Сили РФ вранці обстріляли Нікополь, є загинулий і поранений – влада
Через російський обстріл Нікополя загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від ранку ворог відкрив по Нікополю артилерійський вогонь. Загинув 45-річний чоловік. Ще один, 47 років, отримав осколкові поранення», – написав він у телеграмі.
Інші наслідки російської атаки уточнюються.
«Будують з нуля»: РФ прискорює створення альтернативи Кримському мосту
Якими темпами відбувається будівництво залізниці, що сполучатиме Росію з окупованим Приазов'я і Кримом? Чи стане вона альтернативою Керченському мосту, і наскільки спростить логістику окупаційних військ? Як Росія зараз використовує Керченський міст і чи залишається він ціллю для України? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Росія для поліпшення військової логістики продовжує розширювати залізничну мережу. За даними Центру журналістських розслідувань, за останній місяць такі роботи активізувалися в радіусі близько 40 кілометрів на південь від Донецька, а також прискорилось будівництво на ділянці Маріуполь – Бердянськ.
У виданні зазначають, що це дозволить російській армії щонайменше вдвічі скоротити відстань для доставки військових вантажів у тил та якнайближче до лінії бойового зіткнення, збільшити кількість ешелонів і пришвидшити ротацію особового складу разом із технікою на східному і південному фронтах.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко 2 травня повідомив, що з порту цього дня вийшов перший вантажний потяг до станції Волноваха. За його словами, «з урахуванням швидкості розбудови залізниці в районі села Гранітне, ця новина не є гарною».
Депутат Маріупольської міської ради Роман Амелякін розповів «Новинам Приазов’я», що залізничне сполучення між Волновахою та Маріуполем існувало і раніше. Воно припинилося після початку війни 2014 року, а після окупації Маріуполя його відновили.
Після Харківщини Росія може розпочати наступ на Сумщині – Буданов
Після Харківщини Росія може розпочати наступ на Сумщині, прогнозує очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
Як розповів він The New York Times, на Харківщині ситуація – «на межі», «з кожною годиною ситуація наближається до критичної». Метою Росії також називає відтягування українських сил з інших напрямків. І, за словами Буданова, їй це вдається.
Буданов вважає, що російські атаки на північному сході мають на меті розтягнути і без того мізерні резерви українських сил і відволікти їх від участі в бойових діях в інших місцях.
«Всі наші сили або тут, або в Часовому Яру», – сказав він, маючи на увазі український населений пункт на Донеччині, який російські війська атакували протягом останніх тижнів.
Буданов оцінив, що українські сили зможуть укріпити свої позиції і стабілізувати фронт протягом наступних кількох днів. Але він очікує, що Росія розпочне новий наступ далі на північ від Харкова, в Сумській області.
Очільник ГУР каже, що мета російських сил на північному сході – посіяти паніку і розгубленість у регіоні.
«Наразі наше завдання – стабілізувати лінію фронту, а потім почати відтісняти їх назад через кордон», – сказав він, додавши, що прибуття українських резервів «частково зірвало їхні плани».
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив про «ворожу активність» проти Сумщини й Чернігівщини. За його словами, йдеться про обстріли і дії диверсійних груп.
«Якщо буде спроба проникнення – даватимемо відповідь» – ОТУВ «Сіверськ» про ситуацію на Сумщині
Ситуація на кордоні з РФ у Сумській області є напруженою, російська армія продовжує обстріли прикордонних населених пунктів, заявив 14 травня в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів речник Оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) «Сіверськ» Вадим Мисник.
За його словами, лише за минулу добу українські військові зафіксували на Чернігівщині та Сумщині 55 обстрілів.
«Ворог певні частини стягував, збільшував свою присутність на кордоні з Україною. Ми відстежуємо ці рухи підрозділів особового складу, техніки. Вони ж перекидають. Зокрема, кордон на Сумщині з РФ – це 560 кілометрів. Це дуже велика ділянка, і ми відстежуємо, де відбувається концентрація сил противника, де вони здійснюють найбільші обстріли і намагаються розвідувати нашу оборону, використовуючи ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи – ред.). Тобто ми готуємося до будь-якого розвитку. І якщо спроба буде проникнення на територію України, наступальних дій – ми будемо давати відповідь», – каже речник ОТУВ «Сіверськ».
Під час зустрічі в Києві з держсекретарем США Ентоні Блінкеном президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність якнайшвидшого доправлення раніше погодженої американської військової допомоги до України, насамперед систем протиповітряної оборони.
