Колишній спецпредставник Трампа в Україні оцінив загрозу «Мінська-3»
Колишній спецпредставник Дональда Трампа з питань України Курт Волкер не бачить ризиків завершення повномасштабної війни Росії проти України на умовах нового «Мінська».
Попередні угоди, які провалилися, передбачали припинення вогню й слідували за поразками української армії на Донбасі, нагадав він.
«Мені видається, люди розуміють, що мінські домовленості були прийомом, який відвертав увагу. Їх використала Росія, щоб залучити всіх до ходіння по колу з незначними питаннями, а сама при цьому планувала домінувати в Україні», – наголосив Курт Волкер в інтерв'ю Радіо Свобода.
Дипломат вважає, що зараз є чітке розуміння різниці між припиненням бойових дій і завершенням війни, кінець якій не покласти, якщо не вдатися до принципово нових кроків.
«Вам потрібні реальні гарантії безпеки для України, а не якийсь підвішений стан чи невизначений статус для неї, що базуватиметься на хитких угодах, які не виконуватиме Росія», – зазначив Волкер.
На думку колишнього високопосадовця, НАТО залишається єдиною дієвою гарантією безпеки, здатною запобігти черговому нападу РФ на Україну.
Укладені у вересні 2014-го і лютому 2015 року мінські домовленості передбачали припинення вогню і розведення військ на Донбасі, проведення в цьому регіоні місцевих виборів і повернення його під контроль України. Угоди декларували ці положення, але не обумовлювали їхній порядок. Через це домовленості фактично не були реалізовані: Москва наполягала на пріоритеті проведення виборів, Україна вимагала поновлення контролю над державним кордоном до будь-якого голосування.
Наприкінці 2024 року один із дипломатів Євросоюзу на умовах анонімності розповів Радіо Свобода, що не бачить позитивних сценаріїв для України, є «погані чи ще гірші». «Буде жорстка посадка... Гадаю, ми прямуємо до «Мінська-3», – розповів представник ЄС.
У ході операції військових та СБУ в Росії вночі уразили склади боєприпасів і 3 заводи – джерело
Протягом ночі українські військові спільно зі Службою безпеки України завдали ударів по низці стратегічних об’єктів у Росії – про це Радіо Свобода повідомило джерело в СБУ 14 січня.
За його даними, внаслідок спільної операції були уражені:
- Алексінський хімічний комбінат, Тульська область, після ударів дронів СБУ «зафіксовано велику пожежу»
- склади боєприпасів (ФАБ, керованих авіаційних бомб, крилатих ракет) на аеродромі «Енгельс», Саратовська область; дрони СБУ «досягли цілей», пожежа триває досі
- Саратовський нафтопереробний завод, у спецслужбі фіксують масштабну пожежу
- Брянський хімічний завод: «зафіксовано прямі влучання ракет по об’єкту та велику пожежу з подальшими детонаціями»
«СБУ разом із Силами оборони продовжує відпрацьовувати по ворожим військовим об’єктам та підприємствам, які працюють на російський ВПК. Кожен уражений склад з боєприпасами, НПЗ, нафтобаза чи хімзавод – це болючий удар по спроможності РФ вести війну в Україні», – додало джерело в службі.
Раніше військові Сил безпілотних систем повідомили про удари по інфраструктурі військового аеродрому в Енгельсі та Брянському хімічному заводу вночі проти 14 січня.
Раніше російська влада повідомляла про атаку безпілотників на Енгельс та Казань. Зокрема, губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство.
Також напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджував, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце.
Росія націлилася на ключові запаси літію в Україні
Росія захопила два з чотирьох українських родовищ літію з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, потенційно позбавивши Київ ключового економічного ресурсу.
11 січня Росія заявила, що захопила контроль над селищем Шевченко на сході Донецької області. Селище розташоване на одному з найбільших в Україні родовищ літію.
Експерти кажуть, що захоплення Росією українських літієвих родовищ може вплинути на решту Європи та зусилля континенту щодо переходу на «зелену» енергетику.
Літій, який ще називають «білим золотом», є критично важливим матеріалом для акумуляторів, що використовуються у різних пристроях – від смартфонів і ноутбуків до електромобілів.
