Доступність посилання

Українські дронарі. Поблизу лінії фронту на Донбасі. Січень 2026 року
Українські дронарі. Поблизу лінії фронту на Донбасі. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Інтенсивність польотів ворожих розвідувальних БПЛА впала в десятки разів»: командувач СБС Сухаревський про інновації на фронті

  • На яку відстань можуть залетіти українські далекобійні дрони?
  • Як вибирають цілі для ударів по території РФ?
  • І чим готуються здивувати окупантів Сили безпілотних систем у найближчому майбутньому?

Про це в ексклюзивному інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» розказав командувач СБС, Герой України Вадим Сухаревський.

У Росії заявили про атаку дронів на паливні та енергетичні об’єкти у Волгограді та Астрахані

У ніч на 3 лютого безпілотники атакували паливні та енергетичні об’єкти в Астраханській та Волгоградській областях Росії.

Міноборони РФ повідомило про знищення 70 безпілотників, зокрема над Волгоградською, Астраханською та Воронезькою областями, йдеться у повідомленні російського оборонного відомства.

Губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін заявив, що Збройні сили України намагалися атакувати безпілотниками паливні та енергетичні об’єкти в регіоні.

«Внаслідок падіння одного з дронів виникла пожежа, постраждалих немає», – написав він, але не уточнив, який саме об’єкт постраждав.

Російські телеграм-канали пишуть, що біля Астрахані БПЛА атакували газопереробний завод.

Губернатор Волгоградської області РФ Андрій Бочаров заявив, що через падіння уламків дронів виникли локальні займання на території НПЗ, а у деяких районах Волгограду є проблеми зі світлом.

За даними медіа, ймовірно, дрони поцілили у нафтопереробний завод «Лукойл».

Також «Росавіація» призупиняла польоти в аеропортах Астрахані, Казані, Нижньокамська, Саратова, Ульяновська, Владикавказа, Грозного та Махачкали.

За словами очільника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка, удари по російських нафтопереробних заводах мають на меті зупинити виробництво пального, яким забезпечується російська армія.

«Важливо, щоб Волгоградський НПЗ припинив виробляти бензин, дизельне пальне, мазут і авіаційне пальне, якими він забезпечує російську армію», – зазначив Коваленко.

Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані. Українське командування поки що не коментувало ситуацію.

Раніше Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що українські військові в ніч на 31 січня атакували нафтопереробний завод у Волгоградській області Росії. За повідомленням, йдеться про ТОВ «Лукойл-Волгограднафтопереробка», який за проєктною потужністю входить у десятку найбільших нафтопереробних заводів Росії і задіяний у забезпеченні армії РФ.

Останнім часом почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи в Росії. Київ підтверджує причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.

Армія Росії за добу війни втратила 1300 військових і 12 танків – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 841 660 військових, за добу – 1300 – такі дані станом на ранок 3 лютого навів Генштаб ЗСУ.

Серед інших втрат РФ в українському командуванні заявили про такі:

  • танки – 9920 (+12 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 20 685 (+18)
  • артилерійські системи – 22 589 (+51)
  • РСЗВ – 1268 (+1)
  • засоби ППО ‒ 1053 (+3)
  • літаки – 369
  • гелікоптери – 331
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 23 911 (+118)
  • крилаті ракети ‒ 3054
  • кораблі /катери ‒ 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 35798 (+89)
  • спеціальна техніка ‒ 3731 (+2)

Міністерство оборони Великої Британії раніше заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.

Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, зазначили у відомстві.

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.

Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.

Важливо забезпечити Україні «найсильнішу позицію» на переговорах – Стармер на зустрічі з Шольцом

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час зустрічі 2 лютого обговорили ситуацію в Україні та наголосили на важливості посилення оборонного виробництва в Європі, повідомляє пресслужба британського уряду.

У переговорах з Шольцем Стармер підкреслив, що важливо забезпечити Україні «найсильнішу позицію в найближчі місяці», щоб будь-яка мирна угода про припинення війни Росії проти України «могла бути досягнута за допомогою сили».

«Повномасштабне вторгнення Росії в Україну підкреслило важливість розширення і координації оборонного виробництва в Європі, погодились лідери. Надаючи оновлену інформацію щодо урядового Стратегічного оборонного огляду, який буде опублікований пізніше цього року, премʼєр-міністр (Кір Стармер – ред.) сказав, що в ньому будуть враховані уроки, отримані в Україні, і необхідність маневрувати в умовах триваючої агресії і ворожої діяльності Путіна по всій Європі», – йдеться у повідомленні.

