У Нікополі через російський обстріл постраждали троє людей – ОВА
У Нікополі через російський удар постраждали троє людей, повідомив 4 січня голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«71-річного чоловіка госпіталізували. Він у стані середньої тяжкості. Жінки 61 і 68 років – на амбулаторному лікуванні», – зазначив Лисак.
Крім того, як повідомив голова ОВА, у місті пошкоджені приватні будинки і господарська споруда.
Раніше у Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомив, що вранці 4 січня війська РФ вдарили по пожежній частині в Нікополі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Програти Путіну було б ганьбою для США – дослідники CSIS дають поради не лише Трампу
З наближенням інавгурації новообраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа посилюються дебати про те, якою може бути мирна угода щодо війни Росії з Україною та подальше співжиття Заходу з російським лідером Володимиром Путіним.
Дослідники Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) США спростовують популярне твердження про те, що всі війни закінчуються за столом переговорів.
«За даними Гаазького центру стратегічних досліджень, лише 16 відсотків воєн між 1946 і 2005 роками закінчилися шляхом переговорів. Серед цих мирних домовленостей 37 відсотків призвели до відновлення конфлікту, часто лише протягом двох років», – нагадують автори публікації на цю тему. Більше про це читайте за лінком
У РНБО прокоментували атаку безпілотників на найбільший у РФ морський торговельний порт
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко прокоментував повідомлення про атаку в ніч на 4 січня на найбільший у Росії морський торговельний порт Усть-Луга в Ленінградській області, заявивши, що її здійснили «невідомі безпілотники».
За словами Коваленка, Усть-Лузький порт відіграє ключову роль для Росії в умовах війни проти України і загальної геополітичної напруженості.
«По-перше – це логістичний хаб для обходу санкцій. Усть-Луга стала однією з основних точок експорту російської нафти, газу, вугілля та інших ресурсів після введення західних санкцій. Доходи від експорту для фінансування війни. По-друге, він допомагає здійснювати мілітаризацію Балтійського регіону, а також є місцем, куди прибуває і звідки йде тіньовий флот. Порт розташований у стратегічно важливій точці Балтійського моря, що дозволяє рф забезпечувати військово-морську присутність у регіоні, включно з вантажами для воєнних потреб», – написав Коваленко у своєму телеграм-каналі.
За його словами, Усть-Лузький порт «фактично став інструментом економічного і військового виживання РФ в умовах ізоляції».
Про наслідки удару Коваленко не повідомив. Він також оприлюднив відео, на якому, за його словами, видно момент атаки дронів у Ленінградській області РФ. «Під атакою невідомих дронів не тільки порт», – додав керівник ЦПД.
Раніше в Росії представники влади Брянської, Смоленської і Ленінградської областей повідомили про атаки безпілотників на їхні регіони 4 січня.
Зокрема, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив про три збиті засобами ППО дрони поблизу Лузької губи Фінської затоки. Руйнувань і постраждалих, за його словами, немає. Загалом, як зазначив Дрозденко, за ніч і ранок збили чотири БпЛА, що він назвав «рекордним»
Тим часом, російське видання Astra з посиланням на неназвані джерела пише, що безпілотники намагалися атакувати найбільший у Росії морський торговельний порт Усть-Луга в Ленінградській області.
За даними видання, більшість дронів, що атакували Ленінградську область, були збиті над терміналом ТОВ «Новатранс» на території морського торговельного порту Усть-Луга. За попередніми даними, пошкоджені вікна в одній із будівель на території порту.
Міноборони Росії заявило про 16 збитих за ніч українських безпілотників над кількома регіонами, зокрема Ленінградською областю. Українська сторона не підтверджувала запуск дронів по Росії в ніч на 4 січня.
Влада України за час повномасштабного російського вторгнення зазвичай рідко коментує інформацію російських чиновників про атаки на регіони РФ.
Удар дронів у Росії: ЗМІ пишуть про атаку на найбільший у РФ морський торговельний порт
У Росії представники влади Брянської, Смоленської і Ленінградської областей повідомили про атаки безпілотників на їхні регіони 4 січня.
