Кандидат на посаду міністра оборони США на слуханнях у Сенаті щодо затвердження його на посаді практично не згадував про Україну, але йому довелось відповідати на запитання сенаторів про це.
Авіація бореться з переведенням у піхоту: чи переможе?
Військові з Повітряних сил ЗСУ записали публічне звернення прямо в ангарі на тлі літака і завили про масові переведення авіатехніків до піхоти, яка у складі Сухопутних військ. Кажуть: стріляти може кожен, а без них не буде кому ремонтувати літаки.
«Українська правда» пише, що йдеться про переведення 5 тисяч військових.
У Генштабі і Повітряних силах почали пояснювати, що «гостродефіцитних» спеціалістів переводити не збиралися.
На скандал відреагував і президент України Володимир Зеленський.
Чи зупинять ці переведення? Які будуть наслідки для військової авіаційної галузі? Чому дірки на фронті затикають фахівцями, яких треба вчити роками?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулося 170 зіткнень
Російські війська протягом доби 14 січня продовжували атакувати на різних напрямках – Генеральний штаб Збройних сил України зафіксував 170 бойових зіткнень вранці в середу.
За даними командування, російські війська двічі вдавалися до штурмових дій на Харківському напрямку і п’ять разів – на Куп’янському.
На Лиманському напрямку армія РФ атакувала 17 разів, намагаючись просунутись уперед поблизу Копанок, Греківки, Новоєгорівки, Райгородки, Макіївки, Зарічного, Тернів та Григорівки. На Сіверському російські загарбники атакували позиції ЗСУ 14 разів.
Штаб повідомляє про 14 боєзіткнень на Краматорському напрямку, в районах Часового Яру, Ступочок, Предтечиного та Олександро-Шультиного, та ще вісім – на Торецькому, біля Торецька та Щербинівки.
Читайте також: Найгарячіший напрямок: чому Росія поспішає захопити Покровськ?
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 70 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Янтарне, Новоторецьке, Промінь, Зелене, Новий Труд, Чунишине, Звірове, Успенівка, Новоандріївка, Надіївка, Петропавлівка та Шевченко. На Новопавлівському напрямку ворог вісім разів атакував наші позиції поблизу Костянтинополя, Великої Новосілки та Нескучного», – йдеться в зведенні.
Крім того, російські війська не полишають спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій на Придніпровському напрямку, напередодні здійснили три невдалих штурми.
Командування додає, що в операційній зоні Курської області РФ підрозділи Сил оборони відбили 24 російських атаки.
На Оріхівському та Гуляйпільському напрямках протягом доби бойових зіткнень не фіксували.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
«Укренерго» запроваджує аварійні відключення світла в низці областей через атаку Росії
У кількох регіонах України діють аварійні відключення електроенергії, повідомляє національний оператор «Укренерго» вранці 15 січня.
«У зв’язку з масованою ракетною атакою — у Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях застосовані аварійні відключення», – йдеться в повідомленні.
У всіх регіонах України триває повітряна тривога через російський ракетний обстріл. Зокрема, Повітряні сили повідомляють про атаки крилатих ракет на західні області.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила понад 1,5 тисячі військових напередодні
Росія втратила близько 1 580 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 січня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабної війни в 812 670 людей особового складу.
Штаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 9 780 танків (+13 за попередню добу)
- 20 348 бойових броньованих машин (+22)
- 21 975 артилерійських систем (+52)
- 1 262 реактивні системи залпового вогню
- 1 046 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 383 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+107)
- 3 018 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 33 995 автомобілів і автоцистерн (+204)
- 3 696 одиниць спеціальної техніки
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
Начальника академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вперше обирають онлайн голосуванням через застосунок «Армія+». З 13 січня військові можуть проголосувати за одного з п’яти запропонованих кандидатів, повідомив президент Володимир Зеленський.
Ще щось абсолютно нове в армії і ставлення до нього неоднозначне. Виникли запитання, чи гідний і професійний військовий очолить академію? Чи не маніпулюватимуть результатами голосування? Як це змінить і покращить навчальний процес і вирішення організаційних питань?
