Влада РФ оголосила суцільний паспортний контроль на в’їзді на Керченський міст
При в’їзді на Керченський (Кримський) міст з боку Краснодарського краю РФ запроваджено суцільний паспортний контроль – про це заявив російський міністр транспорту окупованого Криму Олександр Овдієнко, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами Овдієнка, підставами для такого рішення є указ президента РФ про запровадження підвищеного рівня реагування в Криму та Краснодарському краї Росії, у тому числі рішення Антитерористичної комісії Темрюцького району, розпорядження голови Краснодарського краю РФ про безстрокове запровадження «жовтого» рівня терористичної загрози в регіоні, Темрюцькому районі та Керченському мосту.
Овдієнко закликав мати при собі оригінали документів для швидкого проходження ручного огляду.
Керченський міст забезпечує основний трафік до окупованого Криму з російської території, а також використовується для військових поставок на територію Кримського півострова.
8 жовтня 2022 року українські сили вперше атакували Керченський (Кримський) міст. Як розповів пізніше Голова Служби безпеки України Василь Малюк, тоді були використані саморобні вибухові пристрої та суміш гексогену у тротиловому еквіваленті – 21 тонна.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму регулярно чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Терехов: троє людей постраждали через удари Росії по Харкову
Через удари російських військ у Харкові є пошкодження та постраждалі, повідомив мер міста Ігор Терехов 25 січня.
За даними Терехова, удари фіксували, зокрема, в Київському та Шевченківському районі – в останньому пошкоджені сім автомобілів.
«Надійшла інформація про трьох постраждалих внаслідок удару по Холодногірському району. Двом жінкам та одному чоловікові було надано медичну допомогу на місті», – заявив міський голова.
Раніше 25 січня місцева влада повідомила про удари по трьох районах Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЗМІ Росії запустили фейк про Зеленського і миротворців Заходу
22 січня російське державне інформаційне агентство РІА «Новості» повідомило, що президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Bloomberg News закликав Захід окупувати Україну. Цей фейк розвінчує «Голос Америки». Читайте за лінком
Переговорний майданчик без України «не матиме реальних результатів» – Зеленський
Виключити Україну з будь-якого переговорного майданчика неможливо, вважає президент України Володимир Зеленський. Про це він сказав під час зустрічі з президенткою Молдови 25 січня, відповідаючи на питання журналістів.
«Війна Росії проти України, проти Європи, проти всього світу. Але передусім війна йде на нашій землі. Виключити Україну неможливо з будь-якого переможного майданчика. Або цей переговорний майданчик не буде мати реальних результатів, а буде мати лише результати політичні і з безпекою та закінченням війни такі результати не будуть ніяк пов’язані», – заявив він.
Зеленський додав, що мав «хороші зустрічі» з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, і висловив підтримку його прагненням досягти успіху в мирному врегулюванні:
«Я впевнений, що в нього є великі шанси. І будемо вірити, що йому вдасться. Це можна зробити лише з Україною, по-іншому це просто не вийде. Бо Росія не хоче закінчувати війну, а Україна хоче. І це дуже важливий аргумент».
Він також додав, що сам формат ймовірних переговорів повинен бути закріплений на папері і має передбачати участь Європи.
«Який буде майданчик щодо перемовин? Україна, Америка. Я дуже надіюсь, що буде Україна, Америка, Європа і (росіяни – ред.). Так, я б дуже хотів, щоб європейський голос також був. Для нас це важливо, бо ми будемо членами ЄС. Але я не можу сьогодні чітко сказати, яка буде структура переговорного процесу. Бо ми ще не маємо спільного плану. Ми маємо наш План («формулу миру» – ред.)», – уточнив президент.
