Кількість біженців з України в ЄС знову зросла і складає 4,2 мільйона – дані Євростату
Станом на 30 листопада 2024 року 4,2 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в країнах Європейського союзу, свідчать дані Євростату.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були Німеччина (1 152 620 осіб – 27,2% від загальної кількості в ЄС), Польща (987 925 осіб – 23,3%) і Чехія (385 190 – 9,1%).
У порівнянні з кінцем жовтня 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом на кінець листопада в ЄС зросла на 36 010 осіб (+0,9%).
Найбільше зростання спостерігалося в Німеччині (+11 915), Чехії (+5 820) і Польщі (+4 045). Кількість осіб під тимчасовим захистом зменшилася лише в Італії (-1 270), Франції (-695) та Люксембурзі (-15).
Станом на 30 листопада 2024 року серед людей із статусом тимчасового захисту дорослі жінки становили майже половину (44,9%) бенефіціарів. Діти становили майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менше чверті (23,1%) від загальної кількості.
У червні Рада Європейського союзу ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року для понад 4 мільйонів українських біженців. Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги може відрізнятися в різних країнах-членах ЄС.
У січні 2024 року в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Міністерство фінансів США, серед іншого, застосувало санкції щодо російського державного унітарного підприємства «Запорізька АЕС» – це російська юридична особа, утворена для керування окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції.
Російська сторона наразі на ці обмеження не реагувала.
Також під санкції США потрапили «Мотовіліхинські заводи», ЛААЗ, АвтоВАЗ, «Мікрон», «Пошта-банк», Нижегородське науково-виробниче об’єднання імені Михайла Фрунзе та Новотроїцький завод хромових сполук.
Обмеження також стосуються компаній з Китаю, Об'єднаних Арабських Еміратів та Туреччини.
Мінфін США 15 січня розширив список санкцій щодо Росії. Під обмеження потрапили понад 200 юридичних осіб, серед яких є «УМК-Сталь», виставковий центр «Патріот» та «Воєнторг». Персональні санкції накладено на 16 фізичних осіб – переважно це бізнесмени, пов’язані з підсанкційними підприємствами.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
«Це знакова подія» – ГУР про повернення з російського полону важкохворих і важкопоранених українців
Україна домоглася виходу на окремий формат повернення з Росії важкохворих і важкопоранених полонених українців, заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
«Наразі відбулася репатріація – взаємне повернення важкохворих, важкопоранених. Це знакова подія. Україна домоглася виходу на окремий формат з повернення важкохворих і важкопоранених українських оборонців і цивільних. Ми довго над цим працювали, і ще багато треба зробити, але є надія, що у цьому напрямку рух буде швидшим і результативнішим», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За словами Юсова, з російського полону вдалося повернути людей з ампутаціями та втратою зору, гангреною, онкологією.
«Попри те, що, здається, 25 українців – це не така вражаюча цифра, але це важка окрема операція. Це 25 врятованих життів 25 родин сьогодні побачили своїх рідних і обґрунтована надія для всіх тих, хто чекає повернення з пекла російської неволі. Робота триває», – додав представник ГУР.
15 cічня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про повернення з російського полону 25 важкохворих та поранених українців.
За даними штабу, серед репатрійованих військовослужбовців – солдати, матроси та сержанти, які боронили Харківський, Запорізький, Донецький напрямки, місто Маріуполь, зокрема Азовсталь. Крім того, Київ зміг забрати поранених українських військовослужбовців з Курщини. Також серед повернутих є цивільний, захоплений російськими силами на Київщині.
Із авіатехніків – у піхотинці: суспільний резонанс зірвав наміри влади?
Брак людей на фронті змушує вище військове командування йти на непопулярні кроки. Один із них – перекидання у піхоту фахівців з інших родів військ. Це не нова і поширена практика в українській армії, але суспільством і військовими сприймається вона неоднозначно. Особливо якщо це стосується ППО, авіації чи підрозділів дронарів.