Згідно з геологічними дослідженнями, Україна має 500 000 тонн невикористаних запасів літію, що є одним із найбільших запасів у Європі.
Род Шуновер, експерт із питань національної безпеки та засновник американської організації Ecological Futures Group, вважає, що малоймовірно, що захоплення українських родовищ літію було головною метою війни для Москви. Росія сама має значні запаси.
Проте, на думку експертів, мінеральне багатство України є однією з причин, чому Україна важлива для Росії.
Український щит, давня і масивна скеляста плита, що охоплює більшу частину центральної і південної України, містить цінні мінерали, такі як залізо і літій, а також рідкоземельні метали.
Європейський Союз прагне забезпечити місцеві поставки критично важливої сировини, такої як літій, і зменшити свою залежність від іноземних постачальників, зокрема Китаю.
Літій є ключовим фактором у зусиллях Європи щодо зменшення залежності від викопного палива та переходу на «зелену» енергетику.
Сонячні панелі та енергетичні верби замість Каховської ГЕС: збитки та перспективи відбудови станції
Руйнування греблі Каховської гідроелектростанції спричинило збиток на 14 мільярдів доларів. Таку суму днями озвучила міністерка захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук. Гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота уточнює, що сума не остаточна, адже не включає шкоду аграрному сектору та промисловості.
У якому стані зараз природа на місці колишнього Каховського водосховища та чому експерти досі сперечаються про те, чи варто відновлювати ГЕС і які варіанти використання території висохлого водосховища пропонують – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Суд у РФ засудив сімох українських полонених за участь у бойових діях у Курській області
У столиці РФ Москві 2-й Західний окружний військовий суд засудив узятих у полон сімох українських військових до термінів від 15 до 16 років позбавлення волі за участь у наступі ЗСУ в Курській області. Про це повідомили в Генпрокуратурі РФ.
Суд визнав Анатолія Волошина, Володимира Аршулика, Сергія Караєва, Олександра Дойчука, Зіновія Сигерича, Андріана Кульбабу та Олега Вовка винними у «вчиненні теракту групою осіб за попередньою змовою, що спричинила настання тяжких наслідків» (пункти «а» та «в» частини 2 статті 205 КК РФ).
За версією слідства, на початку серпня 2024 року обвинувачені, порушуючи суверенітет РФ, «незаконно вторглися на територію Коренєвського району Курської області з метою терористичної діяльності». Українські військові обладнали в цьому районі вогневі позиції та розгорнули командний пункт в одному з будинків.
Женевська конвенція 1949 року про поводження з військовополоненими передбачає, що після закінчення воєнних дій військовополонені звільняються і репатріюються. Виняток стосується осіб, проти яких було порушене кримінальне переслідування за скоєні злочини, але сама участь у бойових діях у складі регулярної армії переслідуванню не підлягає.
У ЗСУ повідомили про удари по військовій інфраструктурі в Енгельсі та Брянському хімзаводу
Українські військові 14 січня підтвердили удари по об’єктах у Росії 13 і 14 січня. Зокрема, 14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів повідомив про повторний удар по інфраструктурі аеродрому в Енгельсі.
«Сьогодні вночі оператори 14-го окремого полку БпАК СБС у взаємодії з іншими складовими Сил оборони повторно уразили інфраструктуру військового аеродрому «Енгельс-2», на якому базуються літаки Ту-95МС та Ту-160 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії», – йдеться в повідомленні полку в соцмережах.
За даними полку, внаслідок ураження на території нафтобази «Кристалл» знову відбулося займання цистерн з рідкісним авіаційним паливом для бомбардувальників Ту-160, які Росія використовує для ударів по цивільних цілях в Україні.
«Кількаденна комплексна операція зі зменшення спроможностей стратегічної авіації ворога завершена. Робимо все можливе, щоб пожежні бригади Енгельса, які тільки-но загасили полум’я після попереднього удару, не лишились без роботи в умовах все більш тяжкої економічної ситуації на Росії», – додали в підрозділі.
Водночас командування Сил безпілотних систем підтвердило удар по Брянському хімічному заводу в місті Сєльцо в Брянській області Росії. За даними командування, завод є стратегічним об’єктом військово-промислового комплексу Росії:
«Завод виробляє порох, вибухівку та компоненти для ракетного палива, зокрема боєприпаси для ствольної артилерії, РСЗВ, авіації, крилатих авіаційних ракет «Х-59», озброєння ТОС-1 «Тосочка», системи дистанційного мінування «Земледелие», а також здійснює капітальний ремонт РСЗВ «Град», «Ураган» і «Торнадо-Г».
