Зеленський анонсував розмову з Рубіо у найближчі два дні
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у найближчі два дні він знову проведе розмову з державним секретарем США Марком Рубіо.
«Як я сказав, ми почали рано вранці по дорозі в Осло, у потягу я провів розмову з держсекретарем Рубіо. Ми обговорили чутливі проблеми, як Starlink, дані розвідки. Ми дуже конкретно поговорили, розмова була дуже позитивна. Ми поділилися певними речами, які ми повинні врегулювати і ми врегулюємо, я впевнений», – сказав Зеленський на пресконференції з лідерами Норвегії та Фінляндії у Осло.
Також він анонсував розмову з держсекретарем США у найближчі два дні.
Про це Зеленський сказав, відповідаючи на запитання щодо його впевненості у допомозі США після переговорів в Осло.
Ввечері 20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української та американської делегацій. У зустрічі Зеленського зі спецпосланцем президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом у Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Перед цими переговорами у Зеленського була розмова з держсекретарем США щодо тих «питань, які мають значення». Зеленський подякував Рубіо за «за готовність допомогти та ясну позицію», а також повідомив про домовленість «невдовзі сконтактувати знову для апдейту»
«Чекати до трьох тижнів»: яких ліків не вистачає в Україні після атак Росії
В Україні від російських обстрілів сильно постраждали склади з ліками. Якщо раніше більшість препаратів можна було купити в аптеках того ж дня, то сьогодні пацієнтам доводиться чекати: часом два-три дні, а іноді – до трьох тижнів, дослідили журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Прем’єр Норвегії: Віткофф завтра полетить до Росії для обміну ідеями щодо завершення війни
Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що спецпосланець президента Сполучених Штатів Стів Віткофф завтра полетить до Санкт-Петербурга, де зустрінеться з російським керівництвом.
За його словами, Віткофф намагатиметься «закласти підґрунтя» до зустрічі на рівні лідерів.
«Віткофф зустрінеться з російським керівництвом для обміну ідеями – як тими, що виникли під час цієї зустрічі, так і пропозиціями, які напрацювали європейські та американські колеги, – і, можливо, закладе підґрунтя для зустрічі на рівні лідерів», – сказав прем’єр Норвегії під час брифінгу.
Водночас після зустрічі Віткофф не брав участі у спілкуванні з медіа. Відповідаючи на запитання щодо причин його відсутності, Йонас Гар Стере сказав: «Це пресконференція політичних лідерів, мені здається, це достатня відповідь».
Інший переговорник від США Джаред Кушнер брав участь у зустрічі у режимі відеозв’язку.
Йонас Гар Стере розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі представників України, Європи та США обговорювались питання, пов’язані з безпекою України, планом повоєнного процвітання, територіальними аспектами, санкціями, а також питання європейського безпекового устрою після завершення цієї війни.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української та американської делегацій. У зустрічі Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом у Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Президент України Володимир Зеленський 18 жовтня провів розмову зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. За його словами, тоді «обговорили результати зустрічі. Він також анонсував наступні кроки у дипломатії.
У вересні 2026 року США відновили дипломатичні зусилля після кількамісячної перерви. Тоді посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер здійснили окремі поїздки до Росії й України, намагаючись поновити мирні переговори.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть аналітики ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
Після зустрічі в Норвегії президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу»
Президент Фінляндії Александр Стубб після зустрічі в Норвегії заявив про досягнення «реального прогресу».
«Вважаю, що сьогодні ми досягли реального прогресу – фактично на двох рівнях: у довгостроковій перспективі та в короткостроковій. Щодо довгострокової перспективи, ми визначили певні елементи мирного врегулювання, які завтра будуть представлені в Санкт-Петербурзі. Ми обговорили та узгодили ключові аспекти, що стосуються безпеки й економіки; над усіма цими пропозиціями наполегливо працювали американська та українська сторони, а також ключові європейські партнери», – сказав він під час брифінгу.
За його словами, у короткостроковій перспективі було розглянуто такі важливі питання, як протиповітряна оборона, захист енергетичних об’єктів і часткове припинення вогню.
Він також поінформував, що завтра до Санкт-Петербурга вирушить спецпосланець президента США Стів Віткофф із пропозиціями, сформованими на основі обговорень між американцями, українцями та європейцями в Маямі.
