Росія вже відчула перші наслідки нових санкцій проти енергетичного сектору, які Сполучені Штати запровадили 10 січня. Десятки нафтових танкерів дрейфують біля узбережжя Китаю, Росії, Сінгапуру та Далекого Сходу, повідомив Reuters з посиланням на дані відстеження суден у понеділок. Санкції також торкнулись десятків трейдерів, посадовців у сфері енергетики і націлені також на фінансову систему, яку Росія використовує для переміщення грошей, пов’язаних із торгівлею нафтою.
Доки триває експорт російської нафти, у Кремля завжди будуть гроші на війну, наголошує Андрій Клименко – головний редактор BlackSeaNews та керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, який моніторить морський експортний трафік нафти та нафтопродуктів РФ.
Кореспондентка Голосу Америки поговорила з експертом про те, як зменшити доходи РФ від експорту нафти, диверсії з підривом кабелів у Балтійському морі, безпорадність флоту РФ у Чорному морі та загрозу десанту на Одещині.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон 15 січня заявив, що усунув голову Комітету з розвідки Палати представників, який був відкритим прихильником допомоги Україні.
Республіканець Джонсон сказав журналістам, що конгресмен Майк Тернер – республіканець від штату Огайо – більше не керуватиме комітетом, який наглядає за розвідувальними службами країни.
Джонсон пояснив це рішення тим, що «розвідувальному співтовариству та всьому, що пов’язано з (комітетом – ред.), потрібен свіжий старт».
Він стверджує, що це не пов’язано з обраним президентом Дональдом Трампом, інавгурація якого запланована на 20 січня.
«Це рішення Палати представників, і це не є виявом неповаги до нашого голови, який йде з посади. Він чудово попрацював», – сказав Джонсон.
Тернер, який обіймав посаду голови комітету з 2023 року, заперечив пояснення Джонсона. У коментарі американській телерадіокомпанії CBS, він заявив, що спікер Палати посилався на «занепокоєння з боку Мар-а-Лаго» – маєтку Трампа у Флориді.
У соцмережі Х (раніше Twitter) він сказав, що для нього було честю працювати головою комітету. За словами Тернера, під його керівництвом цілісність комітету було відновлено, а його місія повернулася до основної сфери національної безпеки.
У листопаді 2024 року Тернер підтримав послаблення обмежень для України на використання американської зброї для ударів по Росії, заявивши, що це рішення треба було ухвалювати раніше.
Окрім гучної підтримки допомоги Україні, голова комітету дотримувався інших поглядів, які суперечили позиціям Трампа. Зокрема, він відкидав минулорічні неправдиві заяви Трампа під час передвиборчої президентської кампанії про те, що мігранти з Гаїті в його районі нібито їдять домашніх тварин.
Джонсон, який тісно співпрацює з Трампом, сказав, що Тернер відіграватиме важливу роль у співпраці з НАТО. За його словами, наступника Тернера оголосять 16 січня.
Голова комітету є одним із восьми керівників Конгресу, які ознайомлені з секретними питаннями розвідки.
Британський прем’єр Кір Стармер прибув до Києва для переговорів із Зеленським
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня, щоб зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.
Як повідомив офіс прем’єра, Велика Британія та Україна підпишуть угоду про 100-річне партнерство для поглиблення безпекових зв’язків та зміцнення партнерства для майбутніх поколінь.
Британська сторона відзначає, що Україна має висококваліфіковану армію і успішний технологічний сектор, який швидко розробляє і розгортає найсучаснішу боєздатну техніку, а відтак – партнерство з Україною у сфері безпеки зробить Британію сильнішою.
Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
7 грудня в Парижі президент Франції Емманюель Макрон прийняв у себе свого українського колегу Володимира Зеленського і обраного президента США Дональда Трампа, де обговорювали завершення війни. За повідомленням WSJ, Трамп буцімто сказав своїм візаві, що не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів потому повідомляло, що Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти». Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України не виступав.
Свою участь у місії, разом з тим, не виключала низка країн Європи, зокрема Німеччина, Італія, Швеція, однак їхні посадовці, коментуючи цю тему, наголошують, що це можливо лише у випадку завершення бойових дій, називаючи тому ці обговорення дещо передчасними.
Повітряні сили: російські війська випустили по Україні 55 дронів, з них збили 34
Російська армія протягом ночі випустила по Україні 55 безпілотників типу Shahed та імітаторів, повідомляє командування Повітряних сил вранці 16 січня.
Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 34-х ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях», – йдеться в зведенні.
За даними військових, кілька безпілотників влучили у фермерське господарство на Чернігівщині. Також уламки збитих дронів пошкодили приватні будинки на Харківщині та Полтавщині.