Як додають у СБС, операція була «взірцем координації» між розвідкою, ракетними військами, реактивною артилерією та безпілотними системами.
Читайте також: «Одна така успішна операція може змінити хід бойових дій»: командир першого у світі полку БПаК
«Дрони вдало відволікли російську ППО, відкривши шлях для ракет, які точно вразили основні цілі. А БПЛА дальної дії після ракетного удару знищили підстанції та іншу важливу інфраструктуру», – пояснили військові.
Раніше російська влада повідомляла про атаку безпілотників на Енгельс та Казань. Зокрема, губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство. Яке саме, він не уточнив.
Раніше «промисловим підприємством» Бусаргін називав і нафтобазу Росрезерву, яку атакували українські безпілотники тиждень тому. Учора Бусаргін прозвітував про ліквідацію відкритого горіння на нафтобазі. Під час гасіння пожежі загинули двоє співробітників МНС.
Також напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджував, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце.
Курт Волкер пояснив, який результат війни в Україні задовольнив би Трампа
Після інавгурації Дональд Трамп може зателефонувати Володимиру Путіну і «сказати, щоб він припинив війну». Так вважає колишній спецпредставник обраного президента США в Україні й Росії Курт Волкер. Про це він сказав інтерв’ю Радіо Свобода.
«Гадаю, він (Трамп – ред.) хотів би досягти припинення вогню якомога швидше. Він постійно говорить про припинення війни і бійні… Не думаю, що Путін піде на це. Але мені видається це стане відправною точкою», – сказав Волкер.
На думку колишнього високопосадовця, зрозуміти, чого очікувати від Трампа на посаді, можна, «зважаючи на те, що він говорить».
«Було сказано, що потрібно продовжувати надавати військову підтримку Україні. Можливо, у формі позик, а не грантів за рахунок грошей платників податків… Говориться, що треба демонструвати позицію сили», – звертає він увагу на слова Трампа і його оточення.
На уточнення, чи Трамп зацікавлений насамперед у швидкому, чи ж справедливому, за визначенням Києва і його партнерів, мирі, Волкер зауважив, що майбутній президент США «наполягатиме так сильно, як тільки може, щоб забезпечити і те, й те». Однак наразі, мовляв, передчасно гадати, як саме розгортатимуться події.
«Фокус у тому, щоб перетворити це на більш сталий мир. Це те, чого ми ще не спостерігали. Ми ще не спостерігали етапу, на якому Путін реагує на Трампа, і реакції Трампа опісля на те, що Путін не бажає закінчити війну», – зауважив колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України.
Волкер не вважає, що Києву варто непокоїтися через можливий контакт Трампа з Путіним.
«Як на мене, все відбувається дуже прозоро. Трамп заявив, що хоче зателефонувати Путіну й сказати йому закінчити війну… Ми ще не знаємо, що це означає з огляду на те, якою буде підтримка України. Але, думаю, можемо не сумніватися, що політика (нової адміністрації – ред.) буде дещо рішучішою», – зауважує Волкер.
На запитання, який результат в Україні обраний президент США вважав би свідченням власного сильного лідерства, дипломат відповів, що «Трамп хоче бути дуже обережним, щоб не виглядало, буцімто він програє Путіну».
«Він повинен розуміти: якщо Путін зможе зберегти територію, яку він захопив силою, а потім нав’яже Україні обмеження її суверенітету, приміром – неможливість приєднатися до НАТО, наприклад, – тоді світ сприйматиме це як перемогу Путіна і програш Трампа», – резюмував Волкер.
Інавгурація обраного президента Дональда Трампа має відбутися 20 січня.
За словами майбутнього радника з нацбезпеки Трампа Майка Волтца, його розмова з Путіним очікується найближчими днями або тижнями.
Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Втім, на пресконференції 7 січня він сказав, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
«Слуга народу» Федієнко прокоментував заяви США про мобілізацію українців віком від 18 до 25 років
У Верховній Раді немає ініціатив щодо мобілізації чоловіків віком від 18 до 25 років, а заяви, які лунають з цього приводу, можуть бути політичним тиском для дискредитації української влади. Таку думку 14 січня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) висловив Олександр Федієнко – народний депутат від «Слуги народу», член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
«Станом на сьогодні будь-яких законодавчих ініціатив немає і не може бути... А до партнерів – якщо ви наші партнери, то не забувайте про це, бо, на жаль, навіть ту обіцяну зброю, яку ви обіцяли надати, вона не надана. А сформувати додаткові батальйони, які і так, до речі, в нас сформовані… Ми не можемо посилати на поле бою без зброї. Тому інколи дуже для мене незрозуміло, чому так відбувається. Можливо, це дійсно якийсь політичний тиск, для того, щоб намагатися дискредитувати чинну владу, парламент, президента», – сказав Федієнко.
На запитання, чи можуть Сполучені Штати скоротити допомогу, якщо Україна не знизить мобілізаційний вік, Федієнко відповідає, що варто зачекати, поки нова адміністрація розпочне виконання своїх обов’язків.
«Зараз, поки обраний президент Сполучених Штатів ще не прийшов до влади, там можуть бути різноманітні кадрові зміни. Ми спочатку думали, що з нами буде співпрацювати один представник адміністрації президента щодо оборонних проблем. Зараз ми розуміємо, що це буде інший. Тому давайте почекаємо, поки вони там розсядуться по кріслах. Тоді вже робитимемо висновки», – сказав Федієнко.
Раніше цього тижня радник із нацбезпеки чинного президента США Джо Байдена Джейк Салліван в інтерв’ю Bloomberg сказав, що Україні доведеться розв'язувати питання зниження віку мобілізації. Також про необхідність зниження мобілізаційного віку в Україні заявив і майбутній радник обраного президента США Дональда Трампа Майк Волц. «Вони можуть отримати сотні тисяч нових військових», – сказав Волц в інтерв’ю телеканалу ABC, відзначивши, що зараз вік мобілізації в Україні – 26 років, а не 18.
У Дніпрі вшановують пам’ять загиблих від ракетного удару по багатоповерхівці два роки тому
У Дніпрі 14 січня вшановують пам’ять загиблих від ракетного удару в житловому будинку на Набережній Перемоги 2023 року, передає кореспондент Радіо Свобода. У другі роковини трагедії від самого ранку до місця, де стояла висотка, люди несуть квіти.
На місце трагедії приходять як представники громадськості, так і мешканці будинку. Катерина живе в одному з уцілілих під’їздів багатоповерхівки. Розповідає, що в момент удару була вдома, у квартирі на четвертому поверсі.
«Це було пекло на землі – те, що нам довелося пережити. Горіла земля, горіли стіни, горіло все. Я вилетіла з кухні до вітальні, мене викинуло через двері, головою – об стінку, до половини присипало тим, що летіло… Суцільний біль. Людей вже не повернеш. Я ходжу на цвинтар, де поховані мої чоловік і син, – там поховані кілька людей з нашого будинку, і я не можу…», – сказала Катерина.
На церемонію покладання квітів, організовану Молодіжною радою Дніпра вранці, прийшло кілька десятків людей.
«Ми вирішили покласти жовті хризантеми, адже саме жовтий колір, на нашу думку – це колір підтримки тим, хто пережив цю трагедію. Два роки тому, вже на наступний день після удару, ми з колегами були тут. Картина була моторошна – дім розбирали, люди грілися біля вогнищ. На місці було розбито кілька волонтерських таборів. Там збирали речі та кошти для постраждалих. Ми допомагали роздавати їжу, формували набори одягу та харчів», – сказав керівник Молодіжної ради Дніпра Сергій Новіков.
Цього ж дня у Дніпрі на місці трагедії запланований також меморіальний вечір.
14 січня 2023 року через ракетний удар на Набережній Перемоги, 118, загинули 46 людей, зокрема, шестеро дітей, десятки були поранені. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, на старий Новий рік, коли чимало мешканців були вдома.
Голова МВА: житель Козачої Лопані загинув через російський обстріл
Російські війська обстріляли селище Козача Лопань вранці 14 січня, повідомляє голова Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Дрозденко.
