретично запускати «Онікси» і «Циркони», – заявив речник.
Плетенчук підтвердив, що «росіяни наразі однозначно втратили стратегічну ініціативу в Чорному морі».
20 листопада у розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
Зазначається, що після 1000 днів війни військово-морський потенціал Росії в Чорному морі був значно виснажений завдяки «високоефективним українським операціям».
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
«Укренерго» обіцяє встановити справедливі графіки відключення світла в усіх областях
Міністерство енергетики України затвердило інструкцію, яка має на меті встановити однакові принципи застосування графіків погодинних відключень для населення в усіх областях, повідомила пресслужба «Укренерго» 12 грудня.
Для побутових споживачів ця інструкція передбачає наступне:
- кожна черга відключення буде додатково розділена на дві підчерги – для більш точного та рівномірного розподілу обмежень між регіонами та всередині кожної області;
- на знеструмлення та заживлення абонентів офіційно відводиться до 30 хвилин;
- графіки погодинних відключень (ГПВ) в усіх областях будуть уніфіковані, з дотриманням принципів рівномірності і справедливості. Кожна група споживачів у кожній області, яку визначає оператор системи розподілу (обленерго), отримає чіткий час, коли заходи обмеження будуть застосовуватись щодо неї.
В «Укренерго» пояснюють, що черга ГПВ – це група побутових споживачів та бізнесу, які споживають певну кількість мегават. Весь обсяг обмежень під час застосування графіків погодинних відключень поділений на 6 рівних черг.
До ГПВ не включаються критично важливі об’єкти, яким має бути забезпечено пріоритетне енергопостачання, відповідно до встановленого мінімального навантаження.
Також посилюється контроль застосування графіків обмеження потужності для промисловості.
«Якщо підприємства/юридичні особи не виконують команду про застосування ГОП – оператори системи розподілу (обленерго) мають самостійно застосувати графіки аварійного відключення щодо тих споживачів, які підключені до їхніх мереж. А оператор системи передачі – застосувати графік аварійних відключень (ГАВ) щодо тих споживачів, які підключені до магістральних мереж», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Як НАТО готується до суворої зими в Україні
У четвер у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській і Волинській областях України скасували графіки відключень світла на 12 грудня. Вони не діяли також 10 і 11 грудня.
Раніше у ДТЕК пояснювали, що на заході України скасували знеструмлення, оскільки туди, де мережі вціліли, а електростанції ближче – світло повертається швидше.
За даними «Укренерго» 12 грудня графіки погодинного відключення електроенергії для побутових споживачів і промисловості діють із 7:00 до 22:00.
В компанії кажуть, що «завдяки масштабним відновлювальним роботам, енергетики поступово покращують ситуацію в енергосистемі після масованої атаки 28 листопада». Попри покращення ситуації, українців все одно просять споживати електроенергію ощадливо.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
ОГП: український суд заочно засудив голову Держдуми РФ Володіна до 15 років тюрми
Український суд заочно засудив голову Держдуми РФ В’ячеслава Володіна до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генпрокурора, посадовця російського парламенту суд визнав винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 3 ст. 110 КК України).
В Офісі генпрокурора нагадують, що 15 лютого 2022 року він головував на засіданні держдуми РФ, де розглядалося питання щодо звернення до президента РФ з проханням визнати «незалежність» тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей – зокрема, вносив це питання до порядку денного, контролював голосування та підтримав постанову про відповідне звернення.
Вже 22 лютого 2022 року, як нагадують в ОГП, він проголосував за ратифікацію так званих «договорів про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу» між РФ та угрупованнями «ЛНР» та «ДНР».
Це рішення Росія використала як формальну підставу для початку повномасштабної збройної агресії проти України, зауважують в Офісі генпрокурора.
21 лютого президент Росії Володимир Путін визнав незалежність окупованих частин Донбасу, де діють угруповання «ЛНР» і «ДНР». Під приводом їх захисту 24 лютого Путін розпорядився розпочати повномасштабну війну проти України, яку влада Росії називає «спеціальною військовою операцією».
До Києва з візитом прибула міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини
Міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце прибула до Києва з неанонсованим візитом.
«Я приїхала в Україну, щоб передати наш пакет зимової допомоги. За таких температур життєво важливо мати електрику та опалення», – заявила вона, яку цитують німецькі медіа.
Зазначається, що допомога стосується відновлення енергетичної інфраструктури.
Це вже друга поїздка Шульце до Києва цього року.
У листопаді під час візиту до Києва міністерка закордонних справ Анналена Бербок анонсувала гуманітарну допомогу від Німеччини на 200 мільйонів євро.
За даними очільника українського уряду Дениса Шмигаля, загальна допомога Німеччини Україні склала 37 мільярдів євро – це найбільше серед усіх європейських держав.