«Ми чудово розуміємо, що в публічному просторі зараз багато галасу, проте на технічному рівні переговори, на нашу думку, просуваються досить успішно. Ми маємо спільне бачення, і тепер головне питання — як саме реалізувати ці кроки», – додав Стубб.
У Норвегії 20 жовтня почалася зустріч української та американської делегацій. У зустрічі зі Зеленського зі спецпосланцем президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом у Осло беруть участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Водночас після зустрічі Віткофф не брав участі у брифінгу. Відповідаючи на запитання щодо причин його відсутності, Йонас Гар Стере сказав: «Це пресконференція політичних лідерів, мені здається, це достатня відповідь».
Президент України Володимир Зеленський 18 жовтня провів розмову зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. «Обговорили результати зустрічі наших команд у Флориді. Фактично постійно наші команди в комунікації. Готуємо також наступні кроки у дипломатії», – інформував тоді глава держави.
НАБУ і САП завершили розслідування щодо розтрати 254 мільйонів гривень на закупівлях дронів
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування в справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Про це відомства повідомили 20 жовтня.
За даними правоохоронців, загальна сума збитків, завданих державі корупційною схемою, становить 254 мільйонів гривень.
Йдеться про укладені з трьома пов’язаними між собою компаніями договори на постачання:
- 400 дронів DJI Mavic 3
- 500 DJI Mavic 3T
- 2 тисяч одиниць DJI Mavic 3Pro
- 900 DJI Matrice M30T
- 1 300 Autel Evo Max 4T
За даними слідства, закупівлі відбувалися за цінами, що перевищували ринкові на 60-90%. Переможці визначалися заздалегідь, а для створення видимості конкуренції залучалися інші підконтрольні організаторам компанії.
«Зокрема, посадовці направили один із запитів на отримання комерційної пропозиції майбутньому «переможцю», зазначивши назву юридичної особи, яку офіційно зареєстрували лише за кілька днів після надсилання листа. Отриману корупційну маржу учасники схеми виводили на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за межами України», – повідомляє НАБУ.
У жовтні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру двом посадовцям Держспецзв’язку та двом представникам приватних компаній. За даними слідства, в 2023 року Держспецзв’язку отримало 30 мільярдів гривень на закупівлю безпілотників.
Водночас керівник одного з департаментів, за даними слідства, закупив 400 дронів DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T за завищеними цінами. Згодом суд взяв двох із них під варту.
Чоловіку, який відкрив вогонь у київському ТЦК, повідомили про підозру
У Києві повідомили про підозру чоловіку, який відкрив стрілянину в одному з районних територіальних центрів комплектування, повідомив Офіс генерального прокурора 20 жовтня.
Прокуратура уточнює, що група оповіщення в складі поліцейських і військовослужбовців напередодні з’ясувала під час перевірки даних, що киянин перебуває в розшуку за ухилення від мобілізації.
Його доправили до районного ТЦК, де він здійснив щонайменше сім прицільних пострілів із бойового пістолета, який носив без дозволу. Поранень зазнали троє військових і троє правоохоронців.
«Усіх шістьох поранених госпіталізували. Один поліцейський та один військовослужбовець перебувають у реанімації у важкому стані. Чоловіка затримали. Під час обшуку в його помешканні знайшли арсенал незареєстрованої зброї та боєприпасів: автомати, гладкоствольну й нарізну зброю, набої різного калібру та бойову ручну гранату», – йдеться в повідомленні.
Затриманому повідомили про підозру в закінченому замаху на умисне вбивство двох або більше людей у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, посяганні на життя працівника правоохоронного органу та незаконному поводженні зі зброєю і боєприпасами. Зараз вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Поліція Києва зазначає, що в разі обвинувального вироку фігуранту загрожує довічне ув’язнення.
Про стрілянину в ТЦК на київському Печерську стало відомо напередодні.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
У Херсоні через російський обстріл постраждали жінка і троє дітей – влада
У Херсоні внаслідок чергового російського обстрілу постраждали жінка і троє дітей, повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Близько 16:00 російські військові обстріляли будинок у Корабельному районі. До лікарні працівники поліції доставили чотирьох постраждалих: 36-річну жінку та трьох дітей віком 12, 11 і 12 років», – написав він у телеграмі.
За його словами, у жінки діагностували мінно-вибухову травму, акубаротравму та гостру реакцію на стрес, у дітей – мінно-вибухові травми й гостру реакцію на стрес.
