МЗС: удар РФ по будівлі СБУ під час відновлення мирних зусиль є «серйозною ескалацією»
Російський удар по центральній будівлі Служби безпеки України в Києві 4 вересня є «серйозною ескалацією», яка вимагає рішучих відповідей, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Москва завдала цього удару саме під час відновлення мирних зусиль, показавши своє справжнє неприйняття дипломатії. Зовсім поруч під загрозою опинився й об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор», – написав Сибіга в соцмережі X.
У МЗС закликали міжнародних партнерів «твердо засудити ці дії» і посилити тиск на режим Володимира Путіна.
«$200 мільярдів за «Антиросію»: як Кремль намагається виправдати агресію проти України
Із початку повномасштабної війни Україна отримала майже 200 мільярдів доларів прямого бюджетного фінансування від міжнародних партнерів. Такі цифри повідомив на зустрічі послів 5 серпня голова Нацбанку України Андрій Пишний. «Саме Україна сьогодні вирішує спільноєвропейські безпекові завдання та отримує для цього ресурси від демократичного світу», – зазначив він.
Ця інформація стала приводом для заяви Володимира Константинова, який очолює підконтрольний РФ парламент Криму: «Влада України повідомленням про отримання близько 200 мільярдів доларів із 2022 року від країн Заходу вказала вартість проєкту «Антиросія», який реалізується на українській території».
За три тижні до цього наратив «Антиросія» згадала і офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова. Вона стверджувала, що в Європі нібито все більше країн, які «публічно зізнаються у відсутності можливостей надавати безкінечну допомогу Україні, тож «проєкт «Антиросія» тріщить по швах».
Що Кремль вкладає в цю пропагандистську конструкцію, і чому останнім часом згадок про неї побільшало в офіційних заявах російських посадовців – аналізувало Радіо Свобода.
12 липня 2021 року на сайті Кремля з’явилася стаття президента РФ Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців». В ній очільник Кремля пускається в історичний екскурс від часів Давньої Русі, і розвиває ідею про те, що росіяни, українці й білоруси – це «один народ», сучасна українська нація та державність нібито були штучно сформовані зовнішніми силами й більшовиками, а США та країни ЄС послідовно підштовхували Україну до розриву з Росією.
Звідки взялася теза про те, що Україна – це «проєкт «Антиросія»?
«Крок за кроком Україну втягували у небезпечну геополітичну гру, ціль якої – перетворити Україну на бар’єр між Європою і Росією, на плацдарм проти Росії. Неминуче прийшов час, коли концепція «Україна – не Росія» (відсилка до книги президента України Леоніда Кучми, яка вийшла у 2003 році – ред.) вже не влаштовувала. Знадобилася «Анти-Росія», з чим ми ніколи не змиримося», – писав Путін.
Далі читайте тут
НАТО після заяв Трампа: Україна отримує зброю в межах PURL
Американське обладнання, яке Україна отримує в межах ініціативи PURL (що передбачає закупівлю американської зброї для ЗСУ за кошти інших країн-членів НАТО), продовжує надходити до неї. Про це Радіо Свобода повідомили в пресслужбі Альянсу.
«PURL забезпечує Україну критично важливим американським озброєнням, яке фінансують союзники й партнери НАТО. Обладнання, що надається в межах PURL, продовжує надходити в Україну», – зазначив представник Альянсу.
У НАТО додали, що від моменту запуску ініціативи в липні 2025 року PURL забезпечила близько 75% усіх ракет для українських батарей Patriot і 90% боєприпасів, які використовуються іншими системами протиповітряної оборони.
3 вересня президент США Дональд Трамп у дописі в Truth Social дав зрозуміти, що США не експортують нині боєприпаси.
Руйнування перекриття і зовнішньої стіни будівлі, число постраждалих зросло: Кличко про удар РФ по СБУ
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що пожежу в нежитловій будівлі в Шевченківському районі, яка спалахнула 4 вересня після влучання російського безпілотника, загасили.
«Відбулося руйнування перекриття і зовнішньої стіни будівлі. Екстрені служби продовжують працювати на місці», – написав Кличко у телеграмі.