Радіо Свобода поцікавилось думкою людей, які, свого часу, зупинили намагання ліквідувати академію у Львові, а також тих, хто працював у цьому військовому закладі.
Російські обстріли Сумщини: за добу зафіксували 103 вибухи, один цивільний постраждав – ОВА
Російські війська протягом дня 14 січня 65 разів обстріляли прикордонні райони Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 103 вибухи. Обстрілів зазнали Хотінська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська, Шалигинська, Хутір-Михайлівська, Середино-Будська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, російські війська застосовували FPV-дрони, скидали вибухівку з безпілотників, а також атакували область з мінометів, авіації та артилерії.
«Середино-Будська громада: здійснено мінометні обстріли (8 вибухів), удар керованими авіаційними бомбами КАБами (8 вибухів), артилерійський обстріл (4 вибухи), атаку FPV дроном (1 вибух), скидання ВОГ з БПЛА (7 вибухів). Внаслідок обстрілів поранена цивільна особа, пошкоджено 2 автомобілі та приватне домоволодіння», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили: у Росії злетіли бомбардувальники Ту-95МС, по всій Україні оголошена тривога
З аеродрому Оленья в Росії злетіли кілька бомбардувальників Ту-95МС, повідомило командування Повітряних сил близько 3 години ранку 15 січня.
«Зафіксовано зліт групи Ту-95мс з аеродрому Оленья (Мурманська обл., РФ). Слідкуйте за подальшими повідомленнями та не ігноруйте сигнали повітряної тривоги», – йдеться в повідомленні.
Військові також фіксують пуски ракет у напрямку Харкова й далі курсом на південь.
В усіх регіонах України оголошена повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Норвегія не буде надавати притулок українцям з 14 областей
Уряд Норвегії вирішив не надавати колективний захист біженцям із 14 областей України, які у країні визнали безпечними, повідомив норвезький Директорат з питань імміграції (UDI).
Влада Норвегії вважає безпечними такі області України:
- Черкаську
- Чернівецьку
- Івано-Франківську
- Хмельницьку
- Кіровоградську
- Київську (область, не місто)
- Львівську
- Полтавську
- Рівненську
- Тернопільську
- Вінницьку
- Волинську
- Закарпатську
- Житомирську
«Області, які вважаються безпечними, це переважно ті, де українська влада здебільшого контролює ситуацію, а Росія не має або має мінімальний контроль та вплив», – вказано у повідомленні.
У відомстві пообіцяли в індивідуальному порядку розглядати заявки навіть від жителів областей, які Норвегія вважає безпечними. Однак кажуть, що критерії для отримання індивідуального захисту будуть суворіші.
Зазначається, що зміна стосується лише тих, хто звернувся за захистом із 28 вересня 2024 року та не отримав відповіді на свою заяву до 13 січня. Вона також стосується тих, хто звернеться за захистом після 13 січня 2025 року.
За даними норвезької влади, від початку повномасштабного вторгнення країна прийняла близько 85 тисяч українських біженців.
Каллас: рішення щодо України не може бути досягнуто без України
Європейський союз зможе зберегти єдність, незважаючи на зростаючу кількість європейських урядів, які симпатизують Росії, сказала 14 січня висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас.
«Незважаючи на складні переговори, ми змогли зберегти єдність. Це стає дедалі важче. Але я все ще впевнена, що ми можемо представляти єдину позицію, тому що тільки так ми збережемо силу», – зазначила вона на зустрічі з журналістами в середу в Брюсселі, повідомляє угорська служба Радіо Свобода.
Президент Росії Володимир Путін насправді не хоче миру, і в цьому основна проблема, заявила керівниця Зовнішньополітичного відомства ЄС.
«Він хоче припинення вогню, щоб перегрупувати і переозброїти свої сили», – уточнила Каллас. Ми вже бачили припинення вогню. Росіяни ніколи не дотримувалися припинення вогню. Ось чому для Європи важливо, щоб мир був стійким і тривалим».
«Ніякого рішення щодо України без України і ніякого рішення щодо Європи без Європи», – додала Каллас.
