Сили РФ вдарили по житловій забудові у центрі Харкова – влада
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу, зазначив мер Ігор Терехов.
«Чи то в місто приліт, чи то в передмістя – з’ясовуємо. Будьте обережні», – додав Терехов.
Раніше Повітряні сили України повідомляли про пуск керованих авіаційних бомб по території Харківської області.
Згодом Терехов повідомив, що «росіяни вдарили по району житлової забудови, навколо розташовані багатоквартирні будинки». Про руйнування і постраждалих інформація уточнюється.
Голова ОВА Олег Синєгубов зазначив, що «є ймовірність повторних ударів по місту». Також очільник області додав, що «росіяни вдарили по центральній частині міста».
Пізніше Терехов уточнив, що «відомо про удар по житловій висотці в центрі міста».
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Початок переговорів з Україною про членство в НАТО прокладе шлях до миру – Расмуссен
Очільник міжнародної робочої групи з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України, колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен озвучив пропозиції союзникам щодо подальших кроків.
«Ми рекомендуємо зняти всі обмеження на поставки зброї Україні. Україна має отримати всю необхідну їй зброю, щоби не лише вижити, а й перемогти у війні. По-друге, ми пропонуємо створити систему протиракетної та протиповітряної оборони, розташовану на території НАТО вздовж кордонів України, щоб допомогти Україні збивати російські ракети та безпілотники… І наша третя важлива пропозиція полягає в тому, щоб ми надіслали Україні запрошення приєднатися до НАТО», – зауважив Андерс фог Расмуссен.
Колишній генеральний секретар альянсу також виступає за те, щоб запрошення Україна отримала вже на саміті НАТО у Вашингтоні, що відбудеться в липні.
«Маємо доручити Раді НАТО – Україна визначити конкретні умови, які мають бути виконані для вступу України до НАТО… Це не еквівалентно вступу України до НАТО за одну ніч, але це запрошення розпочати переговори про вступ», – зауважив Расмуссен.
Аргумент не запрошувати Україну, доки триває війна, він запропонував відкинути, натомість зосередитися на тому, щоб «не допустити успіху Путіна в Україні».
«Якщо ви приймете цей аргумент, ви де-факто дасте Путіну стимул продовжувати війну, щоб уникнути членства України в НАТО. Ось чому ми повинні зламати цей аргумент. Тому я також вважаю, що запрошення розпочати переговори про вступ таким чином прокладе шлях до миру», – резюмував Расмуссен.
У лютому 2024 року посолка США в НАТО Джуліан Сміт заявила, що не очікує від альянсу запрошення до членства України на саміті у Вашингтоні в липні 2024 року. Сміт зауважила, що торік оборонний союз був дуже чітким: майбутнє України – в НАТО, а після Вільнюського саміту 2023 року союзники «наполегливо працювали, щоб зробити низку кроків, щоб допомогти Україні з необхідними реформами для наближення до євроатлантичної інтеграції».
«На цьому етапі я очікую, що союзники дадуть зрозуміти, що альянс продовжує зближуватися з Україною, і що ми робимо конкретні кроки, які слугуватимуть мостом між тим, де ми зараз перебуваємо, і повноправним членством», – сказала вона.
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом військового альянсу. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
Внаслідок атаки по центру Харкова постраждало 9 людей – мер
У Харкові внаслідок російської атаки сталось влучання у 10-й поверх багатоквартирного житлового будинку, повідомив мер Ігор Терехов.
«Без пожежі. Зараз здійснюється поквартирний обхід і пошук можливих постраждалих», – зазначив місцевий чиновник.
За його словами, на місці іншого «прильоту» є влучання по гаражах – приблизно 10 з них горять, також пошкоджена багатоповерхівка.
Відомо, що внаслідок атаки постраждало 9 людей. Терехов каже, що у більшості постраждалих гостра реакція на стрес.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Дівчина заявила про побиття «військовим» в Одесі. У поліції та ТЦК відреагували
В Одесі поліція розпочала розслідування за фактом побиття дівчини чоловіком у військовій формі, повідомили 14 травня в Головному управлінні Нацполіції в Одеської області.
Раніше Антоніна Токмакова поширила у своїх соціальних мережах інформацію про напад на неї людини у військовій формі. Вона розповіла, що приїхала до відділку поліції у компанії друзів для написання заяви щодо ситуації з таксистом, який, за її словами, залив їх перцевим балоном в обличчя.