«18 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – додає командування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Атаки Росії: 10 людей поранені за добу на Херсонщині, 15 – на Донеччині
Російські війська обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області протягом минулої доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 16 січня.
Він додав, що обстріли пошкодили багатоповерхівку, 14 приватних будинків, а також фермерське господарство, маршрутний автобус та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 3 людини загинули, ще 10 – дістали поранення», – заявив він.
Крім того, додав Прокудін, російські війська атакували Антонівку після опівночі 16 січня з безпілотника. Внаслідок удару загинув 37-річний місцевий житель. Також 33-річний чоловік зазнав вибухової травми, уламкових поранень ніг та забою голови, його госпіталізували.
«У лікарні зупинилося серце 53-річного херсонця, який учора опівдні постраждав через атаку ворожого дрона у Херсоні. Лікарі робили все можливе, аби врятувати його життя, але поранення виявилася надто важкими», – повідомив голова області.
За даними обласної влади Донеччини, протягом доби через російські атаки зазнали поранень 15 жителів регіону:
«За 15 січня росіяни поранили 15 жителів Донеччини: 10 у Краматорську, 2 у Костянтинополі, один у Олексієво-Дружківці, Стінках і Чернігівці».
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про обстріли кількох районів регіону напередодні. Зокрема, в Куп’янську удар FPV-дрона пошкодив скління в багатоповерхівці.
«11:00 Куп’янський район, м. Куп’янськ. Внаслідок удару БпЛА типу «Молнія» постраждав 73-річний чоловік», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Міністерство оборони РФ заявило, що ціллю ракетного удару 15 січня було газосховище в місті Стрий Львівської області, уражена «наземна інфраструктура найбільшого підземного сховища газу», йдеться у заяві військового відомства, оприлюдненій у ніч на 16 січня.
Російська сторона стверджує, що завдала удару по українських об’єктах у відповідь на те, що ЗСУ завдавали по території РФ удари далекобійними ракетами ATACMS і Storm Shadow, а також намагалися атакувати безпілотниками компресорну станцію в селі Гай-Кодзор у Краснодарському краї з метою зриву подачі газу трубопроводом «Турецький потік».
Влада Львівської області повідомила 15 січня, що ЗС РФ атакували два об’єкти критичної інфраструктури в Дрогобицькому та Стрийському районах, зафіксовані руйнування, але ніхто не постраждав. Депутат Верховної Ради Сергій Нагорняк розповів, що на газосховищі у Львівській області пошкоджене лише наземне обладнання, а саме сховище «працює у штатному режимі».
Російські війська 15 січня випустили понад 40 ракет по енергетичних та газових об’єктах України.
Міноборони Росії заявило 13 січня, що безпілотники ЗСУ намагалися атакувати інфраструктуру компресорної станції «Російська» в Краснодарському краї, яка забезпечує подачу газу по трубопроводу «Турецький потік».
Генштаб: війська Росії 16 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті сталося 124 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 січня.
За зведенням, російські війська двічі штурмували українські позиції на Харківському напрямку біля Вовчанська та Тихого. Також Сили оборони відбили п’ять штурмових атак біля Кіндрашівки, Загризового, Тополь та Петропавлівки на Куп’янському напрямку.
«Минулої доби ворог 16 разів атакував на Лиманському напрямку. Намагався вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Копанки, Новосергіївка, Твердохлібове, Макіївка, Колодязі, Терни та Григорівка. На Краматорському напрямку окупанти атакували шість разів у районах Ступочок, Часового Яру та Предтечиного», – йдеться в повідомленні.
Російська армія також дев’ять разів атакувала на Торецькому напрямку, біля Білої Гори, Торецька та Кримського.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 56 наступальних дій російських загарбників у бік населених пунктів Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Новий Труд, Шевченко, Удачне, Котлине, Петропавлівка, Старі Терни, Янтарне, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Успенівка, Андріївка та Дачне.
За зведенням, Сили оборони відбили п’ять російських атак на Новопавлівському напрямку – російська армія найактивніше намагалася просунутися вперед поблизу Времівки та Костянтинополя.
На Оріхівському напрямку армія РФ чотири рази атакувала позиції українських військових біля Малої Токмачки, Новоандріївки та Щербаків.
Ще 15 боєзіткнень відбулося на Курському напрямку.
Як додає штаб, на Сіверському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках минулої доби російські війська атак не проводили.
Російська армія просунулась у Часовому Яру, повідомив у ніч проти 15 січня проєкт DeepState. Лінія фронту там була відносно стабільна, доки агресор днями не захопив вогнетривкий завод на півночі міста.