Президент Росії Володимир Путін 24 січня заявив, що готовий до мирних переговорів і зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Лідер Росії вважає, що якщо мирні переговори почнуться в рамках нинішнього правового поля, вони будуть нелегітимними через українське законодавство, яке забороняє Зеленському вести прямі переговори з Путіним. І натякнув, що їм краще зустрітися удвох.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у відповідь на це інтервʼю наголосив, що Путін намагається просувати ідею переговорів Росії із США без участі України і, що «цього не буде».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Росія прагне використати Молдову проти України, але ми дамо відсіч – Санду
Молдовська влада «дасть відсіч» спробам Росії шляхом створення енергетичної кризи у Придністров’ї «консолідувати свою незаконну військову присутність у цьому регіоні і використати Молдову проти України», заявила президентка країни Мая Санду на спільному з лідером України Володимиром Зеленським брифінгу в Києві.
Санду зазначила, що «Росія після її безпрецедентних спроб втрутитися у вибори та референдум у Молдові, які виявилися невдалими, влаштувала енергетичну кризу на правому березі Дністра».
«Це прорахована стратегія. Росія прагне створити соціальний та економічний хаос, розпалити напруженість на Дністрі та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Його кінцева мета – консолідувати свою військову присутність, незаконно дислоковану в Придністровському регіоні і використати Молдову проти України. Президенте Зеленський, дорогий народе України, будьте впевнені – Молдова дасть відсіч», – сказала Санду.
Вона запевнила, що Молдова залишиться «надійним сусідом і непохитним прихильником України».
«Ми з президентом Зеленським обговорили рішення, щоб ця енергетична криза не стала кризою безпеки. Молдова та Україна працюватимуть разом і з ЄС, щоб захистити людей на обох берегах Дністра від шантажу Росії», – зазначила президентка Молдови.
За словами Санду, «сторони також підтвердили спільну відданість мирній реінтеграції Молдови, ключовою передумовою якої є виведення російських військ, незаконно дислокованих на молдовській території».
Президентка Молдови Мая Санду прибула до Києва у суботу, 25 січня.
Раніше, 24 грудня, у Кишиневі відбулася церемонія інавгурації Маї Санду на посаду президента Молдови. Чинна прозахідна президентка Молдови перемогла дружнього до Росії претендента Олександра Стояногло у другому турі голосування 3 листопада.
Вибори в Молдові супроводжувалися заявами про втручання Росії і фальсифікації.
Москва, не надаючи доказів, стверджує, що голосування було нечесним, і відмовляється визнавати Санду легітимним президентом країни. Міжнародні спостерігачі заявили, що вибори пройшли «ефективно і професійно».
Армія РФ вдарила по Харкову: у деяких районах можливі перебої зі світлом та водою – влада
У суботу, 25 січня, сили РФ вдарили дронами по трьох районах Харкова, повідомили у телеграмі мер міста Ігор Терехов і голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов.
«Окупанти вдарили безпілотниками по Шевченківському та Холодногірському районах Харкова», – розповів голова ОВА.
Як уточнив мер, удар БПЛА припав на Холодногірський район.
«Інформація щодо можливих постраждалих та руйнувань уточнюється», – зазначив він.
Також зафіксовано ще один удар, попередньо, БПЛА «Молнія» у Шевченківському районі, розповів голова Харківської ОВА.
«За попередньою інформацією є постраждалі люди та автівки. На місці прильоту пожежа», – констатував Терехов.
Третій удар, за даними Терехова – по Київському району міста.
«На даний час інформації про постраждалих немає», – розповів міський голова.
За даними Терехова, «внаслідок удару по Харкову у деяких районах міста можуть бути проблеми з електро- та водопостачанням».
«Наші фахівці вже працюють над відновленням подачі послуг у домівки харківʼян. Також можливі повторні удари по місту – будьте обережні», – додав очільник міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Військова допомога Україні не зупинена»: Зеленський відреагував на рішення нової адміністрації США
Військова допомога США Україні не зупинена, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи рішення нової адміністрації президента США Дональда Трампа щодо зупинення зовнішньої допомоги на 90 днів.