«Після того, як заява була написана, поліція відмовилася нас випускати… Вони сказали, що мого друга зараз везуть на Канатну 86 «переночувати» і далі «розбиратимуться», – пише дівчина.
Вона зазначила, що хотіла поїхати разом з хлопцем. Проте її відмовились пускати в машину. Тоді вона дістала телефон та почала фіксувати все на камеру – саме в той момент чоловік у формі з милицею підбіг до дівчини та, за її словами, побив її.
Постраждала вказує, що у неї два розсічення на голові, а також численні синці по всьому тілу. До свого допису Токмакова додала фото побиття, а також відео з моментом нападу чоловіка у військовій формі.
У поліції заявили, що в ході перевірки даної інформації було встановлено, що 12 травня ввечері на спецлінію «102» надійшло повідомлення від таксиста про те, що на вулиці Гаванній четверо громадян напали на нього та застосували газовий балончик дратівливої дії.
На виклик чоловіка виїхав екіпаж патрульної поліції. Компанію молодих людей, до якої входила дівчина та троє чоловіків, з місця події «було запрошено» до територіального підрозділу поліції.
«У райвідділку дівчина поводилася агресивно, кидалась у бійку до поліцейських... Відносно неї були складені декілька протоколів за дрібне хуліганство і адмінзатримання. Після складання адміністративних матеріалів та взяття пояснень правопорушників було відпущено», – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці стверджують, що наступного дня до поліції надійшло повідомлення, що на вулиці Грецькій вночі дівчину побили працівники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
«Сама потерпіла із заявою у правоохоронні органи не зверталася, на телефонні дзвінки дівчина не відповідає і вдома не з’являється», – кажуть в поліції.
Проводяться слідчі дії в рамках провадження за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження).
Одеський обласний ТЦК та СП оприлюднив повідомлення, що за фактом події розпочато службову перевірку.
«У разі виявлення та доведення провини представників ТЦК та СП, вони буду притягнуті до відповідальності згідно чинного законодавства. Керівництво Одеського обласного ТЦК та СП засуджує будь-які прояви насильства та співпрацює з правоохоронними органами для встановлення реальних обставин», – йдеться у дописі.
ДБР розслідує 260 кримінальних проваджень за фактами порушень, скоєних співробітниками ТЦК, територіальних центрів комплектування. А також про зловживання щодо важко поранених бійців у військово-лікарських комісій (ВЛК). Як розповіли в ДБР, серед таких порушень – хабарництво і побиття.
Росія готується до втручання у вибори до Європарламенту – Туск
Вибори до Європейського парламенту «перебувають під загрозою втручання з боку Росії», зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
«Ми говорили, між іншим, під час засідання Ради Європейського Союзу про те, що Росія готується до різного типу втручань у виборчий процес напередодні виборів до Європейського парламенту. Це не перший подібний випадок, але щоразу масштаб стає все більшим, все більш бентежним», – сказав польський прем’єр на засіданні уряду.
Туск із посиланням на союзницькі та польські джерела додав, що «під найбільшою загрозою втручання і проведення безпосередніх акцій з боку Москви є Польща, Литва, Латвія, Естонія та «невеликою мірою» Фінляндія».
Вибори до Європарламенту в Польщі відбудуться 9 червня.
Атака по Харкову: в ОВА кажуть про 15 постраждалих
У Харкові внаслідок російського удару 14 травня зросла кількість постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За оновленими даними, кількість постраждалих збільшилась до 15. Серед травмованих — чоловік 28 років у важкому стані та 78-річна жінка у середньому стані. Госпіталізовані. 5 людей з гострою реакцією на стрес. Серед них двоє дітей 8 та 12 років», – зазначив він.
Крім того відомо, що одна дитина була госпіталізована з легкими травмами.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу. Спочатку було відомо про 9 постраждалих.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: Росія продовжує наступальні дії, «найгарячіше» на Покровському напрямку
«Найбільша активність» сил РФ наразі спостерігається на Покровському напрямку, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ ввечері 14 травня.
«Ворог продовжує наступальні дії. Найбільша активність спостерігається на Покровському напрямку. Сили оборони мужньо стримують ворожий натиск та жорстко відповідають на спроби загарбників йти вперед. Протягом поточної доби кількість боєзіткнень збільшилась до 93», – зазначають у повідомленні.
