«Мене переламало після цього «дерева правди»: нові свідчення бійців та їхніх родин про 225-й ОШП
«Дерево правди», побиття та навіть смерті – інформацію про такі випадки у 225-му окремому штурмовому полку ЗСУ оприлюднило нещодавно в своєму розслідуванні видання «Тексти». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовими та їхніми родичами, які також служили у 225-му ОШП у різний час і в різних місцях: на Харківщині, Сумщині та в Запорізькій області. Їхні розповіді підтверджують окремі твердження з попереднього розслідування.
Публікуємо:
- нові свідчення;
- що про це каже керівництво 225-го окремого штурмового полку;
- якою є реакція вищого командування
- як відреагували слідчі органи.
Читайте і дивіться за лінком
Санду анонсує, що Молдова інвестуватиме в свою ППО на тлі інцидентів із російськими дронами
Російські дрони «десятки разів» порушували повітряний простір Молдови та Румунії, нагадала президентка Молдови Мая Санду під час спільного виступу з румунським і українським колегами Нікушором Даном і Володимиром Зеленським 27 серпня.
«І сьогодні, напередодні нашого свята, російські дрони вторглися в наш повітряний простір з очевидною метою залякати нас. І зараз я хочу чітко сказати в присутності наших друзів – нас не залякати. Ми інвестуємо в протиповітряну оборону, щоб мати спроможності захистити наших людей і інфраструктуру», – сказала вона.
Санду також закликала всі країни вільного світу допомагати Україні, зокрема, посилити її протиповітряну оборону напередодні зими.
У своїй промові вона також зазначила, що «поки Україна бореться на сході, Молдова може спати спокійно».
Президентка Молдови зустрілася із Даном і Зеленським у Кишиневі на честь Дня незалежності країни 27 серпня.
Увечері 17 серпня Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російська «Бандероль» – гібрид крилатої ракети й дрона – із Одещини перетнула державний кордон в напрямку Молдови. Це сталося під час російської атаки по Україні.
Раніше неодноразово повідомлялось про порушення російськими безпілотниками повітряного простору Молдови.
Axios: Трамп не побоюється, що Росія може напасти на країни НАТО
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не підтверджує, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви мала на меті застерегти Росію від нападу на країни Північноатланичного альянсу. Про це йдеться в його коментарі виданню Axios.
Він назвав поїздку голови ЦРУ «звичайною справою» та висловив подив щодо її висвітлення в медіа.
«Реткліфф бачить свого російського колегу кожні шість місяців або раз на рік. У них дуже хороші стосунки. Не було жодного повідомлення чи чогось незвичайного», – заявив Трамп.
На питання щодо можливої провокації Росії проти держав-членів НАТО президент США відповів, що «зовсім не стривожений» із цього приводу:
«Немає жодної проблеми».
Напередодні Трамп, не розкриваючи причин та теми переговорів директора ЦРУ в Росії, назвав зустріч «напівзвичайною», додавши, що Вашингтон «хотів би бачити закінчення війни в Україні».
Раніше Радіо Свобода повідомляло, що перший публічно відомий візит Реткліффа до Росії відтоді, як він став директором ЦРУ за президента Трампа мав місце на тлі зростання занепокоєння у країнах Балтії через російську агресію.
Балтійські дипломати, які розмовляли з Радіо Свобода на умовах анонімності, заявили, що протягом літа надходили додаткові розвідувальні дані про російські операції «під чужим прапором», але жодних ознак неминучого звичайного військового нападу не було.
Останніми роками Росія веде гібридну кампанію проти країн Балтії, яка включає зондування повітряного простору, радіоелектронну боротьбу, диверсії та кібероперації.
Американські посадовці підтвердили Радіо Свобода, що наступного тижня Вашингтон поінформує союзників про подробиці візиту Реткліффа.
МВА: Росія вдарила по Ізюму, п’ятеро людей постраждали
Російські війська атакували цивільну інфраструктуру Ізюму, повідомляє міська військова адміністрація 27 серпня.
За даними МВА, в районі Верхнього Селища пошкоджені більше ніж 30 приватних житлових будинків, декілька господарчих споруд та будівля дошкільного навчального закладу.
«На жаль, внаслідок ворожої атаки постраждали 5 осіб, їм надана медична допомога», – йдеться в повідомленні.
Крім того, удар пошкодив лінії електропередач, що призвело до знеструмлення більшої частини міста.
Інформація щодо остаточних наслідків уточнюється, додають у міській адміністрації.
Згодом МВА повідомила, що для всього Ізюму відключать електропостачання в зв’язку з аварійними ремонтними роботами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія вдень запустила близько 140 безпілотників, більшість із них по Києву – командування
Російські війська з 7 ранку по 19 вечора атакували Україну із застосуванням близько 140 безпілотників, повідомляє командування Повітряних сил увечері 27 серпня.
За даними військових, понад 100 із запущених дронів були реактивними.
«Більшість дронів ворог спрямував у бік столиці України. Станом на 19.00 в повітряному просторі понад 10 реактивних ударних безпілотників», – йдеться в повідомленні.
Попередньо, Повітряні сили звітують про знешкодження силами протиповітряної оборони 120 безпілотників.
Мер Києва Віталій Кличко раніше повідомив, що екстрені служби гасять загоряння покрівлі чотириповерхового житлового будинку в Подільському районі.
Повітряну тривогу в Києві протягом дня оголошували понад 10 разів. Раніше міський голова повідомив про чотирьох постраждалих внаслідок падіння уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сікорський: краще використати російські активи на оборону України, ніж на відбудову
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що заморожені російські активи варто використати для допомоги Україні захищатися вже зараз, а не чекати завершення війни, щоб спрямувати ці кошти на відбудову. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Таким чином Сікорський прокоментував спільний лист Польщі, Швеції, Іспанії та Нідерландів із закликом повернутися до питання ширшого використання іммобілізованих російських активів на користь України.
«Агресор повинен заплатити за наслідки своєї агресії. У будь-якому разі Росія не отримає ці гроші назад, доки не виплатить Україні репарації, тому краще використати їх для того, щоб зупинити агресію – тобто для захисту України – аніж чекати завершення російської агресії, щоб витратити їх на відбудову», – заявив голова МЗС Польщі.
Лист від 27 серпня, який є в розпорядженні Радіо Свобода, підписали міністри закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард, Польщі Радослав Сікорський, Нідерландів Том Берендсен та Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Він адресований високій представниці Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та міністерці закордонних справ Ірландії Гелен Макенті. Копії листа також направлені єврокомісару з питань економіки та продуктивності Валдісу Домбровскісу та єврокомісарці з питань розширення Марті Кос.
За словами дипломатів з країн-ініціаторів, пропозиція має широку підтримку серед держав-членів ЄС. Чотири країни, які виступили авторами листа, представляють різні географічні частини Європи – таким чином ініціатори прагнуть продемонструвати, що йдеться не про позицію однієї регіональної групи країн.
«Кредит на підтримку України суттєво допомагає, однак усі ми усвідомлюємо, що цього буде недостатньо… Використовуючи іммобілізовані активи, ЄС може забезпечити, щоб Росія без зволікань заплатила за руйнування, яких вона завдала Україні, водночас зменшуючи тягар для наших власних платників податків», – йдеться в листі.
Міністри закликають Єврокомісію разом із державами-членами знайти механізм, за якого ризики використання російських активів для фінансування оборони України розподілялися б між усіма країнами ЄС, а жодна окрема держава не несла б непропорційного тягаря.
«Як наступний крок ми пропонуємо запросити технічних експертів Єврокомісії, щоб вони у тісних консультаціях із державами-членами опрацювали нові варіанти використання іммобілізованих активів на користь України», – пишуть актори документа.
Порушити питання автори листа пропонують уже на найближчій неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 1-2 вересня.
Раніше в Єврокомісії заявили Радіо Свобода, що готові знову розглянути питання використання заморожених російських активів, якщо воно буде порушене державами-членами ЄС.
В Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярдів євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
Таємний візит ЦРУ у РФ – попередження Путіну? Клімкін каже про підвищення ставок з боку США
Директор ЦРУ таємно відвідав Москву – про його візит стало відомо, вже коли транспортний літак США приземлився в московському аеропорту. Американські медіа СBS News та Axios підтвердили цей секретний візит Джона Реткліффа.
Журналісти та експерти одразу провели аналогію з візитом попереднього голови ЦРУ до Росії – у листопаді 2021 року, перед повномасштабним вторгненням Росії до України. Видання The Wall Street Journal з посиланням на американську розвідку написало, що Росія може випробувати рішучість НАТО обмеженим вторгненням уже цієї осені. А Радіо Свобода ознайомилося із дипломатичним листом, який свідчить про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії.
Дипломат Павло Клімкін в інтерв’ю Радіо Свобода говорить про ймовірність нового попередження керівнику Росії Путіну й аналізує, наскільки той готовий дослухатися до американських спецслужб. Геополітичні виклики, внутрішні розклади, сценарії загроз для України. Чому проведення виборів під час війни може «рознести країну», як корупційні скандали перед важкою зимою б’ють по позиціях України та чому президент Зеленський нагородив американського бізнесмена Ілона Маска Орденом Свободи.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви є сигналом про підвищення ставок з боку США, вважає дипломат Павло Клімкін. За його словами, приїзд керівника американської розвідки має значно більшу вагу, ніж контакти Кремля з Віткоффом і Кушнером.
Реткліфф має значний обсяг інформації про загрози та є сильним аналітиком, пояснює Клімкін. Крім того, він має вплив на Дональда Трампа, який у критичних ситуаціях уважно дослухається до оцінок директора ЦРУ.
Клімкін припустив, що під час розмови Реткліфф порушив питання Ірану, російської допомоги Тегерану та, безумовно, України. За його словами, однією з тем могло бути можливе посилення гібридних атак Росії проти НАТО, частину яких публічно не розголошують.
«Я думаю, що у Реткліффа були свої задачі і чіткі меседжі, і головне – чіткі попередження, мовляв, якщо – то», – каже Клімкін.
Водночас Клімкін вважає, що Путін навряд чи змінить свою позицію щодо війни в Україні. Однак Путін, на думку дипломата, слухатиме американців, оскільки розуміє, що саме США здатні діяти максимально жорстко. Клімкін додає, що Москва хотіла б домовитися з Вашингтоном, однак наразі такий сценарій виглядає малоймовірним.
- Візит Реткліффа 25 серпня– його перший публічно відомий візит до Росії з моменту призначення директором ЦРУ за президентства Дональда Трампа. Він відбувся на тлі зростання стурбованості в країнах Балтії щодо російської агресії.
- Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін підтвердив «робочу» зустріч із директором ЦРУ Джоном Реткліффом у Москві. Як заявив Наришкін, сторони обговорили «низку питань, які перебувають у компетенції розвідувальних служб».
- Як повідомив кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу з посиланням на джерела, знайомі з візитом, несподівана поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня мала на меті застерегти Росію від нападів на країни НАТО, зокрема на Естонію, Латвію і Литву. Про це також повідомили низка американських ЗМІ, посилаючись на власні джерела. Ані Вашингтон, ані Москва це не коментували.
- Президент США Дональд Трамп 26 серпня назвав візит Реткліффа «напіврутинним», додавши, що Вашингтон «хотів би бачити закінчення війни в Україні», і зазначивши, що «щось із цього може вийти». Інших деталей він не навів.
- Кремль також не оголошував деталей про те, що обговорювалося. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що директор ЦРУ приїхав до Москви для у рамках «контакту між спецслужбами», а контакти Реткліффа із президентом Росії Володимиром Путіним не планувалися.
- Сам Реткліфф не коментував поїздку.
ОВА: російський дрон вдарив по авто в Запоріжжі, двоє чоловіків постраждали
Російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Запоріжжі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 27 серпня.
«Росія – країна-терорист, яка вкотре доводить свою злочинність проти мирного населення», – прокоментував він.
Федоров згодом уточнив, що внаслідок атаки постраждали двоє людей:
«Осколкові поранення, контузія, вибухова травма: під наглядом медиків перебувають двоє чоловіків, постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський прибув до Молдови, яка відзначає День незалежності
Президент України Володимир Зеленський прибув до Кишинева – про це його речник Сергій Никифоров повідомив Радіо Свобода в четвер.
Зеленський приїхав до столиці Молдови на запрошення президентки Маї Санду на честь Дня Незалежності, яке країна відзначає 27 серпня.
Планується двостороння зустріч Зеленського із Санду, а потім тристороння за участі президента Румунії Нікушора Дана. Політики також планують заяви для медіа.
Вранці 27 серпня Санду зазначила, що День незалежності Молдови почався з того, що повітряний простір країни «неодноразово порушували російські дрони».
«Я рішуче засуджую це залякування. Молдова стоїть впевнено, незалежна й вільна, твердо на шлязу до вступу в Євросоюз», – додала вона.
Мая Санду була в Києві на День Незалежності України – вона нагородила українського колегу Володимира Зеленського найвищою державною нагородою – «Орденом Республіки», натомість Зеленський вручив Санду орден княгині Ольги I ступеня.
«Демонстрація слабкості – це останнє, що треба робити»: сенатор США критикує переговірників Трампа в Києві
Сенатор-демократ США Річард Блюменталь на пресконференції в Києві закликав спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера «серйозніше ставитися» до президента Росії Володимира Путіна та більш послідовно демонструвати підтримку України.
Для сенатора це 11-й візит до української столиці. Під час перебування в українській столиці він висловив сподівання, що Палата представників Конгресу США ухвалить законопроєкт про посилення санкцій проти Росії вже у вересні.
Росія уразила торговий центр у Харкові – загинув чоловік, є поранені
Російські війська завдали удару по торговому центру в Харкові, повідомили голова області Олег Синєгубов і ДСНС 27 серпня.
«Черговий відвертий теракт противника проти абсолютно цивільного об’єкта. На жаль, унаслідок цієї ворожої атаки загинув чоловік приблизно 40 років (дані уточнюються)», – написав Синєгубов у своєму телеграм-каналі.
За його даними, постраждали ще п’ятеро людей: 25-річна жінка і 36-річний чоловік, гострої реакції на стрес зазнали жінки 26 і 58 років та 38-річний чоловік. Їм надають медичну допомогу.
«На місці триває ліквідація наслідків удару. Передусім перевіряємо, чи не потрібна ще комусь медична допомога», – додав голова області.
Як передає кореспондент Радіо Свобода з посиланням на обласну прокуратуру, російські війська в режимі реального часу бачили, що атакують торговельний центр. Для удару використали реактивний БпЛА «Герань-4 Сікер» із модемом.
Унаслідок атаки загинув відвідувач гіпермаркету. Під час повітряної тривоги була евакуація, всі працівники були в укритті, заявив керівник облпрокуратури Спартак Борисенко. Правоохоронці перевірять, як керівництво закладу організувало евакуацію.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Мер Києва повідомив про чотирьох постраждалих через атаки російських БПЛА
У Києві зросла кількість постраждалих внаслідок атаки російських безпілотників, повідомив міський голова Віталій Кличко 27 серпня. Загалом наразі відомо про трьох поранених.
«До чотирьох збільшилася кількість постраждалих у столиці. Двоє поранених перебувають у стаціонарах медзакладів», – заявив Кличко.
За даними міської влади, в Шевченківському районі столиці уламки впали ще біля однієї зі шкіл, її вікна пошкоджені. На Оболоні уламки падали на території житлової забудови, парку, парковки, й гаражного кооперативу. На Подолі уламки дронів впали на територію дитячого садка та на територію біля нежитлової будівлі.
Раніше було відомо про одного постраждалого внаслідок російської атаки на Київ вдень 27 серпня. Протягом дня в Києві кілька разів оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників.
Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив, що внаслідок нічної атаки в Шевченківському районі «значно пошкоджене» приміщення однієї з гімназій, також вибуховою хвилею повибивало вікна в комунальному медзакладі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Єврокомісії готові повернутися до роботи над передачею російських активів Україні, якщо буде запит
У Єврокомісії заявили, що готові знову поновити зусилля щодо використання заморожених активів Росії для фінансування України, якщо такий запит надійде від країн-членів. Відповідне звернення уже підготували країни ЄС, зокрема Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, воно є у розпорядженні Радіо Свобода.
Востаннє в ЄС питання про використання російських активів для України піднімали взимку, коли затверджували кредит на 90 мільярдів. Через вето Бельгії рішення про використання активів для надання кредиту не було ухвалене.
«Остання дискусія на цю тему справді відбулася на засіданні Європейської ради у грудні минулого року. Тоді не було достатньої підтримки, щоб просуватися далі з цим варіантом. Наскільки мені відомо, на цьому все й зупинилося. Саме тому, якщо зараз це питання знову буде порушене, нам потрібно буде його знову розглянути», – повідомила 27 серпня на брифінгу в Брюсселі речниця Єврокомісії Павла Пінью у відповідь на запитання Радіо Свобода.
Також у Єврокомісії повідомили, що наразі офіційного листа від чотирьох держав-членів із такою пропозицією ще не отримали, але запевнили, що після його отримання документ «уважно вивчать».
Чотири країни, кожна з яких представляє одну велику державу ЄС з усіх географічних частин Європи, підготували звернення до Єврокомісії про необхідність повернутися до питання ширшого використання заморожених російських активів для підтримки України. Автори наголошують, що погодженого ЄС кредиту Україні на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки буде недостатньо з огляду на зростання вартості війни.
Країни пропонують доручити технічним експертам Єврокомісії разом із державами-членами опрацювати нові варіанти використання заморожених російських активів, за яких пов’язані з цим ризики розподілялися б між усіма країнами ЄС і жодна держава не несла б непропорційного тягаря.
Автори листа пропонують порушити це питання вже на найближчій неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх».
Речник Єврокомісії Балаш Уйварі водночас зауважив, що «це питання ніколи не знімалося з порядку денного».
За його словами, ще на саміті ЄС у грудні минулого року Європейська рада закликала Раду ЄС та Європарламент продовжити вивчати юридичні й технічні аспекти можливого репараційного кредиту, який спирався б на іммобілізовані російські активи, що перебувають у Євросоюзі.
«Єврокомісія готова надати будь-яку допомогу, яка може знадобитися у цьому процесі», – додав Уйварі.
В Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярдів євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
«Росія може перевірити НАТО вже восени»: Балтія готується до відсічі агресії
Лист, із яким ознайомилося Радіо Свобода, свідчить про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії. У ньому йдеться про «погіршення безпекового середовища» на тлі «зростання частоти порушень повітряного простору і вторгнень дронів». Про загрозу таких в Естонії раніше також попереджало керівництво країни.
Лист був надісланий президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і підписаний трьома єврокомісарами з країн Балтії – Каєю Каллас, Андрюсом Кубілюсом і Валдісом Домбровскісом, – а також польським і фінським єврокомісарами.
Датований 30 липня лист став одним із низки тривожних сигналів щодо російської агресії, які лунали протягом літа і кульмінацією яких став несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.
Реткліфф прилетів до Москви, щоб закликати Кремль не йти на ескалацію у відносинах із союзниками США – насамперед Естонією, Латвією і Литвою, підтвердили Радіо Свобода 26 квітня джерела, поінформовані про цей візит.
Цьому передувала публікація The Wall Street Journal від 6 серпня, з посиланням на американську розвідку, про те, що Росія може випробувати рішучість НАТО обмеженим вторгненням уже цієї осені. Більше інформації тут
Голова зовнішньої розвідки РФ підтвердив переговори з директором ЦРУ в Москві
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив 27 серпня, що раніше цього тижня провів «робочу» зустріч із директором ЦРУ Джоном Реткліффом у Москві.
Як заявив Наришкін, сторони обговорили «низку питань, які перебувають у компетенції розвідувальних служб».
«А компетенція розвідувальних служб, як ви добре розумієте, це така досить делікатна й особлива річ», – сказав очільник СЗР Росії журналістам, не навівши деталей.
Наришкін додав, що в їхній зустрічі не було нічого незвичайного.
Як повідомив кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу з посиланням на джерела, знайомі з візитом, несподівана поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня мала на меті застерегти Росію від нападів на країни НАТО, зокрема на Естонію, Латвію і Литву.
Про це також повідомили низка американських ЗМІ, посилаючись на власні джерела. Ані Вашингтон, ані Москва це не коментували.
Візит Реткліффа 25 серпня, його перший публічно відомий візит до Росії з моменту призначення директором ЦРУ за президентства Дональда Трампа, відбувся на тлі зростання стурбованості в країнах Балтії щодо російської агресії.
Президент США Дональд Трамп 26 серпня назвав візит Реткліффа «напіврутинним», додавши, що Вашингтон «хотів би бачити закінчення війни в Україні», і зазначивши, що «щось із цього може вийти». Інших деталей він не навів.
Кремль також не оголошував деталей про те, що обговорювалося. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що директор ЦРУ приїхав до Москви для у рамках «контакту між спецслужбами», а контакти Реткліффа із президентом Росії Володимиром Путіним не планувалися.
Сам Реткліфф не коментував поїздку.
На Херсонській ТЕЦ знищене все генеруюче обладнання після атаки РФ – «Нафтогаз»
Російські військові вночі проти 27 серпня вкотре атакували Херсонську ТЕЦ, внаслідок чого «повністю знищене і виведене з ладу все теплогенеруюче й енергогенеруюче обладнання, яке залишалося на станції», повідомив «Нафтогаз».
У компанії уточнили, що удар по території станції, внаслідок яого вона зазнала «критичних руйнувань», був завданий чотирма керованими авіаційними бомбами.
«Росіяни вдарили по виключно цивільному об’єкту, який забезпечує теплом значну частину житлових будинків Херсона. Ця атака не має жодного військового сенсу. Її єдина мета – терор цивільного населення і спроба позбавити десятки тисяч херсонців джерела тепла напередодні опалювального сезону», – заявив в. о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.
Раніше в «Нафтогазі» наголосили, що Херсонська ТЕЦ, виключно цивільний об’єкт, основне призначення якого – постачання тепла жителям міста, протягом 2026 року зазнала десятків російських атак. Попередній такий удар був 26 серпня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
У російському Петербурзі вибухнув автомобіль, повідомляють про загибель військового
У Санкт-Петербурзі в Росії вибухнув автомобіль, у якому перебували російський військовослужбовець і його дружина. Як повідомляють російські видання «Фонтанка» і Baza, чоловік загинув, його дружина госпіталізована з тяжкими пораненнями.
Вибух стався вранці 27 серпня на Колпинському шосе. За повідомленнями, за кермом автомобіля був підполковник, його ім’я не розкривається. За попередніми даними, у машині спрацював саморобний вибуховий пристрій.
Слідчий комітет Росії повідомив про відкриття кримінальної справи «за фактом займання автомобіля». За якою статтею – не уточнюється.
Як пише видання «Агентство», вибух стався у мікрорайоні, який активно забудовувався житлом для військових.
ГУР і СЗР: у Росії готують мобілізацію 600 тисяч осіб і силові заходи на випадок спротиву
Росія опрацьовує плани з проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026 і 2027 роках, розраховуючи набрати 300 тисяч осіб цього року і 300 тисяч осіб – наступного, свідчать дані Головного управління розвідки Міністерства оборони України і Служби зовнішньої розвідки України, опубліковані на сайті Офісу президента 27 серпня.
За даними розвідок, у РФ передусім планують доукомплектовувати з’єднання і військові частини, що воюють проти України, а також підрозділи російських військ, які зараз формуються.
«Проведення додаткової хвилі мобілізації російське політичне керівництво розглядає як реагування на втрату державою-агресоркою ініціативи у війні, постійне зростання рівня втрат особового складу на фронті й відчутне уповільнення темпів рекрутингу контрактників у регіонах», – йдеться в повідомленні.
За даними розвідок, від січня до липня 2026 року РФ втратила близько 240 тисяч військових, із них щонайменше 140 тисяч – безповоротні втрати, а залучити за контрактом за цей час змогла менше: 232 тисячі осіб. Росія втрати у війні не коментує й офіційно не озвучує.
«У межах підготовки додаткової хвилі мобілізації й залучення кримінальних елементів на контракти розпочався процес відповідних змін російського законодавства і підзаконних актів, суттєво посилюється контроль за військовим обліком, створюються механізми додаткового рекрутингу осіб, що відбувають покарання в системі російських тюрем і таборів, розробляються додаткові заходи примусу», – йдеться в повідомленні.
У розвідках також зазначають, що російське керівництво готує комплекс заходів силового реагування «на можливі негативні соціальні й економічні наслідки переведення міст і регіонів на більш жорсткий воєнний режим».
Крім того, не виключене проведення підготовки частини мобілізованих на полігонах Білорусі.
У ГУР і СЗР зазначили, що найбільш імовірно, що рішення щодо мобілізації російський очільник Володимир Путін ухвалить після проведення виборів до Держдуми РФ, запланованих на 18-20 вересня цього року.
Влада України вже не вперше заявляє про наміри Кремля провести мобілізацію, починаючи з осені 2026 року. Раніше російські видання «Верстка» і «Важливі історії» з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, також повідомляли, що в Кремлі обговорюють можливість нової мобілізації восени 2026 року. За даними співрозмовників видань, підготовчі заходи вже ведуться, але остаточного рішення поки що не схвалили.
Офіційно влада РФ про плани з мобілізації не оголошувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті наприкінці липня вказував, що Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення щодо мобілізації, але Кремль готує умови для цього.
«Де ЄС? Де НАТО?»: чим атаки Росії в Чорному морі загрожують Україні та світу
Чорне море знову стає центром подій у війні і одним із найнебезпечніших маршрутів для судноплавства у світі.
Збільшення кількості атак створює загрозу для продовольчої безпеки світу. Лише в липні Росія 57 разів атакувала українські судна і 67 разів – портову інфраструктуру, згідно з даними уряду України.
Однак на швидке міжнародне дипломатичне врегулювання кризи не варто очікувати, вважають аналітики. Їхні оцінки тут
У Києві через атаку РФ поранений чоловік, пошкоджений спорткомплекс – КМВА
У Голосіївському районі Києва внаслідок російського удару вранці 27 серпня зазнав поранення чоловік, йому надають допомогу, повідомили в міській військовій адміністрації.
Щодо руйнувань, то, за даними КМВА, в Голосіївському районі загорівся автомобіль, а в Печерському районі пошкоджена будівля спортивного комплексу.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій також повідомили, що в Печерському районі сталося займання на відкритій території.
Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив, що внаслідок нічної атаки в Шевченківському районі «значно пошкоджене» приміщення однієї з гімназій, також вибуховою хвилею повибивало вікна в комунальному медзакладі.