Доступність посилання

4 ОБрНГУ «Рубіж» Сил оборони України. Покровськ. Лютий 2026 ро
4 ОБрНГУ «Рубіж» Сил оборони України. Покровськ. Лютий 2026 ро

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Війська РФ змогли перекинути частину сил через річку Оскіл – ОСУВ «Хортиця»

Російські війська змогли перекинути частину сил через річку Оскіл, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов.

«Росіяни скористалися можливістю перекинути частину засобів по льоду і тепер завданням українців є вибивати їх звідти. Плюс вони намагаються докидати знов по самій річці за допомогою малих плавзасобів, але це, звісно, трішечки не те щастя, яке в них було раніше до цього. Саме тому в них там зараз є певні сили, які вони намагаються використати, а українці, звісно, намагаються їх за річку повернути», – заявив він в ефірі національного телемарафону.

Минулого тижня повідомлялося про безуспішні спроби російських військ навести переправи через річку Оскіл.

ЗСУ намагаються ліквідувати російський так званий «плацдарм» на березі річки Оскіл у Харківській області.

Наприкінці січня британська розвідка зазначала, що російські війська створили плацдарм на західному березі річки Оскіл у листопаді 2024 року, і відтоді тактично просувалися в цьому районі.

У розвідці також повідомили, що Росія «майже напевно» намагається тиснути на логістичний центр Куп’янськ, також розташований на річці Оскіл, приблизно за 12 кілометрів на південь від плацдарму.

На початку повномасштабного вторгнення сили РФ окуповували Куп’янськ. Але у вересні 2022 року місто було звільнене від російських військ.

Через атаку РФ з БпЛА на Херсонщині загинув чоловік, ще одна людина була поранена – ОВА

Зранку, 13 березня, російські війська атакували з БпЛА Берислав на Херсонщині. Через цей удар загинув 68-річний чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Також до лікарні доставили 85-річного місцевого жителя, який дістав вибухову травму, контузію та ампутацію стопи. Потерпілий – під наглядом медиків», – йдеться у дописі.

Раніше в ОВА повідомили, що через російський нічний удар по Херсону загинула жінка, частина міста залишилася без електропостачання.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Сили РФ намагаються прорватись на Сумщину, щоб відрізати шляхи постачання ЗСУ на Курщині – ДПСУ

Російська армія активізувала бойові дії на кордоні з Сумською областю з метою прорвати оборону України. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) зазначив, що атаки по лівому флангу операції ЗСУ в Курській області сили РФ проводять, щоб оточити українські війська та ускладнити логістичні маршрути.

«Найбільша активність, звісно, спостерігається в районі, де Сили оборони України ведуть операцію в межах Курської області. Як повідомляв Генеральний штаб і зазначав Головнокомандувач ЗСУ, ворог намагається атакувати, щоб витіснити наші сили з Курської області. Ми вже певний період фіксуємо, що по лівому флангу цієї території противник намагається прорвати наш кордон, підійти до нього і закріпитися. Це робиться з метою або оточення наших військ у Курській області, або ж ускладнення логістики, зокрема для перерізання шляхів постачання», – заявив він.

За даними українських прикордонників, найбільша активність сил РФ спостерігається в районі населеного пункту Новеньке. Російські війська не можуть використовувати важку техніку для штурму, тому залучають малі групи військових. Втім «повне закріплення» сил РФ у Новенькому речник ДПСУ не підтверджує.

«Говорячи про Новеньке, важко назвати його населеним пунктом. Це невелике поселення, яке ще раніше зазнало значних руйнувань через обстріли ворога. Він і досі не припиняє обстрілювати територію Сумської області. Тому твердження про повне закріплення ворога в Новенькому – це не так. Українські військові продовжують знищувати ворожі групи, що намагаються прорватися через кордон», – пояснив Андрій Демченко.

Відповідаючи на запитання, чи можуть бої в ході наступу армії РФ на Курщині перекинутися безпосередньо на Сумщину, Андрій Демченко висловив впевненість, що командування готове до таких обставин.

