Макрон розповів лідерам ЄС про свої переговори у Вашингтоні
Європейські лідери провели нову відеоконференцію щодо України, після якої президент Франції Емманюель Макрон заявив, що учасники підтвердили відданість спільній роботі над умовами для тривалого та міцного миру в Україні.
«Після моїх дискусій з Дональдом Трампом у Вашингтоні та під час підготовки до саміту 6 березня ми підтвердили нашу відданість спільній роботі над умовами для тривалого та міцного миру в Україні та безпеки Європи», – написав Макрон у соцмережі Х.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта, який ініціював цю відеоконференцію, що інформація від Макрона була «дуже корисною» для підготовки нашої спецсаміту 6 березня, де, як очікується, ухвалять рішення щодо підтримки України та посилення європейської оборони.
28 лютого 2025 року у Вашингтоні США та Україна ймовірно підпишуть угоду щодо українських надр. Напередодні стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про видобуток корисних копалин. За даними медіа, США відмовилися від вимог щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від експлуатації цих ресурсів.
Однак наскільки вигідний фінальний варіант цієї угоди для України, чи спонукатиме вона відбудовувати знищену інфраструктуру та чи варто боятися українцям колоніальної залежності від США? Ці питання Радіо Свобода поставило уповноваженому чеського уряду з відбудови України Томашу Копечному.
Далі читейте тут
У армії РФ під Покровськом проблеми з логістикою – наскільки значні?
Армія РФ зіштовхнулася з проблемами з логістикою на Покровському напрямку, повідомив проєкт DeepState 26 лютого. За даними аналітиків, агресор має труднощі з ротацією особового складу, евакуацією поранених, підвезенням боєкомплектів, медикаментів та продовольства.
Останнім часом, зауважують у DeepState, кількість штурмів на цьому напрямку значно скоротилася, а ініціативу перехоплюють підрозділи Сил оборони.
Наразі російські війська здебільшого накопичують сили або вже здійснюють штурмові дії, щоб відновити втрачені позиції, тоді як ЗСУ продовжують покращувати своє становище, додали аналітики.
70% українських біженців не повернуться додому? Реакції на заяву міністра національної єдності
Віцепрем’є-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов під час заходу «Української правди» озвучив прогноз, що додому після завершення війни повернеться лише 30% українців. За словами посадовця, більшість тих, хто втік від війни, залишаться у тих країнах, де вони знайшли прихисток. Міністр каже, що державі треба визнати таку реальність.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав реакцію соцмереж на заяву міністра, а також дослідив останні результати соціологічних опитувань щодо того, коли і за яких умов біженці готові повернутися в Україну.
Віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов на заході видання «Української правди» «Війна 2025. Зброя, люди, гроші» зазначив:
«Після того, як Україна набуде безпекових заходів, коли безпека в країні стане стабільною, ми очікуємо, що 30% українців повернуться, що вони дуже серйозно розглянуть повернення. Також ми чітко розуміємо, що значна частина українців вже не повернеться. Вони вирішили залишитися там, де вони є. Це не є катастрофою. Це треба визнати».
Що про це думають – читайте тут
Зеленський планує візит до Лондона після поїздки до США
Президент України Володимир Зеленський планує візит до Лондона і зустріч з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером після поїздки до США.
«Після Сполучених Штатів – якщо я поїду, подивимось – я планую в Лондон: і одразу після цього ми з європейцями там зустрічаємось у Кіра Стармера», – повідомив він журналістам в Києві.
За його словами, на сьогодні важливо не втратити США як одного з гарантерів безпеки для України.
«Якщо Америка не захоче ( займати головне місце серед гарантерів), головне – розуміти, де ми можемо мати якісь інші гарантії безпеки від США. І ми розуміємо, які б відкрили більш ширше залучення Європи. Тому що Європа – більш спокійна, коли Америка поруч. Ми всі союзники. Конфігурацію ми проговорюємо», – додав Зеленський.
Президент України також повідомив, щодеталі його майбутнього візиту до США ще узгоджують.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, відвідає Сполучені Штати 28 лютого. За його словами, під час візиту сторони мають підписати угоду між Україною і США щодо корисних копалин.
25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови оновленої угоди про видобуток корисних копалин.