У поліції уточнили, що Корабельний район Херсон обстріляли з артилерії.
За даними ОВА, минулої доби через російську агресію 18 людей зазнали поранень, серед них є дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Путін «віртуально захопив» Добропілля: навіщо і що відбувається в місті насправді
Російські сили намагаються прорватися до Добропілля – важливого логістичного центру на Донеччині, який експерти та військові називають пріоритетною ціллю для російської армії. Втім, попри спроби інфільтрації, закріпитися в місті противнику не вдається. За даними різних OSINT-аналітиків, російські групи тиснуть із кількох напрямків і максимум мають поодинокі проникнення у місто, де українські сили їх знищують.
Але начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов 16 жовтня вже заявив про «повний контроль» над Добропіллям. За його словами, російські військові нібито зачищають місто від українських бійців, які ховаються в підвалах, а Міністерство оборони РФ опублікувало відео начебто на підтвердження цих заяв.
Слова Герасимова ставлять під сумнів навіть російські Z-воєнкори, порівнюючи їх з попередніми повідомленнями про нібито захоплення Святогірська та Куп’янська. Захоплення Добропілля, авжеж, спростовують і в Генштабі ЗСУ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрались:
- Яка зараз ситуація у Добропіллі?
- Навіщо Путіну прозвітували про нібито його захоплення?
- Як будуть розвивати бої за місто далі?
«Хочу жити»: Росія завербувала на війну проти України понад 2 тисяч вихідців із Центральної Азії
Майже кожен другий іноземний найманець у російській армії – громадянин однієї з п’яти країн Центральної Азії, повідомляє державний проєкт «Хочу жити» при Головному управлінні розвідки 20 жовтня.
За його даними, до 1 жовтня 2026 року Росія завербувала 20 437 громадян центральноазійських держав – Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану та Таджикистану. Це 44% від загальної кількості встановлених іноземних найманців у складі російської армії, зазначає проєкт.
«Хочу жити» додає, що загальна кількість завербованих громадян п’яти держав регіону перевищує кількість військовослужбовців в армії Таджикистану.
«За останні роки Росія суттєво наростила масштаби вербування у регіоні. 2025 року кількість громадян п’яти центральноазійських держав, які підписали контракти з Міноборони РФ, більш ніж удвічі перевищила показник попереднього року», – повідомляє «Хочу жити».
Проєкт наводить статистику у розбивці країнами регіону. Так, за даними «Хочу жити», з 2022 року у війні проти України взяли участь 8207 узбекистанців. На другому місці Таджикистан – 5308 людей. Далі йдуть Казахстан – 3819, Киргизстан – 2219 і Туркменістан – 884.
У квітні «Хочу жити» повідомляв про більш ніж 12 тисяч завербованих громадян Центральної Азії.
Проєкт вважає, що урядам країн Центральної Азії «необхідно домагатися від Москви відповідей про долю своїх громадян, з’ясовувати обставини їхнього вербування та вживати заходів для повернення тих, кого Росія втягнула у війну».
Російська влада інформацію про іноземних громадян у своїх військах не коментує. Редакція Радіо Свобода не може незалежно підтвердити чи спростувати ці дані.
Країни Центральної Азії намагаються дотримуватися нейтралітету щодо російського вторгнення в Україну та уникають критики на адресу Москви.
Питаємо Кличка про гроші, укриття і відставку. Київ до зими (не) готовий?
Президент України Володимир Зеленський вже дорікнув міському голові Києва Віталію Кличку за неналежну підготовку столиці до зими. Через це Кличка також викликали минулого тижня до Верховної Ради, де він доповів, що роботи ведуться.
Але на вихідних у Києві мітингувальники виходили на протест, де, в тому числі, вимагали відставки Кличка.
Серед іншого, на плакатах меру дорікали за відсутність укриттів, встановлення скляних зупинок і рекомендації виїхати з міста.
Про усе це і не лише розпитуємо Віталія Кличка у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Кличко назвав протести за його відставку «зрежисованими»
Міський голова міста Київ Віталій Кличко заявив Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що у акції за його відставку були «замовники» та «сценаристи» – центральна влада. За його словами, в уряді є група людей, які хочуть усунути його з посади.
«Робиться все для того, щоб поставити військову адміністрацію, зробити ручне керування і побудувати вертикаль, знищити місцеве самоврядування», – пояснив Віталій Кличко.