«Державна прикордонна служба та наші підрозділи, як складова Сил оборони України, мають свої зони відповідальності та смуги оборони, де наші підрозділи діють. Головнокомандувач Збройних Сил України говорив, що ворог планує і хотів би перекинути зону боїв на територію Сумської області. Тому я більш ніж впевнений, що військове управління та керівники по всій смузі оборони наших сил, звісно, вживатимуть необхідних заходів, аби цього не допустити», – додав речник Держприкордонслужби.

Раніше ДПСУ повідомляли, що армія РФ відправляє невеликі штурмові групи у напрямку Новенького на Сумщині, намагаючись закріпитися.

Також у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 12 березня зазначалося, що російські війська продовжують здійснювати рейди вздовж міжнародного кордону між Сумською та Курською областями.

Останній тиждень армія РФ посилила свій наступ у Курській області. Росія намагається витіснити українські війська з Курщини шляхом повільного, виснажливого наступу з моменту початку вторгнення в серпні 2024 року.

Чи прийме Росія пропозицію США про припинення вогню з Україною?

Російські посадовці неодноразово заявляли, що Москва прагне всеосяжної мирної угоди, а не просто перемир’я у війні проти України. Чи означає це, що президент РФ Володимир Путін відхилить пропозицію США про 30-денне припинення вогню, яку Україна вже прийняла під час переговорів у Саудівській Аравії? Не обов’язково. Радіо Свобода аналізує, як Росія може відреагувати і чому.

Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку України і закликав збільшити військову допомогу

Європейський парламент на засіданні 12 березня ухвалив резолюцію на підтримку України, закликавши держави-члени ЄС збільшити військову підтримку.

Резолюція була ухвалена 442 голосами «за», 98 «проти» і 126 утрималися.

«Євродепутати привітали пропозицію про 30-денне припинення вогню, досягнуту 11 березня. Вони очікують, що Росія погодиться на це і піде за ним, припинивши всі напади на українське цивільне населення, інфраструктуру та територію», – йдеться на сайті Європарламенту.

Щоб відстояти право України на самооборону, ЄС та його країни-члени повинні значно збільшити необхідну допомогу країні, вказано у резолюції.

Для запобігання подальшим нападам РФ Європарламент закликав до надійних гарантій безпеки для України. Євродепутати виступили проти будь-яких спроб тиску на Київ із метою нав’язування «мирної угоди» на умовах Кремля. Вони також наголосили, що ЄС має відігравати ключову роль у переговорах щодо безпеки в Європі.

Депутати Європарламенту вітають започаткування «коаліції бажаючих» для потенційного забезпечення виконання остаточної мирної угоди під керівництвом Європи.

Європарламент наполягає на конфіскації заморожених російських активів для фінансування відновлення України. Крім того, у резолюції міститься заклик до посилення санкцій проти Росії та компаній, що допомагають Москві обходити обмеження та постачають технології для її військового комплексу.

Резолюції Європарламенту не мають юридичної сили і мають багато в чому символічний характер – вони виражають політичну позицію євродепутатів.

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.

Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Президент США Дональд Трамп заявив, що згодом представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я.

ЗМІ: Україна вже витратила запас далекобійних ракет ATACMS

Україна вже витратила обмежений запас далекобійних ракет ATACMS, наданих Сполученими штатами. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press з посиланням на неназваного американського чиновника та українського депутата з оборонного комітету.

Американський урядовець заявив, що загалом США надали менше 40 таких ракет і що вони закінчилися в Україні наприкінці січня.

Як пише АР, вище оборонне керівництво США, включаючи попереднього главу Пентагону Ллойда Остіна, дало зрозуміти, що буде поставлено лише обмежену кількість ATACMS, і що США і союзники по НАТО вважають іншу зброю більш цінною в боротьбі.

Водночас, як писала наприкінці грудня минулого року газета The New York Times, Україна сповільнює обстріли Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS через те, що їх запаси вичерпуються, а також ймовірну зміну політики новообраного президента США Дональда Трампа щодо дозволу на удари вглиб Росії.

Тоді видання з посиланням на американських посадовців писало, що навесні 2024 року, коли Сполучені Штати ухвалили рішення надати Україні ATACMS, зі складів Пентагону Києву передали близько 500 таких ракет.