Він не уточнює, що це за будівля, але раніше президент Володимир Зеленський сказав, що йдеться про центральну будівлю Служби безпеки України, розташовану навпроти Софійського собору в центрі Києва, який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і раніше зазнавав пошкоджень через російські удари.
За словами міського голови Києва, внаслідок удару, за останніми даними, постраждали дев’ять людей, сімох із них – доправили до лікарні.
Президент Зеленський раніше заявив, що дрон був направлений «прямо у кабінет керівника СБУ».
«Дав завдання Покладу (Олександр Поклад, керівник СБУ – ред.) адекватно, відчутно і за можливості дзеркально відповісти росіянам на цей удар, коли все буде підготовлене. Наші військові підтримають цю відповідь», – додав голова держави.
Дрон РФ влучив у будівлю СБУ в центрі Києва: 7 постраждалих, Зеленський пообіцяв «дзеркальну» відповідь
Російські війська 4 вересня атакували безпілотником центральну будівлю Служби безпеки України, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Говорив із керівником СБУ Олександром Покладом. На жаль, було влучання російського дрона в центральну будівлю СБУ на Володимирській у Києві навпроти Софійського собору (який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – ред.). Всі екстрені служби на місці», – написав він у телеграмі.
Зеленський заявив, що дрон був направлений «прямо у кабінет керівника СБУ в цій будівлі».
«Дав завдання Покладу адекватно, відчутно і за можливості дзеркально відповісти росіянам на цей удар, коли все буде підготовлене. Наші військові підтримають цю відповідь», – додав голова держави.
«Операція «Молочка». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі
Війна дронів панує і на морі. Російські дрони атакують цивільні сдуна з українським зарном, а також українські порти. Україна відповідає тим самим. Знімки, зроблені ентузіастями вздовж турецького узбережжя, дають уявлення про небезпеки для судноплавства у Чорному морі, які створила повномасштабна війна Росії проти України.
Дивіться фото тут
Генштаб підтвердив зупинку роботи 2 нафтопереробних підприємств у Росії через попередні удари ЗСУ
Українські атаки спричинили зупинку роботи двох великих підприємств нафтопереробної промисловості Росії, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 4 вересня.
«За результатами аналізу додаткових даних, в результаті ураження 26 серпня 2026 року, підтверджено зупинку роботи нафтопереробного заводу ТОВ «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово Нижньогородської області РФ», – йдеться в зведенні.
Також командування підтверджує зупинку роботи комплексу «НОВАТЕК-Усть-Луга» у Слобідці Ленінградської області. Там 1 вересня ударів зазнали трубопроводи між насосною станцією видачі нафти та резервуарами, установку переробки первинного газового конденсату та дві колонни установки гідрокрекінгу.
Штаб зафіксував розлив нафтопродуктів площею 200 квадратних метрів на підприємстві та горіння трубопроводу в резервуарній групі з розливом нафтопродуктів на площі 250 квадратних метрів.
«Підприємства задіяні в забезпеченні потреб збройних сил РФ. Робота по ключових об’єктах противника триває», – йдеться в повідомленні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Угорщина хоче давати захист військовозобовʼязаним чоловікам – Єврокомісія відреагувала
Премʼєр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Угорщина продовжить надавати тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, які втікають від війни, попри нові правила Євросоюзу, які обмежують таку можливість для новоприбулих. У Єврокомісії у відповідь нагадали про спільні правила, однак поки не стали говорити про можливе порушення законодавства ЄС з боку Будапешта, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
За повідомленням угорських ЗМI, Мадяр сказав на пресконференції 3 вересня, що Будапешт «діятиме інакше», ніж інші країни ЄС, щодо військовозобовʼязаних чоловіків.
«Угорщина діє інакше, продовжуючи залишати за собою право надавати статус біженця чоловікам призовного віку, які тікають на територію Угорщини, насамперед стосовно наших угорських співвітчизників на Закарпатті», – сказав він.
Мадяр також повідомив, що висловив незгоду з новими правилами ЄС кільком європейським лідерам, а 2 вересня обговорив це питання з президентом Європейської ради Антоніу Коштою під час його візиту до Будапешта. За словами угорського прем’єра, він вважає рішення ЄС «негідним».
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі, зауважив, що продовження тимчасового захисту передбачає, що такий захист, «у принципі, не повинен надаватися державами-членами новоприбулим особам, яким українська влада не дозволила залишити Україну з огляду на їхні військові зобов’язання».
Водночас, за його словами, держави-члени мають певну свободу дій у застосуванні нових правил.
«Завжди існує певна свобода розсуду, і це також передбачено регулюванням. Я поки не бачив нічого викладеного письмово, що міг би прокоментувати на цьому етапі», – зазначив Ламмерт.
США офіційно не зверталися до ЄС щодо компенсацій за військову допомогу Україні за часів Байдена
Європейська комісія не отримувала офіційного запиту від Сполучених Штатів щодо компенсації вартості військової допомоги, наданої Вашингтоном Україні за часів президентства Джо Байдена. Вона була безоплатною, що неодноразово критикував нинішній глава Білого Дому Дональд Трамп, який схвалив рішення продавати Україні зброю.
«Наскільки мені відомо, ми не отримували жодного офіційного повідомлення щодо цього, як я розумію, коментаря в соціальних мережах. Загалом, як принцип, ми не коментуємо коментарі», – зазначив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Представник Єврокомісії Крістіан Віганд своєю чергою нагадав, що ЄС і його держави-члени є найбільшими донорами військової допомоги Україні.
«Ми надали Україні понад 220 мільярдів євро. Ця сума включає 87 мільярдів євро загальної підтримки для зміцнення військових та оборонних спроможностей України, зокрема близько 8,5 мільярда євро з Ukraine Support Loan», – наголосив Віганд.
Речник додав, що на неформальній зустрічі глав МЗС блоку в Ірландії 1-2 вересня обговорювали також подальшу підтримку України.
3 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що вимагатиме у Європи, «хоч і дещо з запізненням», заплатити за допомогу Україні, надану Сполученими Штатами під час правління Джо Байдена. Також очільник Білого Дому дав зрозуміти, що США не експортують нині боєприпаси.
«Ми накопичуємо запаси та готуємося до будь-яких можливих обставин. Ми залишаємо їх для себе, для США, замість того щоб продавати іншим, але продажі союзникам незабаром знову розпочнуться», – наголосив Трамп.
Радіо Свобода звернулося до НАТО, а також місії США при Альянсі за роз’ясненнями, що це означає для ініціативи PURL, яка дозволяє Україні отримувати американську зброю коштом інших союзників НАТО та його партнерів. Утім, наразі там не відповіли, чи постачання тривають.
Радник президента України Дмитро Литвин також відмовився розкривати ці подробиці.
«Ми не розкриваємо кількість, строки і шляхи постачання ракет в Україну з очевидних причин. Кажемо, що їх недостатньо, і кожен може це сам або сама побачити, коли бувають відповідні удари. З цієї точки зору без змін. А що саме має на увазі президент Америки – краще запитувати в Америці», – заявив Радіо Свобода Литвин.
У березні видання The Washington Post із посиланням на джерела писало, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід озброєння, призначеного для України. Таке рішення, за даними журналістів, могло бути пов’язане з тим, що війна в Ірані вичерпує запаси деяких найважливіших боєприпасів американських збройних сил. Коментуючи публікацію, президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати часто перенаправляють зброю з одного регіону до іншого.
ДБР заперечує передачу Росії даних співробітників українських спецслужб
Державне бюро розслідувань прокоментувало заяви про передачу Росії особистих даних співробітників Служби безпеки України – про це йдеться в заяві відомства 4 вересня.
«Державне бюро розслідувань не передавало представникам російської сторони будь-яких даних співробітників українських спецслужб. Також не відповідає дійсності твердження про те, що директор ДБР Олексій Сухачов нібито давав вказівку працівникам Бюро передавати такі дані російській стороні», – заявляє пресслужба бюро.
У ДБР назвали поширення «бездоказових та недостовірних звинувачень» спробою дискредитації бюро та його керівництва. За твердженням відомства, інформація, яку його працівники отримують під час виконання службових обов’язків, використовується «виключно відповідно до законодавства та в межах конкретних кримінальних проваджень».
Водночас, додає бюро, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли дані за фактом поширення персональних даних працівників правоохоронних органів, почалося досудове розслідування. Правоохоронці «встановлюють джерело отримання та поширення зазначеної інформації, а також усі обставини її оприлюднення».
«ДБР наголошує: будь-які спроби використати персональні дані українських правоохоронців для їх дискредитації, створення загроз їхній безпеці чи передачі інформації стороннім особам отримають належну правову оцінку», – додає бюро.
Раніше колишній народний депутат Ігор Мосійчук оприлюднив у своєму телеграм-каналі скріншоти з фотографіями та особистими даними, за його твердженням, затриманих співробітників 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ, які «стріляли в беззбройних бійців ГУР МО України». Кут однієї зі світлин був заблюрений, проте згодом блогер Ігор Лаченков опублікував її відредаговану версію, за якою скріншот нібито є витягом на запит ДБР.
Служба безпеки України ситуацію наразі не коментувала.
Напередодні ДБР заявило про перші підозри в рамках розслідування інциденту між військовослужбовцями СБУ та Головного управління розвідки Міністерства оборони. За фактами застосування вогнепальної зброї про підозру повідомили двом співробітникам обох відомств.
Потужні санкції проти Росії: Київ сподівається на голосування в Палаті представників США
Головний український посадовець із питань санкцій Владислав Власюк заявляє, що зберігає оптимізм щодо перспектив масштабного санкційного законопроєкту проти Росії в Конгресі США, попри дедалі більшу невизначеність щодо того, коли ним займеться Палата представників, оскільки законодавці мають значно скорочений законодавчий календар напередодні проміжних виборів у листопаді.
Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, провів цей тиждень у Вашингтоні, зустрічаючись із законодавцями та співробітниками Конгресу США, поки Київ закликає Конгрес просунути законопроєкт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року.
Законопроєкт схвалив Сенат 7 серпня переважною більшістю голосів – 86 проти 11, що відобразило рідкісну двопартійну згоду. Законопроєкт надасть президенту додаткові повноваження запроваджувати каральні тарифи проти країн, які продовжують купувати російське викопне паливо. Він також містить положення, спрямовані проти Ірану, який, за словами Власюка, тісно співпрацює з Москвою у військово-промисловій сфері.
Але в Палаті представників на документ чекає складніший шлях: деякі демократи висловили застереження щодо положень, які нададуть президенту Дональду Трампу додаткові повноваження запроваджувати тарифи.
Більше інформації тут
Кличко повідомив про пожежу та постраждалого в Києві через атаку Росії
Російські війська атакували Київ вранці 4 вересня, повідомила міська влада.
Зокрема, за даними міського голови Віталія Кличка, в Солом’янському районі сталося займання на території нежитлової забудови.
«Одній постраждалій у Голосіївському районі медики надали допомогу амбулаторно», – додав мер столиці.
Напередодні внаслідок російських ударів по Києву постраждали загалом 13 людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В уряді розповіли, де шукають гроші для покриття дефіциту держбюджету Україні
Віцепрем’єр України з євроінтеграції Всеволод Ченцов розповів, що Київ веде переговори з Європейським Союзом та іншими партнерами щодо покриття дефіциту державного бюджету. Урядовець прокоментував це, прибуваючи на неформальне засідання міністрів із європейських справ в Ірландії 4 вересня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Президент України Володимир Зеленський оцінив дефіцит у близько 23 мільярди євро на цей рік. Глава держави пропонував покрити його або шляхом прискореної виплати траншів із 90-мільярдного кредиту ЄС, запланованих на наступний рік, або шляхом використання заморожених активів Росії, яке торік заблокувала Бельгія. Ченцов дав зрозуміти, що варіантів більше, ніж два.
«Виплата частини коштів наперед, ймовірно, є одним із можливих рішень, але це не панацея. Тому передусім нам потрібно звернутися до країн за межами ЄС, оскільки передбачалося, що третину потреб України покриватимуть інші партнери. Але так, ми також розглядаємо можливості в межах ЄС і пропонуємо, зокрема, знову повернутися до ідеї заморожених активів – подумати, як розумно їх використати для залучення коштів і покриття дефіциту», – наголосив урядовець.
На думку українського віцепрем’єра, діалог із Бельгією про використання заморожених активів для допомоги Україні можна поновити, обговорюючи не всю їхню суму, яку утримує депозитарій Euroclear, одразу, а її частину. Також до розділення юридичних і фінансових ризиків, через які Бельгія досі не погодилася передати гроші Україні, могли би долучитися не лише держави ЄС, а і треті країни.
«Торік пропозиція була дуже амбітна – розглядати понад 200 мільярдів (євро – ред.) як основу для репараційної позики для України. Тож, можливо, нам варто розглянути інші варіанти – наприклад, як перший крок говорити про інші суми», – запропонував Ченцов.
Міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті під час зустрічі в Дубліні розповідала, що голова Міноборони України доповів міністрам країн ЄС про потребу в подальшій фінансовій допомозі.
Коментуючи заклик чотирьох держав Євросоюзу повернутися до дискусії довкола використання заморожених активів Росії, топдипломатка країни, що нині головує в Раді ЄС, нагадала, що досі не вдавалося дійти згоди щодо цього.
Кількість поранених через атаку Росії на Одещину зросла до п’яти, серед них дитина
Російські війська протягом ночі на 4 вересня атакували цивільну інфраструктуру Одеської області, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер. На цей час відомо про п’ятьох поранених, серед них дитина, передає кореспондент Радіо Свобода.
Через удари по багатоквартирних будинках загинув 60-річний чоловік. Кіпер уточнює, що ще троє жінок постраждали.
«Ворожі безпілотники також влучили по приватним житловим будинкам: два з них зруйновані. Також пошкоджено двоповерхову нежитлову будівлю, приватний та службовий транспорт. Постраждали чоловік та неповнолітня дитина», – додав Кіпер.
За даними Радіо Свобода, поранення зазнав 16-річний хлопець. Пошкоджені три дев’ятиповерхові будинки, 28 автомобілів, приватний будинок та адміністративна будівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія: дрони вдарили по Сочі, є повідомлення про пожежі на нафтобазах
Українські дрони атакували Сочі та федеральну територію «Сіріус» – про це повідомляв, зокрема, Оперативний штаб Краснодарського краю рано вранці 4 вересня.
За твердженням штабу, «за різними адресами» знаходять уламки безпілотників, у кількох будівлях пошкоджене скління, даних про постраждалих немає.
Місцева влада не повідомляє про ураження. Натомість моніторингові канали пишуть, що атаки зазнала нафтобаза «Лукойлу» – поширені фото та відео очевидців свідчать про дим над містом.
За даними російського каналу Astra, після ударів пожежа виникла в районі селища Сіріус на кордоні з Абхазією біля річки Псоу. Там, за інформацією видання, розташований зенітно-ракетний комплекс С-300 або С-400. Канал повідомляє про пожежу на двох нафтобазах: «Лукойл-Югнефтепродукт» на федеральній території «Сіріус» та «Роснефть-Кубаньнефтепродукт» в районі Сочі Адлер.
Українські Exilenova+ та Supernova+ також повідомляють про удар по нафтобазі в Адлері й подальшу пожежу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили: Росія вночі застосувала ракету Х-31П і 121 безпілотник для ударів по Україні
Російські війська вночі на 4 вересня атакували Україну керованою авіаційною ракетою Х-31П із акваторії Чорного моря та 121 ударним безпілотником різних типів, повідомляє командування Повітряних сил.
Військові уточнюють, що дрони «Шахед», «Гербера», імітатори «Пародія» та S8000 «Бандероль» запускали з напрямків Міллерова, Орла, Курська, окупованих Донецька та Гвардійського.
«За попередніми даними, станом на 09:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 103 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, дронів інших типів та S8000 «Бандероль» на півночі, півдні, сході та центрі країни», – йдеться в повідомленні.
Командування зафіксувало влучання засобів повітряного нападу противника на 15 локаціях, а також падіння уламків у шести місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗСУ: армія Росії напередодні найбільше атакувала на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 240 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 4 вересня.
Командування звітує про удари Сил оборони по чотирьох районах зосередження російського особового складу, трьох артилерійських системах, трьох пунктах управління безпілотниками та одному командно-спостережному пункту.
Зокрема, штаб фіксує зростання активності армії РФ на Південно-Слобожанському напрямку, де відбулося 22 штурми: російські загарбники намагалися просунутися в районах Козачої Лопані, Лимана, Стариці та Вільчі, а також у напрямках Охрімівки та Бочкового. Один штурм ЗСУ зупинили на Північно-Слобожанському і Курському напрямках.
Сили оборони відбили 11 атак на Лиманському напрямку й 10 на Слов’янському. На Костянтинівському напрямку зафіксовано 24 атаки.
«Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 38 атак. Ворог виявляв активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Нового Донбасу, Світлого, Вільного, Софіївки, Торецького, Приюту, Шевченка, Добропілля, Новогришиного та Новопавлівки», – йдеться в зведенні.
Російські війська також атакували двічі на Олександрівському напрямку, сім разів на Гуляйпільському й тричі – на Оріхівському.
Двоє поліцейських загинули через повторний удар Росії на Дніпропетровщині
Протягом ночі на Дніпропетровщині загинули двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа вранці 4 вересня:
«У Павлоградському районі противник цілив по Богданівській громаді. Сталася пожежа, понівечена автівка. Загинули двоє поліцейських. Ще один у лікарні у важкому стані».
Поліція області згодом уточнила, що правоохоронці 40-річний Олександр Григоренко та 27-річний Сергій Шматко напередодні виїхали до Павлоградського району, щоб задокументувати наслідки російської атаки.
«Під час роботи ворог завдав повторного удару БпЛА. Капітан поліції Олександр Григоренко загинув на місці. Старший лейтенант поліції Сергій Шматко отримав тяжкі поранення. Лікарі боролися за його життя, однак врятувати поліцейського не вдалося. Ще один правоохоронець отримав важкі поранення та наразі перебуває у лікарні», – йдеться в заяві.
Увечері 3 вересня Ганжа повідомляв про чотирьох поранених у Нікопольському районі та одного – в Павлоградському. Також одна людина загинула, ще дев’ятеро зазнали поранень внаслідок російського удару по депо «Нової пошти».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування Польщі на 3 місяці обмежує польоти над східним прикордонням
Польща обмежує рух у повітряному просторі на своєму східному кордоні, повідомляє Оперативне командування країни 3 вересня.
Починаючи з 10 вересня і до 9 грудня, в східній частині Польщі діятиме зона обмеженого руху EP R134. Вона поширюватиметься на зону висотою приблизно до 3 кілометрів, тож не впливатиме на пасажирські літаки, що літають на більших висотах. Це обмеження, за повідомленням командування, замінить чинну зону EP R131. Згідно з мапою, нова смуга буде ширшою за попередню й тягнеться вздовж меж повітряного простору України та Білорусі.
«Від заходу до сходу сонця (вночі) у зоні EP R134 діє повна заборона на польоти, за винятком військових літаків та злетів і посадок з аеропорту Депултичі Королівські (EPCD), узгоджених із Центром повітряних операцій», – йдеться в заяві.
Чотири диверсії у Німеччині за тиждень. Путін таки розбудить Європу?
У європейських країнах: то тут, то там спалахують пожежі на заводах, що виробляють зброю. Пожежі, вибухи та інші інциденти, кваліфікують як диверсії. І розслідування вказують на російський слід. В одній лише Німеччині за тиждень сталося 4 диверсії.
НАТО попереджає країни Європи про необхідність готуватися до нових гібридних диверсій і атак на критичну інфраструктуру, транспортні об'єкти, військові заводи.
З якою метою Росія активізує диверсійну діяльність в Європі? Чого хоче досягти Путін? І чи може це примусити НАТО і ЄС вдатися до практичних кроків? Про це тут