Кличко: у Києві через уламки дрона пошкоджена квартира
В одному з районів Києва в ніч на 31 січня внаслідок падіння уламків збитого російського безпілотника була пошкоджена квартира, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«На Оболоні, за попередніми даними, внаслідок падіння уламків БпЛА, розбите скло і пошкодження балкону в одній із квартир у багатоповерхівці. Рятувальники та медики на місці», – зазначив мер.
За його словами, постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Конфлікт між Міноборони та АОЗ: Мінʼюст отримав скаргу щодо зміни у реєстрі керівника агенції
Міністерство юстиції України 30 січня заявило про отримання скарги від Міністерства оборони України щодо внесення змін у держреєстр стосовно керівника Агенції оборонних закупівель.
«Суть скарги полягає в оскарженні законності зміни керівника ДП «Агенція оборонних закупівель» з тимчасово виконуючого обов'язки директора Жумаділова А.К. на Безрукову М.В., яка була відсторонена від посади директора наказом Міністерства оборони у зв'язку з проведенням службового розслідування», – йдеться у повідомленні пресслужби.
Зазначається, що Міноборони як уповноважений орган управління АОЗ вважає, що рішення про зміну керівника було схвалено з порушенням вимог законодавства та статуту підприємства.
Раніше організація «Центр протидії корупції» заявила про третю за тиждень зміну в держреєстрі щодо керівника Агенції оборонних закупівель –29 січня керівницею АОЗ в реєстрі знову була зазначена Марина Безрукова.
21 січня наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою. Після цього журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що міністерство оборони не погодило це рішення наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
22 січня наглядова рада Агенції оборонних закупівель міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником.
Але 24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що військове відомство не продовжуватиме контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, а також пообіцяв покарати «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель. Також Міністерство оборони відкликало двох представників держави з Наглядової ради.
За словами Умєрова, перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова, який очолює «Державного оператора тилу». Сам Жумадіов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.
Тимчасовий виконувач обов’язків керівника АОЗ Арсен Жумаділов розповів 29 січня в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»), що нині працює разом із відстороненою від управління Мариною Безруковою. За його словами, нині не йдеться про передачу справ, бо вона з посади не пішла, а лише відсторонена, і Безрукова опрацьовує документи, які надійшли в АОЗ до 27 січня.
За його словами, пізніше міністерство має визначатися із постійним керівником Агенції оборонних закупівель.
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Bloomberg: після атаки дронів, схоже, призупинився транзит нафти через російський порт Усть-Луга
У Росії транзит нафти через російський порт Усть-Луга на Балтійському морі, схоже, призупинився, що підтверджує заяви Києва про успішний удар безпілотників по насосній станції, пише агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
Якщо підтвердиться, що удари українських безпілотників пошкодили трубопровідну систему, що живить Усть-Лугу, це може створити нову значну загрозу для світового нафтового ринку, зупинивши постачання нафти з порту на тривалий період.
Джерело повідомило, що 29 січня потоки в Усть-Лузі впали до нуля. Дані про судноплавство, з якими ознайомилося агентство Bloomberg, вказують на те, що танкер вийшов вранці в середу, хоча після цього спостерігається розрив у сигналах від суден. Жодна з компаній не пояснила причину очевидного падіння, і можуть бути періоди, коли судна не завантажуються.
29 січня поінформоване джерело Радіо Свобода повідомило, що дрони Служби безпеки та Сил спеціальних операцій атакували нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь», що живить Усть-Лугу. За даними джерела, на станції пошкоджено фільтраційний насосний майданчик, цистерни з присадками, стався розлив нафтопродуктів і пожежа.
Влада Тверської області Росії заявляла про збиття безпілотників «у районі Андреаполя». Про влучання офіційних повідомлень не було.
Пресслужба російського оператора нафтопроводу відмовилася від коментарів по телефону в четвер.
Минулого року порт обробляв близько 650 000 барелів нафти на добу, або близько 20% від загального обсягу російських морських потоків, свідчать дані, зібрані агентством Bloomberg.
