ISW про переговори Путіна з посланцем Трампа: Кремль підтвердив небажання вести мирні переговори
Високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували заяви кремлівських чиновників після переговорів посланця президента США Стіва Віткоффа з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулися 21 жовтня в російському Санкт-Петербурзі.
«Заяви представників Кремля від 21 жовтня фактично відкинули мирні пропозиції України і Європи, назвавши їх недостатніми, що свідчить про непоступливість Росії щодо своїх воєнних цілей і незмінну неготовність прийняти поступки Зеленського», – йдеться у звіті.
У Підмосков’ї зазнав атаки арсенал, де ремонтують системи ППО – моніторингові канали
Уночі 22 жовтня повітряного удару зазнав 75-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління міністерства оборони РФ, розташований у місті Серпухові Московської області, повідомляють моніторингові канали Exilenova+ та Astra.
За даними українського каналу Exilenova+, під час цієї атаки могли бути використані не лише реактивні дрони, а й неназваний тип ракет (офіційного підтвердження ці дані наразі не мають).
ЗСУ про нічну атаку РФ: влучання на 32 локаціях, основний напрямок удару – Київ
Російські військові вночі проти 22 жовтня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет «Іскандер-М»/С-400/«Циркон»/«Онікс» і 210 ударних безпілотників, серед яких було 110 реактивних дронів Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Кількість ракет у ЗСУ не наводять.
Основним напрямком удару був Київ, кажуть військові.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 181 ворожий БпЛА типу Shahed (із них – 87 реактивні), «Гербера» і дрон інших типів, 10 ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
ДСНС: у Києві в ніч на 22 жовтня через удари РФ загинула одна людина, 22 постраждали
Унаслідок серії російських ударів, завданих із пізнього вечора 21 жовтня, в Києві загинула одна людина, 22 постраждали, серед них четверо дітей, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Рятувальники повідомляють про балістичні удари по шести районах столиці, внаслідок чого виникли пожежі та руйнування.
«Дніпровський район. Загинула людина, дитину госпіталізували. Пошкоджено будинки й автомобілі, горіли житлові та нежитлові будівлі. Постраждали ще п’ятеро людей.
Дарницький район. Пошкоджено транспортну інфраструктуру. Постраждалих немає.
Святошинський район. Горіли нежитлова будівля та ресторанний комплекс. Пожежу на площі 1100 квадратних метрів ліквідовано.
Оболонський район. Пошкоджено нежитлові будівлі, виникли пожежі. Постраждали двоє людей. Пожежі ліквідовано.
Печерський район. Пошкоджено будівлі, автомобілі швидкої допомоги та монастир. Постраждали восьмеро людей, серед них троє дітей.
Голосіївський район. Унаслідок влучання в нежитлову будівлю постраждали шестеро людей», – ідеться в повідомленні.
На фронті відбулося 187 боїв за добу – командування
Упродовж доби 21 жовтня на фронті зафіксовано 187 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного та 88 авіаційних ударів, під час яких скинув 289 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10414 дронів-камікадзе та здійснили 2604 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, з них 67 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони скупчення живої сили та техніки противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на двох напрямках – Покровському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«21 атаку здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Добропілля, Білицьке, Молодецьке та у бік населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Ганнівка, Світле, Красноподілля, Сергіївка й Муравка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 11 разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Різдвянка, Долинка, Гірке та Єгорівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: Білецький про «Вівальді»: російські дроноводи з «Рубікона» знялися з позицій через втрати
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 18 жовтня повідомляли, що українські сили нещодавно просунулися на півночі Сумської області.
Російські війська нещодавно здійснили операцію з проникнення в південно-східну частину Добропілля. На геолокованих кадрах, опублікованих 18 жовтня, видно, як російський військовослужбовець піднімає прапор у південно-східній частині Добропілля – подія, яку ISW оцінює як російську операцію з інфільтрації. Представники українського військового командування нещодавно спростували заяви росіян про захоплення або оточення Добропілля, а ISW наразі не має доказів того, що російські війська закріпилися в межах міста.
За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Генштаб ЗСУ повідомляє про рекордні добові втрати сил РФ
Генеральний штаб ЗСУ заявляє, що за добу 21 жовтня сили РФ втратили вбитими і пораненими близько 2250 осіб, а в цілому за час повномасштабного вторгнення в Україну російська армія втратила близько 1 572 790 своїх військових.
