Шмигаль: Україна отримала перші 3 млрд євро від ЄС за рахунок заморожених активів Росії
До державного бюджету України надійшли 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України» ERA – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 10 січня.
«Це перший транш коштів від Євросоюзу, які забезпечені доходами від російських заморожених активів. Україна спрямує цей ресурс на пріоритетні бюджетні видатки», – йдеться в повідомленні.
Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.
«Таким чином втілюємо в життя принцип «Росія заплатить» і посилюємо фінансову стійкість України у 2025 році. Дякую партнерам за незмінну підтримку та солідарність», – додав голова уряду.
Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.
У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.
10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.
У поліції повідомили про 600 обшуків у справі про незаконне переправлення чоловіків через кордон
Національна поліція України повідомила про понад 600 одночасних обшуків по всій країні у справі про організацію незаконних каналів переправлення через кордон чоловіків призовного віку.
Як повідомили 10 січня в пресслужбі поліції, «це тільки перший етап спецоперації» з перекриття каналів вивозу чоловіків за кордон.
«Йдеться про організаторів й учасників груп, які допомагають чоловікам перетнути кордон в обхід офіційних пунктів пропуску. За наявними даними, цими маршрутами ділки посприяли в перетині сотням військовозобов’язаних. Заходи тривають по всіх областях України», – йдеться в повідомленні.
У поліції не навели подробиці, зазначивши, що деталі спецоперації будуть оприлюднені після завершення усіх слідчих дій.
Раніше цього тижня Державне бюро розслідувань повідомило, що протягом 2024 року викрило 120 посадовців у зв’язку з незаконним переправленням людей через кордон. У минулому році ДБР, за повідомленням, розслідувало 287 таких кримінальних проваджень.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
Der Spiegel: Шольц блокує новий пакет допомоги Україні
Голова МЗС Німеччини Анналена Бербок і міністр оборони Борис Пісторіус запропонували виділити додаткові три мільярди євро на термінову військову допомогу Україні, проте адміністрація канцлера Олафа Шольца блокує ініціативу, пише з посиланням на свої джерела німецьке видання Der Spiegel.
За інформацією видання, міністри хочуть надати допомогу Києву до виборів у Бундестаг, призначених на 23 лютого, пояснюючи терміновість погіршенням стану справ на фронті, а також невизначеністю майбутньої військової підтримки України з боку США після інавгурації обраного президента Дональда Трампа 20 січня.
Проте, як пише Der Spiegel, відомство федерального канцлера дало зрозуміти, що не підтримує виділення Києву додаткових коштів. Там вважають, що вже передбачених чотирьох мільярдів євро військової допомоги на 2025 буде достатньо. Канцелярія Шольца також вказує на можливість використати наданий G7 кредит у розмірі 50 мільярдів доларів за рахунок надходжень від заморожених російських активів.
Крім того, як пише Der Spiegel, Шольц не хоче надавати додатковий пакет допомоги, щоб «не ставити майбутній уряд перед доконаним фактом».
Джерела видання серед соціал-демократів припускають, що Шольц не хоче оголошувати про подальші постачання зброї Україні в розпал виборчої кампанії, щоб не відштовхнути своїх потенційних виборців із Соціал-демократичної партії Німеччини.
За інформацією видання, Бербок і Пісторіус почали працювати над новим пакетом допомоги Україні на початку листопада невдовзі після розпаду владної коаліції у Німеччині. Військові експерти склали для них список необхідних для України систем озброєння, серед яких три системи ППО IRIS-T, снаряди і ракети для зенітних ракетних комплексів Patriot, десять гаубиць, а також додаткові артилерійські боєприпаси.
Офіційних коментарів від влади Німеччини з цього приводу не було.
На початку грудня під час свого візиту до Києва Шольц підтвердив, що Німеччина «залишається найрішучішим прихильником України в Європі», зазначивши, що до кінця 2024 року Берлін поставить в Україну озброєння на суму 650 мільйонів євро.