Атака РФ на Сумщину: влада повідомила про влучання «Шахеда» у житловий будинок, є поранені
Російські війська завдали удару дроном по Сумщині – є влучання у житловий будинок, поранені дві людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 30 січня, близько 22:00 години ворог завдав удару по Краснопільській громаді, застосувавши БпЛА «Шахед». Російський безпілотник поцілив у приватний житловий будинок», – йдеться у повідомленні.
За попередніми даними, внаслідок атаки поранень різного ступеня тяжкості зазнали дві людини, їх доправили до лікарні.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах російський безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. За даними ДСНС, загинули дев’ятеро людей, травмовані 13 людей, серед яких 8-річна дівчинка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко вважає необґрунтованою зупинку громадського транспорту під час повітряних тривог – про це він заявив 30 січня.
Він заявив, що взяв участь у круглому столі щодо роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві. Ткаченко висловив переконання, що функціонування міста «має бути збалансованим».
«Безпека та мобільність киян є пріоритетом. Однак, розглядаючи питання зупинки громадського транспорту під час тривог, я не отримав жодних задокументованих аналітичних обґрунтувань цього рішення. Окрім самого рішення, жодних додаткових досліджень чи матеріалів не було надано», – заявив голова КМВА.
Ткаченко також заявив, що позиція військових щодо цього питання офіційно не була представлена. Він також назвав виконання рішення Ради оборони щодо зупинки транспорту вибірковим, адже зупинятися під час тривоги мають і комунальні, і приватні перевізники, «проте на практиці цього не відбувається».
«Очевидно, що ця ситуація потребує фахового перегляду. Всі сторони одностайні: необхідний виважений, комплексний підхід, який врахує як безпекові, так і транспортні аспекти. Ці напрацювання ми зможемо представити на одному з найближчих засіданнях Ради оборони», – додав він.
Раніше, попри прохання киян, міська влада відмовлялася скасувати заборону на рух громадського транспорту в Києві під час повітряних тривог.
У травні 2023 року київська влада змінила правила роботи наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги – відтоді він має довозити пасажирів до найближчого укриття.
Згідно з рішенням місцевої влади, у разі повітряної тривоги КП «Київпастранс» та приватні компанії, які надають послуги з перевезення пасажирів, мають робити зупинку біля найближчого укриття для населення, розміщеного за маршрутом руху.
Очільник МАГАТЕ Гроссі наступного тижня відвідає Україну
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі наступного тижня, 4 лютого, відвідає Україну.
Це буде 11-та місія в Україну під керівництвом Гроссі з лютого 2022 року.
«Поки триватиме ця жахлива війна, МАГАТЕ залишатиметься присутнім і залишатиметься активним, зосередженим на тому, щоб робити все можливе для підтримки ядерної безпеки в надзвичайно складних обставинах. Оскільки загальна ситуація все ще залишається нестабільною та крихкою, наша робота там залишається важливою», – заявив Гроссі, якого цитує пресслужба МАГАТЕ.
Зазначається, що гендиректор агенції прибуде в Україну для участі у зустрічах «на високому рівні в Києві, під час яких обговорюватимуться поточні зусилля МАГАТЕ запобігання ядерній аварії під час військового конфлікту».
Протягом останнього тижня команди МАГАТЕ, присутні на українських атомних електростанціях (АЕС), продовжували повідомляти про постійні ризики, з якими стикаються об’єкти, а також про численні ознаки військової активності поблизу об’єктів.
На Південноукраїнській АЕС команді повідомили, що одна з двох ліній 750 кВ станції була відключена в середу вранці через невизначені військові дії. В результаті один з трьох реакторів станції тимчасово знизив потужність, але пізніше того ж дня повернувся до номінальної потужності.
На Запорізькій АЕС (ЗАЕС) команда МАГАТЕ щодня чула вибухи, що долинали ззовні станції, в тому числі кілька вибухів на близькій відстані вранці 30 січня. Повідомлень про пошкодження на самій станції не надходило.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Командування: Сили оборони відбили 10 спроб військ РФ просунутися на Краматорському напрямку
Сили оборони продовжують «стримувати натиск окупаційних військ», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у вечірньому зведенні. Від початку доби на фронті, за даними командування, відбулося 125 бойових зіткнень.
