FT: в ЄС обговорюють повернення до закупівель газу з Росії в рамках угоди з припинення війни
Офіційні особи низки країн Євросоюзу розмірковують над можливістю відновлення постачання трубопровідного російського газу до Європи – як про один із пунктів можливої мирної угоди, покликаної завершити війну РФ проти України. Про це пише британська газета Financial Times із посиланням на високопоставлені джерела, знайомі з переговорами.
За даними FT, цю ідею підтримують деякі представники Німеччини й Угорщини, а також низки інших країн Євросоюзу. Вони розглядають це як можливість знизити ціни на енергоносії на європейському ринку, що помітно зросли за роки війни, одним із наслідків якої стало різке скорочення імпорту російського газу до Європи.
Водночас плани відновити імпорт газу з Росії викликали різку критику в дипломатів із Брюсселя і країн Східної Європи, пише FT. Видання цитує неназваного представника однієї з цих країн: «Це безумство. Якими ідіотами потрібно бути, щоб навіть думати про це як про можливий варіант?»
Газета зазначає, що подібні плани викликали занепокоєння і в американських експортерів зрідженого природного газу (ЗПГ), які останнім часом помітно збільшили постачання цієї сировини до Європи.
До повномасштабної війни Росії проти України на частку російського трубопровідного газу припадало близько 40% від загального обсягу поставок газу до Євросоюзу, найбільшим імпортером була Німеччина. З 2022 року країни Євросоюзу активно знижували залежність від російського газу, переходячи на постачання із США, Норвегії і Катару. Це привело до втрати Росією домінуючої позиції на європейському газовому ринку.
Євросоюз уже заборонив постачання російського газу морем, але не зміг повністю відмовитися від трубопровідного газу, оскільки від нього залежать деякі європейські країни, зокрема Словаччина й Угорщина.
У січні після того, як Україна завершила транзит російського газу, єдиним трубопроводом, яким паливо надходить до ЄС, залишився «Турецький потік». Представники влади Угорщини, а також Словаччини виступають за відновлення транзиту російського газу через Україну.
Суд у РФ дав 11 років за ґратами харків’янину, який приїхав в окуповане село шукати матір
У Росії Санкт-Петербурзький міський суд засудив до 11 років колонії суворого режиму 29-річного українця Івана Забавського, визнавши його винним у справі про шпигунство, передає кореспондент видання «Медіазона» із зали засідання.
Забавський був заарештований у червні 2023 року. Чоловік жив у Харкові та працював у кафе з шаурмою. Його мати Марина Забавська після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну залишалася у селі Тавільжанка Куп’янського району в Харківській області.
У вересні рідна сестра Марини загинула під час обстрілу. До села підійшли російські війська, і жінка вирішила поїхати до Росії. Зв’язку в Тавільжанці не було, Іван не міг знайти матір. Тоді він вирішив поїхати до Тавільжанки як водій із вантажем гуманітарної допомоги – інші машини до прифронтової зони не пропускали. Відтоді він зник, а село опинилося під російською окупацією. Сусіди говорили Марині Забавській, що бачили, як її сина забирають російські військові.
Лише в травні 2023 року російське міністерство оборони відповіло Забавській, що її син перебуває в Росії та був затриманий «за протидію спеціальної військової операції». Таке формулювання часто фіксується в листуванні російських військових із рідними цивільних заручників з України.
Суд розпочав розглядати справу Забавського за статтею про шпигунство лише влітку 2024 року. Процес відбувався в закритому режимі, подробиці звинувачення невідомі. У дебатах прокурор просив засудити українця до 13 років позбавлення волі.
На Херсонщині протягом минулої доби внаслідок російських обстрілів загинули три людини, десятеро – були поранені, повідомив вранці 30 січня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, 29 січня під російськими ударами опинилися 40 населених пунктів області.
«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили три багатоповерхівки і 22 приватні будинки. Також окупанти понівечили газопровід, гаражі та приватний автомобіль», – зазначив Прокудін.
В обласній військовій адміністрації також повідомили, що вранці в регіоні були поранені ще троє людей: двоє жінок під час обстрілу Херсона і чоловік у Бериславі.
«У 48-річної жінки діагностували вибухову травму й контузію. Їй надали медичну допомогу. 61-річну жінку – шпиталізували. Через ворожу атаку вона дістала вибухову травму і ампутацію руки… Внаслідок ворожої атаки (по Бериславу – ред.) 48-річний місцевий житель дістав вибухову травму та поранення ноги», – йдеться в повідомленні.
