Перевірка УПЦ (МП): переслідування віруючих чи боротьба із російським впливом?
21 травня Україна починає перевірку Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом) на предмет зв’язків з Росією. За день до цього сплинув дев’ятимісячний термін, який законом був відведений церкві на те, щоб довести відсутність зв’язків із Росією.
На практиці це означало, що УПЦ (МП), яку підозрюють у зв’язках із Російською православною церквою (РПЦ), має або змінити статут і довести свою незалежність від церкви із центром у Москві, або церкву заборонять.
У держсекретаря США Рубіо запитали, чи Путін є «воєнним злочинцем». Він відповів
Державний секретар США Марко Рубіо утримався від того, щоб назвати президента Росії Володимира Путіна «воєнним злочинцем», заявивши, що його пріоритетом є переговори про припинення конфлікту в Україні.
Під час слухань у Конгресі представник Демократичної партії Білл Кітінг нагадав про гостру критику Рубіо щодо діяльності Путіна, коли головний американський дипломат був сенатором, і запитав його, чи вважає він досі Путіна «воєнним злочинцем».
«Я думаю, що ви можете подивитися на випадки, які там сталися, і, безумовно, охарактеризувати їх як воєнні злочини, але наш намір полягає в тому, щоб закінчити війну. Ми не можемо закінчити війну, не поговоривши з Путіним», – сказав Рубіо.
«Ми намагаємося закінчити війну… Відповідь – воєнні злочини були скоєні, без сумніву. І хто несе за це відповідальність – настане час і місце для цього. Але зараз завдання полягає в тому, щоб закінчити війну», – додав держсекретар США.
Комітет міністрів Ради Європи 14 травня підтримав створення спеціального трибуналу для України. За кілька днів до цього у Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Це рішення ухвалено у зв'язку з ймовірною відповідальністю за воєнний злочин – незаконна депортація дітей.
ЗСУ залишаються на Курщині – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України заявив 21 травня, що російські заяви про завершення бойових дій на території Курської області «не відповідають реальній обстановці».
«Операція підрозділів Сил оборони України на визначених напрямках у прикордонних районах Курщини триває. Хоча умови залишаються складними, українські захисники утримують займані позиції, виконують поставлені завдання та завдають ефективного ураження противнику», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу ЗСУ, з початку операції на Курському напрямку російські військові втратили 63 402 військовослужбовців, з них 25625 осіб убитими, в полон взятий 971 росіянин, знищено або пошкоджено 5664 одиниць озброєння та військової техніки РФ.
За повідомленням, українські підрозділи продовжують активні дії також у визначених районах Бєлгородської області РФ.
Раніше 21 травня російські ЗМІ повторили поширене російським Генштабом наприкінці квітня повідомлення про повне звільнення Курської області. Вони стверджують, що російський лідер Володимир Путін 21 травня вперше після виходу ЗСУ відвідав цей регіон.
На нараді, яку Путін провів на Курщині, один із місцевих чиновників заявив, що для безпеки прикордонних районів області українське місто Суми необхідно приєднати до російської території.
Британія заявила про викриття кіберкампанії РФ щодо іноземної допомоги Україні
Велика Британія заявила про викриття кіберкампанії російської розвідки, спрямовану на організації, в тому числі ті, що займаються наданням іноземної допомоги Україні. Про це йдеться у повідомленні Британського національного центру кібербезпеки (NCSC).
У новій доповіді Національний центр кібербезпеки Великої Британії, що входить до складу Королівського військово-цивільного комітету (GCHQ), та партнери з десяти країн розкрили деталі того, як військова частина 26165 ГРУ Росії з 2022 року проводила зловмисну кіберкампанію проти державних і приватних організацій.
За даними центру, ці атаки були спрямовані проти організацій, залучених до координації, транспортування і надання підтримки Україні, а також на організації в оборонному секторі, ІТ-послугах, морському секторі, аеропортах, портах та системах управління повітряним рухом у багатьох країнах-членах НАТО.
