Неймовірно, але факт. Він вижив після 36 днів із накладеним на нозі турнікетом
ЛЬВІВ – 41-річний український військовослужбовець із позивним «Метр», Олександр Лалачук із Хмельниччини, 36 днів провів на позиції із перетиснутою турнікетом пораненою ногою. І залишився живим. Лікарі кажуть, що це диво, бо вони вперше зіштовхнулися із такою ситуацією.
Хто наклав той турнікет? Що допомогло вижити? Яким бачиться майбутнє? Про це Олександр Лалачук і його дружина Людмила розповіли Радіо Свобода.
Ногу Олександру Лалачуку ампутували, попереду ще одна операція через обмороження трьох пальців на іншій нозі, але він почуває себе добре.
36 днів він провів у жахливих умовах. Евакуацію було неможливо провести через близьке розташування російських військ і постійні обстріли. Але Лалачук вижив. Було обмаль води і їжі, холод і постійна загроза смерті.
Сили РФ атакували дронами Дергачі на Харківщині, є влучання – прокуратура
Російські війська атакували безпілотниками цивільну інфраструктуру Дергачів на Харківщині, повідомляє у телеграмі обласна прокуратура.
За даними слідства, 16 січня близько 20:30 та 20:40 сили РФ вдарили ударними БпЛА по місту Дергачі – зафіксовано два влучання по території цивільного підприємства: пошкоджено будівлі та приміщення. Люди поранень не зазнали.
Місто Дергачі розташоване за 16 кілометрів від Харкова.
У Міноборони розповіли, з яких елементів складатиметься базова військова підготовка
Базова загальновійськова підготовка складатиметься з двох елементів: теоретичного та практичного курсу, повідомив у телеефірі заступник міністра оборони, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник.
«Вчора (15 січня – ред.) президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, ухвалений Верховною Радою, щодо змін до закону України про військовий обов'язок і військову службу. Закон передбачає зміни щодо прийняття громадян України на військовий облік, а також їх медичне обстеження під час проходження базової загальновійськової підготовки. Ми впроваджуємо базову загальну військову підготовку для студентів, а також слухачів вищих навчальних закладів. Базова загальновійськова підготовка складатиметься з двох елементів: теоретичного та практичного курсу», – зазначив Мельник.
У Міноборони розповіли, з яких елементів складатиметься базова військова підготовка
Базова загальновійськова підготовка складатиметься з двох елементів: теоретичного та практичного курсу, повідомив у телеефірі заступник міністра оборони, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник.
«Вчора (15 січня – ред.) президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, ухвалений Верховною Радою, щодо змін до закону України про військовий обов'язок і військову службу. Закон передбачає зміни щодо прийняття громадян України на військовий облік, а також їх медичне обстеження під час проходження базової загальновійськової підготовки. Ми впроваджуємо базову загальну військову підготовку для студентів, а також слухачів вищих навчальних закладів. Базова загальновійськова підготовка складатиметься з двох елементів: теоретичного та практичного курсу», – зазначив Мельник.
Нідерланди передадуть Україні допомоги на 27 мільйонів євро – Велдкамп
Міністр закордонних справ Нідерландів повідомив про нову допомогу Україні і розповів про обговорення 16-го пакету санкцій проти Росії. Про це очільник зовнішньополітичного відомства Королівства Нідерланди Каспар Велдкамп говорив під час візиту до Києва 16 січня.
Він оголосив про надання Україні 7 мільйонів євро на посилення оборонних спроможностей, назвавши цю допомогу «пакетом всеохопної стійкості», і додав, що цю допомогу координує НАТО. Окрім того, Нідерланди передають ще 20 мільйонів євро для підтримки енергетичного сектору України взимку в умовах ворожих обстрілів.
Велдкамп також розповів про перебіг переговорів і підготовчу роботу щодо нового, 16-го пакету санкцій проти РФ.
«Ми починаємо бачити, як російська економіка починає тріщати по швах. Саме тому санкції треба посилювати», – наголосив він і додав, що під час нещодавньої конференції в Гаазі учасники обговорювали контроль над виконанням уже чинних санкцій.
«Ми бачимо, що є шпарини, знаходяться подекуди обхідні шляхи. Потрібно це підчищати», – каже очільник нідерландського МЗС.