Зокрема, до трьох зросла кількість відбитих російських атак на Куп’янському напрямку – поблизу Петропавлівки, Загризового та Нової Кругляківки.
«На Лиманському напрямку за сьогодні російські війська атакували українських захисників в районах населених пунктів Копанки, Балка Журавка, Ямполівка, Зелена Долина, Терни та Колодязі. Наші воїни відбили дев’ять ворожих атак», – йдеться в зведенні.
Російська армія дев’ять разів намагалася потіснити підрозділи ЗСУ на Сіверському напрямку, біля Білогорівки та Верхньокам’янського.
Читайте також: Бої за Велику Новосілку: до чого готуються на Запорізькому фронті?
Ще 10 спроб російських загарбників просунутися вперед українські війська відбили на Краматорському напрямку – в районах Оріхово-Василівки, Новомаркового, Ступочок, Часового Яру та Предтечиного.
Триває одне зіткнення на Торецькому напрямку, де армія РФ 13 разів намагалася просунутися вперед поблизу Торецька, Диліївки, Щербинівки та Кримського.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 51 раз атакував наші позиції в районах населених пунктів Малинівка, Єлізаветівка, Водяне Друге, Новоторецьке, Промінь, Покровськ, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Ясенове, Шевченко та Дачне. Сім боєзіткнень тривають досі», – повідомляє штаб.
Війська Росії один раз атакували українські позиції на Новопавлівському напрямку, чотири рази – Гуляйпільському. Крім того, на Придніпровському напрямку російські військові сім разів намагалися витіснити із українські підрозділи, «успіху не мали, зазнавши втрат – відступили».
Зеленський запропонував президенту Лівану створити продовольчий хаб у його країні
Президент Володимир Зеленський провів першу розмову з президентом Лівану Джозефом Ауном після його обрання – про це він повідомив 30 січня.
Зеленський розповів, що привітав Ауна з обранням на посаду та подякував його країні за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.
«Попри російську агресію Україна залишається надійним гарантом глобальної продовольчої безпеки. Я запропонував створити в Лівані продовольчий хаб для підтримки населення країни», – заявив він.
Читайте також: Новий президент Лівану та урок для України. До чого тут тактика Путіна?
Також, за словами президента, сторони обговорили посилення двосторонньої співпраці, зокрема у торговельно-економічній сфері.
Пресслужба президента Лівану наразі не коменувала розмову.
Парламент Лівану 9 січня обрав президентом країни 60-річного головнокомандувача армії Джозефа Ауна.
У Покровську на Донеччині троє людей поранені FPV-дроном – ОВА
У Покровську на Донеччині троє людей поранені FPV-дроном, пошкоджена автівка, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, також у Білицькому Добропільської громади, на яке сили РФ скинули 500-кілограмову керовану авіабомбу, поранені дві жінки 44 і 47 років. Пошкоджено чотири двоповерхівки і адмінбудівлю.
У Єврокомісії заперечили зв’язок між мирними переговорами і купівлею газу в Росії
У Євросоюзі заперечили, що пов’язують можливість купівлі газу Росії з мирними переговорами щодо війни в Україні – про це 30 січня заявила Паула Піньо, речниця голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
«На цей момент ми не проводимо ніяких зв’язків із мирними переговорами. Коли б ці перемовини не відбулись, коли цей момент настане, це буде відбуватися за участі України, і ми не підтверджуємо жодних зв’язків, про що повідомлялось у статті сьогодні зранку, щодо транзиту газу та будь-яких мирних перемовин», – заявила Піньо.
Читайте також: Вирішуватиме Єврокомісія – Стефанішина про відновлення транзиту російського газу через Україну
Відповідаючи на питання на пресконференції, Піньо також підтвердила заявлене після початку повномасштабного вторгнення до України прагнення ЄС поступово відмовитись від імпорту російського газу. Торік фон дер Ляєн припустила, що ЄС може розглянути питання про заміну російського імпорту зрідженого газу на американський.