«Підрозділ 26165, також відомий як APT 28, зміг отримати початковий доступ до мереж жертв, використовуючи поєднання раніше розкритих методів, включаючи підбір облікових даних, фішинг і колишню експлуатацію дозволів до поштових скриньок Microsoft Exchange. Вони також атакували підключені до Інтернету камери на українських прикордонних переходах і поблизу військових об'єктів для моніторингу та відстеження вантажів з гуманітарною допомогою для України», – йдеться у повідомленні.
Лондон підтримує Україну, яка продовжує протистояти агресії Росії. Загалом Великобританія виділила 13 мільярдів фунтів стерлінгів (близько 17 мільярдів доларів) на військову допомогу, а цього тижня було оголошено про запровадження 100 нових санкцій, спрямованих проти «організацій, які підтримують російську військову машину, експорт енергоресурсів й інформаційну війну, а також фінансових установ, які сприяють фінансуванню війни проти України». Це сталося після того, як минулими вихідними Росія здійснила найбільшу за час війни атаку з використанням безпілотників.
Країни ЄС поки не готові використати фонд SAFE для закупівель в Україні – єврокомісар Кубілюс
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що наразі не побачив від країн-членів ЄС конкретних планів скористатися новим інструментом оборонних кредитів SAFE на для інвестицій в українську оборонну промисловість. Про це він розповів під час дискусії у Європарламенті, повідомляє кореспондента Радіо Свобода в Брюсселі.
«Я скажу вам свою особисту думку. Офіційних даних ще немає, але з того, що ми чуємо в кулуарах – будуть держави-члени, які братимуть кредити SAFE для власних потреб, і в досить великих обсягах. Але я не чую чітких планів жодної держави-члена взяти ці кредити й використати їх для України», – розповів Андрюс Кубілюс.
Як пояснив єврокомісар, деякі держави-члени вагаються, тому що для них це означатиме зібльшення боргових зобовʼязань. «Механізм полягає в тому, щоб взяти кредит і потім надати Україні грант – а це означає, що для держав-членів зросте боргове навантаження. Для деяких країн це досить чутливе питання», – пояснив Кубілюс.
SAFE (Security Action for Europe) – перша масштабна програма Євросоюзу, спрямована на збільшення інвестицій у європейські оборонні спроможності. Для держав-членів стануть доступними 150 мільярдів євро пільгових кредитів з рейтингом AAA, забезпечених бюджетом ЄС. Строк погашення – 45 років, пільговий період – 10 років.
«Держави-члени можуть взяти ці кредити й витратити їх разом з Україною на спільні закупівлі в Україні та для України. Це може стати справжнім проривом у нашій підтримці України», – заявив Кубілюс і додав, що тепер потрібно «вступити в нову боротьбу, у нові політичні баталії», щоб переконати держави-члени скористатися цими кредитами для допомоги Україні.
За його словами, він закликав українських політиків порушувати це питання, і що міністр оборони України Рустем Умєров на засіданні Ради міністрів оборони ЄС 20 травня зробив «дуже сильне звернення» до держав-членів.
Ініціативу SAFE було запропоновано Європейською комісією в березні 2025 року, посли країн ЄС узгодили її 21 травня, фінальним кроком має стати офіційне погодження державами-членами, яке, як очікується, відбудеться 27 травня.
Країни зможуть звертатися по кредити до Єврокомісії для фінансування проєктів із виготовлення зброї, 65% компонентів якої мають походження з країн ЄС, України або країн Європейської економічної зони.
Після фінального погодження країни матимуть два місяці, щоб повідомити Єврокомісії, яку суму кредитів вони хочуть отримати і для якого проєкту.
Рютте розповів, коли Росія може «утнути якусь дурість»
Росія виробляє вчетверо більше снарядів, аніж усі країни НАТО, разом узяті, це небачений масштаб за останні десятиліття. Про це в штаб-квартирі НАТО 21 травня заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Росія справді завзято трудиться, щоб знову стати проблемою… Відкриті джерела й розвідувальні служби повідомляють, що до 2027-го, 2030-го чи 2032 року вони (Росія – ред.) можуть досягти такого рівня потужності, що можуть спробувати утнути якусь дурість. Тому ми повинні дати зрозуміти Володимиру Путіну, що, якщо він нападе зараз чи найближчим часом, реакція НАТО буде руйнівною», – наголосив генсекретар Рютте.
