«Наслідки уточнюються» – влада повідомила про удари РФ по Сумах і Конотопу
Пізно ввечері 16 вересня російські військові здійснили повітряні удари по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Сьогодні ввечері, 16 вересня, ворог здійснив авіаційний удар по місту Конотоп, застосувавши БпЛА типу «Шахед». На місці працюють усі необхідні служби. Наслідки ворожої атаки уточнюються», – ішлося в повідомленні о 22:48.
Після півночі 17 вересня аналогічне повідомлення влада оприлюднила і щодо Сум.
«Сьогодні вночі ворог, використовуючи БПЛА «Шахед», завдав масованого авіаційного удару по місту Суми. Наслідки атаки уточнюються, всі служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Сили ППО активно ведуть протиповітряну боротьбу і протидіють ворожим ударам», – повідомила ОВА в 0:25.
Станом на 1:10 17 вересня повітряна тривога на Сумщині, а також у Чернігівській, Київській, Полтавській областях та в Києві триває.
У ніч на 12 вересня війська РФ здійснили удар «Шахедами» по обʼєктах енергетики та цивільної інфраструктури Конотопської громади. Мер міста Артем Семеніхін повідомив, що ситуація з електропостачанням у місті критична – енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень.
Місцева влада повідомляла, що унаслідок атаки постраждало 14 людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Урбіцид на Донбасі: навіщо Росія стирає на порох міста сходу?
Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка, Рубіжне, Попасна, Сєвєродонецьк. З висоти пташиного польоту ці міста нині як близнюки – міста-цвинтарі в їх натуральному розмірі. Таких населених пунктів, як залишає позаду себе армія Росії, на сході України вже десятки.
2022-го року Росія відклала політичний скальпель і взялася за кувалду. На відміну від періоду гібридної війни 2014-2022-х років, тепер рівень руйнувань населених пунктів під час російських штурмів фахівці оцінюють на рівні від 60 до 90%. Це називається урбіцидом – цілеспрямованим знищенням міст.
Понад те, після окупації агресор продовжує агонію українських міст і містечок – замість відновлення консервує і перетворює на військові бази та логістичні вузли.
Чому Росія нещадно зносить міста Донбасу і розганяє його жителів, яких нібито прийшла звільняти? А у разі окупації – «заморожує» руїни і перетворює їх на імпровізовані військові бази? І чи очікувати «донбаського ренесансу» під папором РФ?
У цьому розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), поспілкувавшись із військовими аналітиками та вихідцями із регіону.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 635 880 своїх військових, зокрема 1020 – за останню добу, повідомляє український Генштаб.
Українське командування також навело свої дані про втрати РФ у техніці:
- танки ‒ 8685 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17077 (+6)
- артилерійські системи – 18129 (+6)
- РСЗВ – 1188 (+1)
- засоби ППО ‒ 947
- літаки – 369
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 15329 (+66)
- крилаті ракети ‒ 2592
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 24739 (+27)
- спеціальна техніка ‒ 3091 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У Швейцарії проведуть конференцію щодо розмінування України
У швейцарській Лозанні 17-18 жовтня проведуть конференцію з питань протимінної діяльності в Україні (UMAC2024), оголосила Федеральна рада Швейцарії.
Як повідомляє швейцарська сторона, метою конференції, яка організовується спільно з Україною, є висвітлення критичної важливості гуманітарного розмінування як частини соціального та економічного відновлення країни.
Очікується, що у конференції візьмуть участь представники урядів, міжнародних організацій, гуманітарного розмінування та громадянського суспільства. Швейцарію представлятимуть президентка Швейцарії Віола Амгерд, яка відкриє конференцію, і глава міністерства закордонних справ Ігнаціо Кассіс.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу.
За даними міністерства внутрішніх справ України, станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно замінованими. За розрахунками українського уряду та експертів, Україні потрібно близько 10 тисяч саперів, щоб за п’ять років розмінувати забруднені російськими мінами землі.