Зазвичай число втрат російських військ за добу, про яке інформує Генштаб ЗСУ, не перевищує двох тисяч осіб.
«Це найвищий добовий показник втрат особового складу противника за весь період повномасштабної збройної агресії Росії проти України», – підтвердив Генштаб о 8:41.
Також в українському командуванні навели статистику п’яти найбільших добових втрат сил РФ від 24 лютого 2022 року.
Також українське командування оновило дані щодо втрат РФ у військовій техніці:
- танків – 12 439 (+3 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 25 594 (+8)
- артилерійських систем – 51 447 (+44)
- РСЗВ – 2 229 (+1)
- засобів ППО – 1 719 (+3)
- літаків – 449
- гелікоптерів – 356
- наземних робототехнічних комплексів – 2 997 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 575 142 (+1 750)
- крилаті ракети – 5 138
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 165 641 (+363)
- спеціальна техніка – 4 846 (+2)
Читайте також: Журналісти підтвердили загибель 20 російських офіцерів внаслідок удару по Донецьку в серпні
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Трамп, Путін, Сі. Вся справа у мінералах? США хочуть, щоб Китай зняв обмеження на експорт критично важливої сировини
ВАШИНГТОН – Коли президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрілися у Вашингтоні минулого місяця, їм не вдалося досягти прогресу в одному з найбільш суперечливих питань у двосторонніх відносинах: щодо жорстких обмежень Пекіна на експорт критично важливих мінералів, які спричинили збої як у ланцюгах постачання Пентагону, так і в комерційному секторі.
Дональд Трамп і Сі Цзіньпін погодилися продовжити торговельне перемир'я, термін дії якого спливає 10 листопада, ще на два місяці. Однак це продовження не вирішує головних занепокоєнь Вашингтона щодо недостатніх обсягів експорту мінералів із Китаю.
Під час липневих слухань у комітеті Сенату з питань фінансів торговий представник США Джеймісон Ґрір заявив, що експорт мінералів із Китаю «не такий масштабний, як нам хотілося б, і відбувається не тими темпами, як нам хотілося б».
Китай домінує у світовому видобутку та переробці критично важливих мінералів і рідкісноземельних постійних магнітів, які зберігають магнітні властивості необмежено довго, без потреби в зовнішньому живленні. Рідкісноземельні постійні магніти є ключовими для роботи всього: від двигунів електромобілів і вітрових турбін до винищувачів і систем наведення ракет.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) – автономна міжурядова організація зі штаб-квартирою в Парижі – оцінює, що Китай є провідним переробником 19 із 20 ключових стратегічних мінералів, а його середня частка на ринку становить 70 відсотків. За даними МЕА, Китай ще міцніше закріпив свої позиції на ринку постійних магнітів, займаючи 94 відсотки світової частки ринку.
Пекін використав своє домінуюче становище у сфері критично важливих мінералів як зброю для протидії американським санкціям щодо свого напівпровідникового сектору та митам адміністрації Трампа. Він налаштував систему експортного контролю таким чином, щоб чинити максимальний тиск на ланцюги постачання Пентагону, уникаючи при цьому масштабних збоїв у цивільних галузях промисловості, що могло б спричинити ескалацію конфлікту з Вашингтоном, чого правляча Комуністична партія Китаю (КПК) не бажає.
Загалом, згідно з даними китайської митниці, у серпні Китай експортував до США 512 метричних тонн рідкоземельних постійних магнітів, що на 21 відсоток менше, ніж у липні, і на 13 відсотків менше, ніж роком раніше.
Напередодні саміту Сі Цзіньпін прагнув використати домінування Китаю у сфері стратегічних металів, щоб домогтися тривалого торговельного перемир’я зі Сполученими Штатами, зазначає Томаш Надровскі, портфельний менеджер нью-йоркського фонду Amvest Terraden Critical Minerals Fund.
«Китай має такий «кран», який він може відкривати й закривати – і саме це визначає потік критично важливих мінералів до США та інших країн», – сказав він у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Продовження торговельного перемир’я на два роки надало б цьому інструменту ще більшої цінності», ще більше закріпивши залежність США від китайських ланцюгів постачання критично важливих мінералів.
Адміністрація Трампа побоювалася, що в умовах дворічного перемир’я «всі [як комерційні виробники, так і виробники оборонної продукції] розслабляться і подумають: «Нам не потрібно будувати нові виробничі потужності», – зазначає він.