Крім того, за словами військових, на Харківському напрямку загарбники вже здійснили 13 атак. Зокрема, на напрямках Глибоке – Липці, Шебекіно (РФ) – Вовчанськ, Борисівка – Нескучне. Також сили РФ завдали 8 авіаударів. Ведуться бої на околицях Вовчанська, кажуть у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку ворог завдав авіаудару в районі Сергіївки. Станом на цей час загалом зафіксовано 9 бойових зіткнень. Три з них – тривають. Загарбники зазнають втрат, дані уточнюються», – йдеться у зведенні військових.
Також відомо, що на Покровському напрямку «ворог не зменшує інтенсивності атак. Активно діє бойова авіація ворога – сьогодні зафіксовано 13 авіаударів. Загалом сьогодні на напрямку відбулося 30 атак. Найбільше – в районах Новоолександрівки та Нетайлового».
«Загарбники переважно діють групами піхоти до 1-2 мотострілецьких відділень. Наші воїни продовжують впевнено стримувати ворога та завдавати йому максимальних втрат», – зауважили у Генштабі.
Двостороння угода щодо гарантій безпеки на міжвідомчому погодженні в Польщі – посол України
Українська і польська сторона працюють над проєктом двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Про це в інтервʼю Радіо Свобода розповів посол України у Польщі Василь Зварич.
За словами дипломата, днями з візитом у Варшаві був перший заступник міністра України Андрій Сибіга, який «багато уваги приділив саме цьому питанню».
«Ми не бачимо зволікань, ми бачимо дуже серйозний, ретельний підхід польської сторони до змісту цієї угоди і я більш ніж впевнений, що найближчим часом ми будемо мати ще на одну країну-підписанта таких угод більше», – сказав Зварич.
За словами посла, зараз у Польщі триває міжвідомче погодження тексту угоди і буквально найближчими днями цей проєкт мають передати українській стороні. Після цього почнуться безпосередні переговори щодо змісту цього документа: «Це нормальний процес дипломатичної роботи, ми повинні узгодити текст, ми запропонували польській сторонні певні свої елементи, наші очікування, що б там на нашу думку мало бути відображено».
На думку посла, «угода з Польщею буде амбітною, оскільки це найближчий сусід і Польща вже багато допомагає Україні у військовому плані». За словами Зварича, «лише мілітарної допомоги для України Польща передала майже на 4 мільярди євро».
«Робота величезного логістичного хабу в Ясьонці, навчання наших військових – багато інших таких аспектів, які навіть без цієї угоди про гарантії Польща уже робить. Це ті елементи, які інші країни прописують, а Польща робить, але ми це ще покладемо на папір», – зазначив посол Зварич.
За словами дипломата, «підписавши цю угоду, у разі прямої загрози безпеці Україні або Польщі буде чіткий алгоритм дій».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
ОВА: унаслідок обстрілу РФ на Чернігівщині загинув місцевий житель
Удень 14 травня російські війська завдали ударів по селу Грем’яч Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Унаслідок обстрілу загинув місцевий житель, повідомив керівник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За даними ОВА, війська РФ атакували населений пункт зі ствольної артилерії та міномету.
Раніше президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію на фронті, заявив про «ворожу активність» проти Сумщини й Чернігівщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Плани наступу Росії: загроза Харкову і Сумам?
- За чотири дні наступу на Харківщину війська Росії змогли захопити близько десятка невеликих сіл біля кордону. Чому їм це вдалося? Що сталося із укріпленнями? Як далі просуватиметься армія РФ? Триває евакуація із Вовчанська. Тим часом керівник ГУР Кирило Буданов розповів виданню The New York Times, що Росія також розпочне наступ на Сумщині. Яка ситуація у Сумській області? Що там із оборонними фортифікаціями?
- Державний секретар США Ентоні Блінкен приїхав із неоголошеним візитом в Україну. Під час зустрічі президент України Володимир Зеленський сказав йому, що для захисту Харківщини потрібні два додаткові ЗРК Patriot.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Зниклі волонтери та розстріл впритул – правоохоронці розповіли про злочини військ РФ на Харківщині
Прокуратура розпочала два кримінальні провадження щодо скоєння воєнних злочинів російською армією у прикордонній громаді на Харківщині, йдеться у повідомленні пресслужби.