За словами військових аналітиків, це була одна з найзручніших точок оборони у місті – після її захоплення ситуація у Часовому Яру може швидко погіршитися.
Кому вигідно купляти міни часів Другої світової війни для війська?
Україна закуповує протитанкові міни часів Другої світової війни по 600 євро за штуку. Про такий контракт Агенції оборонних закупівель розповів керівник Defense Express Сергій Згурець у своїй статті для «Еспресо».
У самій Агенції оборонних закупівель пояснюють, що міни перевірять, перш ніж їх оплачувати, а на ринку – дефіцит зброї, яка потрібна для ЗСУ швидко.
Чи такі старі міни ефективні? Чому вони такі дорогі? Чи є тут корупційна складова? Чи відбувається боротьба за крісло керівника агенції, яка купує зброю?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
У Росії заявляють про атаку дронів на пороховий завод у Тамбовській області
Безпілотники атакували Тамбовську область Росії, заявляють російські телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів. За припущеннями, удар був спрямований на місцевий пороховий завод.
Зокрема, як пише канал Shot, місцеві жителі чули «характерний звук мотору» в небі над містом Котовськ. Припускається, що безпілотник летів у напрямку порохового заводу в селі Кузьміно-Гать.
Канал Mash пише, що очевидці помітили «кілька БПЛА» літакового типу й бачили спалахи в небі.
Офіційних повідомлень про атаку та її наслідки російська влада наразі не публікувала. Міноборони РФ заявляє про «знищення» 27 нібито українських безпілотників: 15 над Бєлгородською областю, семи над Воронезькою, трьох над Тамбовською й двох – над Курською.
Українське військове командування не коментувало повідомлення про атаку. Водночас голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що «вже не вперше атакований Тамбовський пороховий завод» у Росії. Він назвав підприємство одним із ключових об’єктів російського військово-промислового комплексу.
«Там виробляються порохи, які використовуються для різних видів стрілецької зброї, артилерійських та реактивних систем. Також – колоксилін, що застосовується у створенні вибухових речовин та інших спеціалізованих продуктів. Підприємство є одним із основних постачальників вибухових матеріалів для армії РФ», – заявив Коваленко.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
У Росії заявляли про пошкодження багатоквартирних будинків у Котовську Тамбовської області в ході атаки безпілотників 11 січня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Командування ЗСУ повідомляє про втрату Росією понад 814 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 480 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 січня.
За оцінкою штабу, загальні втрати Росії за час повномасштабної війни проти України сягають приблизно 814 150 військових.
Також, за даними командування, армія РФ втратила:
- 9 791 танк (+11 за добу)
- 20 368 бойових броньованих машин (+20)
- 22 015 артилерійських систем (+40)
- 1 262 реактивні системи залпового вогню
- 1 046 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 503 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+120)
- 3 049 крилатих ракет (+31)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 34 132 автомобілі й автоцистерни (+137)
- 3 697 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW: Кремль на завершальній стадії анексії Білорусі, яка становитиме загрозу для Заходу
Росія перебуває на фінальних стадіях процесу анексії Білорусі, йдеться в доповіді американського Інституту дослідження війни від 15 січня.
«Кремль перебуває на завершальних етапах стратегічної роботи, що тривала десятиліттями, спрямованої на фактичну анексію Білорусь – роботи, яка назавжди розширить військові та економічні спроможності Росії переслідувати її реваншистські геополітичні цілі проти Сполучених Штатів та НАТО», – йдеться в пресрелізі щодо доповіді.
Аналітики вказують на те, що Білорусь не є просто союзником Росії – Кремль трансформує цю країну в «стратегічне джерело сприяння» здатності Росії розширювати свій глобальний вплив.
«Кремль використовуватиме свої останні, але глибоко вкорінені досягнення в Білорусі, щоб компенсувати витрати від тривалої війни Росії проти України, прискорити відновлення Росії після війни в Україні та допомогти їй підготуватися до майбутніх війн швидше, ніж Росія могла б сама. Політики повинні почати планувати майбутнє, в якому Білорусь буде не лише поневоленою нацією, але й фактично продовженням Російської Федерації», – вважають у ISW.
Інститут додає, що, аби завершити анексію Білорусі, Кремль намагатиметься формалізувати «союзну державу» як державне утворення під проводом Росії. Це дасть Москві контроль над більшістю або й усіма аспектами білоруського державного управління. Це передбачатиме, зокрема, постійне базування російських військ у Білорусі. Кремль «із високою ймовірністю» планує використати населення країни в понад 9 мільйонів людей та її стратегічне розташування на східних влангах НАТО.
