Перемирʼя між Росією та Україною можна досягти в найближчі тижні, заявив президент Франції Емманюель Макрон після перемовин з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч відбулася 24 лютого, в треті роковини з початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. У той же день міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив: ця країна припинить бойові дії лише тоді, коли «перемовини дадуть твердий, стійкий результат», який буде влаштовувати Москву.
Тим часом на фронті, в тому числі на півдні, тривають бої. Російські військові намагаються штурмувати українські позиції на Оріхівському і Гуляйпільському напрямках, повідомляє Генштаб ЗСУ, а російські телеграм-канали пишуть нібито про підготовку війська РФ до нового штурму Херсону.
- Що відбувається зараз на південних ділянках фронту?
- Як сприймають військові інформацію про можливе припинення вогню?
- Хто може гарантувати стійкий режим тиші у разі, якщо сторони про нього домовляться?
Про все це читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Журналісти дізналася імена росіян, яких Угорщина намагається вивести з-під санкцій ЄС
Проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода «Система» дізнався, кого Угорщина намагається вивести з-під санкцій Європйського союзу.
Напередодні агентство Reuters повідомило, Будапешт хоче виключити вісім осіб зі списку санкцій ЄС щодо Росії та отримати нові гарантії щодо переговорів про транзит газу Україною, перш ніж погодитися на відновлення обмежень. Імен цих персон у дописі не вказано.
Інформацію про вимоги Угорщини підтверджують також чиновник Євросоюзу, знайомий з обговоренням цього питання в Брюсселі, і високопоставлене джерело Радіо Свобода у дипломатичних колах, яке назвало імена підсанкційних осіб, а саме:
- Алішер Усманов – один із найбагатших бізнесменів Росії. Під санкціями Євросоюзу з 28 лютого 2022 року, в обґрунтуванні його назвали «прокремлівським олігархом», «одним з улюблених олігархів Володимира Путіна» і людиною, яка «виступала прикриттям для президента Путіна і вирішувала його ділові проблеми».
- Гульбахор Ісмаїлова – сестра Усманова, імовірно, володіє частиною його зарубіжних активів, що і стало підставою для санкцій. Потрапила під санкції ЄС 8 квітня 2022 року.
- Михайло Фрідман – співзасновник «Альфа-Банку» і великий інвестор, чия фінансова група активно працювала в країнах ЄС до введення обмежень. Санкції ЄС проти Михайла Фрідмана та його партнера Петра Авена запроваджено 28 лютого 2022 року, поточне формулювання: «беруть участь у секторах економіки, що забезпечують істотне джерело доходу уряду РФ».
- Петро Авен – ще один співзасновник «Альфа-Банку». Санкції ЄС введено 28 лютого 2022 року.
- Дмитро Мазепін – співвласник холдингу «Уралхим», був присутнім на зустрічі низки великих бізнесменів із Путіним у день повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Під санкціями ЄС із березня того ж року.
- Вʼячеслав Моше Кантор – бізнесмен, який очолював Європейський єврейський конгрес. Санкції ЄС запроваджено 8 квітня 2022 року, в обґрунтуванні його назвали «російським олігархом» із «тісними звʼязками з президентом Володимиром Путіним».
- Муса Бажаєв – глава групи «Альянс» і нафтовий магнат. Під санкціями з квітня 2022 року. ЄС вважає, що через свої бізнеси Бажаєв підтримує стратегічні галузі російської економіки.
- Михайло Дегтярьов – міністр спорту РФ. Перебуває під санкціями ЄС з 25 липня 2014 року за те, що, будучи депутатом Держдуми, оголосив про відкриття «посольства» угрупування «ДНР» у Москві.
У понеділок міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто написав у фейсбуці, що Будапешт «не погодиться поспішати» з розширенням санкцій на окремих осіб.
Санкції проти Росії складаються з двох частин, які можуть бути продовжені в різний час. Одна охоплює економічні заходи, а інша – це список із понад 2400 фізичних та юридичних осіб, які підпадають під заморожування активів і заборону на поїздки.
