Росія: з’явилися нові супутникові фото нафтобази, де четверту добу триває пожежа
На нафтобазі Росрезерву в місті Пролетарськ Ростовської області РФ після атаки дронами четверту добу триває пожежа – російська служба Радіо Свобода опублікувала нові сьогоднішні супутникові знімки пожежі.
Як порахував OSINT-аналітик, що пише в соціальній мережі X під ніком MT_Anderson, вогонь вже повністю знищив 14 резервуарів з паливом, 4 – частково не пошкоджені, доля ще 44-х – невідома, бо вони, як і раніше, приховані від супутників густим димом.
Місцева російська влада заявила, що у ніч на 18 cерпня на південному сході Ростовської області РФ нібито уламки збитого дрона впали на склад дизельного палива.
Згодом Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження у ніч на 18 серпня комбінату «Кавказ» в Ростовській області РФ.
«Тут зберігалися нафта та нафтопродукти, які постачалися також і для потреб окупаційної армії РФ. Зафіксовано щонайменше два осередки займання на території об’єкта», – повідомили в штабі.
Читайте також: Україна вражає енергетичну інфраструктуру РФ два (або три) дні поспіль: які це матиме наслідки?
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Генштаб: армія Росії 5 разів за день безуспішно атакувала позиції ЗСУ на Торецькому напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 110 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 22 годину 21 серпня.
За повідомленням, ситуація на Покровському напрямку залишається найбільш напруженою:
«На Покровському напрямку від початку цієї доби точилися 46 боїв неподалік Пантелеймоновки, Воздвиженки, Зеленого Поля, Миролюбівки, Гродівки, Миколаївки, Новогродівки, Михайлівки та Птичого. Сили оборони відбили 44 атаки, дві – ще продовжуються».
Ситуація на інших напрямках:
- Харківський напрямок – російські війська п’ять разів атакували оборонні рубежі неподалік Липців та Вовчанська, одна атака триває
- Куп’янський напрямок – відбулося 16 бойових зіткнень біля Петропавлівки, Синьківки, Стельмахівки, Берестового та в районі Андріївки, 12 з них вже завершилися
- російські війська на Лиманському напрямку 17 разів атакували позиції Сил оборони поблизу Торського, Новосергіївки, Макіївки, Греківки та Сергіївки, 16 з них відбиті
- ЗСУ відбили один російський штурм біля Спірного на Сіверському напрямку
- тривали шість боїв на Краматорському напрямку, поблизу Григорівки, Часового Яру та Предтечиного – один із них досі продовжується
- на Торецькому напрямку російські війська п’ять разів атакували українські війська біля Торецька та Північного, «успіху не мали»
- армія РФ 13 разів атакувала українські позиції на Курахівському напрямку, намагаючись просунутися поблизу Георгіївки, Костянтинівки та Побєди, і отримала «гідну відсіч»
«На Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках активних дій окупантів не відмічено. Однак, загарбники завдають авіаційних ударів та перманентно обстрілюють територію українських міст та сіл і позиції наших підрозділів», – додає командування.
Мінреінтеграції 21 серпня заявило про примусову евакуацію дітей із їхніми батьками або іншими законними представниками з окремих районів Донеччини.
Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Там протягом останнього місяця фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
19 серпня в ефірі Радіо Свобода начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що, враховуючи терміни просування російської армії, у жителів Покровська є тиждень-два на евакуацію.
Через російські атаки на Сумщині поранені п’ятеро людей – ОВА
Через російські атаки на Сумщині п’ятеро людей поранені, повідомляє у телеграмі станом на 21:00 обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, на Краснопільську громаду, серед іншого, російська армія скинула 46 мін, унаслідок обстрілів поранені троє людей, у Глухівській громаді через обстріли FPV-дронами (18 вибухів) зазнала поранень ще одна людина.
У Дружбівській громаді також були обстріли FPV-дронами (19 вибухів) та артобстріл (1 вибух), авіаудар КАБами – поранена цивільна людина.
Місцева влада повідомляє про 113 російських обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Атак зазнали 16 громад – Сумська, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Путивльська, Новослобідська, Березівська, Глухівська, Есманьська, Шалигинська, Дружбівська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська.
Сумщина межує з Курською областю РФ, де з 6 серпня триває військова операція українських сил. До цього Сумська область регулярно зазнавала російських атак, однак зараз посилились авіаудари.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Влада Брянської області РФ заявила повідомив про спробу прориву «української ДРГ» і бій на кордоні
Губернатор Брянської області Росії Олександр Богомаз ввечері 21 серпня заявив про спробу «проникнення української ДРГ на територію РФ».