За даними слідства, у селищі Стариця Вовчанської громади 14 травня російський військовослужбовець впритул застрелив місцевого 46-річного мешканця. Крім того, 14 травня під час нападу військ РФ зник мирний житель. Його місцеперебування наразі невідомо, зазначили у прокуратурі.
«На теперішній час правоохоронці розглядають декілька версій: незаконне позбавлення волі цивільного російськими військовослужбовцями або його вбивство», – вказано у повідомленні.
Начальник слідчого управління поліції Харківської області Сергій Болвінов, написав на своїй сторінці у фейсбуці, що у Вовчанську російські військові відстрелили палець пенсіонеру у його будинку.
«До нього постукали російські військові, та не чекаючи, поки відкриє – почали розстрілювати двері, відстрелили чоловікові палець», – написав поліцейський
Читайте також: Блінкен про наступ РФ на Харківщині: «це ціна багатомісячної затримки» з наданням допомоги
Він повідомив також про зникнення двох волонтерів у Вовчанську, які поїхали на власній машині, щоби евакуювати звідти місцеву родину.
«До адреси вони так і не доїхали – зникли. Ми вже розслідуємо цю справу, та на жаль, за попередньою інформацією та даними від свідків, хлопців розстріляли російські військові. Один з них, ймовірно, поранений, другий – не вижив», – вказано у дописі.
Через бойові дії у регіоні редакція Радіо Свобода наразі не може незалежно перевірити ці дані.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п’яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
ОП: Україна почала переговори з Люксембургом щодо безпекової угоди
Україна та Люксембург розпочали двосторонні переговори щодо укладення угоди щодо співробітництва у сфері безпеки, повідомляє пресслужба Офісу президента.
«Про початок роботи над документом домовилися президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден під час телефонної розмови напередодні», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається на сайті президента, українську переговорну делегацію очолює керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак. Сьогоднішній раунд перемовин провів заступник очільника Офісу Президента Ігор Жовква.
«Ми вдячні Люксембургу за незмінну підтримку та прояв лідерства, зокрема в таких питаннях, як співголовування в ІТ-коаліції, військова допомога, підтримка членства України в ЄС і НАТО. Переконаний, усе це буде відображено в нашій безпековій угоді», – наголосив Жовква.
За інформацією пресслужби, сторони опрацювали текст проєкту угоди, обговорили зміст окремих положень та узгодили подальші кроки. Вже за результатами першого раунду вони відзначили суттєвий прогрес на шляху до підписання документа.
Наприкінці квітня голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів третій раунд переговорів зі США щодо угоди про гарантії безпеки для України. Сторони, зокрема, «відзначили значний прогрес», повідомляє пресслужба ОП.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
Макрон каже, що ЗСУ отримають «більше зброї у найближчі тижні»
Президент Франції Еммануель Макрон у розмові зі своїм колегою Володимиром Зеленським пообіцяв надати «більше зброї для ЗСУ вже найближчими днями», повідомляє пресслужба Єлисейського палацу.
Зазначається, що «президенти обговорили ситуацію на фронті та потреби в Україні, а сам Макрон засудив російські удари по енергетичній інфраструктурі країни».
У Єлисейському палаці кажуть, що президент Франції «підтвердив рішучість країни надати всю необхідну підтримку в довгостроковій перспективі».
Також, за даними французького відомства, Макрон «детально описав» Зеленському деталі майбутніх поставок озброєнь для ЗСУ, які заплановані на найближчі дні та тижні.
Раніше Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
У Міноборони Естонії спростували інформацію щодо ймовірності відправки військ на захід України
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур спростував, що країна розглядає можливість відправлення своїх військ на захід України. Про це він розповів естонському суспільному мовнику ERR.
Напередодні американське видання Breaking Defense написало з посиланням на радника президента з безпеки Мадіса Ролла, що уряд Естонії «серйозно обговорює» відправку військових на західну Україну для «тилових» робіт, щоб звільнити військових Збройних сил для боротьби на фронті.
За словами міністра оборони Певкура, в уряді не було конкретної дискусії щодо направлення військових в Україну.
«Тут немає нічого нового. Коли у Франції виникла ідея подумати, чи можуть Європа та союзники зробити щось більше, ця ідея виносилася в різних дискусіях, але вона нікуди не дійшла, тому що наразі серед союзників немає чіткого розуміння того, що це дасть», – сказав міністр.
Він також додав, що зараз пріоритетом є відправка боєприпасів в Україну та проведення військових навчань в інших країнах, зокрема у Польщі.