Раніше газета Financial Times з посиланням на власні джерела повідомила, що в ЄС обговорюють можливість відновлення закупівель російського трубопровідного газу в рамках потенційного врегулювання війни РФ в Україні.
Як пише видання, пропозиція відновити закупівлі російського газу наштовхнулася на негативну реакцію з боку головних союзників України в ЄС і посадовців деяких східноєвропейських держав блоку.
Зеленський повідомив про «довгу розмову» з очільником ГУР Будановим
Президент України Володимир Зеленський повідомив про «довгу розмову» з начальником Головного управління розвідки Міноборони Кирилом Будановим.
«Була також сьогодні довга розмова з Будановим щодо наших завдань і перспектив, різних сценаріїв. Важливо діяти активно», – заявив він у своєму відеозверненні.
Зеленський розповів, що була доповідь Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо фронту та Курської операції.
Минулого року українські ЗМІ кілька разів писали, що Володимир Зеленський планує замінити очільника ГУР. Публічно президент заперечував цю інформацію, а Буданов такі повідомлення називав черговим «вкидом».
Безрукова каже, що Умєров не відповідає на її пропозиції «деескалації» щодо АОЗ
Відсторонена керівниця Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова стверджує, що готова владнати конфлікт з міністром оборони Рестемом Умєровим, але він не відповідає на дзвінки. Про це вона сказала в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live)
«Дзвонила вчора. Написала повідомлення, коли він не відповів. Але я готова до комунікації. Зараз дуже важлива деескалація. Ми не маємо права гратися в емоції, ми не маємо права гратися в повноваження. Я абсолютно вітаю деескалацію. Це те, що я просила ще до посту Рустема Енверовича. Я просила деескалації», – сказала Безрукова.
Як Китай забезпечує воєнну машину РФ критично важливими рідкісними металами (розслідування)
Кулі, танкові снаряди, крилаті та балістичні ракети. Це озброєння Росія застосовує у війні проти України. Виробляють її, зокрема, з використанням рідкісних металів та напівметалів: галію, германію та стибію.
Журналісти «Схем» (проєкт розслідувань Радіо Свобода) встановили, що після запровадження західних санкцій найбільшим, а подекуди й єдиним, постачальником цих металів до Росії став Китай.
Близько двох десятків компаній – зокрема державних – експортують підсанкційні галій, германій та стибій з Китаю до Росії, де їх отримують фірми, які співпрацюють з оборонними підприємствами.
І хоча влада Китаю заперечує підтримку Росії у війні проти України, дані про експорт цих надважливих для виробництва зброї металів вказують на зворотнє.
Ба більше, саме ці хімічні елементи використовують зокрема й для виробництва ядерної зброї, тоді як публічно Китай закликає Росію утриматися від ядерних ударів по Україні.
Як Китай стає монополістом на ринку поставок підсанкційних рідкісних металів до Росії? Які компанії в Росії їх закуповують та для яких оборонних підприємств? Та як Кремль використовує ці речовини у війні проти України?
Удар РФ по Сумах: рятувальні роботи завершені, число жертв зросло
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Сумах зросла до дев’яти людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними служби, протягом 19 годин рятувальники розбирали завали, дістаючи з-під руїн тіла, аварійно-рятувальні та пошукові роботи завершені.
Унаслідок атаки РФ у Сумах травмовані 13 людей, серед яких 8-річна дівчинка. Пошкоджені два багатоквартирні будинки та понад 20 автомобілів.
Читайте також: «Жахливий російський злочин» – Зеленський про удар по Сумах
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах російський безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. За даними прокуратури, серед загиблих – три подружжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Спорожнілі та розбиті обстрілами вулиці Покровська (фотосвідчення)
Ситуація у Покровську змінюється дуже стрімко. Ще в грудні тут було набагато більше людей та машин. Зараз же місто зовсім спорожніло. Над ним активніше почали літати російські FPV-дрони. Люди намагаються зайвий раз не виходити на вулицю.
За останніми офіційними даними, у Покровську залишається близько 7 тисяч людей. Війська РФ вже менше, ніж за три кілометри від міста. За даними ЗСУ та ISW, агресор намагається обійти та оточити Покровськ, а також заблокувати логістику підрозділів ЗСУ, які його обороняяють.