«Під час бою спробу прориву запобігли сили ПУ ФСБ Росії по Брянській області та підрозділи Збройних сил РФ. Противнику завдано вогневої поразки. Наразі обстановка в місці зіткнення стабілізована», – написав він у телеграмі.
За його словами, це відбувалося у Климівському районі області, що межує з Чернігівщиною.
Про бої на кордоні Брянської області з Чернігівською областю України першими повідомляли російські телеграм-канали.
Це відбувається на тлі української Курської операції.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Курська операція є дуже корисною для української оборони – йдеться про знищення логістики російської армії і витрати їхніх резервів. Також українська влада заявляла про створення буферної зони, яка убезпечить прикордоння від російських ударів.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирило Буданов заявив, що ГУР здійснило атаки дронами на центр радіотехнічної розвідки, аеропорт під Москвою та російську авіабазу в Ростовській області. Про це він розповів в коментарі виданню The War Zone.
За його словами, 21 серпня співробітники ГУР провели кілька операцій безпілотниками.
Крім атаки на центр радіозв’язку, ГУР також завдало ударів з безпілотників по московському аеропорту Остаф’єво та авіабазі Міллерово в Ростовській області. Загалом було задіяно близько 50 безпілотників, повідомив Буданов.
Рівень пошкоджень наразі перевіряється.
В аеропорту Остаф’єво в 2018 році було споруджено пару масивних круглих антенних решіток, що надає установці відкриті стратегічні сигнали та/або комунікаційну місію. Також не виключено, що замість нього було уражено інший центр радіотехнічної розвідки в аеропорту або поблизу нього, або в Московській області в цілому, пише TWZ.
Останні дані, зібрані системою пожежної інформації NASA, свідчать про відсутність пожеж ні в Остаф’єво, ні в Міллерово. Буданов не уточнив, де розташований центр радіозв’язку.
Міноборони Росії заявило, що загалом над територією РФ нібито збили 45 безпілотників, зокрема, 11 – над територією Московської області, ще 23 – над Брянською, шість – над Бєлгородською, три – над Калузькою і два – над Курською областями.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що це була «одна з наймасштабніших спроб атакувати Москву» дронами.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.
Шольц: Київ не консультувався з Берліном щодо плану Курської операції, але це обумовлено ситуацією
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив у середу, що Україна не консультувалася з Берліном щодо плану наступу на територію Росії. Канцлер очікує, що ця військова операція буде обмежена за часом та територією, повідомило агентство Reuters.
Виступаючи у Кишиневі на пресконференції після переговорів із президентом Молдови Майєю Санду, Шольц сказав, що Берлін уважно стежить за подальшим розвитком подій навколо українського наступу.
«Україна підготувала свою військову операцію в Курській області за суворого дотримання таємності і без зворотного зв'язку, що, безумовно, обумовлено ситуацією», – сказав Шольц.
За його словами, це дуже обмежена операція з погляду простору та, ймовірно, також з погляду часу.
Шольц заявив, що Німеччина залишиться найбільшим прихильником України у Європі.
В останні дні були помітні розбіжності. Коаліція Шольца планує вдвічі скоротити свою підтримку Києву наступного року, але робить при цьому ставку на те, що скорочення буде компенсовано планом G7 щодо надання Україні позики у розмірі 50 мільярдів доларів.
Шольц сказав, що план G7 щодо використання доходів від заморожених російських активів для надання позик був «технічно складним, але політично зрозумілим», за цим планом Україна отримає підтримку, що значно зросла, звертає увагу агентство Reuters.
«З урахуванням 50 мільярдів доларів разом із фондами, наданими на національному рівні, це буде більше, ніж було доступно Україні за чинним планом», – сказав Шольц.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Курська операція є дуже корисною для української оборони – йдеться про знищення логістики російської армії і витрати їхніх резервів. Також українська влада заявляла про створення буферної зони, яка убезпечить прикордоння від російських ударів.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців.
Telegraph: кілька факторів можуть підірвати рішучість Москви продовжувати наступ на Донбасі
Попри Курську операцію ЗСУ, на Донбасі немає ознак відходу сил РФ, але кілька факторів все ще можуть підірвати рішучість Москви продовжувати наступ на сході України, пише британське видання The Telegraph.
