Ракетний удар РФ по житловому будинку в Полтаві: загинули дві людини, серед постраждалих є дитина
Унаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Полтаві загинули дві людини, ще семеро постраждалі, серед яких є дитина, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, надзвичайники врятували 21 людину.
Внаслідок російського удару зруйновано під’їзд із 1 по 5 поверх, виникла пожежа. Пошкоджені сусідні будинки та 12 авто.
Також Полтавська ОВА повідомила, що російські війська атакували область, є пошкодження енергетичної інфраструктури в Миргородському районі – без світла залишилися 164 побутових та один юридичний споживачі.
Сили РФ вночі та вранці 1 лютого атакували Харків, Полтаву та Запоріжжя, є загиблі та постраждалі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Запоріжжя вночі масовано атакували російські дрони, є постраждалий – влада
Російські війська вночі масовано дронами атакували Запоріжжя, постраждала людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«18 шахедів скерували росіяни на Запоріжжя цієї ночі. Такий вигляд має один з понівечених будинків. За уточненою інформацію через ворожу атаку на Запоріжжя дістав поранення 57 річний чоловік. Медики надали необхідну допомогу. Від госпіталізації відмовився», – написав він у телеграмі.
За даними ДСНС, вночі 1 лютого з 00:50 до 01:40 армія РФ завдала 16 ударів БпЛА по Запоріжжі. У різних районах міста сталися пожежі – вогнеборці приборкали всі пожежі, на місцях ліквідації наслідків російських атак працюють усі екстрені служби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Втрати військ Росії у війні перевищили 839 тисяч – дані Генштабу ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 839 040 військових, за добу – 1430 – такі дані станом на ранок 1 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ в українському командуванні заявили про такі:
- танки ‒ 9902 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20653 (+22)
- артилерійські системи – 22493 (+48)
- РСЗВ – 1266 (+1)
- засоби ППО ‒ 1050
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 23694 (+121)
- крилаті ракети ‒ 3054
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 35629 (+77)
- спеціальна техніка ‒ 3727 (+1).
Міністерство оборони Великої Британії раніше заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, зазначили у відомстві.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Війська РФ завдали удару по Харкову, є загибла і постраждалі – Синєгубов
Російські війська завдали удару по Харкову, є загибла і постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, внаслідок ворожого удару жінка близько 60 років загинула. На цю хвилину, 5 постраждалих внаслідок прильоту у Холодногірському районі», – написав він телеграмі.
За даними місцевої влади, російські війська вдарили по Харкову «Шахедом», приліт був у Холодногірському районі у межах житлової забудови. Виникла пожежа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
AP: Трамп каже, що США мали «дуже серйозні» дискусії з Росією щодо війни проти України
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив 31 січня, що його адміністрація вже провела «дуже серйозні» дискусії з Росією щодо війни проти України. Про це він заявив журналістам в Овальному кабінеті, передає агентство AP.
Трамп припустив, що він і президент Росії Володимир Путін незабаром можуть вжити «значних» заходів для припинення війни.
«Ми будемо говорити, і я думаю, що, можливо, зробимо щось значне. Ми хочемо покласти край цій війні. Ця війна не почалася б, якби я був президентом», – заявив він.
Трамп не сказав, хто з його адміністрації контактував з росіянами, але наголосив, що обидві сторони «вже спілкувалися».
На запитання, чи спілкувався він уже безпосередньо з Путіним, Трамп відповів стримано, що «не хоче» відповідати.
Трамп неодноразово заявляв, що не допустив би повномасштбного вторгення Росії до України, якби був на посаді. Водночас він був президентом з 2016 по 2020 рік, коли російська агресія тривала на сході України.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна Росії проти України не закінчиться досягненням «максималістських цілей» сторін, і повторив, що обом їм доведеться піти на поступки на можливих майбутніх переговорах.
Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Втім, на пресконференції 7 січня він сказав, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
20 січня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що Росія відкрита для діалогу з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо України. Путін також привітав Дональда Трампа зі вступом на посаду президента США і заявив, що Росія сподівається будувати діалог зі Штатами «на основі взаємоповаги».
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Путін 20 січня повторив, що Кремль готовий вести переговори зі Сполученими Штатами щодо війни РФ проти України, але дав зрозуміти, що зберігає свої вимоги щодо повної капітуляції України.
Генштаб ЗСУ: російські війська 54 рази намагалися «вклинитися в оборону» на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 132 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 31 січня.
Зокрема, російські війська двічі атакували поблизу Вовчанська на Харківщині і сім разів намагалися просунутися до позицій Сил оборони біля Лозової, Богуславки, Піщаного, Петропавлівки та Загризового на Куп’янському напрямку.
ЗСУ відбили 11 атак поблизу Зеленої Долини, Новомихайлівки, Новоєгорівки, Макіївки, Ямполівки та Колодязів на Лиманському напрямку. Ще шість разів російські загарбники намагалися просунутися вперед в районах Білогорівки, Верхньокам’янського та Спірного на Сіверському напрямку.
«На Краматорському напрямку активність ворога з початку доби проявилась у чотирьох бойових зіткненнях. Штурмові дії відбувались поблизу населених пунктів Часів Яр, Ступочки, Біла Гора та Предтечине. Ще не завершилось одне з них», – йдеться в зведенні.
Українські підрозділи відбили 10 російських атак на Торецькому напрямку, поблизу Торецька.
«Від початку доби противник 54 рази намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах населених пунктів Машівка, Єлизаветівка, Новоторецьке, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлярівка, Новоандріївка, Олексіївка, Андріївка, Дачне та Улакли. Шість боєзіткнень тривають дотепер», – повідомляє Генштаб.
Сили оборони відбили п’ять російських атак поблизу Костянтинополя та Роздольного на Новопавлівському напрямку. Ще один штурм був відбитий на Гуляйпільському напрямку.
Російські війська один раз безуспішно намагалися просунутися на Оріхівському напрямку. Також армія РФ «не полишає спроб» вибити українські підрозділи з позицій на Придніпровському напрямку, командування зафіксувало три невдалих штурми.
Крім того, ЗСУ відбили 11 російських наступальних дій у Курській області.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня в ефірі Радіо Свобода казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
Одеса: кількість поранених зросла до семи, всі – в стані середньої важкості
Наразі відомо про сімох поранених через російський удар по Одесі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер увечері 31 січня.
«Наразі відомо про сімох постраждалих внаслідок удару російських терористів по історичному центру Одеси. Всі у стані середнього ступеню важкості», – повідомив він.
Кіпер додав, що постраждалим надають необхідну допомогу. На місці продовжують працювати рятувальники.
Офіс генерального прокурора повідомив, що правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактами вчинення воєнних злочинів:
«За даними слідства, 31 січня ввечері збройні сили РФ атакували Одесу балістичними ракетами, попередньо типу «Іскандер». В центральній частині міста руйнувань зазнала будівля готелю, вибито вікна та пошкоджено фасади в прилеглих будинках та приміщеннях».
Прокуратура додала, що інформація про постраждалих і руйнування уточнюється.
Раніше місцева влада повідомила, що російські війська атакували ракетами історичний центр міста.
За даними мера міста Геннадія Труханова, через удар РФ є багато пошкоджень та руйнувань в охоронній зоні ЮНЕСКО, ушкоджена будівля, яка перебуває під посиленим захистом.
Суд у Фінляндії винесе вирок Тордену у справі про воєнні злочини в Україні в березні
У Гельсінкі завершився судовий процес над росіянином Воїславом Торденом, якого звинувачують у скоєнні п’яти воєнних злочинів на сході України у вересні 2014 року у складі неонацистського угруповання «Русич». Вирок буде ухвалений 7 березня, повідомляють фінські медіа, зокрема, національна телекомпанія Yle.