Минулого тижня в угорському уряді заявили, що Будапешт не підтримає розширення санкцій ЄС проти Росії, а також виступає проти запропонованого ЄС пакету допомоги Україні у розмірі 20 мільярдів євро. Глава МЗС країни Петер Сійярто заявив, що Єврокомісія не дотрималася своєї обіцянки включити Угорщину до переговорів про відновлення транзиту російського газу територією України.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Уряд 26 лютого розгляне текст угоди зі США щодо надр – Шмигаль
Угода щодо корисних копалин, яку планують підписати зі США, підготовлена, 26 лютого уряд України буде розглядати текст цього документу, повідомив в ефірі телемарафону прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, на засіданні Кабмін уповноважить міністрів до подальшого підписання угоди уже під час перемовин президентів України і США щодо гарантій безпеки.
«Протягом двох тижнів, інтенсивно опрацьовуючи між урядами США і України угоду про нашу економічну співпрацю, ми фактично випрацювали остаточний варіант. Станом на сьогодні ця угода називається «Угодою про встановлення правил й умов Інвестиційного фонду відбудови України», – сказав голова уряду.
Він наголосив, що це фактично попередній договір, який передбачає юридичну дію – «це майбутнє створення Інвестиційного фонду відбудови України, де і Україна і США будуть на рівних управляти цим фондом і наповнювати його».
За словами Шмигаля, угода напряму прив’язана до гарантій безпеки.
«Ані президент, ані уряд України не будуть розглядати цю угоду і її підписання у відриві від гарантій безпеки для України. Відповідно, в цій попередній угоді пункт 10-ий власне і говорить про те, що ця угода про Фонд «становить невід’ємний елемент архітектури двосторонніх і багатосторонніх угод, а також конкретних кроків для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості і відображення цілей, визначених в преамбулі до цієї угоди. І уряд США підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру», – сказав Шмигаль.
Він уточнив, що гарантії безпеки для України – це «фактично «план перемоги» президента Володимира Зеленського».
«Пункт перший – це НАТО для України або інші сильні гарантії безпеки. Другий-третій пункти – це підтримка фронту і пакет стримування, четвертий – власне про економічну співпрацю, щодо якої ми ведемо переговори з нашими партнерами: і з США, і з Європою, і також 5-ий пункт – це подальший захист європейських кордонів і участь у цьому українського контингенту», – зазначив голова уряду.
Він також зауважив, що ця угода – «про майбутнє».
«Майбутні доходи, отримані Україною, від ренти або ліцензій на корисні копалини, від дивідендів на об’єкти інфраструктури, яка використовується для транспортування або видобування відповідних корисних копалин, – це буде внесок України, 50% від таких доходів ми будемо вкладати в цей спільний зі США фонд відновлення України. США також, зі свого боку, будуть робити відповідні внески», – сказав прем’єр.
Він також додав, що цю угоду обговорювали з європейськими партнерами, які приїжджали до України 24 лютого.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, відвідає Сполучені Штати 28 лютого. За його словами, під час візиту сторони мають підписати угоду між Україною і США щодо корисних копалин.
25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про видобуток корисних копалин. За даними медіа, США відмовилися від вимог щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від експлуатації цих ресурсів. Як пише «Економічна правда», оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки.
На початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів.
Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.
Унаслідок російського удару під Києвом загинула журналістка «Укрінформу» Тетяна Кулик
Однією з двох загиблих унаслідок удару російського дрона під Києвом минулої уночі була журналістка інформаційної агенції «Укрінформ» Тетяна Кулик. За повідомленням колег, безпілотник влучив у її будинок у Бучанському районі, внаслідок чого сталася пожежа.
«Тетяна Кулик – авторка і ведуча проєкту «Нація непереможних», яка виконувала обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа. Вона була досвідченою журналісткою, також займала посаду ведучої «Центрального каналу» (КДТРК), Всесвітньої служби радіомовлення України, телеведучої Суспільного мовлення і була членкинею Національної спілки журналістів України», – повідомили колеги з «Укрінформу».
Раніше Офіс генпрокурора повідомив, що число загиблих унаслідок російського удару по Київщині, завданого пізно ввечері 25 лютого, зросло до двох, ще двоє людей поранені.
«У Бучанському районі пошкоджено приватні житлові будинки, один з яких повністю зруйновано, квартири у багатоповерхівках, гаражі й автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: щонайменше пʼятеро людей загинули, ще вісім – поранені внаслідок авіударів РФ по Костянтинівці
Щонайменше пʼятеро людей загинули і восьмеро були поранені внаслідок ударів по Костянтинівці Донецькаої області, повідомив 26 лютого голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни скинули на місто та його околиці керовані авіабомби, за попередньою інформацією – три штуки», – йдеться у дописі.