Раніше Макрон в інтервʼю виданню The Economist заявив, що готовий розглянути надсилання військ в Україну, якщо від Києва надійде такий запит.
Представники ще кількох європейських країн й альянсу НАТО заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.
У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.
Недооцінений фронт: чим загрожує прорив РФ до Сіверська. Коротко пояснюємо
Російські війська прорвали оборону України в районі села Веселе (на південь від Сіверська), повідомили 9 травня аналітики проєкту DeepState. У Генштабі ЗСУ за кілька днів взагалі виокремили Сіверськ в окремий напрямок фронту: він, разом з Краматорським і Торецьким, замінив Бахмутський напрям, яким послуговувалися досі. Мета Кремля тут – зрізати Сіверський виступ оборони ЗСУ. Хоча бої тут ідуть ще з літа 2022 року, досі про Сіверськ та те, що його оточує, мало відомо широкому загалу, адже спалахи російської активності щоразу придушували українські оборонці.
Що може означати активізація РФ тут? На що впливає? Чи несе приховані загрози для сусідніх ділянок фронту, Лиманського та Часів-Ярського? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють.
Сили РФ завдали 7 авіаударів по Харкову, 20 поранених – влада
У вівторок, 14 травня, сили РФ завдали сім авіаударів по Харкову, кількість постраждалих вже сягнула 20 людей, серед них троє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Під час наземних боїв на Харківському напрямку ворог не полишає спроб також і тероризувати цивільне населення обласного центру. Сьогодні противник посеред білого дня завдав 7 авіаударів по житловому сектору Харкова», – йдеться у повідомленні.
За даними обласної прокуратури, «через ворожі атаки на житлові квартали постраждали 20 мирних жителів, серед них троє дітей».
«14 травня близько 16:10 російські військові завдали удари з авіації по Шевченківському району м. Харкова. 20 людей зазнали поранень та гострої реакції на стрес. Серед них 6 чоловіків, 11 жінок та троє дітей — двоє дівчат 12 і 8 років, а також 12-річний хлопчик», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що «один з авіаційних боєприпасів влучив у багатоповерхівку. Інше влучання — у гаражі поблизу іншого багатоповерхового житлового будинку». Відбулось загоряння щонайменше 15 гаражів.
Також відомо, що було пошкоджено цивільні автомобілі та гаражі, щонайменше 20 житлових та нежитлових будівель, серед яких торговий центр, навчальний заклад, магазини тощо. Вибито вікна на вході однієї зі станцій метро, додали у відомстві.
«Попередньо відомо, що російська армія вдарила по місту УМПБ Д-30 (уніфікований міжвидовий плануючий боєприпас, калібр 30 см). Розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у прокуратурі.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу. Спочатку було відомо про 15 постраждалих.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
США: російський олігарх Дерипаска намагався вивести з-під санкцій 1,5 млрд доларів, йому завадили
Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції проти осіб, які мали допомогти російському олігарху Олегу Дерипасці, який перебуває під санкціями у США, отримати доступ до заморожених 1,5 млрд доларів, повідомляє 14 травня Міністерство фінансів країни.
Зазначено, що Міністерства фінансів США внесло до переліку осіб, що підлягають санкціям, одну російську фізичну особу та три російські компанії, причетних до спроби обійти санкції, в рамках якої непрозорий та складний продаж міг розморозити акції на суму понад 1,5 мільярди доларів, що належать російському олігарху Олегу Дерипасці
«Кожен, хто все ще веде бізнес в Росії або з Росією, повинен скептично ставитися до передбачуваних схем продажу активів, які передбачають використання підставних компаній або довірених осіб, пов’язаних з олігархами, що потрапили під санкції. Корпоративні продажі та поглинання можуть бути використані для відмивання грошей та ухилення від санкцій», – йдеться у повідомленні.
29 вересня 2022 року Міністерство юстиції США висунуло Дерипасці звинувачення за порушенні санкційного режиму.
Вашингтон запровадив санкції проти Дерипаски в 2018 році. Зокрема, влада США підозрювала його у причетності до можливого втручання у вибори президента США у 2016 році.
Дерипаска звинувачення на свою адресу відкидає. Він оскаржив запровадження обмежень у суді. У червні 2021 року Федеральний окружний суд округу Колумбія цей позов відхилив.
