У Міноборони заперечили причетність до затримання ТЦК засновника телеграм-каналу «Труха»
Міністерство оборони України заперечило інформацію про нібито причетність керівництва МОУ до затримання військовими ТЦК і поліцією 5 червня у Львові засновника мережі телеграм-каналів «Труха» Максима Лавриненка.
«Останніми днями в інформаційному просторі поширюються звинувачення про нібито «особисту причетність» керівництва Міністерства оборони до затримання одного з громадян. Це не відповідає дійсності», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому ввечері 17 червня. Там не називають імені Лавриненка, але з обставин інциденту зрозуміло, що йдеться про нього.
У відомстві зауважили, що 5 червня під час спільного патрулювання представників ТЦК і Національної поліції Лавриненка зупинили для перевірки документів.
«Після встановлення відсутності законних підстав для відстрочки чи бронювання його доставили до ТЦК для оформлення документів відповідно до чинного законодавства. Це стандартна процедура, яка застосовується до всіх військовозобов’язаних громадян у таких випадках. Жодних особистих вказівок керівництва Міністерства оборони щодо окремих громадян не існує і не може існувати». Такі рішення ухвалюються виключно уповноваженими посадовими особами в межах визначених законом повноважень», – додали в Міноборони.
У МОУ заявили, що йдеться про «масовану інформаційну атаку через початок жорстких антикорупційних дій». «Вона розпочалася одразу після того, як Міноборони ухвалило низку рішень, які реально перекрили корупціонерам можливості заробляти на оборонних закупівлях та інших процесах у відомстві», – йдеться в повідомленні.
«Щонайменше п’ять точок горіння». Генштаб ЗСУ підтвердив удар по НПЗ у Москві
Генштаб ЗСУ підтвердив, що вночі проти 18 червня українські сили повторно уразили Московський нафтопереробний завод у Росії.
«Потужність підприємства з переробки становить понад 12 млн тонн нафти на рік. Задіяне у забезпеченні російської армії. Зафіксовано влучання і масштабну пожежу на території підприємства – на даний час це щонайменше п’ять точок горіння. За попереднім геолокуванням, горять комбінована установка переробки нафти, установки вторинної переробки і резервуарний парк», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними українського командування, в Ростовській області Росії уражено нафтобазу «Гуково», там зафіксовано влучання і пожежу.
Кирило, хек, Мединський і крипта. Ексклюзив про запланований ЄС пакет санкцій проти Росії
Європейський Союз продовжує нарощувати санкційний тиск на Росію. Менш ніж через два місяці після ухвалення 20-го пакета санкцій від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, 9 червня Єврокомісія представила державам-членам ЄС проєкт 21-го пакета санкцій.
Радіо Свобода має ексклюзивні подробиці.
Ключовою є пропозиція внести до санкційного списку низку високопоставлених російських діячів, зокрема патріарха Московського Кирила, що не підтримує тепер уже Болгарія. Також – президента Міжнародної шахової федерації Аркадія Дворковича та історика Володимира Мединського, який входив до складу російської переговорної групи на зустрічах з українськими посадовцями раніше цього року.
Попередній уряд Угорщини блокував запровадження санкцій проти цих осіб, однак нове керівництво в Будапешті підтримує такі заходи, повідомили Радіо Свобода джерела в ЄС.
У секторальній частині проєкту, що потрапив у розпорядження Радіо Свобода, немає особливо жорстких нових обмежень. Водночас документ передбачає заборону на імпорт виловленої в Росії риби, зокрема минтая та тріски. Також пропонується припинити ввезення до ЄС мідних, нікелевих і свинцевих руд, руд дорогоцінних металів та необроблених цинкових концентратів.
Європейським компаніям планують заборонити постачати до Росії нікелеві порошки, метали та сплави, що використовуються для антикорозійного покриття авіаційних двигунів, берилієві порошки, які застосовуються у виробництві ракетних палив і високотехнологічних сплавів, а також спеціальні стрічки та смуги. Усі ці матеріали є важливими складовими для виробництва безпілотників.
Далі читайте ТУТ
Бельгія передасть Україні сім винищувачів F-16 цього року
Бельгія передасть Україні сім винищувачів F-16 до кінця цього року. Про це 18 червня повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен перед початком засідання міністрів оборони НАТО у Брюсселі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Цього року ми допоможемо, передавши сім F-16. Чотири – на запчастини, три – для роботи в небі України, щоб захищати Україну від російської агресії і дронів «Шахед», – сказав Тео Франкен.
За його словами, F-16 є ефективною платформою не лише для боротьби з безпілотниками, а й для перехоплення крилатих ракет й інших повітряних загроз.
Бельгійський міністр також заявив, що запропонує уряду передати Україні всі бельгійські F-16 у найближчі роки.
На Полтавщині є знеструмлення через атаку РФ, одна людина поранена – ОВА
Російські військові вночі проти 18 червня завдали удару по двох районах Полтавської області, зокрема атакувавши енергетичний об’єкт, внаслідок чого є знеструмлення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«У Полтавському районі атаковане промислове і приватне підприємства. Пошкоджено технологічне обладнання й адміністративну будівлю. Одна людина отримала травми. Її госпіталізували. Також ворожі БпЛА влучили у приватний будинок й обʼєкт енергетичної інфраструктури. Сталося відключення електроенергії. Бригади АТ «Полтаваобленерго» працюють над відновленням електропостачання», – йдеться в повідомленні.
За словами Дяківнича, в Миргородському районі унаслідок падіння БпЛА пошкоджені складські приміщення.
Генштаб повідомив про 259 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 259 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у зведенні вранці 18 червня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 34 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Родинське, Софіївка та у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Новий Донбас, Шевченко, Сергіївка, Муравка, Вільне, Новопавлівка… На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 30 атак у районах населених пунктів Добропілля, Прилуки, Злагода та у бік Гуляйпільського, Гіркого, Воздвижівки, Цвіткового, Чарівного», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 22 російських атаки було на Лиманському напрямку, 19 – на Костянтинівському, 11 – на Слов’янському. Бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
В Україні зафіксували влучання двох балістичних ракет і 26 дронів під час нічної атаки РФ
Російські військові в ніч проти 18 червня атакували Україну сімома балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400 і 239 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 216 цілей: чотири балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400 і 212 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні й сході країни», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що зафіксовано влучання двох балістичних ракет і 26 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях. Інформація щодо ще однєї балістичної ракети уточнюється, кажуть військові і попереджають, що атака триває, в повітряному просторі України перебувають російські БпЛА.
ЗМІ: Трамп попросить компанії США виробляти зброю за ліцензією в Європі й Україні
Президент США Дональд Трамп планує попросити американські оборонні компанії виробляти зброю за ліцензією в Європі й Україні – про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на чиновників, знайомих із переговорами.
Як пише видання, Україні потрібні засоби протиповітряної оборони, зокрема ракети-перехоплювачі для збиття російських балістичних ракет, які можуть виробляти лише США. Але оскільки Сполучені Штати вичерпали свої запаси в Ірані, а для збільшення виробництва потрібен час, Трамп сказав союзникам, що розгляне можливості ліцензування, повідомляють чиновники, які говорили на умовах анонімності.
«Вони хотіли б мати можливість це робити, ми розглянемо це питання», – сказав Трамп журналістам 16 червня на саміті «Групи семи» в Евіані, Франція.
У РФ влада заявила про другу за тиждень атаку дронів на НПЗ у Москві
Мер столиці Росії Москви Сергій Собянін вранці 18 червня повідомив про атаку безпілотників на Московський нафтопереробний завод у районі Капотня.
Собянін заявив про масовану атаку дронів на Москву, вказавши, що нібито 180 дронів були «збиті на підльоті до Москви». Водночас, за його словами, декільком дронам «вдалося досягти МНПЗ, вживаються заходи з ліквідації наслідків».
Повідомляють також про падіння уламків збитих БпЛА на території розташованого по сусідству з НПЗ ринку «Садівник», одного з найбільших дрібнооптових ринків у Москві.
Російські телеграм-канали з посиланням на очевидців повідомляють про пожежі після атаки в Москві й густий дим над містом.
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила 1370 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 388 050 своїх військових, зокрема 1 370 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 18 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 038 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 779 (+4)
- артилерійські системи – 44 240 (+71)
- РСЗВ – 1 877 (+3)
- засоби ППО – 1 431 (+4)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 684 (+7)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 357 589 (+1 996)
- крилаті ракети – 4 783
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 108 425 (+431)
- спеціальна техніка – 4 306 (+3).
Євросоюз розпочав неформальні контакти з Кремлем щодо війни проти України – Bloomberg і Reuters
Голова Європейської ради Антоніу Кошта «встановив короткострокові контакти на дипломатичному рівні» з російським керівництвом, щоб налагодити діалог Брюсселя та Москви на тему припинення війни в Україні, пишуть Reuters із посиланням на європейського чиновника та Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.
«По суті нічого не обговорювалося. Але в будь-якому майбутньому сценарії ЄС має специфічні інтереси, які необхідно буде захищати, тому важливо мати налагоджені дипломатичні канали з Росією», – сказав співрозмовник Reuters.
Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.
Як рятують Свято-Успенський собор після російського удару по лаврі (фоторепортаж)
Після російського удару по Києву 15 червня рятувальники вже другий день встановлюють аварійне накриття над Успенським собором Києво-Печерської лаври, щоб захистити його від дощів та подальших руйнувань. За словами фахівців, найбільшу небезпеку зараз становить волога. Вона проникла у стіни, дерев'яні конструкції та іконостаси, а повноцінна реставрація може тривати щонайменше рік.
У Києво-Печерській лаврі повідомляють, що вдалося оперативно евакуювати унікальні предмети з Успенського собору, однак постраждали самі іконостаси та настінний живопис. Загалом пошкодження зафіксували на 19 об’єктах заповідника.
Як рятують Свято-Успенський собор після російського удару по лаврі (фоторепортаж)
В Успенському соборі триває аварійне накриття пошкодженої покрівлі
Від моменту влучання російського дрона в Успенський собор роботи з порятунку пошкоджених об'єктів не припиняються, повідомила пресслужба Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 17 червня.
У пресслужбі нагадують, що одразу після атаки на місце для гасіння пожежі прибули підрозділи ДСНС. Займання охопило понад 700 квадратних метрів покрівлі собору і тривало до ранку. Завдяки роботі рятувальників пожежу вдалося локалізувати та ліквідувати.
Після цього фахівці ДСНС розпочали демонтаж аварійних конструкцій, пошкоджених вогнем, щоб убезпечити відвідувачів і працівників заповідника. Уже з 16 червня рятувальники виконують аварійне накриття пошкоджених ділянок покрівлі Успенського собору.
«Це має захистити пам’ятку від опадів та запобігти подальшому руйнуванню живопису, іконостасів та інших елементів оздоблення. Роботи тривають щодня, однак на їхній темп впливають погодні умови та своєчасне постачання необхідних матеріалів», – ідеться в повідомленні.
У заповіднику наголошують, що аварійне накриття покрівлі не є консервацією пам’ятки. Рішення щодо консервації та подальшої реставрації ухвалюватимуть після обстеження об’єкта та оцінки завданих руйнувань.
«Консервація дозволить дійсно пережити безпечно зиму. Це буде конструкція, яка надійно убезпечить собор від зовнішніх чинників. Водночас надалі необхідно буде виконати комплекс реставраційних робіт – не лише на даху, а й на фасадах, у внутрішньому оздобленні та іконостасах», – зазначив заступник генерального директора з правових питань та збереження об’єктів культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Іван Яговенко.
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаби руйнувань та визначить необхідні заходи для їхнього збереження. Результати обстеження стануть основою для розроблення проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених обʼєктів.
Командир штурмового полку розповів про військову доцільність ударів по маршрутах до Криму
Командир Першого окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро «Перун» Філатов, який є одним із ініціаторів спецоперації із ударів дронами по мостах, які з’єднують материкову Україну та Крим, заявив 17 червня в ефірі Радіо Свобода, що ця спецоперація вплинула на ситуації на полі бою.
«У нас завдання просуватися саме на суходолі. І наразі ми зараз завдяки цим діям маємо успіхи в просуванні на Гуляйпільському напрямку. Найближчим часом ми вже висвітлимо, яких ми досягли результатів. Це позитивно впливає на перебіг подій на полі бою», – заявив він у програмі «Свобода Live».
За словами Дмитра Філатова, дії спецоперації були спрямовані на те, щоб «зробити більш безпечним поле бою для особового складу». На уточнювальне запитання, чи реально українським силам повністю заблокувати проїзди до Криму, він відповів, що наразі з тими силами та засобами, які є у двох штурмових полків (1 ОШП та 475 ОШП «CODE 9.2»), це зробити неможливо. Проте, якщо розглядати завдання у площині усієї держави, то з наявністю більшої кількості дронів – «це 100% реально».
Збройні сили України впродовж останніх тижнів активно атакують транспортні шляхи до Криму. Кількох атак зазнав міст у районі Чонгара, рух цією транспортною артерією практично перекритий. У Криму внаслідок проблем із логістикою виник дефіцит палива.
Крим відрізають від Росії? Нові удари по трасі й логістиці, дефіцит бензину, план ЗСУ
ЗСУ ізолююють окупований Крим від Росії?
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») заявив, що Україна має намір найближчим часом ізолювати окупований Крим від Росії.
Тезу про те, що Крим може перетворитися на острів, повторив і міністр оборони України Михайло Федоров.
Це відбувається на тлі нарощених атак українських військ по трасі «Р-280».
- Крим реально ізолювати від Росії?
- Наскільки успішними є нові удари по трасі і логістиці російської армії?
- Як діятимуть ЗСУ?
- Росія готується до оборони Криму?
Черги на АЗС в окупованому Криму
Тим часом у Криму через дронові атаки фіксують дефіцит пального –на заправках черги з авто.
- Що кажуть місцеві?
- Як реагують на атаки?
- Виїжджати з Криму на часі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Командир 1-го ОШП Філатов пояснив військову доцільність ударів по логістичних маршрутах у Крим
Дмитро «Перун» Філатов, командир Першого окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла, який є одним із ініціаторів спецоперації із ударів дронами по мостах, які з’єднують материкову Україну та Крим, заявив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що ця спецоперація вплинула на ситуацію на полі бою:
«У нас завдання просуватись саме на суходолі. І ми зараз завдяки цим діям маємо успіхи в просуванні на Гуляйпільському напрямку. Найближчим часом ми їх уже висвітлимо, яких ми досягли результатів. Це позитивно впливає на перебіг подій на полі бою».
За словами Дмитра Філатова, дії спецоперації були спрямовані на те, щоб «зробити більш безпечним поле бою для особового складу». На уточнююче запитання, чи реально українським силам повністю заблокувати проїзди до Криму, він відповів, що наразі з тими силами та засобами, які є у двох штурмових полків (1-го ОШП та 475-го ОШП CODE 9.2), це зробити неможливо. Проте, якщо розглядати завдання у площині усієї держави, то з наявністю більшої кількості дронів – «це 100% реально».
40% ВВП на оборону, «роздержавлення» ВПК та ізраїльська модель. Що відбувається з економікою України та РФ
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові витрати України досягли історичного максимуму. Вони становлять 84,1 мільярда доларів – це близько 40 відсотків ВВП країни. На оборону сьогодні йде 63 відсотки всіх державних видатків України.
Як поводиться економіка в епоху воєн, санкцій та протекціонізму, коли під впливом потужних катаклізмів змінюються основні параметри сучасного світу, і як війна позначиться на економічному розвитку Росії, України та США?
Російська служба Радіо Свобода поговорила про це з економістом, професором Чиказького університету Костянтином Соніним.
В Україні вперше повідомили про підозру судді з Криму через примусовий продаж землі на півострові
В Україні вперше повідомили про підозру судді підконтрольного РФ міського суду окупованої Феодосії Олені Тимохіній, через її рішення про примусовий продаж земельної ділянки громадян України в окупованому Криму – на це звернула увагу правозахисна організація «Регіональний центр прав людини», передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Суддя виносила рішення щодо позовів окупаційної адміністрації Феодосії про примусовий продаж земельних ділянок громадян України, які не отримали російські паспорти. Свої рішення вона обґрунтовувала положенням російського законодавства, яке забороняє іноземцям володіти земельними ділянками у так званих «прикордонних територіях» Криму, визначених Указом Президента РФ № 201», – йдеться в повідомленні.
Як зазначають правозахисники, під таким приводом суддя винесла щонайменше 29 подібних судових рішень щодо ділянок 26 громадян України. В результаті судові пристави ініціювали примусові торги, на яких ділянки могли бути придбані спочатку охочими громадянами РФ, а згодом – російською адміністрацією Феодосії.
В одному з таких випадків земельну ділянку у селищі Орджонікідзе придбала громадянка РФ, внаслідок чого громадянина України було позбавлено права власності на неї. Останнього визнали потерпілим у кримінальному провадженні, додають в організації.
Публічних коментарів Тимохіної у цій справі наразі немає.
На тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів. До цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
У свою чергу, Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуто власникам.
Найчастіше російська влада заявляє, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку учасників війни проти України.
З 1 вересня 2025 року в Росії та окупованому Криму набули чинності нові критерії для вилучення земельних ділянок, які визнають безхазяйними. Підставою для вилучення є: відсутність будівель та їх реєстрації у встановлені терміни; захаращення більше ніж половини ділянки сміттям чи відходами; аварійний стан будівель; заростання території бур’янами, а також інші порушення, які власник не усуває.
Росія кинула «дуже багато «м’яса» на цей напрямок» – офіцер 36-ї ОбрМП про ситуацію в Костянтинівці
У Костянтинівці зараз – до 200 російських військових, тобто до двох рот, зазначив в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) офіцер 36-ї бригади морської піхоти 19-го корпусу з позивним «Моряк».
За його словами, Росія спрямувала на цей напрямок як мінімум чотири бригади, але центру міста дістаються лише одиниці – щоб поставити прапор. Як правило, ЗСУ штурмовими діями та дронами протягом одного дня їх ліквідують.
«Зайшли (до міста – ред.) здебільшого всі з флангів. Але успіху цього літа вони, я думаю, не матимуть, Костянтинівка втримається. Але дуже багато вони кинули «м’яса» на цей напрямок – 4 бригади як мінімум, тому що із 4-х бригад ми брали полонених», – каже «Моряк».
Наразі, за словами військового, операторів безпілотних систем у місті, як це було в Покровську, окупанти не розміщували. Дрони вони запускають з висот у Часовому Яру за 7 кілометрів від міста.
DeepState фіксував минулої доби чергове просування військ Росії під Костянтинівкою – біля Іллінівки та Берестка. Зросла й «сіра зона» всередині міста, вона вже займає третину населеного пункту.
Водночас командир 19-го АК, бригадний генерал Олександр Бакулін, в ефірі телемарафону 15 червня заявив, що ситуація в місті не є критичною. За його словами, у межах міста перебувають близько 120 російських солдатів, які не закріпилися, а помилки під час оборони Покровська були враховані.
Як повідомляв раніше Донбас Реалії, в червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти й військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію описує мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»).
Це відбувається на тлі зупинки або навіть відступу армії Росії на більшості ділянок російсько-українського фронту – згідно з оцінками головкома ЗСУ Олександра Сирського, а також американського Інституту вивчення війни (ISW), агресор втратив за травень значно більше території, ніж окупував.
21-річний новозеландець воює за Україну і мріє отримати українське громадянство
У 20 років він залишив Нову Зеландію та приїхав до України, щоб долучитися до війська. За півтора року служби новозеландець із позивним «Ківі» став пілотом дронів, воював у піхоті, втратив побратимів, вивчив українську мову та навчився готувати борщ.
До повномасштабного вторгнення Росії він майже нічого не знав про Україну. Тепер же називає слово «воля» одним зі своїх улюблених українських слів, а найбільшою мрією – отримати українське громадянство.
«Для мене одного дня тримати український паспорт у руках означатиме більше, ніж будь-яка медаль», – каже військовий.
Чому хлопець із Нової Зеландії вирішив воювати за Україну, що найбільше вразило його на фронті, як він вивчає українську навіть в окопах, чому закохався у Київ та за що найбільше вдячний українцям – дивіться в інтерв’ю Радіо Свобода.
ОВА: троє жителів Дніпропетровщини постраждали через російські атаки
Російські війська понад 40 разів атакували п’ять районів Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Зокрема, в Дніпровському районі постраждали інфраструктура та приватний будинок, в Самарі – адміністративна будівля.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Червоногригорівська, Покровська, Марганецька та Мирівська громади. Понівечені багатоквартирний і приватний будинки, автомобілі. Поранень дістали троє чоловіків 26, 63 та 69 років. Усі лікуватимуться амбулаторно», – заявив Ганжа.
Руйнування інфраструктури, автомобіля й будинків зафіксували також у Криворізькому районі. На Синельниківщині пошкоджений автомобіль.
Розширення евакуації
Раніше сьогодні очільник області повідомив про початок примусової евакуації родин із дітьми ще з 23 населених пунктів Синельниківського району:
«Вони у Шахтарській, Дубовиківській та Богинівській громадах. Протягом місяця залишити небезпечні території мають майже 3800 хлопців та дівчат. Ще із 7 громад району триває евакуація дорослих».
За даними Ганжі, всі родини з дітьми, вже виїхали з Новокиївки, Іллінки та Вищетарасівки в Нікопольському районі. Триває евакуація мешканців із однієї вулиці Марганця та майже 100 вулиць у Нікополі. Загалом із Синельниківського району виїхали понад 49,5 тисяч людей, із Нікопольщини – майже 750 жителів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.