Хоча тоді Україна не могла використовувати їх для ударів по Росії, ними били по цілях на окупованих територіях, зокрема, в Криму.

А після того, як в середині листопада адміністрація президента США надала Україні дозвіл на використання американських ATACMS углиб Росії, в України залишилися лише «десятки» таких ракет, ймовірно, близько 50-ти.

Дуда закликав США розмістити ядерну зброю на території Польщі

Президент Польщі закликав США передати ядерну зброю на її територію як стримуючий фактор проти майбутньої російської агресії, повідомляє 13 березня Financial Times.

В інтервʼю виданню Анджей Дуда розповів, що «очевидно», що президент Дональд Трамп міг би передислокувати ядерні боєголовки США, які зберігаються в Західній Європі або США, до Польщі. Цю пропозицію польський лідер нещодавно обговорював зі спеціальним представником США з питань України Кітом Келлогом.

«Кордони НАТО перемістилися на схід у 1999 році, тож 26 років по тому має відбутися також переміщення інфраструктури НАТО на схід. Для мене це очевидно», – сказав Дуда.

Подібний проєкт президент Польщі вже пропонував адміністрації Джо Байдена у 2022 році, але тоді цю ініціативу не підтримали.

Дуда нагадав заяву президента РФ Володимира Путіна у 2023 році про те, що Росія перемістить тактичну ядерну зброю до Білорусі.

«Росія навіть не вагалася, коли переміщувала свою ядерну зброю в Білорусь... Вони ні в кого не питали дозволу», – додав президент Польщі.

Раніше премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна повинна прагнути отримати доступ до ядерної та іншої нетрадиційної зброї, в тому числі через участь у ініціативі французької ядерної парасольки, запропонованій президентом Емманюелем Макроном.

Наприкінці лютого медіа повідомляли, що Франція готова використовувати свої сили ядерного стримування, щоб захистити Європу, винищувачі з ядерною зброєю можуть бути розгорнуті в Німеччині в той час, як США погрожують вивести свої сили з континенту.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров назвав «загрозою» слова президента Франції Емманюеля Макрона про можливий французький ядерний захист для країн ЄС. Лавров каже, що президент Франції «готується до використання ядерної зброї проти Росії» – хоча прямої мови про це у виступі Макрона не було.

У Європі ядерну зброю мають Росія, Франція та Велика Британія. Також США розміщують свою ядерну зброю в деяких європейських країнах в межах ядерного стримування НАТО.

Польща ніколи не мала власної ядерної зброї.

Миротворці в Україні: чим може бути корисним досвід місії НАТО в Косові?

Косово й Україна ведуть спільну боротьбу за суверенітет – одна все ще не оговталась від війни 26 років тому, а інша бореться за збереження своєї територіальної цілісності з Росією. Поки тривають дискусії про те, як можуть виглядати миротворчі сили в Україні, 25-річний досвід Косова з міжнародними миротворцями може дати цінний досвід, якщо буде досягнуто перемир’я у повномасштабній війні, яку розпочала Росія проти України у 2022 році.

Відхід з Курщини загрожує Сумам? Путін «погрожує» формою? Трамп готує санкції?

Російський керманич Володимир Путін у військовій формі з'явився нібито на Курщині і поставив завдання російській армії «розгромити супротивника» у найкоротші терміни. Російські телеграм-канали написали про повернення контролю над містом Суджа, мовляв, ЗСУ вийшли без бою.

Яка ситуація на Курщині?

Що відомо?

Чи відходять ЗСУ?

Якщо ні, то чи доцільно залишатися там?

Чи наступ сил Росії на Курщині несе загрозу для Сумщини?

Чи є загроза окупації?

І чому Путін одягнув військову форму: він грає на публіку чи показує свою неготовність до перемир’я?

Чи є інші сигнали?

Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:

У соцмережах з’явилося чергове відео з ймовірною стратою українських військових. Омбудсмен відреагував

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець констатував, що в соцмережах шириться чергове відео з ймовірною стратою беззбройних українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон.