22 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц інтерв’ю німецькому виданню Rheinische Post повідомляв, що союзники найближчим часом обговорять гарантії безпеки для України по завершенні війни.

Раніше британська преса повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон почали обговорювати можливість відправлення британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.

Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого 2024 року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.

Президент України Володимир Зеленський уточнив, що можлива чисельність миротворців, які будуть потрібні для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню, залежатиме від чисельності української армії. Він наголосив, що миротворчий контингент може допомогти, однак «якщо буде воля інших країн», але не можна це розглядати «як чисто європейську ініціативу, без США».

Трамп каже, що його адміністрація готує «зустрічі та переговори» з Україною і Росією

Президент США Дональд Трамп заявив, що розмови з Україною та Росією проходять «досить добре», а його адміністрація готує «зустрічі та переговори» з Україною, Росією та «різними сторонами».

«Ми маємо справу з Україною і Росією. У нас заплановані зустрічі і переговори з різними сторонами, в тому числі з Україною і Росією. І я думаю, що ці дискусії проходять досить добре», – сказав Трамп журналістам пізно ввечері 2 лютого, не уточнюючи деталей.

Кількома годинами раніше спеціальний посланник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни.

Президент України Володимир Зеленський «вже дав зрозуміти, що помʼякшить свою позицію щодо територій», – сказав Келлог. «І Путіну (президенту Росії – ред.) також доведеться помʼякшити свої позиції».

«З часом ми будемо обговорювати це з усіма, і, можливо, в найближчій перспективі», - додав він. «І це добре для обох сторін».

31 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна Росії проти України не закінчиться досягненням «максималістських цілей» сторін, і повторив, що обом їм доведеться піти на поступки на можливих майбутніх переговорах.

Москва раніше називала умови мирних переговорів: виведення українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, визнання цих регіонів частиною Росії, нейтральний статус України та зняття санкцій. Президент України Володимир Зеленський назвав це ультиматумом, наполягаючи на гарантіях безпеки НАТО та збереженні постачання зброї.

20 січня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що Росія відкрита для діалогу з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо України. Путін також привітав Дональда Трампа зі вступом на посаду президента США і заявив, що Росія сподівається будувати діалог зі Штатами «на основі взаємоповаги».

За оцінками американського Інституту вивчення війни, Путін 20 січня повторив, що Кремль готовий вести переговори зі Сполученими Штатами щодо війни РФ проти України, але дав зрозуміти, що зберігає свої вимоги щодо повної капітуляції України.

У Зеленського відповіли на вимогу США щодо проведення виборів в Україні

Припинення вогню та вибори в Україні «не залякають президент РФ Володимира Путіна», зазначив радник глави держави Дмитро Литвин у відповідь на заяву Кіта Келлога, радника Дональда Трампа, щодо можливості проведення виборів в Україні у 2025 році.

Він пояснив, що «Росія збільшує виробництво ракет та боєприпасів і знаходить способи обходу санкцій. Альянс РФ із Північною Кореєю не свідчить про готовність до миру. Тому Україні потрібен глибший підхід від міжнародних партнерів, а не просто ідея перемир’я».

«Якщо план Келлога – це просто припинення вогню та вибори, то це провальний план. Путіна не залякають ці дві речі», – зазначив Литвин.

Він також наголосив, що Трамп під час зустрічей із Зеленським демонстрував «глибоке розуміння ситуації та можливих важелів тиску на Кремль».

«Важливо швидко перейти до реальної роботи між командами над конкретним планом припинення війни та забезпечення тривалого миру», – додав Литвин.

Раніше спецпредставник американського президента Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією «найближчими місяцями», Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела президентські і парламентські вибори до кінця поточного року.

2 січня президент Володимир Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що у разі завершення «гарячої фази війни» парламент скасує воєнний стан у країні та призначить дату виборів.

Водночас керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що «президентські вибори в Україні відбудуться одразу після закінчення війни».

Згідно з Конституцією України, наступні президентські вибори в Україні мали б відбутися у кінці березня 2024 року. Але оскільки в країні діє воєнний стан, проведення виборів відтермінували.