По-перше, якщо Україна і надалі матиме успіх у Курській області, зазначає британське медіа, Росії, можливо, доведеться вивести більше сил з окупованих територій, що потенційно послабить їхні оборонні позиції і це може розширити дальність ударів українських безпілотників, що ще більше підірве російські можливості нападу на далекі відстані.
«По-друге, українські бригади, які зараз проходять підготовку, можуть бути розгорнуті для посилення або Курської області, або Донецької, залежно від того, де російські війська виявляють ознаки слабкості. Така гнучкість може дозволити Києву провести контрнаступ у 2025 році, а не просто ще один наступ на окупований Донбас», – пише Telegraph.
Також журналісти звертають увагу, що знищення Україною Чорноморського флоту РФ та прискорений демонтаж російської мережі протиповітряної оборони в окупованому Криму змусили російські війська на півострові перейти до оборони.
«Хоча звичайний наступ з метою повернення Криму здається амбітним, перекидання російських військ для посилення Донбасу і Курська може відкрити двері для посилення таємних українських операцій на півострові», – пише видання.
Успіх Курської операції може і не залежати від відводу російських військ, але якщо вона продовжуватиме ставити Москву в незручне становище і порушувати логістичні шляхи, російські війська будуть змушені відповісти, що в кінцевому підсумку підірве їхні операції на Донбасі. Однак це не станеться швидко, і Україні все ще може знадобитися посилення південно-східного фронту.
Ситуація залишається дуже мінливою, констатують журналісти.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Курська операція є дуже корисною для української оборони – йдеться про знищення логістики російської армії і витрати їхніх резервів. Також українська влада заявляла про створення буферної зони, яка убезпечить прикордоння від російських ударів.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців.
ISW: Кремль запустив інформаційну кампанію для внутрішньої аудиторії щодо Курщини
Кремль, схоже, запустив складну інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб виправдати перед внутрішньою аудиторією те, чому Росія надає перевагу збереженню ініціативи на сході України, а не протидії українським військам на Курщині, пише в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики згадали повідомлення російського незалежного видання «Медуза», яке з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, заявили, що Кремль активно намагається змусити російське суспільство прийняти операцію українських сил у Курській області РФ як «нову норму» і применшити значення їхнього наступу.
«Кремль, ймовірно, також намагається використовувати висвітлення державними ЗМІ свого багатомісячного наступу на сході України як зброю, щоб просувати свою кампанію щодо наступу ЗСУ на Курщині. Російські державні телеканали, зокрема, висвітлюють наступ України в Курській області як обмежену операцію, водночас активно протиставляючи це просуванню Росії на Покровському напрямку, яке російські ЗМІ змальовують як великі перемоги», – йдеться в
В ISW зауважили, що Кремль може використовувати цю кампанію, щоб дати собі час і простір для відповіді на українські дії в Курській області після досягнення своїх наступальних цілей на сході України.
За повідомленнями, Путін поставив перед російськими військами завдання відбити наступ українських військ на Курщині до 1 жовтня без передислокації сил із ключових ділянок фронту, а саме з Покровського напрямку. Такий тривалий термін «підриває давні наративи Кремля про те, чому Росія взагалі перебуває у стані війни; Кремль виправдовував свою війну в Україні як оборонну війну, спрямовану на захист російського суверенітету й територіальної цілісності», кажуть аналітики.
«Розслаблений підхід Кремля до часового аспекту означає, що Кремль вирішив віддати пріоритет тактичним просуванням в Україні над швидким відновленням територіальної цілісності Росії в Курській області, і це рішення підриває низку давніх наративів про російські «червоні лінії», – йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни зазначають, що Путін, схоже, вимагає, щоб Росія завдала поразки українським силам на Курщині, не жертвуючи при цьому стабільністю режиму, не зменшуючи пріоритетів наступу на сході України й не звільняючи своїх некомпетентних, але лояльних лейтенантів. Результати такої стратегії прогнозувати зарано, кажуть аналітики.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад тисячу військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 604 140 своїх військових, зокрема 1130 – за останню добу – такі дані станом на ранок 22 серпня навів український Генштаб.