Читайте також: «Головне, що ми не є боржниками» – Зеленський розкрив деталі остаточного варіанту угоди із США
На початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів.
Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
У Генштабі заявили про удари по аеродромах у Криму і НПЗ у Росії
Генштаб ЗСУ заявив, що українські сили в ніч на 26 лютого завдали ударів по низці стратегічних об’єктів російських загарбників у Краснодарському краї Росії і в окупованому Криму.
«Серед іншого, здійснено вогневе ураження військових аеродромів «Саки» і «Кача», а також Туапсинського нафтопереробного заводу», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі зазначили, що НПЗ в Туапсе здійснює переробку нафти заявленим об’ємом 12 мільйонів тонн на рік, понад 90% вироблених нафтопродуктів поставляється на експорт, і це підприємство «активно задіяне» у забезпеченні російської армії.
«У районі нафтопереробного заводу зафіксовано щонайменше 40 вибухів. Є інформація про пошкодження інфраструктури заводу. Результати ураження уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Авіаудар РФ по Костянтинівці: число постраждалих зросло
У Костянтинівці зросла кількість постраждалих внаслідок російського авіаудару, повідомляє у телеграмі пресслужба Нацполіції.
Раніше було відомо про пʼятьох загиблих і вісьмох поранених.
«Серед загиблих – 47-річна жінка та четверо чоловіків: 56, 57, 75 років, вік ще одного встановлюється. Поранено п'ять жінок і шість чоловіків від 33 до 83 років», – йдеться у повідомленні.
За даними поліції, російські війська скинули на місто та околиці щонайменше шість авіабомб ФАБ-250. Тривають рятувальні заходи.
Унаслідок удару руйнувань зазнали 52 цивільних об’єкти, з них – понад 20 житлових будинків.
Зеленський: деталі візиту до США ще узгоджують
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що деталі його майбутнього візиту до США ще узгоджують.
«Візит нам запропонували. Але я хочу отримати – офіси працюють – який формат? Коли? Там робоча є дата, те, що сказав президент Сполучених Штатів – п’ятниця. Ну, офіси – на зв’язку», – сказав Зеленський 26 лютого, спілкуючись із журналістами в Києві.
За словами президента, він «дуже хоче» цього візиту. «Бо у мене важливі питання: хочу почути, що допомога США не буде зупинена, не потім, а зараз. Для мене це головна теза на сьогодні», – додав голова держави.
«Головне, що ми не є боржниками» – Зеленський розкрив деталі остаточного варіанту угоди із США
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що уряд оцінює кінцевий варіант угоди щодо надр зі США, як непоганий. Проте сам він ще не бачив остаточного документу, про це він розповів 26 лютого журналістам у Києві та розкрив інші деталі договору.
Він наголосив, що головним для нього було, що Україна не є боржником.
«Головне для мене було – що ми не є боржниками. І не зважаючи, що, де звучить в медіа – в угоді немає ні 500 мільярдів боргу, ні 350, ні 100. Тому що це було би несправедливо, я вважаю, по відношенню до нас... Якщо ми говоримо про фонд, це також вирішене питання в цій рамковій угоді, то я вважаю, що там партнери. Це важливо», – сказав він.
За його словами, угода з США про корисні копалини буде рамковою, після неї буде укладено ще один договір про спільний фонд, і він потребуватиме ратифікації Верховною Радою.
«Про гроші рано дуже говорити, тому що це рамкова угода... Тому що немає договору, який наступний. Ось він складніший буде і серйозніший, тому що наступний договір – про фонд. І там будуть вже якісь відносини партнерські, гроші, тощо і так далі», – пояснив президент.
Зеленська додав, що угода про фонд передбачатиме відшкодування 50% від прибутків за новими ліцензіями, а тому Україна повинна розібратися з власними ліцензіями і провести аудит.
Зеленський також зазначив, що в угоді не вказані всі гарантії безпеки, які хоче Україна, але в тексті один з пунктів містить згадку про ці гарантії.