Посадовець наголосив, що найкращою відповіддю союзників Росії стане збільшення витрат на власну оборону. Рютте вважає, що вони мають перевищувати 3% від ВВП. Президент США Дональд Трамп раніше наполягав на п’яти. Нині це два відсотки, і цього порогу досягли ще не всі союзники.
«Маневрені наземні формування, ракети великої дальності, командування, управління, системи ППО – це величезні гроші! Потрібні люди, щоб керувати ними. Більше військових, обладнання, активніша робота оборонпрому – ось на чому ми зосередимося в Гаазі на саміті НАТО (наприкінці червня – ред.)», – заявив Рютте.
На саміті йтиметься і про військову підтримку України задля покращення її позицій, наголосив генеральний секретар. Він зауважив на необхідності неповторення мінських домовленостей і забезпечення тривалого миру.
Водночас Рютте не відповів, який саме вигляд можуть мати потенційні гарантії безпеки для України від союзників, що є предметом обговорення «коаліції охочих».
«Дуже важко на даному етапі точно описати, що за гарантії будуть. Це значною мірою залежить від того, як завершаться мирні переговори. Але ми всі зосереджені на тому, щоб, коли би це не завершилося, Путін не зважився воювати знову, і щоб не було повторень 2014 року», – резюмував Рютте.
Раніше цього місяця видання The New York Times писало, що Росія зміцнює бази та будує військову інфраструктуру біля кордону Фінляндії, нарощуючи свою присутність у регіоні. Чиновники НАТО вважають, що ці дії поки що не схожі на нарощування сил уздовж кордону з Україною перед вторгненням у 2022 році і більше схожі на ранні етапи масштабнішого та довгострокового розширення. Але Фінляндія, як зазначає NYT, зовсім недавно увійшла до НАТО, і тепер фінсько-російський кордон протяжністю близько 1270 кілометрів є найдовшою лінією контакту альянсу з Росією.
«Приречені на провал»: що не так із завданнями для ЗСУ?
Удар по військових на Сумщині
Національна гвардія України підтвердила інформацію про ракетний удар РФ по полігону в Сумській області – по Шостці. За даними Нацгвардії, 6 військових загинули, а десятеро отримали поранення. Як відомо із медіа, російські армійці вдарили по стрільбищу військової частини 20 травня, коли там проходили навчання.
«За фактом трагедії проводиться службове розслідування. Командира військової частини відсторонено, необхідну інформацію передано правоохоронним органам», – констатували у Нацгвардії.
- Чи можна було уникнути скупчення військових і які висновки повинна зробити влада?
Заява Ширшина
«Нас просто намагаються стерти». Комбат 47-ї ОМБр Олександр Ширшин, який публічно виступив із критикою наказів командування, розповів деталі про завдання на Курщині. Зокрема, у соцмережах він пише, що виконуючи завдання на Курщині та українсько-російському кордоні, «зіштовхнувся з задачами, які, за усіма ознаками, були приречені на провал та наражали особовий склад на високу імовірність невиправданих втрат».
- Як оцінювати такі його слова і що про це думають в комітеті з нацбезпеки?
Вбивство Портнова
Одіозного Андрія Портнова, який працював в адміністрації українського екпрезидента-втікача Віктора Януковича, застрелили у Мадриді. Нині невідомо, хто саме є виконавцем та замовником вбивства, утім, розслідування припускає, що йдеться про професійного кілера.
- Хто може стояти за цим гучним вбивством?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Зеленський та Рютте обговорили мирні зусилля та подальшу підтримку України
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
За його словами, під переговорів обговорювалася актуальна ситуація, спільні наступні кроки та необхідність тиску на Росію.
«Поділився деталями контактів із партнерами. Розповів, які формати та майданчики розглядаємо для продовження перемовин із російською стороною про припинення вогню. Обговорили також санкції, які реально зможуть вплинути на Росію», – написав президент у телеграмі.