Він наголосив, що «останнім часом російські атаки на цивільних у Костянтинівці стали частішими і жорсткішими, а залишатися у місті небезпечно».
Напередодні у місті Костянтинівка рятувальники деблокували тіла людей, загиблих унаслідок обстрілів, завданих російськими військовими ще минулого тижня.
24 і 25 лютого російські військові завдали кількох авіаційних і артилерійських ударів по Костянтинівці та навколишніх населених пунктах. Минулося без загиблих, одна цивільна особа постраждала від удару із застосуванням фугасної авіабомби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укренерго»: на Одещині та Дніпропетровщині застосовують відключення через обстріли РФ
На Одещині та Дніпропетровщині обленерго вимушено застосовують відключення через мережеві обмеження внаслідок російських обстрілів енергооб’єктів , повідомляє 26 лютого оператор енергосистеми «Укренерго».
«Ремонтні роботи у вказаних регіонах тривають. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання та відновити стабільне електропостачання усіх споживачів», – йдеться у дописі.
Раніше енергохолдинг ДТЕК, повідомив, що російські військові 26 лютого атакували енергетичний обʼєкт у Дніпропетровській області.
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що вночі загалом збили 110 запущених Росією БпЛА зі 177, ще 66 – були «локаційно втрачені».
Напередодні «Укренерго» попереджало, що для промисловості та бізнесу у середу будуть діяти заходи обмеження потужності з 16 по 19 вечора.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише 2024 року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
За три роки повномасштабного вторгнення Росія завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Лавров: Росія не розглядає згоду на розміщення європейських миротворців в Україні
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ не розглядає можливість погодитися на розміщення європейських миротворців в Україні.
На пресконференції 26 лютого він сказав, що ідея щодо дислокації в Україні миротворців після можливого досягнення перемир’я, «націлена на те, щоб конфлікт розігрівати і далі».
«Це лукавство. Не можна йти на домовленість, яка має на меті досягнення однієї-єдиної мети: знову накачати Україну зброєю», – цитує Лаврова російське державне агентство новин ТАСС.
Президент США Дональд Трамп 24 лютого заявив, що російський лідер Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців в Україні. «Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
На це у Кремлі заявили, що позиція РФ не змінювалася.
Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні. Голова російського МЗС Сергій Лавров 18 лютого заявив, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії. Раніше в МЗС Росії заявили, що такий крок розглядатимуть як ескалацію.
Україна може мати запасів рідкісноземельних матеріалів критичної сировини приблизно на 400 мільярдів доларів, проте це дані станом на 2018 рік в приблизному перерахунку за сучасним курсом долара і включно з окупованими територіями, заявила в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) засновниця і виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.
За її словами, ресурси в Україні є, але вони можуть бути не в тій кількості, на яку розраховують Сполучені Штати Америки.
«Ресурсів не те, щоби немає. Можливо, вони не будуть в тій концентрації, в тій кількості, на яку розраховує уряд Америки. Але те, що вони є, це факт. Просто ми не знаємо точну кількість. Щоб оцінити, скільки буде коштувати ця сировина, це треба вкластися в розвідку, це треба вкластися в потужності, а це приблизно 7-8 років, як ви виходите на проєктну потужність, від 3 до 5 років ви робите георозвідувальні роботи, і тільки після 10-15 року ви починаєте повертати перші інвестиції», – сказала Оринчак.
Точну суму, на яку Україна має рідкісноземельні матеріали, ніхто не може сказати, оскільки діє постанова від Служби безпеки України від 2005 року, згідно з якою ці види корисних копалин засекречені, каже Оринчак.
«Ці цифри, які звучать сьогодні, є популістичними. Вони є нереалістичними. І тільки геологи, які намагаються досить дипломатично сказати, скільки в нас чого є – вони це говорять дуже обережно, тільки по тій причині, що в Україні діє до сих пір така постанова з Служби безпеки України з 2005 року, де, фактично, кількість корисних копалин, яка відноситься до критичної сировини в Україні, є засекреченою… Досі це все закрито. Тому точну цифру ніхто не може сказати коректно. Тобто є пряма заборона від уряду України розкривати будь-які дані іноземним чи українським інвесторам», – зазначила директорка асоціації добувної промисловості.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, відвідає Сполучені Штати 28 лютого. За його словами, під час візиту сторони мають підписати угоду між Україною і США щодо корисних копалин.