За його словами, на оприлюдненому відео видно щонайменше 5 ймовірно вбитих військовополонених.

«Ми вкотре бачимо цинічну зневагу до міжнародного гуманітарного права зі сторони армії РФ. Виконуючи місію Омбудсмана України, направив листи до ООН та МКЧХ, аби воєнний злочин був зафіксований», – заявив він.

У грудні минулого року Лубінець повідомляв, що за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених.

Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.

Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.

Нічна атака РФ: сили ППО збили 74 дрони, ще 38 безпілотників не досягли цілей

У ніч на 13 березня російські війська завдали чергового удару по Україні, застосувавши балістичну ракету «Іскандер-М» із Курської області та 117 ударних безпілотників типу Shahed і дронів-імітаторів із кількох напрямків, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.

«Станом на 09.00 підтверджено збиття 74-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях», – йдеться у дописі.

Внаслідок атаки постраждали Сумська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Чернігівська, Одеська та Запорізька області.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: за добу зафіксовано майже 140 бойових зіткнень, з них 17 – на Курщині РФ

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 138 бойових зіткнень. Найбільше атак російської армії відбулося на Покровському напрямку, йдеться у ранковому зведенні генерального штабу ЗСУ 13 березня.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 45 штурмів агресора в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Новоторецьке, Промінь, Даченське, Новоукраїнка, Шевченко, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Надіївка та Андріївка», – вказано у повідомленні.

За уточненою інформацією, вчора війська РФ завдалм по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних та 98 авіаційних ударів, застосувавши три ракети та скинувши 150 КАБ. Крім цього, здійснили понад п’ять тисяч двісті обстрілів, зокрема 147 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження 2283 дрони-камікадзе.

«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України за минулу добу відбили 17 атак російських загарбників. Противник здійснив 334 артилерійських обстріли, з яких 12 – із РСЗВ, завдав 29 авіаційних ударів, застосувавши 33 КАБ», – кажуть військові.

Також російська армія. наступала на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському і Оріхівському напрямках.

Геолокаційні кадри, опубліковані 12 березня, вказують на те, що російські війська нещодавно захопили Суджу і просунулися до Заолешенки (безпосередньо на північний захід від Суджі), йдеться в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ввечері 12 березня заявив, що у передмістях Суджі та районах довкола неї продовжуються активні бойові дії, ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно та необхідно».

Розвідка Великої Британії станом на 10 березня повідомляла, що російські військові збільшують тиск на Сили оборони на Курському виступі із заходу, півночі та сходу. Ймовірно, ЗСУ зберігають контроль над територією площею близько 300 квадратних кілометрів. Водночас на інших ділянках фронту в ЗСУ «з’явилась можливість контратакувати».

Росія представила США список вимог для угоди про припинення війни проти України – Reuters

Росія представила США список вимог для укладення угоди про припинення війни проти України і перезавантаження відносин з Вашингтоном, повідомили агенції Reuters два співрозмовники, знайомі з цим питанням.

Як вказує агенція, поки неясно, що саме Москва включила до свого списку і чи готова вона вести мирні переговори з Києвом до того, як вони будуть прийняті. За словами співрозмовників, російські та американські чиновники обговорювали умови під час особистих і віртуальних розмов протягом останніх трьох тижнів.

Джерела Reuters охарактеризували умови Кремля як широкі і схожі на вимоги, які він раніше висував Україні, США і НАТО.

Зазначається, що ці попередні умови включали відмову від членства Києва в НАТО, згоду не розгортати іноземні війська в Україні та міжнародне визнання твердження президента Володимира Путіна про приналежність Криму і чотирьох областей до складу Росії.

Останніми роками Росія також вимагала від США і НАТО усунути те, що вона називає «першопричинами» війни, в тому числі розширення НАТО на схід.

Посольство Росії у Вашингтоні та Білий дім не відповіли на прохання про коментар.

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.

Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Президент США Дональд Трамп заявив, що згодом представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я.

Трамп очікує від Путіна відповіді, чи погодиться він на 30-денне перемир’я. Прихильність Путіна до потенційної угоди про припинення вогню все ще залишається невизначеною, оскільки деталі ще не остаточно узгоджені.