На її думку, передчасно думати про будь-яку європейську миротворчу роль, тому що Москва наразі не зацікавлена в мирі. Каллас вважає,
що Європа виявляє більшу зацікавленість у мирі, ніж Росія, яка, за словами європейського дипломата, помилково вважає, що час працює на користь Москви.
Каллас наголосила, що Захід має посилити економічний тиск на Росію. Оскільки надання Україні військової підтримки, посилення економічного тиску на Москву та ізоляція РФ на міжнародному рівні – єдині способи не дозволити Росії перемогти.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що новообраний президент США Дональд Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
Пропонованому Трампом на посаду спецпредставника з питань України Кіту Келлогу доручили вести переговори про припинення війни Росії проти України. Він сказав, що потенційні переговори про припинення вогню можуть розпочатися, коли Трамп вступить на посаду, і в грудневому інтерв’ю Fox News відзначав, що війну можна «завершити впродовж наступних кількох місяців».
В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Міноборони: у січні електронне направлення на ВЛК зʼявиться у застосунку «Резерв+»
Електронні направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) стануть доступними для військовозобовʼязаних вже в січні 2025 року у мобільному застосунку «Резерв+», повідомила 14 січня пресслужба Міністерства оборони України.
«Цифровізація процесу ВЛК, анонсована наприкінці минулого року, розпочинається з цього рішення. Ми продовжимо реформування системи для підвищення її прозорості, зменшення бюрократії та корупційних ризиків, а також розвантаження центрів комплектування», – зазначила директорка департаменту охорони здоров’я Міноборони Оксана Сухорукова.
Вказано, що громадяни України зможуть самостійно створювати запит в мобільному застосунку та отримувати електронне направлення на ВЛК.
«Таким чином для проходження ВЛК не обов’язково буде звертатися до ТЦК та СП за паперовим направленням – людина зможе отримати його в «Резерв+», прибути на ВЛК до закладу охорони здоров’я та у визначені законодавством строки пройти огляд», – кажуть в Міноборони.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 70 штурмових дій армії РФ – Генштаб
Від початку цієї доби на фронті відбулося 158 бойових зіткнень. Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Покровському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 14 січня.
«На Покровському напрямку, від початку цієї доби, противник атакував у районах населених пунктів Янтарне, Новоторецьке, Промінь, Зелене, Новий Труд, Чунишине, Звірове, Успенівка, Новоандріївка, Надіївка, Петропавлівка та Шевченко. Наші захисники зупинили 70 штурмових дій противника», – вказано у дописі.
В Курській області Росії з початку доби відбулось 18 боєзіткнень, два з яких тривають дотепер.
Також російські війська атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському і Придніпровському напрямках.
«Російські загарбники завдали по території України одного ракетного та 32 авіаційних ударів, застосували дві ракети та скинули 40 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження близько тисячі дронів-камікадзе та здійснили понад чотири тисячі обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у зведенні.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
«Я розгубилася»: Кадочникова прокоментувала свій виступ російською мовою
Народна артистка України Лариса Кадочникова каже, що розгубилася під час вручення премії імені Сергія Параджанова і не перейшла на українську мову, оскільки більшість свого життя розмовляла російською. Про це артистка сказала у коментарі «Укрінформу».
«Спогади про Сергія Параджанова, як і про фільм «Тіні забутих предків», досі викликають найглибші емоції. Я розгубилася… Так, у побуті та майже все своє життя я спілкувалася і виступала російською. Повномасштабне вторгнення змінило мене, мій рідний Театр Лесі Українки, моїх шанувальників, всю нашу країну. Україна – мій дім, і нікуди я не збираюсь. Я перейшла на українську мову на сцені і намагаюся, наскільки це можливо, спілкуватися нею в житті. Сподіваюся, що моє щире звернення вичерпає непорозуміння, що сталося», – розповіла Кадочникова.
9 січня на церемонії вручення премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова серед професійних дебютів за 2024 рік Лариса Кадочникова, відома за роллю Марічки у «Тінях забутих предків», відмовилася говорити українською. Вона вручала нагороду одному з переможців на сцені Будинку кіно в Києві, і на звернення із залу – говорити українською, закликала поважати її та «не ворогувати через дурниці».