У ЗСУ повідомили про збиття 34 БпЛА, якими РФ вночі атакувала Україну
Українські військові збили 34 ударні безпілотники, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Протиповітряна оборона працювала у Миколаївській, Херсонській, Сумській, Полтавській та Харківській областях.
Також у ЗСУ додають, що внаслідок активної протидії засобів РЕБ 12 БпЛА локаційно втрачені у кількох регіонах України, ще два безпілотники повернулись у Росію.
За даними Повітряних сил, у ніч на 17 вересня українські військові виявили 51 ударний БплА із напрямків: Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, мис Чауда – окупований Крим.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Сумщині російські БПЛА вночі атакували енергооб’єкти – ОВА
Російські безпілотники вночі атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського та Сумського районів.
Об’єкти критичної інфраструктури – водоканали, лікарні та інші – підключені до систем резервного живлення, аварійні бригади поводять відновлювальні роботи, додають в ОВА.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 34 з 51 БПЛА, яким вночі Росія атакувала Україну. За даними місцевої влади, над Сумщиною сили ППО збили 16 «Шахедів».
Компанія Сумиобленерго повідомила, що через російський авіаудар були знеструмлені споживачі в Сумах, мережі Сумського, Конотопського, Охтирського районів електромереж, а також Білопільської, Буринської, Лебединської, Путивльської, Тростянецької, Краснопільської, В.Писарівської дільниць. Станом на 7:00 17 вересня 281 072 споживачі електроенергії в Сумській області залишалися без електроенергії.
Виконувач обов’язки міського голови Артем Кобзар інформував, що через російські удари по Сумах вода подається в місто з пониженим тиском, є проблеми з електропостачанням. За його словами, поранених та загиблих через атаку немає.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 157 боїв, половина – на Покровському та Курахівському напрямках
Протягом минулої доби на фронті було 157 бойових зіткнень, понад половина – на Покровському та Курахівському напрямках, повідомляє вранці 17 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські захисники зупинили 40 російських атак. Найактивніше противник діяв поблизу Воздвиженки, Гродівки, Новогродівки, Маринівки та Красного Яру – найбільша концентрація атак була біля Гродівки та Новогродівки.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 42 атаки біля Українська, Цукуріно, Желанного Першого, Георгіївки, Костянтинівки та Катеринівки.
Загалом російські війська минулої доби атакували на 11 напрямках – окрім Покровського та Курахівського, на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському.
Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 5 вересня заявив, що на Покровському напрямку вдалося зупинити просування сил РФ.
Лубінець звернувся до МКЧХ та ООН через страту силами РФ українського військовополоненого
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН через чергову страту силами РФ українського військовополоненого.
«Черговий воєнний злочин – росіяни стратили мечем беззбройного українського військовополоненого з перевʼязаними скотчем руками. Рівень варварства й кровожерливості неможливо осягнути. Такі дії є грубим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими! Скільки ще світ дивитиметься, як Росія відкрито демонструє зневагу до будь-яких норм і законів?» – написав він у телеграмі.
Омбудсмен повідомив, що направив листи до міжнародних організацій, МКЧХ та ООН, щоб вони зафіксували чергове порушення прав людини зі сторони Росії.
Окремо Лубінець наголосив, що такі показові страти направлені на деморалізацію українського суспільства.
Про випадки страти силами РФ українських військовополонених повідомлялось раніше, зокрема у звітах міжнародних організацій.
В Офісі генпрокурора повідомляли, що станом на квітень 27 кримінальних проваджень розслідується за фактами страти 61 українського військовополоненого.
В звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня вказано, що Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених.
«Це укриття подвійного призначення». Коли запрацюють підземні школи півдня?
Скільки підземних шкіл будують на Херсонщині і в Запорізькій області? Яка кількість дітей зможе там навчатися і як це вплине на якість освітнього процесу? Наскільки досвід України у сфері освіти під час війни відрізняється від Ізраїлю, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Херсоні починають будувати чотири підземні школи, повідомив у кінці вересня голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, уряд вже виділив на будівництво державні кошти. Посадовець зазначив, що в області намагаються створити умови, за яких діти зможуть у безпеці навчатися офлайн.