Сторона захисту 31 січня виступила на засіданні суду із заключним словом. Адвокати Тордена вимагали звільнити його. Суд відхилив вимогу та ухвалив залишити росіянина під вартою до оголошення вироку.
Раніше із заключним словом виступила прокуратура. Звинувачення вимагає засудити Тордена до довічного ув’язнення.
Обвинувачений заперечує причетність до воєнних злочинів. Своє перебування у Луганську у 2014 році він пояснив «гуманітарними причинами» та бажанням допомогти місцевим жителям. Росіянин також заперечує, що колись мав командні повноваження в угрупованні «Русич».
Торден, раніше відомий як Ян Петровський, у минулому був одним із командирів радикальної націоналістичної групи «Русич».
Тордена затримали у Фінляндії у середині літа 2023 року. Влада України домагалася його екстрадиції, але Верховний суд Фінляндії відхилив запит Києва через умови утримання ув’язнених в українських колоніях. Після цього фінська влада розпочала власне розслідування стосовно Тордена, пов’язане з воєнними злочинами в Україні.
Тордена внесли до списків санкцій США, Євросоюзу та інших країн, які підтримують Україну. 2016 року його висилали з Норвегії, вважаючи загрозою національній безпеці.
Диверсійно-штурмова розвідувальна група «Русич» складається з радикальних націоналістів та неонацистів та бере участь у війні в Україні з 2014 року. Київ звинувачує організацію у скоєнні воєнних злочинів, у тому числі тортурах та вбивствах полонених та цивільного населення.
На Курському напрямку Росія за січень втратила понад 8000 солдатів – Генштаб ЗСУ
На Курському напрямку Росія за січень втратила понад 8000 солдатів, 3488 з них – безповоротно, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Втрати ворога на даному напрямку протягом січня місяця на цей час складають: 8038 окупантів, з яких 3488 – безповоротно, взято в полон 45 загарбників. Крім того, знищено сім танків, 16 бойових машин піхоти, три бронетранспортери, 12 бойових машин десанту, 40 ББМ, 81 автомобіль, дві артсистеми, 14 мінометів, 95 безпілотних літальних апаратів, дві одиниці інженерної техніки», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, у Курській області українські захисники сьогодні відбили 11 наступальних дій російських сил. Також протягом доби російська авіація завдала 20 ударів, застосувавши 29 керованих авіаційних бомб.
Радіо Свобода не може незалежно верифікувати ці дані про втрати.
Ця інформація оприлюднена на тлі повідомлень ЗМІ про те, що військових із КНДР, які брали участь у бойових діях проти України на боці російської армії у Курській області РФ, відвели з лінії фронту після великих втрат.
Збройні сили України почали операцію в Курській області 6 серпня минулого року, зайнявши понад 1 тисячу квадратних кілометрів. Потім російська армія за допомогою військ КНДР змогла відбити частину території.
У листопаді 2024 року агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні.
Ракетний удар РФ по Одесі: число постраждалих зросло
Кількість постраждалих внаслідок російського ракетного удару по Одесі зросла до трьох людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Раніше було відомо про двох постраждалих.
«Вже відомо про трьох постраждалих внаслідок ворожого ракетного удару по центру Одеси. Поранення голови отримав хлопець 2006 року народження. Його також ушпиталено», – написав він у телеграмі.
За його словами, внаслідок вибухів у приміщеннях низки історичних памʼяток, зокрема літературного, історико-краєзнавчого, археологічного музеїв та музею західного та східного мистецтва, а також у філармонії наявні вибиті вікна та пошкодження фасадів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що серед людей, які були в епіцентрі удару, зокрема й норвезькі дипломатичні представники.
Ввечері 31 січня російські війська завдали ракетного удару по історичному середмісті Одеси, повідомила місцева влада. За попередніми даними, удару було завдано балістикою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міноборони: через ситуацію з керівництвом АОЗ зривів постачання зброї немає
Через ситуацію з керівництвом Агенції оборонних закупівель (АОЗ) зривів з постачанням зброї немає, контрактування проводиться, запевняє Міністерство оборони України.