Тим часом, на Донеччині, за словами голови ОВА Вадима Філашкіна, через російські удари загинула одна людина в Сіверську, четверо – постраждали: у Покровську і Білицькому Добропільської громади.
«Всього за добу росіяни 16 разів обстріляли населені пункти Донеччини», – повідомив голова ОВА, додавши, що внаслідок цього пошкоджені приватні будинки, багатоповерхівки, господарчі споруди, адмінбудівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Максим Буткевич про російський полон, ціну обміну, «визнання окупації» та відповідальність за війну
«Для мене питання відповідальності є ключовим», – говорить в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки український правозахисник і журналіст Максим Буткевич, який після повномасштабного вторгнення став добровольцем і на понад два роки потрапив у російський полон.
Буткевича, який командував взводом і потрапив у полон у червні 2022-го під час виконання бойового завдання в селищі Мирна Долина на Луганщині, «засудили» за нібито «насильство над цивільними» на 13 років тюрми. Згодом він повідомив, що визнав провину під загрозою тортур.
У в’язниці та колонії, яку російські сили створили на окупованій території України, Максим Буткевич, який з 2014 року виступав на захист політичних бранців Кремля та порушував проблему квазісудів над громадянами України на окупованих територіях Донбасу, сам зазнав побиття та відчув на собі чимало тих методів тиску на людину та порушення її прав, проти яких боровся багато років.
У жовтні минулого року його обміняли разом з кількома іншими засудженими військовополоненими. І з того часу український правозахисник веде активну адвокаційну та роз'яснювальну роботу про порушення прав людини Російською Федерацією в перебігу її понад 10-літньої війни проти України.
Зустрівшись з кореспонденткою Голосу Америки у Вашингтоні, Буткевич сказав, що велика війна та ув’язнення лише укріпили його віру в міжнародний захист прав людини.
Він розповів Голосу Америки про те, для чого Росія фабрикує судові справи проти військовополонених, про брутальність, яка стала для росіян повсякденністю, про те, чим можна пожертвувати для укладення миру, і про те, як порозумітися українцям після війни.
Окрему увагу у розмові з кореспонденткою Голосу Америки він приділив питанню відповідальності за злочини російської влади, яку доведеться понести усім росіянам, а не лише очільникам російської держави.
Повітряні сили: вночі збили 37 російських дронів, 39 – «локаційно втрачені»
Російські війська в ніч на 30 січня атакували Україну 81-м ударним безпілотником типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків: Курська, Орла, Міллерова і Приморсько-Ахтарська в РФ, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 37-ми ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Херсонській та Одеській областях. 39 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що внаслідок російського удару постраждали Чернігівщина, Сумщина, Одещина і Полтавщина.
«Уражено промислові підприємства, приватні й багатоквартирні будинки, автотранспорт. Ворожий ударний БпЛА влетів у багатоповерхівку в Сумах. На жаль, є загиблі, спеціальні служби ліквідовують наслідки, постраждалим надається допомога», – повідомили військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Суворо засекречене розташування: як працюють медики у стабілізаційному пункті для військових (відео)
Розташування цього фронтового стабілізаційного пункту заховане від сторонніх очей і суворо засекречене. Лікарі тут рятують життя бійців, яких привозять з передової з чисельними пораненнями. Під час одного такого порятунку на місці побували кореспонденти телеканалу «Настоящее Время». Більше подробиць – дивіться.
«Жахливий російський злочин» – Зеленський про удар по Сумах
Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття родинам чотирьох людей, загиблих унаслідок здійсненої російськими військовими повітряної атаки по багатоповерхівці в Сумах. Ще дев’ятеро людей, серед яких дитина, зазнали поранень, на місці ще тривають рятувальні роботи, відзначив глава держави зранку 30 січня.