«Те, що, як мені здається, є важливим для обох сторін: це насамперед рішення щодо пакета військової допомоги – потрібно доставити цю військову допомогу якнайшвидше. Йдеться про ППО насамперед. Це найбільша проблема для нас. Нам дійсно потрібно вже сьогодні два Patriot для Харкова, для Харківської області, тому що люди постійно страждають від обстрілів, від російських ракет», – заявив він.
Зеленський також зазначив, що для України є важливою участь у майбутньому Саміті миру президента США Джо Байдена.
«Саміт миру для нас є надзвичайно важливим. Нам потрібно, щоб участь брали не лише США, а й, власне, президент Байден. Ваша допомога нам також потрібна в тому, щоб залучити якнайбільше країн до цієї ініціативи», – сказав він.
Президент України подякував держсекретарю США за візит у цей «складний час для нашої країни, для сходу нашої країни» і за «цей сигнал підтримки».
Блінкен, у свою чергу, зауважив, що допомога США схвалена, «вона уже їде і скоро прибуде до України».
«Вона допоможе по-справжньому боротися проти агресії РФ на полі бою. Ми, як і багато партнерів, впевнені, що ви досягнете перемоги саме на полі бою», – сказав він.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув у вівторок вранці до Києва з неоголошеним візитом. Це вже четвертий візит до Києва від початку російського вторгнення в лютому 2022 року.
Читайте також: Блінкен про наступ РФ на Харківщині: «це ціна багатомісячної затримки» з наданням допомоги
Візит Ентоні Блінкена відбувається через кілька тижнів після того, як Конгрес США нарешті схвалив пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів після місяців затримки. Очікується, що допомога надходитиме прискореними темпами, оскільки Вашингтон прагне надолужити місяці, коли в Конгресі намагалися домовитися про допомогу.
10 травня США виділили Україні новий пакет допомоги на загальну суму близько 400 мільйонів доларів. У Пентагоні уточнили, що цей пакет військової допомоги включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння.
Через кілька днів, 13 травня, у Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги Україні.
Хто такий Андрій Бєлоусов і чому йому Путін довірив керувати міністерством оборони Росії
«Нудний технократ», який завжди виступав за посилення контролю держави. Некорумпований трудоголік... Так кажуть про нового очільника міністерства оборони Росії Андрія Бєлоусова. Що про нього відомо? Чого від нього можна очікувати? І для чого очільник країни-агресора Володимир Путін замінив у розпал наступальних дій російської армії на фронті свого «вірного старого яструба» Сергія Шойгу? Та навіщо «пересунув головного кегебіста Патрушева»?
Голос Америки зібрав реакції та оцінки аналітиків на перестановки у силовому блоці країни, яка першою в Європі після Другої світової розв'язала широкомасштабну війну. А Російська служба Радіо Свобода – розповідає про Бєлоусова.
Сергій Шойгу був міністром оборони, а насправді – війни – Росії із 2012-го року. При ньому армія Росії провела незаконну анексію Криму, підтримувала гібридне захоплення Донецька і Луганська, організовувала і вела бойові дії на Донбасі, а 24 лютого 2022 року здійснила широкомасштабне вторгнення в Україну і вже третій рік намагається захопити нові території і обстрілює українські міста та села, завдаючи страждань цивільному населенню.
Путін із Шойгу їздив на рибалку і полювання у тайгу, а тепер – на третьому році війни, під час наступу на Харківщині, раптом звільнив його з посади і, як пишуть у російських соціальних мережах – «сослал в бухгалтерию», призначивши на посаду секретаря Ради безпеки Росії.
Розвідка Британії: наступом на Харківщину Росія намагається відволікти ЗСУ
Наступом на Харківщину Росія намагається відволікти українські сили від інших ділянок фронту, заявляє Міністерство оборони Британії посиланням надані своєї розвідки.
«Відкриваючи додаткову вісь нападу, Росія майже напевно намагається відволікти українські ресурси від інших ділянок фронту і створити загрозу Харкову, другому за величиною місту України. Малоймовірно, що Росія накопичила достатню бойову міць, щоб захопити місто, не залучаючи додаткові сили в цей район», – йдеться у повідомленні
У розвідці Британії зазначають, що прикордонне місто Вовчанськ майже напевно є «найближчою ціллю Росії», наразі російські та українські війська ведуть за нього боротьбу.