В українському командуванні також повідомили про втрати Росії в техніці:
- танки ‒ 8529 (+7)
- бойові броньовані машини ‒ 16567 (+25)
- артилерійські системи – 17262 (+46)
- РСЗВ – 1166
- засоби ППО ‒ 931 (+3)
- літаки – 367
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 13998 (+96)
- крилаті ракети ‒ 2443 (+1)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 23280 (+59)
- спеціальна техніка ‒ 2904 (+17).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
У Волгоградській області РФ заявили про вибухи на військовому аеродромі
Російські телеграм-канали з посиланням на очевидців пишуть про низку вибухів на військовому аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області Росії в ніч на 22 серпня. Місцеві жителі повідомляли про наліт безпілотників і роботу ППО. Волгоградський губернатор Андрій Бочаров пізніше підтвердив, що по військовому об’єкту в регіоні вдарили дрони.
«Сьогодні вночі силами ППО Міністерства оборони було відбито атаку БпЛА на територію Волгоградської області в районі Маринівки, більшу частину безпілотників було знищено. Внаслідок падіння БпЛА виникла пожежа на території об’єкта Міністерства оборони. Пожежно-рятувальні служби оперативно розпочали пожежогасіння», – повідомив він.
Губернатор не назвав точної кількості безпілотників, які атакували область. За інформацією голови регіону, жертв немає.
Як пишуть телеграм-канали Baza і Shot, вибухи у місті Калач-на-Дону у Волгоградській області Росії почали лунати в районі 3:30. За свідченнями очевидців із різних районів, нарахували від 6 до 10 потужних вибухів. До цього в повітрі було чути характерні звуки прольоту безпілотників.
За попередніми даними, ціллю дронів був аеродром «Маринівка», пише Baza.
Як пише телеграм-канал Astra, на військовому аеродромі лунали вибухи з періодичністю 1-3 хвилини. «Нам оголосили зібрати документи, можливо, буде евакуація», – заявила одна з місцевих жительок на аудіо в локальному чаті.
Згідно з відкритими даними, на аеродромі дислоковані фронтові літаки-розвідники Су-24МР 2-ї окремої розвідувальної авіаційної ескадрильї (військова частина 77978) 4-го командування ВПС і ППО, пише Astra.
Редакція поки не може перевірити ці заяви з незалежних джерел. Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
Представники влади Росії рідко розкривають повний розмір атак, повідомляючи лише про безпілотники, які, за їхніми словами, знищують сили ППО.
У Пролетарську Ростовської області Росії, тим часом, п’ятий день гасять пожежу на нафтосховищі. Вона розпочалася вранці 18 серпня. Перед цим губернатор Ростовської області Василь Голубєв повідомив про відбиту атаку українських безпілотників. Займання, за офіційною версією, сталося через падіння їхніх уламків.
Напередодні мер Москви Сергій Собянін заявив, що російську столицю в ніч на 21 серпня атакували безпілотники. «Це – одна з наймасштабніших спроб атакувати Москву за допомогою безпілотників за весь час», – зазначив Собянін.
Пізніше того дня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирило Буданов у коментарі виданню The War Zone заявив, що ГУР здійснило атаки дронами на центр радіотехнічної розвідки, аеропорт під Москвою й російську авіабазу в Ростовській області.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.
Генштаб: війська РФ «дещо знизили активність» на трьох напрямках
Російські війська «дещо знизили активність» на Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, тут наступальних дій за останню добу вони не проводили, але не перестають «знищувати усіма доступними способами» цивільну інфраструктуру, повідомив у ранковому зведенні Генштаб Збройних сил України.
Загалом, за даними командування, на фронті протягом минулої доби зафіксовано 134 бойових зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку (53).
Крім того, 19 разів російські сили атакували позиції українських військ на Лиманському напрямку, по 16 – на Куп’янському і Курахівському, 13 – на Торецькому.
Крім того, бої тривали на Харківському, Сіверському, Краматорському, Времівському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням семи ракет, а також 99 авіаударів, зокрема, скинув 122 КАБи. Крім цього, здійснив 4498 обстрілів, з них 145 – із реактивних систем залпового вогню», – йдеться в повідомленні.
20 серпня речник Оперативного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що на Запорізькому напрямку за останні три доби «не зафіксовано жодних штурмових дій російських військ, що є нетиповою поведінкою для загарбників».
Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Там протягом останнього місяця фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
19 серпня в ефірі Радіо Свобода начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що, враховуючи терміни просування російської армії, у жителів Покровська є тиждень-два на евакуацію.
Частина Херсона залишилася без світла через російський обстріл – ОВА
Херсон частково залишився без світла через російський удар по обʼєкту критичної інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 22 серпня.