«Жахлива трагедія, жахливий російський злочин. Дуже важливо, щоб світ не робив пауз у тиску на Росію за цей терор. І я вдячний усім лідерам, які висловлюються на підтримку України, українців», – написав глава держави в телеграмі.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російський лідер Володимир Путін продовжує свої намагання втягнути президента США Дональда Трампа у двосторонні переговори без України, нав’язати Трампові бажані рамки переговорів і змусити його мимоволі підтримати російські заяви про нібито нелегітимність нинішнього українського уряду, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Заяви Путіна 28 січня є частиною постійних зусиль позиціонувати себе як рівного Трампу і зміцнити його давню віру в те, що Росія є великодержавним спадкоємцем Радянського Союзу. Заяви Путіна також створюють умови для порушення Росією будь-яких майбутніх мирних угод з Україною, на посередництво в яких може розраховувати Трамп, і є ще одним свідченням того, що Путін не зацікавлений у компромісах щодо своїх вимог повної зміни режиму і позбавлення сили української армії як умов миру», – йдеться у звіті.
В ISW зазначили, що такі намагання Путіна «також є частиною узгоджених зусиль Росії змусити Захід визнати і схвалити російські заяви щодо нелегітимності нинішнього українського уряду».
«Давня теорія перемоги Путіна ґрунтується на припущенні, що Захід залишить Україну, і лише непохитна підтримка Заходу й послідовне надання Києву західної військової допомоги можуть змусити Путіна відмовитися від своєї теорії і прийняти необхідність запропонувати поступки, необхідні для врегулювання конфлікту, і прийнятні для Сполучених Штатів, Європи й України», – йдеться в повідомленні.
В ISW зазначили, що продовжують вважати, що лише США можуть надати Україні критично важливу зброю і військову техніку «в масштабах, швидкості й регулярності, необхідних для захисту України від Росії, а західні офіційні особи нещодавно запропонували європейським державам посилено допомагати США у фінансуванні військової допомоги Україні».
Читайте також: Переговорний майданчик без України «не матиме реальних результатів» – Зеленський
Президент Росії Володимир Путін 28 січня заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним».
Днями Путін заявив, що готовий до мирних переговорів і зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Він також стверджував, що якщо мирні переговори почнуться в рамках нинішнього правового поля, вони будуть нелегітимними через українське законодавство, яке забороняє Зеленському вести прямі переговори з Путіним.
Дональд Трамп напередодні вперше безпосередньо звернувся до лідера Росії Путіна із закликом зупинити війну в Україні:
«З огляду на все це я збираюся зробити Росії, чия економіка зазнає краху, і Путіну дуже велику послугу. Домовитеся зараз і припиніть цю безглузду війну! Далі буде гірше».
Трамп пригрозив накласти великі податки, тарифи та санкції на всі товари, які йдуть із РФ до США та інших країн.
Спікер лідера РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков відреагував на де-факто ультиматум Трампа, заявивши, що не бачить у його заяві «особливо якихось нових елементів».
Київ наполягає, що переговори щодо України неможливі без її участі.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на останню заяву Путіна щодо переговорів, заявивши, що той «робить усе, щоб затягнути війну».
Раніше Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що постійні заяви Путіна про начебто нелегітимність українського президента Володимира Зеленського підтверджують, що усунення легітимного демократичного уряду України є однією з передумов Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів.
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 158 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Найбільше боїв – на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 72 штурмових і наступальних дії агресора в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Миролюбівка, Лисівка, Відродження, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Андріївка, Дачне й Улакли», – йдеться в повідомленні.
На Лиманському напрямку, за даними Генштабу, війська РФ атакували 26 разів, намагаючись просунутися вперед поблизу Новоєгорівки, Копанок, Макіївки, Новолюбівки, Торського, Ямполівки і Зеленої Долини.
За даними командування, також бої тривали на Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямку і на Курщині.
На Харківському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках штурмових і наступальних дій військ РФ не було, кажуть у Генштабі.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 43 авіаційних удари, скинувши 96 КАБ, застосував 2120 дронів-камікадзе. Крім цього, здійснив більш ніж п’ять тисяч триста обстрілів, з них 90 – із РСЗВ», – йдеться в повідомленні.
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що «доручив посилити командний склад військ на Донеччині» і направив генерал-майора Михайла Драпатого, командувача Сухопутних військ, для керівництва оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця». «Це – найжорстокіші напрямки боїв», – зазначив Зеленський.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня в ефірі Радіо Свобода казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: 1270 військових за добу
Російська армія за минулу добу втратила у війні проти України 1270 військових, а загалом від початку повномасштабного вторгнення – близько 835 940 осіб – такі дані станом на ранок 30 січня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ в українському командуванні заявили про такі:
- танки ‒ 9890 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20614 (+17)
- артилерійські системи – 22412 (+17)
- РСЗВ – 1264
- засоби ППО ‒ 1050
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23510 (+54)
- крилаті ракети ‒ 3054
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 35451 (+85)
- спеціальна техніка ‒ 3725 (+4).