«Сьогодні зривів з постачанням зброї немає, контрактування проводиться. Фінансовий ресурс, щоби дозволити це робити, є. У нас немає ніяких перепон щодо належного, ритмічного, своєчасного постачання того чи іншого озброєння, військової техніки», – сказав на брифінгу начальник Головного управління контролю оборонних закупівель Сергій Булавко.
За його словами, у відсотковому співвідношенні – 55% озброєння та військової техніки, які були законтрактовані у 2024 році, постачатимуть у 2025 році.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)відсторонена від посади директорки АОЗ Марина Безрукова заявила, що контрактування боєприпасів та постачання через АОЗ від 27 січня може бути заблоковано. За її словами, це може статися через юридичну колізію, яка виникла у зв’язку з рішенням міністра оборони України Рустема Умєрова щодо непродовження контракту з нею та призначення на посаду очільника АОЗ Рустема Жумаділова.
31 січня завершується контракт директорки Марини Безрукової з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ), Міністерство оборони повідомило, що контракт з нею продовжувати не будуть. Перед цим її відсторонили.
У Міноборони України звільнення директорки Агенції оборонних закупівель Марини Безрукової пояснили «необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами».
Безрукова у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») 27 січня стверджувала, що міністр Умєров публічно на нарадах підтримував її діяльність на посаді і не висловлював претензій до якості роботи.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Зеленський: «треба більше темпу в постачанні» зброї до війська
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача – про це він повідомив у вечірньому зведенні 31 січня.
«Багато доповідей. Про постачання у війська – це наша зброя, всі закупівлі, контракти. Все це є. Забезпечення є. Треба більше темпу в постачанні й треба більше таких систем, такої зброї, яка дасть змогу зберігати більше життів наших воїнів, наших людей. Більше замовлень на дрони. Більше інвестицій у розробки роботизованих систем. І більше постачання базової зброї», – сказав він.
Президент додав, що всі необхідні доручення з цього приводу є. За його словами, інші країни готові працювати з Україною для інвестицій у збройне виробництво, і українські дипломати «мають чіткі завдання»:
«Нам потрібно, щоб кошти від партнерів на українську «оборонку» зростали. І зокрема, це має бути KPI – ключові показники ефективності української дипломатії».
Зеленський у листопаді повідомив, що в український оборонно-промисловий комплекс залучено понад мільярд доларів від країн-партнерів, а до роботи в країні залучені понад 40 іноземних оборонних компаній.
Прокудін: житель Берислава загинув учора через удар російського дрона
Російська армія атакувала Берислав дроном напередодні, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 31 січня.
За його словами, сьогодні стало відомо, що внаслідок атаки загинув цивільний:
«Ворог скинув вибухівку з дрона на 69-річного чоловіка, через що він дістав поранення, несумісні з життям», – заявив він.
Також голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про двох поранених внаслідок російських атак у місті протягом дня.
Зокрема, 44-річний чоловік постраждав у Дніпровському районі: «отримав контузію, мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми, уламкові поранення обличчя». Він у лікарні в стані середньої тяжкості.
Читайте також: «За два кілометри – армія РФ»: як виживає малий бізнес у Херсоні під щоденними ударами окупантів
Раніше МВА повідомила про пораненого в тому ж районі: 56-річний чоловік зазнав мінно-вибухової травми та уламкових поранень ніг і грудної клітини, госпіталізований у тяжкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Через ракетний удар РФ по Одесі є поранені та пошкодження в охоронній зоні ЮНЕСКО – Труханов
Через російський ракетний удар по Одесі поранені дві людини, повідомив міський голова Геннадій Труханов.
«Російські терористи атакували історичний центр Одеси ракетами. Наразі відомо про двох постраждалих. Наразі їх транспортують у міські лікарні, де їм буде надана уся необхідна медична допомога», – написав він у телеграмі.