«Я знаю є велика кількість інституцій у всьому світі, які підтримували раніше урядом США. Я можу сказати тільки те, що може недоотримати Україна. І те, чим займаюся я. Я сфокусований на військовій допомозі. Вона не зупинена, Слава Богу», – сказав Зеленський під час пресконференції з президенткою Молдови Санду, передає кореспондент Радіо Свобода.
Раніше, 20 січня, президент США Дональд Трамп підписав указ про тимчасову паузу в наданні зовнішньої допомоги США іншим країнам на 90 днів для оцінки ефективності й узгодженості відповідних програм із зовнішньою політикою США.
Згодом Пентагон уточнив, що указ не впливає на програми збройної допомоги Україні.
24 січня Державний департамент США розпорядився заморозити нове фінансування майже всіх програм зовнішньої допомоги США в рамках прагнення президента Трампа «привести ці програми у відповідність зі своїми зовнішньополітичними цілями».
Держсекретар Марко Рубіо надіслав послання в посольства США по всьому світу, в якому роз’яснюється реалізація указу, підписаного Трампом 20 січня, в якому йдеться, що «ніяка подальша іноземна допомога Сполучених Штатів не повинна надаватися в такий спосіб, який не повністю відповідає зовнішній політиці президента Сполучених Штатів».
В указі Трампа йдеться, що нинішня іноземна допомога США «не відповідає американським інтересам і в багатьох випадках суперечить американським цінностям».
Указ Трампа закликає до 90-денної паузи в наданні США зовнішньої допомоги з метою «розвитку для оцінки ефективності» та «узгодженості із зовнішньою політикою Сполучених Штатів».
Шпиталь-криївка: шість метрів під землею. Унікальний госпіталь медики розгорнули поблизу передової
Передова хірургія під землею. В Україні розгорнули перший підземний шпиталь неподалік від лінії фронту. Сконструйований із шести металевих бункерів, оснащених системами вентиляції, водопостачання та альтернативними джерелами живлення. Розташований на глибині близько 6 метрів під землею, що робить перебування в ньому безпечним для медиків і пацієнтів. Такий підземний шпиталь відповідає стандартам НАТО для польових шпиталів другого рівня. Тут надають розширену медичну допомогу та проводять складні операції.
Чи може такий шпиталь витримати атаки артилерії та КАБів? У скільки обійшлося будівництво? Та які надскладні операції медики проводять фактично на передовій? Читайте і дивіться про це за лінком
На фронті за минулу добу відбулось понад 210 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті минулої доби, 24 січня, було зафіксовано 211 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генштабу ЗСУ
«На Харківському напрямку ворог двічі намагався прорвати оборонні рубежі поблизу Вовчанська.На Куп’янському напрямку сталося 14 російських атак. Оборонці України відбивали штурмові дії неподалік Піщаного, Дворічного, Глушківки, Нової Кругляківки, Зеленого Гаю та Загризового», – кажуть у Генштабі.
Також, за даними ЗСУ, «на Лиманському напрямку війська РФ атакували 16 разів, намагались вклинитися в оборону поблизу Новоєгорівки, Новолюбівки, Копанок, Зеленої Долини і Торського».
У зведенні йдеться про те, що на Краматорському напрямку сили РФ 43 рази атакували у районах Часового Яру, Оріхово-Василівки, Ступочок, Васюківки, Новомаркового та Білої Гори.
«На Покровському напрямку захисники України зупинили 88 російських штурмових дій у бік населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Мирноград, Шевченко, Єлізаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлине, Новоєлізаветівка,
Також відомо, що Сили оборони України продовжують операцію в Курській області Росії – «минулої доби росіяни завдали 38 авіаударів, скинувши при цьому 50 КАБів, здійснили 436 обстрілів, в тому числі 15 – із РСЗВ. Українські захисники відбили 14 ворожих штурмових дій».
