HRW: з початку 2025 року через удари РФ в Україні загинуло більше цивільних, ніж за цей період 2024 року
Від січня до квітня 2025 року внаслідок російських ударів в Україні загинуло та було поранено на 57% більше цивільних, ніж за аналогічний період 2024 року, йдеться в доповіді правозахисної організації Human Rights Watch (HRW).
Правозахисники проаналізували обставини чотирьох російських ударів по Україні, що відбулися в період із 1 лютого до 4 квітня 2025 року. Внаслідок цих атак загинуло не менш як 47 і були поранені понад 180 цивільних. Зокрема, під час російського ракетного удару по центру Ізюма 4 лютого цього року загинули шестеро людей, ще 57 зазнали поранень.
Телеграм-канал, пов’язаний із російськими військовими, стверджував, що удар був завданий по українських солдатах та іноземних громадянах, які, ймовірно, брали участь у військових операціях. Вони нібито перебували в готелі «Крем’янець», проте місцева влада повідомила, що цей заклад перестав працювати ще 2022 року. Найближчою військовою ціллю, яку HRW вдалося виявити, був територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, розташований приблизно за кілометр від місця удару.
Human Rights Watch вважає такі атаки незаконними, оскільки вони порушують щонайменше міжнародно-правову заборону на невибіркові та непропорційні напади. Правозахисники також нагадують, що в разі навмисного чи необережного вчинення такі удари є воєнними злочинами відповідно до норм міжнародного права.
HRW закликає учасників переговорів щодо України, особливо адміністрацію президента США Дональда Трампа, використати свій вплив, щоб домагатися від Росії дотримання норм міжнародного гуманітарного права та припинення навмисних, невибіркових та непропорційних атак на цивільних осіб та об’єкти.
СБУ повідомляє про арешт активів сина експрезидета «Мотор Січі» Богуслаєва
Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора домоглися арешту активів Олександра Богуслаєва – сина колишнього президента компанії «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва. Про це відомства заявили 22 травня.
За повідомленням СБУ, Богуслаєв-молодший разом із батьком є підозрюваним у розкраданні активів компанії.
«Загальна сума заблокованого майна становить пів мільярда гривень. Йдеться про 62 об’єкти комерційної та житлової нерухомості в Україні, корпоративні права на 18 українських компаній та акції 2-х вітчизняних акціонерних товариств», – уточнює служба.
Серед активів, зокрема: цехи зі складання вертольотів, завод з виробництва шліфувального устаткування і десятки об’єктів Мотор Січі, які, за даними слідства, фігуранти незаконно відчужили на свою користь.
Відомство нагадує, що в квітні цього року спільна слідча група СБУ та ОГП, правоохоронних органів Князівства Монако та Французької Республіки затримала сина ексочільника компанії в Монако.
Відомство наводить деталі справи, що якими син і батько незаконно заволоділи контрольним пакетом акцій держпідприємства, а потім продали його за 650 мільйонів доларів:
«Тоді слідчі Служби безпеки повідомили зловмисникам про підозру за привласнення та відмивання майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах. Щоб приховати награбовані активи, організатори оборудки оформили їх на підконтрольні офшори, якими управляв син ексочільника Мотор Січі».
У травні 2024 року проєкт Радіо Свобода «Схеми» дізнався від джерел у правоохоронних органах, що з 2003 по 2021 рік Олександр Богуслаєв офіційно заробив трохи менше 7 мільйонів гривень. За цей же період на його рахунки в українських банках були внесені готівкою 57 мільйонів гривень. Ймовірно, ці гроші він міг отримати від батька, але В’ячеслав Богуслаєв, як колишній народний депутат декількох скликань, не декларував такі витрати.
Ще у листопаді 2022 року у спільному розслідуванні «Схем» (Радіо Свобода) та проєкту Scanner Project журналісти виявили, що син затриманого СБУ В’ячеслава Богуслаєва Олександр Богуслаєв є бенефіціаром низки компаній у Франції, на які зареєстроване майно на Лазуровому узбережжі, ринковою вартістю близько 6 мільйонів євро (це майже 250 мільйонів гривень).
Згодом «Схеми» з’ясували, що Олександр Богуслаєв разом із бізнес-партнером Сергієм Шинкаренком володіє фірмою SCI Saint Petr. На цю фірму записана квартира, підвал, паркомісце і гараж у житловому комплексі Parc Saint Paul у Валлорісі (французький регіон Прованс-Альпи-Лазуровий берег). Вартість майна оцінюється в 800 000 євро.
В’ячеслава Богуслаєва, ексдиректора стратегічно важливого підприємства «Мотор Січі», яке спеціалізується на виробництві авіаційної техніки, з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі-агресору, колабораційній діяльності, а також сприянні діяльності терористичної організації. Згодом йому оголосили також підозру в «перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань». Богуслаєв перебуває в СІЗО і відкидає звинувачення. Позиція Богуслаєва-молодшого щодо звинувачень проти нього невідома.
«Мої плани на майбутнє – не випускати камеру з рук»: лауреат Премії імені Георгія Ґонґадзе-2025 Іван Любиш-Кірдей
«Попри те, що Росія мене поранила, це не означає, що я опущу руки. Я реабілітуюся і знов візьму камеру», – каже Іван Любиш-Кірдей, фотограф, оператор і воєнний кореспондент Reuters і лауреат Премії імені Георгія Ґонґадзе-2025.
Раніше Іван також співпрацював з телеканалом «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»). Церемонія нагородження традиційно відбулася у Києві 21 травня – у день народження Георгія Ґонґадзе.
Премія імені Георгія Ґонґадзе – нагорода для незалежних журналістів, заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників kmbs, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням «Українська правда».
Одразу після оголошення лауреатом премії імені Георгія Ґонґадзе-2025, в інтерв'ю Радіо Свобода Іван Любиш-Кірдей розповів про емоції та враження від здобуття нагороди, важливість говорити про війну в Україні, а також про плани повернутися до роботи після реабілітації.
Зеленський запросив лідерів трьох країн на саміт Україна – Південно-Східна Європа
Президент Володимир Зеленський 22 травня провів розмови з лідерами Греції, Північної Македонії та Молдови, йдеться в повідомленнях політиків у соцмережах.
Зокрема, за його словами, під час розмови з премʼєр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом йшлося про тиск на Росію і продовження підтримки України:
«Розповів про контакти з європейськими партнерами та Президентом Трампом. Цими днями багато дипломатичної роботи. Потрібні сильний тиск і додаткові санкції проти Росії. Нікому не треба пояснювати, що війна досі триває тільки через небажання Росії її закінчувати».
Як додав голова держави, Греція поділяє позицію України й сприятиме посиленню тиску на Росію Він також вказав на важливість підтримки оборонного виробництва та протиповітряної оборони України.
«Запросив узяти участь в саміті Україна – Південно-Східна Європа. Кіріакос підтвердив, що приїде. Дякую», – додав Зеленський.
Унаслідок російських ударів на Донеччині загинули дві жінки – прокуратура
На Донеччині в місті Костянтинівка та селищі Райгородок унаслідок російських ударів загинули двоє людей, ще двоє були поранені, повідомила обласна прокуратура.
«22 травня 2025 року, о 07:30, війська РФ обстріляли зі ствольної артилерії Костянтинівку. В результаті влучання за місцем мешкання дістала тілесні ушкодження, несумісні з життям, 54-річна жінка. Її донька 27 років отримала мінно-вибухову і відкриту черепно-мозкову травми, рани голови, шиї, ніг.
О 10:35 ворог скерував БпЛА «Ланцет» на селище Райгородок Краматорського району. Влучання відбулося поблизу місцевої крамниці. Загинула 51-річна продавчиня кіоску. Жительку 39 років, яка торгувала на ринку, доставлено до лікарні з мінно-вибуховою травмою та осколковими пораненнями», – вказано в повідомленні.
Британія звинуватила РФ у зламі 10 тисяч відеокамер для відстеження західної допомоги Україні – Guardian
Розвідувальні служби Великої Британії та її союзників звинуватили підрозділ російської спецслужби ГРУ, відомий як APT 28 або Fancy Bear, у спробі отримати доступ до камер відеоспостереження, щоб відстежувати західну допомогу, яка надходить до України, та перешкоджати постачанню. Про це пише британське видання The Guardian.
Про це йдеться у звіті, який підготував Національний центр кібербезпеки Великої Британії за участю агенцій зі США та країн Європи, повідомляє The Guardian. За їхніми даними, російські хакери з APT 28 з 2022 року здійснюють кіберкампанію проти державних та приватних організацій у країнах-членах НАТО.
У документі йдеться про те, що хакери для відстеження постачання в Україну отримали доступ до приватних камер відеоспостереження, а також до дорожніх камер. Усього йдеться про 10 тисяч камер, розташованих поблизу прикордонних переходів, військових об’єктів та залізничних станцій. 80% зламаних камер працюють в Україні, 10% – у Румунії, 4% – в Польщі, 2,8% – в Угорщині та 1,7% – у Словаччині. Розташування інших камер не повідомляється.
Хакери також здійснили інші дії, спрямовані на збирання конфіденційної інформації про постачання західної допомоги Києву, включно з розкладами поїздів та накладними на вантажі. Серед іншого, за даними авторів звіту, вони розсилали фішингові листи з порнографією та підробленими документами, а також крали паролі для доступу до систем.
Національний центр кібербезпеки Великої Британії закликав приватні компанії, які беруть участь у постачанні допомоги Україні, «вжити термінових заходів щодо захисту».
Європарламент підтримав підвищення мит на азотні добрива з Білорусі й Росії
Під час голосування в Європейському парламенті в Брюсселі 22 травня законодавці Євросоюзу переважною більшістю голосів проголосували за запровадження прогресивних тарифів на азотні добрива з Білорусі та Росії, починаючи з 1 липня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Таким чином Європейський Союз зробив важливий крок уперед у ліквідації імпорту азотних добрив з Росії та Білорусі, але Москва та Мінськ не одразу відчують наслідки. Поточний тариф у розмірі 6,5% на добрива з двох країн залишиться, але до середини 2026 року будуть додані мита у розмірі від 40 до 45 євро за тонну.
Очікується, що з такими митними тарифами торгівля триватиме, але вони поступово зростуть до 430 євро за тонну у 2028 році, що зробить економічно недоцільним купувати добрива в Білорусі та Росії.
У 2023 році ЄС імпортував з Росії 3,6 мільйона тонн азотних добрив на суму 1,28 мільярда євро. Це становило 25% від загального імпорту блоку, що робить Росію найбільшим експортером до ЄС. Минулого року тенденція до зростання продовжилася: було поставлено 4,4 мільйона тонн російських добрив, або 30% від загального обсягу імпорту.
Журналіст Бутусов повідомив, де служитиме
Воєнний журналіст і головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, який напередодні в ефірі Радіо Свобода заявив, що мобілізувався до лав Національної гвардії України, уточнив, що служитиме в 13-ій бригаді НГУ «Хартія». Він написав про це у фейсбуці 22 травня.
«Кілька днів тому я мобілізувався до 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія», у званні солдат, посада стрілець, зараз проходжу підготовку», – зазначив журналіст.
«Для мене честь стати учасником бойової родини 13-ї бригада «Хартія». Тут воює значна кількість моїх близьких друзів. Перший командир «Хартії», а нині командир 2-го корпусу НГУ Ігор Оболенський на війні з квітня 14-го року, він був командиром 1-го експериментального піхотного батальйону у бригаді швидкого реагування НГУ, і запровадив ще у 2016 році оргштатну структуру, статути й оперативні процедури ЗС США, виділив окрему незалежну сержантську ланку і децентралізоване управління, S-структуру штабу. І головне – втілив у батальйоні якісний відбір і підготовку, високий бойовий дух, традиції і правила спілкування українського добровольчого руху. Зараз весь цей досвід масштабовано і вдосконалено у багато крат», – додав він.
Бутусов зауважив, що як журналіст брав участь у бойових діях, а також сказав, що має проблеми зі здоров’ям.
«Дехто знає, що я брав участь у деяких операціях на плануванні й застосуванні військ, в ухваленні значної кількості тактичних й оперативних рішень, створені нових військових частин, розповсюдженні сучасного бойового досвіду, у створенні центру управління БпЛА в рамках ОТУ і ТГР. Для тих, хто знає, що у мене розрив ахілла, я не можу стрибати, у мене проблеми з зором, я не можу стріляти з відкритого прицілу, але все це у ТЦК, я, звичайно, не казав, я здоровий, і точка», – написав журналіст.
«Виплатити мільйонні компенсації». Як міноборони Росії карає солдатів за знищення техніки
Російське командування приховує факти «дружнього вогню» та пошкодження чи знищення техніки солдатами, а міністерство оборони Росії намагається стягувати мільйонні збитки зі своїх підлеглих. Є такі випадки і на території окупованого Росією Криму. Інформацію зібрав проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила понад 700 одиниць своєї авіації, зокрема понад 300 літаків, йдеться у зведеннях Збройних сил України.
За інформацією видання Forbes, з 2022 року Росія втратила майже 10% свого парку стратегічних ракетоносців Ту-22М.
Росія ці дані не коментує і втрати не розкриває.
Статистику втрат російської авіації формують, в основному, за рахунок її знищення під час бойових дій та «прильотів» по аеродромах.
Але інциденти трапляються і в російському тилу. Тільки в анексованому Криму стало відомо мінімум про два такі випадки. Скільки їх насправді – точно невідомо, оскільки ці випадки непублічні. Про них, як правило, не знайти згадок у військових зведеннях, але інформація все одно просочуються у ЗМІ та пабліки.
«КамАЗ» проти штурмовика
У травні в російських ЗМІ з'явилися повідомлення, що російський солдат-строковик намагається оскаржити рішення суду про стягнення з нього 10 мільйонів рублів компенсації збитків за знищення штурмовика Су-25СМЗ у Криму. Інцидент стався на військовому аеродромі в Сімферополі 7 серпня 2023 року. Але досі про це нічого не було відомо.
Далі читайте тут
Запорізька ОВА: житель Приморського поранений через російський обстріл
Цивільний житель зазнав важких поранень внаслідок російської атки на Василівський район Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 22 травня.
«Росіяни атакували артилерією с. Приморське. Поранення отримав 59-річний чоловік, який порався на подвір’ї власного будинку», – заявив очільник області.
Чоловіка госпіталізували у важкому стані. Як додає Федоров, він отримує всю необхідну медичну допомогу.
Напередодні, за даними обласної влади, на Запоріжжі постраждали загалом троє людей.
МАГАТЕ повідомляє про третю від початку року загрозу дронів для тренувального центру ЗАЕС
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії, що перебувають на Запорізькій атомній електростанції, напередодні чули стрілянину одночасно з «ймовірною атакою безпілотника» на навчальний центр об’єкта – про це повідомив генеральний директор Рафаель Маріано Ґроссі, цитує пресслужба МАГАТЕ.
«Це вже третій випадок цього року, коли навчальний центр, розташований одразу за периметром об’єкта, став мішенню такого безпілотного літального апарата», – йдеться в повідомленні агентства.
МАГАТЕ додає з посиланням на Запорізьку атомну станцію (ймовірно, йдеться про російське керівництво), що безпілотник врізався в дах навчального центру, не спричинивши жертв чи серйозних пошкоджень. Водночас агентству невідомо, чи безпілотник безпосередньо врізався в будівлю, чи впав на споруду після того, як його збили.
Повітряні сили: Росія випустила по Україні 128 дронів, ППО збила 112 з них
Російська армія від початку доби 22 травня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М», а також запустили 128 ударних дронів типу Shahed і безпілотників-імітаторів, повідомляє командування Повітряних сил.
Ракету війська РФ запустила з району Таганрога, безпілотники – з напрямків Міллерова, Курська, Приморсько-Ахтарська в Росії та мису Чауди в окупованому Криму.
«Станом на 11.00 протиповітряною обороною знешкоджено 112 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 74 – збито вогневими засобами ураження, 38 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ (без негативних наслідків)», – повідомляє командування.
ГУР повідомляє про загибель чотирьох російських військових через підрив авто під Скадовськом
У окупованій частині Херсонської області вибухнув автомобіль УАЗ «Патріот», повідомляє Головне управління розвідки Міноборони 22 травня.
За даними розвідки, це сталося 20 травня між окупованим Скадовськом і Антонівкою.
«Всередині перебували четверо офіцерів російських окупаційних сил із так званого підрозділу «Ахмат» – не вижив жоден. Після першого вибуху машини з «кадировцями» було чутно повторний гуркіт – здетонував боєкомплект, який перевозили загарбники», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У ГУР представили новітні морські дрони, «здатні нищити ворожі кораблі й літаки»
ГУР не уточнює, що саме спричинило вибух, але додає, що «за кожен вчинений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата».
Російське командування не повідомляло про загибель військових біля Скадовська. Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити ці дані незалежно.
Російські війська захопили Скадовськ на Херсонщині навесні 2022 року. Після звільнення Херсона восени того ж року туди перенесли російську окупаційну адміністрацію.
Фронт уже на межі Дніпропетровщини. Що відбувається поблизу лінії боїв?
Так жителі сіл на сході Дніпропетровщини описують те, що з ними відбувається. Фронт уже за три кілометри від адмінкордону області.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався:
- Що відбувається на лінії фронту, що сягнула Дніпропетровщини?
- Як це впливає на жителів східних районів області?
- На що вони сподіваються?
- Чому попри російські атаки безпілотниками і КАБами, не поспішають евакуюватися?
Російські військові перебувають на відстані менш ніж три кілометри від адміністративного кордону Дніпропетровської області. На Новопавлівському напрямку армія РФ проводить активні штурмові дії, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов.
Від наближення фронту потерпають жителі населених пунктів на сході Дніпропетровської області.
20 травня російські війська атакували Межівську громаду безпілотником, а Новопавлівську – керованими авіабомбами, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Повністю про ситуацію на межі Дніпропетровщини читайте тут
Атака дронів на Росію: голова ЦПД заявив про удари по об’єктах військово-промислового комплексу
«Невідомі дрони» атакували військово-промислові об’єкти в двох регіонах Росії, заявив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вранці 22 травня.
«Невідомими дронами були атаковані обʼєкти ВПК РФ на Московщині, в Тулі», – заявив голова ЦПД.
Російські медіа раніше повідомляли з посиланням на місцевих жителів про звуки вибухів у Тулі вночі проти 22 травня.
Влада Росії, зокрема, Москви та Тульської області раніше повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни протягом ночі на 22 травня.
Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами, зокрема, 35 – над територією Московського регіону, 14 – над Орловською областю і 12 – над Курською областю.
Читайте також: Московські аеропорти ввечері 21 травня двічі переривали роботу через атаку безпілотників
Російські регіони, зокрема столиця РФ, другий день поспіль зазнають ударів безпілотниками.
Зокрема, в ніч на 21 травня через атаку пошкоджень зазнав Болхівський завод напівпровідникових приладів в Орловській області Росії. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження заводу, який «постачає продукцію до щонайменше 19 підприємств воєнно-промислового комплексу Росії, пов’язаних з виробництвом, зокрема, літаків компанії «Сухой», ракет «Іскандер» і «Кинджал».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Москву й інші регіони РФ вночі знову атакували дрони
Влада Росії повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни, зокрема в Москві.
Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами, зокрема, 35 – над територією Московського регіону, 14 – над Орловською областю і 12 – над Курською областю.
У Росавіації повідомили, що вночі всі чотири московські аеропорти й аеропорти в інших містах Росії призупиняли польоти.
Мер Москви Сергій Собянін про наслідки атаки не повідомив, але зазначив, що на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.
ОВА: через обстріли Росії за добу є поранені в 4 областях, вранці загинула жителька Херсона
Російські війська протягом попередньої доби обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 22 травня.
«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 4 багатоповерхівки та 9 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопроводи та приватні автомобілі», – заявив він.
За даними Прокудіна, внаслідок обстрілів 11 людей були поранені.
Також вранці 22 травня, додав голова області, російські військові обстріляли Херсон із артилерії:
«Через ворожий удар поранення, несумісні з життям, дістала 85-річна жінка».
На фронті за добу було 144 бойових зіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 144 бойових зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку протягом минулої доби наші захисники зупинили 54 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Яблунівка, Зоря, Шевченко Перше, Нова Полтавка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке, Промінь, Котлярівка, Андріївка та у напрямках Попового Яру і Новомиколаївки», – йдеться в повідомленні.
Цей напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Крім того, російські атаки зафіксували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському, Курському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 90 авіаційних ударів, скинув 144 керованих авіаційних бомб, залучив 2492 дрони-камікадзе. Також ворог здійснив 5291артилерійський обстріл, зокрема 114 – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у Генштабі.
За даними проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.
У Києві уламки російського дрона впали на території школи – КМВА
Уламки російського безпілотника впали на території школи одного з районів у Києві, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Уламки ворожого БпЛА впали на території школи в Дарницькому районі. На щастя, обійшлося без постраждалих і займання», – написав він у телеграмі.
Перед восьмою ранку 22 травня в Києві оголосили повітряну тривогу через загрозу російських дронів. Згодом було чути роботу ППО.
На даний час тривогу в столиці України скасували, але вона продовжує діяти в Київській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській областях. Повітряні сили повідомили про рух груп запущених Росією «Шахедів».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: близько 977 650 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 977 650 своїх військових, зокрема 870 – за останню добу – такі дані станом на ранок 22 травня наводить український Генштаб.
Інші втрати РФ, за даними командування ЗСУ, – такі:
- танки ‒ 10839 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22574 (+5)
- артилерійські системи – 28122 (+32)
- РСЗВ – 1388
- засоби ППО ‒ 1167
- літаки – 372
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 36797 (+105)
- крилаті ракети ‒ 3197
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 49268 (+99)
- спеціальна техніка ‒ 3895.