У вечірньому зведенні 13 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що на Харківському напрямку українські військові потіснили противника та проводять «заходи зачистки» на північній околиці населеного пункту Вовчанськ, розпочалось бойове зіткнення в районі населеного пункту Стариця. За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
У Генштабі ЗСУ заявили про «зміну позицій» біля Лук’янців на Харківщині
У Генеральному штабі ЗСУ заявили про «зміну позицій» біля Лук’янців на Харківщині.
«Внаслідок інтенсивного вогневого впливу противника, а саме авіаційних ударів із застосуванням 10 КАБів, по наших підрозділах, для збереження життя українських військовослужбовців було проведено зміну позицій в районі населеного пункту Лук’янці. Тривають бойові дії», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, на Харківському напрямку українські військ відбивають атаку противника на напрямку Шебекіно (РФ) – Вовчанськ, ситуація контрольована.
Загалом за поточну добу противник провів 31 атаку позицій українських військ на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському, Курахівському та Времівському напрямках, 20 з них ще тривають.
Російські військові блогери стверджували, що війська РФ увійшли в Лук’янці, але аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) не знайшли візуального підтвердження цих заяв.
Удень 13 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про «частковий успіх» сил РФ поблизу Лукʼянців на Харківщині.
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п'яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Колишній секретар Радбезу РФ Патрушев став помічником Путіна
Колишній секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев став помічником президента Росії Володимира Путіна.
Помічником Путіна також став Олексій Дюмін, який обіймав з 2016 року посаду губернатора Тульської області.
Обидва чиновники вважаються близькими соратниками Путіна, Патрушев був його заступником в Адміністрації президента РФ наприкінці 1990-х, а потім у ФСБ, Дюмін з першого президентського терміну Путіна працював у його охороні.
12 травня Миколу Патрушева звільнили з посади секретаря Ради безпеки, його наступником став колишній міністр оборони Сергій Шойгу.
Микола Патрушев з травня 2008 року обіймав посаду секретаря Ради безпеки РФ. До 2008 року він багато років очолював ФСБ. The Wall Street Journal з посиланням на джерела у російських та західних спецслужбах писала, що Патрушев ініціював убивство голови ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
США, ЄС, Великобританія, Канада, Японія та низка інших країн запровадили проти нього санкції. Його молодший син Андрій також підпав під санкції США та Великобританії. Інший син Миколи Патрушева Дмитро отримав у новому російському уряді посаду віцепрем’єра.
Майже дві третини українських біженців задоволені життям у Німеччині, Польщі та Чехії – КМІС
Майже дві третини (64%) українських біженців, які залишили Україну після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії, задоволені своїм нинішнім життям у цих країнах, свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
На запитання «Наскільки Ви в цілому задоволені чи незадоволені своїми нинішніми життям у Німеччині, Польщі, Чехії?» 28% опитаних відповіли, що «повністю задоволені», а 38% – «скоріше задоволені».
Лише чверть українських біженців незадоволена життям у цих трьох країнах – 6% «абсолютно незадоволені», 20% – «скоріше незадоволені» (ще 8% опитаних було важко визначитися з відповіддю).
Згідно з цим опитуванням, лише половина українських біженців, які наразі проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися додому, якщо для цього будуть такі умови, як безпека, нормальна робота критичної інфраструктури, наявність житла та завершення повномасштабного вторгнення.
Дослідження тривало 20–26 квітня. Методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера фахівці опитали 801 респондента (дорослі громадяни віком 18 років і старші).
Рада ЄС схвалила регулярні платежі Україні в рамках Ukraine Facility на 50 мільярдів євро
Сьогодні, 14 травня, Рада Європейського Союзу ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Про це йдеться на сайті Ради Євросоюзу.
Це дозволить розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
«Сьогоднішнє рішення містить більш детальну інформацію про механізми та графік його реалізації, включаючи передбачений графік надання допомоги та графік її виплат. Остаточні якісні та кількісні кроки мають бути завершені до кінця 2027 року», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що фінансова підтримка в рамках Ukraine Facility буде надаватися за умови, що Україна продовжуватиме підтримувати демократичні механізми, верховенство права, підтримки незалежності судової влади, посилення реформи державного управління та боротьби з корупцією.
Читайте також: Україна передала план для Ukraine Facility на розгляд Єврокомісії – уряд
Сьогоднішнє рішення дозволить Єврокомісії виділити до 1,89 мільярда євро попереднього фінансування до початку регулярних виплат.
В українському уряді додали, що план для Ukraine Facility включає 151 індикатор за 69 напрямками реформ, виконання яких заплановане на період до 2027 року.
За виконання цих індикаторів у 2024 році Україна має отримати 16 мільярдів євро, у 2025 році – 12,5 мільярди євро, у 2026 році – 7,2 мільярда євро, 1,2 мільярда євро у 2027 році, а також 1,3 мільярдад євро у січні 2028 року за виконання індикаторів четвертому кварталі 2027 року.
Україна вже отримала 6 мільярдів євро фінансової підтримки у березні та квітні цього року за успішне виконання п’яти індикаторів першого кварталу. У другому кварталі необхідно виконати дев’яти індикаторів, що дозволить отримати 4,1 мільярда євро у вересні 2024 року, повідомили у Кабінеті міністрів України.
Шольц озвучив стримані очікування щодо Саміту миру
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що український Саміт миру, який наступного місяця прийматиме Швейцарія, навряд чи призведе до завершення конфлікту.
«У кращому випадку, це початок процесу, який може призвести до прямих переговорів між Україною і Росією», – сказав Шольц в інтерв'ю німецькому тижневику Stern.
За його словами, на саміті обговорюватимуться «безпека атомних електростанцій, експорт зерна, обмін полоненими» і ризик ядерної ескалації.
Але канцлер попередив, що «ніхто не повинен мати надмірних очікувань», додавши:«Ми не ведемо переговори про закінчення війни».
«Ми намагаємося забезпечити участь країн, які не є щирими прихильниками України. Наприклад, Бразилія, Південна Африка чи Китай», – сказав Шольц, якого цитує AFP.
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
У Путіна не вважають пониженням переведення Шойгу до Ради безпеки РФ
У Кремлі не вважають пониженням перехід Сергія Шойгу з міністерства оборони до Ради безпеки РФ. Про це 14 травня на брифінгу заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
«Я не думаю, що доречно в такий спосіб ставити питання. Це дуже висока державна посада з дуже широким обсягом завдань, яка відіграє величезну роль для країни. Звичайно, керівник цього органу перебуває в постійному прямому контакті з главою держави та несе велику відповідальність», – цитують слова Пєскова російські інформагенції.
12 травня російський лідер Володимир Путін відправив Сергія Шойгу у відставку з посади міністра оборони та призначив його секретарем Ради безпеки РФ. Шойгу очолював Міноборони 11 з половиною років – з листопада 2012 до травня 2024 року. На посаду голови військового відомства висунутий колишній віцепремʼєр із економічних питань Андрій Бєлоусов.
Уряд призначив виконувачів обов’язків глав Мінагро та Мінвідновлення. Ось що про них відомо
Кабінет Міністрів України призначив тимчасових виконувачів обов’язків міністра аграрної політики та продовольства та міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, повідомив 14 травня представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
За його словами, тимчасово покладено виконання обов’язків міністра аграрної політики та продовольства на Висоцького Тараса, а міністра розвитку громад, територій та інфраструктури на Шкуракова Василя.
З 2021 року Тарас Висоцький обіймав посаду першого заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
24 серпня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили Висоцькому та ексзаступнику міністра економіки Олександру Грибану підозру у розтраті понад 62 мільйонів гривень під час закупівлі продуктів.
Міністерство аграрної політики заперечувало збитки або отримання неправомірної вигоди у справі, яка інкримінується заступнику міністра Тарасу Висоцькому.
Сам Висоцький підозру публічно не коментував.
Вищий антикорупційний суд не скасував повідомлення про підозру Висоцькому. Таке рішення 2 травня ухвалив ВАКС. Захист чиновника подав апеляційну скаргу на це рішення.
Шкураков Василь з серпня 2021 року працював першим заступником міністра інфраструктури України. Також з 2005 по 2017 роки працював у Міністерстві фінансів України, а з 2018 році працював в міністерстві на посаді заступника міністра.
Раніше Верховна Рада звільнила Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики.
Національне антикорупційне бюро України 23 квітня заявило, що ексголову аграрного комітету Верховної Ради – чинного міністра викрили на заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень і спробі заволодіння землею ще на 190 мільйонів гривень. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня із можливістю внесення застави у понад 75 мільйонів гривень. 26 квітня стало відомо, що за Миколу Сольського внесли заставу, його звільнили з-під варти.
Читайте також: Міністра Сольського звільнили з-під варти – Мінагропрод
Сольський, у свою чергу, заявив, що у справі про заволодіння державною землею йдеться про події 2017-2018 років, коли він був адвокатом і не був ані міністром аграрної політики і продовольства України, ані головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики. Він зазначив, що справа «стосується спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону».
Того ж дня Верховна Рада звільнила Олександра Кубракова з посади віцепрем’єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Кубраков повідомив, що не обговорював з керівництвом фракції «Слуга народу» і очільником уряду Денисом Шмигалем ймовірність свого звільнення.
Олександр Кубраков очолив об’єднане Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у грудні 2022 року. Однак у президентській фракції «Слуга народу» вирішили знову розділити це відомство.
Унаслідок обстрілів РФ у прикордонні на Харківщині загинуло двоє людей – ОВА
У Вовчанській громаді Чугуївського району Харківщини через російські обстріли загинуло двоє місцевих жителів, повідомив 14 травня начальник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Через ворожі обстріли, які відбулися у місті Вовчанськ об 11:55, загинула 80-річна жінка. Відбулося загоряння приватного будинку. У селі Гатище внаслідок осколкового поранення загинув 83-річний цивільний», – йдеться у дописі.
Вранці внаслідок обстрілу Харкова постраждали чотири людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Напередодні секретар секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко в інтерв’ю французькому інформаційному агентству AFP розповів, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч військових. За його словами загрози штурму міста Харкова наразі немає.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кабмін створить Стратегічну інвестиційну раду – Шмигаль
Кабінет міністрів України створить Стратегічну інвестиційну раду задля формування єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій та пропозицій для вдосконалення законодавства, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками засідання уряду 14 травня.
«Важливо чітко бачити скільки, куди та навіщо інвестує держава і на які результати розраховує», – зазначив Шмигаль.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що український уряд працює над залученням інвестицій до України з боку американських компаній. Він окреслив шість найбільш перспективних сфер для американських інвестицій в Україні. Це енергетика, оборонна промисловість, аграрний сектор, критична сировина, ІТ, а також будівництво.
«Ворог змінив тактику»: ЗСУ щодо ситуації у Часовому Яру
Російські військові зменшили кількість масованих «м’ясних штурмів» у районі Часового Яру Донецької області, йдеться у повідомленні речника ОСУВ «Хортиця» Назара Волошина в ефірі телемарафону.
«У Часовому Яру ситуація не змінилася. Тривають активні бойові дії вдень і вночі. Ворог територіальних успіхів за останні дні не мав. Він продовжує знищувати Часів Яр артилерією та КАБами, які скидає на місто і населенні пункти поблизу», – розповів Волошин.
За його словами, «росіяни намагаються захопити Часів Яр і його висоти, щоб надалі обстрілювати Дружківку, Слов’янськ і Краматорськ».
Окрім того, Волошин каже, що «ворог змінив тактику»: російські військові «вже не проводять таких масованих «м’ясних штурмів», як раніше, а частіше намагаються заходити зі сторони Іванівського і Богданівки, щоб знайти слабкі місця в українській обороні».
«Ворог кидає останнім часом на штурм мобілізованих, колишніх в’язнів. Техніку ворог приберігає. Противник докладає всіх зусиль, щоб певні успіхи мати на цьому напрямку, але в нього успіхів немає. При цьому проводить активний артилерійський вплив і застосовує скиди із дронів на околиці Часового Яру», – додав речник.
Також, за його словами, «лише за попередню добу на цьому напрямку було зафіксовано майже 150 мінометних і артилерійських обстрілів. На ранок також було зафіксовано 12 штурмів ворога».
Російські війська близько 5 ранку 10 травня почали обстріл прикордонних населених пунктів на Харківщині та пішли в наземний наступ на двох ділянках: у напрямку Липців та Вовчанська. Останній при цьому потужно обстрілювали з РСЗВ, артилерії та авіації, місцева влада оголосила евакуацію.
За повідомленням Міністерства оборони України, протягом доби на Вовчанському напрямку противник здійснював авіаудари із застосуванням керованих авіаційних бомб, Харківська обласна військова адміністрація повідомляла про проникнення ДРГ.