У Генштабі офіційно визнають факт перекидання фахівців із інших підрозділів у піхотинці, називаючи «вимушеним кроком». Але у випадку з ймовірним переведенням авіатехніків розголос набув таких масштабів, що в ситуацію особисто втрутився президент Зеленський. То що тепер?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
На початку тижня кілька українських військовослужбовців із Повітряних сил публічно заявили, що авіаційних техніків, які роками навчалися обслуговувати літаки, перекидатимуть у піхоту. А це, за їхніми словами, загрожує знищенням «основи української авіації».
Дуда наполягає, що Україна вже зараз має отримати запрошення до НАТО
Президент Польщі Анджей Дуда наполягає, що запрошення до НАТО Україна має отримати вже зараз – перебуваючи в стані війни. Про це він заявив у Варшаві на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
«Основна справа – це гарантії безпеки, які можуть надати країни НАТО. Найбільшою гарантією, яка була б і яка, сподіваюся, буде є членство в Альянсі і всі гарантії пов'язані з 5 статтею. Ми розуміємо, що повне приєднання можливе після припинення війни, але на сьогодні я як президент Польщі і сусід наполегливо вимагаю, щоб Україні країни НАТО надали запрошення. Це був би перший крок, пов’язаний з наданням реальних гарантій безпеки країнами Північноатлантичного альянсу», – сказав Дуда.
Читайте також: Спочатку гарантії безпеки від Трампа, а вже потім переговори з Путіним – Зеленський
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо перспектив членства України в НАТО, сказав, що «це відбувається крок за кроком», але слід зосередитися на нагальних потребах. Він також нагадав, що союзники згодні з тим, що майбутнє України в НАТО, а вони працюють над «будівництвом мосту», він складається, наприклад, з окремих двосторонніх угод з безпеки між союзниками та Україною.
На фронті зменшилась кількість штурмів РФ, від початку добу зафіксовано 48 боїв – Генштаб
Від початку доби на фронті відбулося 48 бойових зіткнень. Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Покровському напрямку, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 15 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 17 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Баранівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Успенівка, Андріївка та Дачне. Сили оборони стримують натиск та відбили дев’ять атак противника, вісім боєзіткнень тривають дотепер», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Лиманському напрямку російська армія здійснила 12 атак на позиції ЗСУ поблизу населених пунктів Копанки, Новосергіївка, Твердохлібове, Макіївка, Колодязі, Терни та Григорівка.
«На Курському напрямку з початку доби відбулось 11 боєзіткнень, вісім з яких тривають дотепер. Крім того, ворог завдав сім авіаційних ударів, скинувши 12 керованих бомб», – зазначили військові.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському і Придніпровському напрямках.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Удар РФ по Краматорську: кількість поранених зросла
Кількість поранених внаслідок російського удару по Краматорську на Донеччині зросла до дев’яти, серед них є двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Раніше було відомо про вісьмох поранених.
За даними місцевої влади, вранці 15 січня війська РФ скинули авіабомбу на багатоповерхівку у Краматорську. Осколками були пошкоджені 18 будинків, 3 освітні заклади та інфраструктурний об’єкт.
Криза у Часовому Яру та Торецьку: Росія хоче захопити «ключ до Донбасу»?
Російська армія просунулась у Часовому Яру, повідомив у ніч проти 15 січня проєкт DeepState. Лінія фронту там була відносно стабільна, доки агресор днями не захопив вогнетривкий завод на півночі міста.
За словами військових аналітиків, це була одна з найзручніших точок оборони у місті – після її захоплення ситуація у Часовому Яру може швидко погіршитися.
Триває повзуча окупація Торецька на південь від Часового Яру. Ті ж аналітики DeepState повідомляли, що російські солдати завзято б'ються за будинки в місті, користуючись чисельною перевагою.
Росія планувала «акти повітряного терору» по всьому світу – Туск
Влітку 2024 року сталася серія пожеж на складах DHL у Британії, Німеччині і Польщі
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Росію у плануванні «актів повітряного терору» проти авіакомпаній по всьому світу. Про це лідер Польщі сказав на пресконференції у Варшаві разом з президентом України Володимиром Зеленським 15 січня.