«Брехливі заяви». Росія поширює нісенітниці для дискредитації США та України

Москва продовжує поширювати вже давно спростований доказами дезінформаційний наратив про те, що Україна нібито систематично займається незаконним вилученням органів, у тому числі й у дітей, так званою «чорною трансплантологією».

Російські офіційні особи та державні ЗМІ поширюють закиди про те, що буцімто Київ і США продовжують війну, щоб продовжити експерименти з біозброєю та неконтрольоване вилучення органів. Про це тут

ДСНС: у Полтаві серед загиблих унаслідок ракетного удару ідентифікували ще одну дитину

У Полтаві серед 14 загиблих унаслідок ракетного удару російських військ ідентифікували тіло ще однієї дитини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Внаслідок ворожого удару загинуло троє дітей – 7, 9 та 12 років», – поінформували в ДСНС.

Раніше у ДСНС повідомили про завершення аварійно-рятувальних робіт у житловому п’ятиповерховому будинку в Полтаві, по якому сили РФ завдали ракетного удару.

«Унаслідок ворожого удару загинули 14 людей, із них двоє дітей дев’яти та 12 років. 20 осіб постраждали, із них четверо дітей дитини віком три місяці, двох, восьми та 12 років», – підсумували у службі.

За даними місцевої влади, російські війська 1 лютого завдали ракетного удару по Полтаві, поціливши по багатоповерхівці – зруйнований під’їзд із 1 по 5 поверх, виникла пожежа. Також пошкоджені 18 багатоквартирних будинків та дитсадок, які розташовані поруч.

В Офісі генпрокурора повідомили, що, за попередніми даними, удару було завдано ракетою Х-22.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

За січень сили ППО збили понад 2300 засобів повітряного нападу Росії – ЗСУ

Протягом січня 2025 року Сили оборони збили 1 595 безпілотників різних типів, якими Росія атакувала територію України, йдеться у повідомленні Повітряних сил Збройних сил України.

За даними військових, протиповітряна оборона збила 31 крилату ракету Х-101, «Калібр», «Іскандер-К»; дві балістичні ракети «Іскандер-М» та 12 керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Також Повітряні сили інформують про ураження 1595 ударних дронів-камікадзе типу Shahed; 388 розвідувальних безпілотників та 236 БПЛА інших типів.

«За січень тактична авіація Повітряних Сил здійснила понад 220 вильотів на літаках на повітряну розвідку, винищувальне прикриття, вогневе ураження та авіаційну підтримку наземних підрозділів. З них 77 – на вогневе ураження, 79 – на винищувальне авіаційне прикриття», – наголосили у відомстві.

Відомо, що «у січні 2025 року авіація знищила 215 повітряних цілей, уразила командні пункти, пункти управління БПЛА, райони зосередження техніки та живої сили».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Росії повірили в дипфейк, в якому нібито Трамп лякає Путіна смертю за війну проти України

27 січня депутат російської Держдуми (нижня палата парламенту РФ) Андрій Ісаєв звинуватив президента США Дональда Трамп у в спробі «грубо» змусити президента Росії Володимира Путіна почати мирні переговори з Україною.

Так зване послання Трампа Путіну «уклади мир або помри» є дипфейком, але росіяни в нього повірили.

Більше інформації тут

Із трьох бригад військових КНДР у Курській області одна повністю знищена – Зеленський

Із трьох бригад військових Північної Кореї одна «повністю знищена», дві мають великі втрати, розповів президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Associated Press.

«Ми бачили три бригади північнокорейців, одна була знищена. А дві мають втрати, не знаю в якій кількості вони мали втрату, але їх сьогодні не пускали на штурми. Напевно, вони можуть їх пустити, відновити тощо. Це може відбутися в той чи інший день. Ми розуміємо, що вони можуть робити наступальні дії. Приблизно розуміємо, які це можуть бути моменти, напрямки, дати, так працює розвідка. Ми готуємося до їх певних кроків», – зазначив глава держави.

Зеленський нагадав, що «у Курській області Північна Корея втратила близько 4 тисяч особового складу, всього на російсько-українську війну Північна Корея направила близько 12 тисяч своїх військових».

Зеленський додав, що «31 січня ЗСУ уразили в Курській області центральний командний пункт ворога, є втрати як російських ключових офіцерів, так і серед північнокорейських офіцерів». За його словами, «це справедлива військова ціль – був ракетний удар з українського боку і застосування різних видів зброї». Президент припустив, що «це можуть бути десятки офіцерів, яких втратив ворог».