«Безумовно, це про економіку договір. Але я дуже просив, щоб зʼявилось хоча б розуміння, що ми однаково бачимо, що все це є частиною майбутніх гарантій безпеки. І тому навіть в рамковій угоді я дуже хотів, щоб зʼявилось хоча б речення «гарантій безпеки України». І те, що мене брифінгували урядовці, це зʼявилось в 10-му пункті, точно не памʼятаю, але важливо, що це є», – сказав Зеленський.
За його словами, угоду з США будуть підписувати профільні міністри.
Україна повернула 1227 дітей з Росії та окупованих територій – Олена Зеленська
З понад 19 тисяч викрадених дітей Україні вдалося повернути наразі 1227, повідомила перша леді України Олена Зеленська в інтерв’ю для італійського телеканалу Rete 4, передає Офіс президента 26 лютого.
Вона наголосила, що Росія різними способами намагається перешкоджати цьому процесу.
«Це не є механізмом, що постійно працює, на жаль. Саме для того, щоб цей механізм існував і працював, і створена Міжнародна коаліція за повернення українських дітей, куди входить уже 41 країна», – сказала перша леді.
Зеленська зазначила, що дуже важливо, щоб світ пам’ятав, хто насправді є агресором, і продовжував «допомагати Україні боротися за спільне майбутнє». Вона додала, що в цій боротьбі Україна захищає передусім своїх людей.
«Ми боремося не за кілометри. Ми боремося за наших людей на окупованих територіях. Ці кілометри – це їхній дім, робота, школа, рідні вулиці. Ці люди мають право жити у своїй країні без страху. Ми не можемо залишити їх у небезпеці», – наголосила Олена Зеленська.
У листопаді 2024 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що України вдалося повернути з території Росії й тимчасово окупованих земель 1002 дитини.
Дмитро Лубінець припускав, що всього Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Армія Росії скинула три авіабомби по підприємству у Глухові, поранено чоловіка – прокуратура
Російська армія завдала авіаудару по підприємству в місті Глухів на Сумщині, повідомила обласна прокуратура.
За даними слідства, 26 лютого близько 10:10 години війська РФ скинули, за попередніми даними, три керовані авіабомби на місцеве підприємство.
«Унаслідок атаки ворога поранено 42-річного цивільного чоловіка. Пошкоджено адміністративну та складську будівлі, виробниче приміщення, автомобілі та навколишні приватні будинки», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Представники РФ і США зустрінуться в Стамбулі, щоб обговорити роботу посольств – Лавров
У Стамбулі 27 лютого відбудеться зустріч між представниками Росії і США для обговорення проблем роботи посольств двох країн, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Зі слів Лаврова випливає, що тема війни РФ в Україні на цій зустрічі не обговорюватиметься.
Він зазначив, що за підсумками цієї зустрічі буде зрозуміло, наскільки сторони можуть «рухатися швидко й ефективно».
18 лютого в Ер-Ріяді відбулися перші офіційні переговори на високому рівні між Вашингтоном і Москвою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. На переговори, однією з головних тем яких було припинення війни в Україні, представників Києва не запросили.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Росія і Сполучені Штати домовилися сформувати групи для переговорів про те, як «якнайшвидше» припинити війну. Юрій Ушаков, помічник російського лідера Володимира Путіна з питань зовнішньої політики, підтвердив домовленість щодо переговорних груп, але сказав, що «важко» обговорювати дату можливої зустрічі президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна.
Крім того, Росія і США домовилися відновити попередній масштаб дипломатичних представництв. Москва не мала посла у Вашингтоні після того, як попередній представник РФ Анатолій Антонов залишив посаду в жовтні минулого року.
Перемирʼя між Росією та Україною можна досягти в найближчі тижні, заявив президент Франції Емманюель Макрон після перемовин з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч відбулася 24 лютого, в треті роковини з початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. У той же день міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив: ця країна припинить бойові дії лише тоді, коли «перемовини дадуть твердий, стійкий результат», який буде влаштовувати Москву.
Тим часом на фронті, в тому числі на півдні, тривають бої. Російські військові намагаються штурмувати українські позиції на Оріхівському і Гуляйпільському напрямках, повідомляє Генштаб ЗСУ, а російські телеграм-канали пишуть нібито про підготовку війська РФ до нового штурму Херсону.
- Що відбувається зараз на південних ділянках фронту?
- Як сприймають військові інформацію про можливе припинення вогню?