25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про видобуток корисних копалин. За даними медіа, США відмовилися від вимог щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від експлуатації цих ресурсів. Як пише «Економічна правда», оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки.
На початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів.
Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.
Кількість загиблих внаслідок удару РФ по Київщині зросла до двох – ОГП
Число загиблих внаслідок російського удару по Київщині, завданого пізно ввечері 25 лютого, зросло до двох, ще двоє людей поранені, повідомив Офіс генпрокурора.
«За даними слідства, ввечері 25 лютого 2025 року російські військові атакували БпЛА Київщину. Внаслідок атаки загинуло двоє людей, ще двоє отримали осколкові поранення. У Бучанському районі пошкоджено приватні житлові будинки, один з яких повністю зруйновано, квартири у багатоповерхівках, гаражі й автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Бучанська і Києво-Святошинська окружні прокуратури розпочали кримінальні провадження за фактами воєнних злочинів, у тому числі, що призвели до загибелі людини, додали в ОГП.
Раніше повідомляли про одну загиблу людину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Угода щодо надр зі США буде «гіпервигідною» для України, але лише за однієї умови – депутат
Укладання угоди зі Сполученими Штатами Америки щодо використання українських природних ресурсів може бути «гіпервигідним» для України, однак лише за умови, що йтиметься не лише про постачання сировини, а бодай про якусь переробку в Україні, заявив народний депутат від «Слуги народу», член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак. Про це він сказав у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода Ранок).
В іншому випадку, за його словами, ефект буде мінімальним.
«Фактично ми заводимо на територію України фінансовий капітал, який безпосередньо буде вкладатися в те, щоб почати виготовлення українських копалин уже, ну хоча б мінімально, в напівфабрикати. Це потребує величезну кількість залучених спеціалістів і наукові розробки, це поява нових технологій. Тут спрацьовує такий принцип, як мультиплікатор, коли фактично створюється певний новий сектор економіки, який навколо себе починає створювати величезну кількість підприємств, які обслуговують саме такого типу підприємства», – сказав Кицак.
«Але це все можливо виключно в тому в тому випадку, якщо президент України фактично вирішить одне важливе і стратегічне для нашої держави питання – коли тут буде не просто видобуватися сировина, але і здійснюватися хоча би мінімальна її переробка. І тоді для нашої економіки буде величезний плюс. Якщо все залишиться на рівні, коли буде фізично просто викопуватися і вивозитися до країн Європи або до Сполучених Штатів Америки і там перероблятися, тоді ефект для української економіки він буде, але він буде мінімальний», – додав депутат.
Щодо самої угоди, то Кицак каже, що у комітеті з питань економічного розвитку і загалом в парламенті її не бачили. Якщо документ міститиме конкретні зобов’язання для України, то його потрібно буде ратифікувати у Верховній Раді, зазначив він. Разом із тим змінювати його депутати не зможуть.
«Якщо в даному документі будуть міститися будь-які цифри або будь-які, скажемо так, елементи, які будуть мати зобов’язуючий характер, це означатиме, що цей документ буде обов’язково проходити процедуру ратифікації в стінах українського парламенту. Це означає, що він буде проходити повну процедуру обговорення. Разом із тим, до цього документу не можна буде вносити будь-які правки або пропозиції. І фактично це буде просто, скажемо так, суспільна дискусія відносно того, чи потрібно, чи не потрібно його буде фізично підтримувати в українському парламенті», – сказав Кицак.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, відвідає Сполучені Штати 28 лютого. За його словами, під час візиту сторони мають підписати угоду між Україною і США щодо корисних копалин.
25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про видобуток корисних копалин. За даними медіа, США відмовилися від вимог щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від експлуатації цих ресурсів. Як пише «Економічна правда», оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки.
На початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів. Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.
Українські сили взяли під контроль Котлине на Покровському напрямку – ОСУВ «Хортиця»
Українські військові на Покровському напрямку взяли під контроль населений пункт Котлине, повідомило 26 лютого Оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця».
«У ході штурмових дій українські десантники зачистили село Котлине, що під Покровськом. Зайняття цього села дозволило б окупантам вийти на трасу Покровськ-Дніпро, тому на його захоплення у свій час ворог кинув значні сили. Десантники спільно з суміжними підрозділами Сил оборони не дозволили загарбникам закріпитися у Котлиному і вибили окупантів за межі села», – йдеться в повідомленні.