Раніше, 11 січня, Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.

Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі й води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.

Загалом втрати військ КНДР оцінюють у сотні і навіть тисячі осіб, проте незалежного підтвердження цих даних немає.

Влада: сили РФ вдарили по маршрутці в Херсоні, п’ятеро постраждалих, серед них – двоє дітей

У Херсоні внаслідок російського удару з безпілотника по автобусу постраждали п’ятеро людей, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Росіяни атакували з БпЛА «маршрутку» у Херсоні. Наразі відомо про пʼятьох постраждалих, серед яких двоє дітей. У 12-річного хлопчика, 13-річної дівчинки та трьох жінок, 38, 52 й 54 роки, діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, а також контузії», – йдеться у дописі.

Всіх постраждалих ушпиталили, уточнив голова ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Російські військові потрапили у «вогневий мішок» у Великій Новосілці – Сили оборони

Наразі тривають бої за Велику Новосілку на Донеччині, там російські військові потрапили у «вогневий мішок», йдеться у повідомленні пресслужби 110 Окремої механізованої бригади.

«Бої за місто продовжуються. Ворог потрапив у вогневий мішок. Просуватися далі він не може, та разом з тим підсилювати свої підрозділи в місті вимушений», – зазначали військові.

У 110 окремій механізованій бригаді зазначають, що у Великій Новосілці «працює аеророзвідка, яка фіксує пересування та перебування окупантів».

«Потім в бій вступають FPV-дрони та артилерія, які складають підвали, в яких засів ворог, хоронять його там живцем. Наразі противник не розуміє що робити. Ефект від пропагандистського «флаговтику» закінчився, а помирати московити не перестали», – додали українські військові.

Не може бути пауз у термінових рішеннях»: Зеленський вперше відреагував на скандал в АОЗ

Міністр оборони Рустем Умєров «має право ухвалювати будь-які рішення заради безперебійного постачання озброєнь», зазначив президент Володимир Зеленський, вперше коментуючи кадровий скандал у Міністерстві оборони, пов’язаний із керівництвом Агенції оборонних закупівель (АОЗ).

«У нас є міністр оборони, який чітко розуміє, що паузи в підтримці нашої армії – від дронів до ППО - це будуть не тільки втрати у військових, втрати цивільного населення, буде більше ударів. Він не може робити жодної паузи в поставках», – відповів Зеленський на прохання прокоментувати, «який вигляд скандал матиме в очах західних партнерів».

За його словами, «Умєров має право робити все, щоб не було перерв у постачанні». Особливо якщо є інституційні проблеми з підписанням контрактів або сигнали про зниження підтримки ЗСУ, оскільки «не може бути пауз у термінових рішеннях».

Зеленський підкреслив, що «більша частина фінансування зосереджена на закупівлях для армії».

«І якщо є гроші, а якась поставка не прийшла, то міністр має зробити все, щоб більше таких проблем не було. Тому що це наше життя, і це найголовніше. І він це виконує», – додав Зеленський.

Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)відсторонена від посади директорки АОЗ Марина Безрукова заявила, що контрактування боєприпасів та постачання через АОЗ від 27 січня може бути заблоковано. За її словами, це може статися через юридичну колізію, яка виникла у зв’язку з рішенням міністра оборони України Рустема Умєрова щодо непродовження контракту з нею та призначення на посаду очільника АОЗ Рустема Жумаділова.

31 січня завершився контракт директорки Марини Безрукової з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ), Міністерство оборони повідомило, що контракт з нею продовжувати не будуть. Перед цим її відсторонили.

У Міноборони України звільнення директорки Агенції оборонних закупівель Марини Безрукової пояснили «необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами».

Безрукова у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») 27 січня стверджувала, що міністр Умєров публічно на нарадах підтримував її діяльність на посаді і не висловлював претензій до якості роботи.

Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.

Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.

Не може бути пауз у термінових рішеннях»: Зеленський вперше відреагував на скандал в АОЗ

Міністр оборони Рустем Умєров «має право ухвалювати будь-які рішення заради безперебійного постачання озброєнь», зазначив президент Володимир Зеленський, вперше коментуючи кадровий скандал у Міністерстві оборони, пов’язаний із керівництвом Агенції оборонних закупівель (АОЗ).