«США не можуть дозволити собі залежати від стратегічних «вузьких місць» у постачанні ресурсів, які є життєво важливими для нашого оборонно-промислового комплексу та таких базових галузей, як автомобілебудування», – заявила в інтерв’ю Махназ Хан, віцепрезидентка з питань політики щодо критично важливих ланцюгів постачання в організації Silverado Policy Accelerator у Вашингтоні.
«Двомісячне перемир’я, про яке домовилися Трамп і Сі, «дає США час, але не усуває фундаментальну вразливість», – зазначила вона.
Повністю читайте тут
На Харківщині через нічні атаки є жертви та руйнування – ОВА
Унаслідок російського обстрілу села Лиманівка Лозівського району загинула 42-річна жінка, повідомив зранку 22 жовтня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Ще четверо людей постраждали, серед яких 13-річний та 10-річний хлопчики», – написав він.
Унаслідок нічних ударів є влучання і в кількох районах обласного центру, додав чиновник.
«В Слобідському районі спалахнула господарча споруда. Також пошкоджено приватні будинки. В Основʼянському районі пошкоджено магазин, чотири автомобілі та скління вікон багатоповерхового житлового будинку. У Холодногірському районі влучання на територію стоянки вантажних автомобілів. Спалахнули чотири вантажних авто, причіп та легковий автомобіль», – інформував Синєгубов.
У Харкові обійшлося без постраждалих, указав голова ОВА.
Репарації від жертви агресії? Навіщо Росія заговорила про трильйон рублів
Більш як 1 трильйон рублів (близько 12,1 мільярдів доларів) повинна буде виплатити Україна репарацій для відбудови Донбасу після припинення вогню. Про таке наприкінці вересня заявив «сенатор РФ» від угруповання «ДНР» Олександр Волошин.
Це далеко не перша заява представників окупаційної адміністрації, російського політикуму та силових структур про відшкодування збитків, які нібито спричинила Україна на окупованих Росією територіях. Але цьогоріч такі повідомлення від Москви почастішали.
Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін щонайменше тричі за цей рік публічно говорив про підрахунок вартості зруйнованих нібито Збройними силами України цивільних об’єктів у «нових регіонах» – так Москва називає захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
А прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков – після масованих ударів українських дронів по НПЗ і військовій інфраструктурі Росії та окупованих земель – погрожував притягнути Київ до юридичної відповідальності за «злочини».
Що можуть означати ці заяви саме зараз? І чи можлива ситуація, коли країна, на яку напали, буде зобов’язана виплатити відшкодування агресору? Розбиралося Радіо Свобода.
Звідки взялася цифра 1 трильйон рублів?
Документувати руйнування цивільної інфраструктури внаслідок бойових дій на Донбасі Слідчий комітет РФ почав ще до повномасштабного вторгнення. Звинувачували у цьому українських військових, хоча не лише в соцмережах, а і в новинах федеральних телеканалів не раз з’являлися кадри того, як проросійські бойовики вели вогонь просто з житлових кварталів або й самі обстрілювали їх.
У вересні 2014 року на російському державному «Першому каналі» вийшов сюжет про бої за Донецький аеропорт. У ньому кореспондент Сергій Зенін показав, як бойовик стріляє з автоматичного гранатомету АГС-17 по позиціях українських військ з вікна квартири багатоповерхівки, в якій ще мешкали люди.
«АГС зараз буде знову міняти свою позицію, тому що цілком можливо, що прилетить «отвєтка», – казав Зенін, тікаючи разом зі стрільцем вниз сходами.
В інтернеті збереглися відео навмисних обстрілів цивільних будівель, якими хизувалися бойовики угруповань «Л/ДНР». Як, наприклад, кадри ударів по багатоквартирному будинку під час боїв за Вуглегірськ Донецької області взимку 2015 року.
На них видно, як чоловік у військовій формі без знаків розрізнення, але з «георгіївською стрічкою» на шоломі, з характерним російським акцентом наказує іншому чоловіку в танковому шоломофоні стріляти по житловому кварталу осколково-фугасними снарядами: «якщо що, «складаємо» к …матері будинок». А потім – відео влучань по багатоповерхівці і радісні вигуки бойовиків «Укропи, прівєт!»
Далі читайте ТУТ
У Києві за ніч від ударів РФ постраждали 15 людей, рух Південним мостом обмежений – влада
Унаслідок російського ракетного обстрілу вночі 22 жовтня в Києві постраждали 15 людей, повідомив зранку міський голова Віталій Кличко.