Міністерство оборони Великої Британії раніше заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, зазначили у відомстві.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Міські голови кажуть про тиск. Їх штрафують через мобілізацію?
Міські голови отримали штрафи у десятки тисяч гривень за начебто невиконання планів з мобілізації. Це підтвердили очільники міст на Львівщині. Кажуть, що будуть ці штрафи оскаржувати. А претензії щодо себе вважають тиском на місцеве самоврядування та підготовкою до виборів.
А військові переконують: як народні депутати закони написали, так вони і роблять. І дійсно, закон про мобілізацію передбачає, що місцева влада сприяє мобілізації, зокрема має і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК.
Інше питання, як саме міські голови мають доставляти людей? Чи можуть вони відповідати за мобілізацію? Чи штрафуватимуть за зрив мобілізації й інших міських голів? І чи дійсно йдеться про тиск?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Удар РФ по Сумах: кількість загиблих зросла до чотирьох
У Сумах до чотирьох зросло число загиблих внаслідок російського удару в ніч на 30 січня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Станом на 8:00 внаслідок влучання ворожого «Шахеду» в багатоповерховий житловий будинок у Сумах чотири людини загинули і дев’ять зазнали травми різного ступеня тяжкості, з них – 1 дитина», – йдеться в повідомленні.
Державна служба з надзвичайних ситуацій зазначила, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
В ОВА повідомили, що в будинку, де було влучання, зруйновано п’ять квартир на чотирьох поверхах, 12 балконів, пошкоджено скління понад 80 вікон і балконів. Пошкоджень також зазнали понад 20 автомобілів.
За даними міської ради, в ураженому будинку вимкнули електро-, водо- і теплопостачання, також в одному під’їзді немає газу.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Кількість постраждалих у нічному ударі РФ по Сумах зросла до 9 – ДСНС
У Сумах до дев’яти зросло число потерпілих внаслідок нічного російського удару, серед них – дитина, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«30 січня ворог завдав удар по одному з 10-поверхових житлових будинків Сум. У результаті атаки, попередньо, зруйновано дев’ять квартир і 12 балконів», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС кажуть, що їм вдалося врятувати чотирьох людей, серед них – одна дитина, також евакуювали 118 людей, і аварійно-рятувальні й пошукові роботи тривають.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. У міській раді повідомляли про чотирьох постраждалих, ще раніше була інформація про загиблу людину, але вона не підтвердилася.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Атака РФ по багатоповерхівці в Сумах: серед постраждалих є дитина
Місцева влада заявляє, що через атаку дрона у Сумах поранені четверо людей, серед них є дитина.
«Інформація щодо загибелі людини не підтвердилась, але є четверо постраждалих, серед яких 7-річна дитина та 18-річний юнак (він у важкому стані). Усіх шпиталізували», – повідомила у телеграмі пресслужба Сумської міської ради.
Однак, як повідомив голова ОВА Володимир Артюх, внаслідок атаки загинула людина, ще троє поранені, серед них є дитина.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. Повідомлялось про загиблу людину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Сумах безпілотник влучив у багатоповерхівку, загинула людина – влада
У Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок, повідомив виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар.
За його словами, триває рятувальна операція.
За попередніми даними обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинула людина.
Російські війська також вечері 29 січня атакували сусідню Чернігівщину. За даними місцевої влади, безпілотники атакували передмістя Чернігова, є руйнування будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Чернігівщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Міноборони заявили, що Україна готова ділитися бойовим досвідом із НАТО
Україна готова ділитися бойовим досвідом із НАТО, заявив заступник міністра оборони бригадний генерал юстиції Сергій Мельник.
«Співпраця з Об’єднаною конфедерацією офіцерів резерву країн НАТО (CIOR) та Комітетом національних сил резерву НАТО (NCR) допомагає нам зміцнювати систему оборони України та адаптовувати її до стандартів НАТО. Ми також маємо власний унікальний бойовий досвід, яким готові поділитися», – сказав Мельник, якого цитує пресслужба Міноборони.
Зазначається, що українська делегація представила унікальний досвід організації оборони, комплектування та підготовки резервних сил в умовах повномасштабної війни на засіданні NCR та CIOR.