«Зусилля Росії з де-факто анексії Білорусі, попри те, що вони не завершені, перебувають на пізніх стадіях та вже досягли етапів, які становлять загрозу безпеці для Сполучених Штатів, НАТО та України, а також загрозу існуванню Білорусі як суверенної держави. Росії не потрібні додаткові інтеграційні здобутки в Білорусі, щоб загрожувати Заходу. Наявний набір військових, політичних та економічних інтеграційних досягнень Росії в Білорусі з 2020 року вже створює загрози для Заходу, які політики повинні враховувати», – висновують автори звіту.
Олександр Лукашенко неодноразово заявляв про свою «солідарність» з Москвою, називаючи повномасштабну війну проти України «спеціальною військовою операцією» та виправдовуючи агресію Росії.
Раніше Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».
У Києві 16 січня почнуть вивозити зруйновані обстрілами РФ автомобілі – КМВА
Із вулиць Києва 16 січня почнуть вивозити автомобілі, зруйновані російськими обстрілами, повідомив голова міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«На сьогодні у Києві зафіксовано понад тисячу покинутих автівок. Більшість із них стали символом злочинних дій сусіда-терориста, для якого руйнування й вбивства є головною метою», – написав Ткаченко у телеграмі.
При цьому, за його словами, багато з цих автомобілів створюють «серйозні проблеми»: звужують проїзд для рятувальної техніки і псують вигляд вулиць і дворів, «де їх залишили занепадати».
«Завтра починаємо процес вивезення таких транспортних засобів. На найближчому засіданні Ради оборони спільно з відповідними службами напрацюємо ефективний механізм, який дозволить оперативно прибирати пошкоджені авто в майбутньому», – додав очільник КМВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В окупованому Криму засудили офіцера ППО, який збив гелікоптер замість дрона – ЗМІ
Підконтрольний Росії військовий суд у Севастополі засудив до двох років і десяти місяців колонії-поселення офіцера ППО Ігоря Пашкова, який у 2023 році помилково збив вертоліт російської армії, повідомляє російське видання «Комерсант». У результаті загинули троє людей, які перебували на борту. Пашкова визнали винним у злочинній недбалості.
Як повідомляє «Комерсант», 18 грудня 2023 року Пашков ніс бойове чергування в окупованому Криму. Йому надійшла доповідь «про виявлення низькошвидкісної повітряної цілі». Під час передачі повідомлення виникла плутанина, і уточнення, що йдеться про гелікоптер, було передане надто пізно. Вирішивши, що ціллю є безпілотник, Пашков провів ракетний залп із зенітного ракетного комплексу ТОР-М2ДТ. Збитий гелікоптер Мі-8 впав у Чорне море, екіпаж загинув.
Слідчі органи відкрили кримінальну справу за статтею про порушення правил несення бойового чергування, що спричинило тяжкі наслідки. Як пише ЗМІ, справу розслідували щодо невстановлених осіб, а торік у травні Пашков оформив явку з повинною. Слідство інкримінувало йому недбалість.
Сторона обвинувачення вимагала для Пашкова семи років позбавлення волі, однак суд першої інстанції обмежився трьома, а окружний суд скоротив цей термін на два місяці. Крім того, Пашков буде на один рік позбавлений права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій на державній службі та в органах місцевого самоврядування.
У Нікополі через російський обстріл загинула 54-річна жінка – влада
У Нікополі 15 січня через російський обстріл загинула 54-річна жінка, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Її тіло рятувальники дістали з-під завалів будинку. Його ворог розтрощив, обстрілявши місто з РСЗВ. Чоловік 45 років через ворожу атаку отримав поранення. Йому надали медичну допомогу. Лікуватиметься амбулаторно», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, через російські обстріли в місті є руйнування житла: приватного і багатоповерхівок, побиті гаражі й авто, «зачепило» газогони й лінію електропередач, сталися дві пожежі, які «рятувальники приборкали».
Раніше сьогодні голова ОВА повідомив, що через обстріли на Нікопольщині постраждав 41-річний чоловік, він лікуватиметься амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: від початку доби на фронті було 118 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 118 бойових зіткнень, повідомив станом на 22:00 15 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень було на Покровському напрямку, випливає з наведених Генштабом даних.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник атакував у районах населених пунктів Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Новий Труд, Шевченко, Удачне, Котлине, Петропавлівка, Старі Терни, Янтарне, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Успенівка, Андріївка і Дачне. Наші захисники зупинили 41 штурмову дію противника. Ще шість атак тривають дотепер», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках і на Курщині.