За його словами, серед поранених – двоє дітей по 15 років, восьмеро поранених перебувають у стаціонарах міських лікарень.
«Внаслідок обстрілу пошкоджена частина інфраструктури метрополітену на Південному мосту. У Печерському районі пошкоджена будівля станції швидкої допомоги. Також пошкоджень внаслідок обстрілу зазнали 6 автомобілів швидкої.
Серед медпрацівників постраждалих немає», – додав мер Києва.
Київська міська військова адміністрація уточнює, що «обмежено рух транспорту Південним мостом у напрямку з правого на лівий берег», і просить враховувати це при плануванні свого маршруту.
Київська міська державна адміністрація вказує, що на «зеленій» лінії метро поїзди тимчасово курсують між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір».
«Через нічний масований обстріл столиці є пошкодження на Південному мосту. Зокрема, й частини інфраструктури метрополітену. Обстеження та відновлювальні роботи будуть продовжені після відбою тривоги. Рух поїздів на Сирецько-Печерській лінії буде забезпечено наявними рухомим складом, що залишився на ніч у тунелях. Інтервали між поїздами можуть будуть збільшені», – попереджає столична влада.
Російський удар по Києву: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих через російську атаку по Києву зросла, повідомляє Київська міська військова адміністрація.
За даними КМВА, станом на 23:00 відомо про п'ятьох постраждалих.
Раніше було відомо про одну постраждалу.
Близько 22:00 у Києві було оголошено повітряну тривогу через ракетну небезпеку. У місті пролунали вибухи. Місцева влада повідомила, що Київ перебуває під атакою балістики. У Києві знову оголошена повітряна тривога через загрозу балістики.
За даними влади, наслідки атаки РФ зафіксували у Дніпровському районі, де були пошкоджені приватні житлові будинки, АЗС. Відомо про влучання
в будівлю СТО.
Трамп: врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше»
Президент США Дональд Трамп заявив, що врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше».
«Днями я розмовляв з Володимиром Путіним про врегулювання його війни з Україною, до якої, я думаю, ми, до речі, наближаємося – можливо, зараз ми були найближчими до цього», – сказав Трамп журналістам у Білому домі.
Трамп вже робив подібні заяви раніше, але кілька раундів переговорів представників України, США та Росії і його зустріч з Путіним на Алясці минулого року не змогли покласти край війні в Україні.
Він також прокоментував слова свого спецпосланця Стіва Віткоффа, який назвав російського президента Володимира Путіна «гуманістом» – ймовірно, йшлося про звільнення американця Стівена Хаббарда.
«Гадаю, з конкретною метою – з метою звільнення людини, яка вважала, що проведе решту життя у в’язниці», – сказав Трамп.
Після зустрічей у Норвегії Зеленський заявив, що Україна через 1,5-2 місяці отримає захист від «Шахедів»
Україна працює над трьома проєктами, через 1,5-2 місяці у рамках одного з них буде отриманий захист від «Шахедів», повідомив президент України Володимир Зеленський.
Він повідомив, що у Норвегії, серед іншого, зустрівся з представниками оборонних компаній, з якими Україна працює над кількома проєктами для захисту неба.
«Хочу подякувати партнерам, повідомити суспільству нашому, що ми працюємо над трьома проєктами. Перший проект – результат сильний, на мій погляд, ми отримуємо вже за півтора-два місяці і отримуємо для захисту нас від «Шахедів», – сказав Зеленський журналістам.
Зеленський зазначив, що другий проєкт – це антибалістика FREYJA, і подякував за «послідовну роботу наших норвезьких партнерів щодо посилення цього проєкту».
«І є третій проєкт щодо ППО. Скажімо так, супутникового зв'язку, про це трішки пізніше. Вдячні за результат», – додав він.
За даними ООН, у вересні в Україні внаслідок російських ударів загинули щонайменше 328 цивільних людей, а 2 105 – були поранені, внаслідок чого загальна кількість загиблих і поранених була на 85 відсотків вищою, ніж у вересні 2025 року.
У місії наголосили, що посилення російських атак у вересні продовжило тенденцію 2026 року, коли кількість жертв серед цивільних людей значно перевищує показники, підтверджені в попередні роки.