«Сьогодні близько 8:00 російські окупанти завдали чергового удару по Козачій Лопані, вбивши 52-річного місцевого мешканця, який вийшов з будинку у двір погодувати свого собаку», – заявив він.
Дрозденко додав, що обстріл також пошкодив газогін, зараз його намагаються відновити газовики.
За його словами, правоохоронці встановлюють тип зброї, з якої був завданий удар.
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, напередодні в регіоні постраждали троє людей. Ще один цивільний був поранений вранці в Харківському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Білорусь і Росія готуються до навчань «Захід-2025»: розпочали з тренінгу об’єднаного командування
Уранці 14 січня міністерство оборони Білорусі повідомило про проведення штабного навчання Об’єднаного командування регіонального угруповання військ. Як зазначається в повідомленні, штабне навчання є частиною комплексу заходів з підготовки до спільних стратегічних навчань «Захід-2025», які цього року відбудуться в Білорусі.
«З 14 до 16 січня представники збройних сил Білорусі та Росії відпрацьовують один із варіантів застосування угруповань військ (сил) під час спільних бойових дій на стаціонарних командних пунктах», – ідеться в повідомленні військового відомства Білорусі.
Регіональне угруповання військ Білорусі та Росії сформоване на території Білорусі в жовтні 2022 року офіційно у зв’язку із «загостренням на західних кордонах союзної держави». Це сталося на тлі війни, яку Росія веде проти України. Деталі фінансування угруповання та порядок його діяльності невідомі.
Раніше Олександр Лукашенко заявляв, що чисельність угруповання становитиме приблизно 9 тисяч осіб. Однак уточнення цієї інформації чи доказів не було.
У грудні 2024 року було оголошено про створення трьох навчальних центрів спільної підготовки військовослужбовців збройних сил обох країн – одного в Гродненській області (Білорусь) і двох у Нижньогородській і Калінінградській областях (Росія).
У 2022 році після спільних навчань «Союзна рішучість», які відбулися в Білорусі, Росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну.
Медіа: міністр оборони Німеччини Пісторіус прибув до Києва
До Києва прибув міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус, передають міжнародні медіа 14 січня.
Пісторіус, зокрема, планує зустрічі «щодо продовження співпраці та підтримки», цитує AFP.
«Для мене важливо показати цією поїздкою, що ми продовжуємо активно підтримувати Україну. Це сигнал, що Німеччина, як найбільша країна НАТО в Європі, підтримує Україну», – передає зі слів Пісторіуса німецьке агентство dpa.
Візит Пісторіуса офіційно не анонсувався, наразі коментарів української влади щодо нього також немає.
Міністр оборони Німеччини приїздить до України за менше ніж тиждень до інавгурації обраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Очікується, що політика підтримки України з боку США зміниться після його вступу на посаду.
У Варшаві напередодні відбулася зустріч міністрів оборони п’яти країн – Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. Міністри під час зустрічі радились, як допомогти Україні та яким чином можна збільшити оборонний потенціал Європи.
«Страх – знову втратити». Через два роки після ракетного удару по Дніпру, що забрав 46 життів
14 січня минає два роки з дня ракетного удару по одному з багатоквартирних будинків у Дніпрі. Тоді на Набережній Перемоги, 118 загинули, за офіційними даними, 46 людей, зокрема шестеро дітей, десятки були поранені. Кілька людей і досі вважаються зниклими безвісти. Російська ракета влучила у висотку у вихідний, коли багато мешканців були вдома. Рятувальники згадують, що пошукова операція тривала 70 годин, до неї були залучені понад 2 тисячі людей – як фахівців, так і волонтерів, а також кінологи з собаками.
Руїни завершили розбирати тільки у вересні минулого року. Зараз на місці будинку – пустир. Місцеві жителі пропонують поставити меморіальний знак або капличку з іменами загиблих.
Що згадують про той день очевидці події й рятувальники, як пережили ці два роки після трагедії ті, хто вцілів, та що відомо про хід розслідування?
Сили ППО збили 58 російських дронів, ще 21 локаційно втрачений – командування
Російські війська вночі проти 14 січня атакували Україну 80 ударними безпілотниками типу Shahed та імітаторами з напрямків Міллерова, Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська, повідомляє командування Повітряних сил вранці вівторка.