Зеленський додав, що важливо, щоб усі рішення були скоординовані – тоді санкції будуть працювати.
«Без тиску на Москву справедливого миру не вдасться досягти. Це всі розуміють», – додав він.
Читайте також: Рубіо пояснив, чому Вашингтон не запроваджує нових санкцій щодо Росії
Рютте, у свою чергу, зазначив, що під час розмови з Зеленським говорили про зусилля, спрямовані на забезпечення справедливого і тривалого миру, а також про подальшу підтримку НАТО, зокрема через командування НАТО у Вісбадені, щоб Україна могла захищатися сьогодні і стримувати в майбутньому.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, яка, за його словами, пройшла «дуже добре». Він заявив, що Росія й Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню і завершення війни.
Після цього Трамп провів телефонні переговори з Зеленським та деякими європейськими лідерами.
Водночас видання Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з розмовою Трампа з європейськими лідерами, повідомило, що Трамп чітко заявив, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню. Він також не обіцяв майбутніх санкцій США проти Росії, якщо Путін відмовиться від будь-яких спроб миру.
Одна людина, знайома з розмовою, сказала, що лідери були приголомшені описом президента США того, про що було досягнуто домовленостей. Вони додали, що було очевидно, що Трамп «не готовий чинити більший тиск» на Путіна, щоб той серйозно сідав за стіл переговорів.
Ці телефонні розмови відбулися після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
ОВА: війська РФ атакували дроном ферму на Чернігівщині – загинула людина
Російські війська атакували безпілотником ферму на Чернігівщині – загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Семенівщина. Сьогодні росіяни атакували одне із сіл громади. Скинули вибухівку з безпілотника на ферму. Внаслідок обстрілу 28-річний цивільний чоловік загинув. Він працював на фермі», – написав він у телеграмі.
За його словами, пізніше сили РФ з артилерії атакували околиці Семенівки – є руйнування, жертв немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 65 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 21 травня на фронті відбулося 65 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Протягом доби противник із території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Заріччя, Хрінівка Чернігівської області; Проходи, Ромашкове, Зарічне, Бунякине, Миропільське, Порозок, Грабовське, Бачівськ, Нововасилівка Сумської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.
Як і раніше, найбільша кількість боїв фіксується на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Висока активність ворога наразі зберігається на Покровському напрямку. 27 разів за сьогодні розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Яблунівка, Зоря, Шевченко Перше, Нова Полтавка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке та Котлярівка. П’ять боїв тривають дотепер», – ідеться в повідомлені.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському напрямках.
«На Курському напрямку українські захисники відбили одну атаку загарбників. Ворог завдав шість авіаційних ударів, скинувши 15 КАБ та здійснив 118 артилерійських обстрілів, зокрема чотири – із реактивних систем залпового вогню», – додали українські військові.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Як зазначає проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.
Чиновник РФ на нараді в Курську попросив Путіна окупувати «хоча б Суми»
Голова Глушковського району Курської області Павло Золотарьов заявив на зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним, що українське місто Суми необхідно приєднати до російської території, повідомляє російська державна агенція «РИА Новости».
«Суми повинні бути наші», – заявив Золотарьов на нараді Путіна з головами муніципалітетів у Курській області. Так він відповів на запитання лідера РФ про те, на скільки кілометрів слід відігнати Збройні сили України від кордону. Як пише інша російська агенція ТАСС, Золотарьов заявив, що це необхідно для безпеки прикордонних районів Курської області.
«Ми не можемо жити як на півострові. Нас має бути більше. Хоча б Суми», – сказав Золотарьов.
Путін відповів, що для досягнення цієї мети головою Курської області був призначений Олександр Хінштейн – «він теж так хоче – всього побільше».
Путін 21 травня вперше відвідав Курську область після того, як міністерство оборони РФ наприкінці квітня оголосило, що російські військові повністю звільнили регіон. Збройні сили України, які перебували на території Курської області з серпня 2024 року, цих даних не підтверджують, кажучи про наявність позицій на російській території.
Бойові дії нині тривають поблизу кордону російської Курської та української Сумської області, російські військові окупували кілька сіл із українського боку кордону.
Загроза Костянтинівці: армія РФ тисне біля Торецька і Часового Яру
Російські війська, згідно з геолокаційними кадрами, просунулися на північ від Часового Яру – біля Калинівки, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
У самому місті противник накопичував сили і тепер намагається їх застосувати, щоб просунутися, повідомив в ефірі Армія TV молодший лейтенант Іван Петричак, начальник відділу комунікацій 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
За його словами, загарбники значно активізувалися в районі Центральний. Нещодавно, додав спікер, агресор намагався просуватися бронетехнікою.
За даними аналітиків ISW, агресор також просунувся на заході від Торецька та на північ від міста.
У самому Торецьку оператори БПЛА штурмового полку «Цунамі» бригади «Лють» Нацполіції відбили штурм українських позицій, повідомили у пресслужбі бригади.
На кадрах видно, як серед дня російська піхота на повний зріст рухалася однією з вулиць міста.
«Безглуздий штурм провалився», – зазначили у бригаді.
Міноборони РФ оголосило про нібито захоплення Торецька ще на початку лютого 2025 року, але заяви українських військових та аналітиків, а також дані об'єктивного контролю свідчать, що бої за місто тривають.
Ще одне просування армії РФ DeepState зафіксував біля Нової Полтавки, на стику Торецького та Покровського напрямків.
Таким чином, армія РФ просувається до Костянтинівки відразу з трьох сторін.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російська армія атакувала Куп’янський район, є загиблий і поранені – ДСНС
Російські війська обстріляли Куп’янськ і район керованими авіабомбами й із реактивних систем залпового вогню, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 21 травня.
У районному центрі, за даними служби, через обстріл горіли житловий будинок, господарча споруда, гараж та дровник.
«У селищі Куп’янськ-Вузловий внаслідок удару КАБами зруйновано під'їзд триповерхового житлового будинку. За попередніми даними, одна людина загинула, ще 4 постраждали», – повідомляє відомство.
Відомство додає, що рятувальники працювали під загрозою повторних російських обстрілів. До ліквідації наслідків ударів залучали 3 відділення пожежно-рятувальної служби та медичний розрахунок ДСНС.
Раніше Харківська обласна прокуратура повідомляла про авіаційний удар по селі Грушівка Купʼянського району вранці 21 травня. 39-річний чоловік зазнав поранення і був госпіталізований.
Напередодні шестеро людей зазнали поранень внаслідок російських обстрілів Харківщини, троє з них – у Куп’янську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Шмигаль: Україна працює над відкриттям всіх 45 категорій Реєстру збитків до кінця 2025 року
Україна планує відкрити всі 45 категорій Реєстру збитків від російської агресії, сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 21 травня.
«Ми наполягаємо на тому, щоб Росія заплатила за всі свої злочини. Не лише шляхом особистої відповідальності злочинців, але й грошима», – заявив він.
За даними голови уряду, Міжнародний реєстр збитків, завданих російською агресією, отримав понад 27,5 тисяч заяв від громадян України.
Шмигаль нагадав, що зараз є можливість подавати такі заяви за 10 категоріями збитків. Зокрема, йдеться про пошкодження чи знищення нерухомості, за тілесні ушкодження, смерть рідних та близьких, катування чи позбавлення свободи.
«Працюємо над тим, щоб до кінця року були відкриті всі 45 категорій Реєстру збитків. Дякую усім, хто солідарний із Україною», – додав він.
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, почав приймати заяви про зникнення безвісти близьких членів родини в березні 2025 року.
Про створення Міжнародного реєстру збитків у Гаазі, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків. Він запрацював 2 квітня.
Депутата Держдуми РФ судитимуть за заклики до окупації та виправдання агресії – Прокуратура АРК
Українські правоохоронці передали до суду обвинувальний акт щодо депутата Державної думи РФ – громадянина України, який публічно виправдовував збройну агресію Росії та закликав до окупації українських територій. Йому загрожує до 10 років ув’язнення, повідомила 21 травня прокуратура АРК.
