У ЗСУ повідомили про удари по військовій інфраструктурі в Енгельсі та Брянському хімзаводу
Українські військові 14 січня підтвердили удари по об’єктах у Росії 13 і 14 січня. Зокрема, 14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів повідомив про повторний удар по інфраструктурі аеродрому в Енгельсі.
«Сьогодні вночі оператори 14-го окремого полку БпАК СБС у взаємодії з іншими складовими Сил оборони повторно уразили інфраструктуру військового аеродрому «Енгельс-2», на якому базуються літаки Ту-95МС та Ту-160 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії», – йдеться в повідомленні полку в соцмережах.
За даними полку, внаслідок ураження на території нафтобази «Кристалл» знову відбулося займання цистерн з рідкісним авіаційним паливом для бомбардувальників Ту-160, які Росія використовує для ударів по цивільних цілях в Україні.
«Кількаденна комплексна операція зі зменшення спроможностей стратегічної авіації ворога завершена. Робимо все можливе, щоб пожежні бригади Енгельса, які тільки-но загасили полум’я після попереднього удару, не лишились без роботи в умовах все більш тяжкої економічної ситуації на Росії», – додали в підрозділі.
Водночас командування Сил безпілотних систем підтвердило удар по Брянському хімічному заводу в місті Сєльцо в Брянській області Росії. За даними командування, завод є стратегічним об’єктом військово-промислового комплексу Росії:
«Завод виробляє порох, вибухівку та компоненти для ракетного палива, зокрема боєприпаси для ствольної артилерії, РСЗВ, авіації, крилатих авіаційних ракет «Х-59», озброєння ТОС-1 «Тосочка», системи дистанційного мінування «Земледелие», а також здійснює капітальний ремонт РСЗВ «Град», «Ураган» і «Торнадо-Г».
Як додають у СБС, операція була «взірцем координації» між розвідкою, ракетними військами, реактивною артилерією та безпілотними системами.
Читайте також: «Одна така успішна операція може змінити хід бойових дій»: командир першого у світі полку БПаК
«Дрони вдало відволікли російську ППО, відкривши шлях для ракет, які точно вразили основні цілі. А БПЛА дальної дії після ракетного удару знищили підстанції та іншу важливу інфраструктуру», – пояснили військові.
Раніше російська влада повідомляла про атаку безпілотників на Енгельс та Казань. Зокрема, губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство. Яке саме, він не уточнив.
Раніше «промисловим підприємством» Бусаргін називав і нафтобазу Росрезерву, яку атакували українські безпілотники тиждень тому. Учора Бусаргін прозвітував про ліквідацію відкритого горіння на нафтобазі. Під час гасіння пожежі загинули двоє співробітників МНС.
Також напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджував, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце.
Курт Волкер пояснив, який результат війни в Україні задовольнив би Трампа
Після інавгурації Дональд Трамп може зателефонувати Володимиру Путіну і «сказати, щоб він припинив війну». Так вважає колишній спецпредставник обраного президента США в Україні й Росії Курт Волкер. Про це він сказав інтерв’ю Радіо Свобода.
«Гадаю, він (Трамп – ред.) хотів би досягти припинення вогню якомога швидше. Він постійно говорить про припинення війни і бійні… Не думаю, що Путін піде на це. Але мені видається це стане відправною точкою», – сказав Волкер.
На думку колишнього високопосадовця, зрозуміти, чого очікувати від Трампа на посаді, можна, «зважаючи на те, що він говорить».
«Було сказано, що потрібно продовжувати надавати військову підтримку Україні. Можливо, у формі позик, а не грантів за рахунок грошей платників податків… Говориться, що треба демонструвати позицію сили», – звертає він увагу на слова Трампа і його оточення.
На уточнення, чи Трамп зацікавлений насамперед у швидкому, чи ж справедливому, за визначенням Києва і його партнерів, мирі, Волкер зауважив, що майбутній президент США «наполягатиме так сильно, як тільки може, щоб забезпечити і те, й те». Однак наразі, мовляв, передчасно гадати, як саме розгортатимуться події.
«Фокус у тому, щоб перетворити це на більш сталий мир. Це те, чого ми ще не спостерігали. Ми ще не спостерігали етапу, на якому Путін реагує на Трампа, і реакції Трампа опісля на те, що Путін не бажає закінчити війну», – зауважив колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України.