За його словами, також через удар РФ є багато пошкоджень та руйнувань в охоронній зоні ЮНЕСКО, ушкоджена будівля, яка перебуває під посиленим захистом.
Ввечері 31 січня російські війська завдали ракетного удару по історичному середмісті Одеси, повідомила місцева влада.
Близько 19:20 на Одещині було оголошено повітряну тривогу. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Фільм Чернова «2000 метрів до Авдіївки» отримав відзнаку на фестивалі «Санденс»
Український режисер-документаліст Мстислав Чернов отримав приз за режисуру на фестивалі «Санденс» за фільм «2000 метрів до Андріївки» – про це повідомила пресслужба фестивалю 31 січня.
«Нагороду «Режисура: Світове документальне кіно» отримує Мстислав Чернов за «2000 метрів до Авдіївки», – повідомляє фестиваль.
Новий фільм Чернова присвячений одному з епізодів українського контрнаступу 2023 року – боям за село Андріївка, розташоване в 10 кілометрах від Бахмута. Тоді Збройним силам України вдалося вибити російські війська із села, проте через деякий час воно знову ними було захоплене.
У березні 2024 року Чернов отримав кінопремію «Оскар» за документальний фільм «20 днів у Маріуполі». Стрічка розповідає про перші дні російського вторгнення в Україну, зокрема про облогу Маріуполя.
Фільм був також удостоєний Пулітцерівської премії та нагороди Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) у номінації «Найкращий документальний фільм».
Сили РФ завдали ракетного удару по історичному середмісті Одеси – ОВА
Російські війська атакували історичне середмістя Одеси ракетами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Російські терористи атакували історичне середмістя Одеси ракетами. Загроза лишається. Прошу всіх бути в укриттях», – написав він у телеграмі.
Близько 19:20 на Одещині було оголошено повітряну тривогу. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня.
У місті було чутно звуки вибухів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Війська РФ обстріляли прикордоння Чернігівщини, поранена людина – ОВА
Російські війська обстріляли прикордоння Новогород-Сіверщини, поранена людина, повідомив глава Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Росіяни вдарили по прикордонню Новгород-Сіверщини. Під мінометний обстріл потрапив 59-річний цивільний чоловік. Ворог поцілив у його будинок. Чоловіка шпиталізували з уламковими пораненнями», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Нідерланди підготують 26 українців для обслуговування літаків F-16
Нідерланди візьмуть участь у підготовці 26 українців на посади так званих керівників екіпажу літаків F-16, навчання триватиме до кінця квітня, повідомляє пресслужба Міністерства оборони країни.
Зазначається, що ці фахівці відповідають за винищувач перед вильотом та після повернення на базу.
«Командири екіпажів відповідають за фінальні перевірки. Після запуску і завершення всіх перевірок він або вона витягує запобіжні штифти, зокрема, шасі і паливних баків. Після цього F-16 може виїхати з укриття і злетіти. Навіть після повернення командири екіпажів приймають літак у пілота», – йдеться у повідомленні.
Нідерланди виступили з ініціативою сприяти навчанню наземного персоналу F-16.
Разом з Данією і США Нідерланди очолюють так звану Коаліцію з розвитку потенціалу ВПС, одна з її цілей – зробити українські ВПС оперативно сумісними з партнерами по НАТО.
Нідерланди раніше оголосили, що поставлять Україні 24 винищувачі F-16. Самі військово-повітряні сили більше не потребують цих літаків у зв'язку з переходом на F-35. Підготовка українських пілотів здійснюється, серед іншого, через європейський навчальний центр F-16 в Румунії.
Минулого року в Україну були доставлені перші з 24 обіцяних нідерландських винищувачів F-16. Ліцензія на експорт літаків була видана 1 липня, після цього перші обіцяні F-16 були передані Україні. Крім того, як повідомлялося раніше, Нідерланди роблять значний внесок у підтримку та обслуговування літаків.