Дерипаска також перебуває під санкціями Австралії, Канади, Європейського союзу, Нової Зеландії та Великої Британії.
Зеленський про ситуацію на фронті: «усе досить напружено», але «ситуація контрольована»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на Донеччині і Харківщині зараз є «досить напруженою», але контрольованою. Про це голова держави сказав у вечірньому зверненні, пославшись на доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
«Він доповів щодо ситуації в районах бойових дій. Донеччина, Харківщина – там, де зараз найважче. Він перебуває якраз у ключових місцях боїв – працює з бригадами, на бойових позиціях. Іще поки рано робити висновки, але ситуація контрольована. Наші воїни – вони знищують окупанта, який намагається просуватися: усе досить напружено. Але ми посилили напрямки, зокрема харківські. Зараз багато воїнів – саме харків’ян – стали на захист Харківщини. Вони роблять свою справу, і я дякую кожному за ефективність», – сказав Зеленський.
За словами президента, під час сьогоднішніх переговорів із державним секретарем США Ентоні Блінкеном, який перебуває з візитом у Києві, йшлося про постачання американської оборонної підтримки.
«Нам потрібне помітне прискорення постачання. Зараз надто багато часу минає між оголошенням пакетів і реальною появою зброї на передовій. Важливо зробити реалізацію рішень і логістику більш оперативними», – сказав голова держави.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п’яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Уряд розірвав угоду з Білоруссю про збереження міждержавних секретів
Кабмін денонсував Угоду про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів із Білоруссю, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
«Денонсовано Угоду про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів, вчинену 22.01.1993 у Мінську», – написав він.
Раніше, 15 березня, уряд схвалив проєкт закону «Про денонсацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків».
Офіційно білоруська армія не бере участі у повномасштабній війні Росії проти України, проте Олександр Лукашенко надав територію Білорусі для проїзду та тимчасової дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися ракетні удари по Україні. Через пособництво у війні проти України та масових репресій США, ЄС та Великобританія запровадили проти Білорусі санкції.
Крім того, до Білорусі нібито для «оздоровлення» вивозять дітей із окупованих територій України. Європарламент у вересні засудив участь Лукашенка у російській агресії проти України та вивезенні дітей, закликавши Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видати ордер на його арешт.
Генштаб ЗСУ: російські війська активізувалися на Краматорському напрямку
Ситуація на фронті залишається складною, російські війська активізувалися на Краматорському напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається і на Покровському напрямку, повідомив у зведенні станом на 19:00 14 травня український Генеральний штаб.
За повідомленням, протягом поточної доби відбулося 130 бойових зіткнень.
«На Харківському напрямку кількість ворожих атак зросла до 14. Бойові дії відбувалися в районах населених пунктів Липці, Вовчанськ, Нескучне… На Куп’янському напрямку зафіксовано 20 бойових зіткнень, зокрема в районах Синьківки, Берестового і Мясожарівки. На Сіверському напрямку російські війська здійснили 9 атак неподалік Спірного, Івано-Дар’ївки, Верхньокам’янського і Роздолівки. На Краматорському напрямку противник активізувався. Кількість ворожих атак значно зросла – до 21», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Покровському напрямку 14 травня було 40 атак загарбників на позиції українських військових, «найбільше – в районах Новоолександрівки, Нетайлового і Соловйового».
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на Донеччині й Харківщині зараз є «досить напруженою», але контрольованою. Про це голова держави сказав у вечірньому зверненні, пославшись на доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
«Він доповів щодо ситуації в районах бойових дій. Донеччина, Харківщина – там, де зараз найважче. Він перебуває якраз у ключових місцях боїв – працює з бригадами, на бойових позиціях. Іще поки рано робити висновки, але ситуація контрольована», – сказав Зеленський.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
У розвідці Великої Британії заявили, що наступом на Харківщину Росія намагається відволікти українські сили від інших ділянок фронту.
«Відкриваючи додаткову вісь нападу, Росія майже напевно намагається відволікти українські ресурси від інших ділянок фронту і створити загрозу Харкову, другому за величиною місту України. Малоймовірно, що Росія накопичила достатню бойову міць, щоб захопити місто, не залучаючи додаткові сили в цей район», – йдеться у повідомленні.
У розвідці Британії зазначають, що прикордонне місто Вовчанськ майже напевно є «найближчою ціллю Росії», наразі російські й українські війська ведуть за нього боротьбу.