За повідомленням, атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 58-ми ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Київській, Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях», – заявляють Повітряні сили.
Збиті дрони завдали збитків на Сумщині, Київщині, Житомирщині Харківщині та Черкащині, йдеться в зведенні. Пошкоджені приватні та багатоквартирні будинки, автомобілі та майно. Є поранені, за попередніми даними – без загиблих.
Читайте також: Російські обстріли: влада в чотирьох областях повідомляє про поранених
Ще 21 російський безпілотник-імітатор був локаційно втрачений без негативних наслідків, додають військові.
Вночі, зокрема, про роботу протиповітряної оборони повідомляв мер Києва Віталій Кличко.
Напередодні увечері внаслідок падіння уламків БПЛА, зокрема, зазнали поранень двоє людей у Харківській області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські обстріли: влада в чотирьох областях повідомляє про поранених
Російські війська обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області протягом попередньої доби, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 14 січня.
За його даними, армія РФ била по соціальній інфраструктурі та житлових кварталах. Пошкоджені багатоповерхівка, сім приватних будинків, господарчі споруди та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 9 людей дістали поранення», – додав Прокудін.
Напередодні голова Донеччини Вадим Філашкін повідомляв про двох загиблих внаслідок російського удару по Часовому Яру.
«Ще 2 людини в області за добу дістали поранення», – повідомив він вранці у вівторок.
За даними обласної влади, поранені – жителі Великої Новосілки та Андріївки.
Російські військові також протягом дня напередодні били по Нікопольському району з реактивної системи залпового вогню «Град», важкої артилерії, а також застосували дрон-камікадзе, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
За його даними, в районі постраждали троє людей:
«Це 14-річна дівчинка, вона буде оговтуватися вдома. 61-річний чоловік та 87-річна жінка госпіталізовані. Їхній стан – середньої тяжкості».
Також, додає Лисак, атаки пошкодили чотири приватних будинки, господарські споруди, лінії електропередач, інфраструктуру. Також обстріли спричинили пожежу на промисловому підприємстві, яку загасили рятувальники.
Читайте також: Війська РФ атакували автівку на Херсонщині, поранено двох людей – ОВА
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, російські обстріли спричинили пошкодження в кількох громадах регіону. Загалом в області напередодні зазнали поранень троє людей, в тому числі дитина віком 1 рік і 7 місяців – у неї гостра реакція на стрес.
Ще один цивільний був поранений вранці, додає Синєгубов:
«08:20 Харківський р-н, Липецька ТГ, с. Веселе. Внаслідок удару FPV-дроном постраждав 41-річний чоловік, госпіталізований».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Мобілізація із 18 років: коли можуть знизити вік?
І адміністрація ще чинного президента США Джо Байдена, і майбутня адміністрація обраного президента Дональда Трампа говорять, що Україні треба знижувати мобілізаційний вік із 25 до 18 років.
Представники української влади поки не розглядають це питання, але можливо доведеться?
Тим часом батьки деяких хлопців, яким ще немає 18, вивозять їх за кордон, щоб вберегти від потенційної мобілізації.
Чому США продовжують наполягати на цих змінах? Та чи вирішить мобілізація з 18 років воєнні проблеми України?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб: Сили оборони відбили 77 наступальних дій Росії на Покровському напрямку за добу
Протягом доби 13 січня на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 14 січня.
Зокрема, російські війська двічі штурмували позиції Сил оборони біля Вовчанська на Харківщині. На Куп’янському напрямку ЗСУ тричі відбивали російські штурми неподалік Лозової, Западного та Дворічної.
Російська армія 16 разів намагалася вклинитися в оборону українських військ на Лиманському напрямку, поблизу Новосергіївки, Зеленого Гаю, Шийківки, Першотравневого, Макіївки, Зарічного та Тернів. Також штаб повідомляє про п’ять відбитих штурмів біля Білогорівки на Сіверському напрямку.