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив Радіо Свобода, що отримав уже щонайменше десяток звернень з приводу того, що акторка Лариса Кадочникова відмовилася говорити українською. Також, за його словами, цей інцидент «взяли на озброєння російські пропагандисти – мовляв, в Україні переслідують людей за мовною ознакою».
Кремінь пояснив, що організатори повинні були забезпечити синхронний переклад, бо йдеться про законне право громадян отримувати інформацію державною мовою. Мовний омбудсмен сказав, що звернувся до голови Національної спілки кінематографістів Сергія Борденюка і той гарантував, що надалі дотримуватиметься мовного закону.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачає, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською мовою в усіх публічних сферах.
Влада заперечує повідомлення про прорив силами РФ кордону на Сумщині
Місцева влада заперечує повідомлення про прорив російськими військами державного кордону на Сумщині.
Як повідомляє у соцмережах Сумська ОВА з посиланням на дані Сил безпеки та оборони, інформація, яка розповсюджується щодо прориву російськими військами державного кордону біля населених пунктів Журавка та Проходи, не підтверджується.
Обласна влада наголошує, що наразі ситуація на кордоні залишається складною, але стабільною, Сили безпеки та оборони тримають кордон.
Але в обласній військовій адміністрації зауважують, що протягом останнього місяця, як і раніше, фіксуються деякі спроби російських диверсійно-розвідувальних груп зайти на територію Сумської області, всі ці ДРГ знищуються.
Читайте також: Що відомо про новий наступ ЗСУ в Курській області?
Сумщина межує з Курською областю РФ, де з серпня 2024 року ЗСУ проводять свою операцію. Повідомлення про прорив кордону російськими ДРГ на Сумщині надходять регулярно, місцева влада їх заперечує.
Зеленський доручив не забирати фахівців Повітряних сил, які потрібні для виконання бойових завдань
Президент України повідомив у вечірньому відеозверненні 14 січня, що провів розмову з командувачем Повітряних сил і доручив не зменшувати склад фахівців, які потрібні для виконання бойових завдань.
«Сьогодні було багато різної інформації, обурення та обговорень щодо переведень. Я доручив прояснити все суспільству й не зменшувати склад фахівців, які потрібні Повітряним силам для виконання бойових завдань – нашій авіації, ППО та мобільним вогневим групам», – сказав Зеленський.
З’явилися супутникові фото наслідків нічної атаки на НПЗ у Росії
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував супутникові фото наслідків нічної атаки українських військових по нафтопереробному заводу в Росії.
Як видно на знімках Planet Labs за 14 січня, які є у розпорядженні «Схем», українські дрони уразили щонайменше один резервуар Саратовського нафтопереробного заводу.
Цей НПЗ розташований неподалік авіабази стратегічної авіації «Енгельс», де розміщуються Ту-95 та Ту-160, які російська армія регулярно використовує для обстрілів території України.
«Це і в наших інтересах також»: очільник МЗС Естонії про членство України в НАТО
Естонія буде відстоювати надійні безпекові гарантії задля довгострокового миру в Україні, а її членство в Європейському союзі і НАТО в інтересах країн Балтії і всієї Європи, заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна під час візиту до Києва 14 січня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Естонія для себе розуміє, що найнадійніша безпекова гарантія полягає у членстві в НАТО. І ми можемо безкінечно говорити, чи слушний час для надання запрошення для членства в НАТО для України… Але я впевнений, що якщо ми підтримуємо Україну, то наступні кроки мають бути справді надійні гарантії для неї», – стверджує міністр.
Тсахкна додає, що цими гарантіями безпеки може бути неповне членство для початку, але з подальшою перспективою: «Ми маємо розуміти, що повне членство в Європейському союзі і НАТО для України – дає безпекові гарантії не тільки для неї, а й для Європи. Це в наших інтересах також»
Очільник естонського зовнішньополітичного відомства переконаний, що президент Росії Володимир Путін не змінив своїх цілей і хоче не просто знищення України, а ще й зазіхає на усталені норми міжнародного права в світі.
«Всі хочуть миру, і розуміють, що українці теж. Але якщо буде просто припинення вогню, якщо ми матимемо просто ще одні Мінські угоди, то не буде довгострокового миру», – сказав він.