- Хто може гарантувати стійкий режим тиші у разі, якщо сторони про нього домовляться?
Про все це читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Журналісти дізналася імена росіян, яких Угорщина намагається вивести з-під санкцій ЄС
Проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода «Система» дізнався, кого Угорщина намагається вивести з-під санкцій Європйського союзу.
Напередодні агентство Reuters повідомило, Будапешт хоче виключити вісім осіб зі списку санкцій ЄС щодо Росії та отримати нові гарантії щодо переговорів про транзит газу Україною, перш ніж погодитися на відновлення обмежень. Імен цих персон у дописі не вказано.
Інформацію про вимоги Угорщини підтверджують також чиновник Євросоюзу, знайомий з обговоренням цього питання в Брюсселі, і високопоставлене джерело Радіо Свобода у дипломатичних колах, яке назвало імена підсанкційних осіб, а саме:
- Алішер Усманов – один із найбагатших бізнесменів Росії. Під санкціями Євросоюзу з 28 лютого 2022 року, в обґрунтуванні його назвали «прокремлівським олігархом», «одним з улюблених олігархів Володимира Путіна» і людиною, яка «виступала прикриттям для президента Путіна і вирішувала його ділові проблеми».
- Гульбахор Ісмаїлова – сестра Усманова, імовірно, володіє частиною його зарубіжних активів, що і стало підставою для санкцій. Потрапила під санкції ЄС 8 квітня 2022 року.
- Михайло Фрідман – співзасновник «Альфа-Банку» і великий інвестор, чия фінансова група активно працювала в країнах ЄС до введення обмежень. Санкції ЄС проти Михайла Фрідмана та його партнера Петра Авена запроваджено 28 лютого 2022 року, поточне формулювання: «беруть участь у секторах економіки, що забезпечують істотне джерело доходу уряду РФ».
- Петро Авен – ще один співзасновник «Альфа-Банку». Санкції ЄС введено 28 лютого 2022 року.
- Дмитро Мазепін – співвласник холдингу «Уралхим», був присутнім на зустрічі низки великих бізнесменів із Путіним у день повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Під санкціями ЄС із березня того ж року.
- Вʼячеслав Моше Кантор – бізнесмен, який очолював Європейський єврейський конгрес. Санкції ЄС запроваджено 8 квітня 2022 року, в обґрунтуванні його назвали «російським олігархом» із «тісними звʼязками з президентом Володимиром Путіним».
- Муса Бажаєв – глава групи «Альянс» і нафтовий магнат. Під санкціями з квітня 2022 року. ЄС вважає, що через свої бізнеси Бажаєв підтримує стратегічні галузі російської економіки.
- Михайло Дегтярьов – міністр спорту РФ. Перебуває під санкціями ЄС з 25 липня 2014 року за те, що, будучи депутатом Держдуми, оголосив про відкриття «посольства» угрупування «ДНР» у Москві.
У понеділок міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто написав у фейсбуці, що Будапешт «не погодиться поспішати» з розширенням санкцій на окремих осіб.
Санкції проти Росії складаються з двох частин, які можуть бути продовжені в різний час. Одна охоплює економічні заходи, а інша – це список із понад 2400 фізичних та юридичних осіб, які підпадають під заморожування активів і заборону на поїздки.
Минулого тижня в угорському уряді заявили, що Будапешт не підтримає розширення санкцій ЄС проти Росії, а також виступає проти запропонованого ЄС пакету допомоги Україні у розмірі 20 мільярдів євро. Глава МЗС країни Петер Сійярто заявив, що Єврокомісія не дотрималася своєї обіцянки включити Угорщину до переговорів про відновлення транзиту російського газу територією України.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Уряд 26 лютого розгляне текст угоди зі США щодо надр – Шмигаль
Угода щодо корисних копалин, яку планують підписати зі США, підготовлена, 26 лютого уряд України буде розглядати текст цього документу, повідомив в ефірі телемарафону прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, на засіданні Кабмін уповноважить міністрів до подальшого підписання угоди уже під час перемовин президентів України і США щодо гарантій безпеки.
«Протягом двох тижнів, інтенсивно опрацьовуючи між урядами США і України угоду про нашу економічну співпрацю, ми фактично випрацювали остаточний варіант. Станом на сьогодні ця угода називається «Угодою про встановлення правил й умов Інвестиційного фонду відбудови України», – сказав голова уряду.
Він наголосив, що це фактично попередній договір, який передбачає юридичну дію – «це майбутнє створення Інвестиційного фонду відбудови України, де і Україна і США будуть на рівних управляти цим фондом і наповнювати його».
За словами Шмигаля, угода напряму прив’язана до гарантій безпеки.
«Ані президент, ані уряд України не будуть розглядати цю угоду і її підписання у відриві від гарантій безпеки для України. Відповідно, в цій попередній угоді пункт 10-ий власне і говорить про те, що ця угода про Фонд «становить невід’ємний елемент архітектури двосторонніх і багатосторонніх угод, а також конкретних кроків для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості і відображення цілей, визначених в преамбулі до цієї угоди. І уряд США підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру», – сказав Шмигаль.
Він уточнив, що гарантії безпеки для України – це «фактично «план перемоги» президента Володимира Зеленського».
«Пункт перший – це НАТО для України або інші сильні гарантії безпеки. Другий-третій пункти – це підтримка фронту і пакет стримування, четвертий – власне про економічну співпрацю, щодо якої ми ведемо переговори з нашими партнерами: і з США, і з Європою, і також 5-ий пункт – це подальший захист європейських кордонів і участь у цьому українського контингенту», – зазначив голова уряду.
Він також зауважив, що ця угода – «про майбутнє».
«Майбутні доходи, отримані Україною, від ренти або ліцензій на корисні копалини, від дивідендів на об’єкти інфраструктури, яка використовується для транспортування або видобування відповідних корисних копалин, – це буде внесок України, 50% від таких доходів ми будемо вкладати в цей спільний зі США фонд відновлення України. США також, зі свого боку, будуть робити відповідні внески», – сказав прем’єр.
Він також додав, що цю угоду обговорювали з європейськими партнерами, які приїжджали до України 24 лютого.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, відвідає Сполучені Штати 28 лютого. За його словами, під час візиту сторони мають підписати угоду між Україною і США щодо корисних копалин.
25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про видобуток корисних копалин. За даними медіа, США відмовилися від вимог щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від експлуатації цих ресурсів. Як пише «Економічна правда», оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки.
На початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів.
Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.
Унаслідок російського удару під Києвом загинула журналістка «Укрінформу» Тетяна Кулик
Однією з двох загиблих унаслідок удару російського дрона під Києвом минулої уночі була журналістка інформаційної агенції «Укрінформ» Тетяна Кулик. За повідомленням колег, безпілотник влучив у її будинок у Бучанському районі, внаслідок чого сталася пожежа.
«Тетяна Кулик – авторка і ведуча проєкту «Нація непереможних», яка виконувала обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа. Вона була досвідченою журналісткою, також займала посаду ведучої «Центрального каналу» (КДТРК), Всесвітньої служби радіомовлення України, телеведучої Суспільного мовлення і була членкинею Національної спілки журналістів України», – повідомили колеги з «Укрінформу».
Раніше Офіс генпрокурора повідомив, що число загиблих унаслідок російського удару по Київщині, завданого пізно ввечері 25 лютого, зросло до двох, ще двоє людей поранені.
«У Бучанському районі пошкоджено приватні житлові будинки, один з яких повністю зруйновано, квартири у багатоповерхівках, гаражі й автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: щонайменше пʼятеро людей загинули, ще вісім – поранені внаслідок авіударів РФ по Костянтинівці
Щонайменше пʼятеро людей загинули і восьмеро були поранені внаслідок ударів по Костянтинівці Донецькаої області, повідомив 26 лютого голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни скинули на місто та його околиці керовані авіабомби, за попередньою інформацією – три штуки», – йдеться у дописі.
Він наголосив, що «останнім часом російські атаки на цивільних у Костянтинівці стали частішими і жорсткішими, а залишатися у місті небезпечно».
Напередодні у місті Костянтинівка рятувальники деблокували тіла людей, загиблих унаслідок обстрілів, завданих російськими військовими ще минулого тижня.
24 і 25 лютого російські військові завдали кількох авіаційних і артилерійських ударів по Костянтинівці та навколишніх населених пунктах. Минулося без загиблих, одна цивільна особа постраждала від удару із застосуванням фугасної авіабомби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укренерго»: на Одещині та Дніпропетровщині застосовують відключення через обстріли РФ
На Одещині та Дніпропетровщині обленерго вимушено застосовують відключення через мережеві обмеження внаслідок російських обстрілів енергооб’єктів , повідомляє 26 лютого оператор енергосистеми «Укренерго».
«Ремонтні роботи у вказаних регіонах тривають. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання та відновити стабільне електропостачання усіх споживачів», – йдеться у дописі.
Раніше енергохолдинг ДТЕК, повідомив, що російські військові 26 лютого атакували енергетичний обʼєкт у Дніпропетровській області.
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що вночі загалом збили 110 запущених Росією БпЛА зі 177, ще 66 – були «локаційно втрачені».
Напередодні «Укренерго» попереджало, що для промисловості та бізнесу у середу будуть діяти заходи обмеження потужності з 16 по 19 вечора.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише 2024 року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
За три роки повномасштабного вторгнення Росія завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Лавров: Росія не розглядає згоду на розміщення європейських миротворців в Україні
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ не розглядає можливість погодитися на розміщення європейських миротворців в Україні.
На пресконференції 26 лютого він сказав, що ідея щодо дислокації в Україні миротворців після можливого досягнення перемир’я, «націлена на те, щоб конфлікт розігрівати і далі».
«Це лукавство. Не можна йти на домовленість, яка має на меті досягнення однієї-єдиної мети: знову накачати Україну зброєю», – цитує Лаврова російське державне агентство новин ТАСС.
Президент США Дональд Трамп 24 лютого заявив, що російський лідер Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців в Україні. «Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
На це у Кремлі заявили, що позиція РФ не змінювалася.
Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні. Голова російського МЗС Сергій Лавров 18 лютого заявив, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії. Раніше в МЗС Росії заявили, що такий крок розглядатимуть як ескалацію.
Україна може мати запасів рідкісноземельних матеріалів критичної сировини приблизно на 400 мільярдів доларів, проте це дані станом на 2018 рік в приблизному перерахунку за сучасним курсом долара і включно з окупованими територіями, заявила в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) засновниця і виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.
За її словами, ресурси в Україні є, але вони можуть бути не в тій кількості, на яку розраховують Сполучені Штати Америки.
«Ресурсів не те, щоби немає. Можливо, вони не будуть в тій концентрації, в тій кількості, на яку розраховує уряд Америки. Але те, що вони є, це факт. Просто ми не знаємо точну кількість. Щоб оцінити, скільки буде коштувати ця сировина, це треба вкластися в розвідку, це треба вкластися в потужності, а це приблизно 7-8 років, як ви виходите на проєктну потужність, від 3 до 5 років ви робите георозвідувальні роботи, і тільки після 10-15 року ви починаєте повертати перші інвестиції», – сказала Оринчак.
Точну суму, на яку Україна має рідкісноземельні матеріали, ніхто не може сказати, оскільки діє постанова від Служби безпеки України від 2005 року, згідно з якою ці види корисних копалин засекречені, каже Оринчак.
«Ці цифри, які звучать сьогодні, є популістичними. Вони є нереалістичними. І тільки геологи, які намагаються досить дипломатично сказати, скільки в нас чого є – вони це говорять дуже обережно, тільки по тій причині, що в Україні діє до сих пір така постанова з Служби безпеки України з 2005 року, де, фактично, кількість корисних копалин, яка відноситься до критичної сировини в Україні, є засекреченою… Досі це все закрито. Тому точну цифру ніхто не може сказати коректно. Тобто є пряма заборона від уряду України розкривати будь-які дані іноземним чи українським інвесторам», – зазначила директорка асоціації добувної промисловості.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський, ймовірно, відвідає Сполучені Штати 28 лютого. За його словами, під час візиту сторони мають підписати угоду між Україною і США щодо корисних копалин.
25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про видобуток корисних копалин. За даними медіа, США відмовилися від вимог щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від експлуатації цих ресурсів. Як пише «Економічна правда», оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки.
На початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів.
Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.