У Кремлі заявили, що вивчають заяви, зроблені за підсумками зустрічі української й американської делегацій у Джидді.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зауважують, що президент Росії Володимир Путін через пропозиції про припинення вогню, на яку погодилася Україна, може вдатися до маніпуляцій. Агентство Bloomberg повідомило 12 березня, що джерела, знайомі з думкою Кремля і ситуацією, заявили, що Путін «розтягне графік» домовленостей про тимчасове припинення вогню, щоб гарантувати, що його умови «будуть враховані».

Джерело, близьке до Кремля, заявило, що Росія може вимагати припинення поставок зброї в Україну як умову згоди на тимчасове припинення вогню, але не уточнило, чи буде таке припинення включати всі міжнародні поставки зброї в Україну, чи тільки ті, що надходять від обраних країн.

12 березня російське опозиційне видання «Верстка» повідомило, що джерело, близьке до адміністрації президента Росії, заявило, що Кремль «формально» дасть «позитивну відповідь» на пропозицію про тимчасове припинення вогню, але також вимагатиме «неможливих умов», на які Україна не може погодитися.

В ISW кажуть, що ці витоки можуть бути навмисними та частиною російської переговорної стратегії, яка має на меті підштовхнути Сполучені Штати до перегляду угоди з Україною щодо тимчасового припинення вогню.

У Дніпрі через російську атаку постраждали три людини – Лисак

У Дніпрі через російську атаку постраждали три людини, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Це жінки 52, 56 та 82 років. Всі ушпиталені. Стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Вони надають всю необхідну меддопомогу», – написав він у телеграмі.

Раніше було відомо про одну постраждалу у Дніпрі. За даними місцевої влади,через російську атаку дронами у Дніпрі пошкоджений інфраструктурний об’єкт – сталася пожежа, пошкоджені багатоповерхівки. Також пошкоджена інфраструктура в Самарівському районі.

В «Укрзалізниці» зазначають, що через ранкові російські атаки на енергообʼєкти залізниці на Дніпропетровщині будуть зміни в русі кількох поїздів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Американське озброєння на фронті. Як ЗСУ використовують передану зі США техніку (фоторепортаж)

ЗСУ відбивають російські штурми з допомогою американської техніки на передових позиціях у Донецькій області. Так артилеристи 24-ї окремої механізованої бригади продемонстрували бойову роботу САУ M109 Paladin, 148-ма артбригада ДШВ показали M777, а штурмовики розповіли про роботу M2 Bradley. Про це у фоторепортажі Радіо Свобода.

Влада: через нічний удар РФ по Херсону загинула жінка, частина міста залишилася без електрики

Через російський нічний удар по Херсону загинула жінка, частина міста залишилася без електропостачання.

«Цієї ночі російські війська обстріляли з артилерії центральну частину Херсона. Через ворожий удар поранення, несумісні з життям, дістала 42-річна жінка», – написав у телеграмі голова ОВА Олександр Прокудін.

Голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко зазначив, що війська РФ частково позбавили електрики Корабельний і Центральний райони, а також Молодіжне, Надніпрянське, Інженерне, частково Зеленівку.
За його словами, спеціалісти Херсонобленерго вивчають масштаби пошкоджень.

Як повідомляє обласна влада, протягом минулої доби російських атак зазнали 38 населених пунктів Херсонщини, зокрема Херсон. Через російську агресію минулої доби загинула людина, ще шестеро зазнали поранень.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Втрати Росії у війні перевищили 890 тисяч солдатів – Генштаб ЗСУ

Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 890250 своїх військових, зокрема 1200 – за минулу добу – такі дані наводить вранці 13 березня Генеральний штаб ЗСУ.

У ЗСУ також поінформували, що РФ втратила таку військову техніку:

  • танки ‒ 10307 (+1 – за минулу добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 21432(+2)
  • артилерійські системи – 24409 (+19)
  • РСЗВ – 1314
  • засоби ППО ‒ 1103
  • літаки – 370
  • гелікоптери – 331
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 28983 (+71)
  • крилаті ракети ‒ 3121
  • кораблі /катери ‒ 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 40355 (+81)
  • спеціальна техніка ‒ 3777

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.