Сибіга: захоплення в полон військоих з КНДР на Курщині змінює реалії війни
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що іноземні лідери вітали Україну із захопленням в полон військових з Північної Кореї на Курщині.
На пресконференції Сибіга розповів журналістам, що був присутній на розмовах президента України Володимира Зеленського з лідерами інших країн відразу після того, як стало відомо про це – вони вітали Україну з цим фактом.
«Це визнання військової української потуги. Це було надважке завдання, яке було реалізоване завдяки звитязі українських воїнів. Нагадаю, що взяти в полон північнокорейського солдата було справді важко, бо вони закінчували життя самогубством», – каже Сибіга і додає, що російська армія також робила все можливе, аби солдатів з КНДР українські військові в полон не взяли.
«Але це відбулось, і це справжній доказ зміни реалії російської агресії. Вперше північнокорейські солдати воюють на європейському континенті», – сказав Сибіга на спільній з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкни пресконференції.
У свою чергу глава МЗС Естонії вважає, що взяття в полон військових з КНДР робить війну в Україні глобальнішою.
«Тепер це офіційно агресія не тільки Росії проти України. Це більше не тільки ваша проблема», – заявив Цахкна під час візиту до Києва.
«Я думаю, що війська КНДР за 100-200-300 кілометрів від кордонів НАТО – змінюють чимало. Це змінює багато чого в глобальному розумінні США, Європи, країн глобального Півдня. Тепер це офіційно, агресія не тільки Росії проти України. Це не тільки ваша проблема. Це явище нині об’ємніше», – додав міністр.
Пісторіус: наступний «Рамштайн» відбудеться в Брюсселі в лютому
Наступна зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» відбудеться в Брюсселі перед Мюнхенською конференцією з безпеки, запланованою на 14-16 лютого, заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
«Наступна зустріч Контактної групи з питань підтримки України має відбутися, як завжди, за тиждень до Мюнхенської безпекової конференції в Брюсселі, коли там зберуться міністри оборони НАТО», – сказав він.
За його словами, ще невідомо, що відбуватиметься з форматом «Рамштайн» після цього, оскільки це залежить від майбутньої адміністрації США.
Раніше український міністр оборони Рустем Умєров після завершення 25-ї зустрічі Контактної групи з питань оборони України заявив, що наступне засідання «Рамштайну» може відбутися уже в лютому.
Чехія завершила проєкт для подолання залежності від поставок нафти з Росії
Чехія зміцнила свою енергетичну безпеку, завершивши проєкт із подолання залежності країни від поставок російської нафти, заявив уряд.
«Це вирішальний момент для Чеської Республіки, тому що Росія більше не може шантажувати нас (поставками енергоносіїв)», – сказав прем'єр-міністр країни Петро Фіала.
Прага інвестувала понад 1,5 мільярда чеських крон (61 мільйон доларів), щоб подвоїти потужність італійського трубопроводу TAL, який пролягає з Італії до Німеччини, до 8 мільйонів метричних тонн на рік. Така кількість імпортованої нафти повністю покриє потреби країни.
Державна трубопровідна компанія MERO заявила, що у найближчі місяці у співпраці з консорціумом TAL завершить експлуатаційні випробування та сертифікацію нової системи. У компанії очікують, що Чехія буде відрізана від російської нафти і повністю забезпечена нафтою по західному маршруту через нафтопроводи IKL і TAL до середини цього року.
Міністр фінансів Збинек Станжура заявив, що нафтопереробник Orlen Unipetrol не планує більше імпортувати російську нафту, починаючи з другої половини року.
Чехія, Словаччина та Угорщина – єдині країни-члени Європейського Союзу, які все ще отримують нафту з Росії. Інші 24 країни ЄС припинили купувати російську нафту в рамках санкцій ЄС після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році.
Чехія вже припинила імпорт російського газу.
У жовтні минулого року базований у Болгарії Центр вивчення демократії заявляв, що Чехія витратила понад 7 мільярдів євро на російську нафту та газ – це більш ніж уп’ятеро перевищує суму 1,29 мільярда євро, яку вона надала Україні як військову допомогу.