«Я не буду вдаватися в деталі, можу лише підтвердити обґрунтованість побоювань, що Росія планувала акти повітряного терору не тільки проти Польщі, але й проти авіакомпаній по всьому світу», – сказав Туск.
Туск не уточнив, про які «акти терору» йдеться.
Влітку 2024 року сталася серія пожеж на складах міжнародної компанії з перевезень вантажів DHL у Британії, Німеччині і Польщі. Видання The Wall Street Journal цитувало західних представників служби безпеки, які пов’язували пожежі з випробуванням ймовірної російської операції, спрямованої на підпали на вантажних або пасажирських літаках, що прямують до Північної Америки.
Москва публічно не прокоментувала заяву Туска, але регулярно заперечувала будь-яку причетність до вибухів кур’єрських складів, а також злому, підпалів і нападів на людей, до яких, за словами західних чиновників і спецслужб, причетна Росія.
У листопаді 2024 року польська прокуратура заявила, що за вибухами посилок у курʼєрських складах по всій Європі ймовірно стоять російські спецслужби. За даними спецслужб, посилки були частиною змови, яка в кінцевому підсумку мала на меті спровокувати вибухи на вантажних рейсах до Сполучених Штатів і Канади.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз заявив 15 січня, що його уряд вдасться до «найрішучіших дій», якщо Росія завдасть шкоди австралійцю Оскару Дженкінсу, який воював на боці України і був узятий у полон російськими військовими, повідомляє Associated Press.
У грудні російський «військовий кореспондент» Олександр Сладков опублікував відео, на якому російські військові розмовляють із полоненим австралійцем та кілька разів б’ють його. Чоловік називається Оскаром Дженкінсом, 32-річним викладачем біології, він каже, що живе в Австралії та Україні.
15 січня австралійський телеканал ABC повідомив, що Дженкінс міг бути вбитий. Журналісти посилалися на інших іноземців, які воюють за ЗСУ. Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
За словами прем’єр-міністра, Австралія звернулася до Росії з проханням прокоментувати повідомлення про загибель Дженкінса. «Ми закликаємо Росію негайно підтвердити статус Оскара Дженкінса. Ми, як і раніше, серйозно стурбовані», – сказав Албаніз.
Зеленський озвучив нинішню чисельність української армії
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні чисельність української армії становить 880 тисяч осіб.
«Ви знаєте, сьогодні близько 600 тисяч російського контингенту на території нашої держави. Що стосується української армії, на сьогодні вона становить 880 тисяч (військових). Але 880 тисяч – захищають всю територію», – сказав він на спільній з польським прем'єром Дональдом Туском пресконференції.
Він зазначив, що російські війська зосереджені на кількох напрямках, тому на деяких – у них є кількісна перевага.
«І коли закінчиться війна, ми маємо розуміти, що таке контингент інших країн. Ми підтримуємо цю ідею і повинні розуміти скільки це. Друге – ми повинні розуміти, якою буде армія України, яка на сьогодні захищає не лише Україну. Це дуже велика армія. Ігри з меседжами про скорочення і тощо – ми сьогодні не граємо в це. Тому що саме така велика армія сьогодні стримує ворога. Це теж серйозна, а на сьогодні – єдина гарантія безпеки. Плюс допомога, плюс зброя наших партнерів. Тому як зберегти велику армію – це також частина цих домовленостей», – додав Зеленський.
Поліція повідомила про затримання двох груп паліїв військового транспорту в Києві
У Києві поліцейські спільно з СБУ затримали дві групи паліїв, які підпалювали автомобілі військових та залізничні релейні шафи, повідомила столична поліція 15 січня.
Кожна група складалася з двох осіб – до однієї входили уродженці Сумщини та Київщини віком 17 та 19 років, до іншої – 20-річний киянин та 26-річний уродженець Луганщини. Завдання від російських спецслужб вони отримували через месенджер, інформують правоохоронці.