«У нас є міністр оборони, який чітко розуміє, що паузи в підтримці нашої армії – від дронів до ППО – це будуть не тільки втрати у військових, втрати цивільного населення, буде більше ударів. Він не може робити жодної паузи в поставках», – відповів Зеленський на прохання прокоментувати, «який вигляд скандал матиме в очах західних партнерів».

За його словами, «Умєров має право робити все, щоб не було перерв у постачанні». Особливо якщо є інституційні проблеми з підписанням контрактів або сигнали про зниження підтримки ЗСУ, оскільки «не може бути пауз у термінових рішеннях».

Зеленський підкреслив, що «більша частина фінансування зосереджена на закупівлях для армії».

«І якщо є гроші, а якась поставка не прийшла, то міністр має зробити все, щоб більше таких проблем не було. Тому що це наше життя, і це найголовніше. І він це виконує», – додав Зеленський.

Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)відсторонена від посади директорки АОЗ Марина Безрукова заявила, що контрактування боєприпасів та постачання через АОЗ від 27 січня може бути заблоковано. За її словами, це може статися через юридичну колізію, яка виникла у зв’язку з рішенням міністра оборони України Рустема Умєрова щодо непродовження контракту з нею та призначення на посаду очільника АОЗ Рустема Жумаділова.

31 січня завершився контракт директорки Марини Безрукової з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ), Міністерство оборони повідомило, що контракт з нею продовжувати не будуть. Перед цим її відсторонили.

У Міноборони України звільнення директорки Агенції оборонних закупівель Марини Безрукової пояснили «необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами».

Безрукова у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») 27 січня стверджувала, що міністр Умєров публічно на нарадах підтримував її діяльність на посаді і не висловлював претензій до якості роботи.

Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.

Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.

ОГП повідомив про затримання двох жителів Полтавщини у справі про вбивство військового на АЗС

Офіс генерального прокурора 2 лютого проінформував, що жителям Лубен та Полтави повідомлено про підозру у справі про вбивство військового на автозаправній станції.

«Одному інкримінують перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, умисне вбивство та викрадення вогнепальної зброї, поєднане з насильством (ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 262 КК України). Іншому – пособництво в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період (ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України)», – інформує ОГП.

За даними слідства, 31 січня цього року житель Полтави спільно з іншими мобілізованими у супроводі військовослужбовців Полтавського РТЦК та СП їхав на навчання до військової частини.

«Маючи намір ухилитися від військової служби, він кілька разів дзвонив знайомому з Лубен та повідомляв маршрут автобуса. Коли автобус зупинився на автозаправній станції у Пирятині, житель Лубен із рушниці, яку привіз із собою, вистрілив у одного із супроводжуючих, спричинивши військовослужбовцю вогнепальне поранення, несумісне із життям. У подальшому він заволодів автоматом потерпілого та разом зі спільником втік із місця події», – вказано в повідомленні.

Через кілька годин підозрюваних затримали. Під час обшуку, вказують в ОГП, правоохоронці вилучили у лубенця два корпуси ручних гранат, мисливську рушницю, патрони, балаклаву, мобільні телефони тощо. «Речові докази направлені на експертизи. Автомат військового знайшли в лісопосадці, де його кинули підозрювані», – додають у прокуратурі.

У кримінальному провадженні триває досудове розслідування, суд обере підозрюваним запобіжні заходи.

У Рівненському ТЦК у суботу, 1 лютого, пролунав вибух, унаслідок якого загинула одна людина, ще шестеро були поранені.

На Полтавщині у Пирятині 31 січня під час супроводу військовозобов’язаних до навчального центру невідомий вистрілив у військовослужбовця Полтавського РТЦК та СП, той загинув на місці. Ймовірного нападника затримали.

«Уламки в серці та ампутації»: як у Херсоні рятують дитячі життя під час війни?

Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня працює в регіоні вже понад 70 років. Вона залишається ключовим медичним закладом, який забезпечує надання спеціалізованої допомоги дітям. За останні майже три роки лікарня зіткнулася з великими викликами: окупацією, обстрілами та адаптацією під нові реалії, що викликані війною.

Під час окупації тут перебували сотні дітей. Медичний персонал працював у критичних умовах, ризикуючи власною безпекою. Працівники лікарні повідомляли, що на той час лише у відділенні анестезіології новонароджених перебували на лікуванні майже 200 немовлят. Частина з них – залишені батьками.