Курс військової підготовки для студентів передбачає 300 академічних годин – Міноборони
Курс базової загальновійськової підготовки (БЗВП), який із 1 вересня стане обов’язковим для студентів вищих навчальних закладів, передбачає 300 академічних годин, зокрема, 210 годин практичних занять, йдеться у повідомленні Міністерства оборони.
«Програма складається з двох компонентів: теоретичний курс (90 академічних годин) проводитиметься безпосередньо у закладах освіти; практичний курс (210 академічних годин) реалізовуватиметься у спеціальних навчальних центрах ЗСУ», – пояснюють у міністерстві.
Зазначається, що програма БЗВП розроблена з урахуванням сучасних викликів та досвіду провідних європейських країн, зокрема Польщі, Фінляндії та країн Балтії. Вона спрямована на формування у молоді необхідних військових навичок та забезпечення готовності громадян до захисту держави.
У Міноборони кажуть, що для здобувачів вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти БЗВП викладатимуть на другому році навчання. Для здобувачів вищої освіти на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та освітнього ступеня молодшого бакалавра – на першому році навчання.
При цьому, за даними Міноборони, «якщо теоретичний курс проходитимуть усі студенти, то практичний є обов'язковим для чоловіків, які придатні до служби в армії за станом здоров'я. Жінки проходитимуть практичні заняття за бажанням».
Теоретична підготовка буде інтегрована в навчальний план як окрема дисципліна. Практичні заняття проводитимуться під час канікул, що дозволить уникнути конфлікту з основним навчанням, наголосили у відомстві.
У Міноборони кажуть, що відмова здобувача освіти чоловічої статі, який визнаний придатним до військової служби, від проходження практичної підготовки базової підготовки є підставою для його відрахування із закладу освіти відповідно до законодавства.
Після проходження курсу студенти складають військову присягу та отримають сертифікат і військо-облікову спеціальність. Це звільнить їх від проходження обов’язкової базової військової служби, яку, згідно з чинним законодавством, мають пройти всі чоловіки у віці 18-25 років.
Наголошується, що «базова військова підготовка буде необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування та прокуратуру».
З 1 вересня 2025 року у вищих навчальних закладах буде запроваджено базову загальновійськову підготовку. Вона складатиметься з теоретичного і практичного курсів. Теоретичний мають пройти і чоловіки і жінки. Практичний – обов'язковий для чоловіків. Водночас якщо жінки захочуть пройти практичний курс БЗВП, вони матимуть тоді пройти ВЛК, бути придатними до військової служби і стати на облік в ТЦК.
Міноборони повідомляло, що президент Володимир Зеленський 15 січня підписав законопроєкт щодо змін до закону України про військовий обов’язок і військову службу. Закон передбачає зміни щодо прийняття громадян України на військовий облік, а також їх медичне обстеження під час проходження базової загальновійськової підготовки
18 травня минулого року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Сили РФ влучили по критичній інфраструктурі Черкащини, частина споживачів без світла – ДСНС
Російські дрони в ніч проти 25 січня поцілили у критичну інфраструктуру у Черкаській області, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Як зазначили в ДСНС, «внаслідок атаки виникла пожежа. Рятувальники ліквідували загоряння на площі 200 квадратних метрів».
«Минулося без постраждалих, однак є пошкодження приватних та багатоквартирних житлових будинків», – кажуть у ДСНС.
Рятувальники уточнили, що «внаслідок атаки знеструмлено частину споживачів, зокрема залишилися без світла жителі Черкас».
Раніше, ввечері 24 січня, у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що армія Росії атакує регіони України ударними дронами. У 13 областях материкової України тривала повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі Росія запустила по Україні дві ракети і понад 60 «Шахедів»
У ніч проти 25 січня Росія запустила по Україні дві ракети і понад 60 безпілотників, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, сили ППО збили всі ракети і більшість російських дронів.