«Четверо завербованих ворогом зловмисників підпалили шість військових автомобілів та релейну шафу «Укрзалізниці». Зловмисникам повідомлено про підозру та взято під варту. Виконавці завдань від країни-агресора залишилися без обіцяних грошей. Максимальна санкція інкримінованих їм статей – довічне позбавлення волі», – йдеться в повідомленні поліції.
Затриманим повідомили про підозру за трьома статтями, серед яких диверсія і підпал.
Україна й Росія провели новий обмін полоненими, додому повертаються 25 українських військових
Україна та Росія 15 січня провели новий обмін полоненими, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Сьогодні додому, в Україну, повертаються ще 25 наших людей. Це наші військові і цивільні. Серед них захисники Маріуполя й «Азовсталі», а також нашої Харківщини, Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини. Хлопці мають тяжкі поранення та хвороби. Кожен із них отримає всю необхідну медичну допомогу», – ідеться в повідомленні глави держави.
«Кожні нові окупанти, які приходять, намагаються щось вкрасти, зруйнувати, відібрати чуже».
«Є факти викрадень жителів. Людей, які зникли, повернути дуже складно, навіть міжнародним волонтерським організаціям».
«Фільтрація триває годинами, може тривати й добу, коли людям задається безліч запитань, а може бути відмовлено на в’їзд без жодного запитання і без жодної відповіді».
Минулий 2024 рік став ще одним важким випробуванням для Олешківської громади на лівобережній Херсонщині, яка перебуває під російською окупацією з початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. Звільнення правобережної частини регіону зробило громаду фактично лінією розмежування, де тривають активні бойові дії.
Як українці в Олешках продовжують жити в умовах війни, окупації та гуманітарної кризи – в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.
За словами посадовиці, деякі населені пункти Олешківської громади буквально зникли з карти України. Найбільших руйнувань зазнали села Підстепне, Піщанівка, Заплава, а також саме місто Олешки. Особливо критична ситуація в Козачих Лагерях, Підлісному та Солонцях. Кринки, де до війни проживало близько тисячі людей, зараз повністю знищені – там немає жодної вцілілої будівлі. Більш-менш стабільною можна назвати ситуацію в селах Костогризово, Радинське та Челбурда, розташованих далі від лінії фронту, повідомила Гасаненко.
«Немає обстрілів – немає надії»
Начальниця МВА розповідає, що отримання будь-якої інформації з окупованої території стає дедалі складнішим. Люди бояться спілкуватися з міркувань власної безпеки, а проблеми зі зв’язком та електропостачанням лише ускладнюють ситуацію.
Зеленський підписав закон про облік 17-річних і продовження строку повернення з СЗЧ
Президент Володимир Зеленський підписав закон №12076 «Про внесення змін до закону «Про військовий обовʼязок та військову службу» щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників, йдеться на сайті Верховної Ради.
Закон передбачає, що 17-річні громадяни чоловічої статі зможуть братися на облік призовників двома способами на вибір: через Електронний кабінет призовника з використанням електронної ідентифікації або шляхом особистого візиту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Документ також визначає поважні причини неможливості взяття на облік, серед яких:
- хвороба призовника;
- стихійні лиха;
- проживання на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій;
- інші обставини, що унеможливлюють електронну ідентифікацію чи особисте прибуття до ТЦК та СП.
Особливу увагу приділено питанню військового обліку жінок. Ті, хто виявив бажання проходити базову військову службу, за власною заявою братимуться на облік призовників. Після завершення служби вони братимуться на військовий облік військовозобовʼязаних за власним бажанням.
Також цей документ дозволяє хлопцям, яким виповнюється 18 років за кордоном, стати на облік, не приїжджаючи до України. Їм треба пройти ідентифікацію у застосунку «Резерв+». Потім там згенерується військово-обліковий документ.
Крім того, законодавча ініціатива передбачає, що з 2025 року строкову службу буде скасовано, а натомість запроваджено базову загальновійськову підготовку. Вона стартує 1 вересня 2025 року й проходитиме для студентів закладів вищої освіти та для громадян, які вперше планують вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи прокуратуру, а також для всіх охочих.