«Енергетики проводять аварійно-ремонтні роботи, аби щонайшвидше відновити електропостачання», – написав він у телеграмі.
Крім того, за даними голови ОВА, через російський обстріл села Томарине загинула місцева жителька.
«Під ворожий удар потрапила 87-річна жінка. На жаль, вона дістала поранення, несумісні з життям», – заявив він.
За словами Прокудіна, минулої доби під російськими обстрілами й авіаударами опинилися 25 населених пунктів області, зокрема Херсон. Внаслідок цього одна людина загинула, ще 18 – зазнали поранення.
«Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, торгівельний центр, освітні й медичний заклади, церкви, адмінбудівлі й заклад громадського харчування; житлові квартали населених пунктів області, зокрема сім багатоповерхівок і 36 приватних будинків. Також окупанти пошкодили водогін, господарські споруди, гараж, приватні автомобілі й сільгосптехніку», – повідомив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Уряд Литви продовжив тимчасовий захист для біженців з України
Кабінет міністрів 21 серпня ще на рік продовжив посвідки на тимчасове проживання в Литві біженцям від війни з України.
Досі цей захист встановлювався до березня 2025 року. Уряд продовжив термін дії тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
За даними Департаменту міграції, щодня реєструється 30-40 нових заявок на отримання дозволу на тимчасове проживання в Литві.
Наразі понад 44 300 осіб мають дійсний дозвіл на проживання в Литві на основі тимчасового захисту.
Раніше Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року для понад 4 мільйонів українських біженців.
Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги може відрізнятися в різних країнах-членах ЄС.
У січні 2024 року в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
У Херсоні через ранкові обстріли поранені троє людей – влада
Російські війська вранці 22 серпня обстрілюють Херсон, внаслідок чого постраждали щонайменше троє людей, повідомила обласна військова адміністрація.
«Внаслідок обстрілу Корабельного району міста постраждала 76-річна жінка, яка перебувала у квартирі. У неї – вибухова травма, контузія й уламкове поранення стегна. Потерпілу доставили до лікарні для надання меддопомоги», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними ОВА, загарбники атакували з безпілотника хлопця, який стояв на зупинці у Херсоні.
«Бригада «швидкої» доставила до лікарні 19-річного херсонця, який дістав вибухову травму й уламкове поранення грудної клітки. Потерпілий – під наглядом лікарів, отримує необхідну медичну допомогу», – додали в ОВА.
Ще один чоловік був поранений через російський обстріл Корабельного району Херсона.
«Бригада «екстренки» доставила до лікарні 39-річного чоловіка, який потрапив під ворожий обстріл біля підʼїзду будинку. Він дістав вибухову травму, контузію й уламкове поранення черева», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що Херсон частково залишився без світла через російський удар по обʼєкту критичної інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Посольство США в Україні попереджає про підвищений ризик обстрілів РФ до Дня Незалежності
Посольство США в Україні попереджає про підвищений ризик російських атак по Україні до Дня Незалежності. Відповідне повідомлення поширила пресслужба дипломатичного відомства.
«Посольство США в Києві оцінює, що протягом наступних кількох днів і до вихідних існує підвищений ризик як нічних, так і денних російських безпілотних і ракетних атак по всій території України у звʼязку з Днем Незалежності України 24 серпня», – йдеться у повідомленні.
У посольстві радять слідкувати за оновленнями в місцевих ЗМІ, визначити місця розташування укриттів, ховатися під час оголошення повітряної тривоги і дотримуватись вказівок українських посадових осіб та служб швидкого реагування у разі надзвичайної ситуації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Криму заявляють про зупинку руху на Керченському мосту через ймовірну ракетну небезпеку
В окупованому Росією Криму зупинили рух автотранспорту на Керченському мосту, а в Севастополі не працює морський і наземний пасажирський транспорт, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Російські моніторингові телеграм-канали пишуть про авіаційну й ракетну небезпеку на Кримському півострові. Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв повідомив про оголошення повітряної тривоги у місті.
Офіційних повідомлень Міноборони Росії з цього приводу поки що немає.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
В Угорщині почали виселяти з притулків біженців із Закарпаття: почав діяти новий закон
Біженців із українського Закарпаття почали виселяти із притулків після постанови уряду Угорщини, яка обмежила надання допомоги українцям, пише угорська служба Радіо Свобода.
За даними журналістів, сто двадцять українських біженців були виселені вранці 21 серпня в місті Коч на півночі Угорщини. Це переважно закарпатські роми, які проживали в приватному притулку, субсидованому державою.