Конкретні прізвища, хто саме міг бути «замовником та режисером» мітингів від центральної влади, міський голова не уточнив.
Ознакою того, що протести були замовлені саме центральної владою Віталій Кличко назвав те, що лозунги активістів збігалися із озвученими претензіями центральної влади. Серед яких, наприклад, погана підготовка до опалювального сезону: «Звідки ці висновки зроблені, незрозуміло, тому що опалювальний сезон ще не почався, а хтось зробив висновки, що опалювальний сезон – підготовки нема».
Центральна влада ще не реагувала на цю заяву Віталія Кличка.
Раніше під час виступу в Раді Кличко заявляв: «ми, як міська влада, намагаємось всіма силами забезпечити життєдіяльність міста, попри ляпаси, які ми постійно намагається нам дати центральна влада». Останнім часом Київ зазнає щоденних російських атак.
Кількість поранених через удар Росії в Харкові зросла до 9, пошкоджене підприємство – ДСНС
Внаслідок російської атаки на Харків постраждали дев’ять людей, повідомили міський голова і Державна служба з надзвичайних ситуацій.
ДСНС зафіксувала два удари по житловому сектору та цивільній інфраструктурі Новобаварського району. Зокрема, у приватному секторі зруйнований житловий будинок.
«Також пошкоджено виробничу будівлю цивільного підприємства, багатоповерховий і приватні житлові будинки, надвірні споруди та легкові автомобілі. Пожеж не виникало», – додають рятувальники.
Ще одне влучання зафіксували на відкритій території за іншою адресою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Філашкін: кількість загиблих через удари Росії по Краматорську за день зросла до чотирьох
Російська армія тричі атакувала Краматорськ протягом дня 20 жовтня, заявив голова Донецької області Віталій Філашкін.
Щонайменше чотири людини загинули, шестеро поранені. Філашкін уточнив, що троє загиблих внаслідок одного з ударів були працівниками теплопостачальної організації, які перевіряли готовність мережі до опалювального сезону:
«Вони робили свою роботу, щоб взимку в оселях краматорців було тепло. Росія вбила людей, які залишалися у місті й працювали для інших. Ще одна людина загинула внаслідок удару FPV-дрона».
Також атаки пошкодили щонайменше 15 багатоквартирних будинків, два заклади освіти, адміністративну та господарську будівлі, два автомобілі.
Філашкін констатував, що російські війська продовжують цілеспрямовано бити по цивільних у Краматорську і тих, хто забезпечує життєдіяльність міста. Він закликав містян не відкладати евакуацію: «сьогодні залишатися в місті – означає щодня ризикувати життям».
Раніше обласна прокуратура повідомила про трьох загиблих внаслідок російської атаки на Краматорськ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Київ: влада заявила про влучання в енергообʼєкт, у соцмережах писали про зупинку метро
У Києві в Шевченківському районі було влучання в один з енергообʼєктів, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Екстрені служби прямують на місце. На тлі цього повідомлення в соцмережах пишуть, що Київський метрополітен зупинився через проблеми з електропостачанням.
«Київпастранс» інформував, що через відсутність напруги в енергосистемі тимчасово призупинений рух електротранспорту на низці вулиць
Згодом компанія ДТЕК повідомила, що через атаку на енергообʼєкти Києва частково знеструмлені Шевченківський, Святошинський, Солом’янський і
Печерський райони.
За даними Міненерго, війська РФ продовжують цілеспрямовано та систематично атакувати українську енергетику. Зокрема вночі та вранці 20 жовтня сили РФ атакували енергетичні об’єкти у Кіровоградській, Житомирській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Внаслідок ударів частина споживачів залишилася без електропостачання.
На початку жовтня газета The New York Times опублікувала стратегію Кремля із «заморожування» жителів України, написавши, що Росія готує упродовж найближчої зими масовані удари по електропідстанціях, станціях водопостачання, каналізації і насосних станціях в Україні, а також по трьох АЕС, які залишаються під контролем Києва. Якщо цей план вдасться реалізувати, він може стати найсильнішим ударом по українській енергетиці за майже п’ять років великої війни, писало видання.
«Схеми» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження копію цього «російського плану» від джерел у Силах оборони України. У ньому – аналітика стосовно енергетичних потужностей України і розрахунок щодо необхідної Росії кількості ракет, дронів і бомб, щоб відрізати такі великі міста (головні мішені), як Київ, Харків й Одесу, від світла, тепла, води і каналізації.