Зараз лікарня попри постійні обстріли та руйнування продовжує працювати. Лікарі здійснюють виїзні консультації у пологових відділеннях Херсону та області. Про роботу закладу в умовах війни, виклики для медиків і перспективи розвитку лікарні проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з її директоркою, заслуженою лікаркою України Інною Холодняк. Читайте і дивіться за лінком

«Дуже до душі – квіти». Медсестра-прикордонниця рятує поранених бійців і малює «петриківку»

Допомагає рятувати поранених бійців, а на дозвіллі – малює петриківку. Тетяна Кудрявська, яка зараз виконує обов'язки старшої медичної сестри мобільного шпиталю Державної прикордонної служби України, в медицині – понад 30 років. Цей фах був її дитячою мрією, говорить жінка, і вона здобула професію попри те, що батьки не підтримували її рішення. У 22 роки пішла на військову службу. Працює в Головному шпиталі Державної прикордонної служби України в Києві, в отоларингологічному відділенні. Та зараз, уже три місяці, – у прифронтовій зоні Донеччини, де стабілізують поранених на полі бою військовослужбовців. Це – її перша ротація, розповідає Тетяна.

Чим її нинішня робота відрізняється від роботи у тиловому шпиталі, що зараз найтяжче та що надихає, як творчість допомагає переживати фізичні і психологічні навантаження? Читайте і дивіться тут

«Ніжно помахуватимуть хвостиком» – Путін поділився уявленнями про стосунки Трампа з лідерами Європи

Російський лідер Володимир Путін вважає, що лідери європейських країн «ніжно помахуватимуть хвостиком» перед новим президентом США Дональдом Трампом. Про це Путін сказав своєму наближеному кореспонденту Павлу Зарубіну, який робить щотижневу програму про життя володаря Кремля.

«Трамп з його характером, з його наполегливістю він наведе там порядок досить швидко. І всі вони, от побачите, це станеться швидко, всі вони стануть біля ноги господаря і ніжно помахуватимуть хвостиком», – сказав Путін, розмірковуючи про відносини між «європейськими політичними елітами» та Трампом.

На думку Путіна, ще за президентства Джо Байдена європейські лідери «із задоволенням виконували будь-який наказ з боку Вашингтона», і відтоді нічого не змінилося. «Просто їм Трамп не подобається, вони з ним активно боролися. А потім розгубилися, коли Трамп виграв», – вважає він.

Упродовж останніх тижнів Путін регулярно висловлюється про президента США. Минулого місяця він повторював тезу Трампа про те, що в нього була вкрадена перемога на виборах 2020 року.

Активність Путіна збігається в часі з заявами представників нової американської адміністрації про намір якнайшвидше досягти сталого перемир’я в російсько-українській війні.

Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії обіцяв урегулювати конфлікт Росії з Україною у найкоротший термін. 31 січня Трамп розповів про «серйозні обговорення» з Москвою, але деталей не навів. Кремль зазначив, що пропозицій від команди Трампа поки що не надходило.

Москва раніше називала умови мирних переговорів – виведення українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, визнання цих регіонів частиною Росії, нейтральний статус України та зняття санкцій. Президент України Володимир Зеленський назвав це ультиматумом, наполягаючи на гарантіях безпеки НАТО та збереженні постачання зброї.

РФ: губернатор Примор’я повідомив про загибель свого заступника на війні проти України

Віцегубернатор російського Приморського краю Сергій Єфремов, який повторно пішов на війну проти України в серпні 2024 року, був убитий на фронті, повідомив 2 лютого очільник регіону Олег Кожем’яко.

52-річний Єфремов був командиром добровольчого загону «Тигр», створеного влітку 2022 року. За словами Кожем’яка, Єфремов загинув, повертаючись із бойового завдання, місця смерті губернатор не уточнив.

За даними телеграм-каналів Shot та Mash, автомобіль, у якому перебував Єфремов, наїхав на міну в Курській області. Разом із ним загинув ще один офіцер.

Єфремов уперше пішов на війну проти України ще 2022 року на чолі загону «Тигр», сформованого в Примор’ї на базі 155-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту. У лютому 2024 року Олег Кожем’яко призначив Єфремова віцегубернатором, відповідальним за внутрішню політику.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG