Народному депутату, якого судять за держзраду, повідомили про нову підозру
Чинний народний депутат, який перебуває під вартою, отримав нову підозру в державній зраді, повідомили Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань 13 червня.
Правоохоронці не називають імені затриманого, але обставини та повідомлення в медіа вказують на парламентаря від «Слуги народу» Євгенія Шевченка.
Відомства повідомляють, що народного депутата вже підозрювали в державній зраді, але додаткові комплексні заходи та довготривалі експертизи встановили, що він «працював на країну-агресора не лише до, але й після повномасштабного вторгнення».
«Так, після 24 лютого 2022 року нардеп масово поширював фейки кремлівської пропаганди, в яких закликав українців скласти зброю перед рашистами і намагався дискредитувати Сили оборони. Незалежна експертиза підтвердила факти злочинних дій фігуранта на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України», – заявляє СБУ.
Відтак парламентарю повідомили про додаткову підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. У разі визнання винним йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
СБУ нагадує, що особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку і встановлено вироком суду.
ДБР додає, що після початку повномасштабного російського вторгнення підозрюваний продовжив протиправну діяльність. Зокрема, він записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійським блогерам, які потім поширювалися через російські пропагандистські ЗМІ. За даними бюро, він мав на меті створити в російському суспільстві хибне враження, що його заяви є офіційною позицією представника української влади.
«У цих матеріалах депутат поширював інформацію, яка мала дискредитувати українську владу, підкреслюючи нібито її нездатність втримати території та досягти миру, а також утверджував думку, що Україна має погодитися на будь-які переговори з РФ», – йдеться в повідомленні.
ДБР також додає, що народний депутат неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесу й влади, після чого поширював «неправдиву інформацію про відсутність загрози нападу російських військ із території Білорусі».
Позиція Шевченка щодо нових звинувачень наразі невідома. Його адвокат називав вже відкриту справу проти нього «підбіркою випадкових документів».
У листопаді 2024 року чинному народному депутату України Євгенію Шевченку оголосили підозру у держзраді, його затримали. Згодом суд взяв його під варту.
Шмигаль: Україна отримала 5-й транш допомоги від ЄС за рахунок російських активів
Україна отримала ще 1 мільярд євро від Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 червня.
«Це вже п’ятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету», – прокоментував він у своєму телеграм-каналі.
За даними голови уряду, Україна загалом отримала від Євросоюзу вже 7 мільярдів євро в рамках ініціативи ERA. Цю допомогу забезпечують доходи від використання знерухомлених активів Росії.
Шмигаль подякував партнерам за підтримку:
«Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки».
Минулого тижня Міністерство фінансів повідомило про підписання угоди з Японією про черговий транш на понад 3 мільярди доларів у рамках механізму ERA.
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Сибіга розповів, чи буде третій раунд переговорів із РФ у Туреччині
Україна не зацікавлена продовжувати переговори з Росією, якщо на них не буде предметної розмови про припинення вогню. Про це сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 13 травня, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свобода про те, чи буде третій раунд прямих переговорів між Києвом та Москвою у Туреччині.
«Ми потребуємо таких перемовин, де ухвалюються рішення, де вирішуються питання. Зараз ми бачимо, що останній раунд зустрічей, який відбувся в Стамбулі, звівся фактично до обговорення обміну. Тому ми зацікавлені в зустрічі на рівні президентів. І ми готові до такої зустрічі. І далі ми будемо дивитися. Нам найголовніше, щоб ми наближали мир. Для нас зараз ключовим є досягнення перемир’я, зупинення вогню», – сказав міністр.
Сибіга додав, що попередні раунди переговорів продемонстрували конструктивність і прагнення до миру Києва та неадекватність російської позиції: «Україна продемонструвала, що ніколи не була, не є і не буде перешкодою для миру, для досягнення миру. Ми віддані мирним зусиллям. Ми вітаємо зусилля США, президента Трампа особисто щодо досягнення справедливого миру і закінчення цієї війни цього року, тому що війна на нашій території, наші люди страждають. Україна продемонструвала свою конструктивність, провівши зустрічі на відповідному рівні. Ми були готові обговорювати субстантивну тематику з метою наближення досягнення миру для України. Це був наш сигнал. На жаль, ми побачили повну неадекватність російської сторони, що проявилося в тому документі, який вони передали. Це повна неадекватність. Вони не змінили риторику ультиматумів. Вони вимагають від нас капітуляції».