До загального переліку з «пріоритетних міст» також входять Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця й Івано-Франківськ.
Журналісти «Схем», ймовірно, як і The New York Times, отримали документ лише частково: у російськомовному файлі бракує частини сторінок.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Війська РФ вдруге за день атакували один з енергооб’єктів на Прикарпатті – влада
Російські війська вдруге за сьогодні атакували один з енергооб’єктів на Прикарпатті, повідомила голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
За її словами, внаслідок останньої атаки є постраждалий, йому надають необхідну медичну допомогу.
Вдень 20 жовтня в Івано-Франківській області оголошували повітряну тривогу через загрозу атаки реактивних БПлА.
Напередодні російський безпілотник атакував обʼєкт критичної енергетичної інфраструктури на Львівщині.
На початку жовтня газета The New York Times опублікувала стратегію Кремля із «заморожування» жителів України, написавши, що Росія готує упродовж найближчої зими масовані удари по електропідстанціях, станціях водопостачання, каналізації і насосних станціях в Україні, а також по трьох АЕС, які залишаються під контролем Києва. Якщо цей план вдасться реалізувати, він може стати найсильнішим ударом по українській енергетиці за майже п’ять років великої війни, писало видання.
«Схеми» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження копію цього «російського плану» від джерел у Силах оборони України. У ньому – аналітика стосовно енергетичних потужностей України і розрахунок щодо необхідної Росії кількості ракет, дронів і бомб, щоб відрізати такі великі міста (головні мішені), як Київ, Харків й Одесу, від світла, тепла, води і каналізації.
До загального переліку з «пріоритетних міст» також входять Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця й Івано-Франківськ.
Журналісти «Схем», ймовірно, як і The New York Times, отримали документ лише частково: у російськомовному файлі бракує частини сторінок.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Зеленський зустрівся з американською делегацією в Норвегії
У Норвегії 20 жовтня почалася зустріч української та американської делегацій – відповідні фото й відео поширилися в норвезьких і українських медіа.
У зустрічі зі Зеленського зі спецпосланцем президента Сполучених Штатів Стівом Віткофом у Осло беруть участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Президент України наразі офіційно не повідомляв про зустріч. Водночас згодом він опублікував відео вітання зі Стере та Стуббом, подякувавши за «незмінну підтримку і ЩОДЕННУ увагу до захисту життя».
Президент України Володимир Зеленський 18 жовтня провів розмову зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. «Обговорили результати зустрічі наших команд у Флориді. Фактично постійно наші команди в комунікації. Готуємо також наступні кроки у дипломатії», – інформував тоді глава держави.
Через атаку РФ знову постраждав Інститут кардіології у Києві, поранений пацієнт – прем’єр
Російські війська знову вдарили по операційній Інституту кардіології імені Стражеска Національної академії медичних наук у Києві, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«Це вже вдруге. Торік удар припав на четвертий поверх інституту, а тепер – на шостий, де розташована операційна. На щастя, обійшлося без загиблих. Один пацієнт дістав поранення, йому надали усю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
Також про пошкодження Інституту Стажеска повідомляє Міністерсвтво охорони здоров’я. Також є повідомлення про пошкодження Інституту раку через атаку РФ, проте офіційно це наразі не підтверджують.
Київська міська військова адміністрація раніше повідомила, що у Солом’янському та Голосіївському районах уламки впали на будівлі медичних закладів. За даними КМВА, у Голосіївському районі постраждали дві людини.
Влада повідомляє, що загалом у Києві на 17:00 кількість постраждалих унаслідок російських ударів зросла до 5 людей, атака БпЛА на столицю триває.
Минулого року у вересні внаслідок російської комбінованої атаки по Києву пошкоджена будівля Інституту кардіології імені академіка М. Д. Стражеска. За даними МОЗ, тоді у медзакладі загинули дві людини. Заклад продовжував роботу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Києві та області є поранені через нові удари російських дронів
У Голосіївському районі Києва вдень 20 жовтня уламки безпілотника влучили в будівлю медичного закладу, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Двоє постраждалих в Голосіївському районі внаслідок влучання уламків у будівлю медичного закладу. Допомогу постраждалим медики надали на місці», – заявив він.
Кличко також оновив дані про поранених через падіння дрона біля АЗС на межі з Київською областю. Кількість поранених зросла до шести, п’ятьох поранених медики госпіталізували.
Також дрон влучив по відкритій території біля зеленої зони в Деснянському районі. На місце прямують екстрені служби.
Згодом Київська обласна військова адміністрація повідомила, що кількість постраждалих внаслідок російської атаки на столицю зросла до трьох людей.
Голова Київщини Тимур Ткаченко тим часом повідомив про наслідки атаки дронів у Бучанському районі – там поранень зазнали двоє людей.
«Постраждалі отримали опіки тіла. Їм надається необхідна медична допомога», – заявив очільник області.
Ткаченко зазначив, що також виникла пожежа вантажного автомобіля та піддонів на території логістичного комплексу, вогонь локалізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Буданов заявив, що Добропілля залишається під контролем України
Голова Офісу президента Кирило Буданов 20 жовтня заперечив заяви російського командування щодо окупації Добропілля на Донеччині.
Посадовець вказав на те, що зараз тривають переговори заради «стійкого миру, який потрібен не лише Україні», і потрібно, аби всі сторони реально оцінювали ситуацію та доносили правдиву інформацію.
«Об’єктивний факт у тому, що Добропілля перебуває під контролем України, а тому про жодне «захоплення» цього українського міста російськими військами не йдеться», – написав Буданов у своєму телеграм-каналі.
Відтак він звинуватив командувача російського угруповання військ «Центр» Андрія Іванаєва в тому, що той свідомо дезінформує президента Росії, залякує своїх підлеглих і ставить їм «нереальні завдання за будь-яку ціну продемонструвати захоплення українського Добропілля».
«Сили оборони України тримають позиції заради захисту інтересів держави та нашої землі. Жодні неправдиві заяви не змінять реальність», – додав голова ОП.
Днями в російському Генеральному штабі заявили про нібито захоплення Добропілля. Проте кадри з опублікованого відео відомства, яке мало б підтвердити контроль армії РФ над містом, ймовірно, зробили за допомогою штучного інтелекту.
Росія атакувала Харків, четверо людей поранені
Російські війська атакували Новобаварський район, повідомляє місцева влада.
Міський голова Ігор Терехов уточнив, що влучання зазнав приватний сектор, є постраждалі:
«На дану хвилину – четверо постраждалих, у них осколкові поранення та контузії».
За попередніми даними голови області Олега Синєгубова, пошкодження зазнали приватні будинки та цивільне підприємство, триває ліквідація наслідків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
СБУ повідомила посадовцю Росії в Мелітополі про підозру через репресії проти релігійних громад
Служба безпеки України повідомила про підозру довіреній особі Володимира Путіна в окупованому Мелітополі – про це відомство заявило 20 жовтня.
Йдеться про Артема Шарлая – керівника «відділу по роботі з релігійними організаціями» окупаційної адміністрації РФ на захопленій частині Запорізької області. СБУ зазначає, що він став «довіреною особою» Путіна в окупованому Мелітополі під час президентських виборів у Росії 2024 року.
Правоохоронці встановили його причетність до «організації масових репресій» проти місцевих релігійних громад, які чинять спротив кремлівському режиму або не приєднуються до єпархій Російської православної церкви.
«За матеріалами справи, Шарлай уповноважений місцевим гауляйтером на складання для ФСБ списків проукраїнськи налаштованих парафіян. У подальшому ворог використовує «звіти» цього фігуранта для здійснення рейдів проти відповідних священнослужителів та їхніх прихожан. Під час таких облав рашисти викрадають людей просто посеред вулиці або з їхніх власних осель та ув’язнюють до окупаційних тюрем», – йдеться в повідомленні.
За даними служби, викрадених людей піддають побиттям і тортуром. Таким чином окупаційна адміністрація намагається схилити представників релігійних громад до підтримки.
Також СБУ додає, що Шарлай ще в 2014 році підтримав підконтрольні Росії збройні угруповання на сході України, а після початку повномасштабної війни вступив до лав окупаційної адміністрації у Мелітополі.
Йому повідомили про підозру за статтею про воєнні злочини. Тривають комплексні заходи для притягнення фігуранта до відповідальності.
Публічний коментарів російського посадовця щодо обвинувачень немає.
Предстоятель Православної церкви України Епіфаній розповів Радіо Свобода, що окремі священники ПЦУ продовжують таємно звершувати богослужіння на тимчасово окупованих Росією територіях. Водночас церква відкликала своїх священників, бо деякі з них в окупації були вбиті.