Слідство заявляє, що в жовтні 2022 року фігурант узяв участь у програмі на російському телеканалі «Міллет» в окупованому Сімферополі, де публічно закликав до окупації українських територій та просував кремлівські наративи. Під час прямого ефіру депутат підтримав повномасштабне вторгнення РФ та закликав до «звільнення» Донецької, Запорізької та інших областей України, які, за його словами, мають «увійти до складу Росії». Крім цього, він висловлював ідеї про «єдиний народ» та «територіальну спільність», що є типовими елементами російської пропаганди для виправдання захоплення українських земель.
Дії обвинуваченого кваліфіковані як зазіхання на територіальну цілісність та недоторканність України, а також виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України. За це йому загрожує до 10 років ув’язнення.
За словами прокурора Автономної Республіки Крим Ігоря Поночовного, в Україні відкрили кримінальні провадження за більш ніж 3800 воєнними злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні росіянами в Криму. Українські суди оголосили вже близько 200 вироків за цією категорією кримінальних справ, ще в 580 справах тривають слухання.
СБУ повідомила російському ведучому Кисельову про ще одну підозру
Служба безпеки України «задокументувала нові злочини» російського медійника Дмитра Кисельова і заочно повідомила йому про ще одну підозру, повідомляє пресслужба відомства 21 травня.
За повідомленням СБУ, Кисельов популяризує російську збройну агресію, закликає до захоплення України та виправдовує воєнні злочини російських загарбників.
«Фігурант входить до медійного пулу Путіна, через що залишається ведучим одного з головних рупорів московської пропаганди – передачі «Вісті тижня» на центральному каналі кремля «Росія 1». Так, наприклад, Кисельов регулярно поширює фейки про внутрішню обстановку в Україні та її міжнародні відносини», – заявляє служба.
Крім того, як зафіксували у відомстві, російський ведучий намагається виправдовувати війну РФ проти України, закликає до повалення конституційного ладу в Україні та захоплення її території.
На основі додаткових доказів і висновків експертиз СБУ заочно повідомила Дмитру Кисельову про нову підозру за чотирма статтями:
- дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, вчинені з використанням засобів масової інформації
- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків
- пропаганда війни
- виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників
- «Оскільки зловмисник переховується на території РФ, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності за злочини проти нашої держави», – йдеться в повідомленні.
У березні 2022 року українські правоохоронці заочно повідомили про підозру в посяганні на територіальну цілісність України співробітникам російських державних медіа – ведучій каналу «Росія-1» Ользі Скабєєвій та директору державного агентства «Росія сьогодні» Дмитру Кисельову.
Лавров вважає, що перемир’я має на меті «доозброїти Україну»
Заклики до безумовного припинення вогню у війні, яку РФ веде проти України, мають на меті переозброєння ЗСУ, вважає міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
За його словами, багато хто на Заході «під врегулюванням розуміє лише одне». «Припинення вогню без будь-яких умов на місяць, а то й на довше, щоб ми змогли в спокійній обстановці доозброїти Україну, щоб Україна могла зміцнити свої оборонні позиції», – сказав Лавров 21 травня на пресконференції за підсумками переговорів з міністром закордонних справ Вірменії Араратом Мірзояном.
Лавров також зауважив, що «Франція очолює ворожий табір». На його думку, «Макрон і всі його міністри просто палають ненавистю щодо Росії». «У політичному сенсі, звісно, Франція постає як ворожа країна», – наголосив очільник російської дипломатії (цитати за російською агенцією ТАСС).
Президент США Дональд Трамп 19 травня заявив, що його розмова з російським президентом Володимиром Путіним того дня пройшла «дуже добре», а Росія й Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню і завершення війни.
Путін після телефонної розмови з Трампом 19 травня сказав журналістам, що Росія та Україна «мають знайти компроміси, які влаштовують обидві сторони». За його словами, «РФ готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір».
Ці телефонні розмови відбулися після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Стамбульські зустрічі, які включали окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні, одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.
Ув’язнений Росією кримчанин Мустафаєв отримав премію Freedom House за захист прав людини й демократії
Засуджений Росією кримчанин Сервер Мустафаєв став лауреатом премії міжнародної правозахисної організації Freedom House за внесок у галузі прав людини та демократії, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії 21 травня.