Волкер не вважає, що Києву варто непокоїтися через можливий контакт Трампа з Путіним.
«Як на мене, все відбувається дуже прозоро. Трамп заявив, що хоче зателефонувати Путіну й сказати йому закінчити війну… Ми ще не знаємо, що це означає з огляду на те, якою буде підтримка України. Але, думаю, можемо не сумніватися, що політика (нової адміністрації – ред.) буде дещо рішучішою», – зауважує Волкер.
На запитання, який результат в Україні обраний президент США вважав би свідченням власного сильного лідерства, дипломат відповів, що «Трамп хоче бути дуже обережним, щоб не виглядало, буцімто він програє Путіну».
«Він повинен розуміти: якщо Путін зможе зберегти територію, яку він захопив силою, а потім нав’яже Україні обмеження її суверенітету, приміром – неможливість приєднатися до НАТО, наприклад, – тоді світ сприйматиме це як перемогу Путіна і програш Трампа», – резюмував Волкер.
Інавгурація обраного президента Дональда Трампа має відбутися 20 січня.
За словами майбутнього радника з нацбезпеки Трампа Майка Волтца, його розмова з Путіним очікується найближчими днями або тижнями.
Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Втім, на пресконференції 7 січня він сказав, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
«Слуга народу» Федієнко прокоментував заяви США про мобілізацію українців віком від 18 до 25 років
У Верховній Раді немає ініціатив щодо мобілізації чоловіків віком від 18 до 25 років, а заяви, які лунають з цього приводу, можуть бути політичним тиском для дискредитації української влади. Таку думку 14 січня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) висловив Олександр Федієнко – народний депутат від «Слуги народу», член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
«Станом на сьогодні будь-яких законодавчих ініціатив немає і не може бути... А до партнерів – якщо ви наші партнери, то не забувайте про це, бо, на жаль, навіть ту обіцяну зброю, яку ви обіцяли надати, вона не надана. А сформувати додаткові батальйони, які і так, до речі, в нас сформовані… Ми не можемо посилати на поле бою без зброї. Тому інколи дуже для мене незрозуміло, чому так відбувається. Можливо, це дійсно якийсь політичний тиск, для того, щоб намагатися дискредитувати чинну владу, парламент, президента», – сказав Федієнко.
На запитання, чи можуть Сполучені Штати скоротити допомогу, якщо Україна не знизить мобілізаційний вік, Федієнко відповідає, що варто зачекати, поки нова адміністрація розпочне виконання своїх обов’язків.
«Зараз, поки обраний президент Сполучених Штатів ще не прийшов до влади, там можуть бути різноманітні кадрові зміни. Ми спочатку думали, що з нами буде співпрацювати один представник адміністрації президента щодо оборонних проблем. Зараз ми розуміємо, що це буде інший. Тому давайте почекаємо, поки вони там розсядуться по кріслах. Тоді вже робитимемо висновки», – сказав Федієнко.
Раніше цього тижня радник із нацбезпеки чинного президента США Джо Байдена Джейк Салліван в інтерв’ю Bloomberg сказав, що Україні доведеться розв'язувати питання зниження віку мобілізації. Також про необхідність зниження мобілізаційного віку в Україні заявив і майбутній радник обраного президента США Дональда Трампа Майк Волц. «Вони можуть отримати сотні тисяч нових військових», – сказав Волц в інтерв’ю телеканалу ABC, відзначивши, що зараз вік мобілізації в Україні – 26 років, а не 18.
У Дніпрі вшановують пам’ять загиблих від ракетного удару по багатоповерхівці два роки тому
У Дніпрі 14 січня вшановують пам’ять загиблих від ракетного удару в житловому будинку на Набережній Перемоги 2023 року, передає кореспондент Радіо Свобода. У другі роковини трагедії від самого ранку до місця, де стояла висотка, люди несуть квіти.
На місце трагедії приходять як представники громадськості, так і мешканці будинку. Катерина живе в одному з уцілілих під’їздів багатоповерхівки. Розповідає, що в момент удару була вдома, у квартирі на четвертому поверсі.
«Це було пекло на землі – те, що нам довелося пережити. Горіла земля, горіли стіни, горіло все. Я вилетіла з кухні до вітальні, мене викинуло через двері, головою – об стінку, до половини присипало тим, що летіло… Суцільний біль. Людей вже не повернеш. Я ходжу на цвинтар, де поховані мої чоловік і син, – там поховані кілька людей з нашого будинку, і я не можу…», – сказала Катерина.
На церемонію покладання квітів, організовану Молодіжною радою Дніпра вранці, прийшло кілька десятків людей.
«Ми вирішили покласти жовті хризантеми, адже саме жовтий колір, на нашу думку – це колір підтримки тим, хто пережив цю трагедію. Два роки тому, вже на наступний день після удару, ми з колегами були тут. Картина була моторошна – дім розбирали, люди грілися біля вогнищ. На місці було розбито кілька волонтерських таборів. Там збирали речі та кошти для постраждалих. Ми допомагали роздавати їжу, формували набори одягу та харчів», – сказав керівник Молодіжної ради Дніпра Сергій Новіков.
Цього ж дня у Дніпрі на місці трагедії запланований також меморіальний вечір.
14 січня 2023 року через ракетний удар на Набережній Перемоги, 118, загинули 46 людей, зокрема, шестеро дітей, десятки були поранені. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, на старий Новий рік, коли чимало мешканців були вдома.
Голова МВА: житель Козачої Лопані загинув через російський обстріл
Російські війська обстріляли селище Козача Лопань вранці 14 січня, повідомляє голова Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Дрозденко.
«Сьогодні близько 8:00 російські окупанти завдали чергового удару по Козачій Лопані, вбивши 52-річного місцевого мешканця, який вийшов з будинку у двір погодувати свого собаку», – заявив він.
Дрозденко додав, що обстріл також пошкодив газогін, зараз його намагаються відновити газовики.
За його словами, правоохоронці встановлюють тип зброї, з якої був завданий удар.
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, напередодні в регіоні постраждали троє людей. Ще один цивільний був поранений вранці в Харківському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Білорусь і Росія готуються до навчань «Захід-2025»: розпочали з тренінгу об’єднаного командування
Уранці 14 січня міністерство оборони Білорусі повідомило про проведення штабного навчання Об’єднаного командування регіонального угруповання військ. Як зазначається в повідомленні, штабне навчання є частиною комплексу заходів з підготовки до спільних стратегічних навчань «Захід-2025», які цього року відбудуться в Білорусі.
«З 14 до 16 січня представники збройних сил Білорусі та Росії відпрацьовують один із варіантів застосування угруповань військ (сил) під час спільних бойових дій на стаціонарних командних пунктах», – ідеться в повідомленні військового відомства Білорусі.
Регіональне угруповання військ Білорусі та Росії сформоване на території Білорусі в жовтні 2022 року офіційно у зв’язку із «загостренням на західних кордонах союзної держави». Це сталося на тлі війни, яку Росія веде проти України. Деталі фінансування угруповання та порядок його діяльності невідомі.
Раніше Олександр Лукашенко заявляв, що чисельність угруповання становитиме приблизно 9 тисяч осіб. Однак уточнення цієї інформації чи доказів не було.
У грудні 2024 року було оголошено про створення трьох навчальних центрів спільної підготовки військовослужбовців збройних сил обох країн – одного в Гродненській області (Білорусь) і двох у Нижньогородській і Калінінградській областях (Росія).
У 2022 році після спільних навчань «Союзна рішучість», які відбулися в Білорусі, Росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну.
Медіа: міністр оборони Німеччини Пісторіус прибув до Києва
До Києва прибув міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус, передають міжнародні медіа 14 січня.
Пісторіус, зокрема, планує зустрічі «щодо продовження співпраці та підтримки», цитує AFP.
«Для мене важливо показати цією поїздкою, що ми продовжуємо активно підтримувати Україну. Це сигнал, що Німеччина, як найбільша країна НАТО в Європі, підтримує Україну», – передає зі слів Пісторіуса німецьке агентство dpa.
Візит Пісторіуса офіційно не анонсувався, наразі коментарів української влади щодо нього також немає.
Міністр оборони Німеччини приїздить до України за менше ніж тиждень до інавгурації обраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Очікується, що політика підтримки України з боку США зміниться після його вступу на посаду.
У Варшаві напередодні відбулася зустріч міністрів оборони п’яти країн – Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. Міністри під час зустрічі радились, як допомогти Україні та яким чином можна збільшити оборонний потенціал Європи.
«Страх – знову втратити». Через два роки після ракетного удару по Дніпру, що забрав 46 життів
14 січня минає два роки з дня ракетного удару по одному з багатоквартирних будинків у Дніпрі. Тоді на Набережній Перемоги, 118 загинули, за офіційними даними, 46 людей, зокрема шестеро дітей, десятки були поранені. Кілька людей і досі вважаються зниклими безвісти. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, коли багато мешканців були вдома. Рятувальники згадують, що пошукова операція тривала 70 годин, до неї були залучені понад 2 тисячі людей – як фахівців, так і волонтерів, а також кінологи з собаками.
Руїни завершили розбирати тільки у вересні минулого року. Зараз на місці будинку – пустир. Місцеві жителі пропонують поставити меморіальний знак або капличку з іменами загиблих.
Що згадують про той день очевидці події й рятувальники, як пережили ці два роки після трагедії ті, хто вцілів, та що відомо про хід розслідування?
Сили ППО збили 58 російських дронів, ще 21 локаційно втрачений – командування
Російські війська вночі проти 14 січня атакували Україну 80 ударними безпілотниками типу Shahed та імітаторами з напрямків Міллерова, Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська, повідомляє командування Повітряних сил вранці вівторка.
За повідомленням, атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 58-ми ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Київській, Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях», – заявляють Повітряні сили.
Збиті дрони завдали збитків на Сумщині, Київщині, Житомирщині Харківщині та Черкащині, йдеться в зведенні. Пошкоджені приватні та багатоквартирні будинки, автомобілі та майно. Є поранені, за попередніми даними – без загиблих.
Читайте також: Російські обстріли: влада в чотирьох областях повідомляє про поранених
Ще 21 російський безпілотник-імітатор був локаційно втрачений без негативних наслідків, додають військові.
Вночі, зокрема, про роботу протиповітряної оборони повідомляв мер Києва Віталій Кличко.
Напередодні увечері внаслідок падіння уламків БПЛА, зокрема, зазнали поранень двоє людей у Харківській області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські обстріли: влада в чотирьох областях повідомляє про поранених
Російські війська обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області протягом попередньої доби, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 14 січня.
За його даними, армія РФ била по соціальній інфраструктурі та житлових кварталах. Пошкоджені багатоповерхівка, сім приватних будинків, господарчі споруди та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 9 людей дістали поранення», – додав Прокудін.
Напередодні голова Донеччини Вадим Філашкін повідомляв про двох загиблих внаслідок російського удару по Часовому Яру.
«Ще 2 людини в області за добу дістали поранення», – повідомив він вранці у вівторок.
За даними обласної влади, поранені – жителі Великої Новосілки та Андріївки.
Російські військові також протягом дня напередодні били по Нікопольському району з реактивної системи залпового вогню «Град», важкої артилерії, а також застосували дрон-камікадзе, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
За його даними, в районі постраждали троє людей:
«Це 14-річна дівчинка, вона буде оговтуватися вдома. 61-річний чоловік та 87-річна жінка госпіталізовані. Їхній стан – середньої тяжкості».
Також, додає Лисак, атаки пошкодили чотири приватних будинки, господарські споруди, лінії електропередач, інфраструктуру. Також обстріли спричинили пожежу на промисловому підприємстві, яку загасили рятувальники.
Читайте також: Війська РФ атакували автівку на Херсонщині, поранено двох людей – ОВА
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, російські обстріли спричинили пошкодження в кількох громадах регіону. Загалом в області напередодні зазнали поранень троє людей, в тому числі дитина віком 1 рік і 7 місяців – у неї гостра реакція на стрес.
Ще один цивільний був поранений вранці, додає Синєгубов:
«08:20 Харківський р-н, Липецька ТГ, с. Веселе. Внаслідок удару FPV-дроном постраждав 41-річний чоловік, госпіталізований».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Мобілізація із 18 років: коли можуть знизити вік?
І адміністрація ще чинного президента США Джо Байдена, і майбутня адміністрація обраного президента Дональда Трампа говорять, що Україні треба знижувати мобілізаційний вік із 25 до 18 років.