«У ніч на 25 січня противник атакував двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 з повітряного простору з акваторії Чорного моря», – йдеться в повідомленні.
Також, за інформацією Повітряних сил, «окупанти запустили 61 ударний БПЛА типу «Shahed» і безпілотники-імітатори різних типів із напрямків – Орел, Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ».
Відомо, що повітряний напад РФ відбивали зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 46-ти ударних БПЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів», – зазначили у Повітряних силах.
Крім того, за інформацією ЗСУ, «15 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені».
«ППО працювала у Одеській, Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Хмельницькій та Кіровоградській областях», – підсумували у Повітряних силах.
Раніше, ввечері 24 січня, у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що армія Росії атакує регіони України ударними дронами. У 13 областях материкової України тривала повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Депутатка Палати представників Білорусі Ірина Костевич щонайменше чотири рази була присутня за столом переговорів між Україною та Росією щодо обміну полоненими та повернення тіл загиблих, а також п’ять разів безпосередньо під час обміну.
Білоруська служба Радіо Свобода дослідила, яку роль вона виконує. Читайте і дивіться за лінком
ISW: Путін стурбований, як зниження цін на нафту вплине на здатність РФ вести війну проти України
Президент РФ Володимир Путін продемонстрував «стурбованість» тим, як зниження цін на нафту, до якого раніше закликав президент США Дональд Трамп, вплине на внутрішню стабільність і здатність вести війну в Україні, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що Путін відповів Трампу під час інтерв’ю 24 січня, заявивши, що Росія і США є великими виробниками і споживачами нафти, і що «занадто високі ціни – це погано як для американської, так і для російської економіки».
Російський президент стверджував, що РФ і США покладаються на енергетичні ресурси для внутрішньої промисловості, а «занадто низькі ціни» нібито «підірвуть інвестиційні можливості енергетичних компаній». Таким чином Путін «намагався зобразити більш сучасну і диверсифіковану економіку США як таку, що функціонує подібно до економіки Росії, яка є нафтогазовою державою, що значною мірою залежить від доходів з експорту енергоносіїв», наголосили аналітики.
«Падіння цін на нафту призведе до зменшення доходів федерального бюджету Росії і ризикує підірвати стабільність російського режиму, а також зменшить частку Росії на світовому нафтовому ринку та її економічний вплив на світовій арені», – вважають аналітики ISW.
У звіті зазначається, що «акцент Путіна на необхідності утримувати ціни заради інвестицій енергетичних компаній також демонструє, наскільки він вважає за необхідне догоджати еліті свого найближчого оточення, яка має особисті інтереси в енергетичному секторі».
«Спроба Путіна представити зниження цін на нафту таким, що суперечить інтересам США, свідчить про те, що він боїться потенційної шкоди, яку така політика може завдати Росії, і намагається переконати Трампа відмовитися від цих пропозицій, не поступаючись при цьому наполяганням президента на змістовних переговорах щодо припинення війни», – вважають в ISW.
Також на думку аналітиків Інституту вивчення війни, Путін під час інтерв’ю на державному телебаченні дав сигнал російському суспільству, що «Росія навряд чи братиме участь у мирних переговорах у найближчому майбутньому, і що війна навряд чи закінчиться найближчим часом».
Раніше 23 січня у виступі на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму президент США Дональд Трамп заявив, що збирається попросити Саудівську Аравію і Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) знизити ціну на нафту. На його думку, зниження ціни могло б зупинити війну Росії проти України.
Ця заява миттєво відбилася на котируваннях нафти на світових ринках.
Нафта є критично важливим для поповнення російського бюджету товаром. На нафту (на відміну від газу) досі не накладено санкцій (за винятком цінових обмежень на рівні 60 доларів за барель) з боку Євросоюзу, країни ЄС далі отримують цю сировину трубопроводами.
В Україні вперше судять топ-військових за рішення на фронті: це справедливість чи розправа?
Україні вперше за час великої війни судять за бойові операції вищий офіцерський склад. Із 2022 року експертна спільнота звертала увагу на чимало фронтових епізодів, які потребували розслідувань, проте предметом настільки гучного – з підозрюваними рівня командувача ОТУ і бригад, з арештами (і навіть повторними, коли фігурант уже вийшов під заставу) – став саме російський прорив на півночі Харківщини травня 2024-го. Чому? Звинувачення проти офіцерів – справедливі чи політично вмотивовані?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали думки їхніх підлеглих, фахівців із військового права, офіцерів у відставці та фронтових оглядачів. Читайте і дивіться про це за лінком
За добу Росія втратила ще 1650 військових, сім танків і 14 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабної війни проти України втратила близько 828 470 військових, за останню добу – 1650, такі дані станом на ранок 25 січня наводить український Генштаб.
Серед техніки, яку втратила Росія у війні, в Генштабі ЗСУ назвали таку:
- танків – 9859 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 20 545 (+37)
- артилерійських систем – 22 309 (+14)
- РСЗВ – 1263
- засобів ППО – 1050
- літаків – 369
- гелікоптерів – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23 213 (+51)
- крилатих ракет – 3053 (+2)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 35 071 (+79)
- спеціальної техніки – 3715
Міністерство оборони Великої Британії 19 січня заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
ДСНС: у Вишневому внаслідок атаки дронів пошкоджений житловий будинок, врятовано 5 людей
У Вишневому на Київщині через атаку російських безпілотників пошкоджений дев’ятиповерховий житловий будинок, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За даними рятувальників, «у Вишневому через ворожу атаку зруйновані балкони із п’ятого до дев’ятий поверхи житлового будинку. Надзвичайники врятували трьох людей з п’ятого поверху і двох із сьомого поверху, із них двоє дітей».
За попередніми даними ДСНС, постраждалих немає.
Відомо, що на місці працюють 42 рятувальники та сім одиниць техніки.
«Також у результаті ворожої атаки загорілася будівля виробничого приміщення у Фастівському районі. Ліквідували пожежу площею 600 кв. м. Жертв і постраждалих немає», – наголосили рятувальники.
Раніше, ввечері 24 січня, у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що армія Росії атакує регіони України ударними дронами. У 13 областях материкової України тривала повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Справи щодо оборони Харківщини: комітет Ради з нацбезпеки нагадав про «бойовий імунітет» військових
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прокоментував звинувачення щодо представників командування через ситуацію на Харківщині – відповідну заяву комітет оприлюднив 24 січня.
Згідно з нею, комітет розглянув ситуацію на засіданні в п’ятницю і вважає за необхідне наголосити, що заяви та дії, які можуть дискредитувати Збройні сили, «становлять загрозу єдності нашого народу й впливають на обороноздатність держави».
Народні депутати нагадали, що в березні 2022 року ініціювали зміни до законодавства, які передбачають запровадження бойового імунітету під час воєнного стану.
«Комітет нагадує, що бойовий імунітет є правовим запобіжником, який виключає кримінальну протиправність діяння та передбачає можливість обґрунтованого звільнення військовослужбовців (зокрема, представників військового командування) від кримінальної відповідальності за діяння, вчинені в умовах дії воєнного стану, в першу чергу, під час відсічі збройної агресії Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.