Яким став Покровськ тепер? Розповідаємо у фоторепортажі.
Безладдя чи безвладдя. Конфлікт між Міноборони і АОЗ ледь не зірвав постачання зброї?
- Що відбувається між АОЗ і Міноборони?
30 січня без якихось оголошень чи пояснень, керівником Агенції оборонних закупівель у державному реєстрі знову було вказано Марину Безрукову. За кілька днів до цього всупереч рішенню Наглядової ради АОЗ міністр оборони Рустем Умєров відмовився продовжувати контракт із Безруковою і призначив на її місце Арсена Жумаділова.
- Це могло зірвати поставки зброї? Чому Зеленський мовчить?
Через це рішення контракти на закупівлю зброї для ЗСУ могли бути заблокованими. На конфлікт між міністром оборони України Рустемом Умєровим і Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) вже відреагували посли країн «Групи семи» (G7).
Національна асоціація оборонної промисловості України (NAUDI) звернулася до президента України, Верховного Головнокомандувача ЗСУ Володимира Зеленського із проханням невідкладно втрутитися в ситуацію, що склалася навколо державного підприємства «Агенція оборонних закупівель».
То що ж відбувається між АОЗ і Міноборони? І хто насправді керує закупівлею зброї?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
СБУ ідентифікувала російських командувачів, відповідальних за удар по гіпермаркету в Харкові
Служба безпеки України встановила особи російських командувачів, які віддали накази вдарити по будівельному гіпермаркету в Харкові – тоді загинули 19 людей. Про це відомство заявило 30 січня.
«Встановлено, що наказ здійснити авіаудар по Харкову віддав командувач угруповання «Північ» збройних сил РФ генерал-полковник Олександр Лапін. Після цього начальник штабу цього угруповання генерал-лейтенант Валерій Солодчук організував підготовку плану повітряної атаки», – заявляє служба.
За даними слідства, до планування та здійснення бомбардування також були причетні троє підлеглих Лапіна:
- командувач 6-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Росії генерал-лейтенант Олег Маковецький
- начальник штабу 6-ї армії військово-повітряних сил Росії генерал-майор Юрій Подоплєлов
- командир 47-го бомбардувального авіаційного полку 6-ї армії військово-повітряних сил Росії полковник Олексій Лобода
За даними СБУ, для здійснення удару російські війська підняли в повітря бомбардувальники Су-34, які здійснили запуск по харківському гіпермаркету трьох авіабомб УМПБ Д-30СН. Дві бомби влучили в будівлю цивільного об’єкта, ще одна – впала поблизу торговельного центру і не вибухнула.
Читайте також: СБУ заявляє про затримання коригувальників РФ на півдні, один із яких неповнолітній
На підставі зібраних доказів слідчі заочно повідомили п’ятьом фігурантам про підозру в порушеннях законів і звичаїв війни, які спричинили загибель людей і вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Після того, як Європейський Союз та Сполучені Штати запровадили відповідні санкції у 2022 році, Китай став для Росії єдиним джерелом галію та германію, а також – одним з лідерів у постачанні стибію, хімічних елементів, необхідних для виробництва зброї, зокрема ядерної. Імпортують ці метали в Росію державні та приватні компанії, які так чи інакше повʼязані з російським військово-промисловим комплексом, купуючи їх у китайських фірм з державним капіталом. Про це йдеться у розслідуванні «Схем», проєкту Радіо Свобода.
Статус «обмежено придатні»: чому влада йде на поступки і продовжує термін проходження ВЛК?
Що буде після 5 лютого цього року? Це одне із головних питань, якими зараз задаються військовозобов’язані зі статусом «обмежено придатні». Адже, за законом, до цього часу вони повинні пройти перекомісію. Тобто повторну ВЛК. Це пов’язано з законодавчими змінами і вилученням статусу «обмежено придатний». Але, лише за офіційними даними від заступниці глави Офісу Президента Ірини Верещук, щонайменше мільйон громадян не встигають зробити це до зазначеного терміну. Відтак влада ініціювала продовження терміну проходження медогляду. Проте, коли саме це рішення буде ухвалене – поки неясно.