Україна повинна бути сильною, щоб почати переговори з РФ на рівних – Єрмак
Щоб почати переговори з Росією щодо завершення війни, Україна повинна бути сильною. Інакше неможливо говорити на рівних, заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтервʼю «Суспільному».
За його словами, саме тому українська влада говорить з партнерами про важливість посилення України.
«Путіну важливо продовжувати агресію на нашій території. Тому для початку переговорів Україна повинна бути сильною, і тоді зможе говорити з РФ на рівних. Тому що все, що наразі лунає з Кремля – це мова ультиматумів», – сказав посадовець.
Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що українській армії бракує сил для звільнення деяких тимчасово окупованих Росією територій і треба шукати дипломатичні рішення. А перед цим в розмові з Sky News він допустив закінчення гарячої фази війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО, що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій «дипломатичним шляхом».
Ці слова президента України відрізняються від попередніх заяв української влади, у яких йшлося про те, що жодних дипломатичних вирішень не буде без повернення на кордони 1991 року.
Натомість міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров днями заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій.
Кремль обіцяє відповідь на атаку ЗСУ на аеродром у Таганрозі
Кремль обіцяє відповідь на українську атаку на аеродромом у Таганрозі.
«Хочу нагадати абсолютно недвозначну і пряму заяву Міністерства оборони Російської Федерації, яка була вчора, де чітко сказано, що відповідь буде», – сказав журналістам речник президента РФ Дмитро Пєсков.
За його словами, «відповідь буде тоді і такою, як це буде визнано доцільним», але «буде обов’язково».
11 грудня влада Ростовської областей РФ заявила про нічну ракетну атаку. За словами губернатора Юрія Слюсаря, через атаку в Таганрозі було пошкоджене промислове підприємство.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцевих жителів писав, що зазнав атаки ПАТ «Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берієва» (ТАНТК ім. Г. М. Берієва). Офіційних підтверджень цих даних немає.
Спочатку у Міноборони РФ цей удар не коментували, але згодом підтвердили український удар по місту Таганрог. За даними російського міністерства, Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Шольц назвав телефонну розмову з Путіним «розчаруванням», але не проти поговорити знову
Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним «розчаруванням», оскільки вона не дала жодних результаті. Однак він готовий знову поговорити з лідером Росії, розповів Шольц в ефірі німецького телеканалу RTL.
«Це було розчарування, – сказав Шольц у середу, – бо він просто повторив усі свої формули».
Канцлер додав, що необхідно дати Путіну зрозуміти, що він не може розраховувати на те, що Німеччина зменшить свою підтримку України.
Шольц сказав, що він закликав Путіна «вивести війська, щоб зʼявилася основа для мирного розвитку».
«І це має бути зроблено, і я зроблю це знову. Але ми не повинні мати жодних ілюзій щодо цього», – наголосив він.
Раніше Шольц під час візиту до Києва розповів, що в розмові з Путіним дав чітко зрозуміти, що Україна має право бути незалежною, суверенною, демократичною державою. Відповідаючи на запитання: «як говорити про мир із людиною, яка цього миру не хоче», Шольц зазначив, що «можна легко відповісти чіткою позицією, чіткою розмовою, а також чіткими заявами про те, що будемо робити».
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
Згодом канцлер Німеччини визнав, що його розмова з Володимиром Путіним 15 листопада не показала зміни у поглядах російського лідера на війну проти України. Водночас він сказав, що варто було поговорити з Путіним, щоб розвіяти будь-які ілюзії, які він міг плекати щодо того, що Захід нібито збирається відмовитися від підтримки України.
Російські опозиціонери планують провести у Берліні ще один антивоєнний марш 1 березня
Російські опозиціонери Ілля Яшин, Юлія Навальна і Володимир Кара-Мурза хочуть організувати 1 березня 2025 року в Берліні, а також в інших містах світу марш «проти війни, тиранії та політичних убивств» з головним гаслом «Путін, досить вбивати». Вони звернулися до демократичних і антивоєнних обʼєднань росіян із закликом узяти участь у підготовці акції, пише російська служба Радіо Свобода.
«У лютому 2025 року на нас чекають три трагічні дати: 10 років з того дня, коли було розстріляно Бориса Нємцова, 3 роки з початку війни і повномасштабного військового вторгнення в Україну, рік з дня вбивства Олексія Навального. За всіма цими подіями стоїть постать Володимира Путіна. Саме він відправив війська на територію сусідньої держави, розвʼязавши кровопролитну війну в Європі після Другої світової. Саме він особисто віддає накази про фізичну ліквідацію своїх головних політичних опонентів у Росії», – йдеться у повідомленні Яшина.
Самі опозиціонери мають намір вийти на марш у Берліні, у зверненні також міститься заклик «виходити у своїх містах». При цьому в ньому немає прямого заклику виходити 1 березня на акції у самій Росії.
17 листопада Яшин, Кара-Мурза і Навальна вже проводили антивоєнний марш у Берліні. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб, акції меншого масштабу відбулися ще в кількох містах.
Раніше депутат Бундестагу від партії ХДС Родеріх Кізеветтер в інтерв’ю газеті Bild розкритикував позицію Юлії Навальної щодо російсько-української війни, яку Навальна висловила в інтерв’ю виданню Die Zeit. На думку Кізеветтера, Навальна не має співчуття до українських жертв війни, оскільки вона не розуміє законного права України на самооборону, що «явно дозволяє та підтримує військовий наступ України на російську територію».
Приводом для реакції депутата Бундестагу стали висловлювання Навальної щодо того, як вона оцінює українську операцію в Курській області РФ. На її думку, ця ситуація «має дві сторони», і такі атаки можуть ще більше згуртувати російський народ і зміцнити владу лідера РФ Володимира Путіна. На запитання, чи вважає вона постачання зброї Україні правильним, Навальна сказала, що на це складно відповісти. «Бомби вражають і росіян», – відзначила вона. Війну російська політикиня у вигнанні вважає «війною Путіна». Водночас вона додала, що Росії колись доведеться вибачитися перед Україною.
Підготовка до переговорів – аналітики про кредит на $50 млрд для України
Кредит США на $20 млрд для підтримки України забезпечує плинність економічної допомоги Україні і змушує Росію заплатити за шкоду, заподіяну її війною, заявляють в Міністерстві фінансів США.
Згідно з повідомленням, кошти надаватимуться в рамках позики обсягом 50 мільярдів доларів, які схвалила «Група семи». Погашатись позика буде рахунком доходів на знерухомлені російські активи.
В українському фінансовому відомстві вказують, що $20 мільярдів в рамках кредитку нададуть США, ще $20 мільярдів має надійти від ЄС, а решта – від Канади, Великої Британії та Японії.
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення «вагомим актом справедливості».
Росія ж назвала «крадіжкою» рішення США про надання Україні кредиту на суму 20 мільярдів доларів коштом заморожених на Заході російських активів.
Кошти розподілятиме Світовий банк через програму «Надзвичайного кредиту на підтримку України» (ERA). Кредит від уряду США гарантувала Агенція з міжнародного розвитку USAID.
«Навіть під час жорстоких атак Путіна Україна продовжує відбудовувати. Зараз Україна матиме більше інструментів для цього», – заявила адміністраторка USAID Саманта Пауер.
Вона розмістила в соцмедіа фото підписання гарантії на кредит уряду США Україні.
Для України цей кредит може розглядатись як фінансова допомога, адже погашатись він буде коштом доходів на російські активи заморожені на Заході.
Обленерго: у чотирьох областях України скасували графіки відключення світла
У чотирьох областях України скасували графіки відключень світла на 12 грудня, повідомляють місцеві сайти обленерго.
Світло не вимикатимуть у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській і Волинській областях. У цих регіонах «Укренерго» зменшило обсяг обмеження.
За даними «Укренерго» 12 грудня графіки погодинного відключення електроенергії для побутових споживачів діють у такі години:
- 07:00 – 08:00 — одна черга відключень
- 08:00 – 19:00 — дві черги відключень
- 19:00 – 22:00 — одна черга відключень
Для промисловості та бізнесу – застосовуються графіки обмеження потужності з 07:00 до 22:00.
В компанії кажуть, що «завдяки масштабним відновлювальним роботам, енергетики поступово покращують ситуацію в енергосистемі після масованої атаки 28 листопада». Попри покращення ситуації, українців все одно просять споживати електроенергію ощадливо.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Кадиров показав наслідки атаки БПЛА у Грозному, пошкоджені казарми спецполку «Ахмат»
У столиці Чечні місті Грозному дрон у ніч на 12 грудня атакував казарми спецполку поліції «Ахмат», заявив очільник російського регіону Рамзан Кадиров.
Він написав, що дрон збили, а чотири бійці караулу зазнали легких поранень.
«БПЛА, що здетонував у повітрі, пошкодив покрівлю і вибив скло. Фрагменти, що впали, спричинили невелику пожежу, яку швидко загасили. Якихось серйозних пошкоджень будівля не зазнала», – вказано у дописі.
Кадиров звинувачує в атаці українську владу. В Україні нічну атаку БПЛА не коментували.
Вночі російські телеграм-канали заявляли про вибух у столиці Чечні Грозному. Також місцеві медіа писали про вибухи у Курську.
У Міноборони РФ повідомили, що протягом ночі над Чечнею збили один БПЛА, а загалом було знищено 16 дронів (4 – над Курською областю, 3 – над Північною Осетією, 8 – над Кримом).
Російське військове відомство 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області. За даними міністерства оборони РФ, Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.