- За даними Прокудіна, у дистанційному форматі на Херсонщині навчаються майже 58 тисяч школярів, близько 500 – відвідують школи офлайн. Три школи працюють у змішаній формі навчання, ще дві – планують відкрити незабаром, відразу після завершення ремонтних робіт. Робота, що дозволить збільшити кількість дітей за шкільними партами наступного навчального року, триває, каже очільник ОВА. Цьогоріч будують чотири укриття, ще одне – ремонтують, а також ще вісім нових укриттів перебувають на стадії проєктування.
Росія обстрілює Сумщину через успіхи ЗСУ в Курській області – речник ОТУВ «Сіверськ»
Російські військові обстрілюють Сумську область, бо бачать успіхи українських військ у Курській області Росії, проте обстріли тривали б у будь-якому разі, заявив Радіо Свобода (проєкту Свобода. Ранок) речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Сіверськ» Вадим Мисник.
«Це просто справа часу, коли вони все це будуть скидати на нас. Або тут, або в іншому місті. Але вони будуть бити по Україні, все, що у них є, весь арсенал застосовуючи. Тож я вбачаю собі, як військова людина, те, що вони бачать наші успіхи в Курській операції, і вже і поруч з ними, тож, напевно, є певний острах, що ми якось будемо діяти в інших містах прикордоння», – сказав речник ОТУВ «Сіверськ».
Натомість, каже Вадим Мисник, російські військові зменшили кількість мінометних обстрілів прикордоння Сумщини, а також припинили обстрілювати КАБами Харківщину.
«Ми вже не помічаємо: або значно зменшилось, або взагалі відсутні в деяких регіонах у нас обстріли з мінометів. Такого як і ближнього бою, так буквально кілька кілометрів – ми не даємо ворогу такої можливості… Коли ворог спробував вести наступальні дії на Харківському напрямку, обстріли КАБами з Сумщини зовсім припинилися. Буквально, вони припинилися. Не було ні з гелікоптерів НАРами, ні КАБами з літаків, жодного не було. Тобто вони сконцентрувалися саме на Харківському напрямку, що говорить, що в них теж ресурс не безмежний. Вони десь мають щось робити, але ж в іншому місці це зовсім припиняється. З початком Курської операції нашої ситуація помінялася до навпаки. Тобто на Харківщині кажуть, що там припинилися обстріли КАБами, де вони Вовчанськ рівняли з землею і інші населені пункти, а посилилися саме на Сумському», – сказав Мисник.
Обласна влада Сумщини 5 вересня з огляду на російські обстріли ухвалила рішення розширити перелік населених пунктів для евакуації.
У Сумах вночі пролунали понад 10 вибухів – кореспондентка про масовану атаку РФ
У Сумах вночі пролунали понад 10 вибухів, через російську атаку у місті виникли проблеми з елекро- та водопостачанням, розповіла місцева кореспондентка Альона Яцина в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) про наслідки російських обстрілів Сумщини.
За її словами, в місті горять дві великі електричні підстанції.
«Я проїхалася містом, працюють кілька світлофорів. Електроенергії немає, зв’язку теж немає. Вода подається десь до 5 поверху більш-менш нормально, але зі зниженим тиском. Тролейбуси не ходять. Наскільки відомо, люди не постраждали. Є кілька дачних будинків, які пошкоджені, і, власне, об’єкти критичної інфраструктури у Сумах», – розповіла вона.
Щодо міста Конотоп, яке також атакували сили РФ на півгодини раніше ніж Суми, є влучання по м’ясокомбінату, де була пожежа, каже кореспондентка.
За її словами, Конотоп також без світла і зв’язку.
«Влада при цьому заявляє, що обстрілів стало менше і цивільних при цьому страждає менше. Втім у серпні, з початком Курської операції, ми побили сумні «рекорди» щодо кількості обстрілів. Лише за серпень 100 місцевих людей поранені внаслідок цих атак. Місто Глухів та Ямпіль (Шосткинський район), які раніше були умовно мирними містами, їх не зачіпали, зараз їх просто стирають з лиця землі. КАБами (крилаті авіаційні ракети – ред.) прямо вулицями стирають», – розповіла кореспондентка.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація. За даними місцевої влади, над Сумщиною сили ППО збили 16 «Шахедів».