Радіо Свобода зібрало відповіді на найпоширеніші питання, які виникають у людей щодо цієї проблеми.
Медійного розголосу історія із повторним проходженням ВЛК для людей зі статусом «обмежено придатний» набула у січні 2025року. Саме тоді представники різних ТЦК публічно нагадували військовозобов’язаним: якщо не пройти медогляд вчасно – буде штраф. Сума цього штрафу від 17 тисяч гривень. І якщо з цим все зрозуміло: не пройшов ВЛК – отже порушив закон, то питання про те, чи військовозобов’язаний сам повинен проходити ВЛК, чи очікувати повістку з направленням на медогляд, викликало шквал обговорень.
Харків’янину Дмитру Загребельку 39 років. Нині він один із тих, хто проходить повторну ВЛК. Повістки йому не надсилали, вирішив піти сам, розповів Дмитро у коментарі Радіо Свобода.
«У 2024 році змінили закон. Тепер я повинен заново пройти ВЛК, щоб визначити придатний я чи не придатний. Для цього я пішов сам у грудні. Чому у грудні, бо до цього я лікувався. У мене розсіяний склероз. Коли я пішов – навіть мови не було про те, що будуть штрафи. Всі знали, що потрібно пройти до лютого, але що буде, якщо ти не прийдеш ніхто не знав. Це мене не зупинило. Потрібно пройти, я пішов проходити», – каже Дмитро.
Щоправда, так як Дмитро чинять далеко не всі. І пояснюють це дуже просто: «повістки не було, то і ВЛК проходити не буду». Юристи з такими аргументами погоджуються, бо у законі немає чіткості.
«Закон передбачає, що обмежено придатні особи або військовозобов’язані зі статусом «обмежено придатні» потребують проходження повторної військово-лікарської комісії. Саме ця фраза, що вони підлягають проходженню, не має зобов’язуючого характеру», – пояснює нечіткість формулювання радник юридичної фірми Asters Антон Сінцов.
далі читайте тут
Швеція надає Україні найбільший пакет військової підтримки на понад 1,17 млрд євро
Уряд Швеції надає Україні «найбільший на цей час» пакет військової підтримки вартістю в 13,5 мільярда шведських крон (більше ніж 1,17 мільярда євро) – про це його пресслужба повідомила 30 січня.
Очікується, що пакет, поміж іншого посилить далекобійні можливості України, адже передбачає близько 1 мільярда шведських крон на підтримку українського виробництва далекобійних ракет і безпілотників.
«Пакет поділено на вісім компонентів, найбільший з яких складається з різноманітних закупівель нового обладнання – насамперед у шведської та інших європейських оборонних галузей – з метою передачі Україні», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Швеції затримали чоловіка, який намагався в’їхати автомобілем на територію посольства РФ
Уряд уточнює, що до пакету входять такі складові:
- закупівлі військового обладнання для ЗСУ на суму приблизно 5,9 мільярда шведських крон
- фінансова допомога на суму приблизно 2,8 мільярда шведських крон, яка піде на пожертви у фонди закупівлі техніки, в тому числі через оборонні можливості
- передача матеріальних засобів від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну на суму приблизно 3,3 мільярда крон. Зокрема, планується передати 146 вантажних автомобілів, 16 бойових катерів, 23 одиниці озброєння морського призначення, боєприпаси, 1 500 протитанкових ракет TOW, 200 одиниць протитанкової зброї, піхотне спорядження та засоби захисту
- виділення близько 180 мільйонів крон на надання послуг через Шведське агентство оборонних досліджень і Шведський університет оборони
- близько 650 мільйонів крон на навчання українских військових
- 400 мільйонів крон на заходи з обслуговування раніше наданої шведської техніки
Шведський уряд додав, що військова допомога Україні завжди ґрунтується на основі її потреб і пріоритетів.
Міністр оборони України Рустем Умєров прокоментував дані про пакет допомоги, наголосивши, що еквівалент 178 мільйонів доларів підуть на датську модель для підтримки виробництва озброєнь українським ОПК.