Канада виділила Україні військову допомогу на 440 мільйонів доларів – Міноборони
Канада виділить Україні пакет військової допомоги вартістю в 440 мільйонів доларів – про це заявив міністр оборони Білл Блер на зустрічі у форматі «Рамштайн» 9 січня, передає пресслужба канадського уряду.
Зокрема, 200 мільйонів підуть на ініціативу Чехії із закупівлі великокаліберних боєприпасів, які «залишаються одним із найвищих пріоритетів України». Торік Канада, нагадують в уряді, виділила на цей проєкт 53 мільйони доларів.
Додаткові 50 мільйонів доларів також будуть витрачені на закупівлю боєприпасів різного калібру в канадських виробників.
«Міністр Блер також виділив 100 мільйонів доларів для датської моделі на підтримку виробництва військових безпілотників українською оборонною промисловістю. Безпілотники стали критично важливими в цьому конфлікті, і українська оборонна промисловість перевершує інновації та експерименти в цій галузі», – йдеться в повідомленні.
Крім того, міністр оборони Канади оголосив про виділення:
- 30 мільйонів доларів на зимове спорядження, в тому числі спальні мішки, зимові черевики та термозахисні шари; уряд уточнює, що кілька траншів цієї допомоги були доставлені в Україну в грудні 2024 року
- камери для дронів високої роздільної здатності на суму 64 мільйони, які були доставлені в Україну в листопаді та грудні 2024-го
За оцінками уряду Канади, загальна вартість військової допомоги, яку Україна отримала від цієї країни від початку повномасштабного вторгнення, сягає 4,5 мільярда доларів.
Блер зазначає, що Контактна група з питань оборони України, засідання якої відбулося 9 січня, «відіграла життєво важливу роль у забезпеченні того, щоб військова допомога, яку ми спільно надаємо Україні, була комплексною, добре скоординованою та відповідала найнагальнішим потребам країни».
Канада залишається твердо відданою співпраці з нашими союзниками та партнерами, щоб підтримувати Україну до перемоги», – йдеться в коментарі Блера.
За даними міністра, Україна також отримала партію з приблизно 1 300 ракетних боєголовок CRV-7 в грудні 2024 року на додачу до понад 2 тисяч ракетних двигунів CRV-7 у вересні, та перші броньовані машини бойової підтримки надійшли восени 2024 року. Ще 40 додаткових транспортних засобів будуть поставлені в період з травня по грудень 2025 року.
Речник Пентагону, генерал Патрік Райдер в інтерв’ю Радіо Свобода відповів на запитання щодо того, що кілька мільярдів доларів допомоги для України, схвалені американським Конгресом, не увійшли до останнього пакету допомоги і залишилися неосвоєними.
«Важливо розуміти, що це повноваження влади – використовувати ці кошти. Я не буду спекулювати про те, що може зробити наступна адміністрація. Але ми знаємо, що в нашому Конгресі є сильна двопартійна підтримка України. Як ви чули від міністра Остіна (голови Пентагону – ред.), захист України має значення. Це не лише про Україну – це про міжнародну безпеку та повагу до прав і правил міжнародного порядку. Ми повністю усвідомлюємо важливість боротьби України для безпеки всіх нас», – сказав Райдер.
Щодо того, чи не означає згадана ситуація, що зараз у запасах США недостатньо озброєння для надання більшої допомоги Україні, речник Пентагону сказав: «Ми завжди маємо балансувати між власними потребами готовності й тим, що ми можемо зробити для підтримки України. Але знову ж таки, важливо наголосити, що тут не лише Сполучені Штати. Це міжнародні зусилля, підкріплені 50 країнами, які об’єдналися для підтримки України».
Раніше цього тижня в Пентагоні заявили, що адміністрація президента США Джо Байдена не встигне використати усю суму в рамках схваленого навесні 2024 року Конгресом пакету допомоги для України.
«Залишиться кілька мільярдів доларів, і нова адміністрація вирішуватиме, що вона робитиме з цими коштами, що залишилися. І, знаєте, я хотіла би відповісти на питання, чи ми занепокоєні. Україна має двопартійну підтримку в Конгресі. І саме завдяки нашим зусиллям Україна продовжує бути успішною на полі бою», – сказала на брифінгу 8 січня заступниця речника глави Міноборони США Сабріна Сінгх.
Міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні пакету допомоги на 500 мільйонів доларів у вступній промові на засіданні «Рамштайну» 9 січня.
Цей пакет буде останнім для адміністрації Джо Байдена і не включає у себе всі чотири мільярди доларів, які Конгрес США вже схвалив для надання Україні.
Адміністрація Байдена впродовж останніх тижнів прискорила надсилання військової допомоги Україні, побоюючись, що Дональд Трамп після повернення до Білого дому може відмовитися передавати Києву виділені Конгресом кошти, які на той момент не будуть витрачені. Наприкінці грудня Вашингтон оголосив про виділення 2,5 мільярда доларів – цей пакет став найбільшим із січня 2023 року.
Мін’юст: основні сервіси ЄДР знову запрацювали після кібератаки
Основні сервіси порталу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відновили роботу, заявило Міністерство юстиції вранці 10 січня.
«Відновлено роботу всіх основних сервісів порталу ЄДР після масштабної кібератаки з боку РФ!» – йдеться в повідомленні.
Відтак на порталі знову доступні такі функції:
- безкоштовний пошук інформації в реєстрі
- формування витягів
- отримання результатів адмінпослуг за кодом доступу
- доступ державних органів до відомостей з реєстру через ідентифікатори доступу
«Фахівці ДП Національні інформаційні системи спільно з Кібердепартаментом Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України та Кіберполіція продовжують працювати над посиленням захисту реєстрів, щоб гарантувати вам стабільну роботу сервісів», – додають в урядовому відомстві.
У «Дії» 5 січня поновили доступ до низки послуг, які до цього виявились недоступними через масштабну кібератаку.
Читайте також: У Міноборони розповіли, коли у застосунку «Армія+» з’явиться військове посвідчення
19 грудня міністерка юстиції Ольга Стефанішина повідомила про наймасштабнішу за останній час зовнішню кібератаку на державні реєстри України. Внаслідок цілеспрямованої атаки тимчасово зупинено роботу державних реєстрів.
Стефанішина заявила, що злам реєстрів Міністерства юстиції не вплинув на інші державні інформаційні системи, хоча застосунок «Дія» «не діяв у частині, яка формується з даних» із реєстрів Мін’юсту. Також, за її словами, загрози втрати даних або втрати функціонування реєстрів немає.
Тоді в Мінʼюсті прогнозували, що час першочергового відновлення роботи реєстрів складатиме орієнтовно до 2 тижнів.
Служба безпеки відкрила кримінальне провадження після кібератаки на державні реєстри. Основною версією, яку розглядає СБУ, є те, що за цією кібератакою стоять російські спецслужби, зокрема, хакерські угруповання, повʼязані із ГРУ Генштабу Росії.
Росія: в Ростовській області загорілося підприємство, влада заявляє про атаку безпілотників
Голова Ростовської області Росії Юрій Слюсар рано вранці 10 січня заявив про збиття 16 безпілотників над регіоном.
За його словами, в селі Крим сталася пожежа на території виробничого підприємства, на ранок вогонь загасили. Губернатор не уточнив назву підприємства. Місцевий телеграм-канал «Це Ростов» стверджує, що пожежа сталася на території заводу «ПластФактор», який виробляє покриття для підлоги.
У селі Чалтир у М’ясниківському районі через атаку безпілотників почалася пожежа в приватному будинку, також спалахнули припарковані поруч автомобілі. У хуторі Крюків Куйбишевського району через падіння дрону у семи житлових будинках та школі вибито скло, посічено фасади та покрівлю, стверджує Юрій Слюсар. За попередніми даними, ніхто не постраждав.
У Міноборони Росії стверджують, що протягом ночі сили протиповітряної оборони перехопили та знищили загалом 40 українських безпілотників у Ростовській, Курській, Воронезькій, Брянській, Бєлгородській областях, у Краснодарському краї та над акваторією Азовського моря.
У Воронезькій області пошкоджено приватні будинки та автомобілі, які постраждали немає, повідомив губернатор Олександр Гусєв. У Брянській області, за словами губернатора Олександра Богомаза, постраждалих та руйнувань немає.
Голова українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив вранці в п’ятницю, що в Ростовській та Ленінградській областях Росії «були атаковані замасковані воєнні об’єкти», які РФ видає за цивільні заводи.
Також, як заявляє Міністерство надзвичайних ситуацій Росії, триває пожежа в промисловій зоні в Гатчині Ленінградської області. За деякими повідомленнями в російських медіа, горить підприємство з виробництва ацетону. Про причину загоряння не повідомляють.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
«Формат «Рамштайн» зробив Європу безпечнішою» – речник Пентагону
За три роки міжнародна спільнота надала Україні понад 126 мільярдів доларів допомоги на оборону. Формат «Рамштайн» допоміг координувати ці зусилля та зробив Європу безпечнішою, але попереду ще багато роботи, каже речник Пентагону генерал Патрік Райдер в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода.
– В українському медіапросторі піднімали питання, чи встигнуть США освоїти ці кошти. Чи означає це, що зараз у запасах недостатньо озброєння для надання більшої допомоги?
– Ми завжди маємо балансувати між власними потребами готовності та тим, що ми можемо зробити для підтримки України. Але знову ж таки, важливо наголосити, що тут не лише Сполучені Штати. Це міжнародні зусилля, підкріплені 50 країнами, які об'єдналися для підтримки України.
– Як на довго має вистачити цього пакету, зважаючи на темпи використання боєприпасів та іншої зброї?
– Важливо розглядати це як комплексні зусилля міжнародної спільноти на підтримку України. І хоча цей пакет є важливим, але якщо ви подивитеся на суму допомоги, яка надається Україні, то за останні три роки міжнародним співтовариством було надано понад 126 мільярдів доларів. І що важливо, коаліції щодо можливостей, створені цією групою, розробили дорожні карти, які дозволять Україні захищатися в майбутньому, і спланувати ресурси для стримування майбутньої російської агресії.
Російські обстріли: за добу в прифронтових областях загинули троє цивільних – місцева влада
Російські війська обстрілювали 41 населений пункт Херсонської області, в тому числі обласний центр, протягом доби, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 10 січня.
«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 6 багатоповерхівок та 42 приватні будинки. Також окупанти понівечили газопроводи, гаражі, господарську споруду та приватні автомобілі», – заявив він.
За даними обласної влади, внаслідок російських атак одна людина загинула, ще 16 зазнали поранень.
Також російських обстрілів зазнали кілька районів Харківщини, написав у своєму телеграм-каналі голова області Олег Синєгубов.
Він уточнив, що внаслідок удару безпілотника по Немишлянському району Харкова 65-річний чоловік мав гостру реакцію на стрес.
«Чугуївський р-н, Вовчанська громада, село Лосівка. Внаслідок обстрілу пошкоджено господарчу споруду. Постраждав 30-річний чоловік», – додав Синєгубов.
Також армія РФ атакувала Миколаїв безпілотниками – за словами голови області Віталія Кіма, через це одна людина зазнала поранень:
«Внаслідок влучання поранення отримав 49-річний чоловік. Він госпіталізований, наразі – стан стабільний. Надається вся необхідна медична допомога».
Російський артилерійський обстріл Миколаївського району пошкодив приватні будинки, господарську будівлю та лінію електропередач, ніхто не постраждав.
Напередодні також через російських обстріл загинули двоє жителів Донеччини, повідомив голова області Вадим Філашкін.