Згодом в ОВА повідомили, що російські безпілотники вночі атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині. За даними місцевої влади, через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського та Сумського районів.
Компанія Сумиобленерго повідомила, що через російський авіаудар були знеструмлені споживачі в Сумах, мережі Сумського, Конотопського, Охтирського районів електромереж, а також Білопільської, Буринської, Лебединської, Путивльської, Тростянецької, Краснопільської, В.Писарівської дільниць. Станом на 7:00 17 вересня 281 072 споживачі електроенергії в Сумській області залишалися без електроенергії.
Виконувач обов’язки міського голови Артем Кобзар інформував, що через російські удари по Сумах вода подається в місто з пониженим тиском, є проблеми з електропостачанням. За його словами, поранених та загиблих через атаку немає.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОГП: за фактом ймовірної страти українського військового силами РФ почали розслідування
Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування за фактом ймовірної страти українського військовослужбовця представниками російських збройних сил.
Кримінальне провадження відкрите за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
«17 вересня 2024 року в одному з Telegram-каналів опубліковано допис щодо ймовірної страти українського захисника представниками ЗС РФ у місті Новогродівка. На оприлюднених фото видно, що окупанти встромили меч у тіло військовослужбовця Сил оборони України. На зображенні у вбитого військовослужбовця відсутнє екіпірування і липка стрічка на одній із рук», – йдеться в повідомленні.
В ОГП повідомили, що досудове розслідування ведуть слідчі управлінь СБУ в Донецькій і Луганській областях.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше сьогодні заявив про звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста й ООН через чергову страту силами РФ українського військовополоненого.
Омбудсмен наголосив, що такі показові страти направлені на деморалізацію українського суспільства.
Про випадки страти силами РФ українських військовополонених повідомляли раніше, зокрема у звітах міжнародних організацій.
В Офісі генпрокурора заявляли, що станом на квітень 27 кримінальних проваджень розслідується за фактами страти 61 українського військовополоненого.
В звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня вказано, що Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених.
Cили РФ завдають ракетних ударів по Сумах – Артюх
Російські війська завдають ракетних ударів по Сумах – знову атакують об’єкти енергосистеми, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх
«Відбувається черговий ракетний наліт на Суми, вже було чотири ракети. Б’ють знову по об’єктах енергосистеми», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, наслідки з’ясовуються.
Щодо нічної атаки РФ, за словами Артюха, десятки ударних дронів атакували область – насамперед постраждали Конотопський та Сумський райони.
Пізно ввечері 16 вересня російські військові, застосовуючи БпЛА типу «Шахед», завдали удару по Сумській області – по місту Конотоп і по обласному центру, повідомляла обласна військова адміністрація. За даними місцевої влади, над Сумщиною сили ППО збили 16 «Шахедів».
Згодом в ОВА повідомили, що російські безпілотники вночі атакували об’єкти енергетичної системи на Сумщині. Через масовану атаку РФ постраждали населені пункти Конотопського, Охтирського та Сумського районів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військовий комітет НАТО збирався у Празі на свою щорічну конференцію на вихідних (13-14 вересня), підводячи підсумки двох речей: подальшої військової підтримки Заходом України та готовності Альянсу у разі військової загрози.
Комітет об’єднує керівників оборонних відомств (зазвичай вищого військового офіцера країни) з 32 членів альянсу і є найвищим військовим органом НАТО, якому доручено давати поради стратегічним командувачам НАТО та цивільній структурі організації на чолі з генеральним секретарем.
Після празької зустрічі я розмовляв із головою Військового комітету, адміралом ВМС Нідерландів Робом Бауером, який обіймає цю посаду з 2021 року в період, коли Росія веде повномасштабну війну проти України.
Наша розмова була зосереджена на Україні, особливо на тлі ознак того, що ключові союзники готові дозволити Україні завдавати ударів по цілях у глибині Росії зброєю західного виробництва.