Закон продовжує до 1 березня можливість взяття на облік військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, і які добровільно прибули до військових частин. При цьому командир не пізніше ніж 72 години продовжує відповідно військову службу, дію контракту, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Африканський найманець загинув у війні проти України. Його родина не може повернути його останки
Як багато африканців, які шукають кращої долі за кордоном, Деррік Нґамана планував навчатися в університеті у Росії. Однак через брак грошей він замість цього восени долучився до повномасштабної війни Росії проти України. За кілька місяців після цього рішення його брат Діоген отримав текстове повідомлення російською: «Привіт, Деррік загинув».
Зеленський у Варшаві зустрівся з Туском, також планується зустріч із Дудою
У Варшаві почалася зустріч президента Зеленського з премʼєр-міністром Польщі Дональдом Туском, повідомив кореспондент Радіо Свобода.
Після привітального рукостискання сторони почали зустріч тет-а-тет. Також планується, що після розмови з Туском Зеленський зустрінеться з президентом країни Анджеєм Дудою у резиденції Бельведер.
Також у програмі візиту українського глави держави зустріч зі студентами Варшавської економічної школи і українською громадою.
До української делегації увійшли голова Офісу президента Андрій Єрмак, його заступники Ігор Брусило, Ігор Жовква, а також члени уряду.
Єрмак окреслив головні питання переговорів:
«Війна, зброя, санкції, історія, послаблення російської енергетики як інструменту фінансування війни. Слабкий Путін і сильна Європа потрібні всім».
Канцерялія Туска анонсувала візит Зеленського до Варшави вранці 15 січня.
Візит відбувається на тлі підготовки до ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії, які розпочнуться в квітні цього року в Тернопільській області. Їх проводитиме фонд «Свобода і Демократія» разом з експертами Поморського медичного університету, спеціалістами польського Інституту національної памʼяті та українськими археологами.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 10 січня заявляв про «прорив» щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.
У листопаді минулого року міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань.
Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.
Гаубиці RCH 155, машини піхоти Marder і БПЛА: Німеччина оголосила новий пакет допомоги для України
Уряд Німеччини оголосив новий пакет військової допомоги для України до якого увійшли гаубиці RCH 155, безпілотники та БМП Marder, повідомила 14 січня пресслужба Міністерсва оборони країни.
До нового пакета увійшло, зокрема,таке озброєння:
- 9 колісних бойових машин піхоти RCT-30 Boxer;
- 18 самохідних артилерійських установок RCH 155;
- 5 бойових машин піхоти Marder;
- 600 ударних безпілотників HF-1;
- 50 розвідувальних безпілотників VECTOR;
- 46 розвідувальних дронів RQ-35 HEIDRUN;
- 43 розвідувальних дронів SONGBIRD;
- 11 тисяч 120-мм мінометних мін;
- турнікети, польові окуляри та вовняні ковдри.
Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус передав Україні першу з 54 нових колісних гаубиць RCH 155.
Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що він виступає проти збільшення поставок зброї Україні, «якщо це потребуватиме скорочення фінансування інших статей бюджету».
У грудні минулого року премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що загальна допомога Німеччини Україні склала 37 мільярдів євро. Це найбільше серед усіх європейських держав.
Армія РФ вдарила по Донеччині, у Краматорську 8 поранених – Філашкін
Російські війська атакувала Краматорськ і Костянтинівку, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 15 січня.
Спершу він повідомив про трьох поранених у Краматорську. Серед них – шестирічна дівчинка.
«Усі постраждалі отримали необхідну медичну допомогу. У місті пошкоджено багатоповерхівки — остаточні наслідки обстрілу встановлюємо», – написав Філашкін у своїх соцмережах.
Згодом голова області повідомив, що в Краматорську кількість поранених зросла до вісьмох, в тому числі двоє дітей. Ще одна людина постраждала в Костянтинівці.
Філашкін повторив свій заклик до жителів області, особливо сімей із дітьми, евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.