Нагороду за Мустафаєва отримала посолка України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова.
«Для мене була велика честь отримати від його імені цю нагороду і нагадати про Сервера і всіх інших українців, які незаконно утримуються Росією... Це визнання є важливим нагадуванням про боротьбу України та кримськотатарського народу проти жорстоких репресій з боку РФ», – прокоментувала Маркарова на своїй фейсбук-сторінці.
Читайте також: Владислав Єсипенко та інші кримські журналісти у російських в’язницях
Freedom House – це міжнародна правозахисна організація, заснована у 1941 році з метою об’єднання політиків та активістів для боротьби проти нацистської Німеччини. Сьогодні організація займається просуванням та захистом свободи та демократії по всьому світу. Freedom House підтримує активістів та правозахисників, які виборюють права людини, а також щорічно вручає премії людям та групам за значний внесок у розвиток цих цінностей.
2018 року в Криму були затримані координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв і житель села Долинне Бахчисарайського району Едем Смаїлов. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
ДСНС: пожежу на Білоцерківській ТЕЦ ліквідували, знайшли тіла двох загиблих
Рятувальники ліквідували пожежу на території Білоцерквської ТЕЦ, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 21 травня.
За повідомленням, пожежа тривала на недіючій градирні для охолодження води на території ТЕЦ площею 960 квадратних метрів.
«Під час ліквідації загоряння вогнеборці виявили 2 обгорілі тіла. Обставини загибелі людей та причини виникнення пожежі встановлюються», – додає ДСНС.
Раніше 21 травня міська рада Білої Церкви повідомила про пожежу на території місцевої ТЕЦ.
Російська православна церква і КДБ: факти
Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви (РПЦ) пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще.
Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині?
Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?
Успіх лікування будь-якої хвороби насамперед залежить від правильності встановлення діагнозу. А це потребує заглиблення в історію хвороби.
Поставлене завдання порушує перед нами інше питання: чи може сучасна структура Московської патріархії вважатися канонічною правонаступницею багатовікової Російської Церкви?
Таке питання неминуче відсилає нас до церковних подій та суперечок кінця 1920-х – 1930-х років. Та дискусія не була завершена природним способом. Її штучно придушили радянські каральні органи за допомогою жорстоких репресій та фізичного знищення опозиції.
СРСР: від нищення церкви до підпорядкування
Безсумнівно, найважливішою подією у житті православної Російської Церкви у ХХ столітті був Помісний Собор 1917–1918 років. Поки більшовики загравали з народом, у лютому 1917 року Православна Церква, яка протягом 200 років була позбавлена канонічного церковного управління і соборного устрою, вперше отримала право скликати загальноцерковний Помісний Собор.
Після сторіч перебування під пресом імперської системи, де Церква була позбавлена внутрішньої свободи і їй відводилася лише роль державного придатка або якогось «духовного департаменту», у священнослужителів з'явилася надія на її перезавантаження та вільний розвиток.
Собор заклав початок суттєвим реформам церковного життя на засадах демократизації та внутрішньої духовної свободи. Проте його рішення так і не були втілені в життя через грубе втручання більшовиків, які розв'язали гоніння проти будь-яких проявів інакодумства та релігійності.
Спочатку більшовики під керівництвом Леніна поставили собі за мету повне викорінення релігії, віри в Бога, будь-яких церков танавіть фізичне винищення їхніх служителів.
Однак це завдання наштовхнулося на опір віруючого населення. Зрозумівши, що повністю викорінити релігію у народі неможливо, радянські репресивні органи (ВЧК-ОДПУ-НКВС) роблять спроби поставити Церкву на служіння своїм інтересам.
Паралельно з арештами і розстрілами «неблагонадійних» єпископів і священників каральні органи інспірують низку розколів усередині Церкви, а також здійснюють вербування окремих ієрархів і священнослужителів як секретних агентів. Так у 1920-ті роки всередині Російської Церкви виникають обновленський та ряд інших розколів.
Далі читайте тут