Адмірал Бауер хотів підкреслити, що дискусія про те, щоб дозволити Україні завдати глибокого удару по Росії, не відбулася під час зустрічі в Празі, і що він не брав участі в цих переговорах, зрештою, тому що це політична дискусія, яка відбувається в різних країнах, в національних столицях, зокрема Вашингтоні.
Війська РФ у серпні майже 50 разів атакувати залізницю – «Укрзалізниця»
У серпні російські війська 46 разів завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, повідомляє у телеграмі пресслужба «Укрзалізниці».
За даними компанії, під час виконання посадових обов’язків один залізничник загинув, ще трьох поранено.
Попереднього місяця сили РФ поцілили як по енергетичній залізничній інфраструктурі, так і по станціях та рухомому складу, додають в «Укрзалізниці».
Найбільше обстрілів зазнають об’єкти у прифронтовій зоні на Донеччині, Харківщині та на півдні країни.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Подружжя пенсіонерів, Олександр та Анна Ємець, уже понад рік живуть в одному з львівських гуртожитків. Кілька разів на тиждень вони їздять на Марсове поле провідати свого сина Євгена. Він загинув 5 грудня 2022 року на Луганщині під час евакуації побратимів. Останній раз батьки бачили сина ще до початку повномасштабної війни. І більше їм не судилося побачити – ні живим, ні бодай попрощатися з ним після смерті. Після звістки про загибель Євгена подружжя наважилось виїхати з-під російської окупації. Утім, вони так і не змогли провести його в останню путь.
Про життя в окупації і пам’ять про сина – у репортажі проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
Більшість українців – 79% – стверджує, що навіть у разі отримання громадянства США чи країни ЄС вони би все одно залишилися в Україні. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Натомість 19% респондентів заявили про готовність переїхати за кордон – ця частка зросла порівняно з вереснем 2022 року (7%), але залишається помітно нижчою, ніж у 2020 році – 28%.
За даними соціологів, у всіх регіонах України є тренд до зростання частки тих, хто готовий переїхати закордон, але, по-перше, всюди (крім Сходу) поточний показник нижче, ніж у 2020 році (на Сході показники такі самі, як і були в 2020 році), а по-друге, у всіх регіонах абсолютна більшість (від 75-81%) не хотіли би переїжджати, а хочуть лишатися в Україні.
Як зауважують у КМІС, результати опитування показують, що насправді більшість українців (зокрема, українських чоловіків мобілізаційного віку та жінок молодшого / середнього віку) хочуть лишатися в Україні, попри всі наявні складнощі та ризики.
«Поширений у медіа образ молодого чоловіка, який перепливає Тису, чи молодої жінки, яка їде жити краще життя в Європу, не є репрезентативним для чоловіків і жінок України. Безумовно, проблеми існують, але українці зберігають віру в Україну, зберігають віру в краще майбутнє та демонструють готовність лишатися і працювати на досягнення омріяного майбутнього», – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
У жовтні 2020 КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де серед іншого ставилося запитання «А якби Вам зараз без умов надали громадянство США або ЄС, Ви б поїхали для постійного проживання в ці країни?». Тоді 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити за кордон. У вересні 2022 року – через пів року після повномасштабного вторгнення – КМІС повторив це запитання, і частка тих, хто хотів переїхати, скоротилася до 7% (зниження відбулося і через те, що частина людей, що бажали переїхали, здійснили своє бажання на тлі вторгнення, але також значною мірою – і через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України).
Упродовж 1-6 вересня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про бажання переїхати жити в США / ЄС. Методом телефонних інтерв’ю опитали 1022 респондентів віком 18 років і старше.
WSJ оцінило загальні втрати Росії й України у війні в понад мільйон військових
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку наводить газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета. Високі втрати тяжко переносяться російською армією, йдеться в матеріалі, але для менш населеної України вони можуть бути значно важчими.