Читайте також: Рада міністрів ЄС схвалила 15-й пакет санкцій проти Росії
Під час зустрічі міністрів закордонних справ Нідерландів і України йшлося і про майбутні інвестиції в українське виробництво зброї.
Окрім того, Андрій Сибіга і Каспар Велдкамп поговорили і про реєстр збитків від російської агресії, який рік тому запрацював в Гаазі. Зокрема, йшлося також про початок виплат компенсацій Україні за воєнні пошкодження, які здійснюватимуться коштом конфіскованих російських активів.
Зеленський: угода про сторічне партнерство України та Британії має таємну частину
Угода про сторічне партнерство України та Британії має таємну частину, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Найбільш близькі відносини зараз між Україною та Британією, і деякі речі, які ми включили в сторічну угоду з Британією, точно можна робити також з іншими державами, розвиваючи наші партнерства. Більше оборонної взаємодії, більше безпекової. Тільки на цей рік ми маємо від Британії обсяг саме військової допомоги 6,6 мільярда доларів, із них більш ніж три – це буде щорічний обсяг – обсяг підтримки обовʼязковий, і це стільки, скільки буде потрібно – довгостроково.. Є також закрита, таємна частина угоди. Все те, що дійсно додає нам стійкості, можливостей розвиватися», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також розповів, що сьогодні разом із прем’єром Британії зустрілися з виробниками українських дронів.
«Я не хвилююся щодо постійної підтримки України з боку НАТО» – головнокомандувач сил НАТО в Європі
НАТО має стабільні та довготривалі механізми підтримки України та захисту логістичних маршрутів. Про це заявили високопосадовці Північноатлантичного альянсу 16 січня під час пресконференції за результатами засідання Військового комітету НАТО та позачергового засідання Ради Україна-НАТО, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Ми запровадили процедури та створили інституції, які розраховані на тривалу роботу. Тому я не хвилююся щодо постійної підтримки України з боку НАТО», – заявив верховний головнокомандувач обʼєднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі, відповідаючи на питання журналістів щодо долі української допомоги після змін керівництва у США.
Генерал Каволі нагадав, що місія NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine) вже ефективно координує допомогу та має детальне розуміння потреб української армії. «Ми перебуваємо у щоденному контакті з нашими українськими колегами. Українські офіцери працюють всередині наших структур, що допомагає нам краще розуміти ситуацію», – зазначив Каволі.
Захищена і логістика з постачання допомоги Україні, наполіг генерал. Альянс створив інфраструктуру та призначив персонал, відповідальний за захист логістичних вузлів. Ефективність нової системи вже була продемонстрована кілька днів тому, коли російські дрони летіли в напрямку Польщі.
«Наші системи раннього попередження виявили їх. Ми підняли F-35, у цьому випадку норвезькі, які у взаємодії з наземними радарами та іншими системами взяли ці дрони на супровід. Ми були готові діяти, якби вони увійшли в повітряний простір НАТО», – розповів генерал Каволі.
Адмірал Бауер, для якого це була остання пресконференція на посаді голови Військового комітету НАТО, підкреслив особисту залученість керівників оборонних відомств 32 країн НАТО до українського питання. Вони відвідували Україну кілька разів за останні роки і мають також «особисті стосунки» з головнокомандувачем ЗСУ генералом Сирським, розповів адмірал. «Це не просто далека постать в Україні, з якою ми спілкуємось. Це людина, яку ми знаємо особисто, між нами є взаємна довіра», – наголосив він.
«Війна не зміниться через те, що відбувається в Білому домі – вона триватиме і в понеділок. Тому Україні потрібна постійна допомога. Ми всі погоджуємося, що маємо забезпечити Україні найсильнішу можливу позицію до моменту, коли розпочнуться переговори», – додав адмірал Бауер.
На початку січня Дональд Трамп провів масштабну пресконференцію, на якій обговорював, зокрема, питання війни в Україні, роль НАТО і відносини з Росією. Трамп сказав, що він розуміє почуття Росії стосовно розширення НАТО в контексті України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про необхідність «активного діалогу», відповідаючи на запитання про те, як він розцінює заяви обраного президента США Дональда Трампа щодо майбутнього членства України в НАТО і про те, що він «може зрозуміти Російську Федерацію».
Британія передасть Україні 15 систем ППО Gravehawk
Велика Британія обіцяє протягом 2025 року передати Україні 15 нових мобільних систем протиповітряної оборони Gravehawk, що розробляються за спільного фінансування Британії та Данії, йдеться у повідомленні на сайті британського уряду за підсумками візиту премʼєр-міністра Кіра Стармера до Києва 16 січня.
«Інноваційна система, розміром із морський контейнер, здатна модернізувати ракети класу «повітря-повітря» для наземної протиповітряної оборони», – зазначили на сайті уряду.
Як уточнює уряд Британії, «система Gravehawk може використовувати українські ракети, які вже є на озброєнні Збройних Сил України».
«Два прототипи системи протиповітряної оборони були випробувані в Україні у вересні (2024 року – Ред.), і ще 15 будуть передані цього року», – додали там.
Лубінець на зустрічі з Москальковою попросив допустити Червоний Хрест до військовополонених
Україна наполягає на доступі Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) до українських військовополонених. Про це написав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець після зустрічі російською уповноваженою Тетяною Москальковою, очільником делегації Червоного Хреста в Україні Юргом Егліном та делегації МКЧХ в РФ та Білорусі Борисом Мішелем.
Він додав, що така зустріч відбулася вперше за ініціативи української сторони.
«Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності допуску МКЧХ до всіх місць утримання українських військовополонених з метою повноцінного забезпечення виконання МКЧХ свого мандату та повного виконання Женевських конвенцій», – зазначив Лубінець.
Також Україна просить Росію створити медичні змішані комісії з метою верифікації тяжкопоранених і тяжкохворих та їхньої пріоритетної репатріації до України, відповідно до третьої конвенції.
У грудні представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, який провів екскурсію табором для військовополонених для проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, розповів, що російських військовополонених утримують згідно з вимогами Женевської конвенції. Також, за його словами, табір для полонених з РФ регулярно відвідують представники Червоного Хреста.
Раніше, коментуючи цитату голови делегації МКЧХ в Росії, за якою співробітники МКЧХ нібито відвідали «3 100 полонених у Росії та Україні», Лубінець заявив, більішість звільнених українських полонених розповіла, що за час полону «не бачила та не спілкувалася із представниками МКЧХ».
НАТО вперше задіяло норвезькі F-35 у Польщі під час атаки РФ по Україні
НАТО 15 січня вперше підіймало норвезькі винищувачі F-35, дислоковані у Польщі, щоб захистити повітряний просторі на східному фланзі, повідомили в командуванні Військово-повітряних сил НАТО.
«Вчора два норвезькі F-35, дислоковані в Польщу, піднялись по тривозі у відповідь на масовану атаку РФ. Це перший випадок, коли літаки Норвегії були підняті в повітря для активної протиповітряної оборони польського повітряного простору, демонструючи відданість Альянсу східному флангу НАТО», – йдеться у повідомленні командування.
В окупованому Криму за 2024 рік російська влада «націоналізовала» майно 560 фізичних та юридичних осіб, а в Севастополі «націоналізували» 135 будівель. Про це повідомив заступник Постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков в ефірі українського телемарафону.
«Варто зазначити, що будь-який громадянин України, який мав майно, жив чи живе у Криму, може потрапити під націоналізацію, оскільки це вирішує комісія, що є формально-суб’єктивним чинником. Як вирішить окупаційна адміністрація – так і буде», – наголосив Чистіков.
За його даними, російська влада змогла таким чином виручити 4,4 млрд російських рублів.
«Для того, щоб зняти напругу з місцевого населення, вони спрямовують кошти на соціально побутові потреби громад на території тимчасово окупованого Криму», – додав Чистіков.
Він також зазначив, що «націоналізація» найбільше активізувалася торік, що, на думку Чистікова, пов’язано з відсутністю коштів у бюджеті Криму для забезпечення цих потреб.
«Вони шукають різні способи отримання коштів до місцевого бюджету. Це може вказувати на те, що у 2025 році націоналізація та реалізація майна громадян України на території тимчасово окупованого Криму лише зростатиме», – припускає Чистіков.
Наприкінці листопада минулого року підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Крим у 2024 році отримав 2,7 млрд рублів за рахунок продажу «націоналізованого» майна. Загалом, за його твердженням, російська влада отримала від продажу «націоналізованого» в анексованому Криму майна 4,5 мільярда рублів.
Читайте також: Путін передав окупаційній владі Криму акції «ДТЕК Крименерго»
Раніше очільник підконтрольного Кремлю парламенту півострова Володимир Константинов заявив, що російська влада має намір знайти і «націоналізувати» майно Фінляндії в анексованому Криму як відповідь на арешт активів РФ за кримським позовом «Нафтогазу».
29 грудня 2023 року глава російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про «націоналізацію» 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
Постпред президента України в АР Крим Таміла Ташева заявляла, що Україна не має наміру визнавати акти, які порушують права людини чи держави. До них належать рішення щодо «націоналізації» чи конфіскації майна, стосовно встановлення спадщини.
НАТО змінює правила, щоб прискорити оборонне виробництво
НАТО запроваджує зміни у процесі оборонного планування, які вперше за десятиліття дадуть виробникам чітке розуміння майбутніх потреб Альянсу. Про це повідомив Верховний головнокомандувач з питань трансформації НАТО адмірал П’єр Вандьє під час пресконференції в Брюсселі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, новий цикл планування дозволить усім 32 країнам-членам НАТО сформувати чіткі плани щодо розвитку необхідних оборонних спроможностей.
«Це щось, чого не траплялося десятиліттями. Тепер кожна країна-член матиме план, який вказуватиме, які цілі вона виконуватиме. Після цього вони зможуть звернутися до промисловості та обговорити майбутні потреби. Таким чином, процес оборонного планування НАТО стає акселератором ринку», – наголосив адмірал Вандьє.
Читайте також: НАТО готується до непередбачуваного 2025 року
Він наголосив, що нові підходи спрямовані на масштабування виробництва, а не на випуск обмежених партій озброєнь. За його словами, в умовах перегонів у військовій сфері критично важливо швидко наростити обсяги виробництва для забезпечення потреб оборони.
Очікується, що нові цільові показники щодо розвитку спроможностей будуть представлені на затвердження міністрам не пізніше травня 2025 року. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії НАТО з адаптації до нових викликів, таких як загроза з боку Росії та підтримки технологічної переваги Альянсу.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте нещодавно заявив, що мир в Україні може бути тривалим лише тоді, коли Україна вестиме переговори з позиції сили. Для цього, за його словами, необхідна постійна підтримка та більше зброї, що дозволить країні краще захищатися.
«Про чисельність говорити зарано»: Зеленський про розміщення іноземного контингенту в Україні
Розміщення іноземного військового контингенту в Україні обговорюють з тими країнами, які хочуть або спроможні це зробити, заявив президент Володимир Зеленський під час пресконференції із прем'єром Великої Британії Кіром Стармером 16 січня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Президент України зазначив, що сьогодні обговорюють французьку ініціативу щодо розміщення контингенту, втім говорити про деталі, зокрема, щодо чисельності ще зарано.
«Ми говорили про це достатньо детально з президентом Франції Емманюелем Макроном. Проговорюємо з Польщею, говорили з нашими балтійськими партнерами. Обговорюємо із Британією. Сьогодні говорити про деякі деталі ще зарано. Обговорюємо з тими країнами, які або хочуть це робити, або спроможні це робити. Тобто іноді goodwill (доброї волі – ред.) малувато. Тому і про чисельність сьогодні говорити зарано. Це залежить від того, який буде формат гарантій безпеки для України», – сказав Зеленський.
Він додав, що розміщення військового контингенту країн-партнерів «може бути тільки сегментом реальних гарантій для України», а гарантії безпеки, за словами Зеленського, не розглядаються без США.
«Ми предметної розмови щодо гарантій безпеки з усіма деталями з Америкою новою адміністрацією ще не проводили. Це все попереду. І тільки після цього ми будемо розуміти конструкцію бажану для нас або зрозумілу для інших партнерів майбутньої безпеки для України. Знаєте, ми не можемо за деталями втратити загальний союз між Сполученими Штатами Америки і Європою підтримки України. Але не можемо і реально забувати, який вклад робить Україна», – заявив президент України.
Війська РФ з танка обстріляли прикордонне село на Харківщині – Синєгубов
Російські війська з танка обстріляли прикордонне село Івашки на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«О 12.40 російські війська здійснили танковий обстріл села Івашки Золочівської громади. Пошкоджено приватний будинок та частково енергомережі. Без постраждалих», – написав він у телеграмі.
Також, за його словами, російські війська використовують БПЛА для дистанційного мінування території населеного пункту.
Село Івашки розташоване на правому березі річки Грайворонка, на кордоні з Росією (Бєлгородська область).
3,6 млрд доларів щорічної військової допомоги – Зеленський про деталі угоди з Британією
Щорічно Україна отримуватиме від Великої Британії військову допомогу на щонайменше 3,6 мільярда доларів – це закріплює угода про сторічне партнерство між країнами, розповів президент Володимир Зеленський під час брифінгу у Києві з премʼєром Британії Кіром Стармером, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Зеленського, також домовилися про надходження 3 мільярдів доларів від російських активів.
«Ми домовились про щонайменше 3,6 мільярда доларів щорічної військової допомоги Україні стільки, скільки це буде потрібно. Плюс підготували рішення про ще 3 мільярдів доларів від російських активів. І загалом, тільки на цей рік ми маємо вийти на 6,6мільярда доларів від Британії», – сказав Володимир Зеленський.
16 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.
Офіс президента України оприлюднив підписану з Британією угоду. Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.
Україна провела перший раунд переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про про 100-річне партнерство в серпні 2024 року.
Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
Путін не демонструє жодних ознак прагнення до миру – Стармер
Президент Росії Володимир Путін не демонструє жодних ознак того, що він хоче миру – підтвердженням цьому, зокрема, є останні удари по цивільному населенню та енергетичній інфраструктурі, заявляє прем’єр Великої Британії Кір Стармер. Про це він сказав під час пресконференції із українським президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Давайте прояснимо. Ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася. Ніхто не хоче цього більше, ніж Україна. Але зараз Путін не демонструє жодних ознак прагнення до миру. Подивіться на удари по цивільному населенню в Запоріжжі. Атаки на Різдво. Неодноразові удари по енергетичній інфраструктурі і, звичайно, сьогоднішні атаки тут – це нагадування про щоденні удари і рішучість українського народу перед ними», – сказав британський прем’єр, який сьогодні прибув звізитом до Києва.
Також, за його словами, шлях до миру лежить через силу і Велика Британія працюватиме, щоб зміцнити позицію України.
Днями колишній секретар Ради безпеки Росії, помічник президента Росії Володимира Путіна Микола Патрушев в інтерв’ю заявив, що позиція Москви щодо України залишається незмінною – РФ не збирається повертати окуповані території. Патрушев стверджує, що «український народ залишається для нас близьким, братським, нам небайдуже те, що відбувається на Україні». При цьому помічник Путіна припускає, що «Україна цього року припинить своє існування».
Читайте також: В ISW спрогнозували вимоги Путіна на можливих переговорах щодо України
У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке називає СВО (спеціальна військова операція). Спочатку метою «спецоперації» Москва декларувала «демілітаризацію і денацифікацію України».
Офіс президента України оприлюднив підписану з Британією угоду
Офіс президента України оприлюднив підписану з Британією угоду про сторічне партнерство.
Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.
«Сторони розвиватимуть сфери, важливість яких для євроатлантичного миру і стабільності виходить далеко за межі війни, визнаючи важливу роль України у захисті євроатлантичної безпеки й звертаючи особливу увагу на оперативну сумісність і внесок України як майбутнього союзника НАТО», – вказується в угоді.
16 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.
Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
Україна провела перший раунд переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про про 100-річне партнерство в серпні 2024 року.
Армія РФ підійшла до Великої Новосілки з півдня: буде штурм?
Російська армія окупувала Нескучне на півдні від Великої Новосілки Донецької області, заявив проєкт DeepState вночі 16 січня.
Агресору також вдалося просунутися в районі сусідньої Времівки – це останнє село, яке відділяє російські війська з півдня від Великої Новосілки.
Раніше, 15 січня, аналітики DeepState писали, що агресор безперервно відправляє піхоту на цю ділянку (у звітах Генштабу ЗСУ це Новопавлівський напрямок).
Якщо противнику вдасться накопичити війська і закріпитися на північних околицях Нескучного, на думку аналітиків проєкту, тут може повторитися ситуація, як у Макарівці, що на півдні від Великої Новосілки. За даними DeepState, наприкінці грудня армія РФ взяла село в кільце і українські підрозділи опинилися в оточенні.