«За 9 січня росіяни вбили двох жителів Донеччини – у Сіверську», – заявив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія атакувала Україну 72-ма дронами, зафіксовано п’ять влучань – Повітряні сили
У ніч на 10 січня російські військові атакували Україну 72-ма ударними безпілотниками типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Міллерова, Орла, Брянська, Приморсько-Ахтарська в РФ, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 33-х ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Хмельницькій, Вінницькій та Херсонській областях… 34 ворожі безпілотники-імітатори – локаційно втрачені (без негативних наслідків), один із них полетів у напрямку РФ», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах додали, що зафіксовано п’ять влучань безпілотників (у підприємства й господарчі будівлі) у прифронтовому районі на півночі Чернігівщини, там поранена цивільна людина.
На Київщині уражений БпЛА упав на багатоповерхівку, пошкоджено будівлю і два десятки автівок. Попередньо, обійшлось без жертв, додали в ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Київ.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Генштабі повідомили про 42 штурми військ РФ на Покровському напрямку за добу
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 161 бойове зіткнення, зокрема 42 штурмових і наступальних дії російських сил українські військові зупинили на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 10 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, на Курахівському напрямку українські сили відбили 29 атак, а в операційній зоні на Курщині – 25 атак.
Крім того, бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах одного ракетного удару із застосуванням трьох ракет, а також 55 авіаударів, скинувши 76 КАБ. Крім цього, здійснив понад шість тисяч обстрілів, з них 200 – із реактивних систем залпового вогню, та задіяв для уражень 2408 дронів-камікадзе», – йдеться у зведенні.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) раніше повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Згідно з даними DeepState, агресор не збирається штурмувати місто в лоб – а зосередиться на дорогах, що ведуть до Покровська.
Таку ж гіпотезу висунув і ISW. На думку аналітиків Інституту, РФ зосередила зусилля на спробах оточення Покровська.
Росія за добу втратила 1830 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Росія протягом останньої доби втратила у війні проти України 1830 своїх військових – такі дані станом на ранок 10 січня наводить український Генштаб.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення втрати армії РФ склали, за даними української сторони, близько 804 930 осіб.
Серед інших втрат РФ у Генштабі ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 9741 (+10 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20253 (+32)
- артилерійські системи – 21789 (+24)
- РСЗВ – 1260
- засоби ППО ‒ 1041 (+3)
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 21884 (+71)
- крилаті ракети ‒ 3017 (+3)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 33473 (+86)
- спеціальна техніка ‒ 3689 (+3).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW: еліти РФ, як і сам Путін, не зацікавлена в мирному розв’язанні війни у найближчому майбутньому
Російські еліти підтримують бажання лідера Росії Володимира Путіна вести мирні переговори лише на умовах, продиктованих РФ, і досягти «значної перемоги», щоб виправдати війну перед російським суспільством, пише в своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни
В ISW проаналізували дані російського опозиційного ЗМІ «Медуза», яке напередодні з посиланням на джерела повідомило, що російські еліти дедалі більше «розчаровані» й «втомлені» чекати закінчення війни і дедалі більше стурбовані довгостроковим впливом західних санкцій на економіку Росії.
Два джерела, близькі до адміністрації Путіна, відзначили, що російському уряду бракує чіткого бачення післявоєнної Росії і що припинення війни може бути «критичним» для президентської адміністрації, якщо адміністрація не зможе визначити чіткий наратив і політичну основу для російського суспільства після війни. Також джерело в адміністрації Путіна розповіло «Медузі», що російські еліти, насамперед високопоставлені силовики, дедалі більше розчаровані тим, що у них «не вистачає» живої сили й техніки для ведення війни, і вважають, що Путіну потрібно провести «мобілізацію» і повністю перевести суспільство й економіку на воєнний лад.
У Києві зафіксували влучання уламків дрона в багатоповерхівку – КМВА
У Соломʼянському районі Києва в ніч на 10 січня зафіксовано влучання уламків російського безпілотника в багатоповерхівку, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Попередньо, без постраждалих. Пошкоджено вікна, шість авто. На місці працюють служби», – зазначив він.
О другій ночі в Києві оголосили повітряну тривогу через атаку безпілотників, працювала протиповітряна оборона, було чути вибухи.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Київ.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Нідерланди придбали для України артилерійських боєприпасів на понад мільярд євро – міністр
Нідерланди вже придбали для України артилерійські боєприпаси калібру 155 мм на суму понад мільярд євро, повідомляє пресслужба Міністерства оборони країни.
Зазначається, за останній квартал Амстердам реалізував 2 мільярди євро на підтримку України, включно з винищувачами F-16, а загальний обсяг військової підтримки України склав майже 6 мільярдів євро у вигляді товарів та (спів)фінансування.
«Це нова віха в нашій постійній підтримці України. Україна відчайдушно потребує її, щоб зупинити російську агресію і здобути перемогу на полі бою. Українці борються не лише за власну свободу і безпеку. Вони також тримають Росію на відстані від решти Європи. Ось чому наша підтримка була і залишається надзвичайно важливою», – заявив міністр оборони країни Рубен Брекельманс під час 25-го засідання Контактної групи з питань оборони України.
У Німеччині на авіабазі «Рамштайн» 9 січня після кілька місячної перерви провели 25-те засідання Контактної групи з оборони України. Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
Майбутнє «Рамштайну» невідоме, оскільки обраний президент США Дональд Трамп не заявляв, чи продовжить він керувати американською групою після інавгурації 20 січня.
Через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в міністр оборони США Ллойд Остін вперше запросив своїх колег із країн-союзників до Рамштайну – на головну авіабазу США в Європі в Німеччині. Перша зустріч відбулася 26 квітня 2022 року. У цьому форматі союзники обговорювали та координували військову допомогу Києву.
ОВА: війська РФ обстріляли Сіверськ на Донеччині, є загиблі
Через російський обстріл Сіверська на Донеччині загинули двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни знову обстріляли місто — убили 67-річну жінку і 55-річного чоловіка», – написав він у телеграмі.
Філашкін наголосив, що залишатися на Донеччині небезпечно, слід евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Умєров заявляє, що наступний «Рамштайн» може відбутися в лютому
Наступне засідання у форматі «Рамштайн» може відбутися уже в лютому, заявив український міністр оборони Рустем Умєров після завершення 25-ї зустрічі Контактної групи з питань оборони України.
«Ми вже зазначили, що в лютому проводимо наступний «Рамштайн», – сказав Умєров. – Ми хочемо, щоб США залишились і посилили присутність, формати є різні, як ви знаєте, ми створили NSATU (формат під егідою НАТО), є декілька європейських країн, які хочуть очолювати це, або співочолювати, тому що це з Україною разом робиться. Тому я на даний час жодних проблем не бачу, тому що ми вже погодили наступний «Рамштайн».
У Німеччині на авіабазі «Рамштайн» 9 січня після кілька місячної перерви провели 25-те засідання Контактної групи з оборони України. Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
Майбутнє «Рамштайну» невідоме, оскільки обраний президент США Дональд Трамп не заявляв, чи продовжить він керувати американською групою після інавгурації 20 січня.
Через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в міністр оборони США Ллойд Остін вперше запросив своїх колег із країн-союзників до Рамштайну – на головну авіабазу США в Європі в Німеччині. Перша зустріч відбулася 26 квітня 2022 року. У цьому форматі союзники обговорювали та координували військову допомогу Києву.
Зеленський і Рютте обговорили посилення ППО та забезпечення сильної позиції України для переговорів
У рамках зустрічі «Рамштайн» президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Як повідомляє Офіс президента, сторони обговорили необхідність посилення протиповітряної оборони України та залучення країн НАТО до закупівлі українського озброєння за принципом данської моделі.
За повідомленням, Зеленський наголосив, що спільне завдання партнерів – забезпечити сильну позицію України для наближення справедливого й тривалого миру.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив про необхідність продовження підтримки України.
«НАТО прагне продовжувати підтримувати Україну, поки ви захищаєте себе та невтомно боретеся за дорогу нам свободу», – йдеться у його аккаунті у соцмережі Х.
Перед засіданням «Рамштайн» Марк Рютте наголосив, що війна, яка триває в Україні, має прямі наслідки для глобальної безпеки.
«Ми маємо переконатися, що Україна опинилася в найкращій позиції, коли за ініціативи України почнуться переговори про те, як вирішити цей конфлікт», – сказав він.
Раніше український президент у рамках зустрічі у форматі «Рамштайн» провів переговори з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, з яким також обговорювалося посилення української протиповітряної оборони.
9 січня відбувається засідання Контактної групи з питань оборони України ( зустріч у форматі «Рамштайн»). Зеленський на цій зустрічі закликав до посилення санкцій проти РФ, щоб «перекрити грошові потоки Путіна».
Міністр оборони США Ллойд Остін, який очолив своє останнє засідання у форматі «Рамштайн», оголосив пакет допомоги вартістю в близько 500 мільйонів доларів.
В Україні розвивається «військовий туризм»: незважаючи на небезпеку обстрілів, іноземці їдуть в Україну на екскурсії, щоб побачити на власні очі місця бойових дій та наслідки війни. Серед місць, які їх цікавлять, це ті, які пережили російську окупацію: Бородянка, Буча та інші міста під Києвом або Харків, що вже три роки живе під обстрілами.
Російська атака по Запоріжжю в середу призвела до найбільшої кількості цивільних жертв (загиблих та поранених осіб) в одному інциденті за майже два роки, що підкреслює серйозну загрозу для цивільних осіб через використання авіабомб у густонаселених районах, заявила сьогодні моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Як зауважує місія ООН, 8 січня дві авіабомби вразили підприємство у Запоріжжі, що призвело до загибелі 13 та поранень ще 110 цивільних осіб (за останніми даними, 122 людей) – ця кількість загиблих та поранених стала найбільшою, зафіксованою організацією, після атаки на житловий будинок у Дніпрі 14 січня 2023 року, та є найсмертоноснішою після атаки на супермаркет у Костянтинівці на Донеччині 9 серпня 2024 року.
В ООН звертають увагу, що російська атака відбулася в другій половині дня, коли багато працівників залишали підприємство після робочої зміни – багато жертв, серед яких були як працівники підприємства, так і перехожі, загинули або отримали поранення, перебуваючи на вулиці або в громадському транспорті за межами об’єкта.
«Планерні авіабомби стали однією з найбільших загроз для цивільних осіб в містах уздовж лінії фронту. Вони також є однією з головних причин того, що кількість загиблих та поранених у 2024 році зросла на 30 відсотків порівняно з 2023 роком», – заявила Даніель Белль, голова ММПЛУ.
Згідно з даними ММПЛУ, через авіабомби загинули 360 загиблих та 1 861 поранений в 2024 році – втричі перевищує кількість загиблих і вшестеро кількість поранених у порівнянні з 2023 роком.
Збільшення кількості жертв серед цивільних осіб від авіабомб у 2024 році стало наслідком модифікацій, які дозволяють авіабомбам планерувати, а не просто падати, що розширило їхню зону ураження і тепер вони можуть досягати міста, розташовані далі від лінії фронту, наприклад, Харків, Суми та Запоріжжя.
ММПЛУ вперше задокументувала жертви серед цивільних осіб від таких планерних авіабомб у Харкові на початку 2024 року, у Запоріжжі – у вересні 2024 року. Відтоді в Запоріжжі від планерних авіабомб загинули щонайменше 35 цивільних осіб, а 308 зазнали поранень.
8 січня російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, загинуло 13 людей. Внаслідок російського обстрілу зазнали руйнувань багатоповерхові будинки, промисловий об’єкт й інша інфраструктура міста.
9 січня у Запорізькій області оголосили день жалоби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.