«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зазначили, що загальна кількість російських втрат у лютому 2025 року становила 35 140, що приблизно на 13 000 менше, ніж у січні, який був другим за найбільшим числом жертв місяцем за всю широкомасштабну війну.

Британська розвідка припускає, що зменшення зареєстрованої кількості втрат, які, проте, залишаються високими, ймовірно, відображає зниження темпу російських операцій і атак.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 5 березня відомо про близько 880 660 втрат російських військових.

За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч ­– убитими.

Атака РФ на Дніпропетровщину: є поранені, пошкоджена інфраструктура, рух кількох поїздів змінили

Через російську масовану атаку дронами у Дніпрі пошкоджений інфраструктурний об’єкт – сталася пожежа, пошкоджені багатоповерхівки, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

За його словами, 52-річна жінка зазнала поранень, вона перебуває у лікарні в стані середньої тяжкості.

Також пошкоджена інфраструктура в Самарівському районі – там є займання. Пошкоджений багатоквартирний будинок, адмінбудівля, господарські споруди, додав Лисак.

Через російські атаки дронами та артилерією по Нікопольщині постраждала 64-річна жінка, її госпіталізували.

В «Укрзалізниці» зазначають, що через ранкові російські атаки на енергообʼєкти залізниці на Дніпропетровщині будуть зміни в русі кількох поїздів.

Зокрема, поїзд №86 Львів-Запоріжжя відправився з Дніпра з затримкою, поїзд №72 Львів - Павлоград прямуватиме зміненим маршрутом через станцію Синельникове-2 замість станціі Самар-Дніпровський.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Венс, але не той. Двоюрідний брат віцепрезидента США розповів

про службу в ЗСУ і ставлення до УкраїниДвоюрідний брат віцепрезидента США Джей Ді Венса два з половиною роки добровольцем воював у лавах ЗСУ.

В інтерв’ю Радіо Свобода Нейт Венс розповів чи схвалював кузен, провідний американський політик, його участь на боці України в російсько-українській війні, пояснив чому покинув службу і як загроза потрапити у російський полон могла поставити Білим дім у хитке становище.

Що думає про нову американську політику щодо України?

Як оцінює ефективність ЗСУ?

Що радить Києву у комунікації з Вашингтоном?

За чим сумує в Україні?

Про це читайте і дивіться в інтерв'ю Радіо Свобода.

Росія: у трьох областях заявили про атаку дронів, сталися пожежі на кількох промислових об’єктах

У Калузькій, Ростовській та Воронезькій областях Росії заявили про атаку дронів, після якої на кількох промислових об’єктах сталися пожежі.

У Калузької області після атаки дронів, про відбиття якої повідомила місцева влада, почалася пожежа на промисловому підприємстві в Дзержинському районі. Один із співробітників нічної зміни отримав легке поранення, заявив голова регіону Владислав Шапша. За його словами, у Хвастовичському районі на місці падіння БПЛА було пошкоджено вежу зв’язку та лінію електропостачання.

У Ростовській області після падіння дрона у Шолохівському районі сталося займання на території неназваного промислового об’єкту. Виконувач обов’язків губернатора Юрій Слюсар стверджує, що сталася «ландшафтна пожежа». На об'єкті ніхто не постраждав.

Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв пізно ввечері в середу повідомив про атаку БПЛА на регіон, внаслідок якої виникла пожежа на одному «об’єкті інфраструктури». Про який саме об’єкт йшлося, він не уточнив. Пізніше губернатор прозвітував у телеграмі про те, що пожежу загасили, зазначивши, що постраждалих немає.

Міноборони РФ повідомило, що за вечір середи та ніч на четвер ППО нібито перехопили 77 українських безпілотників: 30 – над Брянською областю, 25 – над Калузькою, по шість – над Курською та Воронезькою, по п'ять – над Ростовською та Бєлгородською областями.

Українська сторона ці повідомлення не коментувала.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.

У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG