З окупованого Луганська повідомляють про удар по будівлі, що належить «Укртелекому»
Дрони атакували вночі 21 жовтня в окупованому Луганську будівлю, яка належить так званому «Лугакому» – регіональному підрозділу українського оператора зв’язку «Укртелекому», повідомляють український моніторинговий канал Exilenova+ та російське видання Astra. Зараз у будівлі працює «Лугаком», Центр телекомунікаційних послуг та Центр інформаційних технологій та технічного забезпечення.
РФ атакувала енергооб’єкти на Київщині, Волині, Одещині й Миколаївщині – Корецький
Російські військові з ночі проти 21 жовтня атакували енергетичні об’єкти у Київській, Волинській, Одеській і Миколаївській областях, а також цивільні підприємства на Волині, Львівщині, Одещині й Житомирщині, повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«З ночі Росія безперервно бʼє по енергетиці, залізниці, торгових центрах і житлових будинках. У Києві дрон влучив у 24-поверхівку. Загинули двоє людей. На Харківщині, у Коротичі, удар зруйнував приватні будинки. Двоє людей загинули, 11 поранені, серед них двоє дітей. У Кременчуці під удар потрапив корпус університету, в Умані – торговий центр. Є поранені на Полтавщині, Львівщині, Черкащині, Чернігівщині», – написав Корецький у соцмережах.
Крім того, за його словами, в Чорному морі російський дрон атакував торгове судно.
«Готував теракт у Києві» – СБУ затримала 18-річного одесита
Контррозвідка Служби безпеки України затримала у Києві 18-річного одесита, якого вважає причетним до коригував масованих ударів Росії по Одесі та Дніпру, а також підготовки теракту в Києві, повідомляє пресслужба СБУ.
За даними спецслужби, фігурант у серпні 2026 року навів російський удар по логістичному поштовому терміналу в Одесі – він передав російській стороні координати критично важливого хабу, який після цього атакували реактивні безпілотники.
«Згодом на замовлення РФ агент прибув до Києва для підготовки теракту. Після приїзду до столиці він встановив приховану відеокамеру з павербанком навпроти будинку потенційної жертви», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, пристрій був замаскований у коробку з-під соку, обклеєну корою дерева, так російські спецслужби мали дізнатися розпорядок дня та способи переміщення киянина.
«Щоб завантажити відзняті файли і передати їх ворогу, фігурант забрав камеру додому. Співробітники СБУ затримали агента напередодні того, як він мав направити «звіт» російським спецслужбістам», – інформують у відомстві.
СБУ вказує, що фігурант був завербований, коли після звільнення з одного з поштових відділень Одеси шукав легкі заробітки в телеграм-каналах. За інформацією СБУ, паралельно з наведенням атаки на логістичний хаб агент відстежував локації української ППО та оборонних підприємств на Одещині. Також він поїздом з'їздив до Дніпра, де розвідав надані йому координати.
Під час обшуків у затриманого вилучили замасковану відеокамеру і смартфон.
Слідчі Служби безпеки повідомили чоловікові про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), він перебуває під вартою без права внесення застави.
Позиція затриманого або його захисту наразі не оприлюднювалася.
«Укренерго»: у шести областях є знеструмлення через атаки РФ
У шести областях України на ранок 21 жовтня є знеструмлення через російські атаки, повідомляє «Укренерго».
«Вчора і сьогодні вночі ворог здійснював атаки на енергооб’єкти у кількох областях. Внаслідок цього, а також через обстріли енергетичної інфраструктури упродовж попередніх днів – на ранок є знеструмлені споживачі у Київській, Одеській, Тернопільській, Херсонській, Харківській і Запорізькій областях. Там, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в повідомленні.
В «Укренерго» додали, що для уникнення перевантажень обладнання, пошкодженого попередніми російськими обстрілами, у частині областей до кінця доби 21 жовтня будуть застосовуватися графіки обмеження потужності для промисловості й графіки погодинних відключень (обсягом до 2 черг) для всіх категорій споживачів.
ISW: у Кремлі назвали США супротивником й підтвердили підтримку Ірану, попри поступки Вашингтона
Високопоставлені представники Кремля підтвердили підтримку Ірану з боку Росії й відкрито назвали Сполучені Штати довгостроковим супротивником РФ, попри нещодавню односторонню поступку США на користь Москви, яка полягала в наданні Росії дозволу на експорт дизельного пального, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на те, що 19 жовтня під час пресконференції з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Росія й Іран дотримуються «схожих або близьких» позицій щодо більшості регіональних і міжнародних питань. Лавров також засудив «незаконні агресивні дії» і «неспровоковану агресію» США проти Ірану й наголосив, що РФ «не має наміру відмовлятися» від своїх економічних та інвестиційних угод з Іраном. Голова МЗС Росії додав, що за перші вісім місяців 2026 року товарообіг між РФ й Іраном зріс більш ніж на 10 відсотків.
В ISW зазначили, що заяви Лаврова свідчать про відданість Росії наявній і давній співпраці з Іраном, зокрема у сферах обміну технологіями і сприяння розвитку іранської ядерної програми.
У ДТЕК повідомили про аварійне вимкнення світла у трьох районах Києва і на Київщині
У Святошинському районі Києва і в Бучанському районі Київської області через російські атаки застосовують аварійне вимкнення електроенергії, повідомив 21 жовтня енергохолдинг ДТЕК.
«Київ: через атаку ворога у Святошинському районі фіксуються аварійні відключення. Енергетики вже працюють, щоб якнайшвидше повернути всім світло. В інших районах столиці діють графіки», – йдеться в повідомленні. У ДТЕК зазначили, що в інших районах Київщини також діють стабілізаційні графіки.
Згодом у ДТЕК додали, що за командою «Укренерго» екстрені відключення застосовуються також у частині Оболонського і Шевченківського районів Києва.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
У Жовкві на Львівщині дрон ударив по підприємству, постраждали працівники – ОВА
Російські військові вночі 21 жовтня поцілили дроном у підприємство в Жовківській громаді на Львівщині, повідомив голова ОВА Максим Козицький.
«Постраждали двоє працівників. У них травми середньої важкості. Була пожежа. Її оперативно загасили фахівці ДСНС. Також через падіння уламків ворожого дрона пошкоджений приватний будинок у сусідньому населеному пункті. Вибиті вікна, понищені двері, є невелика вирва поблизу. На щастя, там люди не постраждали», – розповів очільник області.
Війська РФ атакували Україну «Іскандерами» і дронами, є влучання на 27 локаціях – Повітряні сили
Російські військові вночі проти 21 жовтня атакували Україну крилатими ракетами «Іскандер-К» і 186 ударними безпілотниками, серед яких 88 реактивних дронів Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Кількість ракет у ЗСУ не наводять.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 150 ворожих БпЛА типу Shahed (із них – 63 реактивні), S8000 «Бандероль»/«Дань-Т», «Гербера» і дронів інших типів, 10 ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, внаслідок атаки РФ зафіксовано влучання на 27 локаціях, а також падіння уламків на 13 локаціях.
Через удар РФ по будівлі університету в Кременчуці постраждала 16-річна дитина – ДСНС
У Полтавській області двоє людей травмувалися внаслідок російського удару по будівлі Кременчуцького національного університету імені Остроградського, серед них 16-річна дитина, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій зранку 21 жовтня.
Увечері 20 жовтня дрон влучив в один із навчальних корпусів, там виникла пожежа, повідомив керівник ОВА Віталій Дяківнич.
На фронті за добу відбулося 269 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 20 жовтня на фронті зафіксовано 269 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 86 авіаційних ударів, під час яких скинув 302 керовані авіабомби. Крім того, загарбники застосували 9757 дронів-камікадзе та здійснили 2735 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, з них 13 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню. За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили район скупчення живої сили та техніки, два пункти управління БпЛА та іще один важливий об’єкт противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на трьох напрямках – Костянтинівському і Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 37 атак. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Грузького, Приюту, Добропілля, Вільного, Колодязя та Кучерового Яру.
30 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Ганнівка, Дорожнє, Новий Донбас, Красноподілля, Білицьке, Сергіївка, Мирне, Молодецьке, Новопавлівка та Муравка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 20 разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Рибне, Нове Запоріжжя, Рівне, Косівцеве, Тернувате, Верхня Терса, Гірке, Залізничне, Омельник, Новоселівка та Єгорівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: Білецький про «Вівальді»: російські дроноводи з «Рубікона» знялися з позицій через втрати
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 18 жовтня повідомляли, що українські сили нещодавно просунулися на півночі Сумської області.
Російські війська нещодавно здійснили операцію з проникнення в південно-східну частину Добропілля. На геолокованих кадрах, опублікованих 18 жовтня, видно, як російський військовослужбовець піднімає прапор у південно-східній частині Добропілля – подія, яку ISW оцінює як російську операцію з інфільтрації. Представники українського військового командування нещодавно спростували заяви росіян про захоплення або оточення Добропілля, а ISW наразі не має доказів того, що російські війська закріпилися в межах міста.
За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Двоє літніх людей загинули через удар РФ по селу під Харковом, ще 11 людей постраждали – влада
У селі Коротич Харківського району через удари російських дронів уночі 21 жовтня загинули 81-річна жінка та 83-річний чоловік, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Ще 11 людей зазнали гострої реакції на стрес, серед яких 2-місячний хлопчик та 8-річна дівчинка. Всім була надана необхідна медична допомога. Пошкоджено 13 приватних будинків, автомобіль, вогнем знищено господарчу споруду», – вказав чиновник.
Ще один удар безпілотника зафіксований у Основ’янському районі Харкова, інформації про постраждалих звідти немає.
У Києві дрон влучив у 24-поверхівку на рівні 20-го поверху, загинули двоє людей – влада
У трьох районах Києва станом на ранок 21 жовтня зафіксовані наслідки російського повітряного удару, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Деснянському районі падіння БпЛА на припарковані авто. У Соломʼянському районі падіння БпЛА на відкритій території. Попередньо, без загоряння. У Святошинському районі влучання в 24-поверховий житловий будинок на рівні 20 поверху. Є загоряння», – інформував мер Києва.
Згодом Київська міська військова адміністрація повідомила, що через удар по багатоповерхівці загинули двоє людей. Ще двоє людей постраждали, вони госпіталізовані.
Сили РФ втратили за добу понад 1800 осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 570 540 своїх військових, зокрема 1 820 осіб – за останню добу, такі даніна ранок 21 жовтня наводить Генеральний штаб ЗСУ.
Також українське командування оновило дані щодо втрат РФ у військовій техніці:
- танків – 12 436 (+11 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 25 586 (+16)
- артилерійських систем – 51 403 (+44)
- РСЗВ – 2 228 (+1)
- засобів ППО – 1 716 (+2)
- літаків – 449
- гелікоптерів – 356
- наземних робототехнічних комплексів – 2 990 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 573 392 (+1 820)
- крилаті ракети – 5 138
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 165 278 (+407)
- спеціальна техніка – 4 844 (+2)
Читайте також: Журналісти підтвердили загибель 20 російських офіцерів внаслідок удару по Донецьку в серпні
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
«Ми не видавали ніяких наказів» – Геґсет про обмеження Starshield для України
США не віддавали наказів про обмеження роботи системи Starshield для України, заявив 20 жовтня в коментарі журналістам очільник Пентагону Піт Геґсет.
«Існують умови надання послуг, яких, зрештою, необхідно дотримуватися, і саме з цього все й починається. (Компанія) Starlink має право ухваювати такі рішення, Проте, на наш погляд, нічого не змінилося. Ми не видавали ніяких наказів чи чогось подібного», – цитує висловлювання чиновника Clash Report.
Міністр війни США також сказав про постачання Україні ракет-перехоплювачів. Він твердить, що Сполучені Штати хочуть переконатися, що мають достатньо такої зброї для власних потреб.
Президент України Володимир Зеленський 19 жовтня заявив про відтермінування «окремих типів життєво необхідного постачання» на рівні Пентагону. За словами Зеленського, був окремий звіт головнокомандувача ЗСУ щодо інформації з підрозділів про ситуацію з використанням сервісів Starlink / Starshield – на різних ділянках фронту фіксуються випадки обмежень роботи сервісів.
Чи вистоїть Україна без підтримки США у війні з Росією. Реакції на заяву Зеленського
Упродовж останніх тижнів відносини між Україною і Сполученими Штатами стали досить напруженими. Це пов’язано, зокрема, з угодою президента США Дональда Трампа із очільником РФ Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок та вимог Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Президент США також зупинив санкції проти РФ за «законом Ґрема» ще до початку їхньої дії. Окрім цього, в українських військових виникли проблеми зі швидкістю супутникового зв’язку Starlink. А також Україна заявила, що з невідомих причин не отримала розвідданих з попередженням про окремі удари балістичними ракетами з боку Росії. Тож постає питання: чи вистроїть Україна без підтримки США у війні з Росією? З цього приводу висловився і український президент.
Днями президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу NBC News, відповідаючи на запитання телеведучої, чи зможе Україна воювати без підтримки США, відповів: «Без США нам буде дуже важко. Але якщо США офіційно стануть на бік Путіна і підтримуватимуть Росію, ми не вистоїмо. Ми сподіваємося, що президент США буде на нашому боці або щонайменше посередині».
З цього приводу Радіо Свобода звернулося за коментарями до експертів.
Чи вистоїть Україна без підтримки з боку США?
«Відповідь на це питання дав президент України, коли його запитали, він сказав, що нам буде дуже важко. І про перемогу тоді точно не йтиметься. Тобто президент це максимально сформулював чітко, розуміючи нашу залежність в питаннях розвідувальних даних, і це дуже широкий спектр питань. Starlink – не лише засіб зв'язку, але і засіб управління відповідними засобами враження. Ну, і протиповітряна, протиракетна оборона, яка стосується Patriot. Тобто я не бачу причин не погоджуватися з оцінкою президента України», – зауважує Микола Бєлєсков, старший аналітик БФ «Повернись живим», науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
«Ми маємо розуміти, що допомога Сполучених Штатів є критичною. Не за обсягом, а за напрямками. Мова йде про унікальні розвіддані», – каже Ігор Чаленко, керівник Центру аналізу та стратегій.
«Це система SBIRS – супутникова система в інфрачервоному діапазоні, яка дозволяє нам виявляти ранні запуски балістичних ракет. По-друге, це виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot, щоб ми могли закупляти це обладнання, як антибалістичні засоби ураження. Ну і Starlink, тобто військовий варіант Starshield. Усі ці три аспекти для нас є критичними. І вони сьогодні не можуть бути компенсовані рівнозначно. Так, аналоги цілком можуть бути по напрямках», – зазначає Чаленко.
І додає щодо розвідданих: «Ми їх отримуємо від численних країн, але, знову ж таки, що стосується запуску балістики, такого в інших немає».
«Тому, коли президент говорить про те, що Україна не вистоїть без підтримки Сполучених Штатів, це сигнал до численних наших друзів всередині двох партій, як Республіканської, так і Демократичної, що є необхідність активізації, адвокації подальшої підтримки України», – каже експерт.
«Україна здаватись не збирається. Але без підтримки Сполучених Штатів, на жаль, і кількість жертв буде більшою, і позиція безпосередньо українських захисників значно погіршиться. Тому вкрай важливо зберегти підтримку з боку США», – наголошує Ігор Чаленко.
На ризик більших жертв без підтримки США звертає увагу й колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який у коментарі Радіо Свобода заявив: «Так, Україна вистоїть, але нам буде набагато складніше. І, скоріш за все, це буде пов'язано з додатковими втратами з нашого боку. Європа та інші союзники можуть багато в чому замінити Сполучені Штати, але далеко не у всьому».
Далі читайте ТУТ
Російський БпЛА вдарив по «Епіцентру» на Миколаївщині: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих унаслідок російського удару у Первомайську на Миколаївщині зросла до восьми людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.
Раніше було відомо про двох постраждалих.
За його словами, постраждали п’ять жінок віком від 28 до 56 років і троє чоловіків віком від 23 до 43 років. Двох жінок госпіталізовано у стані середньої тяжкості, інші лікуватимуться амбулаторно.
Ввечері 20 жовтня сили РФ знову атакували цивільну інфраструктуру на Миколаївщині. За даними ОВА, російський БпЛА вдарив по торговельному центру «Епіцентр» у Первомайську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Почали з Чорного моря, дійшли до Волині: суперечка в Європарламенті через Україну й Трампа
Дебати в Європарламенті 20 жовтня, присвячені російським атакам на судноплавство в Чорному морі, переросли в суперечки про шляхи завершення війни в Україні та надійність США як союзника Європи. Депутати готують резолюцію із засудженням атак, голосування за яку заплановане на 22 жовтня.
Одні парламентарі закликали посилити підтримку України й тиск на Росію, інші критикували ЄС за відсутність мирної стратегії. Пролунали й звинувачення української влади в неонацизмі, які викликали обурення в залі.
Після переговорів в Осло Зеленський подякував США: розвіддані про ракети «тепер працюють»
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність США, зазначивши, що розвідувальна інформація про російські ракетні удари «тепер працює». Про це він заявив після переговорів в Осло з представниками США – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Раніше Зеленський повідомляв, що Вашингтон тимчасово призупиняв обмін певними розвідувальними даними з Києвом, але згодом відновив його.
«Ми вдячні, що розвіддані працюють... Йдеться про раннє попередження – це дуже важливо для наших людей: дітей, дорослих, цивільних, адже ми можемо почути, коли наближаються балістичні ракети», – сказав Зеленський журналістам в Осло після переговорів, які відбулися за участі прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александра Стубба.
Зустрічі в Осло відбуваються на тлі напруженості у відносинах між президентом США Дональдом Трампом та українським лідером.
Трамп висловив думку, що Зеленському не варто брати участь у переговорах щодо припинення повномасштабного вторгнення, яке Росія розпочала проти його країни в лютому 2022 року. Це вже не перша заява Трампа, в якій він ставить під сумнів прагнення Зеленського досягти миру.
«Чесно кажучи, я вважаю, що настав час комусь іншому вести переговори від імені України», – сказав Трамп.
Ці слова пролунали на тлі занепокоєння в Україні через низку кроків, які, за словами Зеленського, грають на руку Путіну. Протягом останніх двох тижнів Трамп оголосив про угоду, що сприяє експорту російського дизельного пального, а також скасував санкції, які мали бути запроваджені відповідно до закону, підписаного ним минулого місяця.
Крім того, 19 жовтня Трамп заявив, що готовий до проведення тристоронньої зустрічі з Путіним та очільником КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту АТЕС, який відбудеться наступного місяця в Китаї. Водночас він додав, що головною темою зустрічі має стати обговорення «ядерної зброї та денуклеаризації», а не війна Росії проти України.
«Я б пішов на це – не стільки заради України, бо Росія, відверто кажучи, поводиться щодо України цілком нормально. Вони там особливо нічого й не роблять», – сказав Трамп журналістам у відповідь на запитання, чи погодився б він на зустріч із Путіним та Сі для обговорення ситуації в Україні.
Державний секретар США Марко Рубіо, який наразі перебуває з візитом в Індії, 20 жовтня повідомив, що провів тривалу розмову із Зеленським. Він відкинув будь-які припущення про існування «навмисної політичної вказівки зашкодити Україні».
Перед візитом до Осло Зеленський зазначив, що провів із Рубіо «змістовну» розмову та «конструктивне» обговорення.
ДСНС: у Києві через російські атаки постраждали 12 людей
У Києві внаслідок російських атак протягом дня постраждали 12 людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, у Голосіївському районі пошкоджено адміністративну будівлю, виникла пожежа – рятувальники визволили чотирьох людей, заблокованих на верхніх поверхах.
У Солом’янському районі пошкоджено дах і фасад будівлі закладу охорони здоров’я, у Деснянському районі виникла пожежа на території гаражного кооперативу, у Шевченківському – на енергетичному об’єкті, додали рятувальники.
Раніше місцева влада повідомляла про п’ятьох постраждалих через атаку РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Кличко пояснив, чому в Києві не будуються укриття
Міський голова Києва Віталій Кличко стверджує, що відповідальні за встановлення укриттів у столиці – районні адміністрації, керівників яких призначає президент України, а місто лише виділяє на це кошти. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.
За його словами, з 2022 по 2026 рік сім мільярдів гривень було виділено на облаштування укриттів, у тому числі – встановлення мобільних укриттів.
«На мобільне укриття в минулому році [виділило місто] пів мільярда гривень, які не були використані. На сьогоднішній день в цьому році з запитом грошей жодна з адміністрацій для мобільних укриттів не зверталась», – розповів він.
Таку систему управління у столиці, коли міський голова не має влади над головами РДА, мер назвав саботажем, щоб «усіх собак вішати, а відповідальність лягає на Кличка».
«Сформована така система управління. Місто Київ складається з 10 районів, керівники районних адміністрацій призначаються президентом. Я навіть не те, що звільнити не можу – догану дати не можу. Але відповідальність лягає вся на міського голову. Тим не менш, вони ж і розпорядники коштів – районні адміністрації – і балансоутримувачі укриттів», – пояснив міський голова Києва у ефірі програми Свобода Live.
Віталій Кличко стверджує, що «таку систему побудували», за якої у нього зовсім немає важелів впливу на голів районних адміністрацій.
Минулого тижня у Києві встановили перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту. Як повідомлялось, воно розташоване на Берестейському проспекті, поряд із зупинкою «Парк Івана Багряного».
У «Київпастрансі» заявили, що найближчим часом планують придбати і встановити 14 укриттів, триває процедура закупівлі.
У вересні міський голова Києва Віталій Кличко заявляв, що протягом місяця влада почне встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту.
«Зараз закупили вже укриття, і протягом місяця перша частина укриттів, приблизно, наскільки я пам’ятаю, 40 чи 50 штук будуть виставлені на зупинках транспорту, там, де немає біля цих зупинок стаціонарних укриттів. І цю програму ми далі продовжуємо», – сказав мер.
Наприкінці серпня Росія посилила свої дронові атаки на Київ й область – частота повітряних тривог зросла. На тлі посилення російських атак зростає число скарг на те, що укриттів в Києві й в інших містах України катастрофічно не вистачає.
У прифронтових регіонах мобільні укриття вже показали свою ефективність, зокрема в Херсоні їх 269 і конструкції продовжують встановлювати. Як зазначається, такі захисні споруди з’являються у місцях, де щодня перебуває найбільше людей – біля магазинів, ринків, на зупинках громадського транспорту та в інших людних локаціях.