Армія РФ 14 разів атакувала поблизу Часового Яру та Ступочок на Краматорському напрямку, 16 – на Торецькому напрямку, де більшість атак була спрямована на Торецьк.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 77 наступальних дій агресора у бік населених пунктів Баранівка, Зелене Поле, Єлизаветівка, Тарасівка, Нова Полтава, Новоторецьке, Лисівка, Мирноград, Зелене, Новий Труд, Промінь, Покровськ, Шевченко, Удачне, Нововасилівка, Успенівка, Петропавлівка, Новоандріївка, Слов’янка, Срібне, Андріївка, Курахове, Дачне, Новосергіївка та Янтарне», – йдеться в зведенні.
Штаб звітує про відбиття 13 російських атак на Новопавлівському напрямку, де загарбники найактивніше намагалися просунутися вперед поблизу населених пунктів Розлив, Времівка, Роздольне, Костянтинопіль та Нескучне. Ще одну атаку Сили оборони відбили на Придніпровському напрямку.
На Гуляйпільському та Оріхівському напрямках напередодні бойових зіткнень не фіксували.
«На Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 37 авіаційних ударів 49 керованими бомбами та вчинив 422 артилерійських обстріли, зокрема 20 – із реактивних систем залпового вогню», – додає командування.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Росія: у Енгельсі й Казані після атаки дронів почалися масштабні пожежі
Російська місцева влада та медіа заявляють про атаку українських безпілотників на Казань (Татарстан) та Енгельс Саратовської області вранці 14 січня, передає російська служба Радіо Свобода.
Місцеві жителі та телеграм-канали повідомляли про велику пожежу в районі заводу «Казань Оргсінтез» – виробника пластиків високої міцності. Завод розташований на північній околиці Казані.
Телеграм-канали Mash та Baza пишуть, що українські безпілотники лише «спробували атакувати» завод, на територію якого впали лише уламки, публікуючи при цьому відео сильної пожежі.
Влада Татарстану стверджує, що внаслідок атаки дронів у передмісті Казані спалахнула газова цистерна, яку вже загасили. Внаслідок події ніхто не постраждав, йдеться в повідомленні пресслужби голови Татарстану.
В аеропорту Казані запровадили тимчасові обмеження на роботу. Росавіація також обмежила польоти в аеропортах Пензи, Ульяновська, Калуги, Тамбова та Саратова.
В Енгельсі Саратовської області українські безпілотники атакували промисловий об’єкт, почалася пожежа. Місцеві жителі розповіли «Обережно, новини», що після удару спалахнула нафтобаза. Дрони вже атакували її 8 січня, пожежу загасили лише через п’ять днів.
Голова регіону Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство. Яке саме, він не уточнив.
Раніше «промисловим підприємством» Бусаргін називав і нафтобазу Росрезерву, яку атакували українські безпілотники тиждень тому. Учора Бусаргін прозвітував про ліквідацію відкритого горіння на нафтобазі. Під час гасіння пожежі загинули двоє співробітників МНС.
Губернатор Орловської області Андрій Кличков заявляв, що в регіоні в ніч проти вівторка було збито 17 українських безпілотників. За його даними, руйнувань та постраждалих немає. У Тульській області звітують про збиття 16 дронів, у Ростовській – 14. Про наслідки не повідомляється.
Українське командування наразі не коментувало ці повідомлення.
Напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджує, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце. Раніше Брянський хімічний завод імені 50-річчя СРСР вже зазнавав атак.
Українське командування: втрати Росії перевищили 811 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 330 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 14 січня.
За оцінками командування, загальні втрати російських сил сягнули 811 090 військових.
Також, додає штаб, армія Росії втратила в техніці:
- 9 767 танків (+3 за попередню добу)
- 20 326 бойових броньованих машин (+11)
- 21 923 артилерійських системи (+47)
- 1 262 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 044 засоби протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 276 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+72)
- 3 018 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 33 791 автомобіль і автоцистерну (+83)
- 3 696 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ВМС України: у Чорному морі зараз – чотири російських носії «Калібрів»
У Чорному морі перебувають вісім російських кораблів, повідомляє командування Військово-морських сил України вранці 14 січня.
«В Чорному морі 8 ворожих кораблів, з яких 4 є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 28 ракет», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, у Азовському морі кораблів РФ немає. У Середземному морі їх сім, два з них є носіями «Калібрів», загальний залп – до 22 ракет.
Також протягом доби в інтересах Росії Керченською протокою пройшли загалом дев’ять суден.
У листопаді 2024 року в розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
У червні 2024-го представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.