Відтак комітет висловив позицію, згідно з якою:
- вбачає в ухвалених рішеннях «ознаки вибіркового застосування норм права, про що свідчить виокремлення певних подій і певних осіб на тлі відсутності належної та своєчасної правової оцінки інших подій та дій інших осіб, на які неодноразово вказував Комітет у своїх рішеннях»
- застосування «надмірно суворих запобіжних заходів» щодо чинних військовослужбовців ЗСУ та учасників бойових дій є непропорційним та могло ґрунтуватися на довільному тлумаченні законодавства; «демонстративне заґратування офіцерів і генералів, відзначених державними нагородами», та надмірні суми застави ставлять знак рівності між «особливо небезпечними злочинцями і людьми, що зі зброєю в руках боронили незалежність України»
- наголошує на необхідності уникнення посадовцями будь-яких заяв або коментарів, які можуть вплинути на формування «хибного враження щодо розслідуваних подій, передчасного уявлення про провину військовослужбовців, чиї дії ще не отримали належної правової оцінки суду»; у комітеті вважають, що будь-які спекуляції на цій темі можуть сприяти намаганням Росії підірвати взаємну довіру суспільства і Збройних Сил
«Комітет надалі відстежуватиме ситуацію щодо кримінально-правового переслідування військовослужбовців Збройних Сил України та інших представників сил безпеки та оборони», – додають парламентарі.
Члени комітету планують заслухати інформацію «профільних органів» на наступному засіданні.
20 січня екскомандувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 5 мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу. Але ДБР увечері того ж дня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння.
22 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку. Раніше 21 січня в цій же справі суд обрав запобіжний захід полковнику Іллі Лапіну.
Генштаб: на фронті відбулося 190 бойових зіткнень, з них майже 80 – на Покровському напрямку
Від початку цієї доби на фронті відбулося 190 бойових зіткнень. Російські війська завдали по території України одного ракетного та 28 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та 37 КАБ, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 24 січня.
«Від початку цієї доби, на Покровському напрямку, росіяни 78 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Мирноград, Шевченко, Єлізаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлине, Новоєлізаветівка, Успенівка, Срібне, Андріївка, Дачне, Улакли та Янтарне. Дотепер триває 12 боєзіткнень», – вказано у дописі.
За даними штабу, сьогодні на цьому напрямку «було знешкоджено 367 окупантів, 186 з них – безповоротно».
«На Торецькому напрямку росіяни 20 разів атакували позиції Сил оборони. Основні зусилля наступу окупанти сконцентрували поблизу Торецька, Кримського, Диліївки, Леонідівки та Щербинівки. На даний час продовжуються два боєзіткнення», – кажуть у ЗСУ.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де противник протягом доби провів 13 штурмів позицій українських підрозділів, 12 атак вже відбиті нашими оборонцями, один бій триває. Ворог завдав 25 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та здійснив 387 артилерійських обстрілів (15 з них - із РСЗВ)», – розповіли у штабі.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
Уряд затвердив повноваження Міністерства національної єдності України
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою визначається діяльність Міністерства національної єдності України, а також регламентуються його повноваження і сфери компетенції, повідомила 24 січня пресслужба відомства.
Передбачено такі повноваження для нового міністерства:
- забезпечення формування та реалізації державної політики з питань національної єдності України та спільного розвитку; української національної самосвідомості; інформаційної політики єдності України та стратегічних комунікацій (у частині повноважень з питань національної єдності України);
- формування та реалізація державної політики з питань забезпечення прав та інтересів осіб, які виїхали за кордон, зокрема внаслідок збройного конфлікту. А також – створення умов для їх добровільного повернення до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні;
- сприяння в координації з МЗС задоволенню національно-культурних, освітніх і мовних потреб осіб, які виїхали за кордон;
- сприяння утвердженню української національної ідентичності й української громадянської ідентичності.
Крім того, уряд схвалив створення Агенції національної єдності, яка «допоможе реалізувати ініціативи щодо взаємодії з українською спільнотою і громадськими організаціями у країнах перебування».
Постановою також затверджено скорочену назву Міністерства національної єдності України – Міннац’єдності.
Віцепрем’єр-міністр України – Міністр національної єдності України Олексій Чернишов зазначив, що міністерство працює над тим, «щоб кожен громадянин, де б він не перебував, почувався частиною сильної та єдиної України».
3 грудня 2024 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на Міністерство національної єдності України. Також 3 грудня Верховна Рада призначила на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності України Олексія Чернишова.