Наприкінці вересня 2024 року Нідерланди офіційну провели церемонію прощання з винищувачами F-16 – їх замінять F-35.
Справа щодо геноциду. Суд ООН запросив Україну та Росію надати пояснення стосовно зустрічних позовів
Міжнародний суд ООН запросив Україну та Росію до 20 травня і 22 серпня 2025 року відповідно надати пояснення щодо прийнятності зустрічних позовів, поданих РФ в справі «Україна проти Росії», яка стосується звинувачень у геноциді у відповідності до Конвенції щодо запобігання цього злочину, повідомляє суд.
Як повідомляє пресслужба суду, 18 листопада 2024 року РФ подала контраргументи, які містять зустрічні вимоги, у справі щодо звинувачень у геноциді відповідно до Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти Російської Федерації). Згодом Україна заперечила прийнятність зустрічних позовів.
Тому суд запросив Україну та РФ до 20 травня і до 22 вересня 2025 рлку подати свої позиції з цього питання. Після цього суд має вирішити, чи є зустрічні позови допустимими.
Україна подала позов до суду ООН 26 лютого 2022-го зі скаргою, що РФ зловживає Міжнародною конвенцією про запобігання геноциду для виправдання повномасштабного вторгнення: оголошуючи про так звану «спеціальну воєнну операцію» Путін заявляв, що має на меті запобігти геноциду на сході України.
У лютому 2024 року суд ООН у Гаазі ухвалив попереднє рішення щодо юрисдикції у справі України проти Росії про «спотворення поняття геноциду». Суд постановив, що цю справу «можна розглядати далі по суті».
Також суд «погодився вивчити питання і щодо дій України щодо російськомовного населення і визначити, чи мав місце геноцид». Однак, він «відкинув прохання Києва визнати, що Росія використала Конвенцію про геноцид як привід для вторгнення».
Міжнародний суд ООН «лише частково» визнав свою юрисдикцію у справі України проти РФ щодо «геноциду».
Зокрема, суд визнав, що він має юрисдикцію для запиту України «винести рішення та заявити, що немає достовірних доказів того, що Україна несе відповідальність за вчинення геноциду з порушенням Конвенції про геноцид у Донецькій та Луганській областях України».
На узбережжі Одещини вже зібрали понад 400 кг мазуту з російських танкерів – «Тузлівські лимани»
В Одеській області на узбережжі Лиманської громади комунальники зібрали вже понад 400 кг нафтопродуктів, які море викинуло на берег після аварії російських танкерів у Керченській протоці, повідомив співробітник нацпарку «Тузлівські лимани» еколог Іван Русєв
«На цій ділянці зібрано за ці дні понад 400 кг, а загалом його тут буде зібрано близько 500 кг. Ще одна ділянка в межах цієї громади з більшою кількістю мазуту ще чекає на очищення», – поінформував еколог.
За його словами, «поки що мазут зберігають у спеціальних приміщеннях. Механізм утилізації і кошти на таку процедуру наразі невідомі».
Раніше стало відомо, що російська окупаційна влада збільшила з двух до восьми кількість регіонів Криму, де діє режим техногенної надзвичайної ситуації: тепер він дає не лише в Кері та Ленінському районі, а й на території міських округів Феодосія, Судак, Саки, Євпаторія, у Сакському та Чорноморському районах.
Два танкери «Волгонефть» із мазутом зазнали аварії в Керченській протоці в неділю, 15 грудня 2024 року – за основною версією, через шторм.
Унаслідок аварії танкерів стався розлив нафтопродуктів. За даними російських ЗМІ, «Волгонефть-212» перевозив 4300 тонн мазуту. Shot і Baza стверджують, що приблизно стільки ж нафтопродуктів було на борту «Волгонефти-239».
Пізніше Морспасслужба Росії заявила, що в результаті аварії танкерів у Керченській протоці 15 грудня в Чорне море витекло 2,4 тисячі тонн нафтопродуктів.