25 лютого проєкт DeepState повідомив, що Сили оборони знову змогли потіснити російську армію неподалік Покровська – в Успенівці на південний захід від міста. Це вже шоста успішна контратака ЗСУ за останні тижні на всьому російському плацдармі, який загрожує Покровську, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Український Генштаб повідомив вранці 26 лютого про 25 штурмових дій армії РФ на Покровському напрямку. Це, як і раніше, найгарячіша ділянка фронту, але напруження на всій лінії бойових дій спадає.
«Попадали під міномет»: як «Укрпошта» розвозить доставку у прифронтові селища (відео)
До передової від цього населеного пункту – менш ніж десять кілометрів. Російські бомби та ракети вже влучають по селу. Мобільне відділення «Укрпошти», як і раніше, їздить прифронтовими містами та селами. Розвозить пенсію, газети та листи. Як жителі прифронтового селища отримують посилки – дивіться.
Війська РФ атакували енергооб’єкт у Дніпропетровській області – ДТЕК
Російські військові 26 лютого атакували енергетичний обʼєкт у Дніпропетровській області, повідомив енергохолдинг ДТЕК у своєму телеграм-каналі.
«РФ продовжує енергетичний терор. Сьогодні під час масованої атаки російські окупанти влучили в обʼєкт ДТЕК у Дніпропетровській області. Енергетики докладають всіх можливих зусиль, щоб якнайшвидше відновити його роботу», – повідомили у компанії, не наводячи подробиць.
Голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак про атаку на енергетичну інфраструктуру не повідомляв.
За його словами, ввечері і вночі на Дніпропетровщині сили ППО збили чотири російські дрони, пошкоджені автомобілі. Загиблих і постраждалих немає, зазначив голова ОВА.
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що вночі загалом збили 110 запущених Росією БпЛА зі 177, ще 66 – були «локаційно втрачені».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Держдепартаменті складають список винятків із зупинення допомоги для України – Politico
Чиновники Держдепартаменту США складають список додаткових винятків із зупинення допомоги для України, пише видання Politico з посиланням на джерела та документ, отриманий журналістами.
За даними Politico, це могло б надати Києву доступ до економічної та пов’язаної з безпекою допомоги, яку було припинено адміністрацією Дональда Трампа.
Як випливає з документа, винятки стосуються економічної підтримки України та розмінування її території, програм контролю за наркотиками та охороною здоров’я, а також рахунків для фінансування підтримки демократичних інститутів та громадянського суспільства. Представник Держдепартаменту розповів, що перший заступник помічника держсекретаря США у Європі та Євразії Юрій Кім отримав завдання скласти список програм, пов’язаних із Україною.
Якщо ці винятки будуть ухвалені, вони вийдуть за межі тих, які держсекретар Марко Рубіо минулого тижня вже зробив для «життєво важливої гуманітарної допомоги». Однак, чи стосуватимуться винятки військової допомоги, поки неясно, зазначає Politico.
Плани винятків датуються кінцем січня, пише Politico. Представники Держдепартаменту не відповіли на запит щодо коментарів.
«Викрадені голоси»: маріупольські діти приїхали до Праги, щоб допомогти повернути інших українців
Кіра і Максим, неповнолітні з Маріуполя, розповіли, як їх примусово вивезли російські військові. Інформаційну кампанію «Викрадені голоси», частину плану дій Офісу президента Bring Kids Back UA щодо депортованих українських дітей, днями представили в Празі. У чеську столицю на запрошення українського посольства прибули вже згадані маріупольці, повернені з депортації, а також уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» відвідав захід і розповідає про ініціативу.
Країни Європи готові відправити війська в Україну, але потрібна підтримка США – французький міністр
Велика Британія, Німеччина, Франція й інші країни Європи готові відправити війська в Україну для забезпечення можливого перемир’я, заявив міністр фінансів Франції Ерік Ломбард в інтерв’ю Вloomberg.
При цьому він висловив сподівання, що США нададуть підтримку європейським військам.
«Якщо ми хочемо, щоб припинення вогню дотримувалося, нам потрібна підтримка США. Я вважаю, що американці погодилися це зробити», – сказав міністр.
20 лютого газета The Telegraph з посиланням на свої джерела повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представить президентові США Дональду Трампу план із розміщення в Україні близько 30 тисяч військовослужбовців з європейських країн після можливого укладання мирної угоди з Росією – як одну з гарантій дотримання миру.