У грудні минулого року генеральний секретар НАТО Марк Рютте повторив заклики до країн альянсу збільшити військові видатки з огляду на дедалі більш нестабільне безпекове середовище. За його словами, країни НАТО не готові до того, що «насувається на нас через чотири чи п’ять років».
«Небезпека суне на нас на повній швидкості. Ми мусимо це визнати: що відбувається в Україні, може статися і в нас. І незалежно від результату цієї війни, ми не будемо в безпеці в майбутньому, якщо не будемо готові мати справу з небезпекою», – вважає він.
Конфлікт між Міноборони та Агенцією оборонних закупівель: боротьба за «оборонку» чи посаду?
На конфлікт між міністром оборони України Рустемом Умєровим і Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) вже відреагували посли країн «Групи семи» (G7). Вони рекомендують якнайшвидше все врегулювати. Так що ж відбувається між двома державними інституціями, які під час повномасштабної війни мали б працювати пліч-о-пліч?
На фронті за добу відбулося 152 бойових зіткнення, ситуація на сході та півдні країни залишається напруженою. Про це у вечірньому зведенні повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де противник 67 разів атакував українські позиції в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Миролюбівка, Лисівка, Відродження, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Андріївка, Дачне та Улакли. Два боєзіткнення тривають досі. Авіаударів керованими авіабомбами зазнали Білицьке, Покровськ та Одрадне.
За зведенням, російські війська збільшили свою активність на Лиманському напрямку, де ЗСУ відбили 26 атак – минулої доби було 10 атак.
На Харківському напрямку російські сили один раз намагались просунутись в напрямку Козачої Лопані, атакували українські позиції (10 разів) на Куп’янському напрямку, а на Сіверському напрямку здійнили шість спроб потіснити українських захисників із займаних позицій в районі Верхньокам’янського, два боєзіткнення досі триває.
Також були російські атаки Краматорському, Торецькому та Новопавлівському напрямках. Натомість на Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках противник активних дій не проводив.
ло понад 150 боїв, противник збільшив активність на Лиманському напрямку
Єврокомісія планує значно підвищити мита на добрива та інші товари з Росії й Білорусі
Європейська комісія планує ухвалити підвищення мит на аграрну продукції та добрива з Росії та Білорусі до 50% – про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на джерела в Брюсселі.
Ухвалення нових обмежень очікується найближчими тижнями. За інформацією Радіо Свобода, планується підвищення мит на сільськогосподарські товари з 0% або низьких відсотків до 50%.
До переліку сільгосппродукції, на яку накладатимуть мито, входять, зокрема, м’ясо та м’ясні субпродукти, молочні продукти, зерно, фрукти, овочі, олії (оливкова, соняшникова, кокосова, кунжутна тощо) та жири, інші продукти), кава, чай, какао, цукор і кондитерські вироби.
Азотні добрива, на додаток до поточного мита в 6,5%, будуть обкладатися додатковим митом, яке буде поступово збільшуватися, починаючи з 40 або 45 євро за тонну, залежно від типу добрива (що відповідає приблизно 13%), до максимального рівня в 315-430 євро за тонну. Це становитиме приблизно 100%, що має фактично припинити імпорт білоруських та російських добрив до ЄС.
Читайте також: АРМА повідомляє про продаж арештованого калію з Білорусі загалом на понад 25 мільйонів гривень
Очікується, що поетапне підвищення мита на добрива має завершитися за три роки, до 2028 року.
Також планується, що білоруська та російська продукція будуть виключені з митних квот Євросоюзу. Це виключить можливість їх поставок за нижчими тарифами.
28 січня Єврокомісія схвалила пропозицію запровадити мита на низку сільськогосподарських товарів з Білорусі та Росії, а також на деякі азотні добрива. Мета пропозиції – зменшити залежність від імпорту з Росії та Білорусі.
Обмеження запроваджують, згідно з пропозицією Єврокомісії, через те, що в 2023 році частка російських добрив в Євросоюзі перевищила 25%, що «становить загрозу для стабільності ринку ЄС».
Сили РФ дронами атакували передмістя Чернігова, є руйнування – влада
Російські війська безпілотниками атакували передмістя Чернігова, є руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні ввечері у передмісті Чернігова пролунав вибух. Армія РФ вдарила безпілотниками по дачному масиву. Є руйнування будинків. В результаті вибуху виникла пожежа», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, жертв немає.