Експерти ООН зауважили, що висока кількість жертв серед цивільних осіб у вересні й жовтні спостерігалася на тлі відновлення російськими збройними силами систематичних атак на енергетичну інфраструктуру по всій Україні, що спричиняло аварійні відключення світла.
Митниця передала коледжу на Київщині 20 тонн вилучених російських добрив
Київська митниця передала одному з коледжів Бучанського району понад 20 тонн азотних добрив російського походження, повідомляє Державна митна служба 21 жовтня.
У відомстві уточнили, що добрива підуть на вирощування селекційних культур у власному господарстві закладу.
«Добрива російського походження свого часу вилучили через незаконне ввезення в Україну, а згодом їх конфіскували за рішенням суду. Тепер майно, що перейшло у власність держави, матиме практичну користь», – заявляє митниця.
Служба не наводить назви коледжу, але зазначає, що заклад навчає майбутніх фахівців аграрної сфери, відтак добрива стануть ресурсом для догляду за рослинами на десятках гектарів господарства та для практичного навчання студентів.
«Передача відбулася у співпраці з Київською обласною військовою адміністрацією відповідно до вимог правового режиму воєнного стану та Порядку розпорядження конфіскованим майном», – додають у пресслужбі.
У березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, Верховна Рада ухвалила закон про примусове вилучення майна, власниками якого є Російська Федерація та її резиденти «на користь держави Україна».
Вихід з Донбасу і відмова від НАТО: про що домовляються тепер? Нові умови миру
Спецпредставник президента США Стів Віткофф приїхав у Росію – на переговори із російським керманичем Володимиром Путіним. Цей візит стався на другий день після того, як Віткофф поспілкувався із президентом України Володимиром Зеленським у Норвегії.
Зустріч із Путіним відбувалася у російському Санкт-Петербурзі, на ній той оголосив про звільнення американця, засудженого в Росії за звинуваченням у найманстві.
Помічник кремлівського керівника з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що тема війни в Україні була головною темою, і спецпосланець президента США «відзначив нові підходи європейців та Києва до врегулювання».
Володимир Путін під час цих переговорів, за словами Ушакова, дав зрозуміти, що Кремль «загалом готовий відновити» тристоронні переговори на «головну тему» в 10-х числах листопада (тобто вже після виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада – ред.)
На що, як каже Ушаков, Стів Віткофф відповів, що таке рішення Росії буде сприйняте президентом США «з великим задоволенням».
Коли Ушакова запитали про перспективи закінчення війни, то він, як передає російський телеканал «Дождь», відповів: «Не знаю, наскільки ми наближаємося до цього, але справа йде до цього».
Тим часом медіа цитують президента Зеленського – в інтерв’ю американському Fox News він сказав, що готовий на мирну угоду, яка передбачала б заморозку по лінії фронту.
- Що кажуть на фронті про це і що залишилося за кадром нових домовленостей?
Обговорюємо у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Віткофф назвав переговори «конструктивними», але попереду «ще багато важливої роботи»
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло та Санкт-Петербурзі «конструктивними», але попереду «ще багато важливої роботи».
«Ці дискусії (в Осло та Санкт-Петербурзі - ред.) були конструктивними; вони триватимуть у форматі тристоронніх переговорів між Сполученими Штатами, Росією та Україною на технічному рівні. Хоча попереду ще багато важливої роботи, президент Трамп залишається відданим меті завершити цю війну та досягти всеосяжного й довготривалого миру, який забезпечить безпеку та процвітання для прийдешніх поколінь», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, у Санкт-Петербурзі він зустрівся з президентом Путіним, щоб «розвинути прогрес, досягнутий в Осло під час зустрічі з президентом Зеленським, обговорити рамкові умови миру», а також подякувати президенту Путіну за звільнення американського громадянина Стівена Хаббарда, який тепер зможе повернутися додому.
21 жовтня у Санкт-Петербурзі відбулася тригодинна зустріч президента Росії Володимира Путіна та спецпредставника президента США Стіва Віткоффа.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков, який також був присутній на цій зустрічі, сказав, що Путін нібито заявив про готовність РФ відновити тристоронні переговори з Україною та США в першій декаді листопада. Головною темою має стати формування системи безпеки для Росії та України після завершення війни.