План передбачає відправку в Україну невеликого контингенту, який не буде розміщений на лінії фронту. Європейські військові, як пише The Telegraph, перебуватимуть у великих українських містах, портах й інших критично важливих об’єктах інфраструктури, таких як АЕС. За словами одного з джерел видання, у місії також братимуть участь спостережні й розвідувальні літаки, безпілотники і супутники, щоб забезпечити «повну картину того, що відбувається». У Чорне море також будуть направлені патрульні кораблі для забезпечення свободи судноплавства.
Офіційно британський уряд поки що не підтверджував справжність плану, про який йдеться у публікації.
Сам Трамп і представники його адміністрації неодноразово заявляли, що саме Європа має взяти на себе відповідальність за гарантії безпеки для України. Не зрозуміло, як Трамп поставиться до можливої пропозиції Стармера також взяти участь у цьому плані – хоч і без розміщення в Україні наземних військ США.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн альянсу.
Президент США Дональд Трамп 24 лютого заявив, що російський лідер Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців в Україні. «Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні. Голова російського МЗС Сергій Лавров 18 лютого заявив, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії. Раніше в МЗС Росії заявили, що такий крок розглядатимуть як ескалацію.
Повітряні сили: вночі збили 110 дронів РФ, 66 – «локаційно втрачені»
У ніч на 26 лютого російські військові атакували Україну 177 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 110-х ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській і Дніпропетровській областях. 66 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачено (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Внаслідок атаки постраждали Київщина, Харківщина, Кіровоградщина і Сумщина, зазначили військові.
За даними Київської обласної військової адміністрації, внаслідок удару РФ 26 лютого загинула одна людина, двоє – поранені. Влада Харкова повідомила про двох поранених. Про одну поранену людину повідомила влада Сумщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Трамп і Зеленський підпишуть угоду? Чи буде від неї користь?
Угода таки буде? Україна погодилася на спільну зі США розробку природних ресурсів, у тому числі нафти та газу. Домовитися, мовляв, вдалося після того, як Вашингтон відмовився від найжорсткіших вимог у 500 млрд доларів, пише Financial Times.
Президент США Дональд Трамп сказав, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, приїде до Вашингтона цю угоду підписувати.
- Коли має статися підписання угоди?
- На яких умовах зійшлися?
- Про який потенціал йдеться взагалі?
- На скільки мільярдів доларів тих копалин є в Україні?
- Чи буде Київ розплачуватися за фінансову допомогу від США, яку вже давали всі три роки повномасштабної війни?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
У Росії заявляють про удар дронів по морському порту в Туапсе
Безпілотники в ніч на 26 лютого атакували Краснодарський край Росії, ціллю, за повідомленнями очевидців, став морський порт у Туапсе.
Російська влада заявила про атаку дронів ЗСУ на цивільні об’єкти. Губернатор Веніамін Кондратьєв повідомив, що у Туапсе і Темрюкському районі пошкоджені приватні будинки, постраждалих немає.
Про атаку на морський порт Туапсе заявили жителі міста, які викладають відеозаписи з вибухами.
Російські телеграм-канали повідомляють також про вибухи в небі над Анапою, де, ймовірно, діяли сили російської ППО. В аеропорту Сочі запроваджували план «Килим», він не приймав і не відправляв рейси.
У семи регіонах Північно-Кавказького федерального округу Росії вранці запроваджували режим безпілотної небезпеки, стверджує голова Північної Осетії Сергій Меняйло. При цьому влада інших регіонів округу про це не згадувала, зазначає російський «Комерсант».
Також про спробу атаки БпЛА повідомила призначена Росією влада окупованого Криму.
Міністерство оборони Росії відзвітувало про знищення 128 безпілотників над Росією, Кримом й акваторією Чорного й Азовського морів. 83 БпЛА, як стверджується, збиті над Краснодарським краєм.
Українська сторона цю атаку поки не коментувала.
Російське видання Astra підрахувало, що від початку 2025 року українські військові атакували 27 паливно-енергетичних об’єктів на території Росії.
У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.
Для багатьох із них це можливість продовжувати допомагати своїй країні чинити опір. Журналісти Associated Press Ганна Аргірова, Василиса Степаненко та фотограф Євген Малолєтка поговорили з деякими військовими, які вирішили повернутися на службу, а дехто і на фронт, після важкого лікування, ампутацій, протезування і реабілітації.
«Допомагатиму будь-якими способами». Як українські військові після ампутацій повертаються у військо (фото)