Очільник МЗС також закликав міжнародну спільноту до посилення санкцій проти Росії і висловив сподівання, що саміт «Групи семи», який відбудеться з 15 до 17 червня в Канаді, принесе нові рішення по таких санкціях, а також «сильні рішення щодо заморожених активів».
Президент США Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно президент Росії Володимир Путін хоче завершити війну в Україні.
Після того, 2 червня, представники України та Росії зустрілися на переговорах в Стамбулі. Українська сторона запропонувала припинення вогню, а також зустріч на високому рівні, зокрема, можливо, за участю Трампа. Москва відмовилася.
СБУ повідомила про підозру реперу Тіматі за незаконний в’їзд до окупованого Криму
Служба безпеки зібрала докази в справі щодо російського артиста Тимура Юнусова, відомо як «Тіматі» – про це відомство заявило 13 червня.
За висновками слідства, Юнусов бере участь у російській пропаганді, а також був довіреною особою Володимира Путіна на президентських виборах у 2012, 2018 і 2024 роках, брав участь у його інавгурації та святкових заходах на честь перемоги на виборах.
«Крім того, Тіматі підтримував російську агресію, анексію Криму та порушення фундаментальних прав України на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Задокументовано, що цей фігурант взяв участь у щонайменше семи пропагандистських концертах на тимчасово захопленому півострові, які були спрямовані на легітимізацію окупації Криму», – заявляє СБУ.
Після Революції гідності 2014 року Тимур Юнусов заявляв, що «ненависті до українців у Росії не було й немає», а «є нескінченна гіркота від того, що там відбувається – як у родині, де молодший брат тяжко запив чи сів на наркотики».
Згодом, у 2015 році, одеський клуб Ibiza скасував його черговий концерт, врахувавши позицію тодішнього голови обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі. «Тим, хто порівнює прагнення України до свободи та незалежності з наркоманією, не місце на українських сценах», заявив тоді Саакашвілі.
Читайте також: СБУ: суд заочно засудив адвоката Шарія й Медведчука до 10 років ув’язнення за колабораціонізм
Російському виконавцю повідомили про підозру за статтею про порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди державним інтересам, вчинене повторно.
Офіс генерального прокурора уточнює, що репер неодноразово незаконно перетинав державний кордон України для в’їзду до окупованого Криму:
«Зокрема, виконавець виступав на мітингу-концерті у м. Сімферополь з нагоди річниці анексії. Подія мала на меті створити перед світовою спільнотою штучне уявлення про підтримку місцевим населенням окупації Криму та інтеграції в РФ».
У Єврокомісії пояснили, за яких умов розглянуть послаблення антиросійських санкцій
Євросоюз буде готовий обговорювати потенційне скасування санкцій проти Москви, коли в Україні запанує мир, і вона отримає гарантії подальшого ненападу з боку Росії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спецпредставник ЄС із питань санкцій Девід О’Салліван.
«Ми обговоримо скасування санкцій, коли причини, які призвели до їхнього запровадження, більше не існуватимуть… Ми не збираємося робити це заздалегідь – без врегулювання, яке гарантує майбутню безпеку, суверенітет і свободу України», – зауважив посадовець Єврокомісії, відповідальний за санкційну політику.
О’Салліван зазначив, що йому невідомо про потенційні спроби Кремля вийти на зв’язок із Єврокомісією, щоб порушити питання скасування санкцій.
Посадовець повідомив, що Москва може хотіти повернення «Россільгоспбанку» до системи SWIFT, щоб уможливити фінансові операції з Європою і США.
«Ми тільки бачили це прохання. Ми ніколи не відповідали на нього й не розглядали в принципі. Та це показує, що саме вони хотіли б скасувати.Я переконаний, що таких санкцій існує багато. Вони хотіли б скасувати морські санкції», – сказав О’Салліван.
За даними посадовця, торговельний обіг із Росією впав із 275 мільярдів євро (до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну) до 60 мільярдів євро. Триває купівля-продаж фармацевтичних виробів та деяких сільськогосподарських продуктів.
«Це величезний економічний удар для Росії», – наголосив спецпредставник із питань санкцій.
О’Cалліван також додав, що західні санкції не закрили Росії доступ до потрібних компонентів для її зброї повністю, адже вона будує шляхи обходу через, зокрема, Китай. Однак ця продукція для РФ тепер є ушестеро дорожчою.
«За нашими оцінками, вона платить за ці компоненти, можливо, на 600% більше, ніж до війни. Так, це не закрило Росії доступ повністю до деяких із цих матеріалів. Але зробило його менш надійним та набагато дорожчим», – резюмував посадовець.
У заяві Кремля, оприлюдненій після підписання угоди про припинення вогню в Чорному морі 25 березня, Росія заявила, що дотримуватиметься угоди лише в тому випадку, якщо Захід частково скасує санкції, запроваджені після початку її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Кілька лідерів ЄС вже відхилили прохання Москви, зокрема, під час зустрічі 27 березня в Парижі.
Спецпредставник ЄС із санкцій відреагував на погрози Фіцо заблокувати 18-й пакет
Євросоюз продовжить працювати задля забезпечення одностайності між державами-членами, необхідної для схвалення санкційних пакетів проти Росії, зокрема – 18-го. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спецпредставник ЄС із санкцій Девід О’Салліван.
«Часто, коли ми пропонуємо санкції, деякі держави-члени хочуть більше. Інші – менше. Нам завжди вдавалося досягти одностайної згоди. 17 пакетів, які ми погодили на сьогодні, були погоджені одноголосно. Втім, перед тим, як дійти остаточного висновку, згадані вами країни казали, що не зможуть погодитися», – зауважив посадовець, коментуючи погрози Словаччини ветувати 18-й пакет.
О’Салліван зазначив, що перед тим, як презентувати набір заходів 18-го пакету, Єврокомісія провела консультації з державами-членами.
10 червня Єврокомісія презентувала пропозиції до 18-го пакету санкцій, що передбачають, зокрема, заборону транзакцій, пов’язаних з обома «Північними потоками», заборону імпорту нафтопродуктів із російської сировини, зниження граничної ціни на нафту до 45 доларів за барель.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо того ж дня заявив, що його країна не підтримає 18-й пакет санкцій, «якщо Європейська комісія не запропонує реального розв'язання кризової ситуації, в якій опиниться Словаччина після повного припинення постачань газу, нафти та ядерного палива з Росії».
«Але, звичайно, кожна країна залишає за собою право побачити, що написано на папері, перш ніж ухвалювати остаточне рішення. Та я би висловив упевненість, що цей 18-й пакет буде ухвалений майже в тому ж вигляді, в якому він був запропонований», – наголосив спецпредставник ЄС із питань санкцій.
Посадовець також висловив оптимізм щодо чергового подовження запроваджених раніше обмежень, яке припадає на липень. Попередні рази Угорщина намагалася заблокувати ці спроби.
«Є всі шанси, що ми продовжимо в тому ж дусі та отримаємо одностайну згоду щодо продовження санкцій наприкінці липня, як ми завжди робили в минулому. Не кажу, що буде легко. Не кажу, що не буде деяких розбіжностей, але зрештою нам завжди вдавалося досягти цієї одностайної згоди», – зазначив О’Cалліван.
Чому США скорочують військову допомогу Україні й що можуть зробити ще
Міністр оборони США Піт Геґсет, виступаючи на слуханні Палати представників 10 червня, анонсував скорочення фінансової допомоги США на безпекову підтримку України. За його словами, бюджет на 2026 рік не передбачатиме 300 млн доларів на ці витрати, адже теперішня адміністрація вважає, що «мирне врегулювання шляхом переговорів відповідає найкращим інтересам обох сторін» та інтересам США.
Адміністрація Білого дому не виділяла Україні військову допомогу після приходу до влади Дональда Трампа. Зброя в межах пакетів, оголошених ще адміністрацією Джо Байдена, продовжує надходити до України після кількаденного призупинення у березні. Однак не вся. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News 8 червня зазначив, що Україна, за попередніми домовленостями, повинна була отримати 20 тисяч спецракет для боротьби з «Шахедами». Але чинна адміністрація президента США вирішила інакше.
- Що означає для України втрата 300 млн доларів з бюджету Пентагону?
- Чим можна замінити пакет військової допомоги від Сполучених Штатів, який закінчиться вже за кілька місяців?
- Чи може Україна і далі розраховувати на підтримку США?
Журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії зібрали думки експертів.
У Єврокомісії відповіли, чи долучаться до «розгромних» санкцій сенатора Ґрема в разі їхнього схвалення
План антиросійських санкцій, запропонований американським сенатором Ліндсі Ґремом і підтриманий іншими конгресменами, дуже комплексний і детальний, однак незрозуміло, який вигляд він урешті матиме в разі затвердження. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спецпредставник ЄС із санкцій Девід О’Cалліван.
«Незрозуміло, чи саме таким буде остаточне рішення, адже необхідне добро президента Трампа. Думаю, ми з цікавістю стежитимемо за будь-яким рішенням, схваленим у Сполучених Штатах. Зробимо все можливе, щоб завжди рухатися в одному напрямку», – зазначив посадовець Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання, чи готовий буде ЄС піти на дзеркальні заходи й запровадження 500-відсоткових тарифів на товари з країн-покупців російської нафти, О’Салліван нагадав, що це рішення – прерогатива 27 країн-членів.
«Не можу з упевненістю сказати, з чим вони нарешті зможуть погодитися. Важливо, щоб ваша аудиторія розуміла: ми в Європі дуже рішуче налаштовані продовжувати підтримувати Україну, продовжувати тиск, посилювати санкції. Однак на деталі й дрібний шрифт цих санкцій нам доведеться почекати й подивитися, що станеться в Америці», – резюмував О’Cалліван.
На початку квітня американські сенатори Ліндсі Ґрем та Річард Блюменталь представили документ, який передбачає додаткові санкції проти Росії, якщо вона відмовиться від тривалого мирного врегулювання з Україною.
Законопроєкт, серед іншого, пропонує запровадити 500-відсоткові мита на імпорт із країн-покупців російських енергоресурсів. Американським громадянам забороняють купувати російські облігації.
The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляла, що Білий дім намагався пом’якшити деякі норми законопроєкту через небажання зашкодити дипломатичним зусиллям для припинення війни.
Сам президент США Дональд Трамп заявляв журналістам, що ще не читав законопроєкт і не знає, чи підтримує його.
Повітряні сили: знешкоджено 43 з 55 дронів, сили РФ запустили також 4 ракети
У ніч на 13 червня сили РФ атакували Україну 55 ударними дронами типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із трьох напрямків, а також чотирма балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23 із Воронезької та Ростовської областей Росії, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Основні напрямки повітряного удару – Харківщина, Донеччина та Дніпропетровщина. Станом на 09:00 протиповітряною обороною знешкоджено 43 ворожі БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, сході та півдні країни. 28 – збито вогневими засобами ураження, 15 –локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – ідеться в повідомленні.
Влучання засобів повітряного нападу сил РФ зафіксовані в дев’яти локаціях, додали в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Благатимуть і сперечатимуться» – у ЄС розповіли, як переконуватимуть Трампа підтримати нові санкції проти РФ
Євросоюз і його партнери в «Групі семи» продовжать наполягати, щоб Росія погодилася на безумовне припинення вогню. Зокрема, про це йтиметься на саміті «Групи семи» 15-17 червня, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода спецпредставник ЄС із санкцій Девід О’Салліван.
«Усі аргументи на користь посилення санкцій, зниження ліміту цін на нафту та збереження тиску на Росію виправдані тим, як Росія поводилася під час так званих мирних переговорів, які насправді взагалі не були переговорами, як мені видається… Розумію, що президент Трамп хоче сприяти миру. Водночас думаю, кожному, хто стежив за переговорами, очевидно, що пан Путін не хоче миру», – зазначив О’Cалліван.
Посадовець ЄС висловив сподівання, що в питанні запровадження подальших санкцій щодо Росії, зокрема зниження стелі цін на нафту до 45 доларів за барель, вдасться досягти прогресу під час саміту лідерів G7 у Канаді. О’Cалліван повідомив про попередні консультації з цього приводу.
«У «Групі семи» є робоча група на технічному рівні, яка розглядала це питання. Думаю, там був певний консенсус щодо рівня 45 доларів як «правильного», до якого маємо рухатися», – наголосив посадовець.
За словами О’Cаллівана, американська сторона давала зрозуміти, що фінальне рішення ухвалюватимуть у Білому домі.
«Побачимо, як усе піде в Канаді. Але ми заручилися потужною підтримкою в цьому з боку Канади та Сполученого Королівства, тому, гадаю, є багато людей, які благатимуть і сперечатимуться про перехід до цього рівня 45 доларів», – зауважив спецпредставник із санкцій.
10 червня Єврокомісія презентувала пропозиції до 18-го пакету санкцій проти Росії. Вони включають зниження граничної ціни на нафту з 60 доларів за барель до 45.
11 червня головна дипломатка ЄС Кая Каллас зазначила, що блок може знизити стелю цін на нафту й без участі США, й це завдасть втрат російській економіці.
За її словами, основний канал доставки сировини до Євросоюзу пролягає через Балтійське й Чорне моря, чиї територіальні води прилягають головно до країн блоку, які, відповідно, здійснюватимуть контроль суден і вантажу на борту.
На фронті за минулу добу відбулося понад 200 боїв – Генштаб ЗСУ
На фронті за добу 12 червня відбулося 209 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 78 авіаційних ударів, скинув 124 керовані бомби. Крім цього, здійснив понад 5200 обстрілів, з них 108 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3135 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 19 районів зосередження особового складу та техніки, чотири артилерійські засоби та два пункти управління російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Майже половина боїв зафіксована на двох сусідніх напрямках у Донецькій області – Покровському та Новопавлівському.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 66 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Миролюбівка, Андріївка, Лисівка, Малинівка, Мирне, Єлизаветівка, Промінь, Удачне, Новосергіївка, Горіхове і в напрямках Олексіївки, Полтавки та Муравки.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 34 атаки противника у районах населених пунктів Веселе, Багатир, Скудне, Дніпроенергія, Федорівка, Новосілка, Вільне Поле, Новий Комар, Шевченко та в бік населених пунктів Мирне, Запоріжжя, Комар», – ідеться в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«На Курському напрямку минулої доби відбулося 27 бойових зіткнень різної інтенсивності. Крім цього, ворог завдав 18 авіаційних ударів із застосуванням 34 керованих авіаційних бомб, а також здійснив 225 артилерійських обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема п’ять – із реактивних систем залпового вогню», – додали в Генштабі.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Генштаб ЗСУ: військові РФ втратили за добу понад 1200 осіб і більш як 40 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 001 560 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1220 – за останню добу, такі дані станом на ранок 13 червня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, є такі:
- танки ‒ 10934 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22791 (+5)
- артилерійські системи – 29105 (+42)
- РСЗВ – 1416 (+3)
- засоби ППО ‒ 1184
- літаки – 416
- гелікоптери – 337
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 40507 (+72)
- крилаті ракети ‒ 3337
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 51821 (+106)
- спеціальна техніка ‒ 3914.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Грузинський легіон» заявив про диверсію, загинув боєць
«Грузинський легіон» заявив про диверсію, загинув боєць.
«Сьогодні на базі «Грузинського легіону» було здійснено диверсію, унаслідок якої здетонував вибуховий пристрій, принесений на територію невстановленою особою. Цей інцидент призвів до загибелі нашого бійця – Деметре Дарчіа», – йдеться у заяві легіону, який був заснований у 2014 році добровольцями-грузинами.
Легіон вважає, що ця подія «була добре спланованою акцією».
У заяві зазначається, що відповідні служби продовжують розслідування. Правоохоронці наразі про цей інцидент не повідомляють.
У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі». Нині на боці України проти Росії воюють одразу кілька підрозділів іноземців.
Спецпредставник ЄС із санкцій розповів про «кішки-мишки» з Росією і погрози Орбана
Незадовго до саміту G7, на який покладають великі надії щодо прориву в погодженні нових антиросійських санкцій, Євросоюз презентує черговий, 18-й пакет обмежень. У такий спосіб сигналізує не лише Москві, а й Вашингтону: плани – тиснути на Кремль далі. М’яч – на тому боці Атлантики.
Дональда Трампа – президента впливової західної країни, що досі синхронізувала з ЄС запровадження обмежень щодо Росії, щодня запитують, коли настане час натиснути на Москву так, щоб її зацікавило припинення війни з Україною.
На відсутність відчутного прогресу в мирному процесі Трамп обіцяє відреагувати «дуже скоро».
Час на підготовку «розгромної» реакції президентові США заощаджує соратник-республіканець і послідовний друг України Ліндсі Грем. Сенатор заявляє, що в Конгресі зростає підтримка його законопроєкту щодо жорстких санкцій проти Росії.
- Що відомо Євросоюзу про настрої по той бік океану?
- Чи долучиться блок до «розгромних» санкцій сенатора Грема в разі їх схвалення?
- Як ЄС долатиме спротив санкціям зсередини на тлі погроз Словаччини заблокувати 18-й пакет?
- Чому Росія, попри суворі обмеження доступу до західних технологій, нарощує темпи виробництва зброї?
- Яких європейських санкцій воліє позбутися Володимир Путін?
Ці запитання й не тільки Радіо Свобода ставило спецпредставнику ЄС із питань санкцій Девіду О’Саллівану – досвідченому дипломату, який був, зокрема, послом Євросоюзу в США за попередньої каденції Дональда Трампа в Білому домі.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було майже 170 боєзіткнень
На фронті від початку доби відбулося 168 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку – тут противник атакував у районах населених пунктів Миролюбівка, Андріївка, Лисівка, Малинівка, Мирне, Єлизаветівка, Промінь, Удачне, Новосергіївка, Горіхове. Українські захисники зупинили 38 штурмових дій противника, ще шість боєзіткнень тривають.
На Курському напрямку з початку доби відбулося 22 атаки противника, три з яких тривають досі.
Дещо менше атак було на Лиманському напрямку – російські загарбники 17 разів атакували позиції Сил оборони. Шість боєзіткнень не вщухають.
Російські військові також продовжують атакувати на Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Харківському напрямку від початку доби противник наступальних дій не проводив.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Радник Зеленського: Україна шукає рішення на випадок, якщо США припинять надавати системи ППО
Україна готується до сценарію, за якого Сполучені Штати Америки припинять постачання систем протиповітряної оборони Києву. Про це повідомив радник президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін у коментарі Радіо Свобода під час конференції GLOBSEC у Празі.
«Ми – в найбільшій війні поколінь, і в цій війні жодна країна самотужки не справиться проти Росії. Тому для нас важлива підтримка і Європи, і Сполучених Штатів Америки», – зазначив Камишін, коментуючи заяву міністра оборони США Піта Геґсета, який 10 червня сказав, що бюджет Сполучених Штатів на 2026 рік передбачатиме зниження військової допомоги Україні.
За словами Камишіна, українська влада розглядає варіанти заміщення критичних видів озброєння, зокрема ППО, однак визнає, що певні системи, які постачають США, замінити надзвичайно складно.
«Вся команда сьогодні працює над тим, щоб ці рішення були знайдені», – наголосив радник президента, не уточнивши деталей перемовин чи технічних альтернатив.
Піт Геґсет, виступаючи на слуханні Палати представників 10 червня, заявив, що Сполучені Штати мають намір скоротити свій бюджет на закупівлю озброєння для України у 2026 році. Він не уточнив масштаби запланованих скорочень, але зазначив, що адміністрація Дональда Трампа «має зовсім інший погляд на цей конфлікт».
«Ми вважаємо, що мирне врегулювання шляхом переговорів відповідає найкращим інтересам обох сторін та наших народів, інтересам нашої країни, особливо враховуючи всі конкуруючі інтереси у всьому світі», – додав голова Пентагону.
Він також висловив думку, що слово «перемога» нібито не має «чіткого визначення», відтак президент Дональд Трамп зацікавлений у «дорозі до миру і припинення вбивств».
Раніше речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий повідомив, що військова допомога від США продовжує надходити, і українські дипломати працюють над тим, щоб вона тривала.
Посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер заявляв 4 червня, що адміністрація Трампа ще не ухвалила рішень щодо майбутньої допомоги Україні, позаяк залишається «зосередженою на збереженні можливостей президента Трампа для припинення воєнних дій».
Удар РФ по підприємству в Харкові 7 червня: з-під завалів дістали тіло шостої людини
З-під завалів підприємства в Харкові, яке зазнало російського удару 7 червня, дістали тіло шостої людини, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Щойно на місці суботнього удару по цивільному підприємству знайдено тіло шостої людини, яка вважалася зниклою», – написав він у телеграмі.
За його словами, пошукову операцію завершили.
Удар РФ по Запорізькій області: загинула людина, кількість постраждалих зросла
Через російську атаку Гуляйпільської громади загинув 60-річний чоловік, кількість поранених зросла до трьох, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, двох чоловіків 65 та 62 років, а також 58-річну жінку доставили до лікарні.
Читайте також – Федоров: під наглядом лікарів – 13 поранених через атаки РФ на Запоріжжя від початку року
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зміна ставлення чи частина політичної гри? Реакції українців на привітання Рубіо з Днем Росії
Державний секретар США Марко Рубіо привітав росіян із Днем Росії, висловивши сподівання на конструктивну взаємодію з РФ у зусиллях щодо досягнення миру у її війні проти України. Що може означати такий жест і як відреагували українці, читайте в матеріалі Радіо Свобода.
Ось як звучить текст привітання держсекретаря США Марко Рубіо, опублікований 12 червня:
«Від імені американського народу я хочу привітати російський народ з Днем Росії. Сполучені Штати залишаються відданими підтримці російського народу, який продовжує будувати свої прагнення до кращого майбутнього. Ми також користуємося цією нагодою, щоб підтвердити прагнення Сполучених Штатів до конструктивної взаємодії з Російською Федерацією для досягнення міцного миру між Росією і Україною. Ми сподіваємося, що мир сприятиме більш взаємовигідним відносинам між нашими країнами»
Як відреагували в Україні?
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що йому було «неприємно» читати привітання «деяких країн» до Дня Росії.
Далі читайте тут
Трамп заявив, що він розчарований Україною та Росією, а мирну угоду вже можна було б укласти
Президент США Дональд Трамп заявив, що він розчарований Україною та Росією, а мирну угоду, на його думку, вже можна було б укласти.
«Я розчарований Росією. Але я також розчарований Україною. Бо, гадаю, можна було б укласти угоду. А ми втрачаємо п'ять чи шість тисяч людей на тиждень. Здебільшого солдатів. Але також людей, які живуть у містах, бо їх знову вражають ракетами – як би ви жили в будівлі, і якби знали, що ракета має хороший шанс влучити в будівлю ввечері? Мабуть, жахливо так жити», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Читайте також: «Розпочинаю думати, що йому це байдуже» – Трамп про реакцію Путіна на втрати сил РФ в Україні
Трамп ще раз повторив, що він розчарований через відсутність угоди, додавши про чудову роботу з Індією та Пакистаном, а також з Ізраїлем.