Зокрема, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив про три збиті засобами ППО дрони поблизу Лузької губи Фінської затоки. Руйнувань і постраждалих, за його словами, немає. Загалом, як зазначив Дрозденко, за ніч і ранок збили чотири БпЛА, що він назвав «рекордним» показником.
Тим часом, російське видання Astra з посиланням на неназвані джерела пише, що безпілотники намагалися атакувати найбільший у Росії морський торговельний порт Усть-Луга в Ленінградській області.
За даними видання, більшість дронів, що атакували Ленінградську область, були збиті над терміналом ТОВ «Новатранс» на території морського торговельного порту Усть-Луга. За попередніми даними, пошкоджені вікна в одній із будівель на території порту.
Тим часом, пресслужба Росавіації повідомляла вранці 4 січня про запровадження тимчасових обмежень на роботу петербурзького аеропорту «Пулково», як зазначається, «з міркувань безпеки польотів цивільних суден». Пізніше обмеження зняли, зазначивши, що за час їхньої дії на запасні аеродроми направили 20 рейсів.
Губернатор Смоленської області Росії Василь Анохін заявив, що за ніч над регіоном були збиті п’ять дронів. Про знищення чотирьох безпілотників прозвітував у своєму телеграм-каналі брянський губернатор Олександр Богомаз.
Міноборони Росії заявило про 16 збитих за ніч українських безпілотників над кількома регіонами.
Влада України за час повномасштабного російського вторгнення зазвичай рідко коментує інформацію російських чиновників про атаки на регіони РФ.
На Покровському напрямку і на Курщині було найбільше російських атак за добу – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 148 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 4 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше російських штурмів, згідно з наведеними даними, було на Покровському напрямку і на Курщині в РФ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 40 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Новооленівка, Нововасилівка, Українка, Лисівка, Зелене, Новий Труд, Піщане, Звірове, Солоне, Котлине і Покровськ… В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України за минулу добу відбили 41 атаку російських загарбників», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також зазначили, що бойові дії минулої доби точилися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов розповів 2 січня, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і таким чином взяти місто в оперативне оточення.
Раніше про те, що Росія не має на меті безпосереднє захоплення Покровська, а прагне заблокувати місто, розповідав в інтерв’ю Радіо Свобода колишній головнокомандувач Збройних Сил України (2014–2019 рр.) Віктор Муженко, аналізуючи поточну ситуацію на фронті. За його словами, блокування Покровська «є більш вигідним для російської армії, оскільки дозволяє мінімізувати власні втрати і водночас створює значні проблеми для оборони українських сил».
Збройні сили України почали операцію в Курській області 6 серпня, зайнявши понад 1 тисячу квадратних кілометрів. Потім російська армія за допомогою військ КНДР змогла відбити частину території.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
Також до Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області. За повідомленнями, вони вже зазнали втрат на Курщині.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 грудня, що російські військові проводять «інтенсивні наступальні дії» у Курській області, активно застосовуючи підрозділи армії Північної Кореї.
ДСНС: війська РФ вдарили по пожежній частині в Нікополі
Російські військові завдали удару по території підрозділу Державної служби з надзвичайних ситуацій у Нікополі на Дніпропетровщині, повідомила пресслужба ДСНС вранці 4 січня.
«Вранці ворог атакував Нікопольщину. Прицільно вдарив по території пожежної частини. На щастя, особовий склад пожежно-рятувального підрозділу не постраждав», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, внаслідок удару вибиті вікна пожежного депо.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі збили 34 дрони, 47 – не досягли цілей
Російські війська в ніч на 4 січня атакували Україну 81-м ударним безпілотником типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків Брянська, Курська, Орла, Приморсько-Ахтарська у РФ, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 34 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Одеській і Миколаївській областях. Через активну протидію Сил оборони 47 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
При цьому, за даними військових, збиті безпілотники завдали шкоди на Чернігівщині й Сумщині, де пошкоджені приватні будинки. «Постраждалим надається допомога», – йдеться в повідомленні.
Місцева влада поки про руйнування через нічні удари не інформувала.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Двері тюрми відкриються, а кришка труни ні». Розповідь військового 155-ї бригади про причини СЗЧ
Журналіст Юрій Бутусов виклав низку фактів щодо неналежного формування, забезпечення та функціонування новоствореної 155-ї ОМБр імені Анни Київської, яка воює під Покровськом. За його словами, підрозділ зіткнувся із низкою проблем: ще до першого бою його самовільно залишили більше тисячі військових, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
У Державному бюро розслідувань зазначили, що триває розслідування за статтями про перевищення повноважень і дезертирство. Радіо Свобода вдалося поспілкуватися із офіцером, який був причетний до створення підрозділу і військовослужбовцем 155-ї бригади.
Радіо Свобода з’ясувало:
- Як відбувалася підготовка бійців у бригаді?
- Хто їздив на навчання у Францію?
- Чому така велика кількість СЗЧ у підрозділі?
Читайте про це за лінком
ISW: Кремль не змінив свої вимоги для припинення війни, вони дорівнюють капітуляції України
Російський президент Володимир Путін й інші офіційні особи Кремля неодноразово вимагали умов для припинення війни, що рівнозначні повній капітуляції України, зокрема усунення законного українського уряду й демілітаризації України, і ці вимоги не змінилися з 2021 року – йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Офіційні особи Кремля, включно з Путіним, неодноразово використовували навмисні неправильні тлумачення закону й Конституції України, щоб стверджувати, що Володимир Зеленський є нелегітимним президентом України після того, як Україна, дотримуючись закону й Конституції, не провела вибори в умовах воєнного стану у 2024 році. Українська влада юридично не може скасувати воєнний стан, поки Росія продовжує атакувати Україну», – йдеться в повідомленні.
Аналітики згадали інтерв’ю Зеленського 2 січня, під час якого він окреслив умови, які мають бути виконані, щоб підштовхнути Росію до «справедливого миру».
2 січня Зеленський заявив, що досягнення «справедливого миру» на майбутніх переговорах – концепція, про яку він говорив у своєму новорічному зверненні 31 грудня – вимагає сильної української армії, гарантій безпеки від західних союзників і майбутнього членства України в НАТО і Європейському союзі з метою стримування Росії від поновлення агресії проти України.
«Зеленський заявив, що Україна не може досягти справедливого миру з невеликою армією у «40 000 чи 50 000 солдатів», маючи на увазі вимогу президента Росії Володимира Путіна під час мирних переговорів між Росією й Україною в Стамбулі навесні 2022 року, щоб Україна демілітаризувалася і мала військо чисельністю приблизно 50 000 осіб», – йдеться у звіті.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) і в попередніх звітах доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками Росії чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу на Україну.
Президент Володимир Зеленський у грудні сказав, що 2025 року Україна робити все, щоб «вийшло бути сильними і вже переходити до дипломатії».
Він зазначав, що українській армії бракує сил для звільнення деяких окупованих Росією територій і треба шукати дипломатичні рішення. А в розмові зі Sky News Зеленський допустив закінчення гарячої фази війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО, що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій «дипломатичним шляхом».
Спецпредставник новообраного президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог висловив переконання, що Україна і Росія вже готові до мирних переговорів.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 6 грудня заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій.
У Пентагоні розповіли, на чому буде зосереджене чергове засідання «Рамштайну»
У Міністерстві оборони США повідомили, що чергове засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») буде зосереджене на «наданні практичної і скоординованої підтримки, яка зміцнить здатність України захищати себе сьогодні й стримувати агресію в майбутньому». Про це на брифінгу 3 січня повідомила заступниця речника відомства Сабріна Сінгх.
За її словами, очільник Пентагону Ллойд Остін 7 січня вирушить на авіабазу «Рамштайн» у Німеччині на засідання групи, «щоб підтвердити нашу незмінну відданість Україні».
Інших подробиць речниця не навела.
Напередодні кореспондентка Радіо Свобода з посиланням на Військово-повітряні сили США повідомила, що 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України пройде 9 січня на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині.
На засіданні групи, до якої долучені понад 50 країн, обговорять подальшу підтримку України.
Засідання «Рамштайну», яке мало відбутися в жовтні 2024 року і в якому мали взяти участь президенти України Володимир Зеленський і США Джо Байден, відклали після того, як Байден скасував свою подорож до Німеччини через ураган «Мілтон» у Сполучених Штатах.
Український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» Україна надасть свій «план перемоги» усім партнерам.
Генштаб ЗСУ: сили РФ за добу втратили понад півтори тисячі військових
Російські сили за останню добу втратили 1510 своїх військових, а загалом за час повномасштабного вторгнення в Україну – близько 794 760 осіб – такі дані станом на ранок 4 січня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат Росії у війні в Генштабі навели такі:
- танки ‒ 9679 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20093 (+23)
- артилерійські системи – 21578 (+23)
- РСЗВ – 1257
- засоби ППО ‒ 1032
- літаки – 369
- гелікоптери – 331 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 21356 (+107)
- крилаті ракети ‒ 3006 (+3)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 32843 (+73)
- спеціальна техніка ‒ 3675.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
Київ: завершився розбір завалів на Банковій після атаки Росії 1 січня
Завершився розбір завалів на шостому поверсі будинку в центрі Києва, пошкодженого в ході російської атаки 1 січня, повідомила Київська міська державна адміністрація увечері 3 січня.
«Рятувальники завершили розбір завалів на 6 поверсі житлового будинку на вулиці Банковій, який було пошкоджено під час ворожої атаки 1 січня», – йдеться в повідомленні.
За даними КМДА, рятувальні підрозділи демонтували зруйновані плити перекриття, розчистили завали, демонтували аварійні конструкції.
Державна служба з надзвичайних ситуацій також повідомила про завершення робіт. Йдеться про будинок, в якому внаслідок влучання дрона загинули двоє людей, ще четверо зазнали поранень. Чотирьох людей врятували надзвичайники.
«Протягом трьох діб на місці працювали рятувальники ДСНС, комунальні служби, волонтери. У ході робіт зняли та розібрали 5 бетонних монолітних плит, вивезли понад 850 тонн будівельного сміття», – повідомляє служба.
За даними ДСНС, у ліквідації наслідків брали участь 382 рятувальники та 117 одиниць техніки.
На початку доби 1 січня російська армія атакувала Україну ударними дронами, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ. Внаслідок атаки в Печерському районі Києва загинули двоє людей, шестеро зазнали поранень.
За даними міської влади, загалом у Печерському районі столиці внаслідок падіння уламків зазнали пошкоджень 17 будівель. Серед них – офісні приміщення, будівля Національного Банку України, освітній заклад і житлові будинки.
FT: Блінкен вважає, що Путін розглядав застосування ядерної зброї, але Китай це не підтримав
Сполучені Штати були занепокоєні через можливість застосування Росією ядерної зброї в Україні, заявив державний секретар Ентоні Блінкен в коментарі виданню Financial Times.
Як нагадує видання, президент США Джо Байден неодноразово називав ризик ескалації як причину не надавати певні види зброї, про які просила Україна.
Журналіст спитав Блінкена, наскільки серйозно Сполучені Штати сприймали погрози ядерною зброєю президента Росії Володимира Путіна.
За словами держсекретаря, США були «дуже стурбовані», тому що, як видавалося, Путін щонайменше розглядав варіант застосування ядерного озброєння.
«Навіть якби ймовірність піднялася від 5 до 15 відсотків, коли йдеться про ядерну зброю, нема нічого серйознішого», – цитує Блінкена FT.
Водночас, за його словами, ядерна зброя була одним із питань, у яких Китай, ймовірно, допоміг США, попри підтримку Пекіном Росії:
«У нас є причини вірити, що Китай зв’язався з Росією і сказав: «Не робіть цього».
На думку держсекретаря, подібна комунікація могла також мати місце, коли США повідомили Китай про плани Путіна розмістити ядерну зброю в космосі.
Блінкен також відкидає припущення, що адміністрація Байдена зволікала з наданням зброї. Він стверджує, що Білому дому довелося брати до уваги низку факторів, наприклад, чи зможе Україна експлуатувати та підтримувати ці системи.
Він додає, що подібна динаміка могла мати місце, коли США повідомили Китаю, що Путін планує розмістити ядерну зброю в космосі.
Дослідження Інституту Рональда Рейгана в грудні 2024 року підтвердило ефективність зусиль Росії у залякуванні американської громадськості ядерним ударом.
Три чверті американців (76%) побоюються того, що Росія може використати ядерну зброю у війні з Україною. На 10% (у порівнянні з 2021 роком) зросла кількість тих, хто побоюється, що Росія може використати термоядерну зброю проти США (70%).
У Державному департаменті США назвали російську ядерну риторику «безвідповідальною», однак там наголосили, що Вашингтон не бачить підстав змінювати свою ядерну позицію у відповідь на ворожі дії Кремля.
Сили оборони продовжують стримувати спроби російських військ просунутися вглиб території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 3 січня.
За зведенням, від початку доби на фронті відбулося 138 бойових зіткнень.
Зокрема, на Харківщині ЗСУ відбили дві російських атаки біля Вовчанська, на Куп’янському напрямку – чотири з шести штурмів поблизу Кучерівки, Синьківки та Загризового.
Російські війська 10 разів атакували позиції Сил оборони на Лиманському напрямку, точиться один бій. Армія РФ двічі безуспішно атакувала біля Білогорівки на Сіверському напрямку, ще 10 – на Краматорському.
Литва закликає «забезпечити Україні більше ППО» – після обстрілу почесного консульства в Херсоні
Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс закликав надати Україні більше засобів протиповітряної оборони – після обстрілу почесного консульства своєї країни в Херсоні, наслідки якого показав у пості в мережі Х.
«Це після новорічних «привітань» Росії в почесному консульстві Литви в Херсоні. З такими жорстокістю і руйнуваннями треба покінчити. Ми повинні забезпечити Україні більше протиповітряної оборони та інших можливостей, необхідних для перемоги», – написав литовський міністр 3 січня.
Кошта на початку головування Польщі в Раді ЄС закликав до підтримки України в 2025 році
У Варшаві 3 січня в оперному театрі відбулася урочиста церемонія інавгурації піврічного головування Польщі в Раді Євросоюзу, передає кореспондент Радіо Свобода.
Захід відкривали прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та голова Європейської ради Антоніу Кошта. Вони мали короткі виступи перед урядовцями, депутатами та дипломатами.
Кошта нагадав гасло польського головування – «Безпека, Європо» – і додав, що безпека та оборона мають бути стратегічними пріоритетами ЄС.
«Наш союз народився як проєкт миру після закінчення Другої світової війни. Мусимо в черговий раз зміцнити нашу безпеку, щоб гарантувати мир в Європі. Тому Україна має залишатися нашим основним пріоритетом. Цього року мусимо далі стояти поруч з Україною, так багато як це буде потрібно, і так довго, як це буде потрібно, щоб отримати комплексний, справедливий і довготривалий мир», – сказав голова Євроради.
«Україна залишається пріоритетом G7»: Жолі після початку головування Канади
Міністерка закордонних справ Канади, яка очолила «Групу семи», Мелані Жолі провела телефонну розмову з головою українського МЗС Андрієм Сибігою – про це сторони повідомили 3 січня.
Жолі вказала на те, що це її перший офіційний дзвінок після початку головування Канади в G7.
«Україна залишається пріоритетом для G7. Ми обговорили поточну ситуацію та подальші потреби. Канада завжди залишатиметься сильним союзником України», – заявила Жолі.
Читайте також: Зеленський: Україна очікує на перший транш від ЄС в межах кредиту G7 в січні 2025-го
За словами Сибіги, розмова стосувалася «хорошого прогресу» українсько-канадських відносин у 2024 року, ситуацію на полі бою, оборонні потреби України та головні прийдешні міжнародні події.
«Я ціную підтвердження того, що Україна буде пріоритетом під час головування Канади в G7 у 2025 році», – додав міністр.
Мігранти на своїй землі. Що зробила Росія із окупованим Донбасом?
Із 1 січня 2025 року громадян України, які живуть на окупованих територіях, але не взяли російські паспорти, Кремль вважає мігрантами. Це означає, що мешканці Донеччини чи Луганщини втратять право на пенсії та медичну допомогу, і змушені будуть просити в окупантів дозвіл навіть на проживання у рідному місті чи селищі. Це лише один із кроків, якими Росія впроваджує свій диктат на окупованих територіях України.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав інформацію про життя людей в російській окупації.
Без води...,по горло у смітті
«Донецьк, Макіївка, Горлівка, Ясинувата і Єнакієве будуть отримувати воду щодня!». Таку обіцянку давали у травні 2023-го окупанти, коли з пафосом відкривали новий водогін «ДоДонбас». Але минуло півтора року, а люди й досі тягають важкі бутлі з водою на поверхи.
Лубінець назвав хибними висновки ООН щодо поводження з російськими полоненими
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував останню доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини – про це він заявив 3 січня.
Він вказав на те, що доповідь визнає систематичні порушення Росією прав людини в Україні, зокрема, атаки на цивільну інфраструктуру, страти і катування українських військовополонених, незаконну конфіскацію майна на окупованих територіях та залучення дітей до військової підготовки.
«Однак низка висновків ООН щодо України є хибними. Категорично не погоджуюся з тим, що не враховані певні зауваження та рекомендації, надані Офісом Омбудсмана», – додав Лубінець.
Зокрема, він згадав про згадані в доповіді випадки «катувань російських військовополонених в транзитних місцях», зазначивши, що Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне розслідування за цими фактами, яке триває.
Читайте також: МЗС розкритикувало заяву ООН про «обмеження свободи віросповідання» в Україні
За словами Лубінця, доповідь не враховує коментарі, надані Департаментом з питань реалізації національного превентивного механізму його офісу. Омбудсман стверджує, що співробітники офісу разом із представниками громадських організацій регулярно відвідують місця утримання полонених. Він запевнив, що умови та поводження з російськими військовополоненими відповідають Женевській конвенції.
По-друге, додав він, повідомлення про випадки катувань і жорстокого поводження з російськими військовополоненими в місцях транзиту потребують додаткової верифікації через уповноважені державні органи України.
«Фактично, ООН ототожнює масштаби порушень з боку України та РФ. Всі ми бачимо, якими повертаються українці з російської неволі. До них застосовували катування, тортури, психологічний тиск, не давали належної медичної допомоги. Вони повертаються додому іноді з травмами, які несумісні із життям», – каже Лубінець.
Чаус уточнив наслідки обстрілу Чернігова: загинув 72-річний науковець, четверо поранених
Унаслідок ракетного обстрілу Чернігова 3 січня загинув 72-річний чоловік, повідомив голова ОВА В’ячеслав Чаус. «Суспільне» уточнює, що загиблим є доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені Ушинського Олексій Гальонка.
Ще в березні 2022 року у науковця внаслідок російських обстрілів згорів будинок, і майже три роки він прожив у пристосованому приміщенні.
Голова ОВА В’ячеслав Чаус проінформував про деталі обстрілу.
«16:20 – росіяни почали атакувати Чернігів. Ворог запустив три балістичні ракети, попередньо, «Іскандер-М». Під ударом – приватний сектор на околиці міста. Два житлові будинки – вщент зруйновані, ще близько 10 домівок пошкоджені. На жаль, росіяни вбили цивільного 72-річного чоловіка. Четверо людей поранені», – вказав чиновник і додав, що пошуково-рятувальна операція ще триває.