Частина з них сьогодні ночували на вулиці.
Вчора набула чинності поправка до указу угорського уряду, яка передбачає право на житло лише для біженців з українських районів, які безпосередньо постраждали від бойових дій.
Зміни до закону, які суттєво змінюють порядок надання житлової допомоги біженцям з України викликали занепокоєння Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, яке закликало переглянути це рішення. За оцінками ООН, від двох до трьох тисяч біженців втратять субсидоване житло в Угорщині.
Правозахисники наголошують, що найбільш уразливими є представники ромської етнічної меншини із Закарпатської області, які все ще живуть у притулках, які зараз закриють.
Багато з них мають подвійне українсько-угорське громадянство. Тому їм відмовляють в допомозі в інших країнах Європейського союзу на тій підставі, що вони громадяни Угорщини.
В Угорщині наразі проживають понад 30 тисяч біженців з України.
Сили ППО збили 2 з 10 ударних БПЛА, що переважно атакували Харківщину – Повітряні сили
У ніч на 22 серпня російські війська завдали удару 10-ма БПЛА типу «Shahed» із Курського напрямку. Також армія РФ застосувала протирадіолокаційні ракети Х-31П та дві балістичні ракети «Іскандер-М», повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук.
У повітряних силах зазначили, що більшістю виявлених «Шахедів» РФ атакувала позиції Сил оборони України на прифронтових територіях Харківщини.
«Силами та засобами протиповітряної оборони збито два ударних БпЛА, ще два – локаційно втрачені (упали самостійно). Внаслідок активної протидії, більшість ворожих ракет не досягла цілей», – йдеться у дописі.
Раніше сьогодні голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що Херсон частково залишився без світла через російський удар по обʼєкту критичної інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Голова МАГАТЕ має намір відвідати Курську АЕС
Голова Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Ґроссі планує відвідати Курську атомну електростанцію наступного тижня. Про це він повідомив газеті Financial Times.
Ґроссі має намір поговорити з керівниками станції, оцінити стан зовнішнього електропостачання і під’їзних шляхів. Він зазначив, що в результаті просування української армії вглиб Росії станція тепер перебуває в межах її артилерійської досяжності.
Голова МАГАТЕ зазначив, що близькість АЕС до бойових дій викликає «особливе занепокоєння», оскільки на станції функціонують два реактори.
Минулого тижня Росія звинуватила Україну в підготовці нападу на Курську АЕС. Зокрема, про це заявили представниця МЗС Марія Захарова, яка закликала ООН і МАГАТЕ засудити «провокацію», і Міноборони, яке пригрозило «заходами у відповідь».
Україна звинувачення заперечила. «Україна не має ні наміру, ні можливості робити якісь подібні дії. Росія має припинити поширювати небезпечну брехню», – заявив представник українського МЗС Георгій Тихий.
Курська АЕС розташована в безпосередній близькості від Курчатова і недалеко від двох найбільших міст регіону – Курська і Желєзногорська. Там встановлюють залізобетонні укриття, повідомив голова Курської області РФ Олексій Смирнов.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої.
ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, включаючи райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. У Курській області діє режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Із регіону на даний момент евакуювали понад 100 тисяч людей. Евакуація проходить також у прикордонних з Україною територіях Бєлгородської області Росії.
У СБУ підтвердили ураження військового аеродрому у Волгоградській області РФ
Служба безпеки України спільно з Силами спеціальних операцій у ніч на 22 серпня уразили склади з КАБами і паливом на аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області Росії, підтвердили Радіо Свобода поінформовані джерела в СБУ, неназвані, бо не уповноважені коментувати ситуацію офіційно.
У СБУ зазначили, що військовий аеродром «Маринівка» російські війська активно використовують для бомбардувань лінії фронту в Україні.
Після удару над територією аеродрому підіймаються «стовпи чорного диму і лунає потужна детонація», зазначили в СБУ.
Раніше російські телеграм-канали з посиланням на очевидців писали про низку вибухів на військовому аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області Росії в ніч на 22 серпня. Місцеві жителі повідомляли про наліт безпілотників і роботу ППО. Волгоградський губернатор Андрій Бочаров пізніше підтвердив, що по військовому об’єкту в регіоні вдарили дрони, внаслідок чого почалася пожежа.
Губернатор не назвав точної кількості безпілотників, які атакували область. За інформацією голови регіону, жертв немає.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.