Втрати на полі бою і відтік населення завдають величезної шкоди майбутньому двох країн, пише видання. Населення України з 48 мільйонів за переписом 2001 року могло скоротитися до 25 – 27 мільйонів без урахування жителів окупованих Росією територій. За оцінками газети, Росію після початку війни залишили близько 600 тисяч людей, переважно молодих професіоналів.
За даними українського Генштабу, станом на ранок 17 вересня Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 635 880 своїх військових, зокрема 1020 – за останню добу.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Поіменні списки загиблих ведуть, ґрунтуючись на відкритих даних, кілька команд дослідників і волонтерів. В одному з таких списків, яким займаються журналісти Російської служби Бі-Бі-Сі, «Медіазони» і волонтери, – понад 69 тисяч російських солдатів і офіцерів.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
В ОП повідомили, на які умови для досягнення миру Україна категорично не погодиться
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що на сьогоднішній день не існує жодного плану з припинення війни, де фігурувало б замороження конфлікту, припинення вогню або передача Росії якихось територій. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
«Про це президент неодноразово говорив, це чітко домінуюча позиція: жодного заморожування конфлікту, тому що воно не приведе до фіналу війни як такої, а призведе лише до отримання Росією можливості накопичити додаткові ресурси і продовжити вже третім етапом масові вбивства цивільного населення в Україні. Тому, звичайно ж, немає жодних концепцій поступки територіями, немає жодних концепцій заморозки конфлікту», – сказав він.
Подоляк наголосив, що офіційна позиція Києва лише одна: війна має закінчитися поразкою Росії.
«Поразку Російської Федерації можна забезпечити певною кількістю зброї як такої. Тобто, грубо кажучи, військовий, дипломатичний, економічний і політичний примус, – каже він. – Плюс Курська операція, яка показує, що справді можна ефективно працювати, у тому числі на території Росії, приносячи туди і масштабуючи там війну».
За словами Михайла Подоляка, Курська операція фігурує у «плані перемоги» президента Володимира Зеленського.
«Це істотно впливатиме на ті соціальні настрої, по-перше, які є в Росії. По-друге, це буде суттєво тиснути на путінське оточення і вести до фіналу цієї війни», – заявив він.
За словами радника голови ОП, західні союзники зацікавлені в тому, щоб міжнародне право домінувало, але для цього мають бути тактичні чи стратегічні поразки Росії, оскільки все інше призводитиме лише до ескалації.
«Якраз таки неправильний фінал цієї війни призведе до ескалації ситуації не лише у Східній Європі, а й у Європі в цілому, і це очевидно для наших західних союзників, – каже Подоляк. – Інше питання – бюрократія, швидкість ухвалення рішень, готовність дійсно перестати ховатися за цими міфічними «червоними лініями», точніше, міркувати про них, і так далі. Але з цим працює українська дипломатія, президент України інтенсивно говорить про це на різних майданчиках».
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що «план перемоги» України у війні з Росією готовий на понад 90%, і наступного тижня його презентують союзникам. Зокрема, Зеленський має представити цей план президентові США Джо Байдену і кандидатам у президенти Камалі Гарріс і Дональду Трампу. Зміст плану поки що не розголошують.
Німецьке видання Bild недавно написало з посиланням на власні джерела, що Зеленський, який під час візиту до США планував представити свою стратегію перемоги, може заявити про готовність погодитися на локальне припинення вогню на певних ділянках фронту і таким чином тимчасово заморозити ситуацію. В Офісі українського президента статтю назвали фейком.
«Тепер і там війна з окопами і мінами»: західні медіа аналізують фронт на Курщині
У Курській області РФ оголосили обов’язкову евакуацію жителів з населених пунктів, які розташовані за 15 кілометрів від кордону з Україною. Це рішення, за словами губернатора регіону Олексія Смирнова, ухвалили на підставі оперативної інформації. За даними Інституту вивчення війни (ISW), українські війська і справді продовжують наступальні операції по всьому виступу в Курській області та просунулись в Глушковському районі. Хоча частково військові РФ звідти відтіснили українців.
Що пишуть західні ЗМІ про можливості ЗСУ на Курщині та чого чекати від операції в найближчому майбутньому – аналіз Голосу Америки.