Представники української влади поки не розглядають це питання, але можливо доведеться?
Тим часом батьки деяких хлопців, яким ще немає 18, вивозять їх за кордон, щоб вберегти від потенційної мобілізації.
Чому США продовжують наполягати на цих змінах? Та чи вирішить мобілізація з 18 років воєнні проблеми України?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб: Сили оборони відбили 77 наступальних дій Росії на Покровському напрямку за добу
Протягом доби 13 січня на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 14 січня.
Зокрема, російські війська двічі штурмували позиції Сил оборони біля Вовчанська на Харківщині. На Куп’янському напрямку ЗСУ тричі відбивали російські штурми неподалік Лозової, Западного та Дворічної.
Російська армія 16 разів намагалася вклинитися в оборону українських військ на Лиманському напрямку, поблизу Новосергіївки, Зеленого Гаю, Шийківки, Першотравневого, Макіївки, Зарічного та Тернів. Також штаб повідомляє про п’ять відбитих штурмів біля Білогорівки на Сіверському напрямку.
Армія РФ 14 разів атакувала поблизу Часового Яру та Ступочок на Краматорському напрямку, 16 – на Торецькому напрямку, де більшість атак була спрямована на Торецьк.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 77 наступальних дій агресора у бік населених пунктів Баранівка, Зелене Поле, Єлизаветівка, Тарасівка, Нова Полтава, Новоторецьке, Лисівка, Мирноград, Зелене, Новий Труд, Промінь, Покровськ, Шевченко, Удачне, Нововасилівка, Успенівка, Петропавлівка, Новоандріївка, Слов’янка, Срібне, Андріївка, Курахове, Дачне, Новосергіївка та Янтарне», – йдеться в зведенні.
Штаб звітує про відбиття 13 російських атак на Новопавлівському напрямку, де загарбники найактивніше намагалися просунутися вперед поблизу населених пунктів Розлив, Времівка, Роздольне, Костянтинопіль та Нескучне. Ще одну атаку Сили оборони відбили на Придніпровському напрямку.
На Гуляйпільському та Оріхівському напрямках напередодні бойових зіткнень не фіксували.
«На Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 37 авіаційних ударів 49 керованими бомбами та вчинив 422 артилерійських обстріли, зокрема 20 – із реактивних систем залпового вогню», – додає командування.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Росія: у Енгельсі й Казані після атаки дронів почалися масштабні пожежі
Російська місцева влада та медіа заявляють про атаку українських безпілотників на Казань (Татарстан) та Енгельс Саратовської області вранці 14 січня, передає російська служба Радіо Свобода.
Місцеві жителі та телеграм-канали повідомляли про велику пожежу в районі заводу «Казань Оргсінтез» – виробника пластиків високої міцності. Завод розташований на північній околиці Казані.
Телеграм-канали Mash та Baza пишуть, що українські безпілотники лише «спробували атакувати» завод, на територію якого впали лише уламки, публікуючи при цьому відео сильної пожежі.
Влада Татарстану стверджує, що внаслідок атаки дронів у передмісті Казані спалахнула газова цистерна, яку вже загасили. Внаслідок події ніхто не постраждав, йдеться в повідомленні пресслужби голови Татарстану.
В аеропорту Казані запровадили тимчасові обмеження на роботу. Росавіація також обмежила польоти в аеропортах Пензи, Ульяновська, Калуги, Тамбова та Саратова.
В Енгельсі Саратовської області українські безпілотники атакували промисловий об’єкт, почалася пожежа. Місцеві жителі розповіли «Обережно, новини», що після удару спалахнула нафтобаза. Дрони вже атакували її 8 січня, пожежу загасили лише через п’ять днів.
Голова регіону Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство. Яке саме, він не уточнив.
Раніше «промисловим підприємством» Бусаргін називав і нафтобазу Росрезерву, яку атакували українські безпілотники тиждень тому. Учора Бусаргін прозвітував про ліквідацію відкритого горіння на нафтобазі. Під час гасіння пожежі загинули двоє співробітників МНС.
Губернатор Орловської області Андрій Кличков заявляв, що в регіоні в ніч проти вівторка було збито 17 українських безпілотників. За його даними, руйнувань та постраждалих немає. У Тульській області звітують про збиття 16 дронів, у Ростовській – 14. Про наслідки не повідомляється.
Українське командування наразі не коментувало ці повідомлення.
Напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджує, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце. Раніше Брянський хімічний завод імені 50-річчя СРСР вже зазнавав атак.
Українське командування: втрати Росії перевищили 811 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 330 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 14 січня.
За оцінками командування, загальні втрати російських сил сягнули 811 090 військових.
Також, додає штаб, армія Росії втратила в техніці:
- 9 767 танків (+3 за попередню добу)
- 20 326 бойових броньованих машин (+11)
- 21 923 артилерійських системи (+47)
- 1 262 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 044 засоби протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 276 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+72)
- 3 018 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 33 791 автомобіль і автоцистерну (+83)
- 3 696 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ВМС України: у Чорному морі зараз – чотири російських носії «Калібрів»
У Чорному морі перебувають вісім російських кораблів, повідомляє командування Військово-морських сил України вранці 14 січня.
«В Чорному морі 8 ворожих кораблів, з яких 4 є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 28 ракет», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, у Азовському морі кораблів РФ немає. У Середземному морі їх сім, два з них є носіями «Калібрів», загальний залп – до 22 ракет.
Також протягом доби в інтересах Росії Керченською протокою пройшли загалом дев’ять суден.
У листопаді 2024 року в розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
У червні 2024-го представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
ISW: російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська
Російська армія нещодавно перерізала трасу Т-0405 Покровськ-Костянтинівка на схід від Покровська та трасу Т-0406 Покровськ-Межова на південний захід від міста, намагаючись охопити Покровськ і Мирноград – про це йдеться в звіті американського Інституту дослідження війни від 13 січня.
Як йдеться в аналізі, кадри з геолокацією, опубліковані 12 січня, свідчать, що російські війська нещодавно просунулися на схід від Мирного (на схід від Покровська) і захопили позиції вздовж траси Т-0504.
ISW також наводить дані українського військового оглядача Костянтина Машовця, за якими нещодавно підрозділи російських 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад вийшли на трасу Т-0406 між Котлиним і Удачним (обидва на південний захід від Покровська) та перерізали її. А російські «воєнкори» стверджували, що російські війська нібито захопили ділянку обох магістралей.
За оцінкою аналітиків, російські сили, ймовірно, захопили решту Солоного (на південний захід від Покровська) у рамках цього наступу.
«Підрозділи 5-ї окремої мотострілецької бригади (Росії – ред.), можливо, брали участь у перекритті траси Т-0405 поблизу Мирного, і рішення російського військового командування передислокувати 5-ю ОМСБр свідчить про те, що воно надає пріоритет зусиллям з наступу в цьому районі й охопленню Покровська зі сходу над подальшими наступами на захід від Курахового», – йдеться в звіті.
Згідно з текстом, раніше ISW припускав, що російські війська можуть також використати наступ на схід від Покровська в районі Воздвиженки та Мирного, щоб ліквідувати український виступ на південний захід від Торецька вздовж траси H-20 Донецьк – Костянтинівка.
Також із посиланням на кадри з геолокацією від 13 січня ISW стверджує, що російська армія 12 січня просунулася в інших районах на південний захід від Покровська, захопивши Піщане, що на південний захід від міста.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Колишній головнокомандувач Збройних Сил України (2014–2019 рр.) Віктор Муженко розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, що Росія не має на меті безпосереднє захоплення Покровська, а прагне заблокувати місто. За його словами, блокування Покровська «є більш вигідним для російської армії, оскільки дозволяє мінімізувати власні втрати і водночас створює значні проблеми для оборони українських сил».
Згодом ці наміри військ РФ підтвердив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов. За його даними, російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і таким чином взяти місто в оперативне оточення.
До інавгурації Дональда Трампа – лічені дні, а розуміння того, як саме новий президент США виконає свою обіцянку звершити війну в Україні, в Європі не більшає. Брюссель перебирає укази ще чинного президента Джо Байдена, щоб зрозуміти, які з санкцій проти Росії може скасувати його наступник.
Аналітики американського ISW моделюють вимоги очільника Кремля за столом переговорів: прогнозують, що питання «відкату» НАТО з його східних кордонів і гарантій нечленства України знову стане руба.
Що з цього прийме Трамп із його амбіціями бути сильним лідером? Коли й навіщо зустрічатиметься із Путіним? І чи домовляться про Україну за її спиною лідер Росії, що розв’язав не одну війну в історії, та президент США, що не виключив вторгнення до Гренландії чи Канади?
Харківщина: через падіння уламків БПЛА постраждали двоє людей – поліція
Увечері 13 січня російські дрони атакували Харківську область, повідомило Головне управління Національної поліції області на початку доби у вівторок.
Раніше обласна влада повідомляла про гостру реакцію на стрес у 1,7-річної дитини через влучання дрона в Чугуєві.
Крім того, безпілотник упав у селі Мурафа Богодухівського району поряд із домоволодінням. На місці падіння, за повідомленням, поліцейські виявили вирву від вибуху дрона та уламки.
«Внаслідок вибуху пошкоджено приватний будинок, господарські приміщеннями, гараж, автомобіль. Дістав поранення 47-річний чоловік, з вибуховими травмами його доставили в лікарню. У 44-річної жінки гостра реакція на стрес», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці оглянули місця влучань та відкрили кримінальні провадження за статтею про воєнні злочини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Десять країн ЄС закликали повністю заборонити імпорт російського газу
Десять країн Євросоюзу виступили з пропозицією якнайшвидше припинити весь імпорт газу з Росії. Про це повідомляють агентства Reuters і Bloomberg, у розпорядженні яких є копія відповідного документа.
Країни пропонують заборонити імпорт будь-якого російського газу – як трубопровідного, так і скрапленого.
Як альтернатива повної заборони пропонується поступове зниження імпорту відповідно до стратегії RePowerEU, ухваленої Євросоюзом у 2022 році. Вона передбачає, що ЄС повністю відмовиться від російського газу до 2027 року, перейшовши до інших постачальників, а також розширивши використання відновлюваних джерел енергії. Проте автори документа вимагають за можливості прискорити цей процес.
Документ підписали Литва, Латвія, Естонія, Данія, Чехія, Польща, Румунія, Швеція, Ірландія та Фінляндія.
Влада Євросоюзу готує черговий, 16-й пакет економічних санкцій проти Росії. Його планують оголосити наприкінці лютого – до третьої річниці початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну.
Євросоюз уже заборонив постачання російського газу морем, але не зміг повністю відмовитися від трубопровідного газу, оскільки від нього залежать деякі європейські країни, зокрема Словаччина й Угорщина. Їхня влада неодноразово критикувала санкційну політику ЄС і закликала до зближення з Кремлем.
У Міноборони оголосили підсумки голосування за членів Громадської антикорупційної ради
Міністерство оборони України 13 січня оголосило новий склад Громадської антикорупційної ради при міністерстві.
«13 січня 2025 року відбулося засідання Комісії з забезпечення проведення конкурсу з формування Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України. За результатами загальнонаціональних онлайн-виборів до складу Ради увійдуть 15 з 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів», – йдеться в повідомленні.
Комісія вирішила вважати обраними таких кандидатів:
- Гудименко Юрій Володимирович (Ветеранська сокира)
- Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія)
- Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира)
- Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира)
- Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира)
- Бріт Ореста Павлівна (БОН)
- Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира)
- Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство)
- Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія)
- Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство)
- Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія)
- Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю)
- Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю)
- Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство)
- Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю).
«Новий склад Ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції у секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві», – заявили у Міноборони.
Загальнонаціональне онлайн-голосування за склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони відбулося 7 січня на офіційному ресурсі відомства.
У виборах нового складу Ради, за даними МОУ, взяли участь 101 215 українців: «це рекордна активність, яка майже у 2,5 рази перевищує показники попередніх виборів 2023 року, коли проголосувало близько 41 000 громадян».
У Міноборони зазначили, що система під час голосування «витримала DDoS-атаку завдяки злагодженій роботі технічної команди».
26 грудня Міністерство оборони України анулювало результати попереднього онлайн-голосування за членів Громадської антикорупційної ради і перенесло вибір кандидатів через технічний збій.
Громадська антикорупційна рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом Міністерства оборони України, утвореним для участі громадськості у забезпеченні оцінки корупційних ризиків у Міноборони.