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й Інститут вивчення війни (ISW) раніше повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
Французький політолог оцінив ризики того, що Україна може «потрапити під автобус»
Готуючись до інавгурації Дональда Трампа, Європа аналізує, як синхронізувати підходи в зовнішній політиці з майбутнім президентом США. Досі лишається інтригою, чи тиснутиме Трамп на Україну й підштовхуватиме до угоди з Путіним, чи ж продовжить озброювати її, щоб був шанс не лише на швидкий, а і справедливий мир.
У Європі тривалий час готувалися до різних сценаріїв – як поганих, так і найгірших.
- Яку роль континент, де триває війна, відіграє в потенційному мирному процесі в Україні?
- З якими викликами стикатиметься, намагаючись у разі потреби компенсувати підтримку США?
- Та за яких умов настане справжній мир?
Про це Радіо Свобода розповів французький політолог і науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Ніколя Тензер.
Війська РФ здійснили 45 обстрілів Сумщини за день – ОВА
Протягом дня 15 січня російські військові здійснили 45 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 117 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Глухівська, Шалигинська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади», – йдеться в повідомленні.
Про потерпілих в ОВА не інформують.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Ми повинні швидко діяти, не роздумуючи» – чеський сенатор Павел Фішер про підтримку України
«Моє послання моїм колегам сенаторам і представникам уряду: чим більше ми зробимо зараз, тим краще для майбутнього», – сказав Павел Фішер, сенатор Парламенту Чеської Республіки, голова парламентського Комітету з питань закордонних справ, оборони та безпеки під час обговорення у Празі. Там побувало Радіо Свобода.
У Воронезькій області РФ заявляють про пожежу на нафтобазі після атаки дронів
У Воронезькій області Росії заявляють про пожежу на нафтобазі після атаки безпілотників.
Як повідомив у телеграмі губернатор області Олександр Гусєв, внаслідок падіння кількох БПЛА у Воронезькій області сталося займання на території нафтобази.
За його даними, ніхто не постраждав.
Російський телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцеві групи пише, що була атакована нафтобаза у Воронезькій області РФ, йдеться про об’єкт у місті Лиски.
У Сенаті США продовжуються слухання щодо затвердження номінантів новообраного президента Дональда Трампа на посади в його адміністрації. Першим напередодні слухання пройшов ймовірний новий міністр оборони Піт Геґсет. А що сказали кандидати на посади Державного секретаря США і директора ЦРУ?
15 січня, як повідомляє Голос Америки, Сенат заслуховує шістьох кандидатів, номінованих Трампом на керівні посади в уряді США: Марко Рубіо на посаду держсекретаря США, Джона Реткліффа на посаду директора ЦРУ, Пем Бонді – на міністра юстиції, Шона Даффі – у міністерство транспорту, Кріса Райта – на посаду міністра енергетики, а також Рассела Воута, кандидата на посаду директора Офісу управління та бюджету.
Марко Рубіо, 53-річний сенатор-республіканець від Флориди.
Рубіо є членом Комітетів Сенату із закордонних справ і розвідки. Він відомий своєю жорсткою позицією щодо Китаю і вважає протистояння Китаю пріоритетом для США у зовнішньополітичних відносинах.
Дональд Трамп номінує Рубіо на посаду державного секретаря США.
У разі затвердження, Марко Рубіо стане першою особою латиноамериканського походження, що обійме посаду головного дипломата країни.
Комітет із міжнародних відносин Сенату 15 січня заслухав Марко Рубіо.
Марко Рубіо назвав «нереальним» те, що Збройні сили України зможуть відкинути російські війська на лінії, які були до вторгнення, і що Києву доведеться піти на поступки Москві, щоб покласти край війні, спровокованій повномасштабним вторгненням Росії.
«Україна не зможе повернути людей туди, де вони перебували напередодні вторгнення. Просто з огляду на динаміку чисельності», – сказав Марко Рубіо під час слухань у Сенаті.
В Україні не закінчуються гроші, у неї закінчуються люди
Марко Рубіо
Україна має набагато менше населення порівняно з Росією, а це означає, що вона не може витримати таких втрат у живій силі, наголосив кандидат на посаду Держсекретаря США.
«В Україні не закінчуються гроші, у неї закінчуються люди», – сказав Рубіо і назвав «нереалістичною і нерозсудливою» політику адміністрації Байдена, яка весь час повторювала, що «буде з Україною стільки, скільки буде потрібно».
Щоб закінчити війну, сказав Рубіо в Сенаті, «доведеться піти на поступки як Російській Федерації, так і українцям».