Також раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
Вистачатиме зброї – буде достатньо й людей. Єрмак прокоментував мобілізацію в Україні
Бажання українських чоловіків вступати до лав Збройних сил України напряму залежить від рівня оснащення бригад. Про це на саміті демократій у Копенгагені 14 травня заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак.
Відповідаючи на запитання про ймовірні труднощі з мобілізацією, топпосадовець зауважив, що «жодна мобілізація в історії будь-якої країни не була популярною». Водночас назвав чинники, що впливають на мотивацію українців.
«За два роки ми показали, що наші люди дуже мотивовані, але це дуже залежить від того, як ми оснащуємо наші бригади. Це дуже відповідає сильним політичним рішенням, ухваленим нашими партнерами. Тому ми дуже прагнемо насамперед продовжити підписання безпекових угод на основі Вільнюської декларації. Зараз дуже наполегливо працюємо з нашими американськими друзями та колегами», – сказав Єрмак.
Коментуючи російський наступ на Харківщині, глава ОП назвав ситуацію «складною», але повідомлення про нібито масову евакуацію з Харкова назвав «неправдою».
«Я приїхав з України і хочу сказати, що ми зберігаємо цю позицію, ми продовжуємо боротися… Але знову ж таки, ми просимо одне: нам потрібна достатня кількість зброї. Наші люди не втомилися. Наш народ сильний. Наші герої продовжують боротьбу. Ми просимо більше протиповітряної оборони, артилерії, ракет великої дальності та можливість використовувати це для відповіді. Тому що іноді одна проблема, яка у нас є, полягає в тому, що нашому солдату не вистачає ні амуніції, ні зброї», – резюмував Єрмак.
Раніше під час зустрічі в Києві з держсекретарем США Ентоні Блінкеном президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність якнайшвидшого доправлення раніше погодженої американської військової допомоги до України, насамперед систем протиповітряної оборони.
Після місяців затримки Конгрес США нарешті схвалив пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів. Очікується, що допомога надходитиме прискореними темпами, оскільки Вашингтон прагне надолужити місяці, коли в Конгресі намагалися домовитися про допомогу.
10 травня США виділили Україні новий пакет допомоги на загальну суму близько 400 мільйонів доларів. У Пентагоні уточнили, що цей пакет військової допомоги включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння.
Через кілька днів, 13 травня, у Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги Україні.
Війська РФ продовжують просуватися вглиб Харківщини: чи досягла Росія свого?
Проєкт DeepState у ніч на 14 травня повідомив про чергове просування армії Росії на півночі Харківської області – біля Вовчанська та у Глибокому, а також про окупацію села Лук'янці.
Бої у відносно великому Вовчанську, судячи з карти проекту, точаться зараз у межах міста – північ населеного пункту позначена як «сіра зона». Агресор також просунувся біля Ягідного на Куп'янському напрямку, на південь від Первомайського на захід від Донецька, біля Старомайорського та Вербового на півдні України.
Український Генштаб вдень 14 травня повідомив про 73 атаки армії Росії за добу – зокрема, про вісім – на Харківському напрямку. Гарячіше за все на Краматорському, Покровському та Курахівському напрямках – а отже, РФ не відмовляється від ідеї захопити весь Донбас, незважаючи на те, що відкрила новий фронт.
Головні питання випуску:
- Чому ЗСУ не можуть зупинити Росію практично на всьому фронті?
- Чи досягла Росія свого на Харківщині?
- Чи може агресор прорвати фронт на півночі України у нових місцях?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Гості програми:
Роман Бочкала – військовий журналіст
Віталій Кулик – політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Сергій Горбатенко – журналіст Донбас Реалії
Зеленський обговорив з Макроном ситуацію на Харківщині та військову допомогу Україні
Президент України Володимир Зеленський оговорив з французьким президентом Емманюелем Макроном ситуацію на Харківщині під час телефонної розмови 14 травня, написав він у соціальній мережі Х.
«Приділили особливу увагу оборонним потребам України, зокрема додатковим засобам протиповітряної оборони, артилерії, далекобійним засобам і боєприпасам», – йдеться у повідомленні.
За словами Зеленського, Макрон підтвердив свою участь у Глобальному саміті миру у Швейцарії.
«Я високо ціную важливу роль Франції в реалізації Формули миру, зокрема пункту щодо ядерної безпеки. Обговорили важливість заохочення країн глобального Півдня до участі в саміті та скоординували позиції із цього питання», – написав президент.
Раніше Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.