Американський переговорник Віткофф прибув до Росії з Осло, де 20 жовтня провів переговори із президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, зокрема президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які будуть представлені в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Напередодні Володимир Зеленський повідомив, що Стів Віткофф представить Росії пропозицію щодо тристоронніх переговорів за участю лідерів України, Росії й США.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть аналітики ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
У Чорткові зросла кількість поранених через удар РФ, двох госпіталізували – ОВА
Влада Тернопільщини повідомляє про ще одного постраждалого внаслідок удару російського безпілотника в Чорткові.
«Стало відомо про ще одного травмованого в наслідок атаки ворожого БпЛА на м.Чортків. Відтак загалом сьогодні постраждало четверо осіб: 1 доросла жінка та 3 неповнолітніх», – заявив очільник області Тарас Пастух.
Він додав, що всім постраждалим надали необхідну медичну допомогу. У них травми різного ступеня тяжкості, «госпіталізовані тільки двоє».
Раніше голова області заявив про трьох поранених через удар російського дрона по Чорткову, з них двоє – діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Арахамія розповів про обговорення ситуації в Олешках на переговорах в Осло
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині, передає видання «РБК-Україна» з посиланням на його коментар.
Про це він заявив наступного дня після зустрічі української делегації зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом у Осло.
«Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі – наступного тижня має з’явитися гарна новина», – сказав народний депутат.
Інших деталей Арахамія наразі не повідомив.
Американський переговорник Віткофф прибув 20 жовтня зустрівся в Осло з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, зокрема президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Після цього Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
Папа Римський Лев XIV 16 жовтня провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, закликавши до припинення вогню в Олешках на тлі гуманітарної кризи і голоду в цьому окупованому Росією місті на Херсонщині.
У Кремлі, коментуючи розмову, заявили, що Путін нібито підтримав ініціативу Ватикану щодо доправлення допомоги цивільному населенню в Олешках.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Сили РФ вдарили по центру Слов’янська, серед постраждалих є двоє дітей – влада
Російські війська вдарили по центру Слов’янська на Донеччині, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях.
За його словами, наразі відомо про п’ятьох поранених, серед них є дві дитини – хлопчики 7-ми та 13-ти років і дівчина, якій позавчора виповнилося 18 років.
«Біля 17:00 21 жовтня ворог вчергове вдарив по центру нашого міста. Влучання прийшлися поблизу багатоповерхових будинків», – написав він у фейсбуці.
Російські війська посилили свої атаки по Слов’янську - місто зазнає майже щодня обстрілів.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій
Словаччина проведе консультації з Росією щодо постачання газу та нафти
Словаччина наступного тижня в Москві обговорюватиме питання постачання російських енергоносіїв, відновлюючи співпрацю, яка була призупинена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як повідомляє агенція Reuters з посиланням на Міністерство закордонних справ Словаччини, 26 жовтня в Москві відбудеться засідання російсько-словацької міжурядової комісії з економічного, наукового й технічного співробітництва – це буде перша така зустріч із моменту нападу Росії на Україну у 2022 році.
За словами представників міністерства, зустріч буде присвячена, серед іншого, питанням енергетики.
«Ключовою темою стане енергетика та можливості співпраці у забезпеченні постачання стратегічних ресурсів. Словацька сторона також зацікавлена в обговоренні постачання газу та продовження постачання нафти», – заявили у МЗС країни.
Запланована зустріч стала черговим свідченням розбіжностей у позиції країни з її союзниками по Євросоюзу та НАТО.
Відновлення консультацій відбулося після низки візитів словацького прем’єр-міністра Роберта Фіцо до Москви, зокрема й у травні цього року. Позиція Фіцо вирізняється на тлі інших країн-членів ЄС.
Словаччина, яка закуповує російські нафту й газ, має припинити закупівлю газу до кінця 2027 року, оскільки це передбачає план ЄС, який спрямований на позбавлення Росії ресурсів на фінансування її війни в Україні.
Євросоюз після тривалої підготовки ще з 2022 року ухвалив обов’язковий до виконання регламент про повну відмову від російських газу та нафти.
Цей документ зобов’язує всі країни блоку відмовитися від російських енергоносіїв до осені 2027 року - довгострокові контракти заборонили з 1 січня 2027 року на СПГ, а з 30 вересня 2027 року на трубопровідний.
Як повідомив Радіо Свобода чиновник в Єврокомісії, від березня 2022 року до липня 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 мільярдів євро за нафту, газ й інші викопні енергоносії, згідно з